Перейти до основного вмісту

Позначка: свято

Харків’яни вирушили у знакові місця просити про найважливіше (фото)


Традиційно через 50 днів після Великодня православні християни відзначають одне з головних християнських свят – Трійцю. У цьому році ця дата випала на 4 червня.

У храмі пахне травою та свічками – тривають служби та сповіді.

Минулі роки Тетяна з онуком разом ходила до Володимирського храму у Харкові.

Наразі війна вимусила бабусю та онука переїхати подалі від обстрілів – у місто Горішні Плавні Полтавській області. Але традиціям харків’яни не зраджують – букет різнотрав’я та похід до храму обов’язкові.

А ще Тетяна у цей день завжди згадує маму. “Я народилася на Трійцю!” – завжди казала Марія Василівна, не дивлячись у паспорт, де була дата 3 червня. Так і святкувала вчителька від бога, яка стала названою матусею багатьом дітям з інтернату. 

“Моя бабуся завжди казала, що Бог до Трійці квітами прикрашає Землю”, – згадує Наталя. Так і є – усюди квітне природа, радіючи життю… 

Люди в храмах благають про мир і просять їм пробачити гріхи. Адже у дні війни ми всі живемо за біблійними заповідями – одним днем, однією миттю…

Господь кожному дає сили подолати випробування. Бережи нас Боже і дай сил нашим ЗСУ! Перемога буде за нами!

Фото: GX, Наталія Бойченко, Тетяна Рогальова

Музиканти з Харкова зробили дарунок науковцям. Культура та наука – разом до перемоги (фото, відео)

День науки — професійне свято працівників науки України щорічно відзначають у третю суботу травня з 1997 року. Святкові заходи проходять до і після дати майже тиждень.

Кожен концерт в наші часи – це подяка незламним артистам за свято життя! Культурний фронт тримає тил, доки наші захисники виборюють нашу свободу! 

В такі часи музика об’єднує як ніколи… Концерт  “Музика в ім’я добра, мужності та перемоги” став найкращим дарунком науковцям.

Відкривав захід Голова Ради молодих вчених ХНУМ імені І.П.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри спеціального фортепіано, лауреат міжнародних конкурсів Копелюк Олег Олексійович. Він розповів про досягнення та плани вишу і розпочав музичним виступом святковий вечір.


В концерті узяли участь лауреати міжнародних конкурсів, представники Ради молодих вчених ХНУМ імені І. П. Котляревського: Олег Копелюк, Ігор Седюк, Олексій Вєтров, Дмитро Малий (який не лише створює чудові композиції, а й сам їх виконує), Станіслав Кучеренко, Яків Воскобойніков, Оксана Міц, Максим Шадько, Ольга Сидоренко, Руслан Каширцев, Володимир Богатирьов, Олексій Коноров, Станіслав Потоцький.

В концерті також взяли участь: Юрій Тарарак, Тетяна Жук, Ілля Коноров.  

Ведучий концерту – актор Харківського академічного драматичного театру Олександр Плехун.

Ви можете насолодитися уривками з концерту у пості на фейсбук-сторінці GX.

“Так приємно було у залі зустріти колег з різних вишів Харкова. Люди науки були вдячні за миті мирного життя – це був справжній дарунок до свята”, – поділилася спогадами Наталія Бойченко.

А ще в залі були присутні люди, завдяки яким ці заходи відбулися. Митці, які зробили можливою онлайн трансляцію. Вони теж отримали привітання від артистів.

До речі, за грою музикантів спостерігали не лише гості, поціновувачі музики, колеги, журналісти та блогери, а ще й близькі артистів.

Так за натхненною грою Якова Воскобойнікова з зали спостерігав його брат Федір.

(Концерт відбувався з дотриманням заходів безпеки).

А ще, 20-21 травня 2023 р. у ХНУМ імені І. П. Котляревського відбулася IV міжнародна науково-творча конференція «Мистецтво та наука в сучасному глобалізованому просторі», присвячена Дню науки в Україні.

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX

Біля його ніг зростають мальви. Харків’яни вірять в силу святого, зображеного нашим земляком (фото)

Це свято – День поминання перенесення мощів святителя Миколая до міста Барі (іноді його називають Днем пам’яті святителя Миколая Чудотворця) користується особливою любов’ю у народі. Він належить до неперехідних, тобто має фіксовану дату у церковному календарі. А це означає, що щороку ми відзначаємо його в той самий день, незалежно від дати Великодня та інших урочистостей. Дата свята – 9 травня за старим (юліанським) або 22 травня за новим стилем.

Святитель Миколай — один із найшанованіших православних святих. Тисячі людей щодня звертаються до нього і багато хто з них залишає свідчення того, як допоміг Микола Чудотворець у вирішенні їхніх найважчих і непростих проблем. Наш земляк Ілля Рєпін відтворив лік святого у своїй картині «Святитель Миколай» (фрагмент картини «Микола Мирлікійський захищає від смерті трьох невинно засуджених», 1888 рік).

Святому Миколаю моляться мандрівники землею і морем про безнапасний шлях і спасіння в дорозі; він оберігає школярів і взагалі маленьких дітей, йому моляться про надання мудрості дітям, що потрапили в погану компанію, і про вдале заміжжя дочок; дівчата та юнаки звертаються до святого про заступництво у створенні сім’ї, про заступництво сімейного вогнища, про заступництво за вдів і сиріт, про співчуття до жебраків та беззахисних, про співчуття до людей у злиднях та беззахисних, про допомогу нужденним, про зцілення від усіх хвороб; в’язні та несправедливо засуджені просять справедливості та якнайшвидшого звільнення.

Святий опікується та допомагає всім мандрівникам, тим, хто знаходиться далеко від дому, а також дітям. Микола Чудотворець є покровителем моряків та всіх, хто так чи інакше пов’язаний із водною стихією, а в наші дні ще й автомобілістів. Саме тому до 22 травня не купалися у водоймах. А на кожному судні та в кожному авто є ікона із зображенням святого. Йому моляться, щоб стихія не стала причиною різного роду бід.

“Святий Миколай Угодник! Допоможи мені! Святий Чудотворець! Покрий мене своїм дивом і збережи від усіх нещасть” – звернення до Миколи Чудотворця.

З глибокою вірою, пам’ятаючи про те, яку силу має молитва святого Миколая, ви можете попросити його про будь-яку допомогу, звернутися з будь-яким питанням і ваш голос буде почутий.

Всі ми чекаємо на диво і, напевно, всі в нього віримо… Україна Переможе!

Мабуть, невипадково біля підніжжя скульптури святого у Лікії ростуть наші українські мальви…

Зазначимо, Святого шанували у всі часи та багато народів. Протягом року, крім Дню поминання перенесення мощів святителя Миколая, є ще два великі свята, присвячені святителю Миколі – 19 грудня (блаженне успіння святого) та 11 серпня, православна церква святкує різдво одного з найшанованіших святих – святителя Миколи Чудотворця, єпископа Мир Лікійських.

Микола Чудотворець народився у 258 році у місті Патарі, недалеко від Лікії, що на південному узбережжі малоазійського півострова. Існують також інші дні церковного вшанування Угодника Божого Миколи. До речі, на його батьківщині у храмі, де він служив єпископом, 19 грудня, 22 травня та 11 серпня відбуваються святкові служби, хоча сам храм не функціонує.

У Харкові Свято-Миколаївський храм знаходиться за адресою: проспект Жуковського, 10. Чин освячення храму та першу Божественну Літургію в ньому звершив Преосвященніший Онуфрій, єпископ Ізюмський, вікарій Харківської єпархії – у день престольного свята Святителя Миколая – 19 грудня 2004 року.

Бажаємо, щоб кожен із вас отримав у цей день приємну звістку від найкращого зі Святих! Нехай і нам усім буде властива доброта та чуйність Святого Миколая! Творіть чудеса для інших – і диво обов’язково станеться з Вами! Усім – заступництва та допомоги Святителя Миколая!

Фото: GX, Наталія Бойченко, соцмережі

Свято національної єдності. Харків’яни своїми руками відтворювали генетичний код нації (фото, відео)

Щорічно в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. Цього року свято припало на 18 травня.

Історія вишивки на території сучасної України бере початок ще за часів до нашої ери. Люди протягом століть створювали та вдосконалювали різні техніки вишивання. Кожен орнамент на сорочці мав особливе місце, значення та магію, оскільки українці вірили, що той чи інший візерунок несе певну захисну силу від біди та нечистої сили. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника.

Чоловіки зазвичай носили вишиванки з геометричними візерунками: ромб символізував родючість, квадрат – гармонію та порядок, сварги – силу духу; жінки – з рослинними, що відображують чистоту та процвітання роду; діти – з восьмикінцевою зіркою, що символізує возз’єднання чоловічого та жіночого початків.

А ось трикутники, що уособлюють Святу Трійцю, і хрести – символи гармонії у всіх починаннях, були найсильнішим християнським захистом.

Окремо варто сказати про рослинну символіку, що заворожує своєю красою.

Калина – символ відродження, довголіття та дівочої краси.
Соняшники на сорочці – подарують її господареві тепло, добро та інші блага, адже це символ сонця.
Ромашки – символ юності та кохання.
«Маки» мають неоднозначний зміст: захист від зла та знак виконання бажань, а також символ пам’яті, сирітства та вдівства.
Троянди – визерунок нескінченного руху та вічного відродження, любові та милосердя.
Яблуня – родючість, виноград – життєва нива та символ радості, а конюшина – емблема єдності та гармонії.

Найпотужнішим оберегом з давніх-давен вважалося Дерево життя, яке символізує вічність. А ось вишивки тварин і птахів – це обрядові символи. Їх рідко вишивали на одязі, але на рушниках та оберегах вони мають особливе значення.

Цьогоріч на харків’ян та гостей міста чекали святкові заходи у Саду Шевченка, а також у ТРЦ “Французький бульвар” і ще на декількох локаціях.

Вже зранку на вулицях міста можна було зустріти містян, одягнених у вишиванки, а хтось виклав світлини ще заздалегідь.

Деякі господарі навіть своїх домашніх улюбленців одягнули у вишиванки.

До цього важдивого свята у закладах освіти провели тематичні фотосесії, деякі кадри ми розмістили у своїй підбірці.

А що робилося у соц мережах…

Неймовірна атмосфера, танці, музика, вишукані та різноманітні вишиванки. А ще фото на пам’ять за 20 секунд – таку акцію влаштувала міська рада.

Подробиці та історія традиції, поздоровлення від учасників свята та їхніх близьких у пості з саду Шевченка.

Як завжди, приємно було зустріти незламних організаторів свята: керівницю ККЗ “Україна” Олену Леонову та Олександра Краснобая.

На свято харків’яни приходили цілими родинами й радо ділилися своїми досягненнями.

Кажуть, вишиванка – це генетичний код нації, а кому його передати, як не нашим дітям. А хто це зможе зробити краще, ніж українські майстрині…

На святі вишиванки у ТРЦ “Французький бульвар” можна було не лише чарівний вишитий одяг придбати, обереги, ляльки мотанки та багато чого іншого (ще й цим ЗСУ допомогти), а також своїми руками разом з дітьми зробити ляльку-мотанку – справжній український оберіг.

Заслужена артистка естради Ольга Полежака (одна з організаторів свята) розповіла про себе, майстринь, а також цікаві подробиці від наймолодших учасників заходу, які зробили вишиванку своїми руками.

Ворогові не вдалося зіпсувати свято, бо незламність – у нашій крові, вона записана у генетичному коді… 

Спасибі усім, завдяки кому це свято стало можливим! Насамперед нашим захисникам!

Альбом минулих років на фейсбук-сторінці GX до Дня вишиванки за посиланням.

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

Незламні харків’яни готуються зустрічати колоритне зимове свято (фото)

Зима для українців стала початком війни, й кожен хоче, щоб вона якнайшвидше скінчилася. У народі здавна її виганяли особливим святом. Це дійство символізує Масляна – найяскравіше свято зими.

Масляна або Масниця – свято, дата проведення якого щороку змінюється. Масниця завжди припадає на останній тиждень перед Великим постом, який у 2023 році почнеться 27 лютого. Масляний тиждень триватиме з 20 по 26 лютого.

Задля Масляної господині завжди готували сковорідки, щоб нагодувати родину та гостей ароматними млинцями. Вони невипадково стали промовистим атрибутом свята. За кольором та формою млинці нагадують сонце, тому й використовували їх наші предки в обрядах. Зараз Масляна у всіх асоціюється з млинцями та варениками.

Як Масляну зустрінеш – так частину року, що залишилася, і проведеш. Так кажуть у народі. Саме тому кожен день свята має своє значення та традиції.

Перший день Масляної присвячується зустрічам та прогулянкам. Цього дня треба запрошувати до себе в гості родичів і пригощати їх різноманітними млинцями та смаколиками. В народі також є звичай ставити в центрі святкування солом’яну ляльку, яка буде стояти аж до завершення свята.

Другий день – заграванням. У давнину молоді люди розважалися як тільки можна: хлопці загравали до дівчат, звичайно, всі веселилися, їли млинці та дарували гарний настрій. Наразі про веселощі ми тільки мріємо, але коханих привітати та побалувати смаколиками воїнів ЗСУ сам Бог велів.

Третій день масляного тижня – середа, називається ласункою. Господині цього дня готують багато різних смаколиків та пригощають усіх.

Четвертий день – розгуляй. Всі гуляють та розважаються з ранку та до пізнього вечора. (Ми обов’язково відсвяткуємо після перемоги!)

А ось п’ятниця та субота – дні сімейного затишку. У п’ятницю зять запрошує тещу на млинці, у суботу невістка запрошує батьків на вечерю.

Завершує масляний тиждень Велика Прощена неділя. Цього дня заведено просити вибачення у всіх близьких та знайомих. Також у цей день відбувається найвидовищніше дійство – спалювання величезного опудала, так званої Марени. Тим самим наші предки «проганяли» зиму і готувалися зустрічати весну. Ми усі знаємо, яке опудало хоче спалити кожен українець…

Нагадаємо, раніше у ці дні у Харкові на площі Свободи відкривався Масляний ярмарок, де можна буде скуштувати традиційні для цього свята частування. Також для городян та гостей міста проходили концертно-розважальні програми за участю найкращих творчих колективів Харкова.

До свята наші постійні читачі додали “смачні” фото: Аліна Цимбалюк поділилася світлинами цього та минулого року з дитячого садочку, де вона працює вихователем; Вікторія Маренич надіслала перший млинець цього року, а Юлія Антонович згадала мирні часи.

У харківському храмі мистецтва стартували святкові заходи (фото, відео)

Святий Миколай – це справжній чарівник, який завжди підтримує дітей. Під час війни дива так потрібні і дорослим, і малечі. Тому святий не оминув жодного міста України!

У Харкові він точно був, бачили на власні очі по різних локаціях міста (докладніше у новині GX).

А у затишному залі ХНАТОБ / СХІД OPERA він з помічниками подарував дітям чарівну музику та чудові комедійні та життєстверджуючі мультфільми.

Також кожен з юних глядачів багато чого дізнався про оркестр театру, а наостанок ще й казкові фото біля ялинки зробив.

Нагадаємо, на дорослих та малечу чекає ще не одна “Зустріч із Святим Миколаєм”! Так, можна завітати на свята 20-28.12 (о 13.00), а також 3-7.01.

В перший святковий день, 19 грудня, у Музичному салоні Схід Опера “Зустріч в опері” на першій святковій дитячій програмі лунали:
1)Моцарт:”МНС”4-часть.
2)Пахебель:”Канон”
3)Бах:”Ария”
4)Вивальди:”Зима”1-я часть
5)Габриэль:(гобой)
6) Штраус:”Голубой Дунай”
7)”Besame mucho”
8)Штраус:”Polka Pizz”
9)” The Pink Panter”
10)Андерсон:”Fiddle Faddle”
11) BIS. ABBA”Happy new year “

Для дітей грав оркестр під керівництвом Івана та Наталі Бабарук, а привітали малечу Святий Миколай (К.Улибін) та Янгол (К.Тищенко).
Мабуть, невипадково цей тиждень почався із свята…. Адже у народі кажуть: “Як понеділок почнеш, так увесь тиждень і проведеш!” 

Дива на свята чекають не лише малечу – з 22 по 25 грудня о 15.00 харків’яни почують новий проект ХНАТОБ / СХІД OPERA – “Різдвяна програма у музичному салоні”.

Детальніша інформація та реєстрація за телефоном: +38 (096) 774 55 13.

На Харківщині до дітей прибуде спеціальний казковий потяг. Де зупиниться (фото)

Харківщина готується зустрічати Потяг святого Миколая. У рамках спільного проєкту Укрзалізниці та UNICEF Україна, який стартував 19 грудня,  дітям з деокупованих територій залізницею привезуть понад 33 000 подарунків.

Як повідомили в Укрзалізниці, потяг з вагоном-резиденцією святого Миколая  побуває у чотирьох фронтових регіонах – Харківщині, Донеччині, Миколаївщині та Херсонщині. Окрім подарунків на дітей чекає театралізоване дійство. Для казки під новорічну залу обладнали один із вагонів потягу.

Перші зупинки на шляху Святого Миколая — Слов’янськ і Краматорськ. Його зустрічали сотні дітей. Буквально на платформі влаштовували  запальні танці з Миколаєвими помічниками. Раділи подарункам.

Деталі маршруту не розголошуються з безпекових причин, але, як запевнили у компанії, свято на залізниці відбувається чітко за розкладом.

На цьому тижні Святий Миколай запланував зустріч з дітьми на Харківщині – у Занках, Балаклії та Ізюмі – розказали GX у пресслужбі Південної залізниці. 

Фото: “УЗ”

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Учені порахували, cкільки грошей треба потратити на новорічний стіл

На новорічний стіл для зустрічі 2023 року у воєнній Україні доведется витратити удвічі більше грошей у порівнянні з минулим роком. Це якщо наслідувати традиції мирних часів – готувати салати, страви з м’яса та риби, виставляти на стіл алкогольні та безалкогольні напої, фрукти, солодощі тощо. 

На продукти для приготування традиційних страв родина із чотирьох людей має викласти у середньому 2 655 грн, що на 43,9% більше, ніж минулого року. Якщо на столі будуть ще й делікатеси (ікра, червона риба), сума зросте до 3 180 грн.

До такого висновку дійшли експерти Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Зокрема, за їхньою оцінкою, 3 кг традиційного новорічного салату “Олів’є” коштуватиме українській родині 271,7 грн. Торік стільки ж салату коштувало на 41,9% менше. Подорожчали усі інгредієнти, але лідирують яйця, цибуля, морква – вони підскочили у ціні більш як двічі.

Найдорожчі складники салату “Олів’є”:

  • – ковбаса (у середньому 0,5 кг коштує – 115,4 грн, що на 15,5% дорожче);
    – зелений горошок (0,5 кг обійдеться в 44,99 грн – на 28,5 % більше);
    – яйця (за 6 яєць доведеться викласти 44,4 грн – у 2,2 раза більше);
    – солоні огірки (200 г  – 34,8 грн, удвічі дорожче);
    – майонез (180 г коштує приблизно 21,41 грн, здорожчання складає 58,6% залежно від марки).

Овочі до салату обійдуться родині у майже 34 грн: 2 морквини (20,66 грн), 5 картоплин (840 г, 6,64 грн) і 2 цибулини (230 г, 6,57 грн).

“Якщо на кінець 2022 року порівняно з 2021 роком ціна на картоплю зменшилася на 9,1 %, то на моркву і цибулю зросла у 2,2 рази та 2,8 рази відповідно”,  – стверджують експерти.

Півтора кілограма “Оселедця під шубою” обійдеться у 134,66 грн – на  2,5 % дорожче. Левову частку його вартості складе філе риби  – 100 грн за 0,5 кг. 

М’ясні продукти до новорічного столу здорожчали вдвічі. Станом на грудень 2022 року прейскурант такий: 

  • – 0,5 кг сирокопченої ковбаси “Салямі” – 250 грн (у 2,5 раза більше проти цін 2021 року);
    – 0,5 кг підчеревини копченої – 237 грн (у 2,1 раза);
    – 0,5 кг битка зі свинини (свіжого) – 250 грн (у 2,2 раза);
    – 1 кг філе курячого (свіжого) – 134,45 грн (зростання ціни на 12 %).
  • Загалом вартість 2,5 кг м’ясних продуктів обійдеться у 871,45 грн, – йдеться в дослідженні.
  • Традиційний для українського столу оселедець (0,5 кг філе) обійдеться у 100 грн, твердий сир (300 г) – 114,17 грн і пачка масла вершкового (200 г) – 65,40 грн. Молочні продукти в цьому році подорожчали на 30,8-52,2 %.
  • Вартість овочів на новорічному столі складе в середньому 254,95 грн. На них доведеться витратити на 37,5% більше, ніж торік. Це якщо купувати не лише картоплю (2 кг – 15,8 грн), а й гриби (1 кг) – 77,90 грн, перець солодкий (0,5 кг) – 59,50 грн, огірки свіжі (0,5 кг) – 34,75 грн, помідори свіжі (1 кг) – 67 грн.

    Фрукти на святковому столі обійдуться в 168,92 грн (зростання вартості на 59,7%). За 2 кг мандаринів заплатимо 99,80 грн, за 1 кг бананів –   середньому в 58 грн, 1 лимон (200 г) – 11,12 грн.

    Алкогольні напої: за пляшку ігристого марки “Артемівське” доведеться викласти 140 грн (+28,4%). Удвічі більше — 209 грн — коштує півлітра бренді «Шабо» 5‑річної витримки (+16,1%).

    Безалкогольні напої обійдуться в 104,11 грн, якщо брати: 2 л соку «Садочок»  – 50 грн, вода «Моршинська» (1,5 л) – 20,32 грн, «Живчик» (2 л) – 33,79 грн.

За словами директора Інституту аграрної економіки, академіка НААН Юрія Лупенка, цьогорічне суттєве зростання вартості новорічного столу однозначно спричинене наслідком воєнних дій – значними грошовими та матеріальними втратами економіки і українських родин, скороченням виробництва, дефіциту та здорожчанням пального, порушенням логістики, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах. 

“Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів” – переконаний учений.

У харківській підземці скорочують кількість посадкових вагонів. Як довго діятимуть обмеження

У різдвяно-новорічні свята, з 18 грудня до 7 січня, у харківському метро буде обмежена посадка пасажирів на поїзди Салтівської лінії.

Як пояснив прессекретар Харківського метрополітену Олексій Бітнер, це пов’язано з проведенням святкових заходів, які через війну перемістилися у підземку.

“У зв’язку з проведенням масових заходів на станціях Харківського метрополітену, з 18 грудня по 7 січня, буде тимчасово обмежена посадка до вагонів поїздів, що курсують Салтівської лінією метрополітену», – сказав він.

Зокрема, у напрямку напрямку від станції “Історичний музей” до станції “Героїв праці” не буде посадки в останній (п’ятий) вагон.

А на зворотному маршруті – від “Героїв праці” до «Історичного музею” пасажири не зможуть  сідати у перший вагон.

“Просимо вас враховувати вказані зміни та рівномірно розміщуватися по платформі під час користування Салтівською лінією метрополітену”,- йдеться у повідомленні-зверненні до харків’ян.

Нагадаємо, у Харкові новорічні святкування перенесли у підземку. Харків’яни зможуть зустріти новий 2023 рік рік на станції метро «Університет», де встановлено головну ялинку міста. Для цього потрібно приїхати на станцію до початку комендантської години – до 23:00. Святкові заходи для дітей біля головної ялинки міста розпочнуться з 19 грудня. 

З 12 грудня зачинено деякі вестибюлі та виходи зі станції «Університет» харківської підземки. Причина закриття – підготовка до святкових заходів та відкриття новорічної ялинки.

Станції метро перетворилися на новорічні майданчики, куди харків’яни приводять дітей, влаштовують фотосесії і ведуть онлайн-ефіри для рідних, друзів, які далеко від них.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Харків’яни поділились приємними несподіванками святкового дня (фото, відео)

А свято Медового Спасу або Маковей видалось чудовим! Перед храмом навіть букети з травами продавали, а у святій обителі під час служби святили мед та воду. Навіть тим, хто не встиг вчасно, святий отець не відмовив в благословенні.
Свято не було б повним без розповіді про людей, завдяки яким ми маємо на столі смачний та корисний мед.
Перший Спас недаремно називається медовим чи маковим – у ці дні на пасіках починають відкачувати мед, з якого дбайливі господині готують для родини частування.
А ще цими днями до війни традиційно проводили ярмарки меду. Але у Харкові навіть у ці важки часи сміливці привозять на ринок свій скарб, щоб разділити його з співвітчизниками.
Так, керівник громадської організації “Союз пасічників Харківської області” та проєкту “Колодне бджільництво для душі – “Apiculture” Сергій Метельов не звик сидіти без діла, адже мед та інша продукція бджільництва – сенс його життя, який може принести користь людям. На прилавку Сергія була домашня духмяна малина, смачний свіжий мед з лугового різнотав’я та забрусовий мед, який використовується для харчування та лікування дітей і дорослих. Бо забрусний мед – це верхній медовий шар, який першим витікає при зрізанні воскових кришечок. Завдяки частинкам інших бджолопродуктів та відсутності етапу викачування він вважається більш цінним. Докладніше бджоляр розповів читачам GХ на відео.

А ще в цей святковий день Сергій усіх пригощав шматочками плетінки з маком. Новий вид діяльності підкорюється бджоляру – адже не дарма кажуть “справа майстра боїться”.

Наостанок керівник “Apiculture” пообіцяв ще й нові картини на прополісних холстах окладніше про Сергія Метельова та його унікальні творіння читайте в новинах GХ (про унікальних харківских майстрів живопису  та диво-вулик). Миру нам усім!

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.