Позначка: Володимир Кажанов

Зоряне небо в листопаді: сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Щорічно у листопаді небо над Харковом приємно дивує яскравими спалахами метеорного потоку.
Леоніди відомі найпотужнішими метеорними штормами з усіх коли-небудь зафіксованих в історії. Сам потік повʼязаний з кометою 55P/Темпеля-Туттля, що рухається вельми видовженою орбітою, повертаючись до Сонця кожні 33,8 років, і залишаючи за собою рій частинок.
Частинки входять в атмосферу зі швидкістю близько 71 км/с, тому спалахи виглядають дуже яскравими й стрімкими. Радіант потоку розташований у сузір’ї Лева, що й дало назву Леонідам.

Про це розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

А ви знали? У 1833 році жителі Північної Америки спостерігали надзвичайну «метеорну зливу» – близько 240000 за 9 годин! Просто геть усе небо у яскравих розчерках! Доволі потужні шторми Леонідів спостерігалися також у 1966 та 1999-2001 рр.

У більшості випадків цей потік показує ZHR від 10 до 15 під час максимуму.

“Для спостереження обирайте час після опівночі; від’їдьте подалі від міських вогнів; дайте очам 15-20 хвилин, щоб звикнути до темряви, – радить астроном. – Леоніди активні приблизно з 6 по 30 листопада, а пік їхньої активності припадає на 17-18 листопада”.

Більше порад і цікавих фактів Володимир розповідав в 2024 році “Суспільному”.

На фото (Navicore – CC BY 3.0) показано метеор під час піку метеорного потоку Леоніди 2009 року.

А вже у грудні нічне небо буде прикрашати щорічний і дуже потужний метеорний потік Гемініди. За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с. Період активності: 4 – 17 грудня.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкрився в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Наталія Бойченко, відкриті джерела

На Землі вирує потужна магнітна буря (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

За інформацією центру прогнозування космічної погоди Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США, з 13 по 15 листопада 2025 року вчені знову спостерігають порушення геомагнітного поля нашої планети.

Зокрема, вже сьогодні, 13 листопада, очікується потужна магнітна буря з К-індексом 7 (червоний рівень) — магнітний шторм, метеозалежним людям бажано стежити за своїм самопочуттям. У п’ятницю, 14 листопада, сонячна активність дещо знизиться до К-індексу 5 (червоний рівень), але залишатиметься високою і відчутною. У суботу, 15 листопада, також очікується підвищена сонячна активність, хоча сильних магнітних бур не буде.

Нагадаємо, 11 листопада Солнце вибухнуло найпотужнішим сонячним спалахом 2025 року, викинувши хвилю сонячної радіації, яка вже почала впливати на Землю. Потужний спалах класу X5.1, здатний порушити роботу супутників, високочастотного радіозв’язку та польотів на великій висоті, спричинив радіозатемнення над Європою та Африкою. Вчені також застерігають, що геомагнітний шторм може порушити роботу енергосистем і GPS-навігації.

Зазначимо, що прогноз ще може змінитися, оскільки дослідники сонячної активності оновлюють свої дані що три години. Астрофізики зазначають, що найточнішими є прогнози, зроблені на один день наперед, інші ж — лише орієнтовні.

До того ж вже відомо про ще один спалах X5.1, який спричинив швидке повне гало коронального випромінювання корони, яке сталося напередодні. Очікувано, що воно досягне Землі найближчим часом.

Довідка. Магнітні бурі є порушенням геомагнітного поля нашої планети, та виникають внаслідок потоків заряджених частинок, викинутих Сонцем. Геомагнітні бурі класифікуються за рівнем потужності — К-індексу — від показника 2 до 9. Чим вище К-індекс, тим сильніше буря та її наслідки та вплив на людей і техніку.

У пікові дні магнітних бур лікарі радять відмовитися від сильних фізичних навантажень і менше перебувати на сонці. Також краще перенести магнітні коливання допоможе хороший сон.
Важливо також пам’ятати про правила харчування — під час бур варто відмовитися від фаст-фуду, жирної їжі та алкоголю. Людям із хронічними хворобами медики радять носити з собою аптечку з необхідними ліками.

Нагадаємо, харківський астроном Володимир Кажанов ще в 2023 роді ділився дослідженнями, які прогнозували багато клопоту землянам — у світі може статися повний блекаут.

До речі, катаклізми на Сонці не завжди завдають клопоту мешканцям Землі (але й дарують яскраві спогади – докладніше у новині GX).

Відомий харківський астроном Володимир Кажанов ділився своїми яскравими спостереженнями того періоду.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, новини ТСН, відкриті джерела

Найближчий Супермісяць року в Харкові ховається за хмарами, але не від видатного астронома (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 05.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, сьогодні Місяць ховається за хмари, але відомий харківський астроном Володимир Кажанов зафільмував Супермісяць ще в ніч на 5 листопада.

“Боровий СуперМісяць заплутався у гілках і своїх назвах, – з гумором коментує Володимир. – Так, 5.11.2025 Місяць ближче до Землі ніж зазвичай (356 980 км). Періодичне явищє. Найцікавіше його спіймати під час сходу над обрієм. Багато про це вже писав на сторінці…”

Пригадаємо, що розповідав астроном про цю цікаву подію (докладніше в новині GX).

Чому Супер? Коли повня збігається з моментом найближчого положення Місяця до Землі (перигеєм), небесне тіло виглядає більшим та яскравішим, ніж зазвичай. Місяць може здаватися на 30% яскравішим і до 12-14% більшим. Тобто не очікуйте Місяць в два чи десять разів більший в небі. Різниця в розмірі невелика, але помітна.

При спостереженні неозброєним оком, та через бінокль, найкрасивіше виглядає Місяць у фазі повного в східній частині неба, коли піднімається відразу після заходу Сонця. Знайдіть заздалегідь місце, де є огляд на східну частину горизонту, щоб не заважали високі дерева і будинки.

В телескоп деталі краще видно, коли Місяць вище в небі, через кілька годин після його сходу над обрієм. Атмосфера Землі спотворює зображення небесних тіл, коли вони спостерігаються на невеликій висоті над горизонтом.

На жаль, сьогодні харківцям не пощастило побачити Супермісяць в найвдаліший час (з 17.00 до 22.00), але на нас чекає ще останній 4 грудня (відстань до Землі – 357 219 км).

При плануванні спостережень не забуваємо про комендантську годину та безпеку.

“Небо може здивувати! – наголошує астроном Харківського університету імені Каразіна, Володимир Кажанов. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

А ще ви можете подивитися на Супермісяць минулих років на каналі харківського астронома Володимира Кажанова.

Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

А ви знали? Індіанці Північної Америки восени називали Місяць – Урожайним. Є у осінніх повней й інші назви: у китайців – Місяць Хризантеми; у кельтів – Співочий Місяць; у черокі – Горіховий Місяць.

Назва китайців – Місяць Хризантеми дуже доречна для Харкова, адже цієї осені не лише в екопарку – ці квіти по усьому місту (докладніше в новині GX).

А ще 4 листопада харківці спостерігали Місячне Гало.

Довідка. Слово “гало” походить від грецького слова “галос”, яке означає “коло” або “диск”. Найближче до гало природне явище, яке всім добре знайоме, – веселка, тобто заломлення променів небесного світила. Але на відміну від веселки, яку можна спостерігати лише в денний час, стоячи спиною до сонця, у насиченому вологому повітрі, гало з’являється на небі у будь-який час доби – навколо Сонця чи Місяця, а буває, що й біля потужного джерела штучного світла.

У минулому це явище сіяло серед людей страх і паніку. Через недостатній розвиток науки люди не знали, що їхнім очам відкривається оптична ілюзія, і вважали гало недобрим знаком, особливо якщо воно супроводжувалося паргеліями (світловими плямами, що зовні нагадують Сонце і розташовані поруч з ним). Іноді поява гало ставала причиною ухвалення важливих політичних рішень. Одним із найяскравіших прикладів є відмова імператора Карла V від облоги Магдебурга у 1551 році. Побачивши над містом гало з фальшивими сонцями, він прийняв його за символ небесного захисту людей, які були в облозі.

Гало – незвичне оптичне явище, яке завжди привертає увагу людей. Але для того, щоб насолодитися його красою без неприємних наслідків, потрібно не тільки знати, що таке сонячне гало, але й розуміти, яку небезпеку воно становить для органів зору. Заломлене в кристалах льоду сонячне світло надто яскраве для наших очей. Тому спостерігати за гало найкраще у сонцезахисних окулярах. Дивлячись на гало, сонце найкраще закривати будь-яким предметом або, наприклад, долонею. Те саме слід робити і при фотозйомці цього явища. В іншому випадку зображення може виявитися недостатньо чітким.

Вважається, що тим, кому пощастило побачити це рідкісне явище, варто очікувати всього найкращого — добробуту, удачі та любові. Якщо раніше в житті був не найпростіший період, то він обов’язково закінчиться і все влаштується найкращим чином.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Євген Ткаченко, відкриті джерела

В Харкові й серед хмар можна побачити Супермісяць (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 07.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, сьогодні Місяць ховається за хмари, але в нас є чудова оповідь і яскраві спогади до події сьогодняшньої ночі.
Харківський астроном Володимир Кажанов знову ділеться цікавою космічною подією – 7 жовтня в небі сяє Супермісяць!

А коли щє? Та цікава інформація про зустріч Місяця з планетами…

Жнивний або Врожайний Місяць – народні назви супутника Землі в повній фазі в жовтні.

Якщо не пощастить побачити в цей раз, то наступні будуть (порівняння відстані):

– 7 жовтня – відстань до Землі ~ 361 458 км

– 5 листопада ~ 356 980 км (найближчий супермісяць року)

– 4 грудня ~ 357 219 км.

Нагадаємо, 5 й 6 жовтня Місяць зустрічався на небі з планетою Сатурн. В ніч з 5 на 6 жовтня Сатурн був розташований ліворуч від Місяця. А з 6 жовтня – праворуч. З одного боку це може допомогти вам знайти планету в небі, а з іншого боку, якщо атмосфера не буде прозора і нічне небо біля Місяця буде світлим, то Сатурн буде важкувато розгледіти поруч з яскравим Місяцем.

А вже в ніч з 13 на 14 жовтня Місяць зустрінеться в небі поруч з найбільшою планетою Сонячної системи – Юпітером. Враховуючи фазу Місяця на ту дату, а також розташування Юпітера під Місяцем, це буде красиво виглядати! Але, після 23 години і у другій половині ночі.

При плануванні спостережень не забуваємо про комендантську годину та безпеку.

Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

А ви знали? Чому восени Місяць називали Урожайним. Бо цю назву йому подарували індіанці Північної Америки. Ця повня настає за днем осіннього рівнодення, тому Місяць сходить раніше, ніж зазвичай, – практично відразу після заходу Сонця. Цей додатковий час, поки надворі ще світло, використовували для збирання врожаю, звідси й назва – Урожайний Місяць.

Цікаво, що ця назва не прив’язана до календарного місяця – так називають будь-яку повню, яка випадає поблизу осіннього рівнодення. У нашій півкулі це зазвичай трапляється у вересні, але раз на 3-5 років – у жовтні (саме такий випадок цьогоріч).

Є у повні й інші назви: у китайців – Місяць Хризантеми; у кельтів – Співочий Місяць; у черокі – Горіховий Місяць.

Назва китайців – Місяць Хризантеми дуже доречна для Харкова, адже в жовтні в екопарку стартує Бал хризантем.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, відкриті джерела

Сьогодні ніч для романтиків й чудова нагода привітати харківських астрономів (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Сьогодні, 26 вересня, Міжнародна ніч спостереження Місяця.

До речі, відомий харківський астроном, навіть у наші буремні часи, пропонує побачити Місяц значно ближче – в телескоп (на його каналі на Ютубі, Astroromantik – https://youtube.com/user/Astroromantik, є дивовижні відео супутника нашої Землі – Місяця).

“Відповідаю на поширені питання про Місяць і демонструю зйомки через телескопи різними камерами. Вашій увазі представляю новий фільм. Традиційно є переклад багатьма мовами у субтитрах”, – додає Володимир.

Тож обирайте – “Як?”, “Де?” і “Коли?” – та дозвольте собі поспостерігати за Місяцем.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна (докладніше в новині GX).

До речі, 26 вересня ще й відзначають осінній Міжнародний день астрономії!

Щиро вітаємо увесь колектив Харківського планетарію зі святом!

В дарунок трохи фото та відео Місяця з Харкова з архиву GX.

До речі, , 18 вересня 2024 року, харківці в небі спостерігали яскраву повню, Супермісяць та часткове місячне затемнення. Докладніше в новині GX.

Фото та відео в матеріалі: GX, Наталія Бойченко, архів Володимира Кажанова

Харків-космічний: минуле і сьогодення очима відомого астронома (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Саме 12 вересня в 2023 році було відкрито нову довгоперіодичну комету, яка отримала назву C/2023 P1 (Нісімура).

Її відкрив Хідео Нісімура, перебуваючи в містечку Хірао (Японія).

На момент відкриття комета наближалася до Сонця, її можна було помітити на світанковому небі. Озброївшись потужним біноклем, мапою для пошуку та будильником, жителі Північної півкулі мали змогу знайти в небі цю комету на початку вересня.

“12 вересня 2023 року комета пройшла на відстані 0,84 астрономічної одиниці від Землі, але спостерігати її в цей час було складно, оскільки комета перебувала лише у 15° від Сонця в небі. 17 вересня 2023 року вона пройшла перигелій на відстані 0,22 а.о. від Сонця. У середині вересня комета ненадовго з’явилася на вечірньому небі, перебуваючи на висоті 5° над горизонтом через 30 хвилин після заходу Сонця на 35° північної широти”, – розповідав в 2023-му Володимир Кажанов.

Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування поверхні ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро складається з льоду та дрібних пористих кам’янистих частинок. Ядра мають діаметри від кількох сотень метрів до десятків кілометрів.

Зелений колір коми комети Нісімура, ймовірно, пояснюється наявністю в ядрі комети молекул двоатомного вуглецю (C2) та ціану (ціаногену CN).

Попередні приблизні розрахунки, опубліковані Центром малих планет 20 серпня 2023 року, свідчать, що комета C/2023 P1 може мати орбіту з періодом понад 300 років — тобто вона є довгоперіодичною. Однак є вчені, які вважають, що комета Нісімура відвідає нас лише один раз, а після цього Сонце виштовхне її за межі Сонячної системи. Існує невелика ймовірність того, що ядро комети може розпастися на частини через сонячне тепло.

Згідно з циркуляром, опублікованим Центром малих планет 28 серпня 2023 року, комета C/2023 P1 є періодичною та обертається навколо Сонця з періодом 520 ± 80 років.

“Небо може здивувати! Історія пам’ятає зближення з Сонцем великих комет, хвіст яких був дуже яскравим і великим в небі. Такі комети люди мали змогу побачити без допомоги якихось складних пристроїв та інструкцій з пошуку, – додав харківський астроном. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкривається в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Нагадаємо, у Володимира Кажанова ще є власний канал в Ютубі.
Цікавий спогад – у відео 2020 року астроном спостерігав і планети і ще одну комету.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, відкриті джерела

Харків спостерігає яскраву космічну подію: в нічному небі відбувається затемнення “Кривавого Місяця” (фото, відео, доповнено)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 07.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На щастя, погода не підвела, в Харкові 7 вересня на безхмарному небі можна спостерігати найяскравішу подію вересня – Місячне затемнення.

З різними розрахунками подія стартувала о 19.30 (18.30), але найвиразніша фаза настане о 21.11, а завершиться явище близько 23.55.

«Місяць матиме темно-червоний або коричнюватий відтінок, через що його називають “кривавим”. Близько до 22.00 варто спостерігати момент, коли він виходитиме з тіні й знову стане яскравим», – зазначив відомий харківський астроном Володимир Кажанов, а ще астроном поділився фото Місяця. Нагадаємо, з літа 2025 року астроном почав працювати в ХНУ ім. В. Каразіна в Музеї астрономії імені Миколи Барабашова. Тепер Харків-космічний читає лекції свого видатного астронома на сторінках Музею Астрономії.

Напередодні подію докладно освітили на сторінках Харківського планетарію та музею астрономії ХНУ ім. В. Каразіна.

1) Особлива подія затемнення проявиться з 20.31.
Це початок повної фази, коли Місяць почне забарвлюватися в червоний колір😡
2) Пікової точки для Харкова явище досягне о 21.12 – цей момент буде найбільш видовищним.
3) Завершення повної фази для Харкова відбудеться о 21.53.
Повністю Місяць вийде з тіні Землі о 23.55.
Також насолодитися цим явищем зможуть жителі Європи, Азії, Африки, Австралії та Антарктиди. 🌍 Варто зазначити, що, на відміну від затемнення Сонця, Місяць не буде повністю ховатися в темряві. Він забарвиться в червоні відтінки, через які це явище й називають “кривавим Місяцем”.
Це відбувається через те, що сонячне світло проходить спочатку через атмосферу нашої планети, і лише потім потрапляє на супутник, який ховається за Землею. Колір Місяця вказує на стан атмосфери планети, забруднення повітря, тому може бути різних відтінків червоного. ЦІКАВО ПОДИВИТИСЯ на форму земної тіні, коли Місяць буде заходити або виходити з неї. Філософ Аристотель зауважив, що під час місячних затемнень (коли Земля між Сонцем і Місяцем, породжуючи тінь) тінь на місячній поверхні — кругла. Ця тінь і є Земля, а відкидувана нею тінь прямо вказує на сферичну форму планети.

А ось і фото наших читачів.

Неймовірні кадри Місяця зрбив наш астроном – Володимир Кажанов!

“Затемнення Місяця було неймовірне! Як пощастило нам з погодою! Ділюся фото зробленим камерою смартфону через окуляр телескопа з апертурою 200 мм.

Милуйтеся зоряним небом, частіше споглядайте в небо вночі, воно може приємно дивувати небесними явищами. Звісно кращє це робити подалі від яскравих ліхтарів вуличного освітлення.

Робіть свої маленькі і великі відкриття! Небо відкрито для всіх!” – написав Володимир.

А ось відомий харківський фотограф Василь Голосний зробив фото Місяця в знакових місцях Харкова.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, ХНУ ім. В. Каразіна, планетарій, Василь Голосний

5 вересня в історії Харкова: сяйво легендарної зірки зберігають у серці міста (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 05.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

«Я не збираюся ставати зіркою, я хочу стати легендою!» – слова юного музиканта Фарруха Булсара виявилися пророчими.
Він народився саме 5 вересня – легендарний британський співак та музикант, автор пісень, незмінний вокаліст рок-гурту Queen Фредді Мерк’юрі (Фарруха Булсара).

А ви знали? В мирні часи сяйво зірки двічі на рік бачили відвідувачи Харківського планетарію. На згадку про легендарного британського рок-музиканта, співака парсійського походження, автора пісень, вокаліста та лідера гурту Queen Фредді Мерк’юрі (Фаррух Булсара, 5.09.1946-24.11.1991) щороку в Харківському планетарії проходиди музичні вечори під назвою – «Незгасна зірка», а ще в закладі лектором Наталіє Костянтинівною Бершовою було створено Музичний фан-клуб Queen, яким вона керувала. Справжня шанувальниця легендарного співака особисто була в Британії і відвідала знакові міста для зірки.

Лунала музика «Незгасної зірки» і 24 листопада… Саме цього дня перестало битися серце легендарного британського співака. Йому було лише 45, але його знав увесь світ!
Труну з тілом Фредді перенесли в каплицю під звуки пісні Арети Франклін «You’ve Got a Friend». Два священики-парси, одягнені в білий одяг, провели зороастрійський обряд прощання. Наприкінці служби тіло Фредді залишило світ у супроводі голосу Монсеррат Кабальє, яка виконувала арію “D’Amor Sull’ Ali Rosee” з опери Верді «Трубадур». Фредді ніколи не прагнув бути таким, як усі, таке прощання було в його дусі. Тіло Фредді Мерк’юрі було кремоване і тільки його сім’я та Мері Остін знали, де лежить прах музиканта – таким було його бажання…
Фредді Мерк’юрі був і досі залишається одним із найпопулярніших виконавців у всьому світі. Його сценічні образи та ексцентрична манера поведінки на сцені відомі навіть людям, далеким від музики.
У 2002 році Мерк’юрі посів 58-е місце в опитуванні «100 найвеличніших британців», організованому компанією Бі-бі-сі. У 2005 році журнал Blender провів опитування, за результатами якого Фредді посів друге місце серед вокалістів (перше серед чоловіків). У 2008 році журнал Rolling Stone поставив його на 18-е місце у списку «100 найвеличніших вокалістів усіх часів за версією журналу Rolling Stone». Allmusic охарактеризував його як «одного з найвеличніших рок-співаків та володаря одного з найкращих голосів за всю історію музики».
Вже у 12 років Фредді написав свою першу пісню, вона називалася «Я йду до вершини» – ця пісня стала дороговказною… А ці 10 легендарних хітів Фредді Меркьюрі знайомі мільйонам шанувальників його творчості: I Want It All, Bohemian Rhapsody, Who Wants To Live Forever, We Are The Champions, We Will Rock You, You Don’t Fool Me, Friends Will Be Friends, I Want To Break Free, Radio Ga Ga, The Show Must Go On…

Новинний портал GX запрошує разом доторкнутися до історії Харківського планетарію і його спеціальної програми присвяченої творчості Фредді Мерк’юрі та зіркам. А також онлайн зазирнути в Музичний фан-клуб Queen, яким керувала Наталія Костянтинівна Бершова.

Журналістці GХ пощастило особисто завітати на виставу, вона поділилася фрагментами шоу та інтерв’ю із творцями лекції та фан-клубу.

На згадку про легендарного британського рок-музиканта, співака парсійського походження, автора пісень, вокаліста та лідера групи Queen Фредді Мерк’юрі (Фарруха Булсара, 5.09.1946-24.11.1991) щороку в грудні в Харківському планетарії проходив музичний вечор «Незгасна зірка».
«Я не збираюся ставати зіркою, я хочу стати легендою!» – слова музиканта виявилися пророчими.

Сам співак вважав, що він прийшов з особливою місією на Землю – дарувати добро…

“Я цілеспрямована людина, а за коротке життя потрібно встигнути так багато… Почуйте клич молодих!” – співав Фредді, а для слухачів звучали пісні Queen у скрипковій кавер-версії від Violga – Ольги Бабій, композитора та лауреата Міжнародних конкурсів.

“Я метеор, що мчить крізь небеса! Я реактивний корабель, що летить на Марс!.. Я палаю в небі – саме тому мене звуть містер Фаренгейт!”

Величезне місце в житті співака займало кохання, розповідала Наталія Костянтинівна… Це і німецька актриса Барбара Валентин, американська актриса і співачка Лайза Мінеллі і кохання всього його життя – Мері Остін.«Більшість пісень, які я пишу, – любовні балади, де йдеться про речі, пов’язані з сумом, стражданням, болем, але водночас вони легковажні та іронічні. Думаю, така, по суті, моя натура. Я справжній романтик, і хоч усі пишуть пісні на цю тему, я роблю це по-своєму, в іншому ключі», – говорив Фредді Мерк’юрі.

Звичайній продавчині, Мері Остін, легендарний співак присвятив багато своїх пісень.

“Я живу, щоб кохати тебе кожним биттям свого серця!”

“Ревнощі, ти принесла мені страждання… Життя надто коротке, щоб проводити його в сльозах!”

На знаменитій капелюшній вечірці у Мері Остін пролунали знамениті слова співака: “Я не можу жити з тобою, але я не можу жити й без тебе…”

“Ти розбила мені серце, а тепер ідеш…” – ці слова теж були присвячені Мері Остін.

У житті Фредді Мерк’юрі була ще одна дивовижна жінка – Монсеррат Кабальє, з якою він познайомився наприкінці свого життєвого шляху. Саме їй і місту, в якому вона народилася, музикант написав пісню для їх спільно неймовірного концерту..

Фредді виступав разом і з іншими зірками, такими як Девід Боуї, готувався проект і з Майклом Джексоном, але йому не судилося реалізуватися…

А ця пісня сьогодні актуальна, як ніколи, “Ще один загинув…”

“We Will Rock You” і цим все сказано!

“Хто хоче жити вічно?..” – все про останні дні великого музиканта.

“Простягни руку і тобі допоможуть!” Він і зараз готовий допомогти кожному – він живий у своїй музиці та в людях, які пам’ятають і цінують його творчість!

Після вистави Наталія Костянтинівна зазвичай запроувала всіх охочих доторкнутися до реліквій зібраних нею у планетарії у фан-клубі співака.

Наталія Костянтинівна розповіла про диво – можливість відвідати в Лондоні будинок та стіну пам’яті музиканта.

А ще розповіла про перших учасників музичного фан-клубу Queen.

А композитор та лауреат Міжнародних конкурсів Ольга Бабій розповіла про себе і про те, як їй прийшла ідея зіграти скрипкові кавер-версії пісень Queen.

У скарбниці спогадів GX, ця розповідь та участь в шоу планетарію стали подарунком мрійниці – художниці (і наразі вже юному архітектору) із Харкова – Олександрі.

“У майбутньому я мрію стати архітектором. А ще малюю картини, які дарую близьким, – розповідала дівчина, онука ще однієї читачки GX – Ольги Василевич.. – Є в мене й інші захоплення: я дуже люблю музику – мій улюблений кумир Фредді Мерк’юрі, а ще люблю ходити до планетарію і мріяти під зірками Моїми найкращими подарунками були олівці та фарби, а найкращим став приз-запрошення у планетарій!”

Віримо Богові та ЗСУ! Мрійники ще зберуться під зірками Харківського планетарію, адже його директор Галина Железняк підтримує зв’язок із кожним унікальним працівником свого закладу, а ще тримає руку на пульсі і розповідає про космічні цікавінки на офіційній сторінці планетарію у соцмережах.
А видатний харківський астроном Володимир Кажанов і наразі веде спостереження за Зірками і безмежним Космосом, чим ділиться з усім світом на своїй сторінці (додамо цікавий спогад).

А з літа 2025 року астроном почав працювати в ХНУ ім. В. Каразіна в Музеї астрономії імені Миколи Барабашова. Тепер Харків-космічний читає лекції свого видатного астронома на сторінках Музею Астрономії.

До речі, нещодавно про 100-літній телескоп, обсерваторію найсторішого університету міста та сучасні реалії вивчення Космосу, про заходи по збереженню обсерваторії, наукової школи України та колективів дослідницьких інститутів відзняли матеріал журналісти “Суспільного”.

Нагадаємо, колктив GX з болем писав про зруйновану і пограбовану рашистами радіоастрономічну обсерваторія під Харковом.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Харківський планетарій, архів Наталії Бершової, Володимир Кажанов, Ольга Василевич, Галина Половик

Три космічні дива за одну ніч: харківський астроном про серпневі космічні події (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Події, Регіон, Суспільство.

Багато цікавих космічних подій мають щорічний характер, але кожного року є свої особливості…
В попередній новині GX (від 7 серпня) ми нагадали про яскраве небесне шоу – метеорний потік Персеїди До речі, максимум цьогоріч обіцяють саме в ніч на 13 серпня.
Але відомий харківський астроном Володимир Кажанов наголошує, що це не єдине космічне диво середини серпня. На нас чекає поєднання трьох астрономічних подій: зустріч Венери і Юпітера, Сатурна з Місяцем і Персеїди – це просто унікальне явище.

Зокрема, в найближчі ночі в небі можна побачити потрійне астрономічне явище!
“Серпневий зорепад” – метеорний потік Персеїди та зближення яскравих планет.
“Максимум метеорного потоку прогнозується на ніч з 12 на 13 серпня 2025 року. Яскраві спалахи в небі – маленьки частинки матерії залишені на орбіті кометою Свіфта-Туттля. Далі детальніше пр оце явищє і поради як проводити спостереження і робити знімки цього явища. – поділився своїми спостереженнями астроном. – Цього літа буде трохи заважати спостереженням яскравий Місяць, якй буде у фазі близької до повного. Тобто небо буде світліше вночі і «падаючих зірок» буде спостерігатись трохи менше. У ночі максимумів, коли в небі не було яскравого Місяця, мені пощастило спостерігати до 40-50 метеорів за годину-дві. Але зазвичай більше, коли поруч є близькі, рідні, друзі, з ким ти також спостерігаєш”.

Інтенсивність потоку спадатиме поступово. Тобто в ночі на 14 і 15 серпня також є сенс подивитись в небо вночі.

Звідки береться метеорний потік, зорепад, яскраві спалахи в небі?
Це маленькі частинки, які відірвались від льодяного ядра комети. Комет багато, вони бувають різні. Це величезна льодяна брила, яка також доволі брудна, пил і невеличкі камінчики. Під натиском сонячного тепла і сонячного вітру комета тане і випаровуються гази. Коли комета наближається до Сонця, від ядра комети відриваються ці маленькі частинки. Упродовж року в різні місяці і ночі ми можемо бачити яскраві спалахи різних метеорних потоків. Наша планета перетинає шляхи різних комет.

Саме в серпні Земля проходить через шлейф уламків, залишених кометою Свіфта-Туттля. І це є Персеїди.
Чому Персеїди?
У сузір’ї Персея знаходиться радіант цього метеорного потоку.
Місце, з якого в небі умовно вилітають метеори. Якщо продовжити лінії спалахів, то ми знайдемо таку область, центр, який і зветься радіант. Ми можемо побачити метеори різних частинах неба неба, але шлях їх буде вести до сузір’я Персея (точніше від нього).
Кращє все ж таки споглядати східну частину неба, а після опівночі і зеніт.
Для спостережень знайдіть місце, де вам не будуть заважати високі будинки і дерева. Не забуваємо про безпеку і комендантську годину.
Астроном нагадав, чому Персеїди настільки відомі, тому що влітку тепло вночі. Є метеорні потоки не менш яскраві. Наприклад, Гемініди, Драконіди й інші. Але якщо це грудень, то це не так комфортно спостерігати, як зараз.

А ще, в цьому році ще дві небесні події прикрасять нічне небо осяяне Персеїдами. Зблизиться в небі із планетою Сатурн Місяць. А після 2-ї години ночі підіймаються дві найяскравіші планети неба. Це Юпітер і Венера. У сузір’ї Близнюків вони будуть спостерігатися дуже близько.

Зустріч дуже цікава, бо, наприклад, в невеликі аматорські телескопи можна побачити поруч ці дві планети. Таке буває нечасто.
“І багато хто навіть каже, що ось таке поєднання трьох астрономічних подій: зустріч Венери і Юпітера, Сатурна з Місяцем і Персеїди, що це просто унікальне явище. – наголошує вчений і додає цікаві поради. – Зараз для смартфонів є багато програм, які можуть вам допомогти знайти в небі цікаві об’єкти, сузір’я, зорі, планети. Або навіть знайти відповідь, що ви зараз бачите в небі. Наприклад, програми Stellarium, Sky Safari, Star Walk і аналогічні. Якщо хочемо зробити знімок зоряного неба смартфоном і навіть, якщо пощастить, отримати фото метеорного спалаху в небі, то ми заходимо в режим “профі” камери, якщо такий є, ставимо витримку на максимум (наприклад 30 секунд), чутливість ISO також на максимум (наприклад 3200). Потім, якщо буде треба, можемо зменшувати, щоб було менше шуму. І також рекомендую увімкнути затримку по знімку, наприклад, 3-5 секунд, щоб ви натиснули зйомку і змогли розташувати смартфон, нерухомо спрямувавши його в небо.
Додам досвід моїх минулих спостережень. Якось я зробив вночі приблизно 1000 знімків фотокамерою і двома смартфонами. Всі були спрямовані в різні частини неба. В кадр попали лише кілька метеорів за загальні 4 години зйомок. А бачили, як писав в першу ніч – десятки і у другу – за сотню метеорів.
Якщо у вас час спостережень/зйомок обмежений, то краще в налаштуваннях камери (якщо там є таке), вимкнути “шумодав” – той що робить тривалим отримання кадру, тобто dark кадр, як в астрофотографії. Бо за замовчуванням багатьох фотоаппаратів, робиться знімок з експозицією 30 секунд, потім закриваються в камері шторки і робиться темновий знімок (шуму матриці) і віднімається від світлини. Коротше, ця штука не погана, але замість 50 знімків, наприклад, за якийсь час, ви отримаєте 25, не 100 а 50… А вимкнувши цю штуку в налаштуваннях камери, можна отримувати знімок за знімком і затримка буде лише на зберігання знімка на карту пам’яті.
Вірогідність, що ви отримаєте кадр з метеором більша, якщо ставити більшу чутливість матриці камери (ISO). Звісно об’єктив фотоапарата краще з більшою світлосилою.
Так от якщо два смартфона (наприклад) будуть спрямовані в одну частину неба і в них будуть такі налаштування:
1. експозиція 30 секунд, ISO 1600
2. експозиція 15 секунді, ISO 3200
Так от у другому варіанті налаштувань ви отримаєте зображення метеора на тлі зірок, а у першому зірки виглядають майже так само, а метеора нема або ледве помітний! Отакий нюанс. Це пов’язано з тим, що ми в даному випадку ставемо собі за мету знімати не зоряне небо, а метеор. А метеор спалахне і згасне, наприклад за 1-2 секунди. То з великим ISO і при навіть невеликий експозиції, ми “зловимо”, “встигнемо накопичити” його світло”.

“Чи загадувати бажання? – запитує Володимир із доброю посмішкою одразу відповідає. –
Коли ти загадуєш бажання під зоряним небом, то ти згадуєш про свої мрії, про цілі в житті. І це гарно, це добре. Можна навіть підготувати список бажань на цю ніч, але пам’ятаймо, що багато залежить, звісно, від нас”.

Усім мирної та яскравої ночі! Загадуєм бажання!

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

Нагадаємо, відкрийте для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Фото, відео та матеріал: Володимир Кажанов

Над зраненим Харковом під вий сирен зійшов “Спасів Місяць”: цікаві факти і фото від астронома (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Мрія кожного українця спостерігати вночі яскраві космічні події, а не чергові ворожі “приліти”…

Ввечері 9 серпня небо над Харковом прикрашає “Спасів Місяць” або “Осетровий Місяць”.
Нагадаємо, ще в червні відомий харківський астроном Володимир Кажанов розмістив матеріал з переліком цьогорічних повеней і їх цікавих назв:
11 червня Полуничний Місяць, Сонячний Місяць, Медовий…
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу давали не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

Володимир поділився на своїй сторінці неймовірними світлинами, як сходив над обрієм і поринав у хмари “Спасів Місяць”.

“Цікаво, що 5 листопада 2025 року ви зможете побачити Місяць в небі трохи більшим, ніж зазвичай. Супутник підійде на відстань 357,218.223 км від Землі. В народі подібне явище називають Супер Місяць”, – наголошує астроном.

До речі, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX