Позначка: Україна

Коли ворог гасить світло, в Харкові в святковий день сяють зірки з усієї України (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Яскравим дарунком до Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва стала опера Джакомо Пуччіні «Флорія Тоска» на сцені Харків опера (докладніше про подію в новині GX). В ювілейні рік і сезон колектив театру не припиняє дивувати.

Вибухом емоцій 9 листопада стала чуттєва вистава про кохання непідвладне смерті…

Головну роль пристрасної та норовливої Флорії Тоски на сцені ХНАТОБ зіграла неперевершена Людмила Монастирська – одна з найяскравіших зірок сучасної оперної сцени, солістка провідних театрів світу. Голос артистки – це справжня стихія, що поєднує ніжність і фатальну силу. Її Тоска – жінка, яка любить, страждає і бореться до останнього подиху.

Партію художника Маріо Каварадоссі виконує Олег Злакоман – тенор із блискучим тембром і тонким почуттям ліризму, знаний за виступами на провідних українських і європейських сценах. Його герой – митець і романтик, для якого любов і свобода дорожчі за життя.

У ролі всесильного і жорстокого Барона Скарпіа – Олександр Мельничук, один із провідних баритонів сучасної української опери. Його образ – втілення темної пристрасті й владної сили, що створює драматичне протистояння головним героям.

В інших партіях – солісти харківської опери Юрій Кудрявцев, Микита Маринчанк, Сергій Леденьов, Вікторія Марініч, запрошений соліст Дніпро Опера, чудовий бас Максим Іващук та артисти хору і допоміжного складу Харківської опери. І навіть головний режисер театру – заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян…

Симфонічним оркестром Харкiв Опера цього вечора керує головний диригент Одеського національного академічного театру опери та балету, заслужений артист України Василь Коваль.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Попри війну, ворожі обстріли й вимкнення світла… На сцені Харків опера знову величні декорації римської церкви Сант-Андреа-делла-Валле змінювалися розкішними апартаментами барона з видом на нічний Рим, а у фіналі перед глядачем відкривалася картина з тюремного даху.

Відправивши втікача у свій будинок, художник повертається до роботи над портретом Мадонни, його картина – це втілення коханої – артистки Флорії Тоски.

Але його ревнива кохана прискіпливо вимагає замінити навіть колір очей, щоб картина не була схожа з її суперницею маркізою Аттаванті.

Закохані трохи сваряться, але швидко миряться та збираються зустрітися після концерту Тоски на честь перемоги над французами. З цієї нагоди у церкві теж готуються до урочистого богослужіння.

Але планам закоханих не судилося справдитися. З’являється барон Скарпіа – шеф поліції, закоханий у Тоску.

Разом із детективом Сполеттою він виявив докази того, що Анджелотті ховається тут. Вероломний барон, зігравши на ревнощі Тоски, дізнається, де можна знайти художника. Скарпіа, окрилений можливістю відправити свого суперника Каварадоссі на ешафот, тріумфує в натовпі під звуки богослужіння на честь перемоги над Наполеоном.

У своєму палаці Скарпія увечері допитує художника. Втікач Анджелотті не спійманий, але Скарпі має план, як розговорити, запрошену на допит Тоску.

Каварадоссі встигає потай сказати дівчині, що вона повинна мовчати про те, що бачила в нього вдома. Але Скарпіа відправляє художника в камеру тортур, і дівчина чує його страждання.
У розпачі Флорія видає притулок Анджелотті – він ховається у схованці у садовому колодязі. Каварадоссі знову приводять до кабінету Скарпіа. Він розуміє, що Тоска все розповіла.

Але тут його дух піднімає несподівана звістка про перемогу Наполеона в Маренго. Каварадоссі не приховує своєї радості і співає Гімн Свободі. Скарпіа наказує стратити його, а дівчині пропонує купити свободу коханого ціною її честі.

Заради порятунку коханого Тоска погоджується. Підступний барон переконує її, що страта Каварадоссі буде уявною, а сам віддає необхідні розпорядження про страту, хоча й виписує перепустку для Тоски та художника, щоб вони нібито могли тікати з Риму.
Але відплата наздоганяє Скарпіа – замість обіймів Тоска завдає йому удару кинджалом.

Забравши перепустку, дівчина спішно покидає палац та поспішає на площу в’язниці Сант-Анджело.

Там Маріо Каварадоссі виводять на тюремний дах, де він і буде страчений.

Художник пише останній лист Тоске, коли зненацька з’являється і сама Флорія.
Смілива дівчина розповідає коханому про вбивство Скарпіа, показує перепустку до свободи і повідомляє йому, що страта буде хибною.

Закохані впевнені, що вони врятовані. Солдати піднімаються на дах, лунають постріли, Маріо падає, солдати йдуть. І тільки тепер Тоска розуміє, що її обдурили, і Каварадоссі мертвий, а на сходах чути кроки солдатів – про смерть Скарпіа вже дізналися… Вбита горем і загнана в кут Тоска кидається з даху вниз….

Вони загинули, але їх дух не було зламано…

Харківський глядач був у захваті – овації, квіти, виклики “Браво!”

Харків опера єднає! Більше про поді в театрі-ювілярі в останній місяць осені на офіційній сторінці ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Харків опера

Він мріяв знову відвідати Україну: 8 листопада Харків згадує легендарного актора Франції (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 08.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 8 листопада, 1935 році за 10 км від центру Парижа у місті Со народився видатний француз, актор, продюсер, сценарист і режисер а ще вірний друг України – Ален Делон.
Зірку світового масштабу люблять мільйони, особливо ми українці, а в Харкові понад 10 років зберігався відбиток його долоні, що був розміщений на алеї зірок кінофестивалю “Харьковская сирень”, яку приміряли харків’яни та гості міста.

За час війни з рф, Україні висловили підтримку багато видатних акторів з різних країн світу. На жаль, в Харкові було знищено “алею зірок” (біля Харків опера, де пройшов перший кінопоказ в Україні), де багато з них залишили дотики своїх “долонь” (докладніше в новині GX від 27 жовтня)…

Серед них був і Ален Делон. З початком війни його серце не мало спокою. Легенда Франції чітко висловив свою прихильність і підтримку Україні та українцям. Він мріяв приїхати в нашу країну святкувати перемогу… На жаль, доля вирішила інакше… 18 серпня 2024 року зупинилося серце неймовірної люди.

“Пішов від нас Ален Делон. Йому було 88… Він в нашій пам’яті… Його долоня на алеї назавжди з нами”, – з болем і сумом написала голова ГО «Міжнародний кінофестиваль “Харківський бузок“», заслужена журналістка України Вікторія Маренич. Вона вірила, що Харків збереже пам’ять про легендарного гостя.

Одними з перших сумну звістку донесли в The Guardian… Зірка французького кіно Ален Делон помер у віці 88 років – повідомили ЗМІ його діти.

«Ален Фаб’єн, Анушка, Ентоні, а також [його пес] Лубо з глибоким сумом повідомляють про смерть свого батька. Він мирно помер у своєму будинку в Душі, в оточенні своїх трьох дітей і сім’ї», – йдеться в заяві, додаючи, що сім’я попросила про конфіденційність.

Його ототожнювали з відродженням французького кінематографа в 1960-х роках, Кожна роль Алена Делон була незабутня… Будь то поліцейськи чи злодій… Він грав у найвидатніших режисерів країни. Грав з яскравими зірками кіно, зокрема, Жан-П’єром Мельвілем, Рене Клеманом та Жаком Дере. Він також знімав фільми з такими авторами, як Лукіно Вісконті, Луї Маль, Мікеланджело Антоніоні та Жан-Люк Годар…

Довідка. Народився Ален Делон в 1935 році в Со в передмісті Парижа. Делон був виключений з кількох шкіл, перш ніж у 14 років пішов працювати в м’ясний магазин. Після перебування у військово-морському флоті (під час якого він брав участь у колоніальній війні Франції у В’єтнамі), він був звільнений у 1956 році та почав працювати актором. Його помітив голлівудський продюсер Девід О Селзнік у Каннах і підписав контракт, але актор вирішив спробувати щастя у французькому кіно і дебютував невеликою роллю в трилері Іва Аллегре 1957 року «Коли втручається жінка».

Приголомшлива зовнішність Делона відразу справила враження, і він швидко перейшов до головних ролей. У 1958 році він зіграв з Ромі Шнайдер у фільмі «Крістін» у ролі солдата та доньки музиканта, які закохалися. У Делона та Шнайдера зав’язався гучний справжній роман поза знімальним майданчиком, що підтвердило зростаючу репутацію Делона як секс-символу.

У 1960 році він зняв два фільми, які мали значний міжнародний вплив: екранізацію Патриції Гайсміт «Plein Soleil» («На яскравому сонці») і «Рокко та його брати». Перша, франкомовна версія «Талановитого містера Ріплі», перетворила Делона на головну зірку, тоді як «Рокко» — сага про південноіталійську селянську сім’ю, яка переїжджає на процвітаючу північ — привела його до Лукіно Вісконті, одного з видатних європейських авторів. Інший італійський автор, Антоніоні, взяв його на роль біржового маклера у картину «Затемнення» («L’eclisse») 1962 року. Делон возз’єднався з Вісконті в 1963 році для «Леопард» («Il Gattopardo»), великомасштабної епопеї, дія якої відбувається в Рісорджіменто (історіографічний термін, що означає період боротьби за політичне об’єднання Італії) на Сицилії, адаптації знаменитого роману про Лампедузу.

Міжнародний авторитет Делона був такий, що він почав серйозну спробу пробитися в англомовне кіно, почавши з невеликої ролі в комедії-антології Ентоні Асквіта «Жовтий Роллс-Ройс». Делон з’явився у фільмі «Втрачене командування» про французьких десантників у Другій світовій війні, разом з Діном Мартіном в картині «Техас за річкою» та «Чи горить Париж?», ще одній епопеї часів війни з Кірком Дугласом у головній ролі. Однак жоден не був настільки успішним у Голлівуді, щоб закріпити його там, і Делон повернувся до Франції.

У 1967 році він зняв культовий фільм Le Samouraï з режисером Жан-П’єром Мелвілем, в якому він зіграв вбивцю в плащі; успіх цього фільму в країні поклав початок серії кримінальних фільмів, у тому числі «Сицилійський клан» разом із Жаном Габеном, «Борсаліно», знятий у Марселі режисером Дере, та іншу класику Мелвілла «Червоне коло». Делон також знайшов час, щоб з’явитися разом із Маріанною Фейтфулл у фільмі «Дівчина на мотоциклі», де Фейтфулл, одягнена в шкіру, катається на мотоциклі по Європі, а також зі своєю колишньою коханою Ромі Шнайдер у фільмі «La Piscine», яка у 2016 році була перезнята як «Великий сплеск» з Тільдою Суінтон і Рейфом Файнсом.

«La Piscine» також збігся з величезним суспільним скандалом, «справою Марковича», яка дійшла до найвищих ешелонів Франції після того, як охоронця Делона Стефана Марковича було знайдено мертвим на сміттєвому звалищі в 1968 році. Франсуа Маркантоні, сумно відома фігура злочинного світу та давній друг Делона, був звинувачений у вбивстві, але врешті звинувачення були зняті. Все загострилося, коли були виявлені компрометуючі фотографії Марковича, на яких нібито зображені представники французької еліти, включно з дружиною кандидата в президенти Жоржа Помпіду. Зрештою нічого не було доведено, але тісний зв’язок Делона з галереєю неприємних персонажів став широко відомим.

Протягом 1970-х років Делон продовжував знімати фільми, але без такого ж рівня впливу як в попередні десятиліття. Месьє Кляйн отримав «Сезар» за найкращий фільм у 1977 році, у якому Делон зіграв торговця предметами мистецтва під час Другої світової війни, чию особу плутають із однойменним єврейським втікачем; у 1985 році він отримав премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль за сюрреалістичну байку Бертрана Блієра «Notre Histoire». Делон також випустив низку фільмів із власною компанією, дебютувавши як режисер у 1981 році з Pour la Peau d’un Flic, а також просував бокс і дизайн меблів. Делон почав уповільнювати свою продуктивність у 1990-х роках після того, як зіграв подвійну роль у «Новій туманності» Жана-Люка Годара. У 1997 році він оголосив про завершення акторської кар’єри, але повернувся в 2008 році, щоб зіграти Юлія Цезаря у французькому хіті «Астерікс» на Олімпійських іграх. У Делона було складне особисте життя, включаючи тривалі стосунки із Ромі Шнайдер, Мірей Дарк (з якою він розлучився в 1982 році після 15 років спільного життя) і Розалі ван Брімен, голландською моделлю, від якої у нього було двоє дітей і з якою він розлучився в 2002 році. Він був одружений з Наталі Делон з 1964 по 1968 рік; у 1964 році у них народився син Ентоні. У 1962 році співачка і модель Ніко народила йому сина Крістіана; Делон заперечував батьківство, але дитину усиновила мати Делона.

Нагадаємо, видатний актор зняв спеціальну програму, присвячену українському поету Тарасу Шевченку, великому українському діячу ХІХ століття, а ще його запальна он-лайн зустріч з головою української держави завершила представлену журналістом Сирилом Віг’є передачу, присвячену Володимиру Зеленському.

Докладніше про цівизначні події у новинах GX: “Хай живе Україна! Видатний француз подарував Україні не тільки руку, а й серце” та

“Ми брати по зброї, тому що ми обидва починали як актори“, де Делон пообіцяв Зеленському завітати до України.

Фото та матеріал: GX, The Guardian, архів Вікторії Маренич

На харківців чекають нові пригоди у світі містики з Ігорем Мацкевичем (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 7 листопада о 13.00 запрошує усіх охочих на зустріч (провулок Короленка, 18, у залі міського абонемента, кім. 20) з Ігорем Мацкевичем, перекладачем книги Єжи Лімона, польського письменника, театрознавця, професора – англіста, засновника Гданського Шекспірівського театру «Про хлопця, котрий прагнув безсмертя».

Якщо ви захоплюєтеся містично-пригодницькими романами, на вас чекає захоплююча оповідь.

На вас чекає цікава зустріч із дослідником і популяризатором польської літератури Ігорем Мацкевичем, який переклав філософську багато видань видатного польского письменника, шекспірознавця та засновника Гданського Шекспірівського театру Єжи Лімона.

Перформативне прочитання притчі здійснено у форматі музично-декламаційної вистави, поставленої акторами Харківського академічного драматичного театру імені Г. Ф. Квітки-Основʼяненка у грудні 2024 року.
Ігор Мацкевич – український перекладач, дослідник і популяризатор польської культури, автор перекладів творів польських письменників, зокрема романів Єжи Лімона «Молот для поетів, або Хроніка відрубаних голів», “Мюнхаузеніада”, «Кашубська Мадонна», виданих у Харкові у 2023-2025 роках.

Долучайтеся до події, що поєднує літературу, театр і філософію, аби разом подумати над тим, що означає жити вічно і залишатися людиною.

Телефон для довідок: (096) 353-61-17 (Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка).

Довідка. Автор перекладу – Ігор Мацкевич – випускник Національного університету імені Василя Каразіна.
Працював учителем української мови і літератури, викладачем у Національному педуніверситеті імені Григорія Сковороди, науковим співробітником Харківського літературного музею, працював як журналіст у газеті ” Вісті з України ” ( Київ), літературним редактором у газеті ” Моя Батьківщина.Моя Родина”.
Друкувався у харківській пресі та виданні міського товариства польської культури ” Полонія Харкова”

Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

Світ, Україна, Харків відзначають дату, від якої залежить майбутнє (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 6 листопада, відзначають Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів. Дата була встановлена резолюцією A/RES/56/4 Генеральної Асамблеї ООН від 5 листопада 2001 року.

Нажаль, шкода, заподіяна довкіллю під час збройних конфліктів, призводить до погіршення стану екосистем та природних ресурсів на тривалий період після припинення конфліктів і часто торкається не тільки однієї держави і не тільки нинішнього покоління.

Трохи сумних підрахунків. За словами генпрокурора України, росія вчинила в Україні 265 кримінальних злочинів проти довкілля, 14 з них кваліфіковані як екоцид. За даними Міндовкілля, сума збитків, завдана довкіллю України через війну, становить майже два трильйони гривень.

“Масштаби російської агресії та її згубні наслідки для довкілля вимагають глобальної відповіді. Забруднення повітря, води та ґрунтів, знищення лісів та сільськогосподарських угідь, атаки на ядерні об’єкти – все це воєнні злочини проти довкілля. Шкоду від них відчуватимуть люди в Україні та за її межами ще десятки років. Адже довкілля не має кордонів… росія повинна понести за це відповідальність та відшкодувати усі завдані збитки. Наразі розслідується 265 проваджень щодо воєнних злочинів проти довкілля. 14 – за фактами екоциду. Це непросте завдання, адже тривалий час ця сфера не була достатньо врегульованою у міжнародному праві. Багато речей Україна робить вперше. На щастя, ми не самі. І ми вдячні всім і кожному: міжнародним партнерам, українським колегам, представникам громадських організацій, які підтримують нас на цьому шляху”, – наголосив Генпрокурор Андрій Костін.

Нагадаємо, до Дня працівників лісу журналісти GX писали про шкоду заподіяну українським лісам (докладніше у новині GX).

Але щоденна праця з відродження довкілля вселяє надію! Україна переможе — і все ще відродиться.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Харківська обласна прокуратура, відкриті джерела

Яскрава зірка заспіває в Харків опера у виставі, яка вперше лунала італійською на сцені театру (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

В ювілейні рік і сезон в Харків опера не припиняють дивувати яскравими подіями. Адже цьогоріч незламний колектив Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка відзначає одразу 5 ювілеїв: театр святкує 100-річчя, 245 років проведення у нашому місті першої музично-театральної постановки (1780), 150 років появи першої будівлі для музично-театральних постановок (1875), а ще в ХНАТОБ відбувся 10-й ювілейний фестиваль “СХІД ОПЕРА ФЕСТ” і найчуттєвіше свято – 85-річчя легендарної харківської балерини – Народної артистки України Світлани Іванівни Коливанової-Попеску.

Здається, “СХІД ОПЕРА ФЕСТ” триває…

Адже вже 9 листопада о 16.00 Харкiв Опера представляє оперу Джакомо Пуччіні «Флорія Тоска»!

Головну роль пристрасної та норовливої Флорії Тоски на сцені ХНАТОБ зіграє неперевершена Людмила Монастирська – одна з найяскравіших зірок сучасної оперної сцени, солістка провідних театрів світу. Голос артистки – це справжня стихія, що поєднує ніжність і фатальну силу. Її Тоска – жінка, яка любить, страждає і бореться до останнього подиху.

Не пропустіть подію, яка стане окрасою театрального сезону! Квитки за посиланням.

Кожна така зустріч на сцені в Харкові – це зіркова історія міста. Здається, лише мить минула з зустрічі влітку 2024 року (докладніше в новині GX).

«Дуже пишаюся тим, що я українка! Дякувати Богу, маю змогу представляти українську вокальну школу в найкращих театрах світу. Хай там де я співаю i в якій країні перебуваю, завжди пам’ятаю, звідки я i де моє коріння. Ця думка надихає мене до праці, до творчості, до життя!..» – вголос промовляє Людмила Монастирська.
Харків пам’ятає її виступ і в 2017 році на великій сцені СХІД ОПЕРА – вона втілила образ Норми в однойменній опері В. Белліні.

Вільна, сильна, незалежна… Вона під обстрілами в 2024 році вітала Україну з Днем Незалежності саме з Харкова!
В межах проєкту «Харків об’єднує серця!» в незламному місті в «Мистецькій фортеці» відбувся зірковий концерт «Від серця до серця».
«Я дуже рада знову бути в Харкові і вітати місто і країну зі святами. Минулого разу наша зустріч була на прем’єрі опери “Норма” в концертному виконанні в 2017 році. З того часу мріяла знову співати в вашому чудовому місті. Була можливість побачити красу міста – ви неймовірні і незламні! Я не вірила, що побачу таку красу в місті, яке постійно під обстрілами. Рада, що харків’яни тримаються! Молимося за них і дякуємо нашим захисникам, за можливість творити і жити в вільній країні. Слава Україні! Героям слава! – розповіла перед виступом народна артистка України Людмила Монастирська (докладніше в новині GX). – Згадую виступи за кордоном, інколи люди з залу просять заспівати акапелла українські пісні і зал встає! Українська пісня – це код нації. До речі, в Харкові 27 серпня на концерті буде краща закордонна класика, як от – уривок з опери «Манон Лєско» (Пуччіні) і обов’язково українські твори».

Довідка. Людмила Вікторівна Монастирська (до шлюбу Повстенко) — провідна українська оперна співачка (сопрано); солістка Національної опери України; заслужена артистка України (2013); народна артистка України (2017), лавреатка Національної премії ім. Шевченка (2014 року за вокальні партії в оперних виставах); у 2015 році за розвиток зв’язків з Італією нагороджена державною нагородою Італійської Республіки — орденом «Зірки Італії»; співає на найпрестижніших оперних сценах світу: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
Народилася в 1975 році в селі Іркліїв (Черкаська область, Україна).
Любов до співу успадкувала від матері, для якої «співати — як дихати!» (так казала Людмила в одному з інтерв’ю ЗМІ).
У 15 років почала вчитися співу в Київському музичному училищі імені Глієра у Івана Гнатовича Паливоди.
У 2000 році закінчила Київську консерваторію (нині Національна музична академія України), де навчалася вокалу у Діани Петриненко.
У 1996 році почала співати у оперній студії Київської консерваторії. Тут дебютувала в ролі Наталки Полтавки в опері Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».
Дебютувала в Національній опері України 2008 року в опері Джузеппе Верді «Аїда», у ролі Аїди. У Національній опері виконувала провідні партії для драматичного сопрано.
Першим спектаклем за кордоном було концертне виконання «Тоски» Джакомо Пуччіні в норвезькому місті Тронгеймі.
А потім були найпрестижні сцени світу — від «Ла Скала» до «Метрополітен-опера». Її досконале лірико-драматичне сопрано, вражаюча емоційна глибина та бездоганна майстерність стали символами української вокальної школи.

Що до самої опери Джакомо Пуччіні «Флорія Тоска» – це була перша в історії театру постановка опери італійською. Вона відбулася ще в «старому» театрі на Римарській у 1993 році.
В рокову нині дату для всього українського народу 24 лютого в 2017 році шедевр Джакомо Пуччіні однойменною драмі Віктор’єна Сарду отримав нове цікаве осмислення.
Стараннями Надії Швець харків’ян вразили новими декораціями, виконаними методом сублімаційного друку та створюючими 3D-ефект.

На сцені величні декорації римської церкви Сант-Андреа-делла-Валле змінювалися розкішними апартаментами барона з видом на нічний Рим, а у фіналі перед глядачем відкривалася картина з тюремного даху. Втілювали на сцені сюжет опери два акторські склади – це зірки харківської сцени: партія Тоски – Алла Мішакова (Вікторія Стеценко), партія Скарпія – Олександр Лапін (Микола Коваль), партія Каварадоссі – Олексій Сребницький (Сергій Гонтовий) та інші провідні актори театру.

Дія опери відбувається на тлі вторгнення до Італії французької армії під командуванням Наполеона у 1796 році. Маркіза Аттаванті, сестра утік республіканця Анджелотті, допомагає йому сховатися в родовій капелі в церкві Сант-Андреа-делла-Валле. Тут же працює його друг та соратник – художник Маріо Каварадоссі, який пообіцяв Анджелотті свою допомогу.
Відправивши втікача у свій будинок, художник повертається до роботи над портретом Мадонни, його картина – це втілення коханої – артистки Флорії Тоски.
Але його ревнива кохана прискіпливо вимагає замінити навіть колір очей, щоб картина не була схожа з її суперницею маркізою Аттаванті.
Закохані трохи сваряться, але швидко миряться та збираються зустрітися після концерту Тоски на честь перемоги над французами. З цієї нагоди у церкві теж готуються до урочистого богослужіння.
Але планам закоханих не судилося справдитися. З’являється барон Скарпіа – шеф поліції, закоханий у Тоску. Разом із детективом Сполеттою він виявив докази того, що Анджелотті ховається тут. Вероломний барон, зігравши на ревнощі Тоски, дізнається, де можна знайти художника. Скарпіа, окрилений можливістю відправити свого суперника Каварадоссі на ешафот, тріумфує в натовпі під звуки богослужіння на честь перемоги над Наполеоном.
У своєму палаці Скарпія увечері допитує художника. Втікач Анджелотті не спійманий, але Скарпі має план, як розговорити, запрошену на допит Тоску. Каварадоссі встигає потай сказати дівчині, що вона повинна мовчати про те, що бачила в нього вдома. Але Скарпіа відправляє художника в камеру тортур, і дівчина чує його страждання.
У розпачі Флорія видає притулок Анджелотті – він ховається у схованці у садовому колодязі. Каварадоссі знову приводять до кабінету Скарпіа. Він розуміє, що Тоска все розповіла.
Але тут його дух піднімає несподівана звістка про перемогу Наполеона в Маренго. Каварадоссі не приховує своєї радості і співає Гімн Свободі. Скарпіа наказує стратити його, а дівчині пропонує купити свободу коханого ціною її честі. Заради порятунку коханого Тоска погоджується. Підступний барон переконує її, що страта Каварадоссі буде уявною, а сам віддає необхідні розпорядження про страту, хоча й виписує перепустку для Тоски та художника, щоб вони нібито могли тікати з Риму.
Але відплата наздоганяє Скарпіа – замість обіймів Тоска завдає йому удару кинджалом.
Забравши перепустку, дівчина спішно покидає палац та поспішає на площу в’язниці Сант-Анджело. Там Маріо Каварадоссі виводять на тюремний дах, де він і буде страчений.
Художник пише останній лист Тоске, коли зненацька з’являється і сама Флорія.
Смілива дівчина розповідає коханому про вбивство Скарпіа, показує перепустку до свободи і повідомляє йому, що страта буде хибною. Закохані впевнені, що вони врятовані. Солдати піднімаються на дах, лунають постріли, Маріо падає, солдати йдуть. І тільки тепер Тоска розуміє, що її обдурили, і Каварадоссі мертвий, а на сходах чути кроки солдатів – про смерть Скарпіа вже дізналися… Вбита горем і загнана в кут Тоска кидається з даху вниз….

Вони загинули, але їх дух не було зламано…
Харківський глядач був у захваті, як і на кожному виступі артистів Харків опера.

Більше про поді в театрі-ювілярі в останній місяць осені на офіційній сторінці ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Харків опера, відкриті джерела

Актор, якого було запрошено на прем’єру в Харків опера, нагадав світу про підтримку України (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 30.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Приємно відчувати підтримку найкращих митців світу, які мають можливість донести свою думку мільйонам своїх прихильників по усьому світу. Зокрема, оскароносний Майкл Дуглас на гала-концерті PAC NYC Icons of Culture в Нью-Йорку знову висловив підтримку Україні.

Він прийшов на захід 28 жовтня із 22-річною донькою, одягнувши класичний костюм із синьо-жовтою в’язаною хустинкою.

Нагадаємо, такий самий жест посол доброї волі ООН зробив на початку повномасштабного вторгнення на церемонії нагородження премії Гільдії кіноакторів SAG Awards 2022. Крім того, кадри з події він опублікував на своїй сторінці в інстаграмі. (Довідка. Майкл Дуглас має дві премії “Оскар”. Одну з них він отримав як продюсер фільму “Пролітаючи над гніздом зозулі” у 1976 році, а іншу – як найкращий актор-чоловік за роль у фільмі “Волл-стріт” у 1988 році).

Україна і Харків, зокрема, вдячні легндарному актору, Майклу Дугласу. Свого часу харківці мріяли про особисту зустріч з ним, адже ще в 2020 році у Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. Лисенка його було запрошено на грандіозну прем’єру балету «Спартак» Арама Хачатуряна.
На жаль, зустрічі завадила пандемія…
Але то була яскрава мрія… Адже грандиозна вистава вперше на сцені одночасно зібрала близько 200 осіб: пліч-о-пліч виступатили сотні артистів балету та опери.
Над постановкою працювали: хореограф-постановник та режисер – заслужений діяч мистецтв та народний артист Республіки Татарстан Георгій Ковтун, диригент-постановник – заслужений діяч мистецтв України Дмитро Морозов, художник-постановник – заслужений художник України Надія Швець, хормейстер-постановник –
заслужений діяч мистецтв України Олексій Чернікін. Журналістка GX мала змогу фільмувати, як підготовку до вистави (докладніше в новоні GX), так і на грандиозній прем’єрі вже в травні 2025 року (докладніше в новині GX).

Дуже символічно, що на таку грандіозну прем’єру свого часу колектив Харків опера запрошував Майкла Дугласа – сина Кірка Дугласа, “легендарного Спартака”.

Кірк Дуглас – це «золота ера» Голлівуду, а його роль у фільмі «Спартак» – одна з найбільш незабутніх.

Актор – володар премії «Золотий глобус» за роль Вінсента Ван Гога у біографічній стрічці «Жага життя», а ще тричі отримував номінацію на головну американську кінопремію. 1996 року йому вручили почесний «Оскар» за видатні досягнення у кінематографі. Цей рік став важким для знаменитої сім’ї. Кірк Дуглас помер 5 лютого 2020 року на 104-му році життя.

“Для всього світу він був легендою, актором із “золотої ери” кіно, який дожив до золотих років, гуманістом, чия відданість справедливості та принципам, в які він вірив, встановлюють стандарт для всіх нас”, – сказав Майкл Дуглас.

Детальніше про запрошення зіркового подружжя – Майкла Дугласа та Кетрін Зети-Джонс – в інтерв’ю з Ігорем Тулузовим.

Спеціально для редакції GХ театр надав копію листа.

“На згадку про вашого батька, який створив у кінематографі найкращу роль Спартака, ми хотіли б нагадати всьому культурному світу, що велике мистецтво не знає часу, кордонів і не має перешкод для культурного обміну. Сподіваємося, що ваш візит до України, Харкова на національну балетну прем’єру в наш театр стане прикладом для інших відомих акторів, які несуть у цей світ свої творчість та талант”, – йдеться у листі.

Колектив театру вірив, що зіркова пара прийме запрошення – це повинно було стати пам’ятною подією для України, Харкова та Схід Опера!

Нагадаємо, цьогоріч Харків опера відзначає своє 100-річчя!

Фото та відео: Наталія Бойченко, GХ, Харків опера, ХНАТОБ, соцмережі, 24 канал, відкриті джерела

Хто стирає кінематографічну історію Харкова: вони усім серцем полюбили Україну і Харків, а їх дотик до історії знищено (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 27.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 27 жовтня, коли наша країна відзначає День української писемності та мови. Є світлі і сумні новини цього дня…

Під час війни, коли російські окупанти руйнують історичну спадщину України (музеї, театри, бібліотеки і не тільки), а УКФ намагається підтримати митців і зберегти код української нації.

“Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців” – писав Олександр Довженко, який змусив світ говорити про українське кіно.

З болем у серці ми маємо відзначити, що в центрі Харкова стирають кінематографічну історію міста та України в міжнародному колі – зникла “Алея зірок Міжнародного кінофестивалю “Харківський бузок””.

Винакають незручні питання: “Хто прийняв рішення знищити кінематографічну історію Харкова?”, “Де долоні тих зірок, які прославляли і прославляють Україну?”, “Де долоні зірок світового масштабу, які підтримували і підтримують Україну?”, “Хто відмовив у шані зіркам світового масштабу?”, “А може хтось собі в скарбницю ,як “золотий батон”, забрав історичні артефакти міста і країни?”.
І головне – чи поверниться “Алея зірок” – це лише воля наша – українців, які живуть у незламному Харкові – нас ошукали, але ми не будемо мовчати!
Адже саме в нашому місті відбулася Перша українська кінозйомка у 1896 року – фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів і влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.
Цю історію знає увесь світ, її не вдастся зруйнувати… як і історію нашого кінематографічного Харкова!

Нагадаємо, Міжнародний кінофестиваль “Харківський бузок” зустрічав іменитих гостей з 2009-го до 2013 рік. Нагадуванням про події фестивалю були стели з відбитками долонь знаменитостей у саду ім. Шевченка.
Це був величезний внесок в історію міста. Кожен харків’янин та гість міста-героя мав за честь торкнутися світу зірок і помріяти… До речі, на відкритті був присутній легендарний український актор Богдан Ступка. Його “долоня” і “долоня” його не менш визначного сина – Остапа – теж зникла, разом із пам’ятью про українських акторів Світлану Живанкову та Олексія Колесника…

А чому зрадили пам’ять французьких зірок, які прославляли і підтримували Україну до останнього подиху, що особливо було важливо у часи війни…
До цих долонь, згадати земляків, приходив Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Гаель Весьєр.

Любила і шанувала нашу країну Мілен Демонжо (29.09.1935-01.12.2022) – це найбільш французька харків’янка. Саме її любов до Харкова, звідки її коріння, подарувала місту Міжнародний фестиваль короткометражного кіно «Харківський бузок». Саме книга Мілен Демонжо «Харківський бузок», яку акторка присвятила своїй матері — харків’янці Клавдії Трубниковій, і дала назву харківському фестивалю, народженому у 2009 році. Саме ця історія лягла в основу ідеї фестивалю — щороку збирати у Харкові знаменитостей світового кінематографа, чиє коріння пов’язане з Харковом.

На алеї зірок була “долоня” легендарного французького актора Алена Делона (08.11.1935-18.08.2024) – особистості світового масштабу, якого пам’ятають і люблять мільйони, особливо ми українці, адже саме в Харкові понад 10 років відбиток його долоні, що був розміщений на алеї зірок кінофестивалю “Харьковская сирень” приміряли харків’яни та гості міста.

З початком війни його серце не мало спокою. Легенда Франції, Ален Делон, чітко висловив свою прихильність і підтримку Україні та українцям. Він брав інтерв’ю у Президента України Володимира Зеленсько, він декламував вірші Тараса Шевченка, він мріяв приїхати в нашу країну святкувати перемогу…

Чому хтось викреслив пам’ять про Героя Франції – легендарного французького актора театру та кіно Жан-Поль Бельмондо (09.04.1933-06.09.2021). Великий офіцер і Командор ордену Почесного легіону, ордену «За заслуги» та ордену мистецтв та літератури, кавалер ордена Леопольда I, володар премії «Сезар», Золотої пальмової гілки канського кінофестивалю, премії «Золотий лев» за внесок у світовий кінемотограф та багато інших нагород – він з першого погляду закохався в Харків та його мешканців…

“У мене просто чудові відчуття. Найголовніше, що тут напрочуд гостинні та добрі люди, а сам фестиваль мені здався дуже цікавим, добре організованим, і це справді видовищна подія. Всі заходи справили найкраще враження. Хочеться сказати: хай живе Україна та браво Україна”, – говорив Жан-Поль Бельмондо про Харків та його фестиваль “Харківський бузок”, що лише набирав оберти. (Докладніше у новині GX). Він мріяв повернутися… але не судолося…

А чим завинив перед містом знаменитий французький кіноактор та кінорежисер П’єр Рішар – людина з великим серцем, яка з перших днів війни підтримує Україну. Він засудив дії путіна та ще в квітні звернувся до нього з закликом припинити вторгнення в Україну. Як висловився кінозірка, воно перетворилося на масові вбивства та варварство, якому немає виправдань.
Рішар зізнався, що захоплюється мужністю українців. Актор щовечора дивиться новини та фотографії, через які його “переповнюють емоції”.

Чому зникла “долоня” красуні-зірки Мішель Мерсьє? Для неї Харків залишився світлим спогадом…

А ще Катя Ченко та Шарль Жерар (Франція)… Та ще громадяни Америки – Бі Джей Ворт (всесвітньо відомий кінокаскадер, парашютист, режиссер та сценарист), Ірина Борисова (художник-мультіплікатор, яка народилися у Харкові), Юджин Мамут (вчився і працював у Харкові), Родіон Нахапетов (відомий актор і кінорежисер з міста під Дніпром, який мав намір створити фільм про свою матір — українську вчительку Галину Антонівну Прокопенко (1922—1966).

З 24 митців, що залишили “свої долоні і серця” на Алеї зірок лише 8 були громадянами рф (і з перших днів повномасштабного вторгнення відомість про них було приховано з історії фестивалю).

Під час війни в чатах харківських соцмереж неодноразово підіймали питання про “Алею зірок”, але харківці відстоювали свою історичну гордість, тому “алею знесли по-тихому” – багато хто й досі не знає, що вона припинила своє існування…

Але ми віримо в могутність слова і силу духу гордих мешканців незламного Харкова!

Історія не повинна стиратися!

“Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців” – писав Олександр Довженко, який змусив світ говорити про українське кіно.

“Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього”, – казав Максим Рильський.

До Дня української писемності та мови долучаються тисячі людей

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 27.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

До Дня української писемності та мови, 27 жовтня об 11.00, відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — традиція, що вже чверть століття об’єднує українців у всьому світі.

Авторкою Радіодиктанту національної єдності 2025 стала письменниця Євгенія Кузнєцова, відома романами «Спитайте Мієчку», «Драбина», «Вівці цілі» та нонфікшном «Мова-меч. Як говорила Радянська імперія».
Читатиме текст акторка театру і кіно, народна артистка України Наталія Сумська.

Де слухати:
– на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
– у прямому ефірі Суспільне Культура;
– на YouTube-каналі Українського Радіо, у Facebook Суспільного;
– у застосунках suspilne.radio та Дія.

Де писати: вдома, на роботі, у кав’ярні чи книгарні — головне, щоб поруч були рідні або друзі, з якими можна поділитися відчуттям єдності.

Роботи прийматимуть онлайн та офлайн.

Можна надіслати текст радіодиктанту паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня.

Або ж слід сфотографувати / відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media.

Минулого року до диктанту долучилося понад пів мільйона людей із понад 30 країн світу.
Долучайтеся й ви — щоб відчути, як слово об’єднує!

До речі, колектив Kharkiv Music Fest вже заявив, що доєднується до визначної цієї події.

Джерело – Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Перехід на зимовий час: коли і куди переводити стрілки годинника

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 24.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Перевести стрілки годинника на одну годину назад необхідно буде в ніч на неділю, 26 жовтня. А саме з 4.00 ранку на 3.00.

Нагадаємо, переведення годинника в Україні регламентується постановою Кабміну від 13 травня 1996 року №509 «Про порядок обчислення часу на території України». Стрілки переводять двічі на рік (восени та навесні) в останню неділю жовтня та березня.

«Літній» і «зимовий» час було введено у Великій Британії в 1908 році для економії та раціональнішого розподілу електроенергії протягом доби. Сьогодні таким порядком користується понад 110 країн світу.

Україна вперше перейшла на «літній» час у 1981 році. У 2011-му Україна розглядала варіант, щоб залишитися в літньому часі, але рішення не було ухвалено на найвищому рівні. Мешканці західних областей України скаржилися: через велику протяжність країни зі сходу до заходу, сонце в цих регіонах сходить пізніше за всіх, і діти будуть іти до школи у темряві. Крім того, час вирішили не чіпати через проведення Євро-2012.

Нагадаємо, 3 березня 2021 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №4201 про скасування переходу на літній час в Україні. Але 19 березня під час голосування у другому читанні у парламенті не набралася необхідної кількості голосів.

А вже 16 липня 2024 Верховна Рада ухвалила закон про відміну переведення часу в Україні з зимового на літній. Тобто скасовується переведення часу з зимового на літній. “ЗА” ухвалення такого рішення проголосував 261 народний депутат.

Але Президент України не підписав закон про скасування переведення часу, ухвалений Верховною Радою 16 липня 2024 року. Закон не набув чинності, і переведення годинника продовжується. Офісі Президента вказує, що причиною є потенційні ризики для економіки та енергосистеми, а також урахування петицій проти скасування.

До речі, під час війни з’явився влучний вислів – “Так хочеться перевести годинники на мирний час…”

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

На харківців чекає зустріч із фотохудожником

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 23.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 24 жовтня о 15.00 запрошує усіх охочих на онлайн-зустріч із харківським письменником, фотохудожником і журналістом Леонідом Логвиненком, автором нової книги «Поклик срібного вовка».

У цій унікальній роботі поєднані фотографії й поезії, що розкривають усю глибину людських переживань, відображених у кожному образі та слові.
Автор створює гармонійний художній простір, де слово і фото взаємодоповнюють одне одного, поглиблюючи сприйняття кожного зображення та вірша.
Під час презентації ви зможете: почути розповідь автора про створення книги; дізнатися про особливості поєднання фотографії та поезії; поставити запитання та поспілкуватися з автором.

Вхід вільний! Не проґавте можливість зануритися в світ мистецтва та літератури разом із Леонідом Логвиненком.

Доєднатися до конференції в Zoom:
https://us05web.zoom.us/j/82863445616?pwd=2NiO2zMCy6t0ShpgwC4TbskPBbbMkH.1

Ідентифікатор конференції: 828 6344 5616
Код доступу: 111

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка