Ухвалений у першому читанні законопроект про реформу держслужби ще на один крок підігнав Україну до європейських стандартів. Уряд покладає на нього великі надії і вважає, що реформа дасть українцям нормальних чиновників.
Серед нововведень - запровадження конкурсів на всі державні посади, департизація чиновників, посилення відповідальності за виконання обов'язків і диференційована модель оплати праці. Якщо закон таки ухвалять, до 2017 року систему держслужби повністю реформують.
- Раніше кожен новий уряд втягував держслужбовця в партію влади, плинність кадрів при зміні урядів досягала 70%, - пояснює експерт реанімаційного пакету реформ Микола Виговський. - Скрізь ставили своїх людей, і в результаті на керівних позиціях опинялися не кращі фахівці, а політичні призначенці. Тому законопроект забороняє участь чиновника в політичному процесі і членство в політичних партіях. Він повинен виконувати свої обов'язки, незалежно від того, яка політична сила при владі.
На думку Виговського, єдиний вихід при призначенні чиновників - прозорий конкурс, із залученням до відбіркової комісії представників громадськості.
- Якісь функції держслужбовців передадуться приватним структурам, багато процесів прискоряться і здешевляться за рахунок впровадження систем електронного врядування, - продовжує експерт. - Це дозволить скоротити штат держслужби в рази. Але оскільки фонд заробітної плати залишиться колишнім, можна буде істотно збільшити зарплату і залучити на державну службу більш професійних виконавців.
Економісти впевнені: закон про реорганізацію держслужби - справа хороша. Щоправда, жодної конкретики в ньому поки не прописано.
- Наприклад, що стосується роботи та оплати - має бути присутня чітка постановка завдання, яку чиновник повинен виконати і за це отримати гроші, - вважає заслужений економіст України Леонід Рубаненко. - Суть реформи - мінімізувати спілкування чиновників з простими людьми. Насправді людям все одно, перебуває держслужбовець у якійсь партії чи ні, людина хоче знати, до кого вона може звернутися, щоб його не відфутболили. А поки в законі немає навіть напрямів, за якими будуть проводити реформи, все дуже узагальнено.
Самі харківські чиновники поки не розуміють, як відіб'ється ухвалення такого закону на кожному з них. Тому про наслідки навіть не замислюються.
- А що боятися? Говорити поки немає про що, - коментують в обладміністрації. - А з того, що пропонується, наприклад, введення конкурсів - це і зараз є. Ми складали іспити на знання Конституції, законів. Партійних теж не так багато, тому які конкретно зміни настають - не ясно.
