Позначка: музей

Українські зірки продали контрабас, щоб задонатити на відновлення музею у Сковородинівці

Опублікував(ла) новина GX , 01.12.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

На відновлення зруйнованого росіянами Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди, що в селі Сковородинівка Золочівської громади на Харківщині, продовжується збір коштів в рамках проекту Міністерства культури “Збережіть українську культуру“. На відбудову музею уже надійшло 7,12 млн грн. За попередніми підрахунками, необхідно не менше 112 млн грн.

Серед тих, хто приєднався до меценатського руху – гурт Kalush Orchestra – переможець Євробачення-2022. Музиканти під час свого туру Америкою та Канадою продали свій контрабас, а виручені гроші – 330 тис. грн перерахували на проект “Збережіть українську культуру”. У Міністерстві культури та інформаційної політики повідомили, що ці кошти направлять на відновлення музею у Сковородинівці.

“Під час наших концертів за кордоном ми намагаємось збирати кошти для України. Ось на одному з наших концертів у Вашингтоні виникла думка влаштувати додатково благодійний аукціон. Нам удалося продати новенький контрабас, на якому зазвичай грає Сашко Кондратюк, та отримати велику суму. Ми вирішили передати її до фонду Міністерства культури та інформаційної політики. Крім того, це не перший подібний благодійний аукціон. Ми плануємо й надалі проводити подібні аукціони, щоб зібрати якнайбільше грошей для допомоги українцям”, – заявив лідер гурту Kalush Orchestra Олег Псюк.

Музей Сковороди був знищений ракетним ударом 7 травня 2022 року. Російський снаряд влетів під дах будівлі, після чого виникла пожежа, яка знищила будинок.

До війни в експозиції музею зберігалися видання творів Сковороди, література про нього, книги античних, середньовічних та новочасних філософів і поетів, які вивчав Сковорода, етнографічні предмети, картини й графічні роботи, пов’язані зі Сковородою. В музеї знаходилися і особисті речі українського філософа.

Також історичне значення має й прилеглий старовинний парк, планування якого з часів Сковороди практично не змінилося. Тут до початку обстрілів була криниця, місце першого поховання філософа, його могила, пам’ятник, скульптурна «філософська алея».

На щастя, найцінніші експонати колекції вдалося врятувати, їх перемістили заздалегідь в безпечне місце, але меморіальний будинок зазнав суттєвих втрат.

Нагадаємо, на Харківщині у селі Сковродинівка Богодухівського району, де останні роки жив всесвітньо відомий український філософ Григорій Сковорода, 23 вересня відбулося погашення благодійної поштової марки «Сад божественних пісень». Її “Укрпошта” випустила до 300-річчя від дня народження знаменитого земляка (3 грудня 1722 року).

У ніч на 7 травня 2022 рку ракетним ударом російські війська знищили Національний музей Григорія Сковороди в селі Сковородинівка Харківської області.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Такого гармидеру музей ще не бачив. Харківський мистецький будинок через 8 місяців після обстрілу (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 18.11.2022. Опубліковано в Культура.

Дев’ятий місяць у Харківському художньому музеї порожньо. Голі стіни, пусті рами і підписи від полотен. У знаменитій залі Рєпіна кожне слово відзивається відлунням пустки. Крізь щілини вікон, забитих OSBішними плитами, пробиваються скупі промені сонця. Доводиться вдень вмикати світло.

У кабінеті хранительниці музею і незмінної його керівниці ось уже понад 30 років Валентини Мизгіної удень також горить лампа. Нові вікна захищені OSB-плитами – місто досі не убезпечено від обстрілів.

ХХМ. Жовтень 2022 року

Рєпінська зала. ХХМ. Жовтень 2022 року

На стінах, де були картини, посипалась штукатурка, на місці люстри висить дріт. На момент нашої зустрічі батареї були ще холодні, хоча систему опалення відновили. Побачене асоціюється із кадрами з фільмів про Другу світову війну.

Жовтень 2022 року. Кабінет директорки ХХМ В. Мизгіної

«До холодів, слава Богу, встигли перекрити дах на обох музейних будинках. Закінчуємо міняти вікна на сучасні склопакети в основному приміщенні музею. І включимо опалення, – каже директорка Харківського художнього музею і додає, – такого гармидеру музей ще не бачив. Це жахливо, коли виймають старі вікна – трухляві, дореволюційні ще. Ми залишили зразки. Сподіваючись, після війни зробимо реконструкцію музею і повернемо будівлі вікна епохи Бекетова».

ХХМ. Жовтень 2022 року

Валентина Василівна до деталей пам’ятає 3 березня 2022 року – наступний день після ракетного обстрілу центру Харкова, коли вибуховою хвилею пошкодило обидва музейні будинки, що були зведені за проєктами архітектора Бекетова, повибивало практично усі вікна. Саме тоді до неї прийшло усвідомлення початку війни.

Злість і ненависть появилися пізніше

– Валентино Василівно, ви – кримчанка, навчалися у Пітері, якийсь час працювали у Вологді. У Росії у вас і родинні зв’язки, і студентські друзі. А що з вами діялося того лютневого ранку, який ми запам’ятали назавжди?

– Коли близько 4-ї ранку подзвонила колега і сказала: «Нас бомблять», я спросоння відповіла: «Що за дурниця. Десь навчання, напевно». «Ні, бомблять!». Був ступор. Але тоді не було ні почуття ненависті, ні горя. Нічого цього ще не було. Лише отримала інформацію. А ось усвідомлення того, що трапилося, почало приходити вже 3 березня, коли я приїхала на роботу і відчинила двері до кабінету, ось тут почався жах у серці. Плакала і говорила: «Вот Это русский мир!?», «Вот это рУсский мир!?», «Это русский мИр!?» – кожен раз з різним логічним наголосом.

Я йшла по битому склу. Його було так багато, як листя в осінньому лісі – саме з ним були асоціації: йдеш і під тобою багато листя, яке можна загрібати… Але під ногами холодно брязкотіло і потріскувало скло.

ХХМ. Березень 2022 року

У моєму кабінеті гуляв вітер, на підлозі лежали картини. Штукатурка впала, світильник розбився. Це був шоковий стан. І тоді почалась зароджуватися ось ця злість, ненависть і здивування: Як так можна?! Виявилося, можна. Жахливо. У мене багато родичів у Росії. І вони мені не вірять. Розумієте?

– Досі?

– Досі. Скільки я не надсилала фотографій, у відповідь отримувала: це ви самі себе. Я їм: «Звичайно, унтер-офіцерська вдова, яка сама себе висікла. Ви ж читали Гоголя? Сміялися з цього? Так от і тепер посмійтеся».

ХХМ. Березень 2022 року
З Росії лише одна однокурсниця з Академії мистецтв надіслала мені в перші ж дні листа, в якому висловила співчуття і побажала Ангела-охоронця… І все. А друзів, здавалося, було багато. Я людина товариська, іноді гуморна. У студентські роки ми завжди збирали веселі компанії: то читали вірші поетів срібного віку, то Вінні-Пуха читали вголос, слухали Вівальді, Висоцького. Кінець 60-х років, тоді свіжим повітрям повіяло. І ми всі такі – відкриті, упевнені, що нам все вдасться. Здорові, молоді, закохані, сповнені сил, щасливі…
Тепер ні з ким не спілкуюся.
ХХМ. Березень 2022 року
– У багатьох під час війни відбулася ревізія друзів. Багато розгубили чи навпаки знайшли?
– Окрім тих, які у Росії, з усіма іншими спілкуємся, підтримуємо зв’язок. Єдине що – війна зрушила ареал нашого спілкування. Дуже багато хто виїхав з Харкова. Бувають дуже тривалими наші телефонні розмови. А ось нинішні придбання – це вже, так би мовити, бойові друзі, які підставили плече в найважчий період, допомогли та продовжують допомагати. Багато людей були ніби знайомими, а тепер стали надійними друзями. Одна людина вікна нам дарує, але не хоче жодної реклами. Щось втрачаємо, щось отримуємо.

Жодна не постраждала

– У Другу світову війну Харківський художній музей втратив частину своєї колекції. У цю війну постраждали лише приміщення, чи й якісь мистецькі роботи?

– Постукаємо по дереву. Деякі речі нам непідвласні. 3 березня, коли я пробіглася по усім залам експозицій, не повірила – жодна картина не впала, жодну не чиркнуло скло з розбитих вікон. На своїх місцях залишалися скульптури, порцеляни – жодна статуетка не лежала долі.

ХХМ. Березень 2022 року

Тут повіриш і в диво, і в силу Всевишнього. Бо невдовзі мені надіслала юрист із обкому профспілок фото кабінету голови профспілки працівників культури у Палаці праці: стирчать балки, як ребра у якоїсь доісторичної тварини, кабінету немає. І раптом бачу на поличці стоїть баночка зі свяченою вдою. А я на Водохреще обов’язково проходила музеєм зі святою водою і освячувала зали. Як тут не повірити у диво, силу, яка захистила.

А ще дива творили наші музейники, мої колеги, яким я дуже вдячна. Вони – тихі герої, які просто роблять свою справу, рятуючи музей. Розумієте, Господь вантажить нас стільки, скільки ми можемо нести. Це моє життєве кредо. Прекрасно розуміючи, що сили не нескінченні, і своє бере вік. Але треба робити все, на що дається здоров’я.

У перші дні нас було троє жінок, і ми тягали картини вниз у підвал. Вони – важкі, в рамах зі склом. Пізніше до нас приєдналися водій, чергові поліцейські, хоча це категорично не входить до їхніх обов’язків. Комунальні служби міста прибирали гори скла на вулиці.

ХХМ. Березень 2022 року

Вікна музею варті повісті

Пізніше почали приходити харків’яни. Ми тоді через музейну сторінку у фейсбуці звернулися за допомогою. Треба було терміново закрити вікна від снігу та дощу, захистити зали від протягів. Весь поліетилен, який у нас був, ми використали. І люди приносили по три, чотири метри плівки – хто скільки міг. Це був момент істини. Я плачу, коли про це кажу. Це настільки зворушливо. Боже, говорила я собі, як же харків’яни люблять наш музей! Які молодці! І посміхалася, і плакала.

ХХМ. Березень 2022 року

Згодом прийшли волонтери і привезли нам поліетилен, щільний картон. Потім, правда, вітер порвав плівку, дощ розмочив картон. Але на деякий час це врятувало наші зали. Далі пішла третя хвиля закриття наших вікон – уже OSB-плитами. Забивали професійно: хлопці прийшли з інструментом, драбинами. Взагалі про вікна музею можна писати повість.

Паралельно продовжувалась евакуація картин, скульптур, порцеляни. Наразі одна з найбільших в Україні колекція Харківського художнього музею, а це більше 25 000 одиниць творів, знаходиться у безпеці.

ХХМ. Березень 2022 року

ХХМ. Жовтень 2022 року

Просити для музею не соромно

– За місяці війни вам вдалося те, чого роками у мирний час не змогли: дах, вікна. Як так вийшло?

– Та ніхто і не думав навесні, що у війну перекриємо дах, за який з 2018 року просили, оббивали пороги інстанцій. Потім з’являться ці вікна. Біда згуртувала. Прийшло переосмислення цінностей. Наш крик про допомогу у березні почули і в Харкові, і за його межами.

Першими подставили плече наші волонтери. Потім з Києва зателефонував знайомий. Він запитав, чим допомогти: «Може, ліки потрібні? Напишіть список». Надіслав ліки, а з ними ще й 50 000 гривень. Я поділила їх між співробітниками, щоб підтримати їх, бо зарплату ще не отримували за березень.

А потім київський меценат, який досі хоче бути невидимим, запропонував вставити вікна і відновити опалення в основній будівлі музею. А дах – це вже турбота фонду «Толока». Німеччина через товариство «Харків – Нюрнберг» виділила кошти на два дахи. Фантастика. Просто неймовірно.

Зараз збираємо на опалення для другої будівлі. Вона поки що у критичному стані. Для системи опалення назбирали 49 000 гривень, а треба ще 21 000 грн. В принципі, є домовленість з людиною, яка це зробить без жодних «накруток». А потім будемо збирати на вікна для виставкового будинку.

ХХМ. Жовтень 2022 року

Раніше мені було соромно просити. А зараз не маю того сорому. Я вже на паперті своя людина (сміється): умію, знаю, як просити, як говорити, як переконувати.

У нашому філіалі – Пархомівському художньому музеї ім. П.Ф. Луньова (ред. – Краснокутська громада) також закрили вікна OSB. Через наших меценатів отримали для них генератор – на випадок відключення світла. Нам також обіцяють генератори на наші два приміщення у Харкові. Перезимуємо.

ХХМ. Жовтень 2022 року

Чемберлен

– Валентино Василівно, з початку війни ви ні на день не виїздили з Харкова. Були моменти, коли хотілося зібрати валізу та поїхати туди, де не стріляють?

– Навіть уявити не можу, що я кудись поїхала. Бажання жодного немає. Дивлюся в смартфон: мої друзі – хто у Швеції, хто у Німеччині, хто ще десь… Можу уявити, що і я там з ними. Але це не бажання. Це як кіно дивишся: хотіла би там на екрані появитися, але не з’являєшся. І розумієш, що не з’явишся. Хоча там, мабуть, добре: не руйнуються будинки, не гинуть люди. А коли довоєнні світлини передивляюся, також кажу собі: «Добре ми жили, щасливо, але не помічали, сприймали як належне». І ось тоді серце починає стукати активніше, як собачий хвіст теліпається, – казала моя мама. Ну не можу поїхати, не можу бачити цю реальність. Називайте це патріотизмом, обов’язком. Звучить, напевно, пафосно. Але насправді це стан усвідомлення, що відірватися звідси не можеш. Це – як повітря. Я – кримчанка і щоліта (до подій 2014-го) їздила до Криму, де батьківський дім. Там моє небо, там мій степ, рідне море. Але я живу в Харкові з 70-го року. І вже через тиждень відпочинку я розуміла, що мені не вистачає цього міста. Це просто якась магія. Та й взагалі, як їхати з Харкова, коли тут таке лихо.

– Бо не можете покинути музей?

– І тому. І не лише. У мене був кіт. Дикун страшний, з вусами в 15,7 см (один вус зберігаю як доказ). У нього було три імені: домашні – Чюня (Чюнька) і Чучундра і третє офіційне – Чемберлен. Коли ще у лютому – на початку березня жила вдома, мене питали: чому не виїжджаєш. Відповідала: «А куди кота подіну, жива ж істота?». Я не говорила: «Я не можу покинути музей». Це само собою зрозуміло.

– А що з котом, чому був?

– Коли у нашому під’їзді на Холодній Горі я залишилася одна, стало якось страшнувато, особливо коли літаки низько шмигали. Звук бомбардувальника просто вдавлює тебе у підлогу. У підвали та укриття не ходила. Тоді і наважилася поїхати до рідні. Кажуть, на людях і смерть красна, а наодинці якось тяжко. Тож разом з Чунькою переїхала у середині березня до родичів на Основу, здавалося, у спокійнішу частину міста. А ні, прилетіло відразу. Страху не було. У мене була тільки одна погана думка – ось і все. Якийсь уламок мені в ногу влучив, я й не відразу помітила кров. Поруч будинок вщент розлетівся. У нашому з прибудови зірвало повністю дах та засипало Чуньку. Він ще 10 днів пожив. Йому було 25 років.

Вітер, холод… і живий тюльпан

– Які моменти, кадри з війни назавжди залишаться у вашій пам’яті?

– Для мене зараз всі дні, всі події – як один тугий клубок. Не розплутується.

– Пам’ятаєте той випадок у березні? Ми говорили про розбитий музей і хлопця з тюльпанами на вулиці.

– У мене таке було вдруге в житті. У мирний час весною на вулиці незнайомий хлопець вручив троянду. Я тоді на роботу не прийшла, я прилетіла. Було так радісно, мені все вдавалося, все було чудово. А це зовсім інша історія. 9 березня, вітер, холод. У душі все рушилося, тому що було дуже тяжко через музей та й за себе думала. Тривожно було. І раптом живий теплий тюльпан – від незнайомого хлопця на вулиці. Він вручив і побіг, а квітка залишалася. І тут перехопило подих – не передати. Я далі пішла в аптеку, мені треба було перейти дорогу. Боліла нога, і я розуміла, що не встигну сама на зелене світло. І тут молода жінка: «Давайте, допоможу». І я передала цю квітку: нехай і вона отримає маленьку краплю радості.

У житті бувають моменти, коли, здається, прагматизм потрібен, а іноді треба зробити зовсім необов’язкове. Зараз я отримала посилку з Литви. Нам надіслали для співробітників в’язані теплі шкарпетки. Це настільки зворушливо. А ще там дві пари маленьких носочків для немовлят. Якраз у нашої співробітниці в Пархомівці (ред.- Краснокутська громада), де наш філіал музею, народилася онучка Зоряна.

ХХМ. Жовтень 2022 року

Із воєнної “експозиції” ХХМ. Жовтень 2022 року

– Ми колись про це прочитаємо? Ви пишете спогади про музей, про цю війну, про пережите?

– Ні, поки що ні. Не вела щоденника, нічого не записувала. Усе тримаю у пам’яті… Хоча не раз казала собі, що треба писати і не лише про цю війну. На моїй пам’яті, а я працюю тут 52 роки, стільки різних подій відбувалося. Колеги не раз казали: «Пиши, Василівно, пиши». Я навіть приготувала загальний зошит. Але він чистий.

– Давно лежить чистим?

– Ще до війни приготувала. Лежить і чекає. У війну записувала лише волонтерів, які нам допомагали. Після закінчення цього жаху, усіх їх запросимо на відкриття післявоєнної експозиції. Будуть вони почесними відвідувачами нашого музею.

Із воєнної “експозиції” ХХМ. Жовтень 2022 року

Музейний квартал у Харкові

– Закінчиться війна, буде Перемога. Відкриєте експозицію музею, приймете волонтерів. А ще які плани на після?

– Музей давно потребує реконструкції та розширення. Свого часу нам вдалося передати у власність Харківського художнього музею будівлю, в якій знаходиться Пархомівський музей. За нього два роки боролася. Як тільки руки розв’яжуться після всіх бід, треба знову братися за розширення. Нам потрібна ще кілька будівель у Харкові.

У 70-х роках був проект – зробити музейною вулицю Жон-Мироносиць (тоді Раднаркоміська). Принаймні, квартал зробити музейним – від вулиці Чернишевської до Пушкінської. Там наші дві будівлі, а ще Клуб поліції, Будинок вчених, стоматологічна клініка. Усі ці бекетовські будівлі могли б стати частиною нашого музею.

А експонатів у нас вистачить. Мало того, для нового музею ми організували б музей приватних колекцій. Створили б інтерактивний музей народного мистецтва, з усіма традиціями, щоб люди могли займатися різьбярством, ткати на ткацькому верстаті тощо. І таких відділів було б кілька. Звичайно, наповнення скрізь буде чудове. Експонати б примножувалися, бо музею багато людей дарують картини.

Із воєнної “експозиції” ХХМ. Жовтень 2022 року

– Досить сміливі, амбітні проекти. Впораєтеся?

– Після війни ними і займемося. Треба думати – думки матеріалізуються. Хто б мені сказав у березні, що до зими буде новий дах і вікна. Але про це думали, мріяли, працювали і воно відбулося.

ХХМ. Жовтень 2022 року

вул. Жон Мироносиць. Жовтень 2022 року

Нагадаємо, 2 березня 2022 року після ракетного обстрілу центру Харкова у Харківському художньому музеї не залишилося жодного вцілілого вікна – шибки вибило вибуховою хвилею. На щастя, картини не постраждали.

У жовтні 1941 року Харківський художній музею пережив першу евакуацію – тоді до Новосибірська вивезли 4 555 творів мистецтва, серед яких – колекція картин Т. Шевченка.

Харківські музейники продовжують збирати кошти на відновлення бекетовських приміщень.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Завершився аукціон NFT-колекції харківського музею. За яку картину заплатили найбільше

Опублікував(ла) новина GX , 21.10.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Завершився благодійний аукціон на торговому майданчику маркетплейс Binance, кошти від якого будуть направлені на відновлення Харківського художнього музею, що постраждав від російської агресії ще на початку війни.

Як повідомляє депутат Харківської міської ради Олександр Котуков, з 15 робіт із колекції музею, виставлених на торги, найбільший попит мала копія картини Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану” (1896 р.), яка з 1932 року зберігається у Харківському музеї.

“Ставки на неї підвищувалися у 6 разів, і в результаті її було продано більш ніж за 40 000 грн. Усього ж, за результатами аукціону, було зібрано понад 100 тис. грн, які будуть спрямовані на оперативні потреби музею”, – написав Котуков на своїй сторінці в facebook.

Нагадаємо, 13 жовтня Харківський художній музей запустив ексклюзивну NFT-колекцію «Мистецтво без кордонів» на платформі Binance. Аукціон тривав тиждень. На торги булов виставлено цифрові копії 15 творів із зібрання Харківського художнього музею – Альбрехта Дюрера, Георга Якоба Йоганна ван Оса, Івана Айвазовського, Сімона де Влігера, Іллі Рєпіна, Марії Башкірцевої, Генріха Семирадського та Тетяни Голембієвої. В музеї сподіваються, що знайдуться покупці для цифрових копій харківських шедеврів, і музей отримає додаткові кошти на реставрацію будівель та інші нагальні потреби.

Спіробітники Харківськоого художнього музею ще влітку 2022 року звернулися про допомогу одного з найстаріших і найцінніших за складом мистецьких зібрань вітчизняних музеїв.

2 березня 2022 року після ракетного обстрілу центру Харкова у Харківському художньому музеї не залишилося жодного вцілілого вікна – скло вибило вибуховою хвилею. На щастя, картини не постраждали.

Галина Половик

Харківський музей виставляє на аукціон унікальну піч та інші шедеври з колекції (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 16.10.2022. Опубліковано в Культура.

Харківський художній музей запустив ексклюзивну NFT-колекцію «Мистецтво без кордонів» (ред.: NFT – це цифровий сертифікат, що підтверджує факт володіння певним цифровим активом).

Цифрова колекція буде доступна на торговому майданчику маркетплейс Binance, де уже оголосили про старт аукціону. Він триватиме з 13 по 20 жовтня.

На торги виставлено 15 творів із зібрання Харківського художнього музею – електронні копії відомих творів Альбрехта Дюрера, Георга Якоба Йоганна ван Оса, Івана Айвазовського, Сімона де Влігера, Іллі Рєпіна, Марії Башкірцевої, Генріха Семирадського та Тетяни Голембієвої .

Усі роботи розділені на 3 категорії:

Gold (золотий): 5 робіт, стартова вартість – 1 000 тис дол. США;
Silver (срібний): 5 робіт, стартова вартість – 750 дол. США;
Bronze (бронзовий): 5 робіт, стартова вартість складає 500 дол. США.

«Кошти, виручені з аукціону, будуть направлені на операційну діяльність музею для відновлення його роботи, а також збереження робочих місць. Кожен переможець аукціону також отримає відео з подякою від директора музею», – йдеться у повідомленні.

«Ми зробили те, що практикують багато музеїв світу, в тому числі українські – виставляють на аукціон електронні копії творів зі своїх колекцій. Це наша перша учать у подібних торгах. Але ми не перші в Україні. На початку лютого цього року Національний художній музей України розпочав продаж NFT-токенів. Нещодавно схожий захід озвучив Національний музей у Львові ім. Андрія Шептицького», – розповіла «GX» заступник директора Харківського художнього музею з наукової роботи Лариса Абраменко.

За її словами, переговори щодо участі Харківського музею в аукціоні розпочалися ще влітку минулого року.

«Ми попередньо спілкувалися. Але далі переговорів справа не пішла. А ось цього року починаємо наш новий проект. Можливо, спонукало нас до цього незавидне становище нашого музею, пошкодженого обстрілами: без вікон, з проблемними дахами», – відзначила Лариса Абраменко.

В музеї сподіваються, що знайдуться покупці для цифрових копій харківських шедеврів, і музей отримає додаткові кошти на реставрацію та інші нагальні потреби.

«Твори, які ми виставляємо на торги – унікальні. Крім живопису та графіки, є два предмети декоративно-прикладного мистецтва: дрібна фосфорна пластика і бронза 15 століття – піч «Бронзовий кіт», створена у Китаї в імператорських майстернях епохи Мін. Річ досить унікальна. Єдина, подібної немає навіть у Китаї. «Бронзовий кіт», думаю, має зацікавити колекціонерів», – розповідає мистецтвознавець.

За словами заступника директора, кіт бездоганно відлитий у бронзі: тонке гравіювання на металі лише підкреслює лагідну м’якість шерсті.

«У Китаї кіт – це символ ясновидіння, і йому приписували здатність бачити духів ночі. Наш бронзовий кіт служив багатим китайцям грілкою. На його спині є ажурний коврик. Це кришка від грілки. А вигин хвоста та петля нарядного банта були її своєрідними ручками. Теплого кота ставили на коліна, зігрівали постіль. Ