Перейти до основного вмісту

Позначка: собор

14 лютого в історії Харкова: у місті закрили собор

А ви знали? Цього дня, 14 лютого. в 1930 році постановою секретаріату ВУЦВК у Харкові було закрито Благовіщенський собор.

Приміщення храму мало бути використане для культурних цілей. Проте, за свідченням старожилів, якийсь час у приміщеннях собору знаходилися стайня та склад нафтопродуктів.

З боку вівтаря було збудовано автозаправку, яка проіснувала до кінця 1960-х років.

28 липня в історії Харкова: закладено кам’яний собор (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 28 липня, 1758 року у Харкові було закладено кам’яний Троїцький собор у частині міста, відомої на той час, як Посад або Поділ. Будівництво закінчено 1764 року.
Раніше на місці мурованого храму з кінця XVII століття знаходився дерев’яний.
У другій половині ХІХ століття храм було замінено на новий. Після революції у храмі влаштували хлібозавод. Але на початку 1990-х залишки храму повернули церкві.
Храм знаходиться у Троїцькому провулку. До речі, історичну назву йому повернули у 2015 році, в рамках заодів з декомунізації.

Історичний факт: 3 липня в Харкові запустили електричний трамвай (фото, відео)

А ви знали? Цього дня, 3 липня, в 1906 році в Харкові запустили електричний трамвай.

Трамвайна лінія завдовжки 3,8 кілометра з’єднала Балашівський вокзал та Павлівську площу.

Паралельно у Харкові працював і кінний трамвай, який остаточно зник лише у роки Громадянської війни.

Протягом понад сотні років трамвай залишається одним із основних видів наземного транспорту, незважаючи на те, що ведеться робота зі скорочення трамвайних ліній.

Станом на 2020 рік у Харкові працювали 13 маршрутів, 2 депо, 303 вагони, довжина колій складає 236,6 кілометра.

В 2021 році до цієї дати по Харкову курсував ретро-вагон МТВ-82, який у народі прозвали «Аннушка». Поїздки стали подарунком городянам на честь 115-річчя запуску першого електричного трамвая в Харкові. Усього трамвай здійснив три рейси за маршрутом №12: від Південного вокзалу до Лісопарку і назад через Держпром та центральний парк. Вартість проїзду була стандартна, 6 гривень. Вагон МТВ-82 курсував Харковом з 50-х і до кінця 70-х років минулого століття.

Трамвай «Аннушка» було відновлено у 2006 році (його періодично випускали на маршрут, як екскурсійний).

З початку війни з рф, через обстріли рашистів територію Салтівського депо було зруйновано і знеструмлено. Були знищені десятки трамваїв, пошкоджені колії та обірвані дроти електомережі.

Кропітка праця ремонтних бригад дозволила відновити основні трамвайні маршрути, але й досі залишається закрита лінія руху трамваїв з Салтівки на ХТЗ.

За час війни мешканці спального району неоднаразово помічали перші кроки до відновлення, ось і знову Салтівка завмерла в очикуванні. Адже йдуть ремонтні роботи – вже з’явилися нові мідні дроти, підключені інформаційні табло і навіть помічено трамвай…

А ще, цього дня, 3 липня, в 1914 році Благовіщенському храму надали статус “градського собору”.

За тринадцять років до цього було збудовано нову будівлю церкви за проектом архітектора Ловцова.

Пам’ятаємо! 3 липня 2004 року в Харкові помер знаменитий фізик, колишній генеральний конструктор та гендиректор заводу “Хартрон” Яків Айзенберг. Йому було 70 років.


Він народився 13 червня 1934 року в Харкові.

У 1956 році закінчив Харківський політехнічний інститут, радіотехнічний факультет.

З 1956 року працював інженером у спеціальному конструкторському бюро ОКБ-692 (НВО «Електроприлад»), згодом реорганізоване у ВАТ «Хартрон». З 1990 року генеральний конструктор — генеральний директор ВАТ «Хартрон». З 1995 року Генеральний директор та генеральний конструктор науково-виробничого об’єднання «Хартрон».

Серед найбільш відомих проектів, розроблених під керівництвом Якова Айзенберга — старти найдосконалішої у світі стратегічної ракети SS-18 «Сатана», надважкої ракети-носія «Енергія», створення й запуск функціонально-вантажного блоку «Зоря», що поклали початок будівництву нової Міжнародної космічної станції.

У жовтні 2000 року автомобіль, у якому Яків Єйнович їхав у Київ, неподалік від міста Валки врізався в дерево. Яків Єйнович одержав струс мозку, переломи ключиці й ребра, довгий час перебував на лікуванні у відділенні нейрохірургії Харківської обласної лікарні.

У січні 2002 року подав у відставку й виїхав до Ізраїлю, де жили його діти.
Помер Яків Єйнович Айзенберг 3 липня 2004 року, похований у місті Раанана, за 15 км від Тель-Авіва.

14 травня в історії Харкова: цікаві факти з життя міста (фото)

14 травня 1771 року з благословення Самуїла Миславського було закладено новий мурований храм Успенського собору. Будівництво тривало 12 років. Дзвіниця собору була побудована значно пізніше – у першій половині ХІХ століття.

Ще трохи фактів…
2 листопада, в 1990 році відбулося перше богослужіння у відреставрованому Успенському соборі. Богослужіння.
Реставраційні роботи було розпочато у 1973 році. До 1986-го – у значній частині завершено. Цього ж року у соборі було відкрито органну залу.
Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Успенський собор) – один із найстаріших православних храмів Харкова. П’ятий із дванадцяти офіційних символів міста.
Але війна нещадна навіть до святинь: 2 березня 2022 року внаслідок обстрілу ращистами міста було пошкоджено Успенський собор Харкова (вибиті вікна та вітражі, пошкоджено церковне начиння та оздоблення).
Трохи історії. Згідно з легендою, під час його зведення мер Харкова Василь Ламакін вимагав переробити проект і зменшити висоту дзвіниці. Однак архітектор Євген Васильєв його перехитрив. Замість загальної висоти він на кресленні поставив розміри кожного ярусу. Складати ж їх мер не став. Завдяки цьому Харків став володарем унікальної дзвіниці заввишки 89,5 метра, яка до 2006 року була найвищою будівлею міста.
Її будівництво тривало двадцять три роки. На будівництво витратили 3,5 млн штук цегли, на зміцнюючі стіни зв’язку пішло 64 тонни заліза. Товщина стін у основі перевищує чотири метри. На ній було встановлено дванадцять дзвонів вагою від шістнадцяти тонн до восьми кілограмів. У 1862 році на дзвіниці був встановлений годинник з боєм, замовлений у Парижі у фірми «Борель».

 

14 травня 1850 року народився Іван Нетушил (1850-1928) – філолог-класик, історик, професор та ректор Харківського університету.

Народився в Моравії (Чехія) у сім’ї керуючого невеликим підприємством.
Навчався на богословському факультеті в Оломоуці. Потім перейшов до Празького університету на класичне відділення філософського факультету.
Переїхав до Харкова. Працював викладачем у 2-й та 3-й харківських гімназіях. Одночасно викладав латинську мову у Маріїнській жіночій гімназії.

В 1886 році в Харківському університеті захистив докторську дисертацію «Етюди та матеріали для наукового синтаксису латинської мови. Про відмінки». За два роки став ординарним професором Харківського університету. Читав курс римських старожитностей, римської та грецької граматики, педагогіки, вів практичні заняття.
З 1912 по 1918 роки – ректор Харківського університету.
До наукових інтересів Нетушила належали рання історія Риму, проблеми генези латинської мови.
Після революції жив у сім’ї сина (гірського інженера) на Донеччині.

В 1927 році повернувся до Харкова, де й помер в 1928 році.

14 травня 1911 року у Харкові пройшов День білої ромашки.
“День білої ромашки” – під такою назвою світова спільнота відзначає Міжнародний день боротьби з туберкульозом (наразі свято відзначають 24 березня).
Вперше його провели у Швеції 1 травня 1908 року.
У Харкові було організовано збирання коштів на користь хворих. Близько 500 харківських волонтерів — «дам-квіточниць» — зібрали цього дня 18,8 тисячі рублів.

12 травня в історії Харкова: історичні факти з новин ЗМІ (фото)

12 травня 1897 року в Харкові пройшли велосипедні перегони на тендері товариства велосипедистів.

А ви знали? Цього дня, 12 травня, в 1901 році місцеві ЗМІ писала про закінчення будівництва нового Благовіщенського храму, зведеного за проектом Михайла Ловцова (народився 1850 році – помер 29 листопада 1907 року в Харкові). Найбільший храм у місті будувався з 1898 року. Фінансування будівництва здійснювалося в основному за рахунок численних та щедрих пожертв купців, як харківських, так і інших міст. Усі витрати по спорудженню церкви та внутрішньому оздобленню обійшлися в 400 тисяч рублів, цегли було покладено близько 7 мільйонів штук.

На той час це була друга за висотою будівля у Харкові після Успенського собору. Висота дзвіниці склала 80 метрів.

Цікаві факти. Благовіщенський собор називають однією з найкрасивіших церков міста. Будівля собору вважається візитівкою Харкова. Перша церква тут була заснована ще наприкінці XVII століття. Сучасну будівлю храму звели у 1901 році за проектом архітектора Михайла Ловцова.
А от серед місцевих жителів Благовіщенський собор має не зовсім славу. Подейкують, що на його місці раніше була шибениця, за іншою версією – цвинтар. Краєзнавці ж запевняють: таку містичну славу собор набув через низку неприємностей, що траплялися з будинком.

До того ж 14 лютого 1930 року постановою секретаріату ВУЦВК у Харкові було закрито Благовіщенський собор.

Приміщення храму мало бути використане для культурних цілей. Проте, за свідченням старожилів, якийсь час у приміщеннях собору знаходилися стайня та склад нафтопродуктів.

З боку вівтаря було збудовано автозаправку, яка проіснувала до кінця 60-х років.

Під час війни з рф, собор зазнав руйнувань від влучань ворожих снарядів.

А ви знали? Цього дня, 12 травня, в 1927 році в Харкові відбувся перший політ пасажирського літака К-2. Літак був розроблений відомим харківським авіаконструктором Костянтином Калініним, який прославився створенням літака-гіганта К-7 (Повітряний Держпром). К-2 брав на борт 4 пасажирів. Управляв машиною один пілот. Максимальна швидкість – 170 кілометрів на годину, дальність польоту – 650 кілометрів.

А ось наразі, під час війни, Україна дуже чекає на інші літаки – винищувачі F-16 …


І всі ми віримо, що “Мрії” не вмирають! Україна переможе!

Під час війни рашисти , як свого часу фашисти, неодноразово обстрілювали завод, руйнуючи, гордість Харкова…

Докладніше про авіаційний завод Харкова в пості на фейсбук-сторінці GX та в новині порталу.

Фото та матеріал: відкриті джерела, Наталія Бойченко, GX

Благовещенский собор: история, уникальность, легенды

Газета “Южный край” 12 мая 1901 года писала об окончании строительства нового Благовещенского храма, возведенного по проекту Михаила Довцова. Самый большой храм в городе строился с 1898 года. Финансирование строительства осуществлялось в основном за счет многочисленных и щедрых пожертвований купцов, как харьковских, так и других городов. Все расходы по сооружению церкви и внутреннему убранству обошлись в 400 тысяч рублей, кирпича было положено около 7 миллионов штук.

Благовещенский собор называют одной из красивейших церквей города. Здание собора считается визитной карточкой Харькова. Первая церковь на этом месте была основана еще в конце XVII века. Современное здание храма возвели в 1901 году по проекту российского архитектора Михаила Ловцова. 

В феврале 1930 года собор был закрыт. Предполагалось, что помещение храма должно было быть использовано для культурных целей. Однако, по свидетельству старожилов, некоторое время в помещениях собора находились конюшня и склад нефтепродуктов. Со стороны алтаря была построена автозаправка, просуществовавшая до конца 60-х годов. Возобновил работу храм уже после Второй мировой войны.

А вот среди местных жителей Благовещенский собор имеет не совсем хорошую славу. Поговаривают, что на его месте раньше была виселица, по другой версии – кладбище. Краеведы же уверяют: такую мистическую славу собор приобрел из-за ряда неприятностей, которые случались со зданием. 

Подробнее о Благовещенском соборе, читайте здесь. 

Харьковчанин потратил двадцать лет своей жизни на создание шедевра (фото)

Харьковчанин Владимир Гуськов потратил 22 года ежедневного кропотливого труда на создание макета храма из спичек. За основу своей работы земляк взял известное культовое сооружение, построенное за рубежом. Однако спичечный храм не является его точной копией.

Как сообщила руководитель Национального реестра рекордов Украины Лана Ветрова, высота спичечного здания составляет 1 метр и 7 сантиметров. 

“Храм украшен не только снаружи, он имеет внутренний интерьер с иконами и подсветкой, все двери и окна подвижные, двухъярусный иконостас, есть макет органа, из которого звучит органная музыка, пол выложен из бисера с разным рисунком. Кроме спичек мастер в своей работе использовал еще 53 вида материалов – бисер, стразы, пуговицы, стеклянные шары, цепочки, расчески, фольгу, сусальное золото, медные колокольчики, металлические крестики, зеркала, речные камешки, трикотажную фурнитуру и еще много всего”, – отметила Лана Ветрова. 

Храм состоит из трех разбирающихся модулей – двух этажей и центрального купола. 

“Еще меня удивило использование обычной чайной заварки для создания территории вокруг храма”, – подчеркнула руководитель Национального реестра рекордов Украины. 

К слову, спичечный храм никогда не покидал жилища своего создателя. На все выставки отправляются фотографии макета.

“Этот макет храма зарегистрирован в реестре как достижение Украины”, – отметила “ГородХ” руководитель Национального реестра рекордов Украины Лана Ветрова

Фото: Лана Ветрова

Жителей Харькова и области будут усиленно охранять

В 277 православных храмах Харькова и области 6 и 7 января пройдут рождественские богослужения. Планируется, что в них примут участие около 150 тысяч человек.

Как сообщили в облуправлении Нацполиции, для охраны общественного порядка в эти дни задействуют 2 тысячи сотрудников полиции и 320 военнослужащих Нацгвардии Украины.

Кроме того, до конца рождественских праздников в усиленном режиме работают сотрудники ГУ ГСЧС в Харьковской области. В ежедневном дежурстве находятся около 7 тысяч человек личного состава и 2 тысячи пожарно-спасательной и специальной техники.

В харьковских храмах устроили масштабную проверку

После пожара в Свято-Николаевском храме в городе Люботине Харьковской области сотрудники ГСЧС устроили масштабную проверку пожарной безопасности. Под пристальным контролем оказались соборы, храмы и церкви Харькова и области.

Правда, сами спасатели говорят, что проверки связаны с приближением Пасхи.

«Специалисты особое внимание уделяют наличию исправных первичных средств пожаротушения, а также свободному доступу к путям эвакуации», – подчеркнули в ГУ ГСЧС в Харьковской области.

Напомним, что в Харькове и области зафиксирован не один случай, когда в храмах происходили пожары. Например, в Благовещенском соборе. Подробнее читайте здесь.

Архитектор уличил мэра Харькова в незнании математики

День Крещения Киевской Руси отметили на днях в Украине. В Харькове одним из символов города является Успенский собор. Это один из старейших православных храмов Харькова. Согласно легенде, во время его возведения мэр Харькова Василий Ламакин потребовал переделать проект и уменьшить высоту колокольни. Однако архитектор его перехитрил. Вместо общей высоты он на чертеже поставил размеры каждого яруса. Складывать же их мэр не стал.

Благодаря этому Харьков стал обладателем уникальной колокольни высотой в 89,5 метра, которая до 2006 года являлась самым высоким зданием Первой столицы.

Подробнее о соборе читайте здесь.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.