Перейти до основного вмісту

Позначка: Україна

Харків’янка в Японії розповідає про небо України (фото, відео)

Вже більше року в Україні триває війна… Безмежність допомоги світу можно оцінити за георграфією країн, в яких опинилися та отримали допомогу наші співвітчизники: Польща, Литва, Латвія, Естонія, Словаччина, Ірландія, Норвегія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Японія, Румунія, Болгарія, Швеція, Швейцарія, Греція, Австралія, Австрія, Бельгія, Ізраїль, Іспанія, Італія, Канада, США, Колумбія, Португалія, Словенія, Фінляндія та інші. Майже весь світ постав проти країни-агресорки росії…

Розповідаючи в планетарії дітям та дорослим Харкова про безмежний Всесвіт, Олена Земляченко навіть і не гадала, що їй прийдеться відправитися у далеки мандри. Так склалося, що харків’янка знайшла прихисток і роботу за фахом у далекій Японії (наразі у місті Adachi-ku, Tokyo, Japan). Люди країни “Вранішнього Сонця” повні честі та відваги – вони відкрили свої серця та домівки нам – українцям, а дехто навіть залишив батьківщину і приїхав допомогати людям в Україну (читайте в новині GX про відважного Фумінорі Цучико).

За час, проведений в Японії, Олена не лише побачила країну та доторкнулася до її вікових знань (родина Олени побувала у Токійському університеті), а ще й розповіла і показала на що спроможні українці.

“Я дуже вдячна центру допомоги українцям Хімаварі. Це саме ті люди, які так багато роблять для всіх українців. Причому не тільки для тих, котрі в Японії, а й тих котрі в Україні! Дякую!” – написала Олена у себе на сторінці в фейсбуці.

 “Щойно відвідала прекрасну лекцію Olena Zemliachenko про зоряне небо України в планетарії на Шібуя. Чаруючий голос пані Олени, прекрасна лекція і щира підтримка японських друзів в поєднанні створили атмосферу краси, добра і відкритості. Під час лекції фото не роблять, тож можу поділитися нашим сумісним з Оленою фото.
Оленочко, Михайло, дякую вам за ваш труд й бажання поділитися прекрасним!” – так пишуть про Олену та її чоловіка відвідувачі лекції (Tetyana Solotska).

“Дякуємо Японії за підтримку українців! Так багато зробили японці, щоб було затишно і зручно дорослим і діточкам! Неймовірно! Наша повага!” – подякувала японцям директор Харківського планетарію Галина Железняк.

Відео програми Олени можна подивитися за посиланням.

Виступала Олена й в Токіо.

Підготовлена Оленою програма йде двома мовами (українською та японскою) – це демонстрація зоряного неба України, а також відеопрограма, яка була зроблена ще в Україні.

Дівчина вже неодноразово проводила лекції про зоряне небо України у різних містах Японії. Так співпало, що в планетарії міста Фунабаши пройшов показ фільму Олени “Під українськими зорями” саме в день, коли Президент України Володимир Зеленський завітав до країни.

“Якщо б не заходи безпеки та навантажений графік зустрічей, то Зеленський обов’язково завітав до Олени”, – наголосив Мер та директор освіти міста.

Дякуємо усім, хто допомагає Україні та українцям! Пишаємося нашими захисниками та співвітчизниками, які довели світу, що українці незламна нація! Разом ми сильні! Україна переможе! Наші талановиті земляки повернуться до дому і відбудують рідну країну!

Фото, відео та матеріали: архів Олени Земляченко

“Кожна така подія – крок до нашої великої Перемоги”. Харків’янин став найкращим у Канаді (фото, відео)

Під час війни кожен українець, який відкриває світу всю велич нашої країни, на крок наближує нашу перемогу. Новинний портал GX неодноразово писав про досягнення нашого земляка Дмитра Удовиченка. Тим приємніше було дізнатися про нову перемогу відомого харківського скрипаля.

Чудову новину на своїй сторінці розмістили його вчителі – колектив ХНУМ імені І.П.Котляревського.

Трохи подробиць. Скрипаль Дмитро Удовиченко став володарем Першої премії престижного Concours musical international de Montréal (Канада).
В цьому велика заслуга харківської скрипкової школи, зокрема, Людмили Вареніної – першої викладачки Дмитра в Харківській школі-десятирічці, а нині – викладачки університету. А також велика подяка родині музиканта Миколі та Ірині Удовиченкам (Микола Удовиченко – викладач класу альта ХНУМ імені І.П.Котляревського, Ірина – артистка оркестру “Схід-Опера”).

“Моя перемога присвячена народу України, – сказав Дмитро на врученні премії. – І кожна така подія – крок на шляху нашої великої Перемоги”.

Колектив GX приєднується до привітань та бажає миру, нових перемог та творчих досягнень. 

Дякуємо Богові та ЗСУ, що маємо можливість і далі славити нашу Україну.

Фото та матеріал: архив Дмитра Удовиченка, ХНУМ імені І.П.Котляревського, The Violin Channel

Вони повернулися. На харків’ян очікує зустріч із улюбленими артистами (фото, відео)

Культурний фронт працює… Дякуємо незламним артистам ХНАТОБ за їхні виступи у рідному Харкові та за кордоном. Саме завдяки ним світ пізнає Україну і розуміє, що нашій країні потрібна допомога. 

Після гучних виступів у Молдові артисти вже повернулися додому, але не відпочивати, бо вже 4 травня будуть дарувати свій спів на великому концерті у ТЦ “Нікольський”, який розпочнеться о 17.00.

В програмі довгоочікуваного вечора-зустрічі:

1. Дж. Бізе “Хабанера” з опери “Кармен” (лауреат міжнародного конкурсу Вероніка Коваль, мецо-сопрано).

2. Дж. Гершвін “Колискова Клари” з опери “Пргі і Бесс” (лауреат міжнародного конкурсу Вероніка Коваль, мецо-сопрано).

3. Дж. Пуччіні “Вальс Мюзети” з опери “Богема” (заслужена артистка України Олена Старікова, сопрано).

4. Енріко Канніо “Закоханий солдат” (лауреат міжнародних конкурсів Євген Лисицький, баритон).

5. Дж. Пуччіні “Арія Лауретти” з опери “Джанні Скіккі” (дипломант міжнародних конкурсів Юлія Форсюк, сопрано).

6. Т. Коттрау “Santa Lucia” (дипломант міжнародних конкурсів Юлія Форсюк, сопрано).

7. Е. Ді Капуа “O sole mio” (заслужений артист України Володимир Козлов, баритон).

8. Е. Куртіс “Torna a Surriento” (заслужений артист України Володимир Козлов, баритон).

9. Г.Манчіні “Moon river” (дипломант міжнародних конкурсів Олеся Мішаріна, сопрано).

10. Ф. Сарторі “Canto della terra” (дипломант міжнародних конкурсів Олеся Мішаріна, сопрано).

11. Р. Леонковалло “Mattinata” (лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко, тенор).

12. Н. Бродський “Be my love” (лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко, тенор).

13. В. Ді Кьяро “La spagnola” (лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко, тенор; дипломант міжнародних конкурсів Юлія Форсюк, сопрано).

14. Маргеріт Моно “Мілорд” (лауреат міжнародних конкурсів Юлія Антонова, сопрано).

15. Б. Андерссон “Money money” (лауреат міжнародних конкурсів Юлія Антонова, сопрано).

16. Ф. Сарторі “Con te partiro” (заслужена артистка України Олена Старікова, сопрано; лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко, тенор).

Нагадаємо, неймовірно чуттєвим був останній концерт квітня у ТРЦ “Nikolsky”. Колектив Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка присвятив його нашим героїчним захисникам, відважним рятівникам та усім, хто сьогодні стоїть на варті нашої безпеки та свободи. Солістами того квітневого виступу були: заслужені артисти України Олена Старікова та Володимир Козлов, лауреати міжнародних конкурсів Юлія Антонова та Євген Лисицький, дипломанти міжнародних конкурсів Юлія Форсюк, Олеся Мішаріна, Кирило Тищенко та Наталя Бабарук. Ці голоси співають та надихають…

До речі, фінальним акордом першого виступу для закордонного глядача в Молдові став Гімн України, а вечір 23 квітня почався з Гімну Нової армії України у виконанні хору театру. У програмі звучали українські народні солоспіви та пісні вітчизняних композиторів: “Порізала пальчик” (Хор і солистка – Юлія Балабанова); “Гей, соколи!”; “Ой я знаю, що гріх маю”; “Балада про мальви” (В. Івасюк ); “Глибока криниця”; “Мелодія” (М.Скорик, перша скрипка – Наталя Бабарук); “Обійми” (С. Вакарчук); “Не твоя війна” (С. Вакарчук); “Одна калина” (Р. Квінта ); “Тече вода” (І. Поклад ); “Сам собі Країна” (А. Кузьменко); “Україна це ти” (Т. Кароль); “Червона рута” (В. Івасюк) та на “Біс!” усі разом заспівали – “Ой, у лузі червона калина”.

Колектив театру співав, як ніколи, а глядач не жалкував оплесків. Дякуємо! Кожного разу з нетерпінням чекаємо на зустріч. Ви неймовірні!
Культурний фронт від труднощів лише міцнішає. Здолаємо! Переможемо! #ВсеБудеУкраїна!

Ще трохи спогадів. Напередодні поїздки заслужена артистка України Олена Старікова розповідала журналістці Галині Половик, що готує колектив театру: гала-концерт, шоу-програму, балетні та оперні вистави. Галина радо поділилася уривком свого матеріалу з GX.

Нагадаємо, вже завтра, 4 травня, артисти ХНАТОБ чекають на свого глядача на концерті у ТЦ “Нікольський” о 17.00.

Фото, відео: GX, Наталія Бойченко

Два яскравих явища в небі: пояснення харківського астронома (фото, відео)

Як і прогнозував відомий харківський астроном Володимир Кажанов в ніч з 23 на 24 квітня відбулося максимальне цьогорічне зближення Місяця та планети Венера.


Але для самого астронома стало несподіванкою ще й північне сяйво. За іронією долі, потужна геомагнітна буря вплинула на стан здоров’я астронома, і він на деякий час відключився від космічних спостережень, пропустивши пік подій цієї ночі.

Але, як справжній науковець, щойно дізнавшись про космічні явища, які спостерігали українці, почав відновлювати хронологію подій і збирати матеріали. Так він надав журналістці GX посилання на сторінку моделювання OVATION, де можна було побачити розташування та інтенсивність полярного сяйва, яке тривало від 30 до 90 хвилин. Його можна було побачити у різних точках північної півкулі Землі.

Ех, я усім рекомендував спостерігати, а сам не вийшов знімати… І ось вночі новина, що шокує! Було модне полярне сяйво у північній півкулі, ще й з України багато хто бачив! Я навіть боюся уявити, коли таке було востаннє. Це щось неймовірне! Уявіть, в мене безхмарна погода була над головою і купа камер/об’єктивів під боком. А я все проспав… Хоч би хто зателефонував…” – поділився астроном.

Але і ця несподіванка не вибила Володимира Кажанова з колії. Він одразу почав надавати поради та пояснювати нюанси події (докладніше у першій новині GX від сьогодні).


Інтернет-простір заполонили яскраві світлини космічних подій минулої ночі. 

“Залишу сам собі на згадку полярне сяйво. Середня Наддніпрянщина, Полісся, Галичина, Київщина…. Це був просто подарунок від природи, яка щедро обдаровує нас своїми дивами”, – написав на своїй сторінці Святослав Шеремет та додав яскраві світлини. Доречі, на одній з них одразу дві головні події цієї ночі – зближення нашої планети-сусідки та спутника Землі, а також полярне сяйво.

А так бачили ці дві космічні події одночасно в Торонто.

До речі, вечір 23-го у Харкові теж був яскравим…

Фото, відео та матеріал: GX, Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, соцмережі

Японець, який жив у харківському метро, знову вразив українців своєю добротою (фото, відео)

Чужої біди не буває – так вирішив для себе 75-річний японець Фумінорі Цучико, коли у запеклі часи війни вирушив в Україну. Сюжети про сміливого волонтера з Японії, який спочатку жив у харківській підземці, а потім годував харків’ян у метро, неодноразово виходили на українському телебаченні. Тож було справедливо у День вдячності волонтерам відзняти сюжет про те, чим зараз займається Фумінорі Цучико… 

А він знову здивував глибиною свого внутрішнього світу та щирої доброти – відкрив безкоштовне кафе “FuMi Caffe” на Салтівці, яка постраждала більш за усі райони міста. Місце обрав невипадково, орендував приміщення на ринку біля метро «Героїв праці», адже саме на цій станції він жив і почав свій волонтерський шлях в Харкові. Кухарів та робітниць залу знайшов таких само як і він – доброзичливих і терплячих, адже не усі гості вміють бути ввічливими…

“Після сюжету на телебаченні у нас справжній аншлаг. Репортери й просто вдячні люди йдуть і йдуть”, – розповіла Наталя, помічниця Фумінорі. 

От і цього дня, 21 квітня, журналістка GX опинилася у кафе разом із знімальною групою з Польщі.

Дівчата поспішали нагодувати усіх, хто завітав до них цього дня.

Але знайшли хвилиночку, щоб розповісти читачам GX, чим сьогодні пригощали у FuMi Caffe.

  

Гості смакували суп, рис з овочами, солоні огірки та помідори, компот з сухофруктів і пряники. 

“Все дуже смачно. Дякуємо!” – прокоментували GX вдячні харків’яни.

Режим роботи кафе: з 12.00 до 15.00 – саме обідні години.

Безкорисний порив Фумінорі фінансово підтримують благодійники та небайдужі співвітчизники.

Окремо хочеться розповісти про вбрання кафе – це позитивні малюнки дітей з України та Японії, картини про Україну і надію на перемогу. 

У закладі багато цікавинок для юних відвідувачів – іграшки та смаколики від дідуся Фумінорі і його друзів. Справжньому самураю вже 75 років, але йому ніхто не вірить – бо очі молоді та веселі, а його справи до снаги лише сильним духом та тілом.


До сліз розчулили гості пана Цучико. Він був зайнятий своїми щоденними клопотами, аж раптом до кафе завітав юнак і попросив пана Фумінорі на хвилинку приділити йому увагу, щоб просто сказати “ARIGATÔ” (“Дякую!”)!

Ми теж приєдналися до слів вдячності мужній людині, а ще показали, де опублікують світлини. “О, Фейсбук! GX! “ARIGATÔ!” (“Дякую!”), – посміхнувся і потиснув руку журналістці пан Цучико. А ще підняв палець угору в знак віри в перемогу України!”

“Він такий тендітний на вигляд, але дуже сильний духовно. Він одразу стає рідним! Ми навіть сфотографувалися на пам’ять! він сміявся і ми обмінювалися словами подяки. Довгих та щасливих років життя Вам, пан Фумінорі. Маю надію завітати до Вас на день Перемоги!” – поділилася журналістка GX Наталія Бойченко.

Фото та відео:  GX, Наталія Бойченко.

Харків’янка у Словаччині піднялась на ратушу та заспівала (фото, відео)

Багато хто з талановитих харків’ян мандрує світом з місією підтримки України, дякуючи за добрі вчинки заради нашої країни. Наша землячка Ася Анциферова поділилася подробицями випадку в Словаччині, який розчулив її в наші дні, коли кожен голос “За Україну” важливий як ніколи раніше.

“З групою волонтерів та представників різних українських фондів я їздила до Словаччини на волонтерську зустріч та обмін досвідом. Одного дня нам організували екскурсію в місто Банська Бистриця, – почала свою історію Ася. – Там мешкає багато українських сімей, які вимушено покинули Батьківщину. Ми завітали до молодого підприємця з міста Миколаєва, який зараз готує пиво для словаків. Екскурсоводом також була дівчина з України. Коли ми відвідували Ратушу і милувалися Карпатами з боку Словаччини, почали розмовляти й розповідати про себе і чим займалися на Батьківщині”.

Ася розповіла, що приїхала з Харкова, де співала у Театрі Народної музики України “Обереги”. Харків’янці запропонували перевірити акустику і заспівати щось з українського репертуару.

“Людей на центральній площі було небагато, але коли після приспіву пісні “У полі калина”(Ніни Матвієнко) я промовила “Слава Україні!”, несподівано, досить багато як для іншої держави людей відповіли: “ГЕРОЯМ Слава!”. Це немов підтримка українців, які зараз далеко від домівок, а у когось і зовсім їх нема, а є лише Україна в серці”, – підсумувала свою цікаву розповідь Ася.

Відео можна переглянути за посиланням.

Віримо в Бога та ЗСУ! Україна переможе! Всі наші земляки повернуться до своїх домівок. Все буде Україна! 

Фото, відео та матеріал: Ася Анциферова

Харків’янка об’єднала українські таланти заради допомоги країні (фото, відео)

Минув рік з початку найкривавішої війни ХХІ століття. Під час війни українці по всьому світу з болем сприймають кожну трагедію в Україні та поспішають на допомогу. 

Так, не залишилася осторонь страшних подій на батьківщині харків’янка Юліанна Прадо. За роки творчості вона багато чого досягла: з переможниці конкурсу “Юних зірок Харкова”  Юлії Прядко перетворилася у примадонну сцени – Юліанну Прадо, яка тепер на рівних співає зі своїми вчителями. 

Зробивши паузу на народження і перші кроки донечки, почувши та побачивши все, що рф творить в Україні, Юліанна узялася за створення сольного концерту «Дві культури в одному серці» (вдалося все встигнути за місяць), який пролунав ще на Щедрий вечір у Карлскірхе (Відень, Австрія).

“На свій сольний виступ я запросила гостей – Ніну Матвієнко, МАСО «Слобожанський» з мого рідного Харкова та австрійський хор «Chor im Hemd», – розповіла співачка. – Я стану провідником щастя, надії та миру для моїх гостей!” 

“Моя найбільша мрія – донести свій голос, свій талант до людей, подарувати радість та відчуття домашнього тепла українцям, які знаходяться в Австрії, та для австрійських друзів! – поділилася своїми відчуттями Юліанна. – Моя головна ціль єдина – благодійна, я хочу допомогти дітям, які постраждали від війни в Україні”.

Цей концерт став важливою подією у житті співачки. По-перше, сольний виступ, на який вона запросила свою вчительку, Народну артистку України Ніну Матвієнко. По-друге, підтримка земляків – колективу Молодіжного симфонічного оркестру “Слобожанський”, який зіграв разом з Юліанною.

Одразу після події Юліанна поділилися з GX своїми відчуттями концерт, спогадами про минуле та планами на майбутнє.

Все дійство відбувалось в прекрасній локації – Соборі святого Карла Борромея у Відні (Karlskirche). Велична архітектура в поєднанні з різдвяним антуражем та неймовірними колядками, щедрівками, музикою справили на гостей найкраще враження. 

Юліанна Прадо виконала відомі українські колядки, а також хіти своєї творчості. Її чудовий спів під акомпанемент МАСО «Слобожанський» вразив своєю чуттєвістю, красою, ніжністю та глибиною.

Шановна гостя концерту – Народна артистка України – Ніна Матвієнко, виконала відомі пісні, в яких по-справжньому звучала українська душа.

У супроводі австрійського хору «Chor im Hemd» пісня «Алілуя» зазвучала по-новому та стала справжнім шедевром.

На цьому концерті на одній сцені зірці родом з Харкова вдалось зібрати ще багато талановитих музикантів з України. А найголовніше – на концерті було зібрано пожертви та для мешканців України, які постраждали від війни.

А ще наша співвітчизниця розкрила таємницю свого сценічного імені. Юлія важко переживала втрату мами (Анни) і вирішила об’єднати її та своє ім’я – вийшло Юліанна, а Прадо – це як знак якості, бо на той час співачка багато мандрувала по Європі й знала ціну речам. 

Окрема сторінка минулого – дитячі виступи, конкурси та теплі спогади про концерти на свята, які готувалися під керівництвом доцента кафедри режисури Харківської державної академії культури, народного артиста України Чемеровського Юхима Ароновича. Співачку у юні роки часто порівнювали з Ніною Матвієнко, а зараз уже з самою Юліанною порівнюють інших юних виконавиць. 

“Хто б міг подумати, що я її буду виконувати про іншу війну… Війну в моїй Україні, –  з болем згадувала Юліанна про свою пісню “Сива зозуленько”. – А ще мене обурює заборона у соцмережах та ютубі вільного показу кліпу про жахи війни в Україні. На відео було накладено вікове обмеження”.

«Ця пісня присвячується моєму рідному місту Харкову, в якому я народилася. Вона була записана, коли мені було шістнадцять років, у 2002 році, і принесла мені перемогу на конкурсі “Юних зірок Харкова”, а потім – перемоги на міжнародних конкурсах у Європі. Я молюся за свій Харків, щоб він відновився, молюся за мир у всій Україні», – поділилися Юліанна Прадо (Юлія Прядко).

Наостанок, співачка повідомила, що багато чого ще планує реалізувати, тому ми з нетерпінням чекаємо на наступні концерти Юліани Прадо та дякуємо за маленькі перемоги на культурному фронті кожного дня!

Довідка. Телеведуча, співачка, актриса, викладач, продюсер – Юлія Миколаївна Трунез (Юлія Прядко, Юліанна Прадо) народилася 18 березня 1982 року.
Освіта: Харківське професійно-технічне училище культури (1997-1999 рр.), Харківськe музичнe училищe імені Б.М.Лятошинського (1999-2001 рр.), Київський національний університет культури і мистецтва (2001-2004 рр.), післядипломна освіта у Київському національному університеті культури і мистецтва (2004-2007 рр.), додатково – прикладні навички в консерваторії, стажування в Міністерстві культури.
Наукова робота: викладач Київського національного університету культури і мистецтва (2007-2010 рр.)
Науковий ступінь: кандидат мистецтвознавства та культурології.
Наукова робота: «Українська пісенна культура у вимірах національної ментальності» (праці Ніни Матвієнко)
Вільно володіє 4 мовами (у тому числі англійською (Proficient User) та німецькою (B2)).
Державні нагороди: Лауреат міжнародних конкурсів, Гран-прі міжнародних конкурсів (Muzik -Werld 2002, фестиваль Bengio, Санремо), ГРАНТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, стипендіат Фонду Кушнарьова (Україна), пам’ятні знаки та подарунки від Президента України та народних артистів України Н. Матвієнко, Ю. Рибчинського, а також громадська діяльність та спів на багатьох масових заходах в Україні.

У період з 2010 року по теперішній час брала участь у благодійних акціях та сольних проєктах; була почесною суддею; брала участь у підготовці музичних конкурсів та культурних заходів; працювала над аналізом та узагальненням результатів музично-культурних проєктів; виступала радником та доповідачем на семінарах та міжнародних пресконференціях; було записано німецькомовний музичний альбом; знято 2 кліпи (в яких вона головна героїня – “ЛЮЛІ -ЛЮЛІ”, “НІЖНІСТЬ”); співпрацювала з українськими ЗМІ та телебаченням.

Під час навчання у Київському національному університеті мистецтв і культури з 2002 по 2005 роки брала участь в українських та міжнародних акціях та конкурсах: «Людина року», «Шлягер року», «Жінка ІІІ тисячоліття», концертних турах, сольних концертах І. Поклада, Ю. Рибчинського, Н. Матвієнко, Л. Остапенко та інших.
Працює за кордоном: Гран-прі (Muzik -Werld 2002, фестиваль Bengio, Санремо), інтерв’ю, фотосесії та прес-конференції.
Брала участь у міжнародних культурних заходах у Відні: «СЛОВЕНСЬКИЙ БАЗАР», «ВІДЕНСЬКИЙ БАЛ»,
«УКРАЇНСЬКА СУБОТНЯ ШКОЛА У ВІДНІ»

Докладніше про Юліанну Прадо за посиланням.

Фото, відео та матеріал: архів Юліанни Прадо, GX, Наталія Бойченко

У напруженій гонці спортсмен з Харкова залишив позаду всіх конкурентів (фото)

Під час війни кожен тримає свій фронт. Так, українські спортсмени як ніколи раніше мотивовані здолати усі перешкоди та круті віражі на шляху до перемоги. Не став винятком і «27-й Зимовий Кубок» з автомобільного спорту (картинг) в Італії, де виграв наш співвітчизник В’ячеслав Путятін, який до початку війни виступав у складі команди харківського спортивно-технічного клубу «Лідер».

На трасі у Лонатао (Італія) з 19 по 22 січня 2023 року виборювали перемогу 172 гонщики з 41 країни. Гонка проходила при різних погодних умовах та була неймовірно захоплюючою у всіх категоріях, починаючи від найменшої MINI закінчуючи потужнішими OK та KZ2. Ми пишаємося, що у найшвидшому та найпотужнішому класі KZ2 харків’янин Путятин В’ячеслав виграв 27-й Зимовий Кубок.

На початку змагань перемога була майже недосяжна… За результатами кваліфікації В’ячеслав посів 16 місце. У першому заїзді українець здійснив чудовий прорив з 16-го до 5-го місця. У другому заїзді В’ячеслав відіграв ще одну позицію і фінішував 4-м.

Коли здавалося, що перемога за крок, трапилося непередбачуване – у третьому заїзді у боротьбі за кращу позицію сталася аварія – і як результат 27 місце на фініші. І все з початку… У четвертому заїзді, стартуючи з 27 позиції, гонщику вдалося обігнати вісьмох конкурентів і фінішувати на 19 місці. У суперхіті Путятін стартував 14-м та фінішував 10-м. За сумою всіх очок харків’янин здобув право стартувати у фіналі з 11 позиції.

У фінальному заїзді Путятін вже через коло вийшов на 8 місце. На другому колі знову несподіванка: вода та мастило на крутих поворотах траси – це наслідок протікання води з радіатора у когось з гонщиків. Покриття треку стало мокрим і слизьким для сухих шин, які не призначені для відведення води. Пілотам довелось докласти максимум зусиль, щоб не вилетіти за межі траси на важких поворотах.

Такі випробування мають свої наслідки – уперед виходять найвправніші. Відбувалася зміна позицій, у результаті якої Маттео Занчів (Італія) вийшов на перше місце, за ним Давиде Форе (один із найтитулованіших картингістів світу, 5-кратний чемпіон світу, пілот із сорокарічним стажем у перегонах) та українець В’ячеслав Путятін. На четвертому колі Форе повернув собі лідируючу позицію, а Путятін відірвався від переслідувачів та впевнено наздогнав перших двох гонщиків.

На останніх колах у боротьбі за друге місце Путятін обігнав Форе, а Занчі перетнув фінішну межу першим. І знову несподіванка – наприкінці гонки 5-секундний штраф за неправильне положення переднього спойлера відкинув Занчі на третє місце. Перемога дісталася Путятіну, Форе посів друге місце. Четвертим став француз Томас Імбур, п’ятим Андреа Далі.

Результати 27-го Зимового Кубка: 1. В’ячеслав Путятін (Україна), 2. Давіде Форе (Італія), 3. Маттео Занчі (Італія).

“Вітаємо, В’ячеславе, з перемогою у престижних міжнародних змаганнях та бажаємо нових перемог!” – колектив GX приєднується до привітань команди спортивного клубу «Лідер».

Фото та матеріал: команди спортивно-технічного клубу «Лідер», GX

“Україна не прірва між орками та Ельфами”. Музикант з Харкова показав, чого варті українці (фото)

Під час війни багато українців справами довели, з якого тіста зроблений наш народ. Кожен на своєму місці та за можливістю з гордістю доводить світу, що ми незламний народ зі своєю культурою, мовою та вірою у світле майбутнє.

Так, юний обдарований музикант з Харкова Федір Шейко, випускник дитячої школи мистецтв №3 нашого міста, студент Люблянської консерваторії, здобув перемогу на пристижному конкурсі Grand premio Povoletto в Італії.

Федір – з родини музикантів. Батько Михайло Шейко – естрадний музикант, який працював в академії культури, грає на баяні. Федір був лауреатом конкурсу “Молода людина року”, закінчив ДШМ №3, вступив до Академії музики ім. Р. Глієра, але через війну евакуювався до Словенії, де тепер вчиться в консерваторії м. Любляна.


Його викладач з класу тромбону, знаний педагог з духових інструментів, спеціаліст вищої категорії, методист – Олександр Басараб, як і усі  співвітчизники Федора, може пишатися учнем. 

Мені було просто цікаво, як мене оцінять кращі виконавці та члени журі, наприклад Стівен Мід. Результат виявився навіть більшим, ніж я очікував. Спочатку я пройшов у фінал, потім виграв 1 місце! У конкурсі брали участь багато людей з різних країн, США, Італія, Бельгія, Словенія. Але мені гріє душу думка, що я, як і багато українських музикантів, наприклад Оксана Лінів, довів, що така країна як Україна теж культурна країна Європи, – написав у своєму зверненні на фейсбук-сторінці Федір Шейко. – Мене тішить, що я зміг сказати, що “ми не прірва між орками та Ельфами, ми самостійна нація і країна, і у нас теж є культура анітрохи не гірша, ніж в Австрії чи у Франції!”

“Федір – талановита і обдарована дитина. Він досконало володіє грою не лише на тромбоні, але й на фортепіано, має наздчичайні музичні здібності, абсолютний слух, може будь-яку почуту музику зіграти одразу. Як і всі талановиті діти Федір вирізняється непростим характером. Але нам вдалося потоваришувати, – поділилася з журналісткою новинного порталу GX спогадами про учня заступник директора Харківської дитячої школи мистецтв №3 Катерина Жигалова. – Він перевівся до нашої школи у старших класах, і не лишав байдужим нікого. На будь-який концертний захід Федір був готовий грати і мав репертуар від барокової до джазової музики. Федір навчався у групі, з якою ми найчастіше відвідували позашкільні заходи: концерти симфонічного оркестру, вистави оперного театру. Я пам’ятаю, як ще тоді Федір мріяв стати професійним виконавцем на тромбоні, грати сольно та в оркестрі. І він дотримав слова: у випускному класі він грав у складі дитячого симфонічного оркестру Kharkiv Music Fest, вийшов у фінал районного етапу міського конкурсу “Молода людина року”. Я щиро радію успіхам Федіра і пишаюся тим, що він був моїм учнем з сольфеджіо, а зараз вже реалізує себе як сольний і оркестровий виконавець”.

Додамо, що Федір цього літа здійснив ще одну свою мрію – він грав у складі молодіжного оркестру під орудою видатної українки Оксани Линів (Відень, Австрія).

“Бажаю всім, щоб прагнули і не боялися підкорювати вершини!” – наостанок побажав юний музикант.

Трохи приємних спогадів з минулого: на концерті камерної музики “Осінній дивертисмент” МАСО “Слобожанський” журналістка новинного порталу GX брала інтерв’ю у глядачів і поспілкувалася з зовсім юними музикантами Федором Шейко та його другом Іллєю Полуянком. 


Фото: архів Федора Шейко

Юний харків’янин привітав Польщу із днем незалежності (фото, відео)

З перших жахливих днів війни народ Польщі довів, хто наші справжні брати, прийнявши біженців з України, надавши прихисток та засоби до існування. Для наших побратимів слова про волю то не пустий звук. 

З самого ранку, 11 листопада, з 104 річницею відновлення незалежності Польщу привітав Президент України Володимир Зеленський. 

Але не менш важливим і чуйним є кожне слово подяки від українців у цей день.

Навесні 2022 року, коли на рідній Салтівці у Харкові постійно лунали жахливі вибухи, гинули люди, а у холодному підвалі усі стали хворіти, родина Славка (мама Ліля, брат Влад та бабуся Зоя) вирішила евакуюватися. Рішення було важке, але миттєве – життя та здоров’я дітей та мами стали на перший план для Лілії. Важкі переїзди під бомбуванням спочатку до Львову, а потім і до Польщі були як страшний сон… Але все минуло… вже більше півроку сім’я  живе у мирній, чепурній, гостинній Варшаві. Діти вчаться і пізнають новий світ, дякуючи гостинній Польщі за прихисток, мир та спокій… У День незалежності Польщі у школі Славко привітав нових друзів зі святом чудовим віршем “У що віриш?” польською мовою. 


  
У перекладі цей вірш лунає так:

“В добрій вірі скажу щиро вам, у що я вірю в кожній сфері.

Вірю в різні види свободи! Щоб можна було вірити чи мати сумніви.

Вірю, що ми відрізняємось, але єдині. 

Вірю, що йдемо кожен своєю дорогою.

Вірю теж, що ніхто не кращий чи гірший від іншого.

Вірю в друзів, коли мені важко. 

А передусім вірю в себе!”

Колектив новинного порталу GX приєднується до привітань! Ми віримо, що Україна теж виграє свій бій з російськими окупантами і ми ще разом відсвяткуємо День Перемоги і Незалежності нашої країни разом з друзями з усього світу, які підтримують нас у важкі часи.

Фото: GX

 


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.