Позначка: вчений

Харків згадує всесвітньо відомого вченого, який зробив вагомий внесок у розвиток радіоастрономії

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 27.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Світлла пам’ять! Цього дня, 23 лютого, в 2023 році зупинилося серце відомого харків’янина – Леоніда Литвиненко – українського вченого-радіофізика та радіоастронома.

Він народився 7 травня 1938 року в Харкові.

Директор Радіоастрономічного інституту НАН України з 1985 по 2017 роки; професор Харківського державного університету.

Заслужений діяч науки і техніки України (1997), лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1987), академік Національної академії наук України (1992).

У 1954 році закінчив середню школу із золотою медаллю.

Закінчив Харківський державний університет за спеціальністю радіофізика та електроніка.

Свою трудову діяльність він розпочав інженером Конструкторського бюро “Хартрон” у 1954 році після закінчення радіофізичного факультету Харківського державного університету.

Викладав у Харківському інституті радіоелектроніки.

У 1972 році захистив докторську дисертацію, з 1982 року член-кореспондент НАНУ.

У 1980 році з його ініціативи та за активної підтримки академіка НАН України С. Я. Брауде створено відділення радіоастрономії Інституту радіофізики та електроніки АН України.

За його ініціативи 1985 року створено Радіоастрономічний інститут, довгорічним і беззмінним директором якого він був. Основними напрямами досліджень інституту є вивчення геокосмосу та Сонячної системи, радіоастрономія Всесвіту, фізичні принципи побудови радіотелескопів і радіотехнічних систем дистанційного зондування.

У 2011-2014 роках — Голова наглядової ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

З 1982 року – член-кореспондент Академії наук України.

Автор близько 250 наукових праць, із них 6 монографій. Має 12 авторських свідоцтв на винаходи.

Самовіддана праця вченого, його видатні наукові здобутки принесли Л.М. Литвиненку заслужений авторитет і повагу наукової спільноти та багато нагород (серед яких — премія НАН України імені С.Я. Брауде (2007 р.) та Орден князя Ярослава Мудрого V cт. (2016 р.).

Почесний громадянин Харківської області з 2013 року.

Рішенням Міжнародного астрономічного союзу малій планеті Сонячної системи 2000 NA25 присвоєно ім’я «18120 Литвиненко» (англ. 18120 Lytvynenko) (2005).

Помер 23 лютого 2023 року.

Фото та матеріал: відкриті джерела

Історичний факт від 25 січня: Харківського вченого з родини годинникаря і фотографа знає весь світ (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 25 (13) січня, в 1852 році народився Василь Данилевський – фізіолог, директор Харківського жіночого медичного інституту.

Данилевський народився у Харкові у сім’ї годинникаря і фотографа Якова Данилевського.

Родина мешкала в самому центрі міста, на Миколаївській площі, в будинку купця Кулікова.

З семи дітей родини Данилевських троє – Олександр, Костянтин та Василь – стали відомими вченими.

У 1862-1864 роках Василь Данилевський навчався у 2-й Харківській гімназії.

Потім – на медичному факультеті Харківського університету.

Працював у Харківському ветеринарному інституті та Харківському університеті.

1910 року він став першим директором та професором фізіології Харківського медичного жіночого інституту.

Потім працював у реорганізованому 1921 року Харківському медичному інституті.

З 1927 року до своєї смерті – директор заснованого ним Органотерапевтичного інституту у Харкові.

Помер 25 лютого у 1939 році в Харкові.

На честь Данилевського названо вулицю на початку проспекту Науки та Інститут проблем ендокринної патології.

А ще, саме 25 січня 2018 року Держпром було занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, постанову ухвалили на засіданні уряду.

Нагадаємо, 27 травня в 2017 році Харківський Держпром внесли до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Раніше Міністерство культури підготувало документи, щоб внести Держпром до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Розгляд документів міг зайняти щонайменше півтора року.

На той момент у Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО входило сім об’єктів з України:
– Собор Святої Софії, Києво-Печерська лавра та прилеглі монастирські споруди (з 1990 року);
– Ансамбль історичного центру міста Львів (з 1998 р.);
– Геодезична “Дуга Струве” (з 2005 р.);
– Резиденція митрополитів Буковини та Далмації (зараз – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (з 2011 р.);
– «Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора» (з 2013 р.);
– «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі», спільна українсько-польська номінація (з 2013 р.);
– Природний об’єкт: «Букові праліси Карпат та древні букові ліси Німеччини» (з 2011 року).

На жаль, під час війни візитівка Харкова неодноразово зазнавала ударів рашистів.
Нагадаємо, 28 жовтня 2024 року російські окупанти влучили в будівлю Держпрому.

Були пошкоджені 460 вікон, із них 70 не підлягають відновленню. Також вражено 20 дверей та 70 вітражів.

Були влучання і в листопаді 2024 року.

Довідка. Держпром – це памʼятка національного значення, будівля в стилі конструктивізму. Будинок державної промисловості – Держпром було занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Постанову ухвалили на засіданні уряду 25 січня 2018 року. Держпром – перший хмарочос міста, унікальний взірець архітектурного конструктивізму. Побудований у 1925-1928 роках на найбільшій площі Харкова – площі Свободи.

Фото та матеріал: відкриті джерела

13 січня в історії Харкова: народився відомий вчений

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 13 січня, 1827 року народився відомий учений-хімік, академік Микола Бекетов, який понад тридцять років наукової та викладацької діяльності віддав Харківському університету.

З 1855 по 1887 роки викладав та займався науковою діяльністю у Харківському університеті. Саме у Харкові він здійснив низку наукових відкриттів. Наприклад, досліджував залежність хімічних властивостей елементів від фізичних (відносної атомної маси, радіусу), від зв’язку з атомно-молекулярною механікою.

Син Миколи Бекетова – Олексій Миколайович – став найвідомішим харківським архітектором (докладніше в новині GX).

11 січня в історії Харкова: згадують землетрус у місті та видатного вченого, який розробив тривимірну карту Марса

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 11.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

11 січня 1838 року у Харкові стався землетрус. «Усередині будинків гойдалися меблі, люстри, ляскали відчинені двері та віконниці, де-не-де зупинився годинник. А крізь ці звуки був чути крик свійської птиці та гавкіт переляканих собак. Поштовхи сильно відчувалися на деяких вулицях ,які були забудовані кам’яними будинками. У штукатурці деяких будинків з’явилися тріщини», — писала місцева газета.

У харківському обласному архіві зберігся документ, у якому місцеві чиновники рапортували міністру внутрішніх справ про надзвичайну подію: «Речі в будинках прийшли у сильне коливання о дев’ятій сорок пополудні. Більше інших землетрус відчули ті, хто на той момент перебував у ліжку».

11 січня 1904 року народився відомий харківський вчений, академік Олександр Усіков. Майбутній вчений народився у селі Янківка (тепер Іванівка Великописарівського району, Сумської області).

Закінчив Харківський університет, а потім із 1936 року працював у Харківському фізико-технічному Інституті Академії наук України. Директором інституту він був на протязі 40 років. Усиков одним із перших зайнявся цифровою обробкою зображень та розробив тривимірну карту Марса.

Вчений прожив 90 років та займався наукою до останнього дня.

Помер на Сумщині — 6 листопада 1995 року.

30 грудня в історії Харкова: народилися відомі актриса та вчений (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 30.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

30 грудня 1900 року в селі Іванівка (нині Білозерського району, Херсонської області) народилася Валентина Варецька — українська театральна актриса, заслужена артистка України.

Варецька грала у театрах Тернополя, Львова, Києва, Харкова, Дніпра.

З 20-х років працювала у Харкові. У 30-х роках виступала у Харківському театрі імені Шевченка.

Після Другої світової війни до 1960 року працювала у Львові. Потім повернулася до Харкова.

На фото: актори Ватуля та Варецька у виставі “Гріх” (1928 рік, Харків).

Основні ролі: Донна Анна («Камінний господар» Лесі Українки), Діана («Собака на сіні» Лопе де Веґи), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Рита («Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка), Наташа («Суєта» І. Карпенка-Карого), Надія («Кам’яний острів» О. Корнійчука), Леді Мільфорд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Маша («Після балу» М. Погодіна).

Померла 03 січня 1981 року в Харкові.

30 грудня 1893 року в Мелітополі народився Яків Майєр — український вчений, спеціаліст у галузі двигунобудування, професор. Один із організаторів вищої школи України, ректор Харківського технологічного інституту.

1924 року закінчив Харківський технологічний інститут.

Працював інженером-конструктором на Харківському паровозобудівному заводі (зараз – завод імені Малишева).

У 1928–1929 роках був ректором Харківського технологічного інституту.

У 1929-1934 роках – завідувач кафедри ХТІ (з 1930 – у складі Харківського механіко-машинобудівного інституту).

1932 року очолив Український науково-дослідний авіадизельний інститут (УНІАДІ). Майєр керував розробкою найважливіших питань дизелебудування, зокрема застосуванням дизелів в авіації. За участю Майєра було створено двигун для танка Т-34. Модернізовані двигуни Майєра були встановлені на різних типах танків, які випускав Харківський завод імені Малишева.

Помер 29 лютого 1988 року у Харкові (у віці 94 років).

Він народився у Дніпрі, але присвятив кращі свої роки Харкову (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 30.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Сьогодні харків’яни згадують визначну особистість, яка дарувала радість дітям. 30 листопада 1935 року народився Всеволод Чайкін (1935-1996) – відомий харківський театральний актор.

В 1953 році вступив до Харківського театрального інституту. За рік перевівся до Київського театрального інституту.

В 1961 році повернувся до Харкова, працював у Харківському ТЮГу.

Став першим актором ТЮГу, якому було надано звання заслуженого артиста, а потім народного артиста України.

Помер в жовтні 1996 року.
Нагадаємо, Харківський театр для дітей і юнацтва — один із найстаріших театрів для дітей в Україні. Він був заснований у Харкові в 1920 році з ініціативи Вищої театральної школи (з 1933 року театр мав назву Театр юного глядача). Театр не лише зараз переживає складні часи, але кожного разу як птах-фенікс повстає з попелу.

За свою столітню історію колектив пережив декілька відроджень, зумів відбуватися після пожежі, пережив у червні 1941 року евакуацію і нарешті відродився 20 жовтня у 1960 році.

Колектив ні під час пандемії, ні в жахливі часи війни не складає руки та продовжує свої виступи, готуючи прем’єри й підтримуючи українців виступами на різних локаціях Харкова та Харківщини.
До речі, харківські артисти підготували за час війни не одну нову цікаву постановку для незламних харківців (більше в новинах GX за тегом ХТДЮ).

30 листопада 1900 року народився Анатолій Воробйов (1900-1955) — відомий вчений-фізіолог, член-кореспондент Академії наук України.
1926 року закінчив Харківський медичний інститут, навчався в аспірантурі, з 1934 року доцент кафедри фізіології Першого харківського медичного інституту.

У 1938-1941 роках працював у Харківському стоматологічному інституті та Харківському інституті ендокринології.
Працював у Львові та Києві.
Анатолій Воробйов – автор близько 60 наукових праць з фізіології вищої нервової діяльності, регулювання фізіологічних та патологічних процесів.
Помер 26 жовтня 1955 року. Похований в Києві на Байковому цвинтарі.

16 листопада в історії Харкова: народилися видатний математик та дослідниця українського мистецтва (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 16.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вітаємо! 16 листопада 1937 року у Харкові народилася Людмила Соколюк – відома харківська мистецтвознавець, дослідниця українського мистецтва 20-30-х років XX століття, творчості Михайла Бойчука та його послідовників, професор Харківської державної академії дизайну та мистецтв.

Людмила Соколюк закінчила Харківський державний університет у 1960 році. Працювала у Харківському художньо-промисловому інституті (з 2001 року – Харківська державна академія дизайну та мистецтв).

Автор низки книг. Зокрема, «Харківська художня школа та її роль у формуванні системи художньої освіти в Україні у XVIII ст.». Член Харківського відділення Союзу художників України (з 1988р.).

Пам’ятаємо! 16 листопада 1897 року народився Йосип Штокало (1897-1987) – вчений-математик, педагог, доктор фізико-математичних наук, академік Академії наук України, з 1965 року член-кореспондент Міжнародної академії історичних наук у Парижі.

У науку Штокало прийшов уже зрілою людиною. З 1915 по 1931 р. викладав математику в середній школі та технікумах. 1931 року у віці 34 років закінчив Дніпропетровський інститут народної освіти.

У 1931-1941 роках працював у вищих школах Харкова. Потім поїхав працювати до Києва.

Зробив значний внесок у розвиток історії української математичної науки. Один із авторів «Історії вітчизняної математики».

Редактор видання повних зборів творів українських математиків М. Остроградського та Г. Вороного.

Помер 5 січня 1987 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

30 листопада 1989 року в Києві, на «Будинку вчених» на вулиці Микільсько-Ботанічній, 14/7, де з 1974 по 1987 рік у квартирі № 19 жив Йосип Штокало, встановлено бронзову меморіальну дошку.

А ще, саме 16 листопада 1924 року у Харкові вийшла в ефір перша в Україні радіопрограма. Розміщувалася перша радіостанція у Центральному клубі – сьогодні це будівля філармонії.

Перші слова Українського радіо почули 70 радіоаматорів. Дикторів тоді, звісно, у штаті радіостанції не було. Тому відкрив передачу технік, який за звичкою зв’язківця на початку тричі промовив у мікрофон: “Алло”. А потім ще тричі: “Каже Харків!” До харків’ян звернулися керівники міста та уряду, а потім було передано невеликий концерт та радіожурнал, загалом – менше години ефіру.

Такою була та сама перша програма.

Радіостанція була виготовлена харківськими інженерами Жиронкіним Л.І., Лебрехтом В.В., Касвандом Л.І., Дрожжиним М.І., Лунєвим І.Є., Світлосановим А.І. та працювала в середньохвильовому діапазоні. Перші приймачі були аматорськими. День працівників радіо, телебачення та зв’язку встановлено у 1994 році на підтримку ініціативи працівників цієї галузі України. Він присвячений людям, які щодня забезпечують можливість спілкування як у повсякденному житті, так і в простір для комунікацій у бізнесі.

Колектив новинного порталу GX щиро вітає усіх причетних із Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку України!

25 серпня в історії Харкова: цікаві факти і особистості в житті міста (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 25.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

25 серпня 1903 року при Миколаївській лікарні збудовано лікарняну церкву на 500 осіб. До церкви прибудовано двоповерховий корпус-лікарня імені подружжя Гельферіх. Збудовані бараки для венеричних та інфекційних хворих. Будівництво відбувалося під наглядом міського архітектора Дашкевича.

25 (12) серпня 1907 року народився Максим Красношапка — вчений у галузі електротехніки, доктор технічних наук (1954), професор (1957), заслужений діяч науки і техніки України (1964).

1936 року закінчив Харківський електротехнічний інститут. Викладав в інституті до війни. Учасник Другої світової війни. Мав нагороди.

Потім працював у Києві, Ризі та інших містах країни та за кордоном. Був найбільшим фахівцем у галузі авіаційного електрообладнання. Здійснював дослідження електромашин в автономних системах генерування змінного струму постійної частоти. Був відзначений преміямі.

Син – Дмитро Максимович Красношапка – також відомий фахівець у галузі електротехніки народився у Харкові.

Помер Максим Красношапка 12 травня 1993 року в Києві.

25 серпня 2016 року став першим днем роботи 30-ї станції харківського метрополітену «Перемога». Церемонію відкриття станції провели напередодні – 19 серпня.

В мирні часи за добу станція обслуговувала до 50 тисяч пасажирів.

Підготовчі роботи зі спорудження станції розпочалися 1984 року, разом із початком робіт з будівництва всіх станцій Олексіївської лінії. За планом 1984 року ділянка лінії від станції «Наукова» (зараз) до станції «Перемога» передбачалося здати однією чергою 1993 року (за планом 1989 року — 1995 року).
Згодом здачу станції було перенесено до третьої черги.
До 1993 року був наполовину готовий тунель між станціями «Олексіївська» (зараз) та «Перемога». За програмою харківської обласної ради, будівництво станції мали закінчити у 2009 році, але через брак фінансування дату багато разів переносили: на 2012-й ,потім на 2014 рік, але відкриття відсунулося ще на два роки…

Наразі станція «Перемоги» сама очикувана для усієї України!

25 серпня 2021 року у Харкові після реконструкції відкрили Зоологічний міст. Він встановлений над Клочківським узвозом та веде мандрівників до входу до оновленого зоопарку.

Нагадаємо, Зоологічний міст, відомий також у Харкові як Міст закоханих, демонтували 22 травня 2021 року. Він був побудований у 1952 році під час відновлення міста після Другої світової війни. Міст поєднував дві частини Нагірного району: територію біля Харківського національного університету імені В.М. Каразіна та Харківського зоопарку із Задержпром’ям.

25 серпня 2021 року на Паралімпійських іграх у Токіо харківці поклали у скарбничку збірної України три медалі.
Так, срібло виборола харків’янка Олена Федота. У змаганнях на шаблі спортсменка виграла у семи суперниць та вийшла у фінал. Однак у вирішальній битві її оминула спортсменка з Китаю Шумей Тан.

Також срібло на дистанції 50 метрів вільним стилем у категорії S10 зміг видобути харківський плавець Максим Крипак.

Зазначимо, Максим Крипак на Паралімпіаді-2016 у Ріо-де-Жанейро завоював 5 золотих та 3 срібні медалі на різних дистанціях.

Раніше, 38-річна харківська фехтувальниця Євгенія Бреус стала бронзовою призеркою змагань фехтувальниць на візках класу А (які добре контролюють тіло та рухи тулуба) і принесла українській збірній першу медаль.
Загалом у перший день змагань збірна України здобула на Паралімпіаді 8 медалей: 1 золота (плавання), 5 срібних (2 – фехтування, 3 – плавання) та 2 бронзових (фехтування та плавання).

14 серпня в історії Харківщини: народився відомий випускник Харківського державного університету

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 14 серпня, у 1947 році народився В’ячеслав Пузіков (1947-2014) – вчений у галузі матеріалознавства та технології монокристалічних матеріалів, академік Академії наук України, один із відомих випускників Харківського державного університету.

В’ячеслав Пузіков народився у місті Куп’янську Харківської області. 1970 року закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету.

Очолював науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» Національної академії наук України.

Лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки.

Помер 11 грудня 2014 року.

23 липня в історії Харкова: народився вчений, якого вигнали із міста

Опублікував(ла) новина GX , 23.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Історія Харкова, Регіон, Суспільство.

23 липня 1775 року (за іншими джерелами 1 липня) народився Опанас Стойкович — професор та ректор Харківського університету (зараз ХНУ ім. В. Каразіна).
Він народився у місті Рума (Сербія). Почав здобувати освіту в Угорщині, а зевершив навчання у Німеччині – в Геттінгенському та Тюбінгенському університетах.

На запрошення піклувальника Харківського навчального округу, графа Северина Потоцького, працював у Харкові. Разом із Василем Каразіним він брав активну участь в організації Харківського університету.

З моменту відкриття університету Стойкович читав теоретичну та експериментальну фізику, метеорологію, астрономію.

У 1807–1808 роках був ректором університету.

1813-го був з університету звільнений через скандал: Стойковича звинуватили в незаконних комерційних операціях.

Опублікував свої роботи та промови, прочитані ним у Харківському університеті:

«Про повітряні камені та їх походження» (Харків, 1807);

«Про захист себе від ударів блискавки у всіх випадках життя» (Харків, 1810);

«Початкові основи фізичної географії» (Харків, 1813);

«Початкові основи фізичної астрономії» (Харків, 1813);

«Система фізики» (Харків, 1813);

«Про сарану і способи винищування оною» та інші.

Помер 25 серпня 1832 року.

23 липня 1912 року народився Митрофан Малущенко (1912-1985) – відомий учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу, відомий випускник Харківського держуніверситету.

Малущенко народився в селі Чутівка на теренах сучасної Полтавської області. Після закінчення школи працював у селі, а потім на будівництві Харківського тракторного заводу.

1940 року Малущенко закінчив Харківський державний університет.

З червня 1941 року Малущенко приймав у часть у Другій світовій війні.
Льотчик-штурман Митрофан Малущенко до кінця війни здійснив 207 бойових вильотів на бомбардування скупчень бойової техніки та живої сили противника.

1947 року в званні майора Малущенка було звільнено в запас. Проживав у Черкасах, де і помер 30 вересня 1985 року.