Перейти до основного вмісту

Позначка: природа

В науковому серці Харкова збережено мрію про Космос: для дітей та дорослих загадки всесвіту від таємниці Чумацького шляху до бажань на зірку (фото, відео)

У світі п’ять тисяч планетаріїв. В Україні їх зовсім не багато: великі – у Києві, Харкові, Херсоні, Дніпрі, Одесі та Вінниці, невеликі – у Черкасах, Чернівцях, Запоріжжі, Миколаєві та Умані. За понад 60 років роботи Харківського планетарію сотні тисяч людей торкнулися загадок і таємниць Всесвіту, на жаль, війна внесла свої корективи у життя Харкова-космічного – зараз з огляду безпеки не можливо відвідування закладу. До того ж багато фахівців війна розкидала по світу , але незламні, вони не припиняють розповідати про Космос і Україну навіть у Японії і мріють повернутися.

Багато років поспіль відомий харківський астроном Володимир Кажанов дарував свої розповіді харківцям в одному з найбільших в Європі планетаріїв.

Своїм досвідом астронома і мрією про ракети, що летять в Космос, а не вбивають людей, Володимир не припиняє ділитися і в надскладні часи для країни. Його розповіді Україна неодноразово чула в ефірі  “Телемарафону”, а в рідному Харкові ентузіазм вченого підтримали науковці ХНУ ім. В. Каразіна. Восени 2025 року в закладі освіти в серці Харкова запрацював мобільний планетарій (докладніше в новині GX)!

З легкої руки Володимира вже в  грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).

І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Так заклад, в якому працював видатний вчений та астрофізик Микола Барабашов, з легкої руки якого було 1954 року вирішено будувати Харківський планетарій, підтримав мрію Харкова про Космос. Тепер харківці не лише мають змогу знову бачити і чути цікаві розповіді про Космічні дива, а ще й завітати до Музею астрономії університету.

В перші дні зими, коли місто, попри вий сирен, чепуриться і дарує миті радості, відомий астроном дивує своїми знаннями в закладі, де свого часу і сам навчався. Доторкнулася до цікавого досвіду і журналістка GX із групою активних читачів порталу.

Магія Космосу зустрічає на кожному кроці… Поруч із старовинною вежею телескопу “Мерц” (1883 р.) будівлі з легкої руки талановитої художниці і за порадами  Володимира розмальовані зірками, планетами й космічними істотами…
А ви знали? Здавна за астрономами звіряли час…

Саме з цього цікавого факту почалися сюрпризи для гостей планетарію в ХНУ ім. В. Каразина.
Ввечері будівля закладу НДІ астрономії осяяна світлом і манить з першого погляду, а в середині на стінах тематичні  картини і бюст Миколи Барабашова, людини, чиє ім’я носить мала планета 2883 та кратер на Марсі.
Не менш цікавий і сам вхід до мобільного планетарію, наче кадри з фільму “Марсианин”.

Скільки б вам не було років планетарій – то завжди диво. А ви знали? Перші планетарії були дерев’яні із отворами й видом на зірки… Ще декілька цікавих фактів, а далі захоплююча розповідь про проєкт ESO в програмі “Європа до зірок”. Це історія співпраці науковців з 16 країн світу: пошук ідеального місця для спостережень за Космосом та створення надпотужних телескопів. В їх об’єктивах: Чумацький шлях та Магеланові хмари; тисячі планет та 5-7 нових світів; гігантські планети та карликові зірки; чорні діри; цікаві відкриття про розширення всесвіту за рахунок темної енергії; подвійні планети; а ще зірки, що от-от стануть надновими; матеріали майбутніх світів в Туманності Оріону (“зоряному розпліднику”); таємниці утворення зірок, планет, галактик… Адже астрономія – симбіоз науки і мистецтва – науки великих таємниць про приголомшливу красу Всесвіту. Взяти хоча б Чумацький шлях, який має власну таємницю – величезну Чорну діру…
І це лише огляд однієї програми… А скільки ще цікавого…

Зокрема, юних харківців чекають “Пригоди Хрумки в зимовому лісі”

А ви знали? У астрономів є теж улюблені герої в казках. І навіть Хрумка у своїх зимових пригодах в лісі не оминув астронома.

 

До речі, Володимир зауважив, що астрономом-початківцем може стати кожен. В Грінвічській обсерваторії навіть проводять конкурс знімків космосу не лише від фахівців. І тут важливе терпіння, адже для гарного кадру потрібно до 40 годин експозиції… А ще найтемніше місце, як от на Харківщині  – за 70 км від міста, в полях була закинута злітна смуга  – рай для астрофото. А ще астрономи-аматори і професіонали в мирні часи збиралися під Красноградом і дивилися в півметровий телескоп… Хтось навіть проміняв мрію про авто на можливість придбати собі такий власний телескоп.

А ось щоб спостерігати зорепад Гемініди (з 4 – 20 грудня), не потрібна якась спеціальна техніка або телескоп.
Володимир Кажанов докладно розповів про найпотужніший метеорний потік року та його пік 14-15 грудня, який співпадає з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Але, на жаль, в цьому році Місяць яскравим світлом також буде трохи заважати помилуватись цим явищем. Але все ж таки, рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн. Астроном з гумором розповів про помічений ним в ЗМІ заголовок – журналісти охрестили Сатурн голим, адже цьогоріч його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки
 отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

А ще вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Ловіть красу своїм поглядом і наповнюйтесь енергією всесвіту”, – бажає харків’янам Володимир Кажанов.

 

 

Усім мирної ночі! Загадуємо бажання! 

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

До речі, попри мороз та сирени в 2024 році, Володимр Кажанов – це зробив – і метеори зафіксував і бажання загадав!

На останок, корисні поради про “планетарій в кишені” від відомого астронома.

Більше фото з космічної екскурсії в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX, Аліна Цимбалюк, Олександра Суфіянова

Харківський астроном розповів про яскраві космічні події зими: вже цієї ночі у вікна заглядатиме Супермісяць (фото)

Навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом.

Наприкінці 2025 року зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений. Зокрема, вже 4-5 грудня в небі знову Супермісяць. У цю пору року його називають – Холодний місяць. Він буде виглядати трохи більше і яскравіше, оскільки наблизиться до Землі.


Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн.
Його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

А вже 14 грудня спостерігаємо метеорний потік Гемініди, який буде активний 3 4 по 20 грудня.

Це один із найпотужніших метеорних потоків року. Пік активності його припаде на 14 грудня й буде співпадати з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки
 отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрийте для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов

Зоряне небо в листопаді: сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Щорічно у листопаді небо над Харковом приємно дивує яскравими спалахами метеорного потоку.
Леоніди відомі найпотужнішими метеорними штормами з усіх коли-небудь зафіксованих в історії. Сам потік повʼязаний з кометою 55P/Темпеля-Туттля, що рухається вельми видовженою орбітою, повертаючись до Сонця кожні 33,8 років, і залишаючи за собою рій частинок.
Частинки входять в атмосферу зі швидкістю близько 71 км/с, тому спалахи виглядають дуже яскравими й стрімкими. Радіант потоку розташований у сузір’ї Лева, що й дало назву Леонідам.

Про це розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

А ви знали? У 1833 році жителі Північної Америки спостерігали надзвичайну «метеорну зливу» – близько 240000 за 9 годин! Просто геть усе небо у яскравих розчерках! Доволі потужні шторми Леонідів спостерігалися також у 1966 та 1999-2001 рр.

У більшості випадків цей потік показує ZHR від 10 до 15 під час максимуму.

“Для спостереження обирайте час після опівночі; від’їдьте подалі від міських вогнів; дайте очам 15-20 хвилин, щоб звикнути до темряви, – радить астроном. – Леоніди активні приблизно з 6 по 30 листопада, а пік їхньої активності припадає на 17-18 листопада”.

Більше порад і цікавих фактів Володимир розповідав в 2024 році “Суспільному”.

На фото (Navicore – CC BY 3.0) показано метеор під час піку метеорного потоку Леоніди 2009 року.

А вже у грудні нічне небо буде прикрашати щорічний і дуже потужний метеорний потік Гемініди. За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с. Період активності: 4 – 17 грудня.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки
 отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкрився в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Наталія Бойченко, відкриті джерела

До Харкова повернулася спека (фото)

Дощі на початку місяця дещо знизили температурні показники, але останні дні липня обіцяють бути спекотними.

Зокрема, в Харкові та області вже сьогодні вдень на градусниках спостерігалося до +35. Таку ж погоду прогнозують харківські метеорологи на увесь тиждеь.

Така спека може додати клопоту рятувальникам. Зокрема, з 28 по 30 липня в лісах Харківщини очікується надзвичайна пожежна небезпека (5 клас).

Будьте обережні. Утримайтеся від відвідування лісів, не розпалюйте вогонь на відкритій території.

Такі погодні умови можуть негативно впливати на самопочуття людей! Будьте обережні, по можливості не виходьте на вулицю та пийте побільше води.

Нагадаємо, новинний портал GX висвітлював в своїй новині поради фахівці, як захиститися від ультрафіолетове випромінювання. А ще, які продукти допомагають краще переносити спеку.

До того ж  не забудьте подбати про своїх домашніх тварин. Вони теж потребують води і прохолодних страв у меню.

Трохи позитиву з соцмереж до пекельної спеки.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ДСНС, Харківський регіональний центр з гідрометеорології, відкриті джерела

Над палаючим Харковом під вий сирен зійшов “Полуничний Місяць” (фото, відео)

Мрія кожного українця спостерігати вночі яскраві космічні події, а не палаючі будинки

Ввечері 10 та 11 червня небо над Харковом прикрашає “Полуничний” Місяць, який зараз нижче ніж зазвичай (наголошує в своєму матеріалі з фото відомий харківський астроном Володимир Кажанов).

Зафільмувала місяць і журналістка GX Наталія Бойченко.

А ще свої світлини з-за кордону надіслала читачка GX Ольга Шарунова.

Докладніше про подію в матеріалі вченого.

“Особливість “Полуничного Місяця” в тому, що це найближчий повний Місяць до літнього сонцестояння в Північній півкулі (Сонцестояння 20.06.2025 за всесвітнім часом і 21.06 за київським часом), що робить його найнижчим повним Місяцем у році.
Так само, як Сонце піднімається вище в небі в літнє сонцестояння і опускається найнижче в зимове, і Місяць має свої «злети та падіння», але його рух складніший. Орбіта Місяця нахилена на 5,1° щодо екліптики, а оскільки екліптика вже нахилена на 23,4° від небесного екватора, Місяць може підніматися на небі до +28,7° на північ або -28,7° на південь. Повня у червні 2025 року буде найнижчою за 18 років у Північній півкулі. Місяць опуститься до -28° 24,1′ (по системі небесних координат), дуже близько до горизонту.
Такої низької повні більше не буде до червня 2043 року. – розповів Володимир Кажанов. – Місяць буде видно незвичайно низько над обрієм, а його схід і захід пройдуть у південно-східній та південно-західній точках неба.
Зверніть увагу, що у Південній півкулі все навпаки. Найкраще буде милуватися Місяцем коли він сходитиме ввечері 10 та 11 червня. Оскільки Місяць перебуває в цей момент навпроти Сонця, це створить ілюзію великого, золотисто-помаранчевого диска. При певних метеоумовах і стані атмосфери в конкретній місцевості Місяць може набувати червоного відтінку, а на фотографіях (при певних налаштуваннях балансу білого) може вийде і рожевий, як полуниця. Він повільно підніматиметься в південній частині неба.
Індіанські племена Північної Америки назвали такий Місяць полуничним на честь сезону, коли достигає ця ягода!”
Цікавий факт.
А ще ви можете стати свідком Ілюзії Місяця (місячна ілюзія) — оптична ілюзія, яка полягає в тому, що розмір Місяця, коли той перебуває низько над горизонтом, здається в кілька разів більшим у порівнянні з тим, як він сприймається, перебуваючи високо в небі (в зеніті), хоча проекції Місяця на сітківку ока в обох випадках його розміри однакові.
Поширена помилкова думка, що більший розмір Місяця над горизонтом пояснюється ефектом збільшення, який створює атмосфера Землі. Однак, на видимий розмір Місяця атмосфера ніяк не впливає, а лише змінює його колір. Насправді ж «місячна ілюзія» це лише особливість людського сприйняття.
Найпростіше продемонструвати ілюзорність ефекту, потримавши невеликий предмет (наприклад, монету) на витягнутій руці, прикривши при цьому одне око. Порівнюючи розмір предмета з “великим” Місяцем біля горизонту і з “маленьким” Місяцем високо в небі, можна побачити, що відносний розмір не змінюється.

