Перейти до основного вмісту

Позначка: Щедрик

13 грудня Харків згадує видатних митців (фото)

13 грудня, в 1893 році народився Микола Григорович Фітільов (відомого читачам під псевдонімами: Микола Хвильовий, Стефан Кароль) – український поет, прозаїк, публіцист та один із основоположників української прози. В шкільній програмі були його знакові твори: повість про санаторну зону, роман «Вальдшнепи» та новела «Мати». Слід зазначити, що з 1925 року по 1930 рік Микола Григорович жив і творив у Харкові в будинку № 19 на вулиці Римарській, про що свідчить меморіальна дошка.

Народився Микола у сім’ї вчителів, у селищі Тростянець Харківської губернії. Його батько, Григорій Фітелев, був родом із дворян.
Микола був змушений припинити навчання у 4-му класі Богодухівської гімназії через революційні події в країні (закінчив екстерном у 1916 році), працював на заводах.
1918 року, будучи сільським головою, сформував загін вільних козаків.
У 1919 одружився з учителькою Катериною Гащенко, вона йому народила дочку Іраїду, але цей шлюб швидко розпався. Потім його дружиною стала Юлія Уманцева, яка мала дочку від першого шлюбу – Любов, її Хвильовий приймав як рідну…
У 1920-ті роки повністю підтримує та втілює в життя політику «українізації», яку проводив Микола Скрипник.
У 1926 році разом зі своїми співвітчизниками створює літературну організацію.
Вважається автором гасла: «Геть від Москви! Даєш Європу!».
“Україна чи Малоросія?” – дискусія, через яку застрелився Хвильовий. Початком трагічного кінця життя письменника стала стаття «Україна чи Малоросія?»У цьому творі автор висловив вимогу перед новою українською літературою припинити наслідувати Москву й орієнтуватися на «психологічну Європу».
Був розкритикований. За Хвильовим полювали, але він не дав шансу спецорганам. 13 травня 1933 році покінчив життя самогубством.
Могила Хвильового знаходиться у Харкові у Молодіжному парку.
На будівлі на вулиці Римарській, де мешкав Хвильовий, встановлено меморіальну дошку.

13 грудня 2023 року пішла з життя солістка Харківського академічного театру музичної комедії – Людмила Волобуєва.

Довідка. Людмила Волобуєва народилася в нашому незламному місті Харкові. Саме тут вона знайшла і своє покликання…

У Харківському академічному театрі музичної комедії Людмила Волобуєва дебютувала в 1980 році, виконавши партію фрау Буби в опереті Йоганна Штрауса «Віденські зустрічі».

Сопрано рідкісної краси та вокальна майстерність дозволяли Людмилі Дмитрівні виконувати лірико-драматичні та комічні партії в репертуарі театру.

Семенівна – Е. Птічкін, До. Васильєв, М.Пляцковскій “БАБИН БУНТ” музична комедія на 2 дії, за мотивами «Донських оповідань» М. Шолохова.

Мокрина – А. Рябов, М. Авах, Л.Юхвід “СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК”, музична комедія на 2 дії за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя

Одарка – К. Стеценко, Г. Квітка-Основ’яненко, “Сватання на Гончарівці” музична комедія на 2 дії

Середня Баба – Яга – М. Мокієнко. З Махотин “ОБЕРЕЖНО! ЧАРІВНИЙ ЛІС” музична казка для дітей і дорослих.


Свиня – П. Вальдгардт, С. Маршак “КИЦЬКИН ДІМ” музична казка на 2 дії.


Бабуся Ануш – Г. Канчелі  “ВИТІВКИ ХАНУМИ” музична комедія на 2 дії.

Єлизавета Семенівна – О.Фельцман, Г. Голубенко, В. Хаїт, Л. Сущенко “ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З КОХАННЯ” (Старі будинки) музична комедія на 2-х дії.

І це ше не повний перелік…

Харків-мистецький 14 грудня 2023 року проводив Людмилу Дмитрівну в останню путь…

А ще, саме 13 грудня 1877 року народився Микола Леонтович – український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч.

Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам’яної» та інших. Його різдвяна щедрівка «Щедрик» перекладена багатьма мовами і відома у англомовному світі як Carol of the Bells.

5 жовтня 1921 року «Щедрик» Леонтовича вперше презентований за кордоном на концерті в Карнегі Холлі у Нью-Йорку. Виконала Українська республіканська капела під керівництвом Олександра Кошиця.

А ось так він лунає у виконанні хору СХІД ОПЕРА.

Нагадаємо, 6 грудня, в ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА знову лунала найулюбленіша святкова програма харків’ян до зимових свят – “Щедрик”  (як і минулі роки – докладніше за посиланням).
А вже 10 грудня відкрилася головна ялинка міста у Харківському метрополітені на станції метро «Університет», а на «Історичному музеї»  (й 12 на станції метро «Університет») відбулися перші концерти “Щедрик” від колективу Харків опера в рамках зимових заходів марафону «Разом до Перемоги».

Традиційно концерт відкривав веселий і дотепний Грінч (Олег Кононов), якого вже за ці роки встигли полюбити харківці і гості міста.
Оплесками та посмішками глядач зустрічав улюблених зірок: заслужених артистів України Олену Старікову, Аллу Мишакову, Євгенія Лисицького, лауреатів міжнародних конкурсів Юлію Антонову, Олександра Золотаренко, Юлію Форсюк, дипломантів міжнародного конкурсу Сергія Леденьова, а також Юрій Кудрявцев і Андрій Панчишко.

В програмі святкового виступу лунали:
1. І. Уоттс – “Joy to the world” (О. Золотаренко, О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, А. Панчишко);
2. А. Уорелла – “We wish you a merry Christmas” (О. Старікова, Ю. Форсюк, О. Золотаренко);
3. І. Штраус – Чардаш из опери «Лицар Посман» (артисти балету);
4. Ф. Грубер – «Silent night» (А. Мишакова);
5. Ірвінг Берлін – “White Christmas” (Є. Лисицький);
6. Е. Хокінс – “O happy day” (Ю. Форсюк, А. Мишакова, О. Старікова, О. Золотаренко, А. Панчишко);
7. Дж. Стайн – “Let it snow” (Ю. Кудрявцев);
8. Ч. Вуд – «Ding Dong! Merrily on high» (Ю. Антонова);
9. Бобби Хелмс «Jingle bells rock» С.Леденьов, А.Панчишко);
10. Л. Коен – “Halleluja” (О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова,
О. Золотаренко, С. Леденьов, А. Панчишко);
11. Х. Фелісіано – «Feliz Nаvidad» (С. Лєдєньов);
12. К. Андерсен – “На санчатах” (артисти балету);
13. Дж. П’єрпонт – “Jingle bells” (О. Старікова, О. Золотаренко, балет);
14. М.Леонтович – «Carol of the Bells» (Щедрик) (всі солісти, балет);
15. Б. Андерссон – “Happy New Year” (всі солісти, балет);

Відео з виступами артистів на фейсбук-сторінці GX набрали тисячі переглядів (докладніше в новині GX за посиланням).

До речі, артисти даруватимуть святкову атмосферу ще й 17 грудня на «Історичному музеї», а 19 грудня на станції метро «Університет».

Фото, відео та матеріал: ХАТМК, GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

 

Музика легендарного українця лунає світом і щороку підтримує харківців (фото, відео)

Пам’ятаємо! 13 грудня 1877 року народився Микола Леонтович – український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч.

Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам’яної» та інших. Його різдвяна щедрівка «Щедрик» перекладена багатьма мовами і відома у англомовному світі як Carol of the Bells.

5 жовтня 1921 року «Щедрик» Леонтовича вперше презентований за кордоном на концерті в Карнегі Холлі у Нью-Йорку. Виконала Українська республіканська капела під керівництвом Олександра Кошиця.

А ось так він лунає у виконанні хору СХІД ОПЕРА.

Нагадаємо, 6 грудня, в ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА знову лунала найулюбленіша святкова програма харків’ян до зимових свят – “Щедрик”  (як і минулі роки – докладніше за посиланням).

А вже 10 грудня відкрилася головна ялинка міста у Харківському метрополітені на станції метро «Університет», а на «Історичному музеї»  (й 12 на станції метро «Університет») відбулися перші концерти “Щедрик” від колективу Харків опера в рамках зимових заходів марафону «Разом до Перемоги».

Традиційно концерт відкривав веселий і дотепний Грінч (Олег Кононов), якого вже за ці роки встигли полюбити харківці і гості міста.

Оплесками та посмішками глядач зустрічав улюблених зірок: заслужених артистів України Олену Старікову, Аллу Мишакову, Євгенія Лисицького, лауреатів міжнародних конкурсів Юлію Антонову, Олександра Золотаренко, Юлію Форсюк, дипломантів міжнародного конкурсу Сергія Леденьова, а також Юрій Кудрявцев і Андрій Панчишко.

В програмі святкового виступу лунали:

1. Справжній Гімн Різдва “Joy to the world”, написаний в 1719 році Ісааком Уоттсом виконали О. Золотаренко, О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова та А. Панчишко;

2. А. Уорелла – “We wish you a merry Christmas” (О. Старікова, Ю. Форсюк, О. Золотаренко);

3. І. Штраус – Чардаш из опери «Лицар Посман» (артисти балету);

4. Ф. Грубер – «Silent night» (А. Мишакова);

5. Ірвінг Берлін – “White Christmas” (Є. Лисицький);

6. Е. Хокінс – “O happy day” (Ю. Форсюк, А. Мишакова, О. Старікова, О. Золотаренко, А. Панчишко);

7. Дж. Стайн – “Let it snow” (Ю. Кудрявцев);

8. Ч. Вуд – «Ding Dong! Merrily on high» (Ю. Антонова);

9. Бобби Хелмс «Jingle bells rock» (С.Леденьов, А.Панчишко);

10. Л. Коен – “Halleluja” (О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, О. Золотаренко, С. Леденьов, А. Панчишко);

11. Х. Фелісіано – «Feliz Nаvidad» (С. Лєдєньов);

12. К. Андерсен – “На санчатах” (артисти балету);

13. Дж. П’єрпонт – “Jingle bells” (О. Старікова, О. Золотаренко, балет);

14. М.Леонтович – «Carol of the Bells» (Щедрик) (всі солісти, балет);

15. Б. Андерссон – “Happy New Year” (всі солісти, балет);

Відео з виступами артистів на фейсбук-сторінці GX набрали тисячі переглядів (докладніше в новині GX за посиланням).

До речі, артисти даруватимуть святкову атмосферу ще й 17 грудня на «Історичному музеї», а 19 грудня на станції метро «Університет».

А ще 13 грудня світ відзначає Міжнародний день скрипки. Кажуть, скрипка – «королева» оркестру!
Поєднуючи історію “Щедрика” та свято скрипки, згадаємо, як в 2024 році артисти ХНАТОБ флешмобом відкривали святковий концерт. І саме скрипка розпочала грати (соло на скрипці – Наталія Бабарук).

Кожний виступ – це свято…

До речі, вже 12 грудня ХНАТОБ дивував ніжністю рухів і музикою «Шопеніани».
У центрі постановки — образ Жінки, яка поєднує тендітність і внутрішню силу, гармонію класики та сучасності.

Докладніше про події на сцені Харків опера в афіші грудня.

Наостанок пригадаємо, що у 2022 році у німецькому місті Єна до Дня святого Миколая лунав український “Щедрик” Миколи Леонтовича.. А саме у Церкві миру (Friedenskirche) німецький хор випускників місцевої гімназії Отто Шотта (Otto-Schott-Chor) співав різдвяний гімн в оригіналі.  Українців цей виступ зворушив буквально до сліз.

Докладніше про подію в новині GX.

Довідка

Уперше «Щедрик» Миколи Леонтовича,  українського композитора і хорового диригента, прозвучав на Різдво у грудні 1916 року у Києві. Її виконав хор Київського університету, де працював композитор. Свою композицію він створив на основі дохристиянської пісні “Щедрик, щедрик, щедрівочка…”, яку українці співали на Новий рік, який за давнім календарем наставав навесні.  Понад 10 років Леонтович аранжував твір до його першого виконання.

У 1919 році диригент Олександр Кошиць узяв “Щедрика” до репертуару Української республіканської капели для світового турне, яке тривало до лютого 1924 року.  Український музичний колектив мав прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру. Ініціатором такого проекту був голова Директорії УНР, головнокомандувачем Української республіканської армії Симон Петлюра.

Лист МЗС УНР до іноземних представництв України в світі з проханням сприяння

Українській Республіканській Капелі за кордоном, 23 березня 1919 року

Концертна афіша Української Республіканської Капели: турне Європою та Америкою.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів

Прем’єрний концерт відбувся 11 травня 1919 року у Національному театрі Праги.

Протягом п’яти років  світового турне Українська республіканська капела дала концерти в 17-ти країнах світу. “Щедрик” лунав у кращих концертних залах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Іспанії, США, Мексики, Бразилії, Аргентини, Уругваю, Куби та Канади. У Західній Європі “Щедрик” став своєрідною візитівкою України.

“Виступи капели охопили у цих країнах майже 200 міст, понад 200 концертних залів. Усього було дано понад 600 концертів”, – стверджує наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Тіна Пересунько.

За її даними, в англомовній версії “Щедрик” уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madison Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики. Його виконав хор, диригентом якого був американець українського походження Пітер Вільховський. Саме він і написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську «Carol of the Bells» (Колядка дзвонів). 21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher».

“Відтоді український “Щедрик” поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леонтовича переважно зазначалося під час виконання чи запису «Carol of the Bells». Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою “Carol of the Bells”,-  зауважує Тіна Пересунько й додає, що загадка популярності цього твору – в його простоті, універсальності та витонченій досконалості. Вона називає його справжнім мистецьким, культурним, комунікаційним феноменом, який варто досліджувати і розвивати.

Раніше, до війни “GX”, розповідав про дитячий хор Харківського спеціального навчально-виховного комплексу ім. В.Г. Короленка, у репертуарі якого – “Щедрик” Миколи Леонтовича.

 

 

Фото, відео та матеріал: ХАТМК, GX, Наталія Бойченко, Галина Половик, відкриті джерела

Харківські митці дарують музику, яка єднає серця (фото, відео)

У 2024 році Всесвітній день хорового співу відзначали 8 грудня, а напередодні, 6 грудня, в ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА лунала найулюбленіша святкова програма харків’ян до зимових свят – “Щедрик” (ще й виставка відбулася):

1. Микола Леонтович “Щедрик” (до речі, хор театру чуттєво виконав цей музичний твір в дарунок до свят ще на концерті в останні дні осені;

2. Д. Уільямс – “Somewhere in my memory” з х/ф “Сам удома” (хор, балет);
3. Ісаак Уоттс – “Joy to the world” (О. Золотаренко О. Старікова, Ю.Антонова, В.Манченко, А.Панчишко, А.Мішакова, В.Мостова);
4 . Едвін Хокінс – “О happy day” (Ю. Форсюк);
5. Джозеф Стайн – “Let it snow” (Ю. Кудрявцев);
6. Адольф Адан – “O holy night” (О. Старікова, О.Золотаренко);
7. Ірвінг Берлін – “White Christmas” (В. Козлов (Є. Лисицький);
8. Перозі Лоренцо – “Gesu Bambino” (В. Мостова);
9. М.Леонтович й сучасна обробка Ліндсі Стірлінг – “Щедрик” (Н.Бабарук (скрипка), артисти балету);
10. Франц Грубер – “Silent night” В.Мариніч, А.Мішакова);
11. Уолтер Афанас’еф – “All i want” (оркестр, балет);
12. Леонард Коєн – “Halleluja” (О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, В.Манченко, А.Панчишко, С.Леденьов, В.Мостова);

13. Чарльз Вул – “Ding Dong! Merrily on high” (Ю. Антонова);
14. Карл Андеосен – “На санчатах ” (балет);
15. Хосе Фелісіано – “Feliz Navidad” (С. Лєдєньов, В.Манченко);

16. Джеймс П’єрпонт – “Jingle bells” (О. Старікова, О. Золотаренко, балет);

17. Микола Леонтович – “Carol of the Bells ” Ю. Форсюк, С. Леденьов, В.Манченко, А.Панчишко, Ю.Антонова, Ю.Кудрявцев, О.Золотаренко, В.Козлов, В.Мостова, О.Старікова, артисти балету).

Вдячний глядач вшанував артистів оплесками і квітами.

Більше фото та відео в пості на фейсбук-сторінці GX.

До того ж в театрі очікується неймовірна зимова програма: вже 08.12 глядач відчув справжню пристрасть від опери “Кармен”;

а 07.12 відбулася прем’єра опери “Гензель та Гретель” для юного глядача (до речі, хто не встиг, ще має шанс побачити виставу 17.12 о 17.00);

7 й 9 січня о 17.00 – знову в Харкові улюблена різдвяна музика в концертній програмі “Щедрик”; 14.12 о 16.00 та 13.12 о 17.00 – на дітей чекає балет-казка “Білосніжка та семеро гномів”; 27 та 28 грудня о 17.00 – прем’єра опери “Летюча миша”; 29 та 30 грудня о 17.00 – прем’єра “Штраус-концерту” під орудою головного диригента ХНАТОБ, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова.

Дякуємо колективу СХІД ОПЕРА за постійну підтримку і радість чути і бачити справжнє мистецтво на сцені!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ, СХІД ОПЕРА

Харківськи артисти щедрівками захищають місто (фото, відео)

Цього дня у минулі роки мирні роки відзначали Старий Новий рік. Напередодні свята, 13 січня, зазвичай щедрували, і починати треба було з настанням темряви. Вважається, що справа в тому, що після заходу сонця починає пустувати нечиста сила, а щедрівки стають своєрідним захистом будинку та його господарів. Ось би це й на рашистів діяло… Ми би щедрували усією країною кожного дня! Кожна із щедрівок завжди закінчується побажаннями здоров’я та благополуччя, а також щедрого врожаю мешканцям будинку, а в цей важкий час, обов’язково, Перемоги Україні та Миру.
Ось вам у стрічки яскраві уривки з концерту “Щедрик” від колективу ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.

Вперше його показали разом із флешмобом до новорічних свят у центрі Харкова (докладніше в новині GX – “З “Шедриком” — до перемоги! Діти та артисти Харкова разом співали до свята Різдва“).


Цього вечора для харків’ян співав хор та солісти ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, грав оркестр театру та виступали артисти балету.

1. М.Леонтович “Щедрик” (хор);
2. Дж. Уільямс “Somewhere in my mеmогу» з к/ф “Один вдома» (хор, балет);
3. 1. Yorre “Joy to the world” (О.Золотаренко, О.Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, хор);
4. Е.Хокінс “О happy day” (Ю.Форсюк, жін. хор);
5. Дж.Стайн “Let it snow” Ю.Кудрявцев;
6. А.Адан “O holy night” (О.Старікова, О. Золотаренко);
7. Ірвінг Берлін “White Christmas” (В. Козлов, Є. Лисицький);
8. Перозі Лоренцо “Gesu Bambino” (Ю. Антонова);
9. Уолтер Афанасьєфф “All I want” (оркестр);
10. Ф.Грубер “Silent night” (О. Старікова);
11. Х.Фелісіано «Feliz Navidad» (С. Лєдєньов, Т.Король);
12. Ч.Вуд «Ding Dong! Merrily on high» (Ю. Антонова);
13. 12. К. Андерсен “На санчатах” (балет);
14. Л.Коен “Halleluja” (О.Старікова, Ю. Форсюк, Ю.Антонова та всі солісти святвечора);
15. А. Уорелл “We wish you a merry Christmas” (О. Старікова, Ю. Форсюк, О. Золотаренко);
16. Дж. П’єрпонт “Jingle bells” (О. Старікова, О.Золотаренко, артисти балету);
17. Цей номер став сюрпризом – «Carol of the Bells» – це нове аранжування “Щедрикf” М.Леонтовича (солісти, хор, балет);
18. Б. Андерссон “Happy New Year” (усі солісти, хор).

Програма дуже сподобалася харків’янам, і колектив створив святковий запис “Щедрика” у сховищі театру на згадку про свята, щоб будь-якої миті можна було відтворити мистецьке диво та подарувати радість глядачу.

Дякуємо колективу за музичні та творчі дарунки до свят!

І насамперед подяка Богові та ЗСУ за можливість відчути свято у незламному Харкові!

Віримо! Наш “Щедрик” теж зброя!

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

З “Шедриком” — до перемоги! Діти та артисти Харкова разом співали до свята Різдва (фото, відео)

Сьогодні, 25 грудня, у 670 день героїчного спротиву російським окупантам, незламні українці відзначають одне з найважливіших християнських свят — Різдво Христове! 

Одним з символів Різдва в Україні вже давно став “Щедрик” Миколи Леонтовича. Його співають багатьма мовами в різних куточках світу. Не випадково, саме з “Щедрика” розпочав свій святковий виступ колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.

Глядачі оплесками вітали артистів, підспівували та фільмували на пам’ять. А ще свій флешмоб до свята влаштувала харківська малеча.

Це були хвилини просвітлення, навіть сирени не завадили дійству… Але диво тривало не довго… Пролунав сигнал тривоги (не вперше й не в останнє за день), і всі вирушили у сховище. Цього разу не Грінч вкрав початок різдвяного концерту, казковий персонаж разом із артистами став заручником ворожих дій, але незламні харків’яни навіть у сховищі жартували та наспівували.

Публіка дочекалася свята й оплесками зустріла яскраву подію до Різдва Христова – великий святковий концерт  Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка. Святкова програма так і називалася – «Щедрик», бо розпочалася і завершилася твором видатного українця. (докладніше про «Щедрик» Миколи Леонтовича в новині GX).

Цього вечора для харків’ян співав хор та солісти ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, грав оркестр театру та виступали артисти балету:

1. М.Леонтович “Щедрик” (хор);

2. Дж. Уільямс “Somewhere in my mеmогу» з к/ф “Один вдома» (хор, балет);

3. 1. Yorre “Joy to the world” (О.Золотаренко, О.Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, хор);

4. Е.Хокінс “О happy day” (Ю.Форсюк, жін. хор);

5. Дж.Стайн “Let it snow” Ю.Кудрявцев;

6. А.Адан “O holy night” (О.Старікова, О. Золотаренко);

7. Ірвінг Берлін “White Christmas” (В. Козлов, Є. Лисицький);

8. Перозі Лоренцо “Gesu Bambino” (Ю. Антонова);

9. Уолтер Афанасьєфф “All I want” (оркестр);

10. Ф.Грубер “Silent night” (О. Старікова); 

11. Х.Фелісіано «Feliz Navidad» (С. Лєдєньов, Т.Король);

12. Ч.Вуд «Ding Dong! Merrily on high» (Ю. Антонова);

13. 12. К. Андерсен “На санчатах” (балет);

14. Л.Коен “Halleluja” (О.Старікова, Ю. Форсюк, Ю.Антонова та всі солісти святвечора);

15. А. Уорелл “We wish you a merry Christmas” (О. Старікова, Ю. Форсюк, О. Золотаренко);

16. Дж. П’єрпонт “Jingle bells” (О. Старікова, О.Золотаренко, артисти балету);

17. Цей номер став сюрпризом – «Carol of the Bells» – це нове аранжування “Щедрикf”  М.Леонтовича (солісти, хор, балет);

18. Б. Андерссон “Happy New Year” (усі солісти, хор).

Більше фото та відео в пості на фейсбуці та онлайн-трансляціях новинного порталу GX зі святвечора.

Нагадаємо, концертний марафон «Разом до Перемоги!» триватиме до 6 січня на станціях Харківського метрополітену “Південний вокзал” – з 16.00 до 16.40; “Університет” – з 17.30 до 18.10; “Історичний музей” – з 18.30 до 19.10.

Наступні виступи в метро солістів ХНАТОБ заплановані на 26 та 29 грудня, а також на 6 січня на станціях “Університет” (о 17-30) та “Історичний музей” (о 18-30).

Наступні зустрічі з оркестром Національної академії НГУ та чарівною солісткою — заслуженою артисткою естрадного мистецтва України Ольгою Полежакою заплановані на 26 грудня та 3 січня о 16.00 на станції метро «Південний вокзал».

Також на харків’ян та гостей міста чекають зустрічі з артистами театру народної музики України «Обереги», Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського та Харківської обласної філармонії.

У фоє станції “Наукова” до 20 січня працюватиме виставка студентів Харківської державної академії дизайну та мистецтв “Щастя у квадраті“.

А ще на станції метро «Майдан Конституції» виставка дитячих робіт до Різдвяних і Новорічних свят учнів художньої школи ім. І. Рєпіна — до 6 січня 2024 року.

Дякуємо усім за музичні та творчі дарунки до свят!

І насамперед подяка Богові та ЗСУ за можливість відчути свято у незламному Харкові!

Довідка. Уперше «Щедрик» Миколи Леонтовича,  українського композитора і хорового диригента, прозвучав на Різдво у грудні 1916 року у Києві. Її виконав хор Київського університету, де працював композитор. Свою композицію він створив на основі дохристиянської пісні “Щедрик, щедрик, щедрівочка…”, яку українці співали на Новий рік, який за давнім календарем наставав навесні.  Понад 10 років Леонтович аранжував твір до його першого виконання.

У 1919 році диригент Олександр Кошиць узяв “Щедрика” до репертуару Української республіканської капели для світового турне, яке тривало до лютого 1924 року.  Український музичний колектив мав прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру. Ініціатором такого проекту був голова Директорії УНР, головнокомандувачем Української республіканської армії Симон Петлюра.

Лист МЗС УНР до іноземних представництв України в світі з проханням сприяння

Українській Республіканській Капелі за кордоном, 23 березня 1919 року

Концертна афіша Української Республіканської Капели: турне Європою та Америкою.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів

Прем’єрний концерт відбувся 11 травня 1919 року у Національному театрі Праги. 

Протягом п’яти років  світового турне Українська республіканська капела дала концерти в 17-ти країнах світу. “Щедрик” лунав у кращих концертних залах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Іспанії, США, Мексики, Бразилії, Аргентини, Уругваю, Куби та Канади. У Західній Європі “Щедрик” став своєрідною візитівкою України.

“Виступи капели охопили у цих країнах майже 200 міст, понад 200 концертних залів. Усього було дано понад 600 концертів”, – стверджує наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Тіна Пересунько.

За її даними, в англомовній версії “Щедрик” уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madison Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики. Його виконав хор, диригентом якого був американець українського походження Пітер Вільховський. Саме він і написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську «Carol of the Bells» (Колядка дзвонів). 21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher».

“Відтоді український “Щедрик” поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леонтовича переважно зазначалося під час виконання чи запису «Carol of the Bells». Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою “Carol of the Bells”,-  зауважує Тіна Пересунько й додає, що загадка популярності цього твору – в його простоті, універсальності та витонченій досконалості. Вона називає його справжнім мистецьким, культурним, комунікаційним феноменом, який варто досліджувати і розвивати.

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

“Я писала і плакала…” У Німеччині “Щедрик” лунає українською (відео, фото)

У німецькому місті Єна, яке у ці дні потонуло у традиційних передріздвяних приготуваннях, на День святого Миколая в одному із храмів лунав український “Щедрик” Миколи Леонтовича.

У Церкві миру (Friedenskirche) німецький хор випускників місцевої гімназії Отто Шотта (Otto-Schott-Chor) співав різдвяний гімн в оригіналі.  Українців цей виступ зворушив буквально до сліз. 

“Дива трапляються”, – переконана харків’янка Катерина Лупандіна, яка уже кілька років живе у Єні. Вона і поділилася з “GX” своїми враженнями від концерту у місцевому храмі. 

“Була на концерті одного дуже гарного єнського хору. Вони оголосили “Щедрик” Леонтовича. Розповіли про “Ластівочку”, про те, як потім пісня в американській інтерпретації стала відома на увесь світ як Carol of the bells (Колядка дзвонів). Я всілася зручніше, приготувалася слухати, вони дали вступний акорд… І заспівали всю пісню українською. Я схаменулася не відразу… Лише згодом дістала телефон, увімкнула камеру. Я писала і плакала…”- не приховуючи емоцій, розповіла Катерина.

По завершенню виступу харків’янка подякувала німцям за їхній  український “Щедрик”.

“За моєю вимовою “Щедрик” вони зрозуміли, хто я і чому я так вдячна. Світлого їм Різдва. А Україні – світлого і спокійного Різдва”, – додала Катерина.

Передріздвяна Єна (Німеччина) . Фото “GX”

Те, що німці включили до свого різдвяного репертуару українську щедрівку українською мовою – це своєрідна демонстрація солідарності і підтримки українців. Адже Єна з її населенням близько 110 тисяч осіб  з початку російської агресії прихистила понад 1 500 людей з України, які покинути свої домівки через війну. 

Довідка

Уперше «Щедрик» Миколи Леонтовича,  українського композитора і хорового диригента, прозвучав на Різдво у грудні 1916 року у Києві. Її виконав хор Київського університету, де працював композитор. Свою композицію він створив на основі дохристиянської пісні “Щедрик, щедрик, щедрівочка…”, яку українці співали на Новий рік, який за давнім календарем наставав навесні.  Понад 10 років Леонтович аранжував твір до його першого виконання.

У 1919 році диригент Олександр Кошиць узяв “Щедрика” до репертуару Української республіканської капели для світового турне, яке тривало до лютого 1924 року.  Український музичний колектив мав прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру. Ініціатором такого проекту був голова Директорії УНР, головнокомандувачем Української республіканської армії Симон Петлюра.

Лист МЗС УНР до іноземних представництв України в світі з проханням сприяння

Українській Республіканській Капелі за кордоном, 23 березня 1919 року

Концертна афіша Української Республіканської Капели: турне Європою та Америкою.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів

Прем’єрний концерт відбувся 11 травня 1919 року у Національному театрі Праги. 

Протягом п’яти років  світового турне Українська республіканська капела дала концерти в 17-ти країнах світу. “Щедрик” лунав у кращих концертних залах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Іспанії, США, Мексики, Бразилії, Аргентини, Уругваю, Куби та Канади. У Західній Європі “Щедрик” став своєрідною візитівкою України.

“Виступи капели охопили у цих країнах майже 200 міст, понад 200 концертних залів. Усього було дано понад 600 концертів”, – стверджує наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Тіна Пересунько.

За її даними, в англомовній версії “Щедрик” уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madison Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики. Його виконав хор, диригентом якого був американець українського походження Пітер Вільховський. Саме він і написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську «Carol of the Bells» (Колядка дзвонів). 21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher».

“Відтоді український “Щедрик” поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леонтовича переважно зазначалося під час виконання чи запису «Carol of the Bells». Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою “Carol of the Bells”,-  зауважує Тіна Пересунько й додає, що загадка популярності цього твору – в його простоті, універсальності та витонченій досконалості. Вона називає його справжнім мистецьким, культурним, комунікаційним феноменом, який варто досліджувати і розвивати.

Раніше, до війни “GX”, розповідав про дитячий хор Харківського спеціального навчально-виховного комплексу ім. В.Г. Короленка, у репертуарі якого – “Щедрик” Миколи Леонтовича. 

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

 

 

“Щедрик” в интерпретации харьковчанина назван лучшим саундтреком фестиваля в Лос-Анджелесе (видео)

Украинский режиссер, композитор и музыкант из Харькова Тарас Куценко (творческий псевдоним – Terry Heimat), который сейчас живет и работает в Китае, получил премию американского фестиваля Silver Mask (Лос-Анджелес, США) за короткометражный анимационный проект Magic Song в номинации “Лучший оригинальный саундтрек”.

“Композитор переосмыслил музыку “Щедрика” Николая Леонтовича, создав для проекта Magic Song интерпретацию мелодии, известной в мире под названием Carol of the Bells”, – говорится в пресс-релизе, предоставленном “ГородХ” командой Тараса Куценко.

Премию в номинации “Лучший продюсер” получил идейный вдохновитель этого проекта, американский продюсер и сценарист Алекс Сино.

Отмечается, что над созданием рождественского сингла и клипа “Magic Song” работала команда известных музыкантов со всего мира. Музыканты исполнили сольные партии в сопровождении филармонического оркестра “Чжанцзяцзе” (Хунань, Китай) под управлением Тараса Куценко. 

Для создания клипа, кроме живых съемок, использовали компьютерную графику и песочную анимацию.

По сюжету в рождественскую ночь маленькая девочка (ее роль исполнила Анастасия Куценко), встречается с музыкантами и феей из Песочной страны (Светлана Тельбух – художница песочной анимации и участница телешоу “Україна має талант”, America Got Talent, Spain Got Talent).

Справка. Тарас Куценко родился в 1977 году в Казани (Россия) в музыкальной семье. С 2010 года жил и работал в Харькове. Был дирижером Молодежного академического симфонического оркестра “Слобожанский”. В 2018 году отправился в Китай с культурной миссией, где в 2019 году основал филармонический оркестр “Чжанцзяцзе”, участниками которого являются украинские музыканты.

Куценко – лауреат голливудской премии Blastoff (2021) в номинации “Лучшая песня или музыка для еще не завершенного или не выпущенного фильма” за сингл BazaArt (All be fine).

Фестиваль Silver Mask основан для поддержки начинающих и независимых кинематографистов, которые создают нестандартные фильмы и сценарии.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.