Пам’ятаємо! Вранці 18 серпня 2024 року зупинилося серце неймовірної люди – в засвіт пішов легендарний французький актор Ален Делон.
Він народився 8 листопада 1935 року за 10 км від центру Парижа у місті Со… Зірку світового масштабу люблять мільйони, особливо ми українці, а в Харкові вже понад 10 років відбиток його долоні, що розміщений на алеї зірок кінофестивалю “Харьковская сирень”, яку приміряють харків’яни та гості міста.
З початком війни його серце не мало спокою. Легенда Франції, Ален Делон, чітко висловив свою прихильність і підтримку Україні та українцям. Він мріяв приїхати в нашу країну святкувати перемогу… Нажаль, доля вирішила інакше…
“Пішов від нас Ален Делон. Йому було 88… Він в нашій пам’яті… Його долоня на алеї назавжди з нами”, – з болем і сумом написала голова ГО «Міжнародний кінофестиваль “Харківський бузок“», заслужена журналістка України Вікторія Маренич.
Одними з перших сумну звістку донесли в The Guardian… Зірка французького кіно Ален Делон помер у віці 88 років – повідомили ЗМІ його діти.
«Ален Фаб’єн, Анушка, Ентоні, а також [його пес] Лубо з глибоким сумом повідомляють про смерть свого батька. Він мирно помер у своєму будинку в Душі, в оточенні своїх трьох дітей і сім’ї», – йдеться в заяві, додаючи, що сім’я попросила про конфіденційність.
Його ототожнювали з відродженням французького кінематографа в 1960-х роках, Кожна роль Алена Делон була незабутня… Будь то поліцейськи чи злодій… Він грав у найвидатніших режисерів країни. Грав з яскравими зірками кіно, зокрема, Жан-П’єром Мельвілем, Рене Клеманом та Жаком Дере. Він також знімав фільми з такими авторами, як Лукіно Вісконті, Луї Маль, Мікеланджело Антоніоні та Жан-Люк Годар…
Довідка. Народився Ален Делон в 1935 році в Со в передмісті Парижа. Делон був виключений з кількох шкіл, перш ніж у 14 років пішов працювати в м’ясний магазин. Після перебування у військово-морському флоті (під час якого він брав участь у колоніальній війні Франції у В’єтнамі), він був звільнений у 1956 році та почав працювати актором. Його помітив голлівудський продюсер Девід О Селзнік у Каннах і підписав контракт, але актор вирішив спробувати щастя у французькому кіно і дебютував невеликою роллю в трилері Іва Аллегре 1957 року «Коли втручається жінка».
Приголомшлива зовнішність Делона відразу справила враження, і він швидко перейшов до головних ролей. У 1958 році він зіграв з Ромі Шнайдер у фільмі «Крістін» у ролі солдата та доньки музиканта, які закохалися. У Делона та Шнайдера зав’язався гучний справжній роман поза знімальним майданчиком, що підтвердило зростаючу репутацію Делона як секс-символу.
У 1960 році він зняв два фільми, які мали значний міжнародний вплив: екранізацію Патриції Гайсміт «Plein Soleil» («На яскравому сонці») і «Рокко та його брати». Перша, франкомовна версія «Талановитого містера Ріплі», перетворила Делона на головну зірку, тоді як «Рокко» — сага про південноіталійську селянську сім’ю, яка переїжджає на процвітаючу північ — привела його до Лукіно Вісконті, одного з видатних європейських авторів. Інший італійський автор, Антоніоні, взяв його на роль біржового маклера у картину «Затемнення» («L’eclisse») 1962 року. Делон возз’єднався з Вісконті в 1963 році для «Леопард» («Il Gattopardo»), великомасштабної епопеї, дія якої відбувається в Рісорджіменто (історіографічний термін, що означає період боротьби за політичне об’єднання Італії) на Сицилії, адаптації знаменитого роману про Лампедузу.
Міжнародний авторитет Делона був такий, що він почав серйозну спробу пробитися в англомовне кіно, почавши з невеликої ролі в комедії-антології Ентоні Асквіта «Жовтий Роллс-Ройс». Делон з’явився у фільмі «Втрачене командування» про французьких десантників у Другій світовій війні, разом з Діном Мартіном в картині «Техас за річкою» та «Чи горить Париж?», ще одній епопеї часів війни з Кірком Дугласом у головній ролі. Однак жоден не був настільки успішним у Голлівуді, щоб закріпити його там, і Делон повернувся до Франції.
У 1967 році він зняв культовий фільм Le Samouraï з режисером Жан-П’єром Мелвілем, в якому він зіграв вбивцю в плащі; успіх цього фільму в країні поклав початок серії кримінальних фільмів, у тому числі «Сицилійський клан» разом із Жаном Габеном, «Борсаліно», знятий у Марселі режисером Дере, та іншу класику Мелвілла «Червоне коло». Делон також знайшов час, щоб з’явитися разом із Маріанною Фейтфулл у фільмі «Дівчина на мотоциклі», де Фейтфулл, одягнена в шкіру, катається на мотоциклі по Європі, а також зі своєю колишньою коханою Ромі Шнайдер у фільмі «La Piscine», яка у 2016 році була перезнята як «Великий сплеск» з Тільдою Суінтон і Рейфом Файнсом.
«La Piscine» також збігся з величезним суспільним скандалом, «справою Марковича», яка дійшла до найвищих ешелонів Франції після того, як охоронця Делона Стефана Марковича було знайдено мертвим на сміттєвому звалищі в 1968 році. Франсуа Маркантоні, сумно відома фігура злочинного світу та давній друг Делона, був звинувачений у вбивстві, але врешті звинувачення були зняті. Все загострилося, коли були виявлені компрометуючі фотографії Марковича, на яких нібито зображені представники французької еліти, включно з дружиною кандидата в президенти Жоржа Помпіду. Зрештою нічого не було доведено, але тісний зв’язок Делона з галереєю неприємних персонажів став широко відомим.
Протягом 1970-х років Делон продовжував знімати фільми, але без такого ж рівня впливу як в попередні десятиліття. Месьє Кляйн отримав «Сезар» за найкращий фільм у 1977 році, у якому Делон зіграв торговця предметами мистецтва під час Другої світової війни, чию особу плутають із однойменним єврейським втікачем; у 1985 році він отримав премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль за сюрреалістичну байку Бертрана Блієра «Notre Histoire». Делон також випустив низку фільмів із власною компанією, дебютувавши як режисер у 1981 році з Pour la Peau d’un Flic, а також просував бокс і дизайн меблів. Делон почав уповільнювати свою продуктивність у 1990-х роках після того, як зіграв подвійну роль у «Новій туманності» Жана-Люка Годара. У 1997 році він оголосив про завершення акторської кар’єри, але повернувся в 2008 році, щоб зіграти Юлія Цезаря у французькому хіті «Астерікс» на Олімпійських іграх. У Делона було складне особисте життя, включаючи тривалі стосунки із Ромі Шнайдер, Мірей Дарк (з якою він розлучився в 1982 році після 15 років спільного життя) і Розалі ван Брімен, голландською моделлю, від якої у нього було двоє дітей і з якою він розлучився в 2002 році. Він був одружений з Наталі Делон з 1964 по 1968 рік; у 1964 році у них народився син Ентоні. У 1962 році співачка і модель Ніко народила йому сина Крістіана; Делон заперечував батьківство, але дитину усиновила мати Делона.
Нагадаємо, видатний актор зняв спеціальну програму, присвячену українському поету Тарасу Шевченку, великому українському діячу ХІХ століття, а ще його запальна он-лайн зустріч з головою української держави завершила представлену журналістом Сирилом Віг’є передачу, присвячену Володимиру Зеленському.
Докладніше про цівизначні події у новинах GX: “Хай живе Україна! Видатний француз подарував Україні не тільки руку, а й серце” та
“Ми брати по зброї, тому що ми обидва починали як актори“, де Делон пообіцяв Зеленському завітати до України.
Фото та матеріал: GX, The Guardian, архів Вікторії Маренич