В цьому році нас щє чекають:
11 червня Полуничний Місяць, Сонячний Місяць, Медовий…
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу дави не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

“Цікаво, що 5 листопада 2025 року ви зможете побачити Місяць в небі трохи більшим, ніж зазвичай. Супутник підійде на відстань 357,218.223 км від Землі. В народі подібне явище називають Супер Місяць”, – наголошує астроном.

Нагадаємо про ще одну цікаву подію червня, яку освітив вчений на своїй сторінці про черговий недоПарад планет.

До речі, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

Навіть Місяць “розквітнув”, вночі над Харковом фільмували “квіткову повню” (фото)

Які лише романтичні українською мовою назви весняних місяців: березень, квітень, травень. Адже наш край квітучий і неймовірно прекрасний у цю пору року. Наразі навіть повня над Харковом має назву – квіткова. А ось чому так, докладно розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов, який цієї ночі фільмував Місяць і повню у хмарах.

“Чому “квітковий”? Людям так захотілося… Місяць що сьогодні, що в наступному місяці не буде відрізнятись кольором, не розквітне. Так склалося в народі, що багато хто травневу повню називають “Квітковою”. “Квітковий повний Місяць”… Ви можете спробувати зробити фотографії, чи намалювати картини, на яких буде сяяти Місяць над квітками, квітучими деревами, – з гумором розповів Володимир Кажанов, а потім ще додав цікавих фактів. – Багато джерел повідомляють, що таку назву цій повні, як і всім іншим подібним, свого часу дали індіанці Північної Америки. У цей час у них, як і у нас, природа зацвітала, тому диск повного Місяця в цьому антуражі виглядав красиво і заворожуюче”.

Цього року “Квіткова повня” припадає на 12 травня. Місяць перебуватиме у сузір’ї Терезів.

До речі, спостерігатиметься мікромісяць. Бо супутник буде від Землі трохи далі на своїй орбіті, ніж зазвичай. В небі він буде трохи меншого розміру, але не в два і не в 10 раз менший. Це регулярне явищє і не є чимось незвичним.

Точний час настання максимальної фази 12 травня — 19.56 за київським часом.

“Якщо бажаєте побачити цю та іншу космічну красу через телескоп в місті Харків, пишіть, підкажу варіанти як це можна зробити, наостанок додав астроном і доповнив свій пост світлинами, які зробив цієї ночі.

Детальніше про астрономічні події цього року за посиланням.

Журналістка GX теж зафільмувала красу вечірнього Харкова під “Квітковим повним Місяцем”.

Нагадаємо, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив Володимир.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

Харківський астроном анонсував яскраву космічну подію: поради та цікаві факти (фото)

Вже 29 березня 2025 року станеться часткове затемнення Сонця.  Область найкращої видимості припаде на приполярні та середні широти північної півкулі Землі. Зокрема, затемнення буде видно у Західній та Північній Європі, на півночі Східної Європи, на північному сході Північної Америки, на північному заході Африки, у північній зоні акваторії Атлантичного океану та у Гренландії.

Найбільша фаза часткового затемнення 0,938 буде спостерігатись о 10:48:36 UTC поблизу північного узбережжя півострова Унгава в Канаді.

В Україні затемнення можна буде побачити у західних областях (включно з Житомирською областю, але без східної частини Чернівецької області), на півночі Вінниччини, Київщини, Чернігівщини та Сумщини.

У Києві затемнення буде помітити не легко і лише у північно-західній частині із максимальною фазою менше 1%.

У Житомирській, Хмельницькій та Чернігівській областях Місяць закриє Сонце на 2 %. У Тернопільській області максимальна фаза сягне 4 %, у Закарпатті — 6,2 %, а у Львівській області — 6,7 %.

Найбільша фаза затемнення спостерігатиметься в Україні на північному заході Волині, де Сонце буде закрите Місяцем на 11 %, а загальна тривалість явища перевищить 1 годину 5 хвилин.

Затемнення відбуватиметься між 13:00 та 14:00 за київським часом.

Зауважте, таке явище складає небезпеку для очей і фото/відео техніки!

Нагадаємо, спостерігати часткове затемнення Сонця можна лише через спеціальні темні фільтри, інакше ви можете отримати опіки очей чи навіть втратити зір!

Фото чи відео зйомка цього явища без спеціальних фільтрів може пошкодити апаратуру.

Спостереження через закопчене скло – незручний і небезпечний метод!

Для більшої безпеки та комфорту можна використовувати зварювальну маску.

Найнебезпечнішим для очей – спостереження Сонця через бінокль чи телескоп, без спеціальних фільтрів! У такому випадку може статися тривалий світловий опік і опік рогівки чи сітківки ока – рогівка може зажити через кілька днів, а ось в останньому випадку опік може призвести до погіршення чи навіть втрати зору. Будьте обережні!

Безпечний і доступний метод – проекція. За допомогою листа А4 (або більш великого картону) можна створити базовий проектор.

На першому аркуші потрібно зробити невеликий отвір розміром кілька міліметрів — важливо, щоб він був круглий і гладкий. Розташовуємо цей лист з отвором щоб світло Сонця потрапляло в щілину, а другий лист розташовуємо паралельно першому листу (в його тіні) на такій відстані, щоб вийшло чітке зображення Сонця.

“Давайте разом спостерігати таємниці Космосу”, – завжди наголошує відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов

В небі Харківщини зафіксовано надзвичайне явище: пояснення і спогади астронома (фото)

Ввечері 1 березня місцеві чати заполонили світлини надзвичайного сяйва в небі.

З питаннями до редакції звернулися наши читачі. Журналістка GX зв’язалася з відомим харківським астрономом Володимиром Кажановим, який відповів, що саме готує публікацію на своїй сторінці із подробицями.

“Сьогодні світловий стовп в нічному небі побачили в Харківській області Українb. З великою ймовірністю, це атмосферне явище, відоме як світловий стовп. Це оптичний ефект, що виникає через відбиття світла від крижаних кристалів, що знаходяться в атмосфері. Зазвичай такі атмосферні феномени спостерігається над джерелами світла, які знаходяться на землі – ліхтарі та прожектори, пожежі та інше.
Такі явища часто спостерігаються в морозну погоду, за особливих атмосферних умов (тиск, вологість, температура). В повітрі утворюються крижані кристали, що відбивають світло, створюючи ефект вертикального світіння, – докладно розповів вчений. – Чи можна подібне назвати унікальним явищем? Гадаю, що – ні. А от рідкісним, в принципі, можна назвати. Майже щороку у нас в Харкові та області, та загалом в Україні подібне періодично спостерігається. Просто не всі помічають, бо зазвичай це відбувається вночі і може спостерігатися нетривалий час. Унікальне і вражаюче це явище в першу чергу для тих, хто щє не бачив подібне в житті.
Наостанок додам, що небо може не тільки лякати, а і приємно дивувати. Милуйтеся небом!”

В публікації астроном використав фото з телеграм каналів.
“Якщо знайдеться автор фото, вкажіть будь ласка в коментарях під фотографією. На прохання автора, фото може бути видалене, – додав астроном. – В коментарях розмістив щє подібні стовпи над Сонцем, що можна побачити вранці або ввечорі”.

Нагадаємо, подібне явище астроном фіксував і описував 24 лютого 2023 року. Докладніше в новині GX.

Довідка GX. Світловий (або сонячний) стовп – один з найпоширеніших видів гало, візуальне атмосферне явище, оптичний ефект, який являє собою вертикальну смугу світла, що тягнеться від сонця під час його заходу або сходу.

Світлові стовпи нерідко формуються навколо місяця, міських вогнів і інших яскравих джерел світла. Стовпи, які утворюються від низько розташованих джерел світла, зазвичай набагато довші за сонячні або місячні стовпи. Чим ближче до світлового стовпа знаходиться спостерігач, тим менше позначається розташування кристалів в просторі на зовнішньому вигляді стовпа.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, відкриті джерела

Сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото, доповнено)

Вже сьогодні небо в Харкові буде нас приємно дивувати яскравими спалахами метеорного потоку.

Саме 13-14 грудня нічне небо буде прикрашати щорічний і дуже потужний метеорний потік Гемініди.

Про це розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Але, нажаль, в цьому році Місяць яскравим світлом також буде трохи заважати помилуватись цим явищем. Але все ж таки, рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 13 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.
Нагадаємо, період активності зорепаду Гемініди: 4 – 17 грудня.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

А ще в Харківському планетарії нагадують про яскраві події грудня: ВЕНЕРА увечері ДУЖЕ яскрава! (захід). Також є ще прикраса – Юпітер! Видимість планет: Меркурій (уранці — майже цілий місяць, крім першої десятиденки місяця); Венера (увечері); Марс (майже цілу ніч, крім вечірніх годин); Юпітер (упродовж першої половини місяця — цілу ніч, упродовж другої половини місяця — майже цілу ніч, крім уранішніх годин); Сатурн (увечері); Уран (майже цілу ніч, крім ураC нішніх годин); Нептун (перша половина ночі); Метеорні потоки: Ґемініди (до 19.XII), максимум 13—14.XII; Урсиди (17—26.XII), максимум 22—23.XII; Фази Місяця: повний Місяць — 15.XII, остання чверть — 22.XII, новий Місяць — 30.XII. Місяць у перигеї — 12.XII, в апогеї — 24.XII. Зимове сонцестояння: 21.XII, 9 год 20 хв – Початок зими.
 


Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки
 отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

Нагадаємо, відкрийте для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Ловіть красу своїм поглядом і наповнюйтесь енергією всесвіту”, – бажає харків’янам Володимир Кажанов.

Усім мирного вечора та яскравої ночі! Загадуєм бажання! 

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

До речі, попри мороз та сирени, Володимр Кажанов – це зробив – і метеори зафіксував і бажання загадав, а ще пообіцяв романтикам яскраві кадри вночі й 14-15 грудня!

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, відкриті джерела

Серпень на Харківщині обіцяє бути спекотним

Липень по всій території України був дуже спекотним… Серпень продовжує випробувати українців на міцність.

Зокрема, в Харківському регіональному центрі з гідрометеорології прогнозують і надалі спекотну погоду. Докладно про погоду 2 по 6 серпеня в звіті метеорологів.

До того ж 1-5 серпня на території Харківської області зберігатиметься нестійкий характер погоди без істотних опадів. На річках суббасейну р.Сів.Дінця очікується подальший спад рівнів води на 5-10 см за період з 1 по 5 серпня.
Такі гідрометеорологічні умови можуть призвести до:
– поступового наближення рівнів води до мінімальних багаторічних величин серпня на ділянці Сіверського Дінця м.Зміїв – с. Яремівка та на р.Уди біля смт. Пересічне;
– за даними Каталогу небезпечних гідрологічних явищ минулих років, на р.Сіверський Донець біля м. Зміїв буде утримуватися величина початкового рівня води стихійного гідрологічного явища (СГЯ III-низькі рівні).
У суббасейні Сіверського Дінця у межах Харківської області продовжує зберігатися III рівень небезпеки, коричневий.

Нагадаємо, новинний портал GX висвітлював в новині від 4 липня поради фахівці, як захиститися від ультрафіолетове випромінювання. А ще, які продукти допомагають краще переносити спеку.

До того ж  не забудьте подбати про своїх домашніх тварин. Вони теж потребують води і прохолодних страв у меню.

Поради фахівців, як захистити тварин у спеку в новині GX від 28 липня.

Рятувальники ж попереджають про небезпеку з настанням сухої і вітряної погоди розпочинається пожежонебезпечний період, – існує підвищений ризик до виникнення пожеж в екосистемах, зокрема і лісових масивах (докладніше в новині GX від 7 липня).

А ви знали? Серпень не завжди був таким спекотним. Мінімальна температура повiтря за 1 серпня 8,8° спостерiгалася у 1948 році.

Фото та матеріал: GX, Аліна Цимбалюк, Харківський регіональний центр з гідрометеорології


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.