Позначка: художник

23 травня в історії Харкова: народився відомий художник – видатна постать неформальної “творчої інтелігенції”

Опублікував(ла) новина GX , 23.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Історія Харкова.

23 травня 1938 року в Харкові народився Вагрич Бахчанян – український і американський художник вірменського походження, літератор-концептуаліст, яскравий представник андеграундної культури.

Свого часу був помітною фігурою неформальної “творчої інтелігенції”. Писав про себе: “Художником був завжди, скільки себе пам’ятаю”. Його називали – “митець слова”. Саме він є автором легендарного афоризму – “Мы рождены, чтоб Кафку сделать былью”.

У 1957 році вступив до Харківської Студії декоративного мистецтва, де навчався у Василя Єрмілова — відомого у 1920-х роках авангардиста, чиє ім’я носить харківська галерея.
У 1965 році вперше брав участь в неофіційній виставці.

У 1974 році художник емігрував до Нью-Йорка, де продовжував активно працювати. Останніми роками життя багато його робіт виставлялися в Нью-Йорку, Лас-Вегасі, Києві, Відні і не тільки.

Лауреат Всесвітнього конкурсу карикатуристів. Автор 11 книг.

“Йому давалося все легко, бо завжди робив те, що хотів”, – згадувала Ірина Бахчанян.

Вагрич Бахчанян помер 12 листопада 2009 року у Нью-Йорку.

До 20-ї річниці Муніципальної галереї, 10 листопада 2016 року, відбулося відкриття великої виставки “Вагріч Бахчанян – митець слова”, що була присвячена легендарному харківському художнику-концептуалісту. Проєкт-реставрація творчого життя Баха був широким і охоплював не тільки основні приміщення галереї та АРТпідвал, а й торкався інших локацій, пов’язаних з мистецтвом головного героя виставки.

У рамках проєкту відбулася ціла програма заходів: квартирники, акції молодих митців, лекції та обговорення, екскурсія від Макса Розенфельда “Місця та міфи Баха” та прем’єра фільму Андрія Загданського “Вагріч та Чорний квадрат”.

“Вагріч Бахчанян – митець слова” була першою офіційною виставкою автора в Україні та першою виставкою на батьківщині митця. Саме з неї почалася велика робота зі спадщиною митця, проведення історико-виставкової просвітницької кампанії по «поверненню» Баха в Україну. Галерея випустила каталог з першої виставки і досі має декілька цінних екземплярів цього архівного видання.

23 травня 1870 року в Харкові народився Андрій Олександрович Потебня – міколог, ботанік, спеціаліст у галузі хвороб рослин, відомий випускник Харківського університету.

Син знаменитого харківського філолога Олександра Потєбні. У перші роки XX століття розпочав свою наукову діяльність у Харківському університеті.

В 1898 отримав посаду ботаніка-садівника Нікітського ботанічного саду. 1903 року був зарахований до Харківського університету приват-доцентом з читанням курсу «Хвороби рослин».

У липні 1904 року був призваний на дійсну військову службу. Потім він знову поновив роботу у Харківському університеті.

З 1913 року заснував відділ фітопатології Харківської обласної сільськогосподарської дослідної станції та став його першим завідувачем.

Помер 7 березня 1919 року.

Фото та матеріал: Муніципальна галерея, відкриті джерела

19 травня в історії Харкова: видатні особи в житті міста (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 19.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

19 травня 1863 року в Харкові народився Микола Досекін (1863-1935) – знаменитий живописець-імпресіоніст.
Микола Досєкін народився в сім’ї відомого фотографа, власника фотографічних майстерень у Харкові (і не тільки) – Василя Досекіна (1829-1900).

Після закінчення навчання в 1896 році Досекін переїжджає в Париж, де живе до 1918 року.

«Париж. Вулиця Монмартр», (1900), папір, наклеєний на картон, олія.

1918 року повернувсяз-за кордону і працював як художник і співробітник одного з музеїв..

«Сутінки на морі», (1899), полотно, олія – Одеський художній музей. Досєкін..

19 травня 1933 року в Харкові народився Олександр Лєсков (1933-2017) — археолог, спеціаліст епохи бронзи та залізного віку, історії скіфів, сарматів та меотів, один із найвідоміших випускників Харківського держуніверситету.

Одним з найяскравіших досягнень Лєскова стали розкопки ульських курганів 1982-1983 роках, де він виявив поховання з визначними за багатством та художньою цінністю знахідками, залишені, ймовірно, меотами чи скіфами.

19 травня 1956 року Віктору Андрійовичу Афанасьєву надано звання заслуженого діяча мистецтв України.

Довідка. 1 січня 1917 року народився один із відомих харків’ян – Віктор Афанасьєв (1917-1987) – режисер, Заслужений діяч мистецтв України (1956), народний артист України (1967), художній керівник Харківського театру ляльок.
1935 року вступив до трупи театру ляльок при Харківському палаці дитячої творчості. Під час війни жив та працював в евакуації.
Після війни повернувся до Харкова і 1952 року очолив Театр ляльок.
Під керівництвом Афанасьєва Харківський ляльковий театр став найкращим в Україні. Він керував театром до 1983 року.
Серед його найкращих постановок – “Запорожець за Дунаєм”, “Горбоконик”, “Чортів млин”. За час своєї роботи він поставив близько 100 вистав.
1969 року з ініціативи Афанасьєва при Харківському інституті культури було набрано курс акторів, а 1970 — режисерів театру ляльок.
Помер 4 червня 1987 року в Харкові.

Весна завжди перемагає. Поет, бард і вчений з Харкова запрошує на зустріч (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка сьогодні, 25 березня, о 15.30 в читальному залі міського абонемента закладу (пров. Короленка, 18) дарує творчу зустріч “Весна завжди перемагає”. Цього разу гостем буде Ігор Березюк – вчений, поет, бард,
волонтер, художник – оформлювач Харківського планетарію (докладніше в новині GX).
Він особисто знав і створив скульптуру для Харківського планетерію першого українського космонавта генерал-майора ВПС України, Героя України, кандидата технічних наук, члена МФКО Леоніда Каденюка (докладніше в новині GX).

“Над створенням скульптури я працював близько року, багато в чому затримка пов’язана з пандемією коронавірусу та вимушеним карантином. Я не професіонал – я скульптор-аматор, тому вклав у створений мною експонат усю свою любов до цієї великої людини”, – розповідав журналістці GХ Ігор Березюк.

Він мріяв про пригоди Жак-Іва Кусто – і на його частку випало чимало експедицій, але одним із головних подарунків долі стала зустріч із колегою відомого французького дослідника Світового океану – Андре Лабаном. А потім було захоплення малюванням та унікальна картина, ідея якої прийшла до вченого уві сні разом із баченням унікального природного явища – Гало – сонячного хреста, а потім була нагорода…

А ще під час війни Ігор втілив мрію – велосипедом доїхати на зустріч у Чехії…

У гостей заходу буде чудова можливість познайомитися з авторськими піснями Ігоря Березюка та його книгою “Танок вогню” з незабутніми спогадами про Валерія Романовського (його ім’ям названо вулицю в Харкові), співпрацівника бібліотеки ім. Короленка, який героїчно загинув на війні.

Ігор Березюк закінчив біофак Харківського державного університету ( 1984).
Талановитий художник, автор багатьох персональних виставок у Харкові та інших містах світу (живопис, батик, фото, інсталяція), автор книжок про аномальні явища.
Засновник музею уфології та космонавтики (докладніше в нвині GX).

Дипломант авторської пісні рок – фест ( Балаклія – 2011) , ( Есхар – 2015).
Невтомний , винахідливий, революціонер та новатор у багатьох сферах життя.

Приходьте, буде дуже цікаво!

На ваші питання про зустріч відповість: Олександра Іванівна Крутас – завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

Селфі з серцем одного з головних ВНЗ країни: 29 січня Харків згадує видатну подію та митця (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 29.01.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

29 січня 1879 року народився Євген Агафонов (1879-1955) – відомий художник. Агафонов народився в Харкові в родині купця.

В 1889–1896 роках навчався в Харьківському реальному училищі.

В 1899 році продовжив навчання в академії художеств.

В 1906 році брав участь у виставці Кружка місцевих художників Харкова.

Працював у Харкові, писав портрети, картини та панно в умовній декоративній манері з використанням українських народних мотивів.

З 1908 року брав участь у виставках харківських художників.

У вересні 1918 року брав участь у виданні “Театрального журналу” Харкова.

Був членом «Художнього цеху», брав участь у двох його виставках наприкінці 1918 – січні 1919.

У 1919 керував майстернею малювання та живопису.

На початку 1920-х емігрував до США.

Багато робіт Агафонова, які зберігалися у Харківському художньому музеї, було втрачено під час Другої світової війни. Збереглися лише окремі малюнки та театральні ескізи.

29 січня 1805 року відбулося офіційне відкриття одного з найстаріших вищих навчальних закладів України – Харківського університету (нині Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна). Це другий за віком університет України (після Львівського, відкритого 1784 року).

Ініціатором створення університету став просвітитель та громадський діяч міста – Василь Каразін, який був і автором ідеї, й реалізатором проєкту.

У мирні часи університет – був одним із найавторитетніших вузів країни, у ньому навчалося понад 15,5 тисяч студентів. З університетом була у різні роки пов’язана діяльність трьох лауреатів Нобелівської премії.

Незламний колектив ВНЗ попри обстріли рашистів не припиняє працювати і залишається одним з кращих навчальних закладів країни

2025 року Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна відзначає 220-років від дня відкриття!

«Каразінський університет — щось більше, ніж просто навчальний заклад. Це жива спільнота, яка формувала і продовжує формувати інтелектуальний ландшафт України та світу», – наголошує колектив університету.

До речі, попри війну в серпні 2023 року біля ХНУ ім. В.Н. Каразіна було встановлено інсталяцію, що свідчить про любов до університету.

Тепер кожен студент Харківського національного університету та кожен харків’янин, який пишається рідним містом, може зробити селфі з серцем одного з головних ВНЗ країни.

На жаль, наразі містяни та гості Харкова фотографуються та проводять прямі ефіри під звуки сирен та оповіщень про повітряну тривогу.

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, відкриті джерела

У Ніцці художник продає картини, написані у Харкові. Гроші потрібні на закупку дронів для ЗСУ (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 15.11.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

До цього чорнобилець, інженер, бізнесмен, який став за мольберт у досить зрілому віці, писав виключно для душі, для друзів. Хоча, зізнається митець, покупці його картин були уже після першої персональної виставки.

Галерея. Ніцца. 7.11. 2023

С. Прядко. «Тауерський міст»

«Тауерський міст» міг ще кілька років тому поповнити чиюсь колекцію, але тільки зараз картина виставляється на продаж.

70% коштів від реалізації картин за кордоном художник і волонтер, який з 2014 року допомагає ЗСУ, планує направити на допомогу українським військовим – на закупку дронів харківським підрозділам.

Художник, бізнесмен, волонтер С. Прядко з 2014 року допомагає ЗСУ

Експозиція налічує 20 полотен, серед них: «Тауерський міст», «Греція. Захід сонця», «Чорна діра», «Римський центуріон», «Купання у променях сонця», «Сім життів, які я прожив», «Інь і янь», «Не винувата я!).

С. Прядко. «Чорна діра»

С. Прядко.«Римський центуріон»

Виставка триватиме до 1 грудня 2023 року.

Марія Купрієнко

Фото GX

Це сталося в ніч на 24 лютого. Художник намалював у Харкові пророчу картину (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 08.05.2023. Опубліковано в Культура.

З роботами криворізького митця Микити Грудєва читачі GX почали знайомитися ще у 2019 році на виставці-проєкті «Зелені легені».

Саме в той час молодий автор почав працювати над циклом робіт “Культурна візитівка України“. Свій великий проєкт митець завершив напередодні 30-річчя незалежності України та презентував її світу у Кривому Розі. Автори – двоє криворіжан: художник Микита Грудєв та літератор Олег Пономарьов представили 27 картин у симбіозі поезії та цифрового живопису. Що цікаво, у кожній роботі зашифровано карту області, яка відповідає адміністративному центру.

З початком війни митець не зупинився, творив, перемагав на конкурсах, допомагав країні чим міг… А ще, коли трохи відпустив біль, розповів світу, з якої картини для нього почалась війна.

“Ця мандала віщувала початок війни. Я почав її робити в ніч на 24 лютого (останнє фото), і поки малював слухав мантру Махакалі (богиня війни та смерті). Це було о 23:13 23 лютого 2022 року. Поки малюю, часто інтуїтивно обираю музику, яка відповідає внутрішньому стану, або тому, що через мене хочуть показати. Картина на той момент була вогняних і агресивних кольорів. А о 5 ранку прокинувся від вибухів і ракет, перебуваючи недалеко від Салтівки в Харкові. Пощастило, що цього ж дня і поїхав із міста”, – почав свою розповідь Микита.

Протягом пів року мандала лежала і чула всі ці вибухи. У будинок, де мешкав художник, було 2 прильоти, внаслідок чого вилетіли вікна. Мандала ввібрала у себе всю ту енергію вогню, як і було зображено.

Але справжній митець – є творцем своєї долі, і Микита вирішив зробити зі своєї картини справжню ментальну зброю.

“Після того, як я забрав речі і мандалу, я увімкнув ту саму мантру і слухав увесь час, поки малював, але вже з тими думками, щоб ця енергія, яку вона ввібрала, і Махакалі допомогли знищити всіх окупантів, які прийшли на нашу землю, в наш дім. Нехай усі вони згорять у цьому ж вогні”, – закінчив свій допи с до створеної картини-мандали художник.

Віримо, так і буде! Україна переможе!

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, архів Микити Грудєва

Він гідно жив і загинув як герой. Харків втратив справжній скарб (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.04.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Йому завжди буде 43…

Ці слова боляче промовляти, писати ще важче… Україна, Харків, рідні, друзі, колеги, шанувальники – ми усі втратили свій скарб, справжній діамант – свого вірного, талановито, веселого, люблячого, світлого та доброго співвітчизника-захисника Антона Дербілова. У нього навіть позивний був, як у святого – «Патрік».

“І як повертатися у Харків, де немає його. Це був одна з тих визначних людей-камінчиків, діамантів, які робили це місто. Без нього для мене Харків буде не той… кляті москалі, – так написала про друга Альона Михайлова. – Просто немає слів. Весела та ясна людина. Слів поки немає, лише сльози. Сиджу і плачу, адже планували після війни прогулятися разом і напитися, поїсти шаурми, порозважатися на концертах. Ти був взірцем віри й спокійного оптимізму, як писав хтось нижче, вперемішку з чортиняками-вогниками, мав чарівну силу, і при цьому азарт до життя, волю і такт. Неймовірно талановита, сильна і світла людина…”

Він жив і загинув як Герой. У боях за Луганщину.

Музикант, художник, скульптор Антон Дербілов був серед тих добровольців, які у перші дні широкомасштабного вторгнення приєднався до лав українських захисників. Він усміхнений, відвертий, прямий чоловік. Людина творчості, яка створювала скульптури, грала на укулеле, танцювала фламенко. Але він знав, за що йде битися – за дружину, за доньок, за Харків… цей список можна продовжувати й продовжувати.

Унього був справжній дар від Бога вести за собою!

Сотні людей кожного дня читали його сторінки у соцмережах, бо він легко та з гумором доносив весь жах війни, відвагу і красу, яку бачили його очі, яку він чув і відчував…

А як він любив! Його дружина, його доньки – це був його справжній скарб, кожен пост був повен кохання… І його чули, про нього писали… Не тільки друзі у соцмережах, а й журналісти з різних куточків світу.

На нього можна було покластися, він вмів цінувати те, що було, не вимагаючи забагато, і тих, хто був поряд…

А ви знали? Антона назавжди увіковічили на муралі (6*10 м, виконаний акрилово-латексними фарбами) у Виноградові, що на Закарпатті.

Він служив у 5 Слобожанській бригаді НГУ з лютого 2022 року. Під час війни солдат Антон Дербілов став ветераном Слобожанського контрнаступу, був нагороджений медалями «За хоробрість у бою», «Незламним героям російсько-української війни» та за «Доблесну службу».

Янгол-охоронець не раз захищав його та його побратимів на бойових завданнях, легендарна “Наварра” вивозила з жахливих місць (воскресаючи після кожного влучання), але…. трапилося непоправне – у боях за звільнення селища Кремінна Луганської області український художник, скульптор та музикант Антон Дербілов загинув. Цю сумну звістку донесли його побратими на офіційній сторінці 5 Слобожанської бригади НГУ.

“Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким гвардійця! Помстимося за тих, хто повернувся #НаЩиті!”

Внаслідок мінометного обстрілу 6 квітня Антон отримав поранення несумісні з життям та загинув на полі бою зі зброєю у руках.

Жив та загинув як Герой!

Без батька залишилося 3 доньки.

“До війни я думав, що ставлюся до смерті філософськи. Але коли ти бачиш її на власні очі – це важко. Коли ти три дні не маєш можливості змити кров побратима з рук – це важко. І зрозумійте: ніхто до цього не готовий…”, – так казав Антон у своєму інтерв ‘ю.

Так і ми наразі не готові до його смерті… Не віриться і так болить….

Колектив новинного порталу GX висловлює свої співчуття рідним та близьким Антона Дербілова! Світла та вічна пам’ять! Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях!

Довідка GX. Антон Дербілов народився у родині митців. Мати Олена Дербілова – графік, аквареліст та каліграф, батько Анатолій Дербілов – скульптор-монументаліст та майстер малої пластики.

Антон Дербілов займався створенням мініатюрної скульптури – втілював образи видатних історичних особистостей, військових (армій усіх часів та народів), а також казкових у стилі «фентезі». Його творчості властива вірність природним формам, історична точність деталей в одязі, форменому чи народному. На замовлення організаторів київського проєкту «Легендаріон» він створив серію українських персонажів – Богдана Ступки в образі Тараса Бульби, Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Сагайдачного, Івана Мазепи, Марусі Чурай, Отамана Сірка, Мольфарки. Виліплені в однотонному матеріалі пластики, ці фігурки та бюстики пізніше ллються в бронзі або модельній смолі, а потім колекціонери, за бажанням, можуть розмалювати їх акриловими фарбами.

Антон і його дружина Катерина створювали військові мініатюри для Європи та Америки. Для світових колекцій виліплено близько 5000 мініатюр. Також вони створили мініатюрну скульптурну композицію армії Богдана Хмельницького.

Трохи подробиць у сюжеті.

“Дякую Roman Svarog за чудовий огляд моїх робіт. Дуже подобалося працювати над цим періодом. Хоча він і не легкий, без історичного консультанта не розібратись. Як же зараз приємно пригадувати ті часи, коли найбільшою проблемою було все зробити правильно і точно. Сучасну війну точно вже ніхто не назве “війною у мереживах””, – напише другу Антон Дербілов.

Фото, відео та матеріали: архів Антона Дербілова

Виставка у Харкові. Митці закарбували незламність українського народу (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.08.2022. Опубліковано в Культура.

Підчас війни кожен робить свій внесок на шляху до перемоги. Так і 18 митців на чолі з Народним художником України, почесним громадянином Харкова Віктором Ковтуном представили виставку «Особиста присутність». Вона присвячена життю харків’ян у воєнному стані і їхній боротьбі за незалежність України, а також автори донесли своє бачення героїчного подвигу рятувальників та воїнів у боротьбі за незалежність України. Така експозиція стане кращим подарунком до свята Дня Незалежності України. Виставка працює у галерейному просторі Харківської організації Національної спілки художників України (вул. 23 Серпня, 27).

Нагадаємо, це вже друга за час війни художня виставка, на якій цьго разу митці представили свої найсвіжіші роботи. В ній закарбувалася уся філософія художнього спротиву і мистецької присутності художників і мистецтвознавців, що залишилися у Харкові під час цієї жахливої війни. Окрім живопису, в експозиції також представлена графіка, скульптура, карбування на міді, вітраж, твори декоративного мистецтва (розписні тарелі).

Кожна робота містить у собі відгомін військових подій, загальномистецькі і людські цінності, естетичну ємність. Тематично і стилістично виставка багатовекторна: це і метафорика «дерева війни», і христологічна тематика, передана через «мотив риби», і урбаністичний храмовий пейзаж; застосовуються реалістичний, імпресіоністичний, неомодерний художні напрямки.

Зокрема, Народний художник України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, професор Віктор Ковтун представив своє бачення героїчного подвигу рятувальників у боротьбі за незалежність України у своїх полотнах. Він глибоко проникся роботою «героїв без зброї», котрі щодня, ризикуючи власним життям, рятують цивільне населення Харківщини від наслідків ворожих атак. Майстер пензля настільки точно та реалістично передав атмосферу та емоції, які вирують у вогнеборців, рятувальників, піротехніків і верхолазів під час бойової роботи, що здається, ніби й сам глядач перебуває в епіцентрі тих подій.

Ми віримо, разом ми сильні – Україна Переможе!

Фото та матеріали: Головне управління ДСНС України у Харківській області

Автор знаменитых росписей харьковской подземки мечтает убрать дворы Харькова от войны (фото, видео)

Опублікував(ла) новина GX , 21.03.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

На верхних этажах дома война слишком слышна. Поэтому в первый же день войны харьковская керамистка заслуженный художник Украины Жаннетта Соловьева переехала жить в свою мастерскую, где она создавала макеты известных панно станции метро «Пушкинская», Оперного театра, кинотеатра «Украина» и Дворца бракосочетаний.

В своем убежище она приютила птиц, брошенных на улицы хозяевами. Здесь также живет ее друг – собака Дуся.

В свои 80 лет харьковчанка не собирается уезжать из города, который бомбят и обстреливают смертоносными ракетами каждый день.

“Когда кончится война, пойду убирать дворы”, – сказала она журналистам “Суспільного”, которые навестили знаменитую керамистку в ее творческой мастерской.

Для Жаннетты Григорьевны это уже вторая война. Первую она практически не помнит. Да и что может помнить ребенок, родившийся за несколько месяцев до июня 1941 года.

“Я родилась в войну. Мне было полтора-два месяца, и вот двухмесячная я – в эвакуацию… Что сейчас идет война, я до сих пор не осознаю, невозможно понять, как это возможно в наше время. В первые дни я вообще не верила, что это реально. И сейчас оно все здесь бабахает, летит, а я не могу понять, ну как?” – говорит женщина.

До дня рождения – 24 апреля – осталось чуть больше месяца. Каким он будет этот день? А пока художница продолжает жить в своей мастерской и работать. Потому что не может без глины, без своих керамических фигурок.

“У меня уже некуда ставить работы. Он стоит под шариком. Затеяла дежурную. И это неважно, что оно, может, никому ничего не скажет… Но я не могу не работать”, – говорит Соловьева и ждет конца войны здесь – в Харькове.

“Практически вся моя сознательная жизнь здесь прошла после института именно в этой мастерской. Я здесь дождусь, когда мы сможем выйти, выдохнуть и спокойно поднять голову в небо”, — говорит керамистка.

«Когда закончится война, пойду окрестные дворы убирать. Вокруг своей мастерской уберу”, – уверенно добавляет Жаннетта Соловьева.

Справка.

Жаннетта Соловьева родилась 26 апреля 1941 г. в Киевской области. Окончила Харьковское художественное училище (1963) и Московское высшее художественно-промышленное училище (1968). Приняла участие в более 40 международных, всеукраинских и республиканских выставках. Работы Соловьевой находятся в коллекциях Государственного музея украинского изобразительного искусства (Киев), Харьковского художественного музея, в частных коллекциях в Украине и за рубежом.

Напомним, в мае мирного 2021 года в Харьковском художественном музее открылась уникальная выставка керамики, графики и живописи именитых харьковских художников Джолос-Соловьевых Жаннетты и Евгения.

Харьковская журналистка, которая поборола опасный недуг, открывает персональную выставку (фото)

Опублікував(ла) Олена Рижова , 18.02.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Харьковская журналистка и художник-аматор Александра Суфиянова открывает свою первую персональную выставку под названием «Быть в моменте». Художница признается, что о собственной выставке мечтала уже давно, но все как-то не складывалось – то здоровье подводило, то локдауны и карантины, введенные из-за коронавируса, мешали.

«Все произошло внезапно и спонтанно. Этой зимой совершенно случайно познакомилась с замечательными сотрудниками библиотеки №50 (ред. – Центральная библиотека им. В.В. Маяковского, филиал №50), с которыми мы решили организовать эту экспозицию, за что им благодарна. Конечно, было немного страшно, думала, стоит ли презентовать публике свои картины, но постепенно страх ушел», – признается Александра.

Добавляет, что название у ее выставки немного философское.

«Быть в моменте» – именно так называется выставка. Это означает жить здесь и сейчас, ибо жизнь протекает в настоящем времени. Прошлого уже нет, будущее еще не наступило. Зачем об этом думать? Никто не знает, что ждет его завтра. Бывают люди, у которых нет будущего, они не могут строить планы, потому что не знают, будет ли у них вообще завтрашний день. И тогда они начинают получать наслаждение от настоящего момента – сегодня, прямо здесь и сейчас», – отметила «ГородХ» художница.

Всего на выставке будет представлено 18 картин, которые были созданы с 2020 по 2022 год.

«Все работы выполнены в разных стилях и направлениях в технике «масло». 8 полотен – объемные картины (в пастозной технике маслом) в экспрессионизме: «Подсолнух», «Пионы»; в импрессионизме «Хризантемы», «Маки», «Зимний сквер» (пейзаж), «Разноцветное море» (пейзаж), в абстракционизме диптих «Вечность» (из двух картин – синей и красной), «Воздушный шар». Еще 3 картины – это абстракции, речь идет о работах «Настроение» (размер 40*50), «Бронзовая радость» (40*50) и триптих «Море» (3 картины, две размером 40*50, одна – 20*20). Еще 4 картины написаны в реализме, это «Морской воздух» (масло, 25*35), «Вечернее море» (масло, 25*35), «Лунный свет» (масло, 25*35), «Красный мак» (масло, 25*35). Относительно жанра, среди работ присутствуют пейзажи, интерьерные картины-абстракции на тему цветов и натюрморты», – рассказала о картинах, которые будут представлены на выставке, Александра Суфиянова.

Открытие выставки состоится 19 февраля в 13:00 по адресу: ул. Натальи Ужвий, 82 (Центральная библиотека им. В.В. Маяковского, филиал №50). Полюбоваться работами художницы можно бесплатно до 27 февраля.

При желании любую из представленных работ можно будет приобрести как на выставке, так и после нее, или же написав автору.

Напомним, в конце 2019 года харьковчанке Александре Суфияновой поставили неутешительный диагноз – плеоморфная саркома. Девушка прошла длительное и дорогостоящее лечение. Однако через время у нее случился рецидив и лечение пришлось возобновить. За время лечения Александра стала больше времени уделять своему увлечению – живописи, это стало для нее своеобразной отдушиной, которая помогала вселять веру в успешное выздоровление и придавала жизни смысл.

Фото: личный архив Александры Суфияновой

Подписывайтесь на наш Teleram-канал: https://t.me/gx_net_ua