Позначка: Астахова

У Харкові відзначають особливу дату унікального Центру ВНЗ (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 19.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вже 30 років потому – 19 лютого 1996 року – у Харкові у першому українському приватному ЗВО – Харківському гуманітарному університеті “Народна українська академія” (НУА) відкрилася бібліотека з невеликим фондом у 8 тисяч екземплярів книг для школярів, студентів та викладачів.

Попри війну, це Центр науково-гуманітарної інформації ХГУ “НУА”, про який знають у багатьох країнах світу. Якому дарують книжки відомі вчені. Де зберігаються унікальні видання із понад ста українських та зарубіжних ЗВО та бібліотек. На багатьох є позначки – ні, не традиційний бібліотекарський штамп, а друк із зазначенням імені дарувальника: «Отримано в дар від …».

«Дарувати книги – ця академічна традиція, яка народилася понад 30 років тому. На відкритті бібліотеки перша ректорка НУА Валентина Іларіонівна Астахова подарувала сімейну реліквію – унікальне видання від 1913 року. З того часу в до фонду щорічно надходило до 5 тисяч книг, дисків у подарунок від викладачів, студентів, учнів, випускників та друзів НУА. «Дар бібліотеці, то дар собі» – це наш девіз. І ми вдячні кожній подарованій книзі», – розповілf GХ минулого ювілею почесний професор НУА, директор Центру Ірина Козицька.

Додамо трохи спогадів з мирних часів, коли бібліотека НУА святкувала 25 річчя.

За словами директора, бібліотека має унікальні видання 18 століття. Є книги з автографами великих людей, наприклад, засновника Харківської школи планетології, академіка Миколи Барабашова. У ЦНГУ вам покажуть книжки на пергаменті – репринтне видання Конституції США. Тут розкажуть про найбільшу і найменшу книгу. І щоразу зауважать, що вдячні всім своїм дарувальникам, друзям, партнерам, яких уже понад двісті.

«Ми співпрацюємо не лише з науковцями, вишами з різних країн. Працюємо і з партнерськими організаціями. Зокрема співпрацюємо з українсько-американським благодійним фондом «Сейбр-Світло» (Sabre-Svitlo Foundation). Ми писали книги з історії освіти. Їх цікавила краєзнавча література і ми обмінювалися. Наші книги їхали до американських бібліотек, а натомість ми отримували американську літературу: довідкову, енциклопедичну. Так, у нашій бібліотеці з’явилася «Енциклопедія України» англійською мовою американського видання. І наші студенти, які вивчають англійську, мають можливість читати літературу автентичною мовою. Читати у першоджерелі, а не адаптовані у нас тексти. У нашій бібліотеці іноземних мов та літератури є навіть видання японською, хоча цю мову в академії не вивчають», – зазначила почесний професор НУА.

А щеНУА пишається своїми вихованцями, які пам’ятають, що найкращий подарунок для їх альма-матер – це книга.

«Здавалося б, ЗВО закінчили, пішли життєвим шляхом далі. Але вони пам’ятають та дарують книги. Наші випускники розвивають свою справу та продовжують навчатися, читаючи потрібні та корисні для себе книги. Ці ж книжки вони потім дарують нам у бібліотеку, розуміючи, що ці видання також цікаві сьогоднішнім студентам. Саме завдяки нашій випускниці Олені Черкесовій, яка вже багато років живе в Іспанії, в бібліотеці з’явилася міні-бібліотека іспанською. Ми також вдячні за книги нашим колишнім студентам Олександру Бондаренко, Ользі Ґонце, Олексію Чернишову, Роману Майбороді та багатьом іншим», – зазначала Ірина Козицька.

З її слів, створювати унікальну бібліотеку НУА було непросто, навіть важко, але цікаво.

«У нас була неймовірна підтримка ректорату НУА. «ЗВО починаються з бібліотеки» – процитувала давніх Валентина Іларіонівна Астахова на відкритті Центру, і з цих позицій керівництво академії відноситься до бібліотеки усі роки її існування. А розпочинали ми у середині 90-х років із співпраці з бібліотекою Ділового та культурного центру (ред. – нині у цьому будинку розташований Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при президенті України). Того часу академія орендувала у них приміщення. Поступово створювали свій книжковий фонд. І на момент відкриття своєї бібліотеки він налічував близько 8 тисяч екземплярів», – згадувала Ірина Володимирівна.

На 2021 рік на полицях бібліотеки перебувало 160 тисяч різних видань – і це лише паперові книги. А є ще фонд електронних книг. Це видання академії, і вони знаходяться у відкритому доступі.

«НУА входить до інформаційного електронного простору. А перший комп’ютер нам подарували на відкритті бібліотеки.І в 1998 році ми були першою бібліотекою на Харківщині та четвертою в Україні, яка виставила свій електронний каталог в інтернет», – розповіла директор Центру.

Пізніше бібліотека «НУА», також перша в Харкові, відкрила електронну медіатеку, а в травні 2009 року в академії запрацювала перша в Україні мультимедійна читальна зала.

«Ми були першими, хто відмовився від е-медіатеки, зрозумівши, що нам потрібна не суто електронна, а мультимедійна читальна зала, де у відкритому доступі стоять паперові книги. Тут відбуваються навчальні заняття, виставки, засідання клубів, захоплюючі зустрічі з видатними економістами, психологами, перекладачами. Важливо для нас, що ми не лише бібліотека, яка видає книги та забезпечує навчальний процес та наукову роботу академії. Великий наш блок роботи – це виховна робота, виховання книгами», – наголошувала співрозмовниця.

У 2010 році на базі Центру було створено літературний клуб «ЛіК» та засновано щорічну академічну акцію «Книга року НУА». У квітні 2021-ого року було заплановано традиційне обговорення книги, в якому беруть участь школярі, студенти та викладачі.

«У квітні ми визначаємо книгу року. Її читає вся академія, а за рік, знову у квітні, ми її обговорюємо. Зазвичай, ми визначали одну книгу. Але 2021-ого року було заплановано не просто одну книгу, а Книги про книги. Як то «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері та інші. Має бути цікаво»,- була впевнена Ірина Козицька.

Нагадаємо, навчальний рік 2025/2026 ювілейний для незламного колективу. “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію.
Цього ювілейного року новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (посилання на проєкт).

В Харкові на засіданні круглого столу підняли важливі теми сучасного брендингу закладів освіти (фото, доповнено)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Економіка.

Сьогодні в Україні соціально-економічний статус тісно пов’язаний з рівнем освіти. Вища освіта не тільки надає можливості щодо отримання кращої роботи та відповідно більших заробітків, але й формує певну систему цінностей, змінює світогляд та світосприйняття, мотивації та прагнення тощо.

Західноєвропейські заклади вищої освіти вже давно вступили в конкурентну боротьбу за абітурієнтів.
Зокрема, брендинг уже тривалий час активно використовується як ефективний механізм формування та підвищення конкурентоспроможності, створення міцної репутації, яка підсилює довіру співробітників і споживачів.

Брендинг у сфері освітніх послуг – це маркетингова діяльність зі створення позитивного іміджу навчального закладу, основу якої складає соціальна відповідальність всіх учасників процесу надання, одержання і використання освітніх послуг, включаючи формування довіри та визначення унікальних характеристик бренду, які сприяють позиціонуванню його на ринку.

Тема брендингу українських закладів вищої освіти порівняно нова і поки що є недостатньо дослідженою, отож бо потребує обговорення.

Колектив Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» 14 листопада зібрав зацікавлених осіб на круглий стіл «Брендинг сучасного закладу освіти: тренди часу». Академія стала майданчиком для обговорення підходів та стратегій, спрямованих на створення та розвиток сильного бренду навчального закладу в сучасних умовах.

Дві години онлайн були насичені цікавими оповідями та питаннями, які наразі гостро стоять у нашому суспільстві. Учасниками цього заходу стали викладачі університету та ліцею Народної української академії, керівники структурних підрозділів, аспіранти та представники студентської спільноти, а також партнери з реалізації експерименту, стейкхолдери. Загалом захід зібрав понад 100 осіб.

Свої думки та дослідження доповідали:
– доктор економічних наук, професорка, завідувач кафедри маркетингу, управління репутацією та клієнтським досвідом Державного біотехнологічного університету Савицька Наталія Леонідівна;

– кандидатка юридичних наук, заслужений журналіст України Маренич Вікторія Михайлівна.

Контактна інформація з нагоди заходу: проректор, кандидат економічних наук, доцент Іванова Ольга Анатоліївна (тел. (050) 531 38 19, nir-nua@ukr.net).

Окремо відзначимо активних оповідачів круглого столу: Козярук С. Л. (виконавчий директор Харківського обласного благодійного фонду «Академія»), Санін А. О. (підприємець, засновник компаній та інвестор в альтернативну енергетику); Мороз М. Г. (комунікаційний директор Українського Індустріального кластеру).

Завдяки виступам спікерів та жвавій дискусії напрямки тематики Круглого столу були розкриті (докладніше про подію в новині “НУА”).

Підсумовуючи нагадаємо, що саме бренд дає змогу підвищити впізнаваність закладу, покращити й зміцнити престиж, забезпечити висвітлення найсильніших його конкурентних переваг.

Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» в цьому питанні має багатий досвід. Адже, попри всі складнощі часу, вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.
До речі, навчальний рік 2025/2026 ювілейний для “НУА”. Новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

“Як і кожен навчальний заклад Харкова, НУА має реалізовані амбітні проекти, перемоги, високі рейтинги та досягнення. Серед них- сам факт існування академії, бо вона є унікальною для країни і , до речі, єдиною поки що освітньою структурою, яка реалізує на практиці модель безперервної гуманітарної освіти (т.з. LifelongLearning)”, – наголошує ректорка Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” Катерина Астахова. Докладніше про складові бренду, іміджу, обличчя академії в новині GX.

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.

1 вересня в історії Харкова: цікаві особистості, факти і події із життя міста (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 01.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Ось і промайнуло літо, осінь кличе за парти… Історія не всіх університетів має воєнні сторінки. Але є ВНЗ, які і під час війни працюють ще й готуються зустрічати ювілей. Так колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань (докладніше в новині GX).

І саме 1 вересня їм є що згадати… “Перші посвяти в студенти відбулись в НУА не відразу”, – розповідає ректорка НУА Катерина Астахова.
Сьогодні вже мало хто згадує, що першим починали навчальний рік традиційно 1 вересня учні ліцею.

І лише потім, через два тижні, «стартували» заняття студентів. Так була можливість зосередити увагу з початку на молодших, а потім – на студентів.

Поступово встановилися норми, які підтримуються і сьогодні: 1 вересня стало початком для всіх «академиків».

«Перші дзвоники» і Посвяти у студенти проходили щорічно із 1994 року, коли НУА перебралася остаточно до приміщень, що стали її домом – на вулиці Майка Йогансена, 27 (сучасна назва).

І поступово сформувалися традиції, які підтримуються і далі: молодших вітали студенти, першокурсників – учні ліцею. Першою у місті НУА започаткувала новий власний прапор, штандарти факультетів і ліцею, форму для ліцеїстів. А з часом і для керівного складу академії.
Виконувався Гімн НУА, який написали університетські викладачі: доцент Л. Собко (текст) та професор А. Янцевич (музику).

Якісь деталі, елементи Посвят та Перших дзвоників, можливо забуваються. Але те, що 1 вересня завжди було яскравим, веселим, пам’ятним святом, залишилось у пам’яті багатьох. Як і цього року, коли НУА почала 35-й рік свого існування.

Коли ми згадуємо Харків і “НУА” – це одразу думка про Почесну громадянинку міста Харкова Астахову Валентину Ілларіонівну –
радника ректора “НУА”, Почесного професора Харківського гуманітрного університету «Народної української академія», доктора історичних наук, професора, академіка АН ВШ України.

Довідка.Астахова Валентина Іларіонівна народилася в місті Дніпро (сучасна назва) у 1935 році.
Після повернення з евакуації і закінчення Другої світової війни родина переїхала до Харкова, з яким і пов’язане все подальше життя професора Астахової В. І.
Валентина Іларіонівна після закінчення школи ступила до університету.
У 1957 році закінчила з відзнакою Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (сучасна назва ЗВО) за спеціальністю «Історія».
У 1964 році захистила кандидатську та з часом – докторську (1981 році) дисертації саме в якості викладача університету.
Працювала завідуючою кафедрою і в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (сучасна назва ЗВО).

У 1991 році з командою однодумців започаткувала перший й досі єдиний в Україні комплекс безперервної освіти – Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», ректором якого була до 2011 року.

Почесний громадянин міста Харкова, Заслужений працівник освіти України, кавалер двох орденів княгині Ольги.

Цього ювілейного року для “НУА” новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

Отож бо, саме того дня, коли відчиняються двері “НУА” для нових майбутніх вчених та митців, коли кожен викладач та випускник ЗВО згадує Почесну громадянинку міста Харкова Валентину Астахову, Харків має в своїй скарбниці цікаві факти з життя яскравих особистостей нашого міста, а також історичні факти про знакові подій з сьогодення і далекого минулого.

1 вересня 1937 року народився Микола Сядристий – унікальний художник, майстер мікромініатю7ри.
Сядристий народився у селі Колесниківка Харківської області.

Навчався у Харківському художньому училищі. Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут імені Докучаєва.
Працював у Закарпатті та Києві.
Сядристий був різнобічною людиною. Майстер спорту, абсолютний чемпіон України з підводного спорту.
Створенням мікромініатюр займається понад 40 років. Усі мініатюри виконує тільки вручну, за своєю неповторною для кожної роботи технологією.
Автор книг «Важко підкувати блоху» та «Таємниці мікротехніки».
Творчість майстра утвердила у світі поява нового слова — «мікромініатюра», якого раніше не було ні в енциклопедіях, ні в словниках.
Роботи Миколи Сядристого виставлялися у різних країнах на всіх континентах.
Найбільш повно його твори представлені на постійній виставці мікромініатюр у Києво-Печерському заповіднику та Музеї мікромініатюр у князівстві Андорра.
Кожна унікальна та неповторна. Наприклад, троянда у волоссі. Всередині людського волосся по його довжині просвердлено порожнину і відполіровано до повної прозорості. Потім всередину вставлена гілочка троянди, товщиною 0,05 міліметра.
Художнику не важко було помістити цілий караван золотих верблюдів у вушко голки.

На скляному пелюсті хризантеми розміром 2 на 5 міліметрів вигравіровано ноти – фрагмент полонеза Огінського.

Прекрасний портрет-барельєф балерини Сядристий умістив на шматочку вишневої кісточки розміром 3 на 4 міліметри.

На половинці макового зерна розмістився вітряк, зроблений з 203 золотих деталей.

Микола Сядристий визнаний найкращим мініатюристом світу.

1 вересня 2002 року в Харкові з’явився нині знаменитий пам’ятник закоханим.
Ініціаторами встановлення такої пам’ятки виступив Євген Кушнарьов, який очолював Харківську облдержадміністрацію з 2000 по 2004 рік, та студенти трьох архітектурних факультетів місцевих вузів. Автором ідеї вважається студент Харківської державної академії дизайну та мистецтв Дмитро Іванченко. А губернатор запропонував студентам провести конкурс ескізних робіт.
Після встановлення пам’ятник неодноразово ставав жертвою актів вандалізму.

Тому пізніше скульптурна композиція була вміщена в чашу фонтану.

З’явилася весільна традиція – бризкати губи водою з цього фонтану перед поцілунком, який має подарувати міцне кохання молодятам.

Існує думка, що пам’ятник скопійований із пам’ятника The Kissing Bridge у Брайтоні (Великобританія).

1 вересня 2003 року харківські футболістки були найсильнішими у країні. У Києві у фіналі Кубка України серед жіночих команд ФК “Харків-Кондиціонер” з рахунком 2:1 обіграв торішніх володарів кубка України з футболу – “Легенду-Чексіл” із Чернігова.
За рік до того харків’янки були володарками срібних медалей.

1 вересня 2011 року “Укрспецекспорт” підписав з Таїландом контракт на постачання 49 танків “Оплот”, які вироблялися на харківському заводі імені Малишева. Загальна вартість контракту становила понад 200 мільйонів доларів США.
Цей контракт став найуспішнішим для харківського заводу за останнє десятиліття. Більше таких великих партій танків завод не виробляв.

01 вересня 2012 року харківці посідали одне з провідних місць у паралімпійському русі в Україні.
На Паралімпійських іграх у Лондоні харків’янка Наталія Прологаєва стала чемпіонкою у плаванні на дистанції 200 метрів комплексним стилем. Її результат став новим світовим рекордом. Дистанцію харків’янка здолала за 3 хвилини 13,43 секунди.

У Харкові була сильна школа комплексного плавання.

1 вересня 2021 року в Харкові, на подвір’ї медико-біологічного корпусу Національного фармацевтичного університету, що на вулиці Куликівській, відкрили пам’ятник під назвою “Феномен наук про здоров’я”.

Скульптура є бронзовою фігурою лабораторного щура, який задніми лапами стоїть на книгах, а в передніх тримає таблетку. Уся композиція кріпиться на мармуровому постаменті. Загальна висота пам’ятника становить 3,5 метри.

“Лабораторні тварини – ідеальні помічники вчених вже багато десятиліть поспіль. Багато наукових відкриттів, особливо у фармації та медицині, зроблено на основі результатів досліджень, проведених за участю цих тварин. Їх допомога необхідна для створення ефективних способів лікування та відновлення здоров’я та якості життя людей”, – зазначили в Національному фармацевтичному університеті.

Автор композиції – харківський скульптор Сейфадін Гурбанов. Пам’ятник було відкрито в рамках підготовки до 100-річного ювілею університету.

Фото та матеріал: ХГУ НУА, GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела, Національний фармацевтичний університет

Ювілейний рік: НУА та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 01.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.
Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу. “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію.

Напередодні, Дня знань ректорка Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” Катерина Астахова привітала місто й учнів з початком нового навчального року, а ще розповіла, чим дихає і дивує наразі ВНЗ, що нового й цікавого вони готують для своїх учнів.

“Люди роблять те, що в умовах Харкова здається нереально, але… можливо”, – переконана ректорка НУА Катерина Астахова.

До ювілею з видатною харків’янкою поспілкувалася і запитала про найважливіше заслужена журналістка України Вікторія Маренич.

– Який найбільший внесок “НУА” в історію Харкова за 35 років?

Як і кожен навчальний заклад Харкова, НУА має реалізовані амбітні проекти, перемоги, високі рейтинги та досягнення. Серед них- сам факт існування академії, бо вона є унікальною для країни і , до речі, єдиною поки що освітньою структурою, яка реалізує на практиці модель безперервної гуманітарної освіти (т.з. LifelongLearning)

Крім того, НУА першою серед освітніх інституцій часів незалежності подарувала місту студентську каплицю- прикрасу Нагірного району міста, яка височить над Журавлівськими пагорбами, монумент «Вогонь знань», що поклав початок творчої кар’єри в Харкові відомого скульптора, Народного художника України Катіба Мамедова, унікальне багатотомне видання творів, які раніше не бачили світ, знаного історика, громадського діяча Дмитра Багалія тощо.

І все ж-таки, головний внесок в історію міста, це…люди. Саме люди, які створюють «Харківський код», його унікальність і неповторність.

Перш за все ідеться про непересічну особистість-засновника та першого ректора НУА, Почесного громадянина Харкова, доктора історичних наук, професора, кавалера двох орденів княгині Ольги ( в т. ч. орден за № 1 !) Валентину Астахову. А ще–блискучих вчителів ліцею НУА, викладачів університету і безумовно, випускників, які сьогодні боронять державу. попри всі перешкоди, розвивають економіку, будують перспективи України.

– У Харкові в 1689 році, через 35 років з дня заснування, був побудований Покровський собор – найдавніша кам’яна споруда міста. Одна з його візитівок. Що є візитною карткою “НУА”?

Візитівка НУА… Логіка відповіді, напевно, як і на попереднє питання. Є про що говорити і чим пишатися. Можливо візитівкою став монумент «Вогонь знань», відкритий на честь десятої річниці НУА у 2001 році.

Можливо – унікальний простір музею історії НУА з неповторними Літописами, виставками, експозицією.

Музей не залишає байдужим жодного відвідувача. І це щиро, бо музей не тільки зберігає, він водночас створює історію навчального закладу, забезпечує історізацію його діяльності.

А ще – символи і традиції НУА, яскрава–в академічному стилі–форма ліцеїстів, студентів і навіть, керівників закладу.

Все це–складові бренду, іміджу, обличчя академії. Головне, скоріше, все ж-таки–люди, які складають «академічну спільноту» НУА. Вони мають власне обличча, культуру, рівень відповідальності…

– Історія не всіх університетів має воєнні сторінки. Чи потрібно навчатись під час війни? Чи відбувається трансформація як способів отримання знань, так і самого розуміння навчання?

Освіта врятує країну і людей. Коли 14 березня 2022 року “НУА” почала відновлювати навчальний процес, ми побачили, відчули- це надало сил, допомогло людям витримати той страшний період.

Війна призвела до трансформації всього і всіх. Нічого більш страшного в житті бути не може. Крапка.

Але події воєнного часу примусили шукати відповіді, знаходити сили, відкривати можливості, яких раніше не було. Освіта (якщо вона реально- освіта) – це не тільки про гроші, кар’єру та професію, скільки про цінності і сенси, про розуміння відповідальності людини за себе, свої вчинки, позиції…

Ні для кого ні таємниця, що людське життя- це головна цінність, вона над усім. Війна принесла в освіту (на всіх її рівнях) відчуття цієї цінності, надважливість.

Освіта в країні має шалені втрати. Якість з них на поверхні, наслідки інших прийдеться долати по завершенні того жаху, щоспіткав Україну, виявляти їх, навчитися впізнавати та шукати відповіді. І це дозволить суспільству стати реально толерантним.

Багато тих, хто не погодиться, але саме освіта, освітяни можуть запобігти падінню суспільства у прірви ненависті. Ненависть не інструмент відбудови.

– Виклики. Плани. Мрії.

Виклики – війна.

Плани – перемога та Мир.

Мрії – Мир.

А ще є впевненість в перспективах країни, міста, академії. Але реалізація перспектив значною мірою залежить від нас.

Кожне слово свого керівника втілює в життя колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”, адже і цього року вони радо зустрічають нових студентів. У важкі часи, коли багато міст і сел України зруйновані, в “НУА” підтримують молодь, зокрема, цього року на навчання безоплатно прийнято студентів з районів Куп’янська та Вовчанська.

В родинному колі викладачів, старшокурсників, випускників “НУА” та батьків, оплесками, з гумором та світлими словами напуття вже 30 серпня Харківський гуманітарний університет “Народна українська академія” прийняв до своїх лав ще понад 50 студентів.

Урочиста подія традиційно розпочалася з Gaudeamus – цепопулярний студентський гімн, який відомий у всьомусвіті. Гімн символізує повагу до традицій, знань та інтелектуальної свободи.

Лунав для гостей заходу і гімн “НУА”.

А ви знали? Історія університетської освіти налічує багато століть. Перші прообрази університетів у Візантійскій імперії з’явилися ще в IX столітті.

У XI столітті почали формуватись перші університети у Європі. Серед них Болонський університет в Італії, Паризький університет у Франції, Оксфордський університет в Англії.

В Україні першою була Києво-Могилянська академія, заснована у XVII столітті.
Харків був і залищається провідним освітнім центром нашої держави. Так, перший університет у місті — це Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, який був заснований 17 листопада 1804 року і урочисто відкритий 29 січня 1805 року за ініціативи Василя Каразіна.
Сьогодні місто-герой Харків — це потужнийосвітній простір, у якому працюють близько 30 університетів і академій.

Серед них почесне місце посідає Харківський гуманітарний університет «Народна українськаакадемія» — сучасний освітній комплекс, де поєднуються традиції та інновації, наука та креативність, навчання і виховання справжніх особистостей.

Цьогоріч студентам випала честь навчатися у ювілейний для академії рік – у травні 2025 року “НУА” виповниться 35 років.

Урочисто відкрити і провести святковий захід було довірено першокурсникам Дорошеву Олександру та Рязанцевій Аріні, Кожен з них має свою історію: так Олександр вже не новачок в “НУА” – юнак закінчив ліцей закладу, а ось Аріна приїхала до Харкова із зраненого війною Куп’янська. З перших кроків студентів підтримала керівник театральної студії академії Валерія Григор’єва.

В цей особливий день першокурсники отримали привітання від ректора “НУА” – доктора історичних наук, Почесного профессора Вісконсинського університету у США Катерини Вікторівни Астахової!

З гордістю за рідне місто та свій навчальний заклад Катерина Вікторівна, наголосила, що в місті студентів – честь отримати вищу освіту, це відкриває безмежний обрій в майбутньому житті. Ректор не лише привітала усіх з новим навчальним роком, а ще й згадала першокусників, які цього дня відзначали день народження. Нехай не усі мали змогу бути особисто на святковому заході, але любов дружньої родини “НУА” огорнула кожного.

Від частини офіційної захід плавно перейшов до розважальних номерів, які підготували викладачі, студенти старших курсів та гості з дружніх ВНЗ.
Зокрема, з гумором були отримані перші корисні поради від учнів (Беспалов Ігор, Норік Дарина), а ще було розтлумачено важливі тези «Студентського словника» викладачами – деканом факультету післядипломної освіти, доцентом Войно-Данчишиною Ольгою Леонідівною та керівником навчально-методичної ради НУА, доцентом Панченко Дмитром Ігоровичем.
Серед музичних номерів від викладачів лунала гитара й саксофон, а ще разом із залом заспівали “Добрий ранок Україна”.

З гумором кожному з батьків напередодні 1 вересня видали по пачці “валер’янки”.

А ще привітати родину “НУА” прийшли представники асоціація випускників, які допомагають своєї Альма матер. Так до студентів звернулися Голова Асоціації випускників, Засновник Благодійного фонду «Добрі справи разом» Майборода Роман та випускниця Пікалова Анна, яка сьогодні у залі представляє родину першокурсника – медаліста Пікалова Євгенія.

Наприкінці святкового заходу першокурсники попрацювали у команді – разом створили лого “НУА” (під наглядом декану Гоги Наталії Павлівні), а ще склали “Студентську присягу” і отримали «паспорт студента» й ручку (“На удачу”).

І традиційне загальне фото!

А ще додамо світлих спогадів з минулого…

Нагадаємо, у музеї ХГУ «Народна українська академія» з’явилася нова експозиція. Вона — про найпекельніше і найболючіше за більш як 30-річну історію вишу. Вона — про війну, у яку ніхто не вірив. Про болючі втрати серед випускників, які змінили свої цивільні професії на військові, про волонтерів і відбудову корпусу академії, куди влучила російська ракета 17 квітня 2022 року.

Фото з музею минулих років у альбомі GХ на фейсбук-сторінці:

Контактна інформація:

Адреса: Україна 61000, Харків, вул. Майка Йогансена, 27 (м. «Ярослава Мудрого»)

Телефон: (057)704-10-37, (050)-632-60-60, (096)-270-77-17.

E-mail: voinodan@gmail.com; mssg.me/voinodan

Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, Наталія Бойченко, ХГУ НУА

Що залишаю людям. Харківський університет привітав з 90-річчям першу ректорку (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.04.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 4 квітня, відзначає красиву дату, 90-річний ювілей, Валентина Іларіонівна Астахова – перша ректорка Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія».

На долю шкільної учительки історії, яка пройшла шлях до докторки історичних наук, професорки, засновниці одного з перших в Україні приватного вишу, випало чимало випробувань і перемог.

У день народження свого Педагога учні та колеги НУА презентували виставку «Що залишаю людям». Експозиція, відкрита у музеї історії вишу, охоплює цілу епоху.

Валентина Іларіонівна народилася у Дніпропетровську (нині м. Дніпро), але Харків, куди родина переїхала після евакуації, став її рідним. Тут минало дитинство, студентська юність, відбулося становлення.

Випускниця історичного факультету нині Каразінського університету свій педагогічний шлях розпочала у 36-й харківській школі. Після успішного захисту дисертації у рідній альма-матер колишня аспірантка стає викладачем на історичному та механіко-математичному факультетах. А вже на початку 70-х років її перші учні захищають свої кандидатські.

За її ініціативи у 1972 році відкрито Музею історії Харківського державного університету, організована Художня рада університету – самобутній орган, який керує розвитком художньої творчості студентів. Саме тоді університетські хор, симфонічний оркестр, танцювальний і вокальний ансамблі, ансамбль скрипалів, театр естрадних мініатюр та інші творчі колективи стали лауреатами, дипломантами, переможцями творчих конкурсів, універсіад, оглядів.

Зі спогадів Михайла Бердута, кандидата історичних наук, доцента ХНУ ім. В. Н. Каразіна: «У Валентини Іларіонівни ми вчилися вмінню ставити перед собою цілі, доходити до суті проблем та завдань. І що дуже важливо – вона навчила любити ту справу, якою займаєшся. Треба відзначити її дивовижну працездатність, а головне – вміння працювати: діловито, тямуще, обдумано. Це проявляється у керівній та викладацькій діяльності, у громадській роботі».

«Чим можна пояснити такий успіх мистецьких колективів університету у роки? Я думаю – талантом Валентини Іларіонівни. Вона могла побачити в людині певні задатки, допомогти їх розвинути та довести просто до досконалості», – пригадує колега-каразінець, кандидат історичних наук Володимир Духопельников.

Під безпосереднім керівництвом Валентини Іларіонівни в університеті було розпочато роботу з вивчення бойового шляху Харківського студентського батальйону народного ополчення періоду Другої світової війни. Завдяки роботі, розпочатій ще в 70-ті роки, наприкінці 90-х років минулого століття на центральній площі міста відкрили монумент студбатівцям.

Зі спогадів Сергія Посохова, професора ХНУ ім. В.Н. Каразіна: «У науковій літературі використовується словосполучення «університетська людина», яке позначає людину певного стилю життя, носія університетської культури. В.І. (Валентина Іларіонівна — ред.) неодноразово та публічно висловлювала своє захоплене ставлення до університету, до своєї alma mater. Але головне в тому, що вона усвідомлено не лише дотримується університетських принципів, а й культивує їх».

У біографії Валентини Астахової також був «юридичний період», коли вона очолила кафедруу Харківському юридичному інституті (нині – Юридична академія України ім. Я. Мудрого). Уявіть, працювала ускладі делегації України на 40 сесії Генасамблеї ООН (1985 рік).

Але головним періодом для Валентини Іларіонівни став 1991 рік — заснування Народної української академії, одного із перших навчально-наукових комплексів безперервної освіти в України.

Разом з колективом однодумців розпочалася реалізація результатів численних теоретичних пошуків з проблем освіти. НУА стала членом Європейської асоціації міжнародної освіти і експериментальний майданчик Міністерства освіти і науки України щодо відпрацювання нового освітнього модуля.

Наразі ХГУ «НУА» – перший і поки єдиний заклад неперервної освіти в Україні. Серед проєктів, ініційованих першою ректоркою — унікальні дослідницькі роботи, серед яких видання в 6 томах творів Д. Багалія, до якого увійшли роботи, які не публікувалися.

З ініціативи першої ректорки Харкові з’явилася перша студентська каплиця святої Тетяни, встановлено монумент «Вогонь знань». Музей історії НУА став третім, створеним за участі та керівництвом ювілярки. Унікальна за структурою бібліотека – Центр науково гуманітарної інформації, організації учнівського та студентського самоврядування — також дітище Валентини Астахової.

У 1997 році Валентина Іларіонівна першою в Україні отримала Орден княгині Ольги. Наразі вона є володаркою Ордена Княгині Ольги III та II ступенів.

У 2011 році за вагомий внесок у сферу освіти міста Харкова Валентина Іларіонівна Астахова стала Почесним громадянином міста Харкова. І це звання, вважає, харків’янка найбільш цінним з усіх нагород.

У свої 90 Валентина Астахова не втрачає зав’язків з академією. Вона є головою Ради музею, власноруч веде «Літопис НУА» іпродовжує опікуватися багатьма проєктами вишу.

Колектив новинного порталу GX щиро вітає Валентину Іларіонівну та її «академіків» зі знаковою подією.

Фото та матеріал: Галина Половик, НУА

Третій рік війни. Студентські світлини з прифронтового Харкова мандрують Європою (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 17.01.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

У межах проєкту «Харків: три роки в умовах ненормальності» в країнах Європи експонуються виставки з університетської колекції «Харків та НУА після 24 лютого 2022 року».

Автори світлин – студенти, викладачі та інші працівники «НУА», які живуть у прифронтовому місті і фіксують життя Харкова та університету в умовах війни (фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX).

Мета акції – розповісти світу про своє студентське, наукове, промислове, культурне європейське місто, яке першим зазнало руйнувань і смертей цивільного населення від російської зброї і яке третій рік живе під постійними обстрілами. Нагадати європейській спільноті про жах війни і необхідність допомагати Україні, яка мужньо боронить незалежність.

Перша виставка харківських світлин у межах цього проєкту стартувала у Франції. Її відкрили у першій декаді січня у невеличкому містечку Трев’єр, що у провінції Нормандії, на північному заході країни.

Про виставку з українського прифронтового міста французькі медіа писали:

«Український Харків нараховував майже 1,4 мільйона жителів до початку російського вторгнення у 2022 році. Ірина та Олена, викладачки університету, перебувають на нашій території з початку війни: Ірина разом із сім’єю проживає в будинку у Трев’єрі, а Олена — у свого друга П’єра Бассе в Колльвіль-сюр-Мер. Разом із ректоркою харківської академії Катериною Астаховою вони вирішили показати через фотографії та свідчення те, що переживають мешканці Харкова протягом майже трьох років.

Паскаль Аллізар, сенатор і віцепрезидент комісії у закордонних справах, питаннях оборони та збройних сил Сенату, приїхав відкрити цю виставку, яка буде доступною в мерії Трев’єра до 17 січня».

Наразі триває підготовка до відкриття двох виставок у Люксембурзі. У лютому з виставкою світлин із Харкова познайомляться жителі Німеччини, Австрії та Польщі.

«Також плануємо презентувати виставку у Великобританії, Швеції та США. Наразі тривають ще перемовини. Але, переконана, проведемо», – сказала «GX» ректорка ХГУ «НУА», докторка історичних наук, професорка Катерина Астахова.

Галина Купрієнко

У харківському виші завершують відбудову навчального корпусу, у який влучила російська ракета (відео)

Опублікував(ла) новина GX , 01.10.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У музеї Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» з’явилася нова експозиція. Вона – про найпекельніше і найболючіше за більш як 30-річну історію вишу. Вона – про війну, у яку ніхто не вірив. Про болючі втрати серед випускників, які змінили свої цивільні професії на військову.

У кутку – купа іржавого покрученого обгорілого металу. Це – залишки від російської ракети, що навесні 2022 року влучила в один із корпусів університету, у будівлю, якій понад сто років. Дев’ять мільйонів гривень на її відбудову збирали усім світом.

«Це кошти не навчального закладу, не державні, не комунальні. Це кошти випускників, друзів, людей, які нас підтримали. Низький уклін, безмовно, нашим викладачам і співробітникам, студентам НУА. Вони допомагали, в тому числі фінансово. Але головний тягар взяли на себе – наші випускники», – розповіла доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ “НУА” Катерина Астахова.

Детальніше дивіться у відеосюжеті

Галина Половик

Другий воєнний першовересень у НУА: в очікуванні на змішану форму навчання (відео)

Опублікував(ла) новина GX , 03.09.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» сподіваються, що у нинішньому навчальному році зможуть проводити заняття не лише дистанційно.

«Якщо дозволять навчати дітей у змішаній формі, будемо робити це виключно за тими правилами, які нам надають, тому що першим завданням є безпека», – каже доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ “НУА” Катерина Астахова.

Попри продовження війни та розуміння ситуації студенти, учні, як і педагоги, також сподіваються спілкуватися у цьому навчальному році не лише через монітори.

«Я дуже сумую за однокласниками, бо це мої друзі. Ми з ними давно не бачилися. І дуже хочу навчатися офлайн. Дуже сумно мені навчатися в онлайн», – каже п’ятикласниця ліцею «НУА» Софія Маковецька

«Сподіваюся, що у цьому році, нарешті, закінчиться війна. І ми зможемо ходити на навчання у звичному форматі», – мріє другокурсниця академії Софія Лікунова, яка пережила окупацію, виїздила за кордон в Європу, але твердо вирішила – продовжить навчання в Україні.

Галина Половик

Харків перед вибором: зберегти свій унікальний освітній код або стати містом на узбіччі (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 20.06.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

З усіх великих українських наукових центрів Харків найбільше постраждав від російської агресії: 90% установ НАН та 96% освітніх закладів Харкова зруйновані або зазнали пошкодження.

Під час торішньої вступної кампанії харківські виші зіштовхнулися з дефіцитом абітурієнтів. У другу воєнну вступну кампанію-2023 у Харкова забрали так звану «квоту-2» – пільги для абітурієнтів з окупованих та прифронтових регіонів.

Як нині прифронтовому і завжди прикордонному Харкову залишити за собою статус великого студентського і наукового центру?

Саме про це відверто говорили керівники харківських вишів, шкіл, наукових закладів, бізнесмени за віртуальним «круглим столом», організованим ХГУ “НУА”. Обговорювали становлення та розвиток соціального партнерства як нову соціальну функцію вищої освіти. Дискутували щодо необхідності консолідації університетської спільноти, влади та бізнесу, аби гідно відповідати викликам часу.

«Програма збереження Харкова як центру освіти та науки, розвитку міста має бути довгостроковою та системною. В іншому випадку – нас чекає доля фронтирного міста, міста на узбіччі й не більше», – зазначила під час онлайн-зустрічі ректор ХНУ «НУА», доктор історичних наук, професор Катерина Астахова.

За її словами, нині Харків посідає впевнену 2-у позицію за кількістю вишів та наукових установ в Україні, після Києва.

«Однак уже зараз на п’яти наступає Одеса, Дніпро та Львів», – стверджує професор, підкресливши, що Харкову є що розвивати, зберігати, чим пишатися і про що турбуватися.

Основа майбутнього – наука та освіта. Все інше – похідне

«Майбутнє країни складається з майбутнього таких провідних інтелектуальних центрів як наше місто. І в основі завжди були й залишаються наука та освіта. Все інше – похідне», – переконаний академік НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України та МОН України, доктор фізико-математичних наук, професор, харків’янин Володимир Семиноженко.

«Втрата Харковом статусу одного з провідних освітніх, а відповідно – і наукового центру стане в повоєнний час черговою серйозною проблемою для України, яка може призвести до колапсу багатьох галузей економіки країни. Адже економіка, в першу чергу, має бути забезпечена кваліфікованими фахівцями», – попереджає академік.

Серед причин для занепокоєння він називає недобір студентів практично усіма університетами Харкова під час вступної кампанії-2022.

«В умовах правил бюджетного фінансування, тобто співвідношення студенти-викладачі, це загрожує скороченню науково-викладацького персоналу регіону. І наслідки можуть бути незворотними», – переконаний Семиноженко.

Він пропонує для Харкова, як і інших прифронтових міст, на час воєнного стану та рік після нього ввести особливі правила бюджетування закладів вищої освіти з урахуванням вкрай нерівномірного розподілу студентів по Україні.

«Не може бути однаковий підхід до Харкова, Києва чи Львова», – каже Володимир Семиноженко.

Учений-харків’янин пропонує освітянам згуртуватися і розпочати діалог, дискусію з урядом, профільним міністерством, парламентом.

«Потрібно готувати нашу позицію у вигляді харківської платформи. Харків має стати у повоєнний час освітнім хабом для студентів зі східних регіонів, але для цього необхідно зберегти освітні заклади та кадровий потенціал регіону», – переконаний академік.

Ректор автомобільно-дорожнього університету, доктор технічних наук професор Віктор Богомолов також має свої рецепти збереження за Харковом освітньо-наукового центру:

«Необхідно відновити скасовану «квоту-2» для студентів з Харкова, Запоріжжя, Дніпра та інших прифронтових регіонів».
«Ввести (повернути) конкурсний додатковий бал для абітурієнтів, які закінчили профільні технічні коледжі. У випускників коледжів та шкіл мають бути різні умови для прийому до вишів».
«Замовлення фахівців має робити місто, регіон, оскільки саме вони знають, які фахівці потрібні регіону. Для цього має бути відповідне фінансування – можливо, з державного, міського, регіонального бюджетів».

Що пропонує бізнес

Засновник компаній та інвестор в альтернативну енергетику Андрій Санін:

«Бути другим регіоном з 25-ти – це може бути добре. Але ми розуміємо, що багато студентів пізнають навчання за кордоном. Бар’єри, щоб скористатися закордонною освітою, стають все меншими. Тому питання лідерства: серед чого, де і як?»

«Програма дій має бути викладена в межах стратегії розвитку регіону, з поєднанням і створенням освітньо-індустріального кластеру. Така програма має бути розроблена і включена до стратегії міста і презентована країнам донора – для фінансування масштабних проєктів в регіонах, що будуть відновлюватися».

Директор «Української вагової компанії Іван Мовчан:

«Стосовно інвестиційної привабливості: західні регіони уже привозять інвесторів і показують індустріальні парки. У них перевага – віддаленість від зон бойових дій. Харків має запропонувати щось значно цікавіше».
«Канадські інвестори цікавляться Харковом та Одесою. Але їх цікавлять фахівці».
«Студент піде туди, де безпечно, цікаво, і де буде потенціал заробити гроші».
«Але щоб прийшов студент, треба повернути виробництво. Щоб повернулося виробництво, потрібні умови й довгострокові гарантії бізнесу».
«Я, як роботодавець, скажу: щоб повернути своє виробництво до Харкова, мені потрібні трудові ресурси. Я прихильник дуальної освіти».
«Для того, щоб Харків був цікавим для студента, він має запропонувати щось цікаве – інноваційне в масштабах країни, у масштабах світу»
«Нам уже зараз треба зрозуміти, чи зможуть харківські виші перестати конкурувати й вийти єдиним фронтом, аби зацікавити студентів, повернувши фокусування до спеціалізації, і вводити дуальну освіту».
«Гроші мають йти за студентом, як у реформованій медицині: куди студент вирішив вступити – туди держава направляє гроші. Це підвищить якість освітньої послуги, бо студент автоматично стає її замовником. Він приходить у виш, може перевестися з одного до іншого, і гроші підуть за ним».

Асоціації випускників

Засновник Благодійного фонду «Добрі вчинки разом», голова Асоціації випускників ХГУ «НУА» Роман Майборода вважає, що настав час випускників підставити плече своїм Альма матер. За його словами, 40% коштів, які Народна академія зібрала на відновлення свого навчального корпусу, зруйнованого російською ракетою, надали саме випускники.

«Благодійні фонди та волонтери – це унікальне явище. І ми, як наукова спільнота, маємо використати їх. Ініціатором цього волонтерського руху мають бути університети. Асоціація випускників НУА готова виступити ініціатором “круглого столу”, за яким зібрати асоціації випускників інших вишів, щоб поділитися досвідом, як можемо допомагати нашим університетам і нашому місту», – запропонував бізнесмен і волонтер Роман Майборода.

Діалог матиме продовження

«У Харкова є освітній код, і його треба зберігати. Харків має власне обличчя – молоде, інтелектуальне. І Харків не повинен його втратити. Інші міста ще повинні багато зробити, щоб до нього підтягнутися, дотягнутися до такого коду, – сказала насамкінець Катерина Астахова. – І ця зустріч є лише початком розмови, як донести до керівництва держави, міста, що розглядати одну ланку освіти без взаємодії з іншими – це дуже суттєва помилка».

Галина Половик

Без мантій і конфедераток. У Харкові відбувся воєнний випуск магістрів (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 01.03.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Дипломи магістрів-2023 року отримали понад тридцять учорашніх студентів – спеціалісти з економіко-правового забезпечення бізнесу, перекладачі, HR (фахівці з управління людськими ресурсами).

Академічне свято відбулося в онлайн, під завивання сирен у Харкові та наперекір війні, яка нахабно вклинилася в наше життя. На нього запросили й випускників 2022 року, чиє свято “скасувала” війна.

Віртуальна церемонія вручення дипломів магістра-2023 ХГУ “НУА”

«Минулого року випуск магістрів призначили на 25 лютого. Війна розпочалася 24-го… Сукні, які шили випускники, мантії синіх академічних кольорів не знадобилися, на жаль. Уперше у стінах нашої академії випуск не відбувся», – розповіла кандидат економічних наук, доцент, проректор з наукової роботи ХГУ «НУА» Ольга Іванова.

Дипломи випускників першого року війни тоді дивом уціліли. Після квітневого обстрілу Харкова керівництво вишу винесло їх першими з-під завалів навчального корпусу, куди влучила російська ракета.

Тому цьогорічні онлайн-випускні були особливими, щемливими, теплими й не менш урочистими. Хоча без традиційних випускних суконь, мантій та академічних головних уборів. Їх уже не шили.

Родзинкою свята були архівні кадри НУА мирних років.

Доктор історичних наук, професор, ректор ХГУ «НУА» Катерина Астахова, вітаючи в онлайн присутніх із знаковою подією в академії та з поверненням свята, щиро подякувала випускникам, їхнім батькам та педагогам за непростий шлях, які вони спільно пройшли.

Катерина Астахова, ректор ХГУ «НУА»

«Хочу побажати випускникам зберегти довіру до людей і, що не менш важливо – зберегти довіру людей до вас. Побажати вам бути вдячними – учителям, батькам, країні. Широкої злітної смуги вам і миру нам усім. І пам’ятайте, що ви родом з унікальної країни, з неповторного міста і дуже цікавого навчального закладу. Нехай вам щастить. А ми завжди будемо з вами поруч», – звернулася Катерина Астахова до уже учорашніх своїх студентів, які поповнили Асоціацію випускників академії.

Загалом за більш як 30 років від заснування ХГУ«НУА» з його стін вийшло понад 12 000 випускників. Вони нині успішно працюють у Харкові, у провідних українських та закордонних компаніях, наукових організаціях і органах державного управління. В академії стверджують, що нині легше назвати країну, де немає їхніх випускників, ніж перелічити ті, де вони працюють, причому майже усі за своїми спеціальностями.

Випуск в ХГУ «НУА» мирних років

Успішний бізнесмен, один із найпотужніших інвесторів у альтернативну енергетику Андрій Санін – також випускник НУА 2001 року. Як член Опікунської та Консультативної ради при ректорові НУА, він виступив перед молодими колегами, які поповнили когорту випускників, і порадив якнайшвидше визначитися зі своїми цілями, аби не працювати на чужі, та йти до них наполегливо.

Він повторив слова свого гіда, який супроводжував групу альпіністів під час його першого сходження на «семитисячник».

«На висоті 4,5 тисячі метрів ми потрапили у снігову заметіль. Мінус 25 градусів. Уже замерзали. Різні думки спадали. Тоді гід сказав: “Андрію, зараз не видно твоєї вершини, але вона точно є. Твоє завдання – продовжити рух. Ти мусиш йти не стільки, скільки хочеш, і не стільки, скільки можеш. Ти маєш йти стільки, скільки потрібно. І кожен крок буде наближати тебе до мети». Ці слова ніколи не забуду. І ця війна, вірю, завершиться нашою перемогою», – сказав альпініст і бізнесмен Андрій Санін.

Як зазначалося, випускники НУА активно допомагають наближати перемогу. Вони захищають країну зі зброєю в руках, беруть участь у гуманітарних волонтерських процесах. Зокрема, від самого початку війни людям, які потрапили в скруту, домашнім тваринам допомагає Благодійний фонд «Добрі вчинки разом», третина команди якої складають саме випускники академії. Серед них – бізнесмен і волонтер Роман Майборода.

Роман Майборода, випускник ХГУ «НУА» 2007 року.

Інші вихованці НУА – Євген Коляда (голова Координаційного гуманітарного центру) та Дмитро Курдупов (менеджер проєктів Координаційного гуманітарного штабу) – відзначені Подяками голови Харківської ОВА за створення волонтерського хабу на Харківщині.

Днями випускника факультету Бізнес-управління Олександра Кальницького нагороджено медаллю «За оборону міста-героя Харків». Раніше таку ж відзнаку отримав харківський бізнесмен і волонтер, директор «Української вагової компанії» Іван Мовчан.

Свій внесок у волонтерський рух НУА зробили й наймолодші випускники університету. Під час онлайн-випуску магістри-2023 передали своїй рідній Альма-матер сертифікат на відбудову навчального корпусу, зруйнованого 17 квітня минулого року.

Довідка. Історія створення ХГУ “НУА” бере початок 29 травня 1991 року, з установчої конференції щодо створення громадської організації «Народна українська академія». 1 вересня 1991 р. розпочалися заняття у перших трьох класах економіко-правової школи (СЕПШ). 12 вересня 1992 р. – відкрилася Вища гуманітарна школа НУА з двома факультетами: «Бізнес-управління» (спеціальність – економіка підприємства) та «Референт-перекладач» (спеціальність – прикладна лінгвістика). У 1993 році виш отримав ліцензію Міністерства освіти України за трьома напрямками: Економіка (економіка підприємства); Соціологія (прикладна соціологія); Філологія (прикладна лінгвістика).

Перший випуск в “НУА” відбувся в 1997 році. Наразі кількість випускників університету перевищує 12 000.

Сьогодні ХГУ “НУА” залишається першим та єдиним в Україні навчально-науковим комплексом, який завершив багаторічний соціальний експеримент щодо становлення авторської моделі безперервної освіти. Академія входить до першої десятки найкращих приватних навчальних закладів України, є одним із провідних вишів в українській національній системі освіти.

Нині тут готують магістрів за спеціальностями: Економіка та регулювання бізнес-процесів; Переклад (англійська та інші іноземні мови), Управління соціальними комунікаціями; SMART-економіка і соціологія ризиків (з 2021 року) .

ХГУ “НУА” є членом Міжнародної асоціації університетів, учасником підписання Великої Хартії університетів світу, здійснює договірні відносини із 27 університетами світу. Університет визнано переможцем європейського конкурсу волонтерських програм в Україні за програмою Діалог+.

Нагадаємо, у лютому 2023 року в ХГУ “НУА “відбулася ХХІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена розвитку освіти в сучасних умовах. Тема наукового форуму – «Привабливість навчального закладу: складові та тренди».

Вперше на шпальтах журналу Міжнародної асоціації університетів (IAU), яка об’єднує 600 університетів зі 130 країн і співпрацює з ЮНЕСКО, виступили науковці-практики ХГУ «НУА».

В університетській типографії Харківського гуманітарного університету «НУА» вийшла друком колективна праця вчених України та закордоння – монографія «Генеалогічний конкурс: “Історія моєї сім’ї”: аналіз соціально-культурних можливостей».

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик