Перейти до основного вмісту

Позначка: Ярослав Сорочук

2 січня у Харкові згадують “лицаря музики” (фото, відео)

Він народився 2 січня 1949 року і трохи не дожив до свого 75 річчя… Доля вирішила інакше.

Майже 50 років Ярослав Ярославович пропрацював у Харківському академічному театрі музичної комедії.

Його серце зупинилося на 73 році життя – 19 червня 2020 року (докладніше в новині GX).

“Для нього мистецтво було важливіше за все. Він був справжнім лицарем музики, що не знав компромісів у своєму прагненні досягти ідеалу. Його ім’я ще за життя обросло міфами, а він сам вже давно став легендою. Постать Ярослава Сорочука назавжди залишиться символом відданості мистецтву театру музичної комедії. Пам’ятаємо….” – з сумом згадує свого видатного колегу колектив театру.

Довідка. Ярослав Сорочук народився 2 січня 1948 року у селі Перевалівка, Лохвицького району, Полтавської області.
1973 року закінчив Харківський інститут мистецтв імені І. П. Котляревського за спеціальністю «Хорове диригування». Творчу професійну діяльність розпочав у серпні 1964 року учителем музики та співу у Перевалівській середній школі Лохвицького району, Полтавської області (1964 -1965).
Потім він керував хором Полтавського хлібокомбінату (1967–1968). Був вихователем БМП №166 тресту «Південтрансбуд». Згодом став керівником гуртка мистецької самодіяльності Харківського військового авіатехнічного училища (1969-1973).
Його дебют на посаді головного хормейстера у Харківському академічному театрі музичної комедії відбувся 1974 року.
Ярослав Сорочук постійно прагнув передати свій багатий досвід, тому 1978 року став викладачем кафедри Харківського державного інституту культури. Але він не міг жити без театру. Вже через рік маестро знову став головним хормейстером, потім диригентом, згодом головним диригентом, а у складні часи виконував обов’язки директора театру. Весь цей час Ярослав Сорочук дбав про формування творчого складу театру, ретельно проводив добір кадрів. Завжди допомагав молодим артистам, та й вимагав багато. Ніколи не йшов компроміс. Для нього мистецтво було найважливіше.
За роки роботи в репертуарі маестро налічується понад 50 різних за стилем та жанровими напрямками вистав: оперети, мюзикли та музичні комедії. Серед них – яскраві зразки вітчизняних та зарубіжних творів. Найкращі з них: “Принцеса цирку” І. Кальмана, “Ніч у Венеції” І. Штрауса, “Граф Люксембург” Ф. Легара, “Весела вдова” Ф. Легара, “Орфей у пеклі” Ж. Оффенбаха, “Циганський барон” І. Штрауса, “Чарівна Галатея” Ф. Зупе, “Фіалка Монмартра” І. Кальмана, “Моя прекрасна леді” Ф. Лоу, “Сватання на Гончар” К. Стеценко, “Сорочинський ярмарок” О. Рябова, “Бабин бунт” Е. Птічкіна, “Таємниця Дон Жуана» М. Самойлова, “Витівки Хануми” Г. Канчелі, “Все починається з кохання” А. Фельцмана, “Сімейна авантюра, або Вона на все згодна” В. Ільїна. Маестро був одним із ініціаторів створення тематичних репертуарних концертів у Харківському академічному театрі музичної комедії: “Віват, Кальман!”, “Всі секрети оперети”, “Музичні фарби України”, “Від оперети до мюзиклу”.
Діяльність Ярослава Сорочука вражала передусім своєю різноманітністю. Він брав активну участь у благодійних заходах та шефських концертах та спектаклях. Вів у театрі плідну громадську діяльність як активний член мистецької колегії, профспілкового комітету та Національної спілки театральних діячів України. Як музичний керівник постійно дбав про діяльність Народного театру Дергачівського районного будинку культури. Проводив велику роботу з підготовки молодих виконавців української та естрадної пісні як голова журі міжнародного фестивалю «Музи та діти».

Світла пам’ять!

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, архів Ярослава Сорочука

19 червня у Харкові згадують “лицаря музики” (фото, відео)

Пам’ятаємо…
Цього дня, 19 червня, в 2020 році у вічність відійшов видатний митець, ціла епоха, головний дириґент Харківського академічного театру музичної комедії, заслужений діяч мистецтв України Ярослав Ярославович Сорочук.

Він народився 2 січня 1949 року і трохи не дожив до свого 75 річчя… Доля вирішила інакше.

Майже 50 років Ярослав Ярославович пропрацював у Харківському академічному театрі музичної комедії.

Його серце зупинилося на 73 році життя – 19 червня 2020 року (докладніше в новині GX).

“Для нього мистецтво було важливіше за все. Він був справжнім лицарем музики, що не знав компромісів у своєму прагненні досягти ідеалу. Його ім’я ще за життя обросло міфами, а він сам вже давно став легендою. Постать Ярослава Сорочука назавжди залишиться символом відданості мистецтву театру музичної комедії. Пам’ятаємо….” – з сумом згадує свого видатного колегу колектив театру.

Довідка. Ярослав Сорочук народився 2 січня 1948 року у селі Перевалівка, Лохвицького району, Полтавської області.
1973 року закінчив Харківський інститут мистецтв імені І. П. Котляревського за спеціальністю «Хорове диригування». Творчу професійну діяльність розпочав у серпні 1964 року учителем музики та співу у Перевалівській середній школі Лохвицького району, Полтавської області (1964 -1965).
Потім він керував хором Полтавського хлібокомбінату (1967–1968). Був вихователем БМП №166 тресту «Південтрансбуд». Згодом став керівником гуртка мистецької самодіяльності Харківського військового авіатехнічного училища (1969-1973).
Його дебют на посаді головного хормейстера у Харківському академічному театрі музичної комедії відбувся 1974 року.
Ярослав Сорочук постійно прагнув передати свій багатий досвід, тому 1978 року став викладачем кафедри Харківського державного інституту культури. Але він не міг жити без театру. Вже через рік маестро знову став головним хормейстером, потім диригентом, згодом головним диригентом, а у складні часи виконував обов’язки директора театру. Весь цей час Ярослав Сорочук дбав про формування творчого складу театру, ретельно проводив добір кадрів. Завжди допомагав молодим артистам, та й вимагав багато. Ніколи не йшов компроміс. Для нього мистецтво було найважливіше.
За роки роботи в репертуарі маестро налічується понад 50 різних за стилем та жанровими напрямками вистав: оперети, мюзикли та музичні комедії. Серед них – яскраві зразки вітчизняних та зарубіжних творів. Найкращі з них: “Принцеса цирку” І. Кальмана, “Ніч у Венеції” І. Штрауса, “Граф Люксембург” Ф. Легара, “Весела вдова” Ф. Легара, “Орфей у пеклі” Ж. Оффенбаха, “Циганський барон” І. Штрауса, “Чарівна Галатея” Ф. Зупе, “Фіалка Монмартра” І. Кальмана, “Моя прекрасна леді” Ф. Лоу, “Сватання на Гончар” К. Стеценко, “Сорочинський ярмарок” О. Рябова, “Бабин бунт” Е. Птічкіна, “Таємниця Дон Жуана» М. Самойлова, “Витівки Хануми” Г. Канчелі, “Все починається з кохання” А. Фельцмана, “Сімейна авантюра, або Вона на все згодна” В. Ільїна. Маестро був одним із ініціаторів створення тематичних репертуарних концертів у Харківському академічному театрі музичної комедії: “Віват, Кальман!”, “Всі секрети оперети”, “Музичні фарби України”, “Від оперети до мюзиклу”.
Діяльність Ярослава Сорочука вражала передусім своєю різноманітністю. Він брав активну участь у благодійних заходах та шефських концертах та спектаклях. Вів у театрі плідну громадську діяльність як активний член мистецької колегії, профспілкового комітету та Національної спілки театральних діячів України. Як музичний керівник постійно дбав про діяльність Народного театру Дергачівського районного будинку культури. Проводив велику роботу з підготовки молодих виконавців української та естрадної пісні як голова журі міжнародного фестивалю «Музи та діти».

Світла пам’ять!

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, архів Ярослава Сорочука, Алла Прихожаєва

У Харкові згадують “лицаря музики” (фото, відео)

Пам’ятаємо! Цього дня, 2 січня, мало б виповнитись 75 років диригенту, заслуженому діячу мистецтв України Ярославу Сорочуку. Майже 50 років Ярослав Ярославович пропрацював у Харківському академічному театрі музичної комедії.

Його серце зупинилося на 73 році життя – 19 червня 2020 року (докладніше в новині GX).

“Для нього мистецтво було важливіше за все. Він був справжнім лицарем музики, що не знав компромісів у своєму прагненні досягти ідеалу. Його ім’я ще за життя обросло міфами, а він сам вже давно став легендою. Постать Ярослава Сорочука назавжди залишиться символом відданості мистецтву театру музичної комедії. Пам’ятаємо….” – з сумом згадує свого видатного колегу колектив театру.

Довідка. Ярослав Сорочук народився 2 січня 1948 року у селі Перевалівка, Лохвицького району, Полтавської області.
1973 року закінчив Харківський інститут мистецтв імені І. П. Котляревського за спеціальністю «Хорове диригування». Творчу професійну діяльність розпочав у серпні 1964 року учителем музики та співу у Перевалівській середній школі Лохвицького району, Полтавської області (1964 -1965).
Потім він керував хором Полтавського хлібокомбінату (1967–1968). Був вихователем БМП №166 тресту «Південтрансбуд». Згодом став керівником гуртка мистецької самодіяльності Харківського військового авіатехнічного училища (1969-1973).
Його дебют на посаді головного хормейстера у Харківському академічному театрі музичної комедії відбувся 1974 року.
Ярослав Сорочук постійно прагнув передати свій багатий досвід, тому 1978 року став викладачем кафедри Харківського державного інституту культури. Але він не міг жити без театру. Вже через рік маестро знову став головним хормейстером, потім диригентом, згодом головним диригентом, а у складні часи виконував обов’язки директора театру. Весь цей час Ярослав Сорочук дбав про формування творчого складу театру, ретельно проводив добір кадрів. Завжди допомагав молодим артистам, та й вимагав багато. Ніколи не йшов компроміс. Для нього мистецтво було найважливіше.
За роки роботи в репертуарі маестро налічується понад 50 різних за стилем та жанровими напрямками вистав: оперети, мюзикли та музичні комедії. Серед них – яскраві зразки вітчизняних та зарубіжних творів. Найкращі з них: “Принцеса цирку” І. Кальмана, “Ніч у Венеції” І. Штрауса, “Граф Люксембург” Ф. Легара, “Весела вдова” Ф. Легара, “Орфей у пеклі” Ж. Оффенбаха, “Циганський барон” І. Штрауса, “Чарівна Галатея” Ф. Зупе, “Фіалка Монмартра” І. Кальмана, “Моя прекрасна леді” Ф. Лоу, “Сватання на Гончар” К. Стеценко, “Сорочинський ярмарок” О. Рябова, “Бабин бунт” Е. Птічкіна, “Таємниця Дон Жуана» М. Самойлова, “Витівки Хануми” Г. Канчелі, “Все починається з кохання” А. Фельцмана, “Сімейна авантюра, або Вона на все згодна” В. Ільїна. Маестро був одним із ініціаторів створення тематичних репертуарних концертів у Харківському академічному театрі музичної комедії: “Віват, Кальман!”, “Всі секрети оперети”, “Музичні фарби України”, “Від оперети до мюзиклу”.
Діяльність Ярослава Сорочука вражала передусім своєю різноманітністю. Він брав активну участь у благодійних заходах та шефських концертах та спектаклях. Вів у театрі плідну громадську діяльність як активний член мистецької колегії, профспілкового комітету та Національної спілки театральних діячів України. Як музичний керівник постійно дбав про діяльність Народного театру Дергачівського районного будинку культури. Проводив велику роботу з підготовки молодих виконавців української та естрадної пісні як голова журі міжнародного фестивалю «Музи та діти».

Світла пам’ять!

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, архів Ярослава Сорочука

Звезды театра сияют для вас. Сотни харьковчан пришли проводить маэстро в последний путь (фото, видео)

“Мы все не вечны в этом мире, но так тяжело терять самых лучших из нас”, – эти слова Сергея Володарского передают всю скорбь прощания с главным дирижером Харьковского академического театра музыкальной комедии, заслуженным деятелем искусств Украины Ярославом Ярославовичем Сорочуком.

Прощание состоялось 22 июня в фойе Харьковского академического театра музыкальной комедии. После обряда отпевания звучали десятки трогательных слов о Ярославе Ярославовиче – это были воспоминания и соболезнования. Говорить об этом выдающемся человеке можно было бесконечно, но у кого-то от слез и горя перехватило дух, а кто-то до сих пор не верил, что Ярослава Сорочука уже нет.

“Ни для меня, ни для всех, кто здесь работает – театр никогда не будет уже таким, как был раньше. Когда мы будем на планерке без его участия… Когда оркестр будет садиться в яму… Когда артисты и хор будут выходить на сцену, а в яме будет не Ярослав Ярославович. Он навсегда останется огромным примером трудолюбия, преданности своему делу и театру. Мало кто так любил и отдавался театру. Он огромный пример профессионализма – как дирижер, как хормейстер, как организатор… Он очень много сделал для нашего театра, театр таким, каким он есть сейчас, стал благодаря ему. Ярослав Ярославович даже исполнял обязанности директора театра, только из-за своей порядочности и понимания, что этого некому сделать кроме него. Он огромный пример любви, искренней любви к людям, он словом и делом помогал всем, кто был вокруг него, а кому-то даже заменил отца. Пусть он навсегда остается в нашей памяти таким светлым человеком, а мы будем работать дальше…” – с дрожью в голосе рассказал о Ярославе Ярославовиче солист театра Алексей Андренко.

“Да, друзья, не просто, всем нам! От всех, кто здесь собрался, хочу сказать слова благодарности Ярославу Ярославовичу за все, что он сделал для нас. Не подберешь слов, чтобы передать всю горечь утраты – душат слезы. Ярослав Ярославович, Вы с нами были и будете! Обещаю, мы будем ставить новые спектакли и думать о том, чтобы Вы сказали, с какой стороны посмотрели… Мы будем стараться, чтобы в этом театре всегда были спектакли достойные вас и вам “там” никогда не было стыдно за нас. Мы любим Вас! Мы скорбим! Пока не знаем, как жить без Вас! Но жить надо. Мы будем жить Вашей памятью. Я знаю – у Вас “там” все будет хорошо, потому что так, как ушел Ярослав Ярославович, так уходят только люди святые, безгрешные – его не мучил Господь. Он взял и забрал его, наверное, чтобы он руководил “там” каким нибудь оркестром. На все воля Божья! Любим! Ценим! Скорбим! Будем помнить всегда! Вечная Вам память!” – подытожил слова коллег и всех, кто пришел проститься в этот день с Ярославом Сорочуком, директор Харьковского академического театра музыкальной комедии Игорь Коваль.

Три театральных звонка  – и под овации близких и коллег тело главного дирижера Харьковского академического театра музыкальной комедии торжественно вынесли в последний земной путь.

Как часто мы устремляем взгляд к звездам и мечтаем… Мы верим, что наши самые дорогие, ушедшие в мир иной, смотрят на нас с небес, радуются нашим победам и грустят вместе с нами в трудную минуту. А мы стараемся сделать все, чтобы они гордились нами.

Не случайно говорят: “Звезды театра сияют для вас…” Свет тех, кого нет рядом с нами, навсегда остается в сердцах близких, коллег, преданного зрителя.

Теперь в списке памяти Харьковского академического театра музыкальной комедии стало на одно имя больше…

“Ушел из жизни Человек, которого я всегда любил и считал духовным отцом, старшим другом и наставником… Невосполнимая потеря… Теперь они там все вместе.. И Шалико, и Старченко, Бабич и Харитонова, Федоренко… Тюлев… Плачу и скорблю вместе с Вами… Царство небесное”, – написал в своем комментарии-памяти Владимир Ярошенко.

Фоторепортаж с церемеонии прощания с Ярославом Сорочуком.

IMG-20200622-123439

IMG-20200622-124550

IMG-20200622-124904

IMG-20200622-125430

IMG-20200622-125743

Фото и видео: Город Х, ХАТМК

Он был настоящим рыцарем музыки: харьковчане прощаются с маэстро (фото, видео)

На 73-м году жизни перестало биться сердце главного дирижера Харьковского академического театра музыкальной комедии, заслуженного деятеля искусств Украины Ярослава Ярославовича Сорочука. Об этом стало известно вечером 19 июня.

“Это огромная и невосполнимая потеря для искусства. Светлая память об этом замечательном человеке навсегда останется в наших сердцах. Помним, любим, скорбим”, – написали его коллеги.

Его дебют на должности главного хормейстера в Харьковском академическом театре музыкальной комедии состоялся в 1974 году. За годы работы в репертуаре маэстро насчитывается более 50 различных по стилю и жанровым направлениям представлений: оперетты, мюзиклы и музыкальные комедии. Среди них – яркие образцы отечественных и зарубежных произведений. Лучшие из них: “Принцесса цирка” И. Кальмана, «Ночь в Венеции» И. Штрауса, “Граф Люксембург” Ф. Легара, “Веселая вдова” Ф. Легара, “Орфей в аду» Ж. Оффенбаха, “Цыганский барон” И. Штрауса, “Волшебная Галатея” Ф. Зупе, “Фиалка Монмартра» И. Кальмана, “Моя прекрасная леди” Ф. Лоу, “Сватовство на Гончар” К. Стеценко, “Сорочинская ярмарка” А.Рябова, “Бабий бунт” Е. Птичкина, “Тайна Дон Жуана» М. Самойлова, “Проделки Ханумы» Г. Канчели, “Все начинается с любви” А. Фельцмана, “Семейная авантюра, или Она на все согласна” В. Ильина. Маэстро был одним из инициаторов создания тематических репертуарных концертов в Харьковском академическом театре музыкальной комедии: “Виват, Кальман!”, “Все секреты оперетты”, “Музыкальные краски Украины”, “От оперетты до мюзикла”.

Деятельность Ярослава Сорочука поражала прежде всего своим разнообразием. Он принимал активное участие в благотворительных мероприятиях и шефских концертах и спектаклях. Вел в театре плодотворную общественную деятельность как активный член художественной коллегии, профсоюзного комитета и Национального союза театральных деятелей Украины. Как музыкальный руководитель постоянно заботился о деятельности Народного театра Дергачевского районного дома культуры. Проводил большую работу по подготовке молодых исполнителей украинской и эстрадной песни как председатель жюри международного фестиваля “Музы и дети».

Одной из первых об утрате сообщила Алла Прихожаева, руководитель литературно-драматургической части ХАТМК: “Он был настоящим рыцарем музыки, не знал компромиссов в своем стремлении достичь идеала. Его имя еще при жизни обросло мифами, а он сам уже давно стал легендой. Фигура Ярослава Сорочука навсегда останется символом преданности искусству театра музыкальной комедии. Это огромная и невосполнимая потеря для искусства. Выражаю глубокие соболезнования родным и близким. Светлая память о маэстро навсегда останется в моем сердце...”

Творческую манеру маэстро характеризовали простота и ясность, точный и выверенный жест. Во время репетиционного процесса, чувствуя стиль композитора, Ярослав Сорочук каждый раз пытался улучшить звучание партитуры благодаря основательной проработке материала и шлифовке отдельных элементов с артистами оркестра, хора, балета и солистами. С помощью музыки он постепенно раскрывал образную сторону персонажей, ярко проявляя их характеры. Журналистам “Город Х” удалось лично убедиться в этом на репетиции последней премьеры маэстро “Семейная авантюра, или Она на все согласна” В. Ильина.

В своем стремлении к идеалу он был требователен и к себе, и к коллегам – наградой были овации зрителя.

С гордостью объявлял его со сцены директор Харьковского академического театра музыкальной комедии, заслуженный деятель искусств Игорь Коваль, со скорбью руководитель написал о невосполнимой утрате в комментарии к посту друга: “Спасибо, Сережа за добрые слова… потеря невосполнима… ЦАРСТВО НЕБЕСНОЕ!”

Сотни комментариев с выражением соболезнования захлестнули соцсети… Харьковчане скорбят об утрате!

Колеги зі СХІД ОПЕРА висловлюють щирі співчуття колективу Харківського академічного театру музичної комедії з приводу втрати знаного фахівця та чудової людини, заслуженого діяча мистецтв України, головного диригента Сорочука Ярослава Ярославовича. Нехай покоїться з миром у Пантеоні видатних діячів музично-театрального мистецтва Слобожанщини. Шануємо.Пам’ятаємо. Сумуємо.

“Это невосполнимая потеря для театра и для музыкального искусства Украины! Уходит Эпоха мастеров!” – написала Ирина Вербицкая.

“Ушел из жизни Человек, которого я всегда любил и считал духовным отцом, старшим другом и наставником… Невосполнимая потеря… Теперь они там все вместе.. И Шалико, и Старченко, Бабич и Харитонова, Федоренко… Тюлев… Плачу и скорблю вместе с Вами… Царство небесное”, – вылил в слова свой крик души Владимир Ярошенко.

Прощание с главным дирижером Харьковского академического театра музыкальной комедии, заслуженным деятелем искусств Украины – Ярославом Сорочуком, состоится в понедельник 22 июня в 12:00, в фойе Харьковского академического театра музыкальной комедии, по адресу: ул.Благовещенская,32.

Светлая память Ярославу Ярославовичу! Соболезнования родным и близким!

Справка. Ярослав Сорочук родился 2 января 1948 года в селе Переваловка, Лохвицкого района, Полтавской области.

В 1973 году окончил Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского по специальности «Хоровое дирижирование». Творческую профессиональную деятельность начал в августе 1964 года учителем музыки и пения в Переваловской средней школе Лохвицкого района, Полтавской области (1964 -1965).
Затем он руководил хором Полтавского хлебокомбината (1967-1968). Был воспитателем БМП №166 треста «Южтрансстрой». Впоследствии стал руководителем кружка художественной самодеятельности Харьковского военного авиатехнического училища (1969-1973).

В 1974 году дебютировал в Харьковском театре музыкальной комедии главным хормейстером. Ярослав Сорочук постоянно стремился передать свой богатый опыт, поэтому в 1978 году стал преподавателем кафедры Харьковского государственного института культуры. Но он не мог жить без театра. Уже через год маэстро снова стал главным хормейстером, затем дирижером, впоследствии главным дирижером, а в сложные времена исполнял обязанности директора театра. Все это время Ярослав Сорочук заботился о формировании творческого состава театра, очень тщательно проводил подбор кадров. Всегда помогал молодым артистам, но и требовал много. Никогда не шел на компромисс. Для него искусство было важнее всего.

Фото, видео, материалы: Город Х, ХАТМК, Алла Прихожаева, Сергей Володарский


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.