Перейти до основного вмісту

Позначка: астроном

Найяскравіші ночі серпня: подробиці від харківського астронома (фото, відео)

Щороку Всесвіт дарує людям яскраві спогади про літо у вигляді потоку метеорів. Це час загадувати бажання… Де які з них, милі та щоденні, втілюються навіть під час війни. Так, який же астроном пропустить справжній  “космічний дощ” (так ще називають метеорний потік)?

“Персеїди 2023. “Зорепад” за моїми спостереженнями був в моїй місцевості більш яскравий в ніч з 13 на 14 серпня (спостерігали ~ 22:00 – 00:00). Тоді як в ніч з 11 на 12 серпня (22:00 – 00:00) метеорів бачили багато, але рази у два-три менше ніж наступної ночі, – поділився яскравими спогадами відомий харківський астроном Володимир Кажанов. – Знімав смартфоном і фотокамерою з різними об’єктивами. Поки ділюся спійманим за хвіст метеором камерою смартфона”.

Хто не встиг чи забув, або в кого була похмура погода, спробуйте в найближчі ночі поспостерігати, яскраві спалахи будуть прикрашати нічне небо ще кілька днів. Хоча, звісно, не в максимумі метеорного потоку (докладніше у новині GX).

До речі, Володимир зробив приблизно 1000 знімків фотокамерою і двома смартфонами. Всі були спрямовані в різні частини неба. Ще й додав багато порад. Наостанок запросив охочих побачити красу зоряного неба і дивовижний Місяць через великий телескоп (бронювати за посиланням). 


 
“Кому пощастило спостерігати метеорний потік Персеїди в цьому році? Поділиться враженнями!” – попросив астроном.

А ще вчений поділився цікавою розповіддю про Чумацький Шлях або Молочний Шлях — спіральну галактику, у якій розташована наша Сонячна система.

 
“Дякую ЗСУ і всім захисникам і захисницям України, що моя родина мала змогу вночі спостерігати в безпеці небесне явище на рідній землі в Україні”, – наостанок додав Володимир Кажанов.

Нагадаємо, цікаві та пізнавальні відеосюжети на космічну тематику астроном публікує на своєму Ютуб-каналі – Astroromantik.

Фото та відео: Володимир Кажанов

Рух зірок над Україною. Харківський астроном оприлюднив цікаве відео

Харківський астроном Володимир Кажанов оприлюднив відео, на якому зафіксовано, як зірки рухаються у небі над Україною.

«Зоряне небо над Україною у травні. Ми бачимо у прискореному вигляді видимий рух зірок в небі – це результат обертання Землі навколо своєї вісі. Це таймлапс відео я зробив з окремих знімків зроблених з використанням спеціального ширококутного циркулярного об’єктиву з кутом огляду 180 градусів. Експозиція кожного кадру – 15 секунд. При перегляді розгорніть відео на весь екран і вибирайте в налаштуваннях програвача максимальну якість зображення», – написав Кажанов в описі до відео.

Він також повідомив, що нині працює над створенням подібних світлин, які можна використовувати у демонстраціях в планетаріях з повнокупольним проєкційним обладнанням.

Нагадаємо, раніше Кажанов оприлюднив зроблені ним фотографії затемнення Місяця, яке відбулося 5 травня.

Харківський астроном розповів про цікаве явище, яке можна буде спостерігати наприкінці березня (фото, відео)

Наприкінці березня на нічному небі можна буде побачити Місяць, прикрашений попелястим світлом. Про це повідомив харківський астроном Володимир Кажанов.

«Місяць буде у зростаючій фазі, то буде гарна можливість знову побачити Місяць прикрашений попелястий світлом, та щє й “в компанії” з яскравою Венерою на Вечірньому небі», – зазначив він.

Також він поділився фотографіями своїх попередніх спостережень за «попелястим» місяцем і пізнавальним відео з яскравими кадрами.

Нагадаємо, у небі над Харковом помітили світлові стовпи.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: GX – Новини Харкова

У небі над Харковом помітили світлові стовпи: фото

Відомий харківський астроном Володимир Кажанов 22 лютого зафільмував світловий (або сонячний) стовп у небі над Харковом. Учений поділився своїми спостереженнями на своїх офіційних сторінках у соцмережах.

“Увечорі на заході сонця ми помітили це оптичне явище природи. У давні часи подібним небесним явищам приписувалося містичне значення. Як правило, поганих ознак, особливо якщо гало приймало хрестоподібну форму, яка трактувалася як хрест або меч, або з’являлися двійники світила, чому відомо безліч літописних свідчень, – розповів астроном про легенди та додав факти. – Світловий стовп виникає, коли сонячне світло відбивається від поверхонь найдрібніших крижаних кристалів, що являють собою крижані пластинки або стрижні з шестикутним перетином, завислих в повітрі. Такі кристали утворюються у високих перистих хмарах, найчастіше в перисто-шаруватих. При низьких температурах подібні кристали також можуть утворюватися і в більш низьких шарах атмосфери. Тому, світлові стовпи частіше спостерігаються в холодну пору року. При формуванні світового стовпа світло відбивається або від верхньої або нижньої поверхні крижаної пластинки, або від торців або граней крижаного стрижня”.

“Астроромантик і скептик застерігає вас розтрачати емоції на забобони й оптимістично дивитись у майбутнє! – з гумором наостанок підсумував побачене Володимир Кажанов. – Частіше дивіться в небо, воно вдень і вночі готове вразити нас цікавинками та красотами!”

А ще вчений відповів на запитання наших читачів про інше небесне явище, яке зафільмувала над містом Аліна Цимбалюк.

“Це, мабуть, напрямок на північ. У Вас на фото засвітка хмар від бєлгорода. Схоже явище спостерігалося і вчора, і сьогодні було видно”, – пояснив Володимир Кажанов.

“Ось і чудово. Нашим воїнам ЗСУ краще буде видно куди цілити!” – додав хтось в коментарях на схожі фото у харківських пабліках. 

Довідка GX. Світловий (або сонячний) стовп – один з найпоширеніших видів гало, візуальне атмосферне явище, оптичний ефект, який являє собою вертикальну смугу світла, що тягнеться від сонця під час його заходу або сходу.

Світлові стовпи нерідко формуються навколо місяця, міських вогнів і інших яскравих джерел світла. Стовпи, які утворюються від низько розташованих джерел світла, зазвичай набагато довші за сонячні або місячні стовпи. Чим ближче до світлового стовпа знаходиться спостерігач, тим менше позначається розташування кристалів в просторі на зовнішньому вигляді стовпа.

Харків’янка-астрофізик під час війни відкрила особливу планету. Теорії астрономів тепер під сумнівом (відео)

Міжнародна команда дослідників на чолі з українською астрофізикинею, харків’янкою, випускницею Харківського національного університету ім. В. Каразіна Ольгою Захожай відкрила гігантську екзопланету під назвою HD 114082 b, розташовану на відстані понад 300 світлових років від Землі. Відкриття може поставити під сумнів правильність сучасних теорій формування планет.

Про це йдеться на сайті Інституту ім. Макса Планка (місто Гейдельберг, Німеччина), публікацію якого поширила на своїй сторінці в facebook українська науковиця.  

“Її розмір відповідає діаметру Юпітера, маса HD 114082 b у вісім разів перевищує масу Юпітера. Поєднання цих величин важко узгодити із загальноприйнятими моделями формування планет. Можливе рішення цієї загадки може вимагати оновлення моделей формування, щоб врахувати надзвичайно велике тверде планетарне ядро”, – йдеться у науковому повідомленні.

 

Ольга Заходжай, кандидатка фізико-математичних наук,

старша наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України. 

Українська вчена Ольга Заходжай – одна із кількох десятків дослідників у світі, хто шукає екзопланети, і єдина в Україні вивчає, як формуються планети. 

Оскільки подібні дослідження немислимі без сучасних обсерваторій та обладнання, про які в Україні поки можна лише мріяти, Ольга багато років співпрацює з німецьким Інститутом ім. Макса Планка (місто Гейдельберг). І саме на його базі вона проводила астрономічні спостереження в Чилі. А з початку повномасштабної війни в Україні Захожай живе і працює у Німеччині, куди вона переїхала з маленькою донькою та мамою після 24 лютого. Саме під час вимушеної еміграції харків’янка у співпраці з німецькими колегами стала провідним автором дослідження, яке має покращити знання, як формуються і еволюцінуються газові гіганти-планети типу Юпітера Сатурна, Нептуна.

Сузір’я Центавра. Зображення: Starry Night Education

Справа в тім, що екзопланети, тобто планети поза межами Сонячної системи, що обертаються навколо інших зірок, дослідники відкривають ледве не щотижня. Але це відкриття особливо цінне. За словами Заходжай, відкрита екзопланета, якій близько 15 млн років, є наймолодшою з планет, для яких вдалося поміряти масу і радіус.

“Це два дуже важливі параметри. Спираючись на них ми можемо порахувати щільність, тобто густину речовини. А ще мати уяву, що відбувається усередині планети, її структуру”, – пояснила  науковиця важливість відкриття в відеоінтерв’ю Всесвіт UA.

В інтерв’ю “УП” Ольга розповіла, що до квітня наступного року вона має можливість працювати в Інституті ім. Макса Планка. А ще подала заявку, яка може дозволити продовжити тут роботу ще на кілька років. Ольга каже, що вона мріє повернутися працювати в Україну, хоча й не має ілюзій щодо перспектив тутешньої науки після завершення війни. 

Довідка. Ольга Захожай народилася у родині харківських учених. Її батько Володимир Захожай (1952—2019) — український астроном, професор Харківського національного університету ім. В. Каразіна. Володимир Анатолійович більше десяти років працював директор Харківської обсерваторії (1993—2004), віцепрезидент Української астрономічної асоціації, президент Асоціації «Планетарії України».

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик 

Відомий харків’янин поділився інформацією про надзвичайну подію (фото)

Відомий харківський астроном Володимир Кажанов поділився інформацією про надзвичайну космічну подію, яку наступного разу можна буде спостерігати лише  у 2025 році.

“У цей вівторок, 8 листопада 2022 року, відбудеться повне місячне затемнення. Це явище почали нині називати “кривавим”, тому що Місяць, під час проходження в тіні нашої планети може набувати яскравого багряного відтінку”, – почав свою розповідь астроном та додав пояснювальні фото.
Під час затемнення Місяць входить у земну тінь.
Єдине світло, що падає на нього, – це сонячне світло, що переломлюється через земну атмосферу.
Саме тому наш природний супутник «червоніє».
“На жаль, повну фазу місячного затемнення 8 листопада в Україні не буде видно (на графіку можно відстежити країни, де це явище будуть спостерігати у цьому році), – пояснив Володимир Кажанов. – Але ми зможемо побачити наступне повне місячне затемнення у 2025 році”.
Докладніше на фейсбук-сторінці астронома.
Фото: Callum, Володимир Кажанов

Харків’яни можуть побачити захопливе космічне дійство та загадати заповітне бажання (фото, відео)

Колектив Харківського планетарія ім. Ю. Гагаріна, не зважаючи на труднощі війни, слідкує за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Щороку з середини липня до кінця серпня мешканці Землі можуть спостерігати яскраву подію на небі – метеорний потік Персеїди. Це один з найкрасивіших зорепадів року”, – поділилилися в планетарії.

Так напередодні, 11 серпня, на офіційній сторінці планетарія всім нагадали про те, що пік чарівного космічного дійства – метеорний дощ Персеїди – цьогоріч припадає на ніч з 11 на 12 серпня.

Але не сумуйте ті, хто не встиг подивитися на зорі та загадати бажання: ви матиме змогу зробити це до 24 серпня. 

Не дуже хороша новина полягає в тому, що цього року пік збігається з повнею, тому світло Місяця заважатиме спостереженню за метеорами. Крім того, варто пам’ятати про те, що Україна живе в умовах воєнного стану, у населених пунктах діє комендантська година. Тому спостерігати за метеорним потоком краще зі своїх балконів.

 
Детальніше про зорепад ще в минулі роки для усіх читачив GX розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

«Спостерігати зорепад краще у другій половині ночі чи хоча б після 23.00. Далі від джерел яскравого світла і за ясного неба, – порекомендував Володимир. – Пік зорепаду Персеїд цьогоріч припадає на ніч із 11 на 12 серпня. Побачити «зірки, що падають» можна буде в напрямку сузір’я Персея, яке знаходиться недалеко від Кассіопеї, що нагадує букву W. Частинки метеорного потоку породжує комета Свіфта – Таттла. Рухаючись сильно витягнутою орбітою, вона здійснює один оберт навколо Сонця за 133 роки. При зближенні з зіркою її ядро частково випаровується, і гази несуть із собою піщинки та камінчики – з них позаду комети утворюється шлейф. Ширина метеорного потоку становить близько 40 мільйонів кілометрів, Земля проходить крізь нього близько місяця, але його пік припадає на середину серпня. Найщільніша частина метеорного потоку становить 1,3 мільйона кілометрів, наша планета перетинає її приблизно за 12 годин».

Нагадаємо, допитливі харків’яни матимуть змогу спостерігати унікальне літнє шоу неозброєним поглядом ще до 24 серпня. Детальними рекомендаціями астроном поділився на своєму ютуб-каналі.

Ще Володимир Кажанов повідомив, що під час зорепаду можливі зальоти і великих метеорів-болідів, які можуть створювати гуркіт, як під час грому, при чому серед білого дня. Вночі така подія супроводжуватиметься яскравими спалахами і навіть ефектним шлейфом, що світиться. Під час війни такі нюанси краще знати.

Якщо небо буде ясним, ми маємо всі шанси спостерігати це яскраве шоу без перешкод.

“Ловіть красу своїм поглядом і наповнюйтесь енергією всесвіту”, – побажав харків’янам Володимир Кажанов.

Нагадаємо, наступні зорепади – Драконіди та Оріоніди – можна буде спостерігати восени – з жовтня по листопад.

Фото, відео та матеріали: GХ, Володимир Кажанов, Харківський планетарі ім. Ю. Гагаріна, Science Alert

29 июня в истории Харькова: родился ученый, у которого развилась тяжелая душевная болезнь

29 июня. В 1796 году родился Павел Затеплинский – профессор Харьковского университета по кафедре астрономии.

Родился в Кавказской губернии, затем семья переехала в Харьков. В 1812 году после окончания Харьковской гимназии поступил в Императорский Харьковский университет. Окончил его в 1816 году.

С 1820 года преподавал в Харьковском университете. Создал в университете обсерваторию.

Постепенно у Затеплинского развилась тяжелая душевная болезнь. Нередко он забывался во время лекций, прекращал чтение и в продолжение долгих минут ходил молча и задумавшись по аудитории; иногда, остановившись на каком-нибудь предмете, он вдруг объявлял студентам, что читал не то и не так, и что эту же самую лекцию прочтёт он в другой раз. В 1834 году Затеплинский вышел в отставку.

В 1839 году родился Павел Ясинский – заслуженный профессор Харьковского университета.

Сын титулярного советника. Родился в Краснокутске Богодуховского уезда Харьковской губернии. Первоначальное образование получил в Ахтырском уездном училище, а с 1849 года учился в Первой Харьковской гимназии, курс которой окончил в 1857 году.

В том же году был принят на медицинский факультет Императорского Харьковского университета.

Работал в университете. В 1868 году удостоен звания доктора медицины. В 1869 году назначен на должность директора Харьковского земского повивального училища. В этой должности он состоял до 1902 года.

В 1900 году утвержден в звании заслуженного профессора и в течение трех лет еще продолжал руководить акушерско-гинекологической клиникой и читал лекции студентам.

29 июня. В 1932 году родился Леонид Баткин (1932-2016) – историк и литературовед, культуролог, участник диссидентского движения.

Баткин окончил исторический факультет Харьковского государственного университета в 1955 году.

С 1956 по 1967 годах преподавал в Харьковском институте искусств. Уволен за «грубые идеологические ошибки», в том числе за «пропаганду чистого искусства и формализма».

С конца 60-х работал в Москве.

Специалист по истории и теории культуры, главным образом итальянского Возрождения. Действительный член Американской академии по изучению Возрождения.

Был близок к диссидентским кругам. В 1979 году был участником самиздатского литературного альманаха «Метрополь». В 1988-1991 годах был одним из руководителей клуба «Московская Трибуна».

Политическую деятельность продолжал в 2000-2010-х годах. В мае 2010 года подписал обращение российской оппозиции «Путин должен уйти».

Известные работы: «Данте и его время: Поэт и политика», «Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления», «Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности», «Леонардо да Винчи и особенности ренессансного творческого мышления» и ряд других.

Харьковчанин провел онлайн-экскурсию на Луну (фото, вдео)

А вы знали? В ночь с 26 на 27 апреля жители разных стран могли наблюдать первое в 2021 году Суперлуние. Оно происходит при совпадении полнолуния или новолуния с перигеем – моментом наибольшего сближения Луны и Земли. Это возможно из-за эллиптической орбиты, по которой Луна обращается вокруг нашей планеты. Это уникальная возможность для астрономов изучить наш спутник поближе, чем и воспользовался известный харьковский ученый Владимир Кажанов. 

“Я покажу вам Луну! Загляните в окуляр телескопа на космические красоты в 4К качестве. На канале найдете космические видеосюжеты, которые скрасят ваши будни и отвлекут от паники”, – отметил в одном из прошлогодних интервью “Город Х” Владимир – кстати, тогда тоже шел разговор о весеннем Суперлунии.

Сегодня перед рассветом – в 4 часа утра 29 апреля астроном провел стрим-трансляцию на своем канале  Astroromantik.

Ученый не только снял во всей красе Луну, а так же ответил на вопросы своих подписчиков, которые смотрели стрим со всех континентов Земли. 

“Сегодня ночью любовались Луной через телескоп и общались в прямом эфире. Многим интересен сейчас именно такой формат, ведь есть возможность пообщаться в реальном времени. Увидеть Луну, будто заглянув в окуляр телескопа. Пока закрыты обсерватории и планетарии провожу экскурсии на Луну онлайн”, – с долей юмора о событии рассказал на своей фейсбук-странице Владимир Кажанов.

Отметим, следующие яркое Лунное шоу можно будет наблюдать уже 26 мая. Это будут 15-16 лунные сутки в созвездии знака зодиака Стрелец. В этот день ожидается сразу три события – Полнолуние, Суперлуние и лунное затмение.
Фото и видео: Владимир Кажанов

31 марта в истории Харькова: создан знаменитый театр, основателя которого расстреляли

В 1922 году Лесь Курбас основал свой знаменитый театр “Березіль”.

Хоть театр и был основан в Киеве, однако значительная часть его истории связана с Харьковом.

В 1926 году театр переехал в столичный в то время Харьков и размещался в здании на Сумской, где ныне работает театр имени Шевченко.

В театре “Березіль” выступали наиболее известные в то время украинские актеры. Ставились пьесы друга и единомышленника Курбаса Николая Кулиша.

Театр работал в Харькове до своего закрытия в середине 30-х годов после ареста Курбаса, который стал жертвой политических репрессий.

31 марта. В  1923 году родилась Алла Конова (урожденная Езерская) –писатель, известная выпускница  Харьковского университета.

Родилась в Киеве в семье служащих. Окончила химический факультет Харьковского университета в 1946 году, работала инженером-химиком в Воскресенске, Магадане, Ангарске.

Еще в студенческие годы написала она первую повесть. Декан, прочитав рукопись, сказал автору: «Вы должны непременно писать».

Известные произведения: повести «Свет голубых недр», «У подножья Хара-Харгатуя», романы «Воспоминание о чистой речке», роман «Шесть тысяч верст до Варшавы».

31 марта. В 1929 году в Харькове был открыт ДК Связи.

Здание было сооружено по проекту архитектора Александра Молокина в популярном в те годы конструктивистском стиле. Зрительный зал вмещал 740 человек. В здании были оборудованы  спортивный зал, стрелковый тир, библиотека, комнаты отдыха.

С 1978 года в течение четверти века в ДК работал театр имени Пушкина, так как театральное здание уничтожил пожар.

ДК Связи расположен на улице Скрипника, 7.

В 1889 году родился Борис Герасимович – известный астроном. Считается одним из наиболее известных ученых, которые получали образование в Харьковском университете.

Юность Герасимовича была чрезвычайно бурной. Он был исключен из Полтавской гимназии за революционную деятельность.

Герасимович числился членом самой радикальной в те времена группировки – боевой организации партии социалистов-революционеров (эсэров). Его четыре раза арестовывали. В общей сложности в заключении он провел два года. Экстерном сдав экзамены за гимназический курс, в 1910 году он становится студентом Харьковского университета.

После окончания вуза Герасимович работал в университете доцентом и профессором до 1924 года.

Далее он несколько лет провел в заграничной командировке и, вернувшись, до конца жизни работал в Ленинграде.

В 1978 году Харьковскому авиационному институту было присвоено имя Николая Жуковского – ученого-механика, одного из основоположников аэродинамики.

Харьковский авиационный институт был создан в 1930 году. У истоков его создания стоял ученик Жуковского, известный ученый, профессор (впоследствии академик) Георгий Проскура.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.