Перейти до основного вмісту

Позначка: спогад

Вона була яскрава та з бурхливим характером. Харків-культурний вшанував видатну землячку (фото, відео)

Пам’ятаємо! 12 листопада 1935 року в Харкові народилася Людмила Гурченко – одна з найзнаменитіших кіноакторок нашого міста.

У своєму житті актриса зробила дуже багато — не дарма її порівнювали із Марлен Дітріх. Вона справжня легенда нашого кіно, Людмила Гурченко жила та померла улюбленою актрисою мільйонів глядачів.

Про її зовнішність ходили легенди. І в 60, і в 70 років вона була витончена та легка. Секрет її молодості, мабуть, полягав у її невгамовній енергії, бурхливому характері та яскравій вдачі. Людмила Марківна завжди хотіла отримувати все по максимуму. І тому встигла так багато.

Сьогодні, у річницю від дня її народження, навіть погода співзвучна її характеру — бурхлива (з хмарами та шквальним вітром), але і яскрава, повна різноколірних веселок.

https://gx.net.ua/news_images/1699787983.jpg

Гурченко провела у Харкові дитячі та шкільні роки, пережила німецьку окупацію.

«Усього п’ять із половиною років я прожила “до війни”, — написала актриса у своїх мемуарах. — Ще вранці ми були на прогулянці в лісі. Нарвали ромашок та бузкових дзвіночків… Все обірвалося миттєво, несподівано».

Її книга «Моє доросле дитинство» стала одним із найяскравіших свідчень часів німецької окупації Харкова.

1953 року Гурченко закінчила десятирічку і поїхала вступати до вишу.

Славу актрисі принесла участь у картині Ельдара Рязаова «Карнавальна ніч» 1956 року. У фільмографії актриси – близько 120 фільмів.

У 2016 році у Харкові було створено мурал знаменитої актриси. Він зайняв площу приблизно 250 кв. м. Над портретом працювали три художники та два дизайнери.

2018 року в Харкові у сквері на вул. Трінклера, 6, встановили пам’ятник Людмилі Гурченко. Монумент зроблено так, що біля його підніжжя можна посидіти та поспілкуватися. Висота монумента – майже 8 метрів. На постаменті скульптура Людмили Гурченко на повний зріст. На колоні під нею розташовано композицію, до якої увійшли 15 персонажів із шести знаменитих фільмів за участю актриси. Зокрема, “Вокзал для двох”, “Кохання та голуби”, “Карнавальна ніч” та інших. Автор монумента – видатний харківський скульптор Катіб Мамедов.

Трохи спогадів у цей день…

“Це вже стало доброю традицією. У день народження актриси, 12 листопада, ми збираємось та покладаємо квіти до пам’ятника видатній землячці”, – наголосив заслужений артист України, голова правління Харківського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України, керівник Будинку актора Ігор Арнаутов.

“Сьогодні культурна спільнота Харкова вшанувала пам’ять нашої славетної землячки, визначної актриси театру та кіно — Людмили Марківни Гурченко, — поділилася значущою подією сьогоднішнього дня відома харківська діячка мистецтва Олена Старостенко. — Разом з друзями, Ігорем Ковалем та Ігорем Арноутовим, навіть під час війни не зрадили традиції та прийшли вшанувати улюблену актрису”.

Вийшло дуже чуттєво.

Приємно бачити на світлині ще й директора Харківського академічного драматичного театру Олега Яцину, який у важкі часи обійняв нову посаду і очолив театр.

Ігор Арнаутов навіть проспівав композицію, яка грає в його  душі під час спогадів про Людмилу Марківну…

До речі, директор Харківського академічного театру музичної комедії, заслужений діяч мистецтв України Ігор Коваль також нещодавно святкував день народження – 9 листопада, саме в день, коли відзначається Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва!

Нагадаємо, вітав Харків митців і у 2025 (докладніше у новині GX).

Харків-творчий — живий і незламний, він тримає культурний фронт увесь цей час.

Світла пам’ять, Людмилі Марківні! Колектив новинного порталу GX приєднується до світлих спогадів і дарує свою новину-спогад усім шанувальникам творчості нашої землячки!

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, Олена Старостенко, Ігор Коваль, Ігор Арнаутов, Олег Яцина

Вона була яскрава та з бурхливим характером. Харків-культурний 30 березня вшановує видатну землячку (фото, відео)

Пам’ятаємо! 30 березня, в 2011 році померла видатна харків’янка – актриса Людмила Гурченко. Акторці було 75 років.

Вона народилася 12 листопада в 1935 році в Харкові.

А ви знали? До початку війни батьки Люсі працювали у Харківській філармонії. Батько був професійним музикантом: грав на баяні та співав на святах, а мати йому допомагала.

Гурченко провела у Харкові дитячі та шкільні роки, пережила німецьку окупацію.

«Усього п’ять із половиною років я прожила «до війни», — написала потім у своїх мемуарах актриса. — Ще вранці ми були на прогулянці в лісі. Нарвали ромашок та бузкових дзвіночків… Все обірвалося миттєво, несподівано».

Її книга «Моє доросле дитинство» стала одним із найяскравіших свідчень часів німецької окупації Харкова.

Після остаточного визволення Харкова 23 серпня 1943 року Гурченко пішла в українську школу №6 (нині гімназія), яка знаходилася у дворі будинку, де вона тоді мешкала. У школі їй дуже полюбилася українська мова…

1953 року Гурченко закінчила десятирічку і поїхала поступати до вишу.

Славу актрисі принесла участь у картині Ельдара Рязаова «Карнавальна ніч» 1956 року. У фільмографії актриси – близько 120 фільмів.

У своєму житті актриса зробила дуже багато — не дарма її порівнювали із Марлен Дітріх. Вона справжня легенда нашого кіно, Людмила Гурченко жила та померла улюбленою актрисою мільйонів глядачів.

Про її зовнішність ходили легенди. І в 60, і в 70 років вона була витончена та легка. Секрет її молодості, мабуть, полягав у її невгамовній енергії, бурхливому характері та яскравій вдачі. Людмила Марківна завжди хотіла отримувати все по максимуму. І тому встигла так багато.

24 серпня 2010 року Гурченко востаннє виступила перед харків’янами на святковому концерті, присвяченому Дню міста.

14 лютого 2011 року Люся послизнулася біля свого будинку. Перелом стегна. Її досить швидко госпіталізували та вже наступного дня зробили операцію. 7 березня виписали зі шпиталю, оскільки стан пацієнтки покращився.

Але вже 30 березня розпочалася тромбоемболія легеневої артерії. Людмила Гурченко померла. Тисячі людей прийшли на похорон, щоб попрощатися з нею.

У 2016 році у Харкові було створено мурал знаменитої актриси. Він зайняв площу приблизно 250 кв. м. Над портретом працювали три художники та два дизайнери.

Мурал не можна розглянути повністю здалеку, бо його нижню частину закриває сусідня будівля…

2018 року в Харкові у сквері на вул. Трінклера, 6, встановили пам’ятник Людмилі Гурченко. Монумент зроблено так, що біля його підніжжя можна посидіти та поспілкуватися. Висота монумента – майже 8 метрів. На постаменті скульптура Людмили Гурченко на повний зріст. На колоні під нею розташовано композицію, до якої увійшли 15 персонажів із шести знаменитих фільмів за участю актриси. Зокрема, “Вокзал для двох”, “Кохання та голуби”, “Карнавальна ніч” та інших. Автор монумента – видатний харківський скульптор Катіб Мамедов.

Трохи спогадів… Харків-культурний згадував і згадує свою зірку, як на творчих вечорах…

Так і в знакові дати у житті артистки…

“Це вже стало доброю традицією. У день народження актриси, 12 листопада, ми збираємось та покладаємо квіти до пам’ятника видатній землячці”, – наголосив заслужений артист України, голова правління Харківського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України, керівник Будинку актора Ігор Арнаутов.

“В день народження Людмили Гурченко культурна спільнота Харкова вшанувала пам’ять нашої славетної землячки, визначної актриси театру та кіно — Людмили Марківни Гурченко, — поділилася значущою подією того дня відома харківська діячка мистецтва Олена Старостенко. — Разом з друзями, Ігорем Ковалем та Ігорем Арноутовим, навіть під час війни не зрадили традиції та прийшли вшанувати улюблену актрису”.

Вийшло дуже чуттєво.

Приємно бачити на світлині ще й директора Харківського академічного драматичного театру Олега Яцину, який у важкі часи обійняв нову посаду і очолив театр.

Того дня Ігор Арнаутов навіть проспівав композицію, яка грає в його  душі під час спогадів про Людмилу Марківну…

Харків-творчий — живий і незламний, він тримає культурний фронт увесь цей час.

Світла пам’ять, Людмилі Марківні! Колектив новинного порталу GX приєднується до світлих спогадів і дарує свою новину-спогад усім шанувальникам творчості нашої землячки!

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, Олена Старостенко, Ігор Коваль, Ігор Арнаутов, Олег Яцина

Харків’яни, що підкорюють реальність, відсвяткували ювілей (фото, відео)

Віримо! Навіть одна незламна людина може змінити хід подій у найважчі часи… День минулий був насичений яскравими датами та спогадами. Одна з найважливіших – 90-річчя Харківського академічного драматичного театру. Щирі вітання і подяка незламному колективу. Майже за століття вони створили та представили глядачу багато цікавих вистав. Журналістці GX пощастило неодноразово відвідувати постанови та розповідати про них читачам GX.

Останніми роками театр сміливо виборював своє місце під сонцем, чого тільки не випало їм… Найжахливіших коректив додала війна

Але й тут вони не спасували. Кажуть, квіти, коли відчувають небезпеку для свого існування, починають яскраво квітнути, щоб світ встигнув побачити їхню красу. Так і Харківський академічний драматичний театр в ці важкі часи дарував глядачу його улюблені вистави й навіть прем’єри. Одна з них так співзвучна часу – “Політ над зозулиним гніздом” за мотивами роману Кена Кізі.

Іноді здається, що ми зараз усі герої цього роману. Країна-сусідка поводиться, як ота деспотична Мілдред Ретчед.  Там навіть добрі справи роблять із поганим наміром. Вони вбивають найкращих. Більша частина її підданих, як і герої роману, вважають себе нормальними, але їм вигідно бути дурниками! Адже не мають вони сміловості визнати дійсність – агресію проти українців, вбивства, катування, навіть свої втрати… Може вони й хочуть на волю, але немає поряд тієї людини, що надихне, а самі вони неспроможні. Переплетення вигаданого та реального є й у виставі…

Це був відступ, а щодо вистави, її можна описати так: «Лише той є гідним, хто світ робить кращім!» Цей вислів стосується і колективу театру, адже кожна постанова, що дає людям змогу замислитися і виправитися – це добра справа! Уривки з постанови та фото – в пості на фейсбук-сторінці GX.

Головний герой роману зовсім не ідеальний, але він зміг заразити усіх навколо себе жагою до справжнього життя. Адже, навіть, коли тіло за ґратами — мозок ні! Рендл Патрік Макмерфі — це людина-Прометей, яка освітлює та зігріває усіх навколо себе. У кожного з героїв є вади, але він зміг показати й кращі сторони кожної особистості. Але люди, що мислять і знають ціну життю, не потрібні диктаторам… І вони їх знищують… Так сталося і в цьому оповіданні, але усі злодії світу не знають, що запалені іскри вже не згасити!

Трохи сюжету й уривки вистави доповнять картину цієї чуттєвої вистави.

Це сталося у психіатричному відділенні сестри Ретчет, де все завжди добре: пацієнти слухняні та задоволені, персонал відповідальний та дбайливий, а терапія завжди дає очікуваний та позитивний результат.

Але одного чудового осіннього ранку, життя всіх учасників цієї ідилії зміниться назавжди.

“Світ, у якому всі беззаперечно виконують свої ролі, перестане працювати, як налагоджений механізм, тому що до нього потрапить справжній гравець, який не звик приймати правила чужої гри”, — Р. П. Макмерфі.

Яка ціна свободи духу, волі, совісті? На що здатна людина, щоб знайти корінь свого страху та стати вільною? Та чи готова вона до цього насправді? Чи готова йти до останнього?

Саме з такими питаннями зустрічаються герої роману, та чи знайдуть вони відповіді на них?

Саме з такими питаннями зустрічаються зараз багато людей, що живуть в ці важкі часи, та чи вистачить їм духу шукати відповіді?

Згадуючи той вечір в ТКЦ, приємно було чути оплески залу, який дякував стоячи, а ще були квіти та сльози…

А потім, потім театр ще й встигнув показати свою виставу в інших містах країни, навіть у столиці.

Над виставою працювали: режисер Володимир Давиденко, сценографія – Віктор Ермоленко, хормейстер Катерина Літвінова.

Ролі виконують: Рендл Патрік Макмерфі – Юрій Мережко, Мілдред Ретчед – заслужена артистка України Олександра Богатирьова (заслужена артистка України Тітова Тетяна), Вождь Бромден – Антон Ковальов, Дейл Гардинг – заслужений артист України Олександр Вірченко ( Олег Власов), Біллі Біббіт – Володимир Частніков, Чезвік – Олександр Куліш, Мартіні – заслужений артист України Олександр Дербас, Раклі та Кенді – Ктерина Чепела, Міс Флін – Катерина Літвінова, Доктор Спайві – народний артист України Юрій Головін, Вільямс – Філіп Гамаль.

Віримо! Саме надія допомагає вижити! Саме надія допоможе перемогти! Ми ще зустрінемося у залах театру на нових чудових прем’єрах та улюблених виставах.

Наостанок пропонуємо подивитися ще й чуттєве відео, яким колектив театру поділився в день свого ювілею.

А ще бунтарі поставили питання глядачу: :Чи потрібен наразі театр?

Сміливу відповідь на пропозицію про створення онлайн-театрів надали харківські студенти у своє свято, яке теж відзначалося 17 листопада.

Незламні, ми віримо, що театр має майбутнє!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Харківський академічний драматичний театр


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.