Перейти до основного вмісту

Позначка: цвинтар

Неминучі витрати. Скільки харків’янам коштує прощання з рідними під час воєнного стану (фото)

Похорон — неминуча подія, з якою стикається фактично кожен. Щоб провести члена родини в останню путь, харків’янам доводиться викладати чималу суму. На сьогодні середні розцінки такі: кремація — близько 40 000 гривень, звичайний похорон — приблизно 65 000 гривень (поховання на міському кладовищі).

Як кажуть на міському кладовищі №16 (де можна поховати, якщо там уже хтось похований і є місце поруч), на вартість суттєво вплинуло запровадження воєнного стану в країні.

“У нас банально нікому копати могили”, — пояснили GX співробітники кладовища.

За словами харків’янки Лариси, на кладовищі перше, про що її запитали, — скільки вона готова витратити на похорон.

“Мене прямо спитали, скільки в мене є грошей для організації похорону. Серед запропонованих сум звучали 30, 40, 50 тисяч. Коли я сказала, що нещодавно поховала чоловіка, єдиного годувальника сім’ї, і не працюю, співробітник кладовища одразу заявив, що менше ніж за 20 тисяч викопати могилу не вийде. Бо вся молодь воює, і знайти того, хто зможе викопати могилу, дуже складно”, — поділилася з журналістами GX жителька Харкова Лариса.

У моргах при лікарнях справжній похоронний бум. Машини, які забирають померлих, буквально стоять у черзі.

“Вибачте, що не зміг особисто вас провести до моргу. У нас тут просто аврал. Через одну машину приїжджають забирати на поховання по 2–3 людини з однієї родини”, — вибачається перед черговою заплаканою жінкою співробітник КП “Ритуал”, який працює на території медкомплексу у 602 мікрорайоні.

Він пояснює, що кремація обходиться дешевше, ніж традиційне поховання. Хоча і тут люди намагаються зекономити. Наприклад, часто відмовляються від відспівування священником і від вінків на могилу.

“У мене помер дідусь. Це сталося вдома. Довелося викликати поліцію. Вони зняли показання, поклали тіло в мішок, винесли та поклали в машину, відправили на розтин. За все це вони попросили 5 100 гривень. За сам розтин і послуги моргу довелося заплатити 12 тисяч гривень (4 500 — лише за те, що його вдягнуть у речі, які принесеш). Ще 27 000 гривень — це організація похорону. До цієї суми входить: копання могили (20 000 гривень), звичайний дерев’яний хрест, церковна атрибутика, а також спецтранспорт, який забере тіло з моргу та доставить його на місце поховання, а потім відвезе родичів померлого додому (ред. — місце, де відбуватимуться поминки)”, — розповіла “ГородХ” жителька Салтівки Олена.

Нагадаємо, що станом на сьогодні для поховання померлих у межах міста відкрите лише Безлюдівське кладовище (кладовище №18). Організувати там похорон — досить дороге задоволення. Наприклад, тільки місце на кладовищі коштує близько 1 тисячі доларів. Якщо обрати кремацію, то вона обійдеться у 3 000 – 3 500 гривень.

До того ж близько 15000 гривень коштує дезінфекцію і вивіз сміття з кімнати, де був покійний (якщо людину виявили не одразу). Зараз таких випадків, на жаль, багато.
Тих кого виявляє поліція за позивом сусідів (за 2 тижня, якщо ніхто не приходить із близьких) ховає місто у братській могилі.

Фото та матеріал: GX, Олена Рижова, Наталія Бойченко

Сьогодні в Харкові, Україні і усьому світі промовляють слова світлої молитви (фото)

Пам’ятаємо! На дев’ятий день після Великодня, у вівторок другої седмиці Православна церква встановила поминання покійних. В народі цей день називають Проводами або Радоницею. Цього дня християни ніби розділяють пасхальну радість воскресіння Спасителя з членами Церкви, що вже залишили цей світ. За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося на християнських кладовищах вже в давнину.

Радониця — язичницьке свято поминання покійних. З прийняттям християнства воно переплелося з православними традиціями і стало батьківським днем. Назва “Радониця” перекладається як “радісна молитва про померлих”. Чому радісна? Це говорить про радісне Воскресіння Христа і прийдешнє воскресіння всіх мертвих.

Зараз Радониця — це загальноцерковне поминання покійних. Спочатку поминки влаштовували на Червону гірку. Однак вона випадає на Світлу седмицю, коли не можна поминати померлих, тому дату перенесли на наступний тиждень. У 2025 році Радониця випадає на 29 квітня.

Цього дня наші предки традиційно готували кутю, млинці, фарбували яйця в зелений і жовтий (колір скорботи) і несли їжу на могили померлим. Частину, що призначалася для духів померлих, закопували в землю, а яйцями “христосалися з рідними” – розбивали об хрест.

Вдома на підвіконні залишали склянку води та шматочки хліба (паски), а ввечері під час поминальної вечері ставили на стіл три порожні тарілки – щоб померлі поснідали, пообідали і повечеряли. Решту їжі роздавали нужденним.

Православну Радоницю вважають Великоднем померлих — в цей день не належить плакати, вважається, що душі померлих разом з живими радіють Воскресінню Христовому.

На Радоницю потрібно піти до церкви й помолитися за покійних. Можна подати поминальні записочки з іменами померлих рідних, яких священник згадує під час служби.

Після богослужіння в мирні часи люди йшли на цвинтар — несли крашанки і паски, прибирали могили. Іноді також запрошують священника для панахиди або літії. Якщо немає можливості, тоді можна запалити свічку і помолитися самим.

На Радоницю слід згадати покійних хорошим словом. У цей день потрібно обов’язково подати милостиню, відмовляти не можна — поділіться продуктами або грошима. Працювати можна тільки якщо є гостра потреба, але краще всі справи перенести на інший день.

На Радоницю не можна: сумувати та плакати; залишати їжу на кладовищі – це забобони, і церква цього не вітає, адже душа перебуває з Богом; поминати померлих алкоголем – можна випити трохи вина; ставити перед фотографією померлого горілку і чорний хліб; сваритися і лаятися; вінчатися. Не можна також на Радоницю сіяти та садити на городі і в полі – це вважається поганою прикметою.

Нагадаємо, цього тижня мешканцям Харкова порадили уникати відвідин міських цвинтарів.

Фото: Наталія Бойченко, відкриті джерела

Квітна неділя почалася з яскравих вогнів, сирен і чарівних спогадів (фото)

Вже зрану вили сирени, для російських окупантів немає нічого святого… І це в святкову неділю…

Сьогодні Православна Церква відзначала одне з дванадцяти найбільших свят – Вхід Господній в Єрусалим. За тиждень до Великодня ми згадуємо, як Син Божий ішов на добровільні страждання. Інша назва цього свята – Вербна, або Квітна неділя. Звідки походить ця назва та що вона означає для християн?

У давнину зелене віття, і зокрема листя пальм, були символом перемоги. Саме тому зеленим гіллям у ті часи зустрічали царів після переможної битви, його несли у руках під час тріумфальної процесії, а також нагороджували тих, хто здійснив героїчний подвиг. Єврейський народ, який тоді перебував під римським ярмом, почувши звістку про великі чудеса Ісуса Христа, зокрема про воскресіння Лазаря, очікував, що Месія стане їхнім визволителем і завоює їм свободу. Тому, коли Господь входив у Єрусалим, люди прославляли Його, тримаючи у руках пальмове листя. Однак більшість мешканців міста бачили в Спасителі передусім земного царя, який вирішить їхні труднощі, не усвідомлюючи, що Ісус Христос є Сином Божим, Царство Якого не від світу цього.

Багатьма мовами світу свято Входу Господнього в Єрусалим називається Пальмовою неділею, а також Неділею Ваїй, що з грецької означає листя пальми. Коли ж його почали відзначати на Київській Русі – Україні, то замість екзотичної рослини люди освячували гілочки верби, які розквітали у цей час. Відтак згодом у слов’янських мовах з’явилася ще одна, альтернативна, назва цього свята: болгарською – Вербница, Цветница, сербською – Цвети, словацькою – Kvetná nedeľa, а в Україні – Вербна, або Квітна чи Цвітна неділя.

В неділю після Божественної літургії віряни освячували зелене віття як символ перемоги Христа над смертю, прославлення тієї великої добровільної жертви, яку Він звершив заради нашого спасіння. Дуже яскравим цей день був у 2024 році – з веселкою і рожевими сутінками.

А ще під час він ми дякуємо нашим захисникам, воїнам ЗСУ, і віримо в перемогу добра над злом!

Минулого тижня багато хто ще й відвідав цвинтарі, вшановуючи близьких, яких вже немає з нами. (Нагадаємо, цього тижня мешканцям Харкова порадили уникати відвідин міських цвинтарів).


До речі, 12 квітня надвечір в Харкові засяяли вогнями нові декорації до Великодня (докладніше в новині GX)!

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, сторінка ігумена Саватія Собко

Які кладовища залишаються закритими для відвідування в Харкові: де й досі знаходять міни (фото, відео)

Працівники КП «Ритуал» впорядковують майже 500 га територій міських кладовищ, меморіальних комплексів та прилеглих ділянок до великодніх свят і поминальних днів.

Війна триває й на сьогодні, за рекомендацією Головного управління ДСНС України в Харківській області, залишаються закритими для відвідування деякі з кладовищ Харкова.
До того ж всі повинні пам’ятати, що на даний час велике скупчення народу є небезпекою.

 

У Харківській міській раді нагадали, які кладовища в місті залишаються закритими. Причина – висока мінна небезпека, оскільки вони перебували під обстрілами, також могло бути здійснено дистанційне мінування.

У Харкові залишаються закритими;

  • • цвинтар №17 (окружна дорога);
  • • цвинтар №13 (Григорія Сковороди (Пушкінська), 108);
  • • цвинтар №15 (вул. Сатирична (Бориса Ромашова)),
  • • Польський меморіал жертвам тоталітаризму.

Відвідувати у Харкові можна кладовища №1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 16, 18.

Детальна інформація щодо режиму роботи решти міських кладовищ розміщена на офіційному сайті КП «Ритуал».

Нагадаємо, на початку повномасштабного вторгнення рф, у Харківській області на Великдень було закрито 750 кладовищ, які було небезпечно відвідувати.

Вони чекають нас. У Харкові на свята курсуватиме додатковий транспорт

Цьогоріч, 2025 року, християни східного та західного обрядів святкуватимуть Воскресіння Христове одночасно – 20 квітня.

Традиційно, багато хто перед Великоднем відвідує цвинтарі, щоб навести ладу на могилах близьких, яких вже немає з нами.

Для зручності харків’ян, організовано спецподачу тимчасового автобусу «Станція метро «Левада» – 18-те міське кладовище», який курсуватиме до 29 квітня з міста Харкові.

Про це повідомили в Департаменті будівництва та шляхового господарства.

Маршрут запроваджено до Великодня та поминальних днів, щоб містяни могли зручно дістатися до кладовища.

Автобуси їздитимуть щосуботи та щонеділі.

Перший автобус від станції метро «Левада» вирушатиме о 8.00, останній – о 15.00 від кладовища.

Автобуси робитимуть зупинки на всіх проміжних станціях за маршрутом: станція метро «Левада» – проспект Аерокосмічний – проспект Аерокосмічний, 362 (18-те міське кладовище).

Зауважимо, 20 квітня 2025 року — неділя, тож для християн східного та західного обрядів це буде вихідний день. Раніше наступний понеділок (21 квітня) після Великодня був би вихідним, однак через воєнний стан в Україні, що продовжений до 9 травня 2025 року, додаткових вихідних не буде.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, міськрада

Харків’яни сьогодні промовляють слова світлої молитви (фото)

Пам’ятаємо! На дев’ятий день після Великодня, у вівторок другої седмиці Православна церква встановила поминання покійних. В народі цей день називають Проводами або Радоницею. Цього дня християни ніби розділяють пасхальну радість воскресіння Спасителя з членами Церкви, що вже залишили цей світ. За свідченням святителя Іоанна Златоуста (IV ст.), це свято відзначалося на християнських кладовищах вже в давнину.

Радониця — язичницьке свято поминання покійних. З прийняттям християнства воно переплелося з православними традиціями і стало батьківським днем. Назва “Радониця” перекладається як “радісна молитва про померлих”. Чому радісна? Це говорить про радісне Воскресіння Христа і прийдешнє воскресіння всіх мертвих.

Зараз Радониця — це загальноцерковне поминання покійних. Спочатку поминки влаштовували на Червону гірку. Однак вона випадає на Світлу седмицю, коли не можна поминати померлих, тому дату перенесли на наступний тиждень. У 2024 році Радониця випадає на 14 травня.


Цього дня наші предки традиційно готували кутю, млинці, фарбували яйця в зелений і жовтий (колір скорботи) і несли їжу на могили померлим. Частину, що призначалася для духів померлих, закопували в землю, а яйцями “христосалися з рідними” – розбивали об хрест.

Вдома на підвіконні залишали склянку води та шматочки хліба (паски), а ввечері під час поминальної вечері ставили на стіл три порожні тарілки – щоб померлі поснідали, пообідали і повечеряли. Решту їжі роздавали нужденним.


Православну Радоницю вважають Великоднем померлих — в цей день не належить плакати, вважається, що душі померлих разом з живими радіють Воскресінню Христовому.

На Радоницю потрібно піти до церкви й помолитися за покійних. Можна подати поминальні записочки з іменами померлих рідних, яких священник згадує під час служби.

Після богослужіння в мирні часи люди йшли на цвинтар — несли крашанки і паски, прибирали могили. Іноді також запрошують священника для панахиди або літії. Якщо немає можливості, тоді можна запалити свічку і помолитися самим.



На Радоницю слід згадати покійних хорошим словом. У цей день потрібно обов’язково подати милостиню, відмовляти не можна — поділіться продуктами або грошима. Працювати можна тільки якщо є гостра потреба, але краще всі справи перенести на інший день.


На Радоницю не можна: сумувати та плакати; залишати їжу на кладовищі – це забобони, і церква цього не вітає, адже душа перебуває з Богом; поминати померлих алкоголем – можна випити трохи вина; ставити перед фотографією померлого горілку і чорний хліб; сваритися і лаятися; вінчатися. Не можна також на Радоницю сіяти та садити на городі і в полі – це вважається поганою прикметою.

Нагадаємо, цього тижня мешканцям Харкова порадили уникати відвідин міських цвинтарів.

Фото: Наталія Бойченко, відкриті джерела

Мешканці Харкова ввечері неділі помітили в небі добрий знак (фото)

Ось і промайнула неділя, коли Православна Церква відзначала одне з дванадцяти найбільших свят – Вхід Господній в Єрусалим. За тиждень до Великодня ми згадуємо, як Син Божий ішов на добровільні страждання. Інша назва цього свята – Вербна, або Квітна неділя. Звідки походить ця назва та що вона означає для християн?

У давнину зелене віття, і зокрема листя пальм, були символом перемоги. Саме тому зеленим гіллям у ті часи зустрічали царів після переможної битви, його несли у руках під час тріумфальної процесії, а також нагороджували тих, хто здійснив героїчний подвиг. Єврейський народ, який тоді перебував під римським ярмом, почувши звістку про великі чудеса Ісуса Христа, зокрема про воскресіння Лазаря, очікував, що Месія стане їхнім визволителем і завоює їм свободу. Тому, коли Господь входив у Єрусалим, люди прославляли Його, тримаючи у руках пальмове листя. Однак більшість мешканців міста бачили в Спасителі передусім земного царя, який вирішить їхні труднощі, не усвідомлюючи, що Ісус Христос є Сином Божим, Царство Якого не від світу цього.

Багатьма мовами світу свято Входу Господнього в Єрусалим називається Пальмовою неділею, а також Неділею Ваїй, що з грецької означає листя пальми. Коли ж його почали відзначати на Русі, то замість екзотичної рослини люди освячували гілочки верби, які розквітали у цей час. Відтак згодом у слов’янських мовах з’явилася ще одна, альтернативна, назва цього свята: білоруською Вербніца, болгарською – Връбница, Цветница, сербською – Цвети, словацькою – Kvetná nedeľa, а в Україні – Вербна, або Квітна чи Цвітна неділя.

В неділю після Божественної літургії віряни освячували зелене віття як символ перемоги Христа над смертю, прославлення тієї великої добровільної жертви, яку Він звершив заради нашого спасіння.

А ще під час він ми дякуємо нашим захисникам, воїнам ЗСУ, і віримо в перемогу добра над злом!

Минулого тижня багато хто ще й відвідав цвинтарі, вшановуючи близьких, яких вже немає з нами. (Нагадаємо, цього тижня мешканцям Харкова порадили уникати відвідин міських цвинтарів).


А надвечір неділі Всесвіт подарував неймовірний, справді святковий захід сонця, прикрашений веселкою — символом надії!

Довідка. Веселка – атмосферне, оптичне та метеорологічне явище, що спостерігається при освітленні яскравим джерелом світла (в природі Сонцем або Місяцем). Також веселка часто виникає після дощу.

Веселка виглядає як різноколірна дуга або коло, що складається з 7 кольорів: червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього, фіолетового.

У народі існує повір’я: побачити веселку — дуже добра прикмета, яка віщує щастя. Якщо веселка після дощу швидко зникає – буде хороша погода, якщо тримається довго – до негоди. Чим зеленіша веселка, тим більше буде дощу.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Аліна Цимбалюк, Марина Торська, Ольга Шарунова, сторінка ігумена Саватія Собко

У Харкові відкриють ще один цвинтар

КП «Заповіт» 5 червня відкриє вхід на міське кладовище «Сосни» (вул. Генерала Удовиченка). Як повідомили у пресслужбі Харківської міської ради з посиланням на КП, це стало можливим завдяки працівникам Управління вибухотехнічної служби Національної поліції в Харківській області, які обстежили територію кладовища на наявність вибухонебезпечних предметів.

«Проте не треба забувати про безпеку. При виявленні будь-якого підозрілого предмета в жодному разі не треба брати його до рук або намагатися пересунути: треба відійти на безпечну відстань і повідомити про це працівникам поліції та адміністрації кладовища», – зазначили у КП «Заповіт».

З приводу поховання на цвинтарі «Сосни» звертатися за тел.: +38 (050) 402-58-45.

Нагадаємо, станом на 1 травня у Харкові були закриті для відвідування шість цвинтарів: 

  • • цвинтар №13 (вул. Пушкінська, 108);
  • • цвинтар №15 (вул. Бориса Ромашова);
  • • цвинтар №16 (або Кулиничівський цвинтар, сел. Кулиничі, вул. Сьомої Гвардійської Армії);
  • • цвинтар №17 (окружна дорога),
  • • Журавлівський цвинтар (пров. Гладкий)
  • • цвинтар «Сосни» (Велика Данилівка, вул. Генерала Удовиченка).

Роботи з обстеження території міського кладовища №17 (вул. Курочкіна Гора,1), міського кладовища №15 (вул. Володі Дубініна) та міського кладовища №13 (вул. Пушкінська, 108) тривають. 

Поховали поруч з чоловіком. У Харкові попрощалися з жінкою-легендою (фото, відео)

Кажуть, якщо душа людська реалізувала себе на землі у цьому втіленні, то й смерть її приходиться на дату, близьку до дня народження.

Алла Борисівна Хорольська народилася 5 травня 1936 року в яскравий весняний день, такий як і вона сама була за життя. Минуло лише п’ять днів від святкування 87-ї річниці з дня народження, і 10 травня артистка-епоха, одна з корифеїв і найталановитіших вокалістів Харківського академічного театру музичної комедії, заслужена артистка України Алла Хорольська пішла у засвіти.

Вона прожила насичене життя, зіграла десятки улюблених ролей, зустріла чоловіка своєї мрії, подарувала життя сину, дочекалась онука… Всього у цьому житті вона досягала сама, кропіткою працею і завдяки божому дару (докладніше про життя зірки у новині GX).



Прощання відбулося 12 травня в фойє Харківського академічного театру музичної комедії (Благовіщенська, 32), за заповітом артистку було кремовано (докладніше про останні миті артистки у рідному театрі у новині GX).



А вже на дев’ятий день – 18 травня прах було упокоєно поряд з чоловіком Хорольської на цвинтарі №2 міста Харкова.

Кажуть, перші 40 днів душа новоприставленої ще знаходиться серед нас, завершуючи свої земні справи, готуючись до суду Божого. Своїм посланцем душа Алли Борисівни обрала заслуженого діяча мистецтв України, директора ХАТМК Ігоря Коваля. Адже серед його колег так і кажуть – “З Ковалем і помирати не страшно!” Ігор Миколайович завжди уважний до волі своїх працівників, як у здравії, так і в останні миті.

Саме завдяки його волі плита з зображенням артистки відповідає її духу – вона наче готова до виходу на сцену – яскрава зірка ХАТМК. Таким же дивом керівник театру натрапив на вільне місце в колумбарії, поряд з чоловіком Алли Борисівни. Останні клопоти були позаду, і представники театрального колективу зібралися на місці упокоєння артистки.

Віддавши шану Аллі Борисівні, не забули зазирнути до колег, чиї души вже сяють на небі. Адже поряд з новоприставленою багато зірок театру. Колектив не забуває своїх, а ще дехто мріє після війни зробити окремий куточок для усіх зірок театру, що відійшли у засвіти.

Фотоспомин у пості на фейсбук-сторінці журналістки GX.

Світла пам’ять усім дочкам та синам України, які її прославляють і обороняють!

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX

Змінено список кладовищ, які закриті для відвідування в Харкові

У Харкові з 1 травня закрили для відвідування цвинтар №13, що розташований по вул. Пушкінській, 108. Причина – ймовірна наявність артилерійських снарядів, які не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів. Про це повідомили в міській раді.

Цвинтар №13 – шосте кладовище, які через мінну небезпеку було закрито для відвідування у Харкові.

Також закриті:

  • • цвинтар №15 (вул. Бориса Ромашова);
  • • цвинтар №16 (або Кулиничівський цвинтар, сел. Кулиничі, вул. Сьомої Гвардійської Армії);
  • • цвинтар №17 (окружна дорога),
  • • Журавлівський цвинтар (пров. Гладкий)
  • • цвинтар «Сосни» (Велика Данилівка, вул. Генерала Удовиченка).

Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.