Позначка: зоопарк

Харківський зоопарк вміє зігріти і здивувати: вони багато знають про любов (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Минулого року Харківський зоопарк до Дня закоханих опублікував чуттєві вислови, які актуальні кожного дня…

Цьогоріч Харків до зимових свят дивував на кожному кроці.

Отримав яскраві інсталяції в дарунок і зоопарк, здається, як в казці, тварини вийшли з вольєрів і вирушили містом…

Журналістка GX зафільмувала, як випробували вогні ще до снігу…

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

А ще, завдяки штучному інтелекту, харківські жирафи ожили…

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Харківський зоопарк, відкриті джерела

Найнезвичайніший птах у світі мешкає й у Харкові (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 20.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Сьогодні, 20 січня, відзначають Міжнародний день поінформованості про пінгвінів (ООН).

Це один із найнезвичайніших птахів у світі.

Пінгвіни – чарівні та доброзичливі створіння, вони смішно ходять, витончені та швидкі у воді. У більшості людей вони викликають симпатію та посмішку. Але їх чисельність з кожним роком поступово скорочується, в тому числі через людину. Сьогоднішнє свято – привід дізнатися більше про цих чудових птахів і середовище їх проживання, і подумати, що ми можемо зробити для збереження навколишнього світу і природи.

Пінгвіни (лат. Spheniscidae) – сімейство нелітаючих морських птахів, представники якого добре плавають і пірнають, єдине сучасне в загоні пінгвіноподібних (Sphenisciformes). У сімействі налічується 18 сучасних видів пінгвінів. Найбільший із них – це імператорський пінгвін, його зростання може досягати 120 см, а вага – понад 40 кг. Найменший представник виду – малий пінгвін, який не вищий за коліно дорослої людини, а його вага не перевищує 2,5 кг.

Пінгвіни мешкають лише у відкритому морі Південної півкулі: біля берегів Антарктики, Нової Зеландії, південної частини Австралії, у Південній Африці, на всьому узбережжі Південної Америки від Фолклендських островів до Перу, на Галапагоських островах поблизу екватора. Віддаючи перевагу прохолоді, в тропічних широтах пінгвіни з’являються тільки з холодними течіями. Найбільше скупчення особин розташоване в Антарктиці та на прилеглих островах. “Селяться” пінгвіни, як правило, великими колоніями, що налічують десяток тисяч пар або більше. Тривалість життя цих птахів становить середньому 25 років.

Зберігати тепло на суші та у воді пінгвінам допомагає товстий шар жиру та водовідштовхувальне пір’я. Саме чудова адаптація до водного життя відрізняє їхню відмінність від інших видів птахів. Тіло пінгвіна ідеально складено для плавання, а крила, що нагадують плавці, та лапи з перетинками дозволяють йому розвивати у воді швидкість до 10 км/год. Деякі види пінгвінів також можуть пірнати на глибину до 200 метрів.

А ось на суші вони не такі «швидкісні». Зате з усіх сучасних пернатих лише пінгвіни пересуваються стоячи. Незвичайний і спосіб їх пересування по пухкому снігу – щоб не провалюватися при ходьбі, пінгвіни лягають на живіт і, відштовхуючись крилами та лапами від снігу, ковзають по ньому.

Оскільки пінгвіни водоплавні, то і харчуються вони рибою та ракоподібними, на яких полюють, ковтаючи просто під водою. А в період линяння (від одного до трьох місяців) ці птахи змушені повністю відмовитись від їжі. Птахи втрачають до половини маси тіла, оскільки беруть енергію із запасів жиру, накопичених заздалегідь. Деякі види пінгвінів також не їдять і під час висиджування пташенят. Але оскільки самки та самці змінюють один одного, то це допомагає їм не голодувати. Як правило, у насиджуванні яєць і вирощуванні пташенят беруть участь обидва батьки поперемінно.

Є ще одне свято, присвячене цим птахам, що не літають – Всесвітній день пінгвінів, який щорічно відзначається 25 квітня.

До речі, восені 2021 року вперше у Харківському зоопарку з’явилися пінгвіни Гумбольдта. Їх привезли із зоопарку міста Бохум (Німеччина) за програмою Європейської асоціації зоопарків та акваріумів.

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX

Харків у XXI столітті: 4 січня – цікаві факти з життя міста (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

4 січня 2012 року в Харківському зоопарку повідомили про народження трьох дитинчат у тигриці Ату.

Чотири роки по тому, у березні 2016-го, чотири дитинчата народилися у тигриці Діани.

А у травні 2026 року вихованець Харківського зоопарку тигр Єлісей відсвяткує своє 10-річчя.

Трохи спогадів GX від зустрічі з мешканцями Харківського зоопарку, зокрема, Єлісеєм напередодні початку 2024 року.

“Ось, а ти не хотіла йти – дивись, як він тобі радіє”, – каже мама донечці, яка бігає за тигром і притискає долоньку до скла.

“Не бійся, він теж за тобою сумував”, – каже дідусь онуку.

“Ой, дякую за відео! Я відішлю моїй онучці. Вона пам’ятає, як ми разом до Єлисея приходили”, – пише Тетяна.

Докладніше про місцеву зірку в новині GX.

Нагадаємо, зараз зоосад працює на зимовому режимі роботи. Час відвідин зоопарку: вхід з 9.00 до 16.00, до 17.00 зоосад працює тільки на вихід. Понеділок — вихідний.

4 січня 2016 року Міжнародна федерація футбольної історії та статистики (IFFHS) опублікувала рейтинг ТОП-10 найкращих футбольних тренерів світу у 2015 році.
Мирон Маркевич, багаторічний наставник харківського «Металіста» та один із найефективніших тренерів, які працювали у Харкові, увійшов до першої десятки, що стало своєрідним відлунням колишньої слави харківського футболу.

На той час Маркевич перейшов у стан принципового суперника харків’ян – «Дніпро». А «Металіст» того ж року взагалі припинив своє існування.

В останні кілька років перед війною Україна стала країною флешмобів та нестандартних рекордів. Харків прагнув не відставати від тренду.
Так 4 січня 2017 року 60 харківських автолюбителів склали ялинку з автомобілів.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

Велика мешканка Харкова святкує день народження (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 22 грудня, в 1992 році в сім’ї самки Красуні та самця Сені народилася бегемотиха Степаніда. Вона стала 16-м бегемотом, який з’явився на світ у Харкові, наразі вона старожила зоопарку. Степаніді вже 33 роки, свій ювілей вона святкувала під час війни на самоті… Не багато відвідувачів і цьогоріч.

Журналістка GX завітала до Степаніди напередодні дня її народження, на жаль, під час сирени бегемотиха занурилась під воду і ховалася під виступом свого басейну (докладніше про цей день у зоопарку в новині GX).

Трохи цікавого з історії харківських бегемотів…

“Характер у Степаніди весь у батька: вона дуже доброзичлива та ласкава. Любить кавуни, гарбуз, полуницю, яблука, моркву. А от сливи на нюх не переносить”, – розповідали у пресслужба Харківського зоопарку на її 29-й день народження.

Трохи історії.

Харківський зоопарк — це велика родина… І як і в кожній сім’ї у тварин є щасливі і сумні миті. 22 червня у 2005 році в Харківському зоопарку повідомили про загибель найстарішої тварини — самки бегемота на прізвисько Красуня (Маша). Їй було 47 років. Самка прожила насичене життя та померла від старості. До речі, в неволі бегемоти рідко живуть понад сорок років…

На той час в басейні разом з матір’ю підростав і маленький бегемотик – Степаніда (її спочатку вважали хлопчиком), яка народилася в 1992 році.

Справжня зірка зоопарку в наш час, відвідувачі ладні чекати її появи десятки хвилин.

А починалося все так…

У Харківському зоопарку «Бегемотник» було збудовано 1963 року. Перший бегемот з’явився на два роки раніше. 1961 року з Угорщини прибув самець Самбо. Бегемот був поступливим і майже ручним, співробітники відділу лагідно називали його Яша. Поселили Яшу у вольєрі з басейном у будівлі нинішнього «Будинку птахів», а в теплу пору року випускали його в огороджену частину літнього басейну алігатора.

У 1964 році в Яші з’явилася наречена з Голландії. Співробітники зоопарку «охрестили» її Машею, хоча її з народження звали Красунею.

Бегемоти активно розмножувалися у Харківському зоопарку. Усього народилося 16 бегемотиків. Практично всі вони були передані в колекції інших зоопарків.

Останнім народженим бегемотом у Харкові стала Степаніда.

Її батьки – самець Сінді (у зоопарку його звали Сеней) та самка Красуня (Маша).

22 грудня 2022 року наша Степаніда святкувала 30-річчя (спогадом залишився і подарунок на її 29-ліття).

Наразі площа вольєра Степаніди – 688 кв. м. Ще близько 500 кв. м простору додатково утворює велике озеро-басейн, оснащене сучасними фільтрами та електропастухами по периметру. Останні створюють своєрідний водний коридор та відокремлюють тварину від відвідувачів.

Довідка. Харківський зоопарк — перший в Україні та один із двадцяти найстаріших у світі. Його історія почалася з бджільницько-шовківницької станції та невеликого пташника, споруджених у 1895 році на території дослідницького поля Університетського саду. Колекція зоосаду, який офіційно відкрився в 1900 році, швидко поповнювалася. Зоопарк працював навіть у роки окупації. На жаль, під час відступу загарбники практично знищили його. Від рук нацистів загинуло понад 5000 тварин. Проте вже на шостий день після визволення міста, 29 серпня 1943 року, зоопарк відновив роботу. У другій половині XX століття одним із напрямів його діяльності стало розведення рідкісних та цінних видів тварин.

А вже 23 серпня 2021 року у Харкові запрацював оновлений зоопарк .

Під час російського вторгнення зоопарк також зазнав обстрілів, але вцілів (на щастя, всі тварини залишилися живі), ще й біженців з Екопарку приймав.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Харківський зоопарк

У мешканця Харківського зоопарку з’явилися 3-D двійники (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вже за три тижні Різдво, а там і новий рік… Попри війну Харків вже чепуриться…
Символічно, що напередодні ще однієї цікавої дати (свята 3D-художників) в місті з’явилися велетенські фігури на склонах Клочківського узвозу (біля мосту, що веде у зоопарк).

Тепер у зірки Харківського зоопарку, жирафа Дьоми, є 3-D двійники, які стоять серед білих кульок, що сяють вночі.

Нагадаємо, цікаві подробиці про жирафів і, зокрема, про Дьому у новині GX.

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

Мешканців та гостей Харківського зоопарку очікують зміни

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Один з улюблених куточків міста для харків’ян і гостей Незламного – це зоопарк. Близькість до тварин та чудові куточки природи надихають і підтримують відвідувачів увесь час. Минуло яскраве літо, зазирнула то сонячна, то похмура осінь, а скоро вже й зима…

Адміністрація закладу зробила важливе повідомлення: у зв’язку з переходом на зимовий час, з 28 жовтня зоопарк змінює режим роботи.

Тепер на відвідувачів чекають з вівторка по неділю, з 09.00 до 16.00 на вхід (гуляти по зоосаду можна до 17.00).

При плануванні візиту пам’ятайте, що у понеділок зоопарк – вихідний.

28 вересня в історії Харкова: яскраві особистості та цікаві факти з життя міста (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 28.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

28 вересня 2022 року у Харкові помер Василь Тацій – український вчений-правознавець, почесний президент Національної академії правових наук України, академік НАН України. Герой України, повний кавалер ордена князя Ярослава Мудрого.

Народився у Полтаві. 1963 року закінчив Харківський юридичний інститут. З липня 1987 року по грудень 2020 року був ректором Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.
З 1993 року – президент Національної академії правових наук України. 1997 року обраний дійсним членом (академіком) Національної академії наук України (відділення історії, філософії та права).
Як член Конституційної комісії він брав участь у розробці проєкту нової Конституції України (1996), був головою робочої групи Кабінету міністрів з розробки нового Кримінального кодексу України (2001), головою Комісії з доопрацювання та погодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексу України, членом Координаційної ради щодо судово-правової реформи. Очолював урядову делегацію України на Дипломатичній конференції повноважних представників держав під егідою ООН щодо створення Міжнародного кримінального суду. Брав участь у розробці проєкту Статуту Міжнародного Кримінального Суду та підготовці багатьох інших законопроєктів.
Написав понад 350 наукових статей та 30 монографій.
Помер 28 вересня 2022 року у Харкові.

На вході до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого 28 червня 2023 року було відкрито барельєф на честь видатного харків’янина, колишнього ректора цього вишу, одного з авторів проєкту Конституції України – Василя Тація.

А ви знали? 28 вересня 2009 року до Харківського зоопарку пускали відвідувачів за овочі та жолуді.
Охочий відвідати зоопарк без квитка мав принести 5 кілограмів овочів та жолудів.

28 вересня 2007 року у Харкові працівникам освіти вручали золоті зливки. У будівлі оперного театру відбулося вручення «освітнього Оскара» – нагороди переможцям конкурсу «Вища школа Харківщини – найкращі імена». Кожному працівникові освіти – переможцю у номінації, вручали диплом, традиційну статуетку «Христина» та золотий злиток в одну унцію.

28 вересня 2007 року в Харкові розпочалося будівництво Льодового палацу на Салтівці. У парку Перемоги заклали хокейну шайбу у фундамент майбутнього льодового палацу спорту. Його планували збудувати за два місяці, до грудня 2007-го.
Вартість проекту оцінювали у 20 мільйонів гривень. Розмір ковзанки 30 на 60 метрів, трибуни розраховані на 450 глядачів.

На жаль, 22 квітня 2022 року внаслідок обстрілу російської армії було частково зруйновано льодовий комплекс “Салтівський лід”.

Тут тренувалися хокеїсти та представники різних видів спорту на ковзанках. А ще тут відбувалися концерти і інші яскраві мистецьки заходи.

28 вересня 1912 року у Харкові було виявлено печери.
«Крім знайдених раніше печер під Подільським та Нетеченським мостами, поліцією відкрито ще печери під мостами Маріїнським, Конторським та Бурсацьким».

28 вересня 1911 року була здійснена унікальна знахідка.

«При добуванні каменю в кар’єрі при селі Мілове (наразі у Вільхуватській громаді, Куп’янского району, Харківської області України), на 4-саженівій глибині, восени 1910 року робітниками була знайдена скам’яніла риба, на вигляд дуже схожа на коропа, довжина якої досягає 4 вершків.
Риба ця під час її знахідки робітниками випадково розбита на три частини; вона зберегла свій вигляд із чудовою точністю: добре видно луску, хребець, ребра, зябра та ін., але все це являє собою камінь, при дотику до якого твердим знаряддям – видає дзвін черепиці. Ця скам’яніла риба перебувала у колекції Г. І. Колесникова, який мешкав у місті Слов’янську».

28 вересня 1900 року в Києві народився Борис Єфімов (справжнє прізвище – Фрінлянд) – художник-графік, майстер політичної карикатури, брат відомого публіциста Михайла Кольцова.
Борис Фрінлянд почав малювати вже з п’яти років.
1915 року він опинився у Харкові.
Відомо, що у 1917 році Борис Єфімов був учнем 6-го класу Харківського реального училища. Перейшовши до сьомого класу, він переїхав до Києва.
1918 року в київському журналі «Глядач» з’явилися перші шаржі Бориса Єфімова.

Єфімов прожив довге життя, у свій 107-й день народження (у вересні 2007 року) він був призначений головним художником газети “Известия”, а 109-го року життя (2008 року) його визнано одним із найстаріших жителів планети і занесено до Книги рекордів Гіннеса.
Його ім’я також пов’язується з рекордним періодом професійної діяльності в якості художника-карикатуриста.
Помер у ніч на 1 жовтня в 2008 році у віці 109 років.

Сьогодні всесвіт вітає справжніх велетнів. Один з них мешкає у Харкові (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

12 серпня, починаючи з 2012 року, святкують Всесвітній день слонів.

З ініціативою святкування виступили у 2011 році канадські режисери Патрісія Сімс і Майкл Кларк із кінокомпанії CanazWest Pictures і таїландський Фонд реінтродукції слонів (Elephant Reintroduction Foundation, Бангкок). Мета його проведення – поширення інформації про необхідність захисту та збереження популяції африканських та індійських (або азійських) слонів.

До першого святкування Всесвітнього дня слонів у 2012 році вийшов знятий Сімс і Кларком фільм “Повернення в ліс”, в якому розповідається про переселення азійських слонів, що знаходилися в неволі, в природне середовище проживання в Таїланді.

Існують і інші дні, присвячені цій тварині: День слонів, що відзначається 13 березня у Таїланді; Всесвітній день захисту слонів у зоопарках – 20 червня…

Також Всесвітній день захисту слонів – 22 вересня; а також Всесвітній день слонів – 30 листопада. Ці свята, які проводяться за рішенням різних ініціативних груп, об’єднує одна спільна мета – привернути увагу громадськості до необхідності захисту слонів, незаконного винищення, а також проблеми утримання тварин у неволі.

До речі, історія харківських слонів починається з 1925 року. Майже за сторіччя в Харківському зоопарку мешкали лише 9 велетнів. Після загибелі слонихи Тенді 26 липня 2021 року слон Аун залишився один. Восени 2023 року йому виповниться 26 років. Для слона це вік молодий. Але пару для такого дорослого слона знайти не так просто. Особливо зараз – під час війни…

Перші харківські слони. Мока та Ямбо

Бабусею харківських слонів є слониха Мока. Вона з’явилася у столиці Слобожанщини у 1925 році. В історії харківських слонів згадується інформація про те, що слониху купили у знаменитого на той момент торговця тваринами Карла Гагенбека за 5300 рублів.

Але, найімовірніше, мають на увазі зоопарк Гагенбек. Карл Гагенбек – німецький колекціонер диких тварин і підприємець справді набув широкої популярності, але він помер у 1913 році.

До речі, саме Хагенбек вважається автором ідеї, згідно з якою тварини у зоопарках мають утримуватися не в тісних клітинах, межами яких є штучні паркани та загородження, а у великих вольєрах, обмежених природними бар’єрами (водойми, скелі, дерева та інше).

Через три роки, в 1928 році, у Моки з’явилася пара – самець Ямбо. Згідно з однією з міських легенд Ямбо був дуже крутого харакетру і навіть позбавив життя одного необережного відвідувача, який якимось чином пробрався у вольєр.

Слони вродливі, неординарні, розумні, але не настільки добрі, як про них розповідалося в дитячих книжках. Розлючений слон надзвичайно небезпечний.
Мока та Ямбо загинули в роки нацистської окупації Харкова.

Майя та Бак-Зах. Кохання з першого погляду

Слони знову з’явилися у Харкові лише 1953 року. Слониха Майя переселилася до Харкова з Лейпцизького зоопарку. Її чоловік Бак-Зап прибув до Харкова вже дорослим слоном – йому було 30 років, і він, як кажуть, у житті побачив чимало.

Батьківщиною слона був В’єтнам.Частину життя Бак-Зап провів у заможного в’єтнамського селянина і залучався до перевезень вантажів під час заготівлі лісу.Але 1945-го слона «призвали» до армії.Бак-Зах брав участь у Другій світовій війні – перевозив снаряди та зброю.То справді був домашній соціально адаптований слон, який добре розумів і виконував команди людини.

Після війни Бак-Зап потрапив до Одеси.А вже з Одеси слона перевели до Харківського зоопарку.

Поява слона у Харкові, у серпні 1955 року, викликала справжній фурор. Річ у тім, що тварину від станції до зоопарку доставляли в пішому порядку, як у байці у Крилова: «По вулицях слона водили, наче на показ». На вулиці вивалили юрби харків’ян.

Але ще дивовижніша сцена розігралася у зоопарку. Коли між Бак-Запом та Майєю прибрали бар’єри, слони просто кинулися назустріч один одному. Через два роки у пари народилося слоненя – дівчинка Харків’янка. Проте сімейного щастя не вийшло. Слоненя померло від ниркової недостатності. Ветеринарам не вдалося врятувати і Харків’янку: вона загинула, не доживши кілька місяців до свого п’ятиріччя.

Існує версія, що харківських слонів занапастив асфальт. Нібито одного разу до зоопарку прибула якась комісія. Чиновники визнали, що у вольєрах слід укласти асфальт. Але слонам показано для ходьби саме ґрунтова поверхня. Тварини почали хворіти. 1965 року померла Майя. Бак-Зап пережив кохану на рік.

Тутта і знаменитий Асам

Слоновник пустував трохи більше як рік. Знову – втретє – на допомогу прийшла Німеччина. З Берлінського зоопарку приїхала дворічна Тутта.

Незабаром для Тутти теж із Німеччини привезли нареченого Ассама. Але Ассам був значно старшим. Йому було 16 років. Асам народився в Індії. У чотири роки він потрапив до Німеччини, до мюнхенського цирку. Асам був справжнім професійним артистом: жонглював, робив стійку, вальсував, грав у м’яч та розкланювався. Слон був дружній, проте відрізнявся тонкою душевною організацією – він не терпів грубості та жорстокості. Якось дресувальник побив слона, Ассам навідріз відмовився виступати й був «звільнений» із цирку.

Тутта підросла, і слони склали гарну пару. 1978-го готувалися стати батьками. Однак знову сталося нещастя. Тутта захворіла. Ветеринари не змогли врятувати ні малюка, ні Тутту. Асам пережив подругу на 21 рік.

Але, кажуть, він замкнувся і, очевидно, дуже сумував. Асам прожив у Харкові понад тридцять років і мав величезну популярність серед містян. Про нього навіть складали легенди. Якось Ассам врятував відвідувача, який необережно заліз у вольєр із бегемотом. Асам, помітивши непорядок, підняв тривогу, почав сурмити. Слон мав передчуття небезпеки. Дерево, що росло у вольєрі, обходив стороною. Коли одного разу під сильним натиском вітру дерево впало, виявилося, що воно всередині було трухляве.

Асам помер у січні 2000 року. За слоновими мірками він не був старим – всього 48 років. У неволі деякі слони доживають до 75-80 років.

Тенді та Аун

Четвертою парою слонів у Харкові стали Тенді та Аун.

Харків у XXI столітті. 9 липня – у зоопарку з’явилися унікальні тварини (фото, відео))

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? 9 липня 2009 року в Харківському зоопарку з’явилися унікальні тварини – маленькі килимові пітони. Рептилії народилися у пітонів, які потрапили до зоопарку з приватної колекції.

Дитинчат розділили в різні акваріуми, щоб вони не билися через їжу.

У природі карликові пітони трапляються рідко. Вони виростають лише до двох метрів. Це карликовий вигляд – довжина великих досягає 10 метрів.

Загалом у зоопарку вилупилося вісім малюків, але у Харкові залишили лише пару – для розведення. Решту змієнят подарували іншим звіринцям – теж для розведення.

До речі, у липні була ще одна цікава дата з світу рептилій – 6 липня в 2004 році у харківському зоопарку повідомили про унікальне поповнення. У анаконди з’явилося потомство.
У анаконди дитинчата з’являються на світ відразу добре розвиненими. Яєць ці змії не відкладають, у них спостерігається явище яйцеживородіння, коли розвиток яєць проходить у тілі матері, а на світ з’являються дитинчата, які вже сформувалися, які тут же проривають яйцеву оболонку і виходять назовні.

Ще один цікавий факт – цього дня, 9 липня, в 2010 році до Харківського зоопарку привезли молоду самку бегемота – Люсі. Тоді тварині було три роки і важила вона тонну.

Бегемотиху довелося подолати значний шлях. Люсі приїхала з Ізраїлю до Миколаєва, де перезимувала. А потім лише вирушила до Харкова.

На той час у Харківському зоопарку утримувалися два дорослі самці бегемота – Степан і Сеня.

До того моменту самки бегемота у зоопарку не було більше 10 років.

Докладно про історію родини бегемотів з Харкова в новині GX від 22 червня 2024 року.

А ще 9 липня 2004 року Харків проводив марабу Марусю. Самка африканського марабу на прізвисько Маруся поїхала з харківського зоопарку. За рік до того Маруся овдовіла.

Самець, з яким вона жила у зоопарку майже 20 років, помер. У Київському зоопарку на Марусю чекав такий самий самотній самець африканського марабу.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Харківський зоопарк

Історичний факт. 6 липня харків’яни здобули перемогу

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? 6 липня 2005 року дві станції метро отримали назви.

Депутати міської ради дали назви двом станціям на Олексіївці.

Перша від центру станція третьої лінії метро отримала назву «Олексіївська», а друга – «Проспект Перемоги».

Назви станціям обрано з урахуванням звернень городян та рекомендацій міської комісії з питань топонімії та охорони історико-культурного середовища.

До речі, станція “Перемога” під час війни набула особливого значення – це наша мета і кінцева зупинка війни з рф.

Україна Переможе! Разом до Перемоги!

А ще 6 липня в 2004 році у харківському зоопарку повідомили про унікальне поповнення. У анаконди з’явилося потомство. У анаконди дитинчата з’являються на світ відразу добре розвиненими. Яєць ці змії не відкладають, у них спостерігається явище яйцеживородіння, коли розвиток яєць проходить у тілі матері, а на світ з’являються дитинчата, які вже сформувалися, які тут же проривають яйцеву оболонку і виходять назовні.

6 липня в 2005 році на сесії міської ради депутати прийняли рішення присвоїти звання «Почесний громадянин Харкова» заслуженому вчителю, ветерану війни Івану Питикову та видатному археологу Борису Шрамку.

6 липня 2006 року у «Міськелетротрансі» повідомили про відновлення ретротрамваю.
Було завершено реконструкцію вагона 1928 року випуску. Відновлення вагона було присвячене 100-річчю харківського електричного трамваю. Вагон раніше ходив маршрутом «А», тому отримав назву «Аннушка».

З того часу ретротрамвай у мирний час використовувався як екскурсійний.