А ви знали? Цього дня, 4 лютого, в 1848 році було засновано Харківський іподром, який займав площу понад 16 гектарів.
Харківський іподром – найстаріший на території України.
Спочатку іподром використовувався лише тричі на рік під час проведення на цьому місці кінного ярмарку. У 1860-ті роки став центром конезаводства у місті.
Початок XX століття – один із піків популярності кінних перегонів. На іподромі будуються трибуни та необхідна інфраструктура. У цей час Харківський іподром входив у четвірку лідерів в Україні і приймав, поряд з Києвом та Одесою, республіканські змагання з кінного спорту, а кількість коней, які щорічно проходили випробування на його базі, досягала 500.
На жаль, до 2000 року іподром збанкрутував і припинив повноцінно функціонувати. Але на іподромі можна було брати уроки верхової їзди — при ньому працював кінний клуб. Також у його стайнях були розміщені коні, які служили в харківському кавалерійському взводі поліції.
Останнім часом у приміщенні трибуни існував нічний клуб.
С початком війни Львівський іподром став притулком для коней з усіх гарячих точок України, у тому числі й з Харкова.
Війна додала сумних сторінок історії міста. Про героїв сучасності розповідає колектив ІВЦ “Бузок”.
4 лютого 1981 року в смт Пересічне Дергачівського району Харківської області народився Сергій Колодій (1981–2014).
Захиснику Донецького аеропорту, учаснику російсько–української війни, майору ЗСУ, 2016 року (посмертно) було присвоєно звання Героя України.
Після закінчення школи в Пересічному (нині Комунальний заклад «Пересічанський ліцей») навчався один рік у Харківському професійно–технічному училищі № 1. Відчувши поклик до військової справи, вступив до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» і здобув спеціальність інженера–механіка, офіцера управління тактичного рівня.
Капітан ЗСУ Сергій Володимирович Колодій служив у другому механізованому батальйоні 93–ї окремої механізованої бригади у складі Сухопутних військ, яка дислокувалась у смт Черкаське (Дніпропетровської області). Командир за позивним «Рубіж», як звали його на службі, вирізнявся вимогливістю до себе й підлеглих. Від червня 2014 р. він брав участь у АТО на Сході України. Визволяв місто Авдіївку, брав участь у боях у селі Піски на Донеччині.
4 серпня 2014 р. його рота зайшла на територію Міжнародного аеропорту «Донецьк» і зайняла оборону нового терміналу. «Кіборги» обороняли об’єкт впродовж двох місяців. При обороні летовища Колодій неодноразово виїжджав за межі аеропорту для відсічі атак ворога.
28 вересня 2014 р. російські війська кинулися на штурм всього периметру оборони. Піхота окупанта заблокувала особовий склад біля термінала С. Виникла небезпека оточення та полону наших воїнів. Щоб уникнути цього ризику і вивести бійців з термінала, капітан Сергій Колодій зайняв місце механіка–водія БМП–2 та разом з оператором–навідником і санінструктором роти висунувся на допомогу підлеглим, відсікаючи вогнем атаку бойовиків. Машина капітана Колодія швидко проривалася через злітну смугу до опорного пункту взводу, коли несподівано потрапила під обстріл. Українська БМП маневрувала й відходила, відстрілюючись з гармати та кулемета по танку й піхоті противника. У цей час двадцять наших хлопців, заблокованих у терміналі С, без втрат повернулися до своїх. На жаль, внаслідок прямого влучання з гармати танку екіпаж БМП–2 загинув. Через інтенсивність боїв, тіло загиблого командира вдалося евакуювати з місця бою за кілька днів.
Подвиг С.В. Колодія відзначений державними нагородами. 6 жовтня 2014 р. він нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). За особисту мужність, героїзм, вірність військовій присязі, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, 23 серпня 2016 р. С.В. Колодій отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). С.В. Колодію присвоєне звання майора Збройних сил України (посмертно).
На Харківщині добре пам’ятають, увічнюють і зберігають пам’ять Героя. С.В. Колодій — почесний громадянин Дергачівського району (2015). У рідному селищі на його честь перейменовано вулицю. Відкрито меморіальну дошку на фасаді закладу, у якому він навчався (2016). На території Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» встановлено погруддя С.В. Колодію (2020, скульптори О. Рідний та Г. Іванова.) Образ Сергія Колодія відтворено на художніх маркованих конвертах «Укрпошти» із серії «Героям Слава!» (художник В. Таран, 2019). Портрет вміщено на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» в м. Києві (секція 4, ряд 10, місце 15). Його ім’я, меморіальна довідка включена до новітнього видання «ГЕРОЇ УКРАЇНИ.
Фото та матеріал: відкриті джерела, ІВЦ “Бузок”
