Позначка: картини

Я малюю під обстрілами: художниця-аматорка дарує терапію мистецтвом читачам бібліотеки (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Війна спонукала багатьох заповнити внутрішню порожнечу красою мистецтва. Серед незламних харківців і Олена Зотова. Щоб заглушити тривогу в душі і за вікном, вона бере краски і малює.. Чарівна вихователька з Харкова не лише малює, а ще й танцює, готує, надихає подруг. З легкої руки однієї з них, вирішила розділити свій внутрішній світ у малюнках з читачами бібліотеки сімейного читання № 29.

Кожна робота була створена за натхненням, кожна омріяна і має свій сенс. а ось перші відвідувачі виставки розгледіли у роботах щось особисте і навіть містичне. Хтось побачив очі мужнього чоловіка у картині… Комусь дівчина закутана у хустину здалася близькою людиною, що ховає свій смуток… Комусь руда лисичка нагадала незламну авторку… А хтось зажадав у картинах більше світла і надії, як от на картині з дівчиною біля водойми… Зима, весна, літо, осінь… Тварини й квіти, петриківський розпис і веселкові мотиви… Авторці так багато є чого розказати, до речі, 6 березня вона зустрінеться з відвідувачами бібліотеки знову.
Перші глядачі подякували Олені і поділилися враженнями, а ось завідувачка бібліотеки Вікторія Гришко розповіла, що такі заходи в закладі регулярні, вона радо заохочує талановитих читачів, ще й на офіційній сторінці бібліотеки сімейного читання № 29 викладає звіти про події і запрошує на нові заходи. Бібліотека працює попри все за розкладом: вихідний – вівторок, обслуговування читачів з 10.00 до 17.00 в усі інші дні.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Олена Зотова, бібліотеки сімейного читання № 29

Унікальна матеріали зібрали в Харкові до однієї з найважливіших подій в історії України (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Експозицію, що присвячена Дню Соборності України, зберігається в архівах ІВЦ «Бузок».

Сьогодні День Соборності України — державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

З ранку країну привітав Президент України Володимир Зеленський.

Вітають незламну націю звідусіль й усі, хто цінує нашу країну і її народ.

А ось в архівах ІВЦ «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) зберігаються матеріали, які підготовлені науковими співробітниками комунального підприємства “Регіональний інформаційний центр”. Усі охочі мають змогу доторкнутися до унікальних архівних документів та фото з тих самих часів, коли відтворювалася наша єдина та незламна Україна.

Історична довідка. Український календар містить дві знаменні події, які сталися 22 січня: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки; рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки проголошено об’єднання УНР і ЗУНР в єдину суверенну державу.

Ці події є надзвичайно важливими в історії Української революції 1917–1921 років і загалом історії України XX століття. IV Універсал Української Центральної Ради став логічним етапом складного розвитку українського визвольного руху доби революції. Розпочавшись у березні 1917-го, він за один рік пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації і зрештою до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас на проголошення незалежності значний вплив справили зовнішні обставини – збройна агресія більшовицької Росії, а також переговори в Бересті про мирний договір УНР з країнами Четверного союзу.
Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир
з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся Листопадовий чин, унаслідок якого згодом було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти у боротьбі з поляками.

Утім, у цей час владу в Україні перебрала Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками. Тож 1 грудня 1918 року у Фастові представники УНР і ЗУНР підписали Передвступний договір між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію із 65 осіб, яку очолив Лев Бачинський.

Нагадаємо, в 2024 році журналістка новинного порталу GX зафільмувала унікальні світліни та підготувала відео екскурс для тих, хто не має можливості відвідати експозицію особисто.

Також у інформаційному пості фото з виставки вишитих картин “Натхнення душі” від харківських майстринь.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ІВЦ «Бузок»

Митець з Харківщини створив один з символів України (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 10 січня, в 1873 році у селі Ворожба на Харківщині народився Василь Кричевський – український живописець, архітектор, графік, один із перших у країні кіномитців; заслужений діяч мистецтв України; один із засновників Української академії мистецтв; автор герба України зразка 1918 року.

Починав творчу кар’єру як архітектор і працював із відомими харківськими архітекторами Альфредом Шпігелем та Олексієм Бекетовим.

Став одним із творців українського національного стилю в архітектурі. За його проєктами у Харкові було збудовано будинок вдови інженера Гостиннопольського (1890), будівлю Торгових рядів (1890-ті), його власний будинок (середина 1900-х), де нині розміщуються Автотранспортний технікум та Будинок техніки. А ще в Києві – дохідний дім по вул. Стрілецькій, 28 та школу по вул. Кирилівській, 164; у Полтаві – Губернське земство; у Каневі – будівлю музею Т. Шевченка.

Власний будинок Василя Кричевського, де нині розміщуються Автотранспортний технікум та Будинок техніки.

Губернське земство у Полтаві.

Будівля музею Т. Шевченка у Каневі.

У 1916-1917 роках Кричевський співпрацював з Одеською та Київською кіностудіями та оформив 12 фільмів («Маленький Тарас», «Звенигора», «Прометей», «Назар Стодоля», «Сорочинський ярмарок» та інші).

1918 року на замовлення Центральної ради Кричевський розробив проєкт офіційного герба на основі тризуба князя Володимира.

На початку Другої Світової війни жив у Києві. З 1943 року якийсь час працював у Львові, а потім з сім’єю емігрував: спочатку переїхав до сина Миколи в Париж (Франція), а в 1948 році Кричевський з дружиною переїхав до дочки Галини в Каракас (Венесуела).

Помер 15 листопада 1952 року у Каракасі.

В 1975 році його останки перенесено на український цвинтар у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі, США.

До речі, багато робіт художника перебуває наразі за кордоном, зокрема, в Українському музеї Нью-Йорка.

Так, у 2003 році онука художника передала приблизно 300 його робіт у дар музеям.

В Україні було випущено марку з портретом Василя Кричевського.

Меморіальну дошку Василю Кричевському відкрито 21 серпня 2008 року в місті Харкові на вулиці Сумській, 18 (на будівлі, де він працював).

Пам’ятний знак Василю Кричевському встановлено 28 вересня 2020 року у Верхній Сироватці, на території школи.

Фото та матеріал: відкриті джерела

В Харківському метро в святкові дні працює виставка дитячого мистецтва (фото, відео, доповнено)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вже 24 грудня в Харківському метрополітені відкрилася виставка робіт лауреатів і дипломантів VI міського конкурсу «До різдвяних і новорічних свят» (77 робіт).

З картинами юних авторів Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна можна ознайомитися у вестибюлі станції метро «Історичний музей» до 6 січня (фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX).

Експозиція картин молодих харківських митців створена спеціально до зимових свят і вже створює атмосферу 2026 року – Червоного Вогняного Коня.

До того ж на ст. м. «Наукова» (два виходи) представлені роботи учнів Дитячої школи мистецтв №6. Ця виставка працюватиме до 10 січня. До неї увійшли роботи юних художників школи – виставка під назвою «Зимовий Вернісаж» знову чекає на вас у метро!

Роботи юних харківців привертають увагу і дорослих і малечі. Адже вони відчувають серцем усе, що бачать: прекрасне і незламне рідне, колядувальників, красу природи, зимову казку і ще багато чого… Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

“Минулі роки стали викликом для всіх нас. Але мистецтво продовжувало залишатися нашим світлом. Попри труднощі, ми вчили дітей творити, мріяти та знаходити красу! – наголошує колектив школи мистецтв. – І дивлячись у 2026 рік, ми сповнені віри та надії. Нехай цей рік принесе нашій країні довгоочікувану Перемогу. Бажаємо, щоб він зміцнив нашу єдність і подарував кожній родині мир та спокій. Ми вдячні Воїнам, які щодня захищають нашу свободу та право на мирне життя. Низький уклін нашим Героям! Ми віримо в силу Збройних Сил України та незламність кожного українця. Вітаємо Вас шановні харків’яни та гості нашого міста з прийдешніми Різдвом та Новим Роком!
Нехай у 2026 році у ваших домівках панує здоров’я і тепло рідних обіймів. Ми впевнені, що разом подолаємо всі перешкоди. Разом ми побудуємо щасливе майбутнє для наших дітей. Запрошуємо вас поринути у світ дитячої фантазії! Нехай картини юних митців додадуть вам святкового настрою та зігріють у ці зимові дні”.

Організатори – Департамент культури Харківської міської ради.

Нагадаємо, в 2024 році працювала виставка «Станція 1654» з надією на “Перемогу”!

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, міськрада

Харків доторкнувся до історичного заходу: легендарне творіння вбитої мисткині мандрує Україною і світом (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Лондон, Київ, Львів, Харків… Творіння видатної мисткині Алли Горської вражає людей у різних куточках України і за її межами.

Війна руйнує, але знаходяться люди, що відкривають нові шляхи відновлення. Так нове життя отримала легендарне мозаїчне панно «Боривітер».

До відтворення “символа творчої свободи” долучились 15 художників-монументалістів і дослідників – представники мистецького об’єднання «Затирка», майстерні мозаїки Love Mosaic та львівського бренду керамічної плитки та мозаїки Kotto ceramiса. Очолила команду онука Алли Горської Олена Зарецька.

Улітку 1967 року команда художників-монументалістів на чолі з видатною мисткинею Аллою Горською створила мозаїчне панно «Боривітер» у Маріуполі.

Вражаюча композиція із соколом у польоті стала символом творчої свободи. Через три роки Аллу Горську – одну з лідерок українського шістдесятництва вбили радянські спецслужби.

У 2022 році мозаїка була суттєво пошкоджена під час російського вторгнення. Наразі її доля невідома.

Щоб привернути увагу світу до української культури, найбільший український маркетплейс ROZETKA, ΓΟ UKRAINE WOW і Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького відтворили мозаїку з точністю до найменших деталей.

Тепер «Боривітер» подорожує Україною та світом, щоб популяризувати українське мистецтво та давати надію, що все втрачене буде відновлено. Так до приїзду в Харків панно побувало у Києві та Львові, а також — у Лондоні напередодні бою Олександра Усика з Данієлем Дюбуа

На станції метро «Ярослава Мудрого» в Харкові мозаїка «Боривітер» була у вільному доступі до 15 вересня.

Нагадаємо, в Харкові є власні історії відтворення творінь митців, знищених російськими окупантами.
Зокрема, журналісти GX багато писали про неймовірні історії, пов’язані з незламною харків’янкою, чиї “картини не горять“.

Понівеченим серцем Північної Салтівки можна назвати шістнадцятиповерхівку на вулиці Наталії Ужвій, 82, яку побачив увесь світ. Саме в ній розташована бібліотека №50, яку відкрили напередодні війни. За іронією долі в цій шістнадцятиповерхівці відбулася перша виставка робіт художниці Олександри Суфіянової – “Бути у моменті”. Після страшного обстрілу російськими окупантами у перші дні війни роботи було втрачено, але згодом відновлено небайдужими людьми у Франції.

Відновлені картини художниці з Харкова було виставлено у галереї “Galerie Insolite” міста Каголен.

Можна сміливо сказати, що Олександру оберігають янголи, та й вона сама, як янгол.

Смілива та наполеглива, обдарована та цілеспрямована… Вона і хворобу перемогла, й обстрілів не злякалась, зробила свої картини не лише метою, а й справжнім інструментом допомоги ЗСУ. Адже з перших днів війни художниця малює перемогу та українські мотиви, програмуючи на здійснення мрію усіх українців.

Картини Олександри не лише дарують радість її друзям та шанувальникам, а ще й продаються заради допомоги ЗСУ.

