Позначка: скульптура

15 листопада в історії Харкова та Харківщини: загадують відомих людей та цікаві події (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! 15 листопада. 1894 року народився Іван Падалка (1894-1937) – український художник і графік.

Народився у селянській сім’ї. Закінчив церковно-парафіяльну та дворічну міністерську школу. У 1910 році вступив до художньо-промислової школи імені Гоголя у Миргороді. Працював у цьому місті.

1925 року переїхав до Харкова став викладачем у Харківському художньому інституті. Працював у Харкові близько десяти років.

В 1936 художник був заарештований за звинуваченням у «пропаганді націоналістичного формалізму», розстріляний в 1937 році. Посмертно реабілітовано 1958 року.

15 листопада. 2007 року восьмитонний «Аксакал» – скульптура роботи харківського скульптора Сейфаддіна Гурбанова – повернувся до оперного театру. Вона зникла з постаменту за кілька місяців до того, як біля ХНАТОБ ремонтували фонтани.

Скульптура стояла в чаші фонтану, що не працював. Після відновлення фонтану скульптуру встановили у Саду Шевченка. Скульптура «Аксакал» чи «Сплячий козак» серед поціновувачів сучасного мистецтва вважається одним із символів Харкова.

15 листопада 2011 року у Харкові повернули піся реставрації «Градусник». Вже понад п’ятдесят років в центрі міста градусник з годинником зустрічає та проводжає харківців. Практично немає городян, які не знають, де в Харкові знаходиться місце – «Під градусником».

До речі, символ міста на станції метро “Історичний музей” реставрувався неоднаразово, зокрема, 2012 року (докладніше в новині GX).

Годинник став більш виразним, градусна шкала – яскравіша, а герб Харкова збільшився у розмірах.

Довжина нового термометра становить 18 метрів, на два метри більше, ніж колишнього.

Харківський «Градусник» з’явився ще у 1970-х роках і уцілів і під обстрілами рашистів… Але спека 2024 рку його доканала і прилад знову ремонтували.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

25 липня в історії Харкова: цікаві факти та особостистості у житті міста

Опублікував(ла) новина GX , 25.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

25 липня 1907 року у Харкові народився Дмитро Клебанов (1907-1987) – український композитор, диригент та музичний педагог.

Із шести років навчався грі на скрипці, із семи — у Харківському музичному училищі.

1926 року закінчив Харківський музично-драматичний інститут. Також відвідував вищі диригентські курси у Харкові.

З 1928 до 1931 року працював диригентом, зокрема, Театру музичної комедії.
Потім працював диригентом Симфонічного оркестру Українського Радіокомітету.

З 1934 року викладав композицію у Харківській консерваторії.

У 1945 році, повернувшись до звільненого Харкова, Клебанов створив свою 1-у симфонію Пам’яті мучеників Бабиного Яру. Лише через 45 років після написання симфонії, у 1990 році в Києві відбулася прем’єра.

До 1973 року викладав у Харківській консерваторії.

25 липня 1931 року у Харкові народився Фелікс Соболєв (1931-1884) — режисер документального кіно, один із творців та лідер школи наукового кіно.

1953 року закінчив акторський факультет, 1959 року — режисерський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

Працював на кіностудії «Київнаукфільм».

У середині 1960-х Фелікс Соболєв радикально змінив уявлення про науково-популярний кінематограф. Найкращі фільми Соболєва «Мова тварин», «Чи думають тварини», «Сім кроків за обрій» миттєво ставали сенсацією серед глядачів, збирали повні зали у кінотеатрах.

25 липня 2006 року харківські майстри графіті провели ризиковану та не цілком законну акцію.
Півтора десятки років тому з’явилася мода розмальовувати вагони метро. Група молодих людей незаконно проникла на територію станції метро “Метробудівників”. Самодіяльні художники розмалювали вагон. Четверо майстрів екстремального живопису було затримано.
У метрополітені розповідали, що для повернення вагона в початковий вигляд потрібно день роботи та 2000 гривень (близько 400 доларів за курсом того часу).
До акції графітчики підготувалися ґрунтовно. При собі вони мали кусачки, щоб залізти у вентиляційну шахту, помаранчеві жилети – щоб прийняли за своїх 120 балончиків фарби та міні-рації.
Готувалися майже місяць: знайшли карту тунелів в Інтернеті та прорахували, скільки поїзд пробуде у депо.
Подібна арт-акція проводилася й у 2005 році, але тоді не вдалося затримати художників-порушників.

25 липня 2011 року в Харкові презентували пам’ятник знаменитій дресирувальника львів Ірині Бугримової. Пам’ятник хотіли встановити біля цирку.

Автором став відомий харківський скульптор Сейфаддін Гурбанов.

Проте міська рада відправила проект на доопрацювання. Ідея встановити пам’ятник однієї із найзнаменитіших харків’янок так і залишилася нереалізованою.

Бугримова народилася 1910 року в Харкові. Починала кар’єру у харківському цирку. З 1946 року почала дресирувати левів. Зі своїми вихованцями об’їхала десятки країн і набула світової популярності серед поціновувачів циркового мистецтва.

25 липня 2011 року Харків відвідав найсильніша людина України Василь Вірастюк. Однак у нетрадиційному амплуа – як байкер. Харків опинився на шляху учасників мотопробігу «БайКрай».

Щлях мотопробігу також пройшов через Київ, Львів, Ужгород, Івано-Франківськ, Чернівці, Хмельницький, Вінницю, Одесу та Сімферополь.

Фото та матеріал: відкриті джерела

Металевий велетень. Незламний Харків до свята отримав подарунок (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 23.08.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Дуже символічно саме сьогодні, 23 серпня. у День міста Харкова згадати про роботу 24-річного митця із селища Нова Водолага Іллі Чорномаза (докладніше у новині GX). Напередодні свята його скульптура “Крилата ракета” з’явилася у центрі міста як нагадування про незламність Харкова. Адже навіть уламки ворожих ракет в умілих руках майстра перетворилися у металеве диво.

Робота студента Харківської державної академії дизайну та мистецтв є гідним сучасним доповнення низки робіт з металу, які розташовані перед ВНЗ.

“Усе, що нас не вбиває, робить нас сильнішими”, – писав Фрідріх Вільгельм Ніцше

Наразі багато хто вважає, що ця скульптура – справжній подарунок до Дня Харкова та Дня Незалежності України. Адже з ракет, якими нас хотіли знищити, створено дивовижну композицію.

Тепер цей “термінатор”, як і у відомому фільмі, слугуватиме для підняття духу українцям. Нагадаємо, висота скульптури “Крилата ракета” – 3,5 метри, а її вага – 500 кг.

Зараз робота знаходиться у затишній зоні відпочинку (7th Sklad) біля площі Архітекторів.

До речі, скульптуру планують продати з аукціону. отримані гроші спрямують на підтримку підрозділів ЗСУ, які захищають Харківщину.

Символічний і напис за скульптурою: “Працюємо завдяки силам оборони!”

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

У Харкові презентували “Крилату ракету” (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 20.08.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У Харкові презентували скульптуру “Крилата ракета”. Вона зроблена з уламків російських ракет, зокрема і тих, якими обстрілювали місто, повідомляє BBC News Ukrainian.

Автор скульптури – 24-річний митець із селища Нова Водолага Ілля Чорномаз. Він студент Харківської державної академії дизайну та мистецтв. Перші дні повномасштабної війни Ілля провів у своїй майстерні, ховаючись від обстрілів у ванній з глиною. Над металевою скульптурою митець працював понад рік. Таким чином він хотів показати важливість мистецтва під час війни.

Висота скульптури “Крилата ракета” – 3,5 метри, а її вага – 500 кг. Зібрати стільки матеріалу з уламків ракет вдалося у співпраці з рятувальниками.

За словами Іллі Чорномаза, скульптура “Крилата ракета” має й друге значення.

“Силует нагадує і крилату ракету, і розп’яття. Ця ідея людини, яка знаходиться в напрузі, у якій нас вже другий рік тримає війна”, – розповів скульптор у коментарі ЗМІ.

Скульптуру планують продати з аукціону. А отримані гроші спрямують на підтримку підрозділів ЗСУ, які захищають Харківщину.

Виставка у Харкові. Митці закарбували незламність українського народу (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.08.2022. Опубліковано в Культура.

Підчас війни кожен робить свій внесок на шляху до перемоги. Так і 18 митців на чолі з Народним художником України, почесним громадянином Харкова Віктором Ковтуном представили виставку «Особиста присутність». Вона присвячена життю харків’ян у воєнному стані і їхній боротьбі за незалежність України, а також автори донесли своє бачення героїчного подвигу рятувальників та воїнів у боротьбі за незалежність України. Така експозиція стане кращим подарунком до свята Дня Незалежності України. Виставка працює у галерейному просторі Харківської організації Національної спілки художників України (вул. 23 Серпня, 27).

Нагадаємо, це вже друга за час війни художня виставка, на якій цьго разу митці представили свої найсвіжіші роботи. В ній закарбувалася уся філософія художнього спротиву і мистецької присутності художників і мистецтвознавців, що залишилися у Харкові під час цієї жахливої війни. Окрім живопису, в експозиції також представлена графіка, скульптура, карбування на міді, вітраж, твори декоративного мистецтва (розписні тарелі).

Кожна робота містить у собі відгомін військових подій, загальномистецькі і людські цінності, естетичну ємність. Тематично і стилістично виставка багатовекторна: це і метафорика «дерева війни», і христологічна тематика, передана через «мотив риби», і урбаністичний храмовий пейзаж; застосовуються реалістичний, імпресіоністичний, неомодерний художні напрямки.

Зокрема, Народний художник України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, професор Віктор Ковтун представив своє бачення героїчного подвигу рятувальників у боротьбі за незалежність України у своїх полотнах. Він глибоко проникся роботою «героїв без зброї», котрі щодня, ризикуючи власним життям, рятують цивільне населення Харківщини від наслідків ворожих атак. Майстер пензля настільки точно та реалістично передав атмосферу та емоції, які вирують у вогнеборців, рятувальників, піротехніків і верхолазів під час бойової роботи, що здається, ніби й сам глядач перебуває в епіцентрі тих подій.

Ми віримо, разом ми сильні – Україна Переможе!

Фото та матеріали: Головне управління ДСНС України у Харківській області

От частей тела до традиционных снеговиков. Первый снег в Харькове подтолкнул жителей к творчеству (фото)

Опублікував(ла) Катерина Павловська , 20.12.2021. Опубліковано в Події.

Почти сутки в Харькове шел снег. Когда его покров достиг нескольких сантиметров, жители города не смогли удержаться и ударились в творчество.

К созданию снежных скульптур харьковчане подошли творчески. Многие стремились удивить и эпатировать.

Скульпторы-аматоры слепили из снега необычных существ.

Некоторым жителям хватило сил на создания лишь отдельных частей тела.

Были и такие творцы, которые предпочитают классику, поэтому слепили традиционного снеговика.

По прогнозам синоптиков сегодня, 20 декабря, днем также возможен снег. Таять он не будет, так как температура к вечеру постепенно опустится до -6 градусов. Поэтому все, кто не успел, смогут также присоединиться к народному творчеству и создать свою снежную скульптуру.

ТОП-10 оригинальных работ Сейфаддина Гурбанова (фото)

Опублікував(ла) Катерина Павловська , 19.11.2021. Опубліковано в Історія Харкова.

Сейфаддин Гурбанов – эпоха в истории скульптурного искусства в Харькове. Улицы города украшает целый ряд его работ, выделяющихся оригинальностью и полетом творческой фантазии. Также скульптуры мастера установлены в поселке Коломак и селе Малиновка на Харьковщине.

«Спящий казак»

Оригинальная скульптура, по технике исполнения стилизованная под древние половецкие изваяния, появилась в Харькове в 1989 году. Длительное время она стояла в чаше нерабочего фонтана около оперного театра, выполняя функцию минималистского украшения эпохи инфраструктурного упадка. В 2007-м, когда у городских властей дошли руки до ремонта фонтанов, скульптура едва не пропала. Слабо ориентирующиеся в современном искусстве коммунальщики сочли скульптуру мало похожей на произведение искусства и свезли ее на двор одного из коммунальных предприятий. Активность масс-медиа помогла вернуть скульптуру. Теперь она располагается в саду Шевченко.

Архитектор Бекетов

Архитекторы сами себе устанавливают памятники, создавая проекты, по которым возводятся здания. Таких памятников Бекетову в Харькове порядка трех десятков. Тем не менее, бронзовое изваяние тоже оказалось не лишним и органично вписалось в нишу около университета строительства и архитектуры на Сумской.

Илья Мечников

Памятник одному из трех харьковчан-лауреатов Нобелевской премии Илье Мечникову установлен на пересечении улицы Пушкинской и переулка Мечникова.

Скрипач на крыше

Одна из работ Гурбанова стала маленьким символом Харькова – «Скрипач на крыше», установленный на верхотуре одного из зданий на площади Конституции. Правда, не обошлось без скандала. Заказчик скульптуры решил перенести ее на иное здание. Но на старом месте появился еще один скрипач, созданный тем же автором.

Первая учительница

Первый в стране памятник учительнице установлен на улице Валентиновской, около здания педагогического университета.

Памятник инспектору ГАИ

Не менее важная профессия – наводить порядок на транспортных артериях города. Оригинальный памятник гаишнику установлен около Московского районного отделения МВД.

Продавщица семечек

Всякий труд у нас в почете (с). Работа продавщицы семечек тоже важна. А поскольку любое дело может возвыситься до творчества, то оно достойно памятника. Скульптура установлена около входа в здание Центрального рынка.

Попандопуло

В селе Малиновка Чугуевского района был установлен памятник знаменитому персонажу оперетты и кинофильма «Свадьба в Малиновке» – Попандопуло.

Памятник в сквере Мыслителей

Последней работой скульптора Гурбанова, появившейся в Харькове, стал памятник казахскому просветителю Абаю Кунанбаеву, украинскому философу Григорию Сковороде и азербайджанскому мыслителю Мирза Фатали Ахундову, который установили в сквере Мыслителей на Полтавском шляхе.

Людмила Гурченко

Один из нереализованных проектов – памятник знаменитой харьковчанке Людмиле Гурченко. Однако скульптуре не нашлось места в Харькове. Памятник актрисе в Первой столице появился, но в исполнении иного автора.

Авторству Сейфаддина Гурбанова принадлежит еще ряд памятников, установленных в Харькове – князю Александру Невскому, Героям Чернобыля, Первому инженеру, Личностям фармации, философу Григорию Сковороде, гетману Мазепе (установлен в Коломаке).

17 ноября 2021 года замечательного мастера не стало. Сейфаддин Гурбанов скончался от болезни на 60-м году жизни.

Три культурных деятеля соединятся воедино: в Харькове установят новую скульптуру

Опублікував(ла) Катерина Павловська , 22.05.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Сквер мыслителей планируют обустроить в Харькове. Он будет располагаться на ул. Полтавский Шлях, сообщил секретарь Харьковского городского совета Игорь Терехов.

В сквере установят новый монумент – памятник-триптих. Его создает известный харьковский скульптор Сейфаддин Гурбанов.

Как продвигается работа мастера, приехал посмотреть Игорь Терехов вместе с послом Казахстана в Украине Дарханом Калетаевым.

“Скульптурная композиция состоит из фигур трех мыслителей: украинского философа, богослова, поэта и педагога Григория Сковороды, азербайджанского просветителя, философа и общественного деятеля Мирзы Фатали Ахундова и казахского поэта, мыслителя, реформатора культуры Абая Кунанбаева!, – рассказал скульптор.

Как отметил секретарь горсовета, новая локация с таким памятником может стать популярной среди харьковчан.

«Центральной фигурой композиции будет Григорий Сковорода, тем более, что в следующем году мы празднуем 300-летие со дня его рождения. Думаю, эта композиция гармонично впишется в сквер с фонтаном. Там можно будет посидеть, посмотреть на великих мыслителей разных народов, задуматься о вечных вопросах бытия», – подчеркнул Игорь Терехов.

Харьков заполонили необычные творения (фото)

Опублікував(ла) Сергій Бражник , 14.01.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Для кого-то снежные заносы – это большие трудности, так как из-за них невозможно добраться на работу без приключений, а для кого-то – возможность проявить свой талант. Так, после снегопада, который прошел в Харькове 13 января, в каждом районе города можно встретить необычные снежные творения. Среди них – мультгерои и сказочные персонажи, животные и целые “семьи” снеговиков. В этом году некоторые снеговики, как и их создатели, соблюдают масочный режим.

Фото: соцсети

Деньги, собранные харьковчанами с помощью “Бабы Мани”, отдали на благотворительность (фото, видео)

Опублікував(ла) Сергій Бражник , 18.12.2020. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Более двух лет понадобилось харьковчанам и гостям города, чтобы наполнить деньгами мешок, который является частью скульптуры “Баба Маня”. Она установлена на Центральном рынке. Об этом сообщил автор, скульптор Сейфаддин Гурбанов.

«Баба Маня» отдала городу собранные харьковчанами и гостями нашего города «сбережения», которые были переданы руководству рынка на благотворительные цели. Вот что значит функциональная композиция! Спасибо всем, кто внес свой вклад в эту «копилку»! Надеюсь, что это станет хорошей традицией, и таким образом, средства, собранные горожанами в мешочек бабы Мани послужат доброму делу», – отметил Сейфаддин Гурбанов.

Чтобы достать деньги из мешка, нескольким людям пришлось аккуратно приподнять скульптуру с помощью домкрата и вооружившись вениками выметать монеты и купюры.

Сколько денег удалось собрать таким незатейливым способом и как их используют, скульптор пообещал рассказать в ближайшее время.

Напомним, скульптура “Баба Маня” появилась на Центральном рынке в конце сентября 2018 года. В качестве главного персонажа решили взять бабушку, торгующую семечками – такая старушка и впрямь когда-то жила в Харькове и годами сидела с мешком семечек у входа на Благбазе.

Скульптор нарисовал эскиз, заказчик одобрил – начали лепить. Но работа не пошла – собирательный образ бабушки в платочке оказался слишком тоскливым, от него веяло грустью и безнадегой.

«Я был “убит” – ничего не получалось, образа не было. В расстроенных чувствах поехал за вдохновением на салтовский Круглый рынок. Зашел на ряды, где торгуют антиквариатом, смотрю – сидит она! Женщина в шляпе – на рынке у нее кличка «Люда СССР» – мне сразу очень понравилась. Я подошел к ней и спросил, не согласится ли она мне позировать. Оказалось, для нее это не впервые, уже позировала одному известному художнику», – поделился с «ГородХ» Сейфаддин Гурбанов.

Фото, видео: Сейфаддин Гурбанов