Позначка: Астахова

Як повернути студентів до харківських вишів. У освітній столиці східної Європи назвали умови (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 11.02.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У п’ятницю, 10 лютого, у Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» (ХГУ «НУА») відбулася традиційна ХХІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена розвитку освіти в сучасних умовах. Тема наукового форуму – «Привабливість навчального закладу: складові та тренди».

Актуальна тематика конференції в онлайн-форматі зібрала 114 учених, викладачів-практиків вищої та середньої шкіл не лише з України, а й з Швеції, Німеччини, Польщі, Литви, Норвегії, Нідерландів. Практично – на тому ж авторитетному рівні, що і в мирні часи. Серед учасників наукового диспуту – академіки та члени-кореспонденти, доктори та кандидати наук, керівники вишів і шкіл, фахівці в галузі історії освіти, економіки, соціології, представники бізнесу.

Доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, відкриваючи форум, подякувала усім присутнім, хто, долаючи відстані та технічні перепони, долучився до експериментального освітнього майданчику НУА з більш як тридцятирічною історією.

«Історія науково-практичних конференцій, які проводяться в НУА з різних аспектів освіти, розпочалася у 1992 році. А міжнародний статус експериментальний освітній майданчик на базі нашого університету отримав у 2002 році. З того часу щороку у лютому в НУА збираються фахівці, керівники, викладачі авторитетних навчальних закладів, аби обговорити актуальні питання в освітній галузі. І нинішній рік – не виключення», – зазначила Катерина Астахова.

Вона також підкреслила, що тематика нинішньої дискусії – формування іміджу, привабливості навчального закладу – була обрана ще задовго до війни. Але тоді ніхто не міг передбачити, які виклики постануть перед українськими, зокрема, харківськими навчальними закладами. Тому природно, що акценти щодо визначення привабливості освітніх структур дещо змістилися.

«Ще минулої зустрічі ми обговорювали ризики освіти в ситуації, коли обрії прогнозів зменшилися до 1-2 років. Зараз ми практично не маємо і цього. І сьогоднішній ранок нам це підтвердив. Однак, не вибудувавши стратегічні напрямки, не зазираючи за обрії, ми не зможемо рухатися далі», – зауважила Катерина Астахова.

За її словами, нові соціальні виклики призвели до переформатування всього і для всіх: нова реальність жорсткіша за все те, що турбувало до лютого 2022 року.

«Усі перетворення, що спіткали систему освіти в цілому та кожен заклад окремо, змінили звичні речі. І повернення до минулого стану не буде», – попередила ректор ХГУ «НУА».

За словами Катерини Астахової, йдеться навіть не стільки про жахливі втрати матеріально-технічної бази освітніх закладів, скільки про зміну умов, в яких буде надалі рухатися вітчизняний інститут освіти, окремі регіони, міста, конкретні навчальні заклади.

«Перш за все виникає потреба розуміння необхідності формування преадаптивних механізмів. Саме преадаптивних, бо адаптуватися і запізно, і неконструктивно. Стратегічні вектори повинні бути спрямовані на випередження ситуації, а не тільки на відновлення та відбудову зруйнованого», – переконана професор.

З чого складається привабливість навчального закладу

За офіційною статистикою, з 2015-го до 2018 року контингент учнів загальноосвітніх шкіл України зібльшився до 4 млн 042 тис. У 2021-му, останньому довоєнному році, в Україні налічувалося 4 млн 222 тис. школярів. Демографічна ситуація дозволяла спрогнозувати поступове зменшення чисельності учнів – до 3 млн 700 тис у 2025 році. І до цього готувалися вищі навчальні заклади.

Однак війна призвела до нечуваної одночасної масової міграції населення в межах країни та за кордон. За різними даними, близько 2,5 млн неповнолітніх виїхали з країни через повномасштабну агресію рф. Офіс віце-прем’єра України з питань європейської та євроатлантичноі інтеграції констатував, що наприкінці літа за межами країни перебувало 2 млн 331 тис. дітей. Левова частка – школярі.

Реальна картина зміни контингенту учнів може бути дещо іншою, але вже зараз зрозуміло, що система вищої освіти країни втратить майбутніх абітурієнтів в декілька разів більше, ніж за довоєнними розрахунками.

«І це вимагатиме швидкого реагування та нетрадиційних рішень: з одного боку, треба зберегти вітчизняний сектор університетської освіти, а з іншого, адекватно зреагувати на важкі зміни. І не лише статистичні. Значна кількість студентів теж опинилася за кордоном. Яка частка з них повернеться, а яка продовжить навчання в університетах інших країн – питання відкрите. Міжнародна конкуренція для українських вишів миттєво загострилася. І вона досить швидко призведе до відчутної стратифікації вітчизняних університетів», – зазначила Астахова.

За її словами проблеми відтоку здібних абітурієнтів існували і раніше. Але зараз країни з успішною економікою та розвинутою системою освіти отримали додаткові можливості акумулювати у себе кращі інтелектуальні ресурси через запрошення та утримання талановитих українських абітурієнтів.

І ця проблема безпосередньо стосується провідного освітнього центру східної Європи – Харкова, який з перших днів війни опинився у зоні бойових дій і досі перебуває у небезпеці. Тому уже сьогодні треба знаходити «точки зростання», спираючись на які можна з обережним оптимізмом дивитися у майбутнє студентської столиці, – вважає ректор НУА.

«По-перше, це якість людського капіталу, яким володіє місто. По-друге, унікальний імідж та авторитет Харкова, який набув незвичних рис під час війни, але всі вони склали «додану вартість». По-третє, визнання міста як провідного освітнього центру міжнародними партнерами, допомога яких виявиться досить впливовою. По-четверте, традиційне єднання освітньої та наукової спільноти міста. По-п’яте – університетський сектор може проявити себе для Харкова своєрідним містоутворюючим фактором, який на деякий час врівноважить втрати промислового та транспортного секторів», – вважає Катерина Астахова.

Серед інших перспективних факторів повернення привабливості Харкову як освітнього центру розглядається потужний IT-сектор, що може відіграти своєрідну роль «локомотиву» для розвитку сучасної університетської освіти.

Доктор соціологічних наук, професор, академік НАН України, член-кореспондент НАПН України, радник ректора Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Віль Бакіров також вважає, що Харків зіткнувся із реальною загрозою втратити статус студентської столиці України, що може суттєво змінити історичну долю нашого міста, якщо не втрутитися в ситуацію.

«Перед харківськими вишами стоять два надзвичайно важливі і складні завдання. По-перше, зробити так, щоб випускники харківських шкіл залишалися в Харкові, вступали саме до харківських університетів. А по-друге, зробити так, щоб наші студенти, які зараз навчаються в закордонних вишах, поверталися додому й продовжували навчання у вишах Харківщини. І в зв’язку із цим нам треба глибоко замислитися над тим, що може зараз приваблювати студента в університеті, й що необхідно зробити, аби ця привабливість по можливості посилювалася», – зазначив екс-ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

За його словами, серед головних чинників привабливості вишу є якісна освіта і повноцінна професійна підготовка. Про це, зокрема, свідчать довоєнні соціологічні дослідження. Найпопулярнішою причиною вступу до закладу вищої освіти 66% студентів назвали бажання здобути знання та стати хорошим спеціалістом. Другим за популярністю чинником привабливості університету є думка, що з дипломом легше знайти хорошу, престижну роботу. Так вважали 42% опитаних.

Але в умовах військової агресії війни на перший план привабливості виходять фізіологічні й безпекові потреби студентів і викладачів.

«Проблема небезпеки змушує вищі навчальні заклади в тих місцях, де тривають обстріли, де є пряма загроза життю учасників навчального процесу, максимально відмовитися від офлайн-занять. Але це само собою не додасть привабливості університету, якщо стабільно не буде забезпечено високу якість дистанційного навчання, використання ефективних інформаційно-комп’ютерних технологій. Тому на перший план виходить забезпечення засвоєння й упровадження цифрових технологій, навчання й спілкування викладачів, студентів, співробітників, переведення управлінських комунікацій і документообігу в електронний формат, – зазначив Бакіров.

Серед інших сучасних трендів розвитку навчального закладу, що можуть впливати на його конкурентоздатність, учасники конференції назвали волонтерство у інформаційно-медійному напрямку роботи вишу.

«Медіаволонтерство стало надзвичайно актуальним інструментарієм для формування іміджу навчального закладу та його просування на ринку освітніх послуг під час війни. Якщо кілька років тому ми говорили про медіаволонтерство як добровольчість, спрямовану на популяризацію соціальних проєктів, то сьогодні медіаволонтерство перестало бути суто соціальним проєктом. Це потреба часу при вимушеному переході навчання і науки в режим онлайн, можливо, медіаволонтерство може стати навіть новітнім феноменом у журналістиці» – зауважила кандидат юридичниих наук, заслужений журналіст України Вікторія Маренич.

За її словами, медіволонтерство може стати сучасною тенденцією розвитку брендінгу та інтегрованих маркетингових комунікацій закладів вищої освіти. А у ролі медіаволонтерів можуть виступити викладачі, студенти, випускники, батьки, створюючи цікавий контент у соціальних мережах та на офіційних сторінках вишів. І не лише. Йдеться про організацію челенджів, батлів, флешмобів і квестів у соціальних мережах.

Крім того, медіаволонтерство може бути окремим модулем для навчання роботі з інформацією.

«Можливе створення Центру медіаволонтерства, де всі, хто мають бажання, творчі здібності, сучасні гаджети та навички роботи в соцмережах, можуть спробувати себе як фотографи, журналісти, фахівці із SMM, блогери, дизайнери, відеооператори. Звичайно, під керівництвом досвідченого тьютора, який знається на сучасних інформаційних технологіях та основах маркетингу», – резюмувала Вікторія Маренич.

Випускники про критерії вибору навчального закладу

Також учасники конференції акцентували увагу на тому що:

– привабливість навчальних закладів необхідно розглядати виключно в контексті проблеми привабливості освіти взагалі і вирішувати проблеми одночасно;
– привабливість навчальних закладів пов’язана зі змістом освіти і, насамперед, на етапі загальноосвітньої та дошкільної підготовки;
– нинішні освітні програми потребують змін, інакше перетворення будуть болісними;
– українським університетам варто об’єднуватися і інтегруватись в освітню систему ЄС;
– українські університети – стали центрами активного спротиву російській агресії.

Критерії вибору освітнього закладу Україні та Литві – схожі

Підсумовуючи роботу конференції, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, зазначила, що під час форуму проблеми привабливості освітніх закладів були лише окреслені, а обговорення буде продовжено на інших диспут-майданчиках.

«Ми повинні єднатися. Разом наближати Перемогу. І нам разом з вами треба готуватися до миру», – підкреслила Катерина Астахова і запросила присутніх на наступну зустріч.

За планом, 9 лютого 2024 року має відбутися ХХІІ Міжнародна науково-практична -конференції. Її тема уже відома – «Університетські спільноти та їхня роль в умовах дифузності сучасного університету».

Публікації ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Привабливість навчального закладу: складові та тренди» – за посиланням.

Довідка. З 2002 року щорічно у лютому у ХГУ “Народна українська академія” проходить міжнародний науковий форум, у якому беруть участь викладачі шкіл та вишів, науковці та провідні фахівці у галузі освіти. Тематика обговорень пов’язана із актуальними проблемами сфери освіти.

За більш як 20 років такі зустрічі стали ефективним майданчиком обміну думками між дослідниками – представниками різних наук та напрямів: історії, соціології, економіки, педагогіки, психології, політології, правознавства, управління у сфері освіти та іншими. За минулий період у конференції взяли участь представники різних міст України (Дніпро, Запоріжжя, Київ, Харків, Житомир, Одеса, Вінниця, Тернопіль, Львів, Черкаси, Полтава) та інших країн (Німеччина, Казахстан, Литва, Латвія, Польща, США, Франція, Швеція, Естонія, Туреччина, Албанія).

У 2018 році Збірнику матеріалів конференції присвоєно ISNN 2616-9770. Він увійшов до наукометричної бази даних Index Copernicus (онлайн-база даних інформації, наданої користувачами, включаючи профілі вчених, а також наукових установ, публікацій та проектів).

Фото, відео: ХГУ “НУА”

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Конкурувати з вишами ЄС. Харківські освітяни поділилися унікальним досвідом, набутим під час війни (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 24.01.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Українська освіта є важливою складовою європейського освітнього розмаїття і попри війну вона продовжує конкурувати з іншими вишами Європи.

Про це розповіли харківські учені-педагоги на престижному міжнародному освітньому майданчику. Вперше на шпальтах журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU), яка об’єднує 600 університетів зі 130 країн і співпрацює з ЮНЕСКО, виступили науковці-практики Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» (ХГУ «НУА).

Ректор ХГУ «НУА», доктор історичних наук, професор Катерина Астахова, проректор з навчально-методичної роботи, доктор соціологічних наук, професор Катерина Михайльова та завідувачка кафедри теорії та практики перекладу вишу Ірина Гусленко поділилися унікальним досвідом розвитку української вищої школи в умовах війни.

«Минулого року Народна українська академія була представлена у двох міжнародних освітніх рейтингах: у Всесвітньому рейтингу впливу університетів ( World University Impact Ranking), з позиціями від 400+ до 1000+ серед 1400 університетів, та у Світовому рейтингу університетів (World University Ranking) як reporter. Після цього нас запросили взяти участь в обговоренні міжнародної стратегії інтернаціоналізації вищої освіти в контексті тих змін, які відбулися у світі у 2022 році», – розповіла «GX» співавтор публікації Катерина Михайльова.

Жовтневий випуск журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU)

У статті харків’ян зазначається, що в умовах тривалої збройної російської агресії українській освітній системі, де 386 вишів і понад 1 млн студентів, довелося адаптуватися до нових умов – повністю перейти на oнлайн-навчання, пережити масову міграцію школярів, студентів, викладачів.

«Люди рятувалися, і про працю насправді мало хто думав. Цей баланс між особистим і соціальним був дуже тонким», – каже доктор соціологічних наук, яка з початку війни разом з колегами з НУА продовжувала працювати в Харкові і навчати студентів, розкиданих у перші місці війни по 17 країнах світу.

За словами Катерини Михайльової, масова міграція, спричинена війною, стала викликом не лише для вітчизняної, а й для всієї європейської освіти.

«Ніхто не був готовий до такої великої кількості нових людей на своїй території. Просто не знали, як їх приймати, як адаптувати до життя в іншій країні, до своєї системи освіти. Брати українських школярів до своїх навчальних закладів чи ні? І як бути з викладачами, які приїхали з України, чи потрібно їх працевлаштовувати? Чи надавати соціальну підтримку, якщо вони отримують зарплату в Україні? Для всієї освітньої системи – і вітчизняної, і західної – це був виклик. Однак будь-який виклик – це проблема, з одного боку, а з іншого – це нові можливості», – зазначила професор.

Так починали навчатися учні ліцею ХГУ “НУА”. Харків, березень 2022

За її словами, в НУА вдалося взяти під контроль освітній процес у перші тижні війни: уже з 15 березня в університеті відновили заняття в онлайн за розкладом – і для студентів, і частково для школярів.

«Звичайно, не всі викладачі мали можливість викладати (хтось ще був в дорозі), не всі студенти, учні, розкидані по світу, могли підключатися до занять. Перші лекції в онлайн викладачі читали з Німеччини і Харкова, хтось із квартири, хтось із підвалу. Деякі викладачі включилися у навчальний процес тільки через два місяці, коли вийшли з укриттів. Свою першу воєнну лекцію я читала з підвалу. Пам’ятаю, дуже переживала, чи буде кому читати. Так, у мене був інтернет, але як справи у студентів? Проте вони вийшли на пару. Я була щиро рада побачити половину аудиторії моїх третьокурсників. І вони були щасливі знову побачити один одного. Це була наша перша маленька перемога», – пригадує Катерина Геннадіївна.

Перші пари в ХГУ “НУА”. 15 березня 2022

Історію української культури читає кандидат філософських наук, професор Н. Чібісова

Паралельно студенти, викладачі, випускники академії активно займалися волонтерством, допомагали як цивільним, так і військовим. Перед університетською адміністрацією постало нове завдання – фінансова, соціальна підтримка викладачів, студентів, незалежно від того, де вони знаходяться. Крім того, важливо було зберегти наше культурно-освітнє середовище.

«Зберегти єдність академічного співтовариства стало нашим головним завданням. Раніше цю функцію у значній мірі вирішували корпоративні заходи. А коли, студенти, школярі, викладачі розкидані по 17 країнах і мали лише онлайн-спілкування – це завдання ускладнилося. Але ми впоралися. Організовували онлайн-зустрічі, а якість навчання поставили у пріоритет: повноцінні онлайн-заняття відбувалися виключно за розкладом. Тим, хто не міг підключитися, давали завдання, і вони продовжували в асинхронному режимі вивчати матеріал. Цим ми відрізнялися від багатьох вишів, які зазвичай навчальні матеріали розміщували на хмарних ресурсах, використовували Гугл-клас», – додала Катерина Геннадіївна.

Однак не все було однозначно, як свідчить дослідницький проект НУА, в рамках якого були зібрані нарративи щодо практик освіти під час війни: емоції, оцінки, міркування про відновлення навчання і включення в освітній процес.

«Одні стверджували, що заняття їх врятували: “Нас змусили переключитися на якісь завдання. Навчання стало опорою”. А хтось говорив про те, що треба призупинити навчання: “Який це навчальний процес, коли довкола війна”. Такі крайні позиції. Але ми рухалися далі, бо не могли дозволити війні зруйнувати майбутнє наших студентів», – продовжує проректор.

Перший воєнний набір. Студенти I курсу ХГУ “НУА”. Вересень 2022

За словами Катерини Михайльової, якщо відкинути усі мінуси онлайн-занять у воєнний час, то навчальний процес в НУА навіть став якісно кращим, ніж до війни.

«У нас збільшилася кількість іноземців серед викладачів, професури. У навчальному процесі стало більше викладачів-практиків з числа наших успішних випускників, які ділилися досвідом управління бізнесом, персоналом в умовах обмежень та змін, які демонстрували власну підтримку Alma mater тоді, коли вона особливо потребувала її. Більше того, ми значно підсилили іноземні мови. Якщо на факультеті «Референт-перекладач» раніше вивчали дві мови, то тепер є можливість вивчати третю. На факультетах «Бізнес-управління» та «Соціальний менеджмент» додалася також друга іноземна, на вибір. Ми розуміємо, що ті студенти, які поїхали за кордон, отримали перевагу мовного середовища. Тому тим, хто залишився, ми надаємо можливість підвищити власну конкурентоспроможність, давши додаткові мовні навички та компетентності», – відзначила професор.

Крім того, в академії в умовах війни стали активніше використовувати можливості відкритих онлайн-курсів провідних університетів світу.

«Рекомендуємо конкретні тематичні курси, щоб інтегрувати наших студентів в європейську освіту, щоб вони, залишаючись в Україні, знали, що можуть на рівні з іншими користуватися можливостями західних університетів», – додає Катерина Михайльова.

Літня сесія бакалаврів в ХГУ “НУА”, червень 2022

Більше того, спільно з двома іншими харківськими вишами (Харківській національний університет ім. В. Н. Каразіна та Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця) НУА у 2022 році стала учасником німецької програми DAAD щодо стипендіальної підтримки студентів, які залишилися в Україні.

«Така фінансова підтримка свідчить про те, що в Європі розуміють та підтримують тих, хто продовжує вчитися чи викладати в Україні, – стверджує педагог. – У першому семестрі ми мали 21 стипендіата із 100 на Харків за цією програмою. Студенти отримували щомісяця 200 євро, вивчаючи 2-3 дисципліни англійською мовою. Крім того, міжнародні партнери запустили програми підтримки для викладачів: розробка та викладання предметів іноземною мовою для українських студентів. Це також мотивує. Зокрема, мій англійський став трохи кращим. Шукаємо різні варіанти, щоб і викладачі, і студенти, які працюють в Україні, могли розвиватися та напрацьовувати на університет, на вітчизняну систему освіти, на Харків. Щоб бути міцними в перспективі».

Харківські учені підкреслюють: в умовах, коли представники академічної спільноти занурюються в університети та соціальний простір інших країн, треба докласти максимум зусиль, аби зберегти вітчизняну освітню систему. А тому навіть у війну наша вища школа має заново позиціонувати себе, зберігати привабливість, конкуруючи з університетами в Європі. І майже річний досвід довів це: розвиватися та бути змістовно привабливими можливо навіть в умовах воєнного стану!

Фото: ХГУ “НУА”.

Нагадаємо в університетській типографії Харківського гуманітарного університету «НУА» вийшла друком колективна праця вчених України та зарубіжжя – монографія «Генеалогічний конкурс: “Історія моєї сім’ї”: аналіз соціально-культурних можливостей».

У харківському виші, що постраждав від ракетного обстрілу, відкрили виставку.

Харківський педагог: Ніхто з нас раніше не вчив дітей під час війни.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Навіщо вивчати родовід. У харківському виші видали унікальну збірку (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 04.01.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Напередодні нового року в університетській типографії Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» вийшла друком колективна праця вчених України та зарубіжжя – монографія «Генеалогічний конкурс: “Історія моєї сім’ї”: аналіз соціально-культурних можливостей».

Унікальність праці в тому, що вона створена на основі багаторічних досліджень академічного конкурсу «Історія моєї сім’ї», який майже 30 років поспіль проводиться в НУА. І цього навчального року – також. Його учасники – учні, студенти, аспіранти, докторанти, батьки школярів – досліджують свій родовід, роблять відкриття в учорашньому дні, прокладаючи мости пам’яті між поколіннями.

Автори монографії дають відповіді на актуальні питання, зокрема, як познайомити людину із самою собою і підготувати її до зустрічі зі світом, створивши для цього умови, за яких сформується творча особистість, готова до життя у новій нормальності, де наразі єдиною константою залишаються зміни, тощо.

«В умовах, коли стабільність перетворюється на нову розкіш, постійні зміни – на нову стабільність, а непередбачуваність – на новий контекст, що може зіграти роль системи координат (такої собі «системи світу Птолемея»), яка дозволяє зорієнтуватися, опертися на неперехідні цінності? Питання далеко не риторичне, адже придбання головної навички майбутнього – розуміти й використовувати свою людяність – може відбуватися лише в певному середовищі», – йдеться у передмові до праці доктора історичних наук, професорки, ректорки ХГУ «НУА» Катерини Астахової,

Створення такого середовища є завданням не лише батьків, а й школи, вишу. В НУА цю місію частково покладено на щорічний загальноакадемічний конкурс «Історія моєї сім’ї». Його головна мета – набуття поваги і знань з історії власного роду, а через неї – з історії країни, міста, навчального закладу.

За 28-річну історію проведення конкурсу з’явилось чимало цікавих досліджень, родинних відкриттів, багатопоколінних генеалогічних дерев. Вони зберігаються у родинах учасників, а копії – у фондах музею історії НУА та Центру науково-гуманітарної інформації.

За словами Катерини Астахової, ідея монографії як дослідження, що виходить за рамки звичайного опису сімейного родоводу та формування поваги до інституту сім’ї, стала оформлюватись і викристалізовуватись із особистого листування у 2015-2016 роках з відомою польською соціологинею, доктором Оксаною Козловою з Інституту соціології Щецинського університету (Польща).

«Саме вона підказала нові грані й аспекти проєкту «Історія моєї сім’ї», побачила надзвичайне у звичайному», – наголошує Катерина Астахова.

Зокрема, польська колега стверджує, що вузівський генеалогічний конкурс – це не просто змагання між юними і досвідченими складачами своїх родових дерев. На практиці такі конкурси відіграють ключову роль у розвитку культурно-освітнього середовища навчального закладу, який сповідує принципи поваги до людини, родини, країни.

«По суті, головне значення при створенні родоводів має навіть не результат, а саме процес пошуку й переживання знахідок, переживання минулого як підстави власної ідентичності – розширення рефлексії й емоційне збагачення пам’яті», – зазначає польська науковиця.

Більше того, на думку авторів праці, звернення до родинної пам’яті, до цінностей сім’ї як інституту є найважливішою опорою, орієнтиром формування особистості і пошуку свого «я».

«Украй важливо сьогодні зловити та зрозуміти виклики, які ми поки що не розуміємо й десь навіть не готові до їхнього розуміння. Але технології щоденних невеликих змін, позитивних зрушень здатні пом’якшити депресивне сприйняття дійсності та майбутнього. Сімейна історія, цінності, знання родоводу, тих історичних подій і процесів, у яких брали участь попередні покоління та які на них вплинули, створює основу для самоідентифікації людини, дозволяє певною мірою співвіднести себе зі світом, знайти історії, зокрема й історії свого роду, сім’ї, місце в собі. Безумовно, потрібні складні форми знайомства з історією взагалі та з історією сім’ї зокрема. Створення генеалогічного дерева, родоводу без літератури, кінематографа, екскурсій, вивчення епістолярної спадщини тощо неможливо», – зазначає Астахова.

У дослідженні також аналізується зміна ставлення до пам’яті й традиції в сучасному суспільстві. Досліджується роль молоді, яка на основі свого унікального технічного і технологічного вміння радикально редукує структуру традиційних практик і створює свою.

Фото: ХГУ “НУА”

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Обречены стать “вечными студентами”. В Харькове ученые провели важный диспут (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 12.02.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В Харьковском гуманитарном университете “Народная украинская академия” (ХГУ “НУА”) 11 февраля состоялась традиционная ХХ Международная научно-практическая конференция, посвященная развитию современного образования. Тема юбилейного научного форума – “Образование взрослых в условиях неопределенности: привлечение, мотивация, тенденции”.

Крупное научное событие, проходившее в офлан- и онлайн-формате, собрало более 120 ученых, преподавателей-практиков не только из Украины, но и с других стран: Швеции, Германии, Польши, Беларуси, Турции, Албании. В их числе – специалисты в области истории образования и методики преподавания, экономики и права, социологии и филологии, представители бизнеса.

Открывая форум, доктор исторических наук, профессор, ректор ХГУ “НУА” Екатерина Астахова подчеркнула, что ХХ научная конференция стала одним из главных событий НУА, отметившей в прошлом году свое 30-летие.

“Мы все эти 30 лет исповедуем позицию – без научного анализа результаты в области образования будут плачевными. За 20 лет наши конференции превратились в достаточно авторитетную экспертную площадку, на которой работают ученые не только из Харькова, но со всей Украины и других стран. Наверное, главный аргумент в пользу таких конференций – они все посвящены разным аспектам одной проблемы – образования. Ежегодно мы выбираем какой-то из аспектов, который, с нашей точки зрения, наиболее актуален. Сегодня – это образование взрослых в условиях неопределенности”, – сказала модератор конференции.

Как отмечалось, нынешняя февральская конференция в НУА – это продолжение диспута ученых и практиков, который два года назад инициировал Харьковский национальный педагогический университет им. Г. Сковороды, и где работает научная лаборатория образования взрослых.

Участники форума подчеркивали, что образование взрослых, которое еще недавно рассматривалось как актуальный вопрос, сегодня превратилось в отдельное глобальное направление в секторе образования. В условиях пандемии его актуальность резко возросла. И у Харькова есть уникальная возможность выйти в лидеры по образованию взрослых в Украине.

“В мире появились новые тенденции, новые образовательные течения. Цивилизованные страны много внимания уделяют непрерывному образованию и образованию взрослых. А в Украине делаются первые шаги. И Харьков имеет все предпосылки стать центром развития образования взрослых. У города инженеров, медиков, военных, ученых, студентов есть и потребность, и возможность для этого“, – отметила Екатерина Астахова.

Участники конференции акцентировали внимание на том, что система образования призвана формировать мировоззренческую потребность и способность человека получать новые знания на протяжении всей его жизни. Поэтому предлагают уделять внимание не только привычным образовательным формам – дошкольному, школьному, высшему – но и неформальным.

“Необходимо максимально создать условия в системе образования, чтобы человек непрерывно развивался. Должны быть созданы совершенно разные образовательные форматы. Есть такие понятия, как формальное образование, неформальное и информальное. Они отличаются друг от друга. Формальное привязано к традиционным формам обучения: я заканчиваю колледж, потом университет и так далее. Но сегодня должны развиваться разные образовательные форматы. Важно, чтобы курсы повышения квалификации, семинары, другие формы обучения, которые человек сам для себя выбирает, в том числе и самообразование, можно было зафиксировать, признать и использовать. Сегодня для образования серьезная проблема – какие форматы образования существуют и какие из них государство и работодатель признают как повышение квалификации, как образование. Словом, необходимо признать то, что человек делает помимо формальных институтов”, – высказала свою точку зрения ректор НУА Екатерина Астахова.

Но ключевой задачей профессор считает создание условий, при которых человек будет мотивирован на постоянное саморазвитие. А это нужно начинать с детского сада и младших классов, – уверена ректор учебно-образовательного комплекса нового типа, который обеспечивает непрерывное образования, начиная от дошкольного.

“Формировать мотивацию к постоянному переобучению после окончания вуза – совершенно бесполезное дело. Ориентировать человека на постоянное саморазвитие нужно с дошкольного и младшего школьного возраста. Чтобы у него сложилась мировоззренческая позиция, потребность постоянно себя развивать, совершенствовать, заниматься повышением своего интеллектуального, профессионального, общекультурного уровня. То есть, нарабатывать на эффективное образование взрослых должна вся система образования: дошкольное, школьное и высшее”, – считает Екатерина Астахова.

Ректор ХНПУ им. Г. Сковороды, доктор педагогических наук, профессор Юрий Бойчук подчеркнул, что сегодня важно помочь человеку адаптироваться к новым профессиональным вызовам времени. Нужен как системный подход к беспрерывному образованию, так и закрепление образования взрослых на законодательном уровне, финансирование этого направления.

Речь идет о необходимости принятия ряда нормативных документов, а также законопроекта “Об образовании взрослых”, который 9 февраля 2022 года был поддержан правительством. Этот документ, в частности, позволит за счет льготных долгосрочных кредитов получить образование в колледже или степень в вузе по другой специальности людям, имеющим страховой стаж не менее 7 лет. В законопроекте также учтены рекомендации Европейского Союза по вопросам развития образования на протяжении жизни и образования взрослых, а также отечественный опыт.

Принятие этого закона – только первый шаг к формированию качественной системы образования для взрослых, реализации права на непрерывное обучение, – отметила доктор педагогических наук, член-корреспондент НАПН Украины, директор Института педагогического образования и образования взрослых имени Ивана Зязюна, профессор Лариса Лукьянова. По ее словам, если украинское общество хочет отвечать европейским стандартам, необходимо ускорить процесс создания нормативной и финансовой базы для взрослого образования.

“Изменения в обществе настолько стремительные, что взрослому человеку, хочет он или нет, необходимо адаптироваться к ним. Потому что человек, который еще вчера был специалистом, сегодня уже во многих моментах не разбирается, а завтра становится непригодным к полноценной профессиональной жизни. Словом, человек, который не учится, становится носителем устаревших знаний. И наша задача – научить его учиться”,- отметила мэтр конференции Лариса Лукьянова.

“Человеку необходимо помочь найти время на самообразование. Для этого образовательным учреждениям нужно быть более гибкими: где-то прийти к человеку в дом с онлайн-курсами, где-то на неделю его отвлечь, где-то на рабочем месте. Вариантов много. Без этого человек очень быстро потеряет свою профессиональную актуальность, возможность вписаться в новые правила общества. Хочешь быть на поверхности, хочешь быть профессионалом, хочешь сохранять активную жизнь – придется учится. Мы все обречены на это в хорошем смысле этого слова”, – считает профессор Екатерина Астахова.

Подводя итоги конференции, эксперты также предложили не перенимать один к одному опыт других стран, а искать свои пути развития, в том числе в образовании.

“Украина не должна играть в догонялки. Догонять – бесполезно. А двигаться по другой, своей траектории – это выход. Я искренне верю, что у Украины могут быть перспективы в образовании, в том числе на региональном уровне”, – резюмировала ректор ХГУ “НУА” Екатерина Астахова.

Публикации ХХ Международной научно-практической конференции “Образование взрослых в условиях неопределенности: привлечение, мотивация, тенденции” – по ссылке.

Справка. Начиная с 2003 года, ежегодно в феврале в ХГУ “Народная украинская академия” проходит международный научный форум, в котором принимают участие преподаватели школ и вузов, ученые и ведущие специалисты в области образования. Тематика обсуждений связана с актуальными проблемами сферы образования.

За 20 лет такие встречи стали эффективной площадкой обмена мнениями между исследователями – представителями разных наук и направлений: истории, социологии, экономики, педагогики, психологии, политологии, правоведения, управления в сфере образования и другими. За прошедший период в конференции приняли участие представители разных городов Украины (Днепр, Запорожье, Киев, Харьков, Житомир, Одесса, Винница, Тернополь, Львов, Черкассы, Полтава) и других стран (Беларусь, Германия, Казахстан, Литва, Латвия, Польша, США, Франция, Швеция, Эстония, Турция, Албания).

В 2018 г. Сборнику материалов конференции присвоен ISNN 2616-9770, он вошел в наукометрическую базу данных Index Copernicus (онлайн-база данных информации, предоставленной пользователями, включая профили ученых, а также научных учреждений, публикаций и проектов).

Галина Половик

В Татьянин день харьковские студенты устроили экзамен преподавателям (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 25.01.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Сегодняшний День св. Татианы, которую студенты почитают как свою покровительницу, в Харьковском гуманитарном университете “Народная украинская академия” отметили традиционно – пресс-конференцией преподавателей и студентов.

Ее всегда с нетерпением ждут студенты: после зимней сессии есть возможность поменяться ролями и проэкзаменовать своих преподавателей, поставить им самые разные, порой неожиданные, но очень важные жизненные вопросы. За более чем тридцать лет истории первого украинского частного вуза, это уже 31-я по счету пресс-конференция.

Традиция держать экзамен перед студентами родилась в начале 90-х годов. Тогда по инициативе ректора НУА, профессора Валентины Астаховой впервые состоялась пресс-конференция преподавателей со студентами. С тех пор каждый год в академии после зимней сессии, на День св. Татианы, студенты получают возможность “отыграться” и задать свои вопросы преподавателям. А с прошлого года “за экзаменационную парту” посадили еще и бывших студентов Академии.

После прошлогодних карантинных ограничений в этом году встреча опять состоялась в уютном каминном зале.

Главными спикерами стали ректор академии, доктор исторических наук, профессор Екатерина Астахова и деканы факультетов: доцент, кандидат социологических наук Тамара Зверко, кандидат педагогических наук, доцент Татьяна Бочарникова и профессор, кандидат исторических наук Виктор Астахов, а также выпускники академии, успешные харьковские предприниматели Роман Майборода и Стас Ждан.

Открывая пресс-конференцию, ректор вуза Екатерина Астахова поздравила всех с праздником св. Татианы, началом нового учебного семестра и отметила важность таких встреч.

“Эти конференции мы проводим достаточно давно. Каждый год 25 января обыгрываем сессию. Зачем нам это надо? Отрабатываем коммуникации, умение слышать друг друга. Для нас крайне интересно и важно – услышать друг друга”, – сказала Екатерина Викторовна и пригласила всех к откровенному разговору.

Живая беседа длилась около двух часов. За это время преподаватели как на настоящем экзамене тянули билеты и отвечали на простые, важные, иногда заковыристые вопросы самого разного спектра: об ответственности, о стрессоустойчивости, о том, какими были студенты прошлых лет и чем они отличаются от нынешних, бывают ли идеальные преподаватели. А еще студентам было интересно узнать, кому легче преподавать – школьникам или студентам. Ответы были порой неожиданные, но искренние.

Профессор Виктор Астахов признался, что один раз в жизни, еще курсантом военного училища, попытался списать на экзамене: “Не понравилось. После этого зарекся на всю жизнь”.

НR-директор компании Brightgrove Стас Ждан, который 10 лет назад закончил НУА, рассказал, что самым незабываемыми моментом студенческих лет была стажировка вожатым в детском лагере отдыха: “Там я приобрёл друзей, с которыми до сих пор поддерживаю связь, и познакомился с будущей женой”.

Ректор Екатерина Астахова, как и ее коллеги, считает самым ярким и важным событием 2021 года – 30-летие Академии и “очень мощную встречу выпускников”.

Генеральный директор компании HoReCaConsulting, президент Ассоциации выпускников НУА Роман Майборода, заявил, что именно академия дала ему хороший старт в жизнь: “Наша академия очень сильна своими традициями и своими преподавателями. Наши преподаватели- это образец стойкости и интеллекта”.

За лучшие вопросы участники пресс-конференции учредили призы. За серию вопросов об учебном процессе первокурсница факультета “Социальный менеджмент” Ирина Топчий получила бесплатную “хвостовку” .

Закончилась пресс-конференция автограф-сессией: участники с удовольствием подписали открытки и календари студентам, а также пообещали новую встречу в следующем году.

Фразы из пресс-конференции:

Тамара Зверко: “Нельзя всю жизнь находится в зале ожидания. Никогда не сдавайтесь и всегда умейте держать удар”.

Стас Ждан: “Найти свою цель и идти к ней. Найти приоритеты – и тогда 24 часа, которые есть в сутках, будет хватать на все . Отбрасывайте ненужное и делайте важное”.

Екатерина Астахова: “Найдите свое дело, которое будет вас греть. Не бойтесь масштаба. Для вашего поколения социальное пространство сузилось до понятия – что взять для себя. А важно еще отдавать то, что получили. Я часто повторяю – не бойтесь летать. Но никогда не забываете, что рядом тоже кто-то летает. Не сбейте!”.

Галина Половик

В Харькове уникальный вуз собрал друзей по особому случаю (видео, фото)

Опублікував(ла) новина GX , 29.05.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Сегодня, 29 мая, исполняется ровно 30 лет, как в Харькове был создан первый в Украине частный вуз – Харьковский гуманитарный университет “Народная украинская академия”.

Именно 29 мая 1991 года состоялась учредительная конференция по созданию общественной организации «Народная украинская академия». Ее первым ректором стала доктор исторических наук, профессор, заслуженный работник образования Украины Валентина Илларионовна Астахова.

История вуза начиналась с первых трех классов экономико-правовой школы (СЭПШ) и Детской воскресной школы (позже – школа раннего развития) для детей 4–6 лет, открытых осенью 1991 года.

Сегодня НУА – это единственный в Украине учебно-научный комплекс, завершивший многолетний социальный эксперимент по становлению авторской модели непрерывного образования. Университет входит в первую десятку лучших приватных учебных заведений Украины и оценивается как один из ведущих вузов в украинской национальной системе образования. Вуз является членом Международной ассоциации университетов, одним из участников подписания Великой Хартии университетов мира. 27 университетов мира сотрудничают с харьковским НУА.

“В предыдущие годы каждый праздник, каждое пятилетие мы гордились самим фактом своего существования. Сегодня мы переходим в другой класс, в другую группу, где начинаем исчислять свою историю десятилетиями. А это уже другие задачи: мы изменяем ландшафт украинского образования, задаем планку личностного развития для многих. Спасибо всем, кто причастен к таким великолепным результатам. Нам очень важно, чтобы хватило энергии, драйва и интереса вступать в новый для нас период с уверенностью в перспективах”, – отметила ректор ХГУ «Народная украинская академия», доктор исторических наук, профессор Екатерина Астахова, поздравляя большой коллектив академии с юбилейным днем.

За сравнительно небольшой отрезок времени для вуза в НУА сформировались целые академические династии. Сегодня за партами в школе раннего развития, специализированной экономико-правовой школе и университете сидят дети вчерашних выпускников университета. НУА – это большая дружная семья.

Поэтому в этот праздничный день в университете всегда многолюдно, торжественно и ярко. Юбилейный день рождения – особый, поэтому так много поздравлений от выпускников, друзей и партнеров.

В академии предложили всем, кто много лет рядом, кто знает академию, продолжить фразу «НУА – это…».

И получилась много удивительных историй, искренних признаний.

“НУА – это территория больших знаний, высокой культуры и продвижения семейных ценностей. Лично для меня это часть моей жизни. С момента создания и до сегодняшнего дня. Это учебное заведение заканчивал мой сын Тимур, который в период обучения создал семью со своей сокурсницей Катей, а потом привел в НУА свою дочь – Дашу. Кроме Даши в НУА учились мои внуки – Аня и Ваня. А сегодня в подготовительный класс ходит мой правнук Игорь. На протяжении нескольких лет являюсь председателем Попечительского совета, что дает мне возможность каждый год заслушивать информацию о проделанной работе и стратегию развития НУА на перспективу. Я с полной ответственностью могу сказать, что эта информация содержит в себе факты и события, свидетельствующие о системном подходе всего коллектива к работе, которую они делают, передавая знания нашим детям. Я верю в НУА!” – написала заместитель Харьковского городского головы Светлана Горбунова-Рубан.

“Это современный вуз с традициями и высоким качеством образования. НУА – это отличный кадровый состав, это развивающая и поддерживающая учеников и студентов образовательная среда, серьезная научная платформа, где идет перманентный научный эксперимент. НУА – это ответственный, надежный и заинтересованный партнер в реализации целей и задач качественного образования. Это образовательный дом, где всем интересно учиться”, – считает ректор Харьковской академии непрерывного образования Любовь Покроева.

“Уникальная структура, которая учит задавать вопросы, слушать ответы, анализировать происходящее вокруг и моделировать свое будущее. Академия помогает найти друзей и семью, не потерять собственную индивидуальность и нестандартность мышления. Она – единственная, куда хочется приходить, чтобы почувствовать пульс жизни и снова захотеть учиться, учиться, учиться. Пусть академию окружают верные друзья и надежные помощники, пусть «Образование. Интеллигентность. Культура» станут жизненным девизом для всех, кто хотя бы однажды встретился с НУА!” – отметила руководитель ОО “Институт социальных коммуникаций и правовой помощи” Виктория Маренич.

“Это 30 лет неустанной борьбы за право исповедовать свои ценности, свои принципы, cвои нравственные убеждения! Это, если коротко, – образец высокой педагогики”,- сказал ректор ХНУ им. В. Н. Каразина, председатель Совета ректоров Харьковского вузовского центра Виль Бакиров.

“… это начало моего творческого пути в Харькове. Благодаря академии, для которой я сделал первую свою работу, установленную в городе – монумент «Огонь знаний», начался мой “харьковский период”»,- написал народный художник Украины, лауреат Международной премии И. Е. Репина Катиб Сафар оглы Мамедов.

“… это первопроходец. В нелегкие 90-е годы прошлого века В. И. Астахова (ныне почетный гражданин города Харькова) с единомышленниками создала первый в стране образовательный комплекс негосударственной формы собственности. Академия не только выдержала испытание временем, а стала первооткрывателем новой системы непрерывного образования от детского сада до старших возрастов. Первыми в стране здесь начали подготовку и трудоустройство специалистов новых гуманитарных направлений. Впервые в городе открыли лабораторию планирования карьеры, центры психологии, эстетики, украиноведения, даже построили студенческую часовню. Ученые этого единственного в стране научно-учебного комплекса подготовили и издали уникальную серию книг по истории образования Харьковщины. У первопроходцев всегда нелегкий путь, но я твердо знаю, что 30 лет – это возраст дерзаний и у вас впереди еще много открытий”, -отметил председатель совета почетных граждан г. Харькова, Харьковский городской голова (1999-2002) Михаил Пилипчук.

“За тридцать лет, прошедших со дня основания, ХГУ «НУА» прочно вошла в ряд авторитетных вузов Харькова и Украины. Первое в Украине высшее учебное заведение негосударственной формы собственности, которое внедрило систему непрерывного образования. Результаты работы научно-образовательного комплекса впечатляют. Успехов, удачи, Добра!”, – написал мастер спорта по скалолазанию Сергей Бершов.

“Для меня НУА – это уникальный пример вуза, где обучают не навыкам (хотя и им тоже), а, прежде всего, знаниям, умению учиться, где студенты получают в полном смысле слова, еще раз подчеркну, ОБРАЗОВАНИЕ… А еще «Народная украинская академия» – это Большая Семья. К тому же я давно зная семью Астаховых – Виктора Ивановича и Валентину Илларионовну, считаю их своими учителями и с уверенностью могу сказать, что идея такой новой формы образования могла родиться именно в этой семье”, – отметил академик НАН Украины Владимир Семиноженко.

Как научиться достойно проигрывать, чтоб побеждать. Совет мастера спорта и профессора из Харькова

Опублікував(ла) новина GX , 03.04.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В системе образования очень важен спорт – он учит многому. Из-за того, что сегодня в Харькове нет звездных команд в игровых видах спорта, школьники и студенты очень многое теряют. Такое мнение высказала ректор Харьковского гуманитарного университета «Народная украинская академия», доктор исторических наук, профессор и мастер спорта по баскетболу Екатерина Астахова в программе «Viсtory с Викторией Маренич».

“Если нельзя без творчества в системе образования, то нельзя и без спорта. Спорт учит очень многому. Меня он научил двум вещам. Во-первых, достойно проигрывать. Ведь выигрывать всегда легче. Игровые виды спорта – это очень опасная вещь. В баскетболе вас пять на площадке: один “сачканул” – а проиграли все пятеро. Достойно проигрывать – надо уметь и недолго тормозить в этом состоянии. И, во-вторых, конечно, спорт учит командным вещам, организованности и многому другому. И очень жаль, что сегодня спорту не уделяется достаточно внимания. В Харькове нет звездных команд, а ведь все игровые виды спорта раньше в Харькове звучали очень здорово: не только баскетбол, но и волейбол, и футбол. Сегодня этого нет, и наши дети от этого очень многое проигрывают. 10-15 лет назад мы в нашем учебном заведении имели прекрасную мужские и женские волейбольные и баскетбольные команды. У нас был также уникальный проект футбольной команды мальчишек. Они заканчивали академию, уходили в мир, и за них не было стыдно. А сегодня практически ничего этого нет – это огромная потеря”, – считает Екатерина Астахова.

Мастер спорта и преподаватель не дает советы, как побеждать. Екатерина Викторовна уверена: важно не бояться ничего.

“Я – преподаватель. Боюсь давать советы. Считаю, что советы давать нельзя. Самый главный от меня посыл – во-первых, никому не надо ничего бояться. А во-вторых – все равно за все придется отвечать. Победишь ли ты – все равно несешь ответственность за эту победу. Проиграешь ли – тоже отвечать. Жизнь – такая штука, что не надо ничего бояться. В последнее время в своих пожеланиях студентам говорю: не бойтесь летать, летайте мощно. Только смотрите: рядом с вами летает кто-то еще. И чем мощнее мы поможем им на старте, чем мощнее у них будет сейчас эта взлетная полоса, тем мощнее они буду летать. А по нашим выпускникам чувство гордости возникает всегда. Они летают красиво. По-человечески красиво. Необязательно только должности, звания и миллионы в кармане. Хотя это все надо, и у них есть. Очень важно, чтобы они были успешными, и став такими, были благодарными и видели людей вокруг”, – резюмировала ректор НУА.

Почему приходится кормить чужих ученых: мнение ректора известного харьковского университета

Опублікував(ла) новина GX , 02.04.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Те, кто нами управляет сегодня – плохо учились в школе. Поэтому украинцам приходится кормить чужую науку. Но рано или поздно власть предержащие должны услышать ученых и, наконец-то, заметит – в стране есть удивительные отечественные научные школы, в том числе в Харькове. Так считает ректор Харьковского гуманитарного университета «Народная украинская академия», профессор Екатерина Астахова. Об этом она рассказала в программе «Viсtory с Викторией Маренич».

«Если мы не хотим кормить чужую армию, то надо кормить свою. Если мы не хотим покупать чужие открытия, то надо кормить свою науку. Все-таки это улица со встречным движением. И рано или поздно, я надеюсь, остатки отечественной науки убедят власть предержащих в том, что здесь есть совершенно удивительные научные школы, здесь есть удивительные традиции и надо относиться к ним бережно. Сегодня, к сожалению, этого не происходит. Это серьёзная ошибка и серьёзная проблема. Я снимаю шляпу перед нашими учеными, особенно гуманитариями. Взять наших историков Каразинского университета – Сергей Иванович Посохов, Сергей Михайлович Куделко. Это те историки, которые двигают науку сегодня. Они же есть. А наши химики, физики… Конечно, сейчас не лучшие времена для науки. Но я – оптимист. И искренне надеюсь, что в Украине ситуация изменится. Особенно в Харькове – ведь он удивительный. Здесь абсолютно другая аура, здесь лица другие», – отметила ректор первого в Украине частного вуза.

В интервью Екатерина Астахова также рассказала о том, зачем сегодня учиться, как быть нестандартным преподавателем, чему учит спорт и какие убытки несет образование в цифровую эпоху.

“Моя семья стала гораздо больше, чем я раньше думал”. Как в Харькове прививают уважение к ценностям былых эпох

Опублікував(ла) новина GX , 06.03.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

«День семьи» в Харьковском гуманитарном университете «Народная украинская академия (ХГУ «НУА») – всегда долгожданный праздник, который приходит вместе с весной. Но в этом году он особенный – академия празднует свое 30-летие. Поэтому 26-й ежегодный общеакадемический конкурс «История моей семьи» приурочили своей Альма-матер. Юбилейный год подарил конкурсу новую, 11-ю номинацию – «Академия в истории моей семьи».

За тридцать лет истории первого в Украине частного вуза сформировались целые академические династии. Сегодня за партами в школе раннего развития, специализированной экономико-правовой школе и университете сидят дети вчерашних выпускников. Для них «НУА» – это без преувеличения дом, семья, в которой выросли их родители, где работают бабушки, дедушки. Здесь не только читают предметы и дают академические знания, в вузе учат важному – любить, ценить, уважать и изучать свой род. Потому что эти знания помогают узнать больше об истории города, страны и эпохи. Иногда тщательное исследование судьбы одного человека позволяет лучше понять масштабные исторические события, чем любой учебник.

Поэтому конкурс «История моей семьи» – почти ровесник академии. А первые шаги к созданию генеалогического древа сегодня в академии делают в предшкольных классах.

«Первые шажочки наши воспитанники делают к познанию своего рода, составляя древо вместе со своими родителями. Кто рисует, кто чертит древо родословной. Важно то, что родители с детьми находят время говорить о своей семье, родословной, истории, традициях. Дети узнают больше о своих бабушках, прабабушках, дедушках, прадедушках. Поэтому и праздник семьи в академиии начинается в школе раннего развития», – рассказала проректор «НУА», профессор Наталья Чибисова.

В этом году самые юные академисты подали на конкурс 12 работ. Конечно, рисовать древо помогали родители.

Всего на нынешний конкурс школьники, студенты, а также преподаватели и сотрудники академии представили более 270 работ.

В начале марта жюри определило победителей в пяти 5 номинациях: «Академия в истории моей семьи», «Генеалогическое древо», «Харьков в истории моей семьи», «Великая Отечественная война в истории моей семьи» и «Учитель в истории моей семьи». Награждали три третьих места, три вторых и одно первое место.

В минувшую пятницу, 5 марта, в каминном зале академии, откуда велась онлайн-трансляция праздника, собрались победители конкурса. Остальные студенты, преподаватели, школьники и их родителей – более 100 онлайн-участников праздника – находились у своих мониторов. В таком полудистанционном формате День семьи академия проводила впервые.

По традиции праздник открыли юные дарования песней о самом дорогом – о семье.

Обращаясь ко всем пристусвующим, ректор ХГУ «НУА» профессор Екатерина Астахова, поблагодарила всех участников и организаторов конкурса за труд. Она подчеркнула, насколько важно сегодня воспитывать в обществе понимание главных ценностей – памяти и уважения к своему роду.

«Цель конкурса заключается в том, чтобы привить уважение к ценностям и традициям былых эпох. Мы можем не принимать другие ценности, которыми жили предыдущие поколения. Но мы должны их уважать, потому что это были ценности наших предков. И очень важно, чтобы наши дети понимали, что, прежде чем узнать мир, человек должен познакомиться с собой. Для этого он должен знать, кто были его предки»,- отметила ректор академии.

В рамках конкурса состоялась видеопрезентация работ преподавателей и выпускников вуза, в которых они делились традициями своего рода. Собравшись семьей, они рассказывали о том, как чтут традиции рода и передают их детям-внукам. Как обычное чаепитие может превратиться в важный и долгий разговор с детьми об их прадедах, если на столе будет семейная реликвия – чайник , привезённый дедушкой с далекой командировки.

Все работы конкурсантов были отмечены дипломами и благодарностями, а победителям вручили сетрификаты и подарки.

В призеры конкурса попал и пятиклассник Вячеслав Величко. Его мама и папа учились и познакомились в академии. Поэтому мальчику было что рассказать об академии.

«Я записал 5 интервью, чтобы узнать, какими студентами были мои мама и папа, какой была академия. Для моих родителей академия стала домом, для меня – тоже», – утверждает Вячеслав. За работу в номинации «Академия в истории моей семьи» школьнику присудили 2 место.

А первое место жюри отдало студентке-первокурснице Елизавете Михайловой.

Девушка только начала работать над генеалогическом древом своей семьи, но уже сумела в своей родословной отыскать семь поколений. Если и дальше продолжать поиски корней своего рода, то к шестому курсу наберется огромный материал. В этом уверен выпускник вуза Никита Лебедин, который в прошлом году стал обладателем Гран-при конкурса. За время учебы в академии генеалогическое древо его рода «выросло» со 182 до 800 человек.

«Моя семья стала гораздо больше, чем я раньше думал. Поэтому и дальше буду продолжать исследовать свой род. Это интересно и важно», – заявил выпускник в своей видеопрезентации, заверив, что готов помогать участникам конкурса изучать, писать историю своего рода.

В Харькове отмечают особую дату уникального вузовского Центра (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 19.02.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Ровно 25 лет назад – 19 февраля 1996 года – в Харькове в первом украинском частном вузе – гуманитарном университете «Народная украинская академия» открылась библиотека с небольшим фондом в 8 тысяч экземпляров книг для школьников, студентов и преподавателей.

Сегодня это Центр научно-гуманитарной информации ХГУ «НУА», о котором знают во многих странах мира. Которому дарят книги известные ученые. Где хранятся уникальные издания из более ста украинских и зарубежных вузов и библиотек. На многих есть отметки – нет, не традиционный библиотекарский штамп, а печать с указанием имени дарителя: «Получено в дар от …».

«Дарить книги – эта академическая традиция, которая родилась четверть века назад. На открытии библиотеки первый ректор Академии Валентина Илларионовна Астахова подарила семейную реликвию – собрание сочинений Михаила Лермонтова, 1913 года издания. С тех пор в фонд ежегодно поступает до 5 тысяч книг, дисков в подарок от преподавателей, студентов, учеников, выпускников и друзей Академии. «Даря в библиотеку, ты даришь самому себе» – это наш девиз. И мы благодарны каждой подаренной книге», – рассказала «Город Х» почетный профессор НУА, директор Центра Ирина Козицкая.

По словам директора, в библиотеке есть уникальные издания 18 века. Есть книги с автографами великих людей – к примеру, основателя Харьковской школы планетологии, академика Николая Барабашова. В ЦНГУ вам покажут книги на пергаменте – репринтное издание Конституции США. Здесь расскажут о самой большой и самой маленькой книге. И каждый раз отметят, что благодарны всем своим дарителям, друзьям, партнерам, которых уже свыше двухсот.

«Мы сотрудничаем не только с учеными, вузами из разных стран. Работаем и с партнёрскими организациями. В частности, сотрудничаем с украинско-американским благотворительным фондом «Сейбр-Свитло» (Sabre-Svitlo Foundation). Мы писали книги по истории образования. Их интересовала краеведческая литература, и мы обменивались. Наши книги ехали в американские библиотеки, а взамен мы получали американскую литературу: справочную, энциклопедическую. Так в нашей библиотеке появилась «Энциклопедия Украины» на английском языке американского издания. И наши студенты, которые изучают английский, имеют возможность читать литературу на аутентичном языке. Читать в первоисточнике, а не адаптированные у нас тексты. В нашей библиотеке иностранных языков и литературы есть даже издание на японском, хотя этот язык в академии не изучают», – отметила почетный профессор НУА.

А еще Академия горда своими воспитанниками, которые помнят, что лучший подарок для их альма-матер – это книга.

«Казалось бы, вуз закончили, пошли по жизни дальше. Но они помнят и дарят книги. Наши выпускники развивают свое дело и продолжают учиться, читая нужные и полезные для себя книги. Эти же книги они потом дарят нам в библиотеку, понимая, что эти издания также интересны сегодняшним студентам. Именно благодаря нашей выпускнице Елена Черкесовой, которая уже много лет живет в Испании, в библиотеке появилась мини-библиотека на испанском. Мы также благодарны за книги нашим бывшим студентам Александру Бондаренко, Ольге Гонце, Алексею Чернышову, Роману Майбороде и многим другим», – отметила Ирина Козицкая.

По ее словам, создавать уникальную библиотеку НУА было непросто, даже трудно, но интересно.

«У нас была невероятная поддержка ректората вуза. «Вузы начинаются с библиотеки» – процитировала древних Валентина Илларионовна Астахова на открытии Центра четверть века назад, и с таких позиций руководство академии относится к библиотеке все 25 лет. А начинали мы в середине 90-х годов с сотрудничества с библиотекой Делового и культурного центра (ред. – ныне в этом здании расположен Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при президенте Украины). Тогда академия арендовала у них помещение. Постепенно создавали свой книжный фонд. И на момент открытия своей библиотеки он насчитывал около 8 тысяч экземпляров», – вспоминает Ирина Владимировна.

Сегодня на полках библиотеки находится 160 тысяч разных изданий – и это только бумажные книги. А есть еще фонд электронных книг. Это издания академии, и они находятся в открытом доступе.

«Сегодня мы входим в информационное электронное пространство. А первый компьютер нам подарили на открытии библиотеки. И в 1998 году мы были первой библиотекой на Харьковщине и четвертой в Украине, которая выставила свой электронный каталог в интернет», – рассказала директор Центра.

Позже библиотека «НУА», также первой в Харькове, открыла электронную медиатеку, а в мае 2009 года в академии заработал первый в Украине мультимедийный читальный зал.

«Мы были первые, кто отказался от е-медиатеки, поняв, что нам нужен не чисто электронный, а мультимедийный читальный зал, где в открытом доступе стоят бумажные книги. Здесь проходят учебные занятия, выставки, заседания клубов, увлекательные встречи с выдающимися экономистами, психологами, переводчиками. Важно для нас, что мы не только библиотека, которая выдает книги и обеспечивает учебный процесс и научную работу академии. Большой наш блок работы – это воспитательная работа, воспитание книгами», – подчеркнула собеседница.

11 лет назад на базе Центра был создан литературный клуб «ЛиК» и основана ежегодная академическая акция «Книга года НУА». В апреле этого года в 11-й раз состоится традиционное обсуждение книги, в котором принимают участие школьники, студенты и преподаватели.

«В апреле мы определяем книгу года. Ее читает вся академия, а через год, снова в апреле, мы ее обсуждаем. Обычно мы определяли одну книгу. Но в этом году читаем не просто одну книгу, а «Книги о книгах». Это и «Рукописи не горят» по роману Булгакова «Мастер и Маргарита». Это «451 градус по Фаренгейту» Рея Брэдбери и другие. Должно получиться интересно»,- уверена Ирина Козицкая.