Фото та матеріал: організаторів заходу, Наталія Бойченко, GX, Олександра Суфіянова

Рядки, лист паперу й акварельні картини з квітами. Зустріч з творчою людиною у центрі Харкова

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 21.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

В Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) 21 червня о 12.00 представлена нова книга докторки філософських наук, доцентки, професорки кафедри філософії НТУ «ХПІ» Наталії Годзь – «Лишень рядки, рядки і лист паперу…», яка є продовженням щоденних нотаток, записаних нею у прифронтовому Харкові. Книга присвячується захисникам нашої Батьківщини, тим, хто був несправедливо обмовлений, хто в полоні й хто вже не повернеться.
До того ж Наталія представила свої акварельні картини з квітами, які вона з такою любов’ю малює і які вражають своєю незвичайною красою.

На ваші питання про зустріч відповість: Олександра Іванівна Крутас – завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Картини, що не горять, повинен побачити світ: “Яскраві подорожі” з Мариною Мандриковою дарують радість харківцям (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 19.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Напередодні свого дня народження (16 червня) харківська художниця Марина Мандрикова-Онищенко вже вкотре представила свої роботи на огляд харківцям. Цього разу виставку “Яскраві подорожі” незламного митця радо приймали в затишному залі ОЕКЦ «Бейт Дан» (вулицю Вартових Неба, 46). Захід було організовано спільно: ОЕКЦ “Бейт Дан” та БО «ХЕБФ Хесед – Шааре Тиква».

Ця підтримка двох народів особливо відчутна і важлива в наші буремні часи, коли захисники України та Ізраїлю вирішують долю світу.

Не дарма канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив: “Ізраїль робить брудну роботу за всіх нас. Тому що режим аятол відповідає за теракти і розправи по всьому світу. Він відповідальний за Хезболла, за Хамас. Напад на Ізраїль 7 жовтня 2023 року був неможливий без Ірану. Крім того, Іран постачає дрони росії. Тому ми всі так чи інакше зазнаємо атак Ірану. Так що так, Ізраїль зараз виконує в Ірані брудну роботу за всіх нас. Я висловлюю велику повагу та підтримку армії Ізраїлю за це”. А захисники Україна наразі стримують російську навалу…

І попри всі ці жахи митці обох країн підтримують один одного і дарують радість людям. Саме це для себе вирішила робити і Марина.

“Я людина не публічна, до війни в мене навіть стільки виставок та пленерів не було. війна все змінила. Від жахливих обстрілів 2022 року треба було рятувати дітей – ми виїхали з міста, але постійно були на зв’язку. Коли мені подзвонили і розповіли, що палають гаражі поряд із студією, де були всі мої творчі надбання – картини, записи, фарби та інше… в мене все завмерло в середині – я подумки простилася з усім моїм скарбом. Але мої янголи вберегли мої творчі надбання. Ми повернулися до Харкова… І в ту мить, коли я відчинила двері і побачила, що все вциліло, я зрозуміла, що це доля – світ повинен побачити мої картини”, – розповідала журналістці GX художниця.
Ця зворушлива розповідь, повинна надихнути багатьох, що війна – це поштовх – жити саме тут і зараз. Захищати свої надбання і ділитися ними з усіма.

Більше про подію і особисте в інтерв’ю з удожницею Мариною Мандриковою.

Не менш чуттєвим було і саме відкриття експозиції. Теплі слова господині закладу Олени Старостенко та гостей заходу розчулили усіх присутніх. А ще кожен хотів зафільмувати роботи для себе, як світлий спогад і мрію про мандри.

Справжнім дарунком для художниці стала ще й пісня від юної виконавиці.

У цей урочистий день поряд з Мариною була майже вся її велика родина.

А ще близькі, друзі, колеги, поціновувачи мистецтва, творча молодь – культурне обличчя міста.

Підтримати колегу у наш буремний час прийшло багато митців, які також підтримують Харків своєю творчістю.

Так журналістка GX писала про виставку художника Олександра Баєвера – «Акварелі Харкова часів війни». Митець також підкреслював тонку грань, яка єднає зокрема Харків і Єрусалім…
“Відношення харків’ян до Харкова можна порівняти лише з відношенням іудеїв до Єрусаліму”, – наголошує Олександр. “Єрусалим, Єрусалим я не зсунуся звідси…” – співають в піснях. Саме так відчуває і кожен харківець, який зміцнює своє місто вірою у світле майбутнє.

А ось відомий харківський фотохудожник Дмитро Овсянкін радо зафільмував подію, його фото завжди дарунок для друзів.

До речі, декілька кадрів митця увійшли до оглядового альбому GX.

Були на заході і наші старі знайомі з привітної і зітишної, гостинної для митців і гостей “Майстерні на 23 серпня” … Геннадій Мироненко та Таріель Чекурішвілі обійшли обидва поверхи галереї і зійшлися на думці, що Марина обов’язково повинна виставити свої роботи і в їх залі.

Зокрема, галерист і митець Геннадій Мироненко поділився враженнями про “Яскраві подорожі” Марини і запросив у гості до себе (в “Майстерню на 23 серпня“, 27).

Ще багато було цікавих запитань та відповідей на цій урочистій зустрічі… І ось уже два тижні люди йдуть і йдуть на вулицю Вартових Неба, 46, до ОЕКЦ «Бейт Дан», щоб на власні очі побачити мандри художниці. У всіх бажаючих ще є час. Олена Старостенко особисто нагадала і запросила усіх прийти на виставку, яка триватиме ще майже місяць.

Довідка. Марина Олександрівна Мандрикова-Онищенко – живописець-графік.
Народилась 16 червня 1976 року у місті Сімферополі.
1991-1995 роках навчалася в Кримському художньому училищі.
1995-2001 роках продовжила навчання в Харківській державній академії дизайну та мистецтв на відділенні «Станковий живопис». Її викладачами були – Чаус В.М., Коновалов Г.М., Жердзицький Е.Ф., Ганоцький В.Л.
З 2012 року член Національної спілки художників України.
В 2021 році – магістратура в Харківській державній академії дизайну та мистецтв.
З 1995 року – приймає участь у багатьох місцевих, Всеукраїнських та міжнародних виставках, конкурсах, організує персональні виставки (зокрема у містах Харків та Київ).
Проведення персональних виставок (1995, 2005, 2009, 2010, 2010, 2011, 2012, 2013, 2015, 2018, 2019, 2025).
Проводить майстер-класи по живопису та графіки.
Є призером міжнародних та Всеукраїнських художніх виставок-конкурсів.
Деякі роботи художниці зберігаються у Харківському Художньому музеї, Музеї сучасного мистецтва (місто Хуст), Чугуївському меморіально-художньому музеї ім. І. Ю. Репіна, Пархомовському художньому музеї ім. А. Ф. Лунева, приватних зібраннях у Німеччині, Польщі, Бельгії, Голландії та інших країнах та прикрашають інтер’єри відомих адміністративних будівель Харкова.
2005 та 2019 роках проводились персональні виставки в Харківському Художньому музеї.
Участь у міжнародних пленерах (2011, 2012, 2023, 2024).
На даний момент є викладачем на кафедрі «КМіД» у Харківському національному економічному університеті ім. С. Кузнеця.
Публікації: «Золотий Фонд Нації. Ювіляри України» Упорядник В.В Болгов, розділ «Культура та Мистецтво» конфедерація журналістів 2021 р.
ISBN 978-618-7632-15-2
«Ювілейний Альбом к 80-річчя НСХУ» видавництво Харків 2018 р.

Фото, відео та матеріал: архів Марини Мандрикової-Онищенко, GX, Наталія Бойченко, організатори заходу, Дмитро Овсянкін

Унікальна виставка працює в Харкові до однієї з найважливіших подій в історії України (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.01.2025. Опубліковано в Головні новини, Політика, Регіон, Суспільство.

Експозицію, що присвячена Дню Соборності України, підготували в ІВЦ «Бузок».

У великій залі галереї «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) відкрилася інформаційна виставка, підготовлена науковими співробітниками комунального підприємства “Регіональний інформаційний центр”. Відвідувачі мають змогу доторкнутися до унікальних архівних документів та фото з тих самих часів, коли відтворювалася наша єдина та незламна Україна.

Також у інформаційному пості фото з виставки вишитих картин “Натхнення душі” від харківських майстринь.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ІВЦ «Бузок»

В Харківському метро в святкові дні працює виставка з важливим посилом (Фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.12.2024. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Мирні спогади, дитячі мрії та надія на майбутню перемогу. Саме цими почуттями надихалися автори виставки «Станція 1654», яка відкрилась у вестибюлі станції метро «Ярослава Мудрого». Картини можна буде побачити до 6 січня (фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX).

Експозиція картин молодих харківських митців, створена спеціально до зимових свят, відображає атмосферу та дух харківського метрополітену – місця, яке стало прихистком для містян у складні часи. Найголовніша картина, що відображає чарівника, який веде потяг до “Перемоги”! Організатори – Молодіжна рада при Харківському міському голові за підтримки Департаменту культури і Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, міськрада

Захоплюючий світ мистецтва під вибухами. Кольори України в картинах майстрів (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 23.09.2024. Опубліковано в Культура.

Мистецтво – то їх життя, не вагаючись вони вирішили, що ворогу їх не зупинити – мистецтво в Харкові буде завжди і в їх творчому просторі раді кожному. Попри те, що багато хто каже – «Не наразі!» «Навіть, коли люди покидали місто, ми вирішили працювати, – наголошує директор галереї “Майстерня на 23 серпня” Геннадій Мироненко. – А ще захотілося створити ювілейну виставку до ювілею міста».

Свої слова митці підтверджують реальними справами. Так в художніх майстернях цього річ відбулася навіть виставка робіт юних митців – «Мистецькі бруньки».

На цей час, з початку війни, відбулось вже 20 виставок, остання була присвячена Дню Харкова та Дню Українського Прапора. До цих важливих дат міста та країни в галереї відбулася експозиція, на яку роботи зібрали поважні митці, як ті, що живуть і працюють у Харкові, так і ті, хто вимушено виїхав за кордон. Майже всі вони члени харківської спілки художників, окрім митця-самоучки Владислава Мокана. Зокрема, представлено 32 роботи від 12 авторів: Народний художник України, академик Віктор Ковтун (8 робіт), Владислав Мокан (3 роботи), Віктор Курсін (2 роботи), Дмитро Чурсін (2роботи), Олександр Гладкий (3 роботи), Вадим Петров (3 роботи), Олена Горбаль-Сохацька (2роботи), Олександр Смородін (2 роботи), Геннадій Мироненко (2 роботи), Олександр Брагін (1 робота – графіка), Володимир Бондаренко (1 робота), Таріель Чекурішвілі (1 робота). Виставка запланована до 23 вересня, але роботи цікаві і можливо буде подовжена.

Кожен митець у своїй картини закладає якийсь потайний зміст, який можна відкрити лише поринувши у світ картин, а ще цікаво послухати самих авторів і дізнатися трохи про них і їх творчість. Пропонуємо доторкнутися до світу митців, переглянувши фото та відео журналістки GX з творчої майстерні.

Кожна з 8 робіт Віктора Ковтуна, як і планували організатори виставки про рідний Харків.

Але не тільки рідне місто було в роботах, кожен надав щось найдорожче, чим хотів поділитися…

Зокрема, Таріель Чекурішвілі брав участь ще в першій виставці галереї часів війни і для нього важливо, щоб люди бачили, що він працює. Отож бо він представив одну з улюблених робіт.
«Мої роботи кажуть самі за себе… Але, нажаль, наразі важко працювати – натхнення немає… Бо я люблю мир, добро, світло! Чекаю на перемогу! А ще планую нову виставку! – із сумом та гумором ділився Таріель з журналісткою GX. – На ювілейній виставці представив роботу, на якій зображено святого Мамаса Кіпрського, якого дуже шанують мешканці острова. Адже він виборов собі право не платити податки (докладно в сюжеті від автора)».

До речі, роботи Таріеля Чекурішвілі під час війни ще виставлялися в недільній школі храму Відродження.

Це фортепіано, теж робота Таріеля…

А ось Володимир Бондаренко представив роботу юності, якій майже півстоліття. Автор розкрив таємниці її створення і свої думки, які вирували у голові того часу. Його «Картина маслом!» – це справжнє відчуття єдності великого колективу. Того часу були в моді квартирники не лише у музикантів, а й художників. Погляд митця після творчої зустрічі впав на звичайну попільничку і він побачив у кожному недопалку людину… Потім творча робота, як підкреслити те, що розгледів… Підпалив газету, зробивши рамку, а в середину висипав зміст попільнички – «До суду і після»! Захопило… Став малювати акриловими фарбами, вони більш легкі. Так із захопленням згадував автор… А потім додав про своє життя зараз.

«Наразі живу і працюю в місті Дюсельдорф (Німеччині,) але заради виставки приїхав в Харків. Я люблю малювати добі світлі картини, я не можу малювати біль, – із сльозами на очах розповідав Володимир Бондаренко. – За кордоном працюю із дітьми, а ще розмальовую будівлі інфраструктури міста».

До того ж в галереї багато неймовірних декоративних речей створених Бондаренко. Він підкорює інтер’єру річ, кажуть його колеги.

А ще на виставці є работи митця-самородка – боксера Владислава Мокана, який малює красу, яку бачить навколо…

Краєвиди з вікна любить малювати Віктор Курсін – «Синагога», «Гольдбергівська церква», а ще квіти Харкова.

Продовжувач династії художників Олександр Гладкий, чий батько Андрій відомий харківський митець, малює чудову графіку.

Його технікою захоплюються навіть його колеги.

А ось Геннадій Мироненко в сутність своїх роботи закладає провокатативність мистецтва, а ще створює вишукані вітражі.

«Я теж міг би малювати натюрморти та природу, але це не моє… Я люблю провокатативні картини – із запитаннями, – наголосив директор галереї Геннадій Мироненко. – Він докладно розповів про картину, яку сам вважає щоденником подій 2022 року… На якій новорічний настрій перетинається з жахом початку війни, а ще є біль трагедії у родині малюка, який зображений в його роботі…»

Інша його картина більш агресивна – на тлі териконів присутні – прапор УПА та тризуб – можна уявити, як країна горить… Адже прапор – то чорне та червоне – вугілля, що горить…

З першого погляду здається, що хлопчик на ній біжіть від біди, але картина має назву «Переможець» і ми віримо в перемогу. Віримо, виставки потрібні і митцям, і глядачам… Це, як ковток свіжого повітря!

В майстерні ніколи не буває порожньо, адже номер телефону на вході до галереї “Майстерня на 23 серпня” ( за адресою Харків, вулиця 23 серпня, 27) відкритий кожному – дзвінок, зустріч на «мистецькому балконі» і нові картини на стінах галереї вже дарують радість відвідувачам.

Отож бо, хто не встиг відвідати святкову виставку, за нею буде наступна… До речі, вже 1 жовтня Україна вітає своїх захисників, а 21 листопада відзначає 10 річницю початку Євромайдану та Революції Гідності, які змінили хід історії країни і усього світу. Митці обов’язково творчо відреагують на ці події…

Ми віримо – зараз виставки для нашої спільноти важливі, як снаряди для наших захисників. Вони підтримують і надихають крокувати далі.

Що до Харкова-культурного, на головній вулиці міста з’явилися Прапор України та Герб Харкова.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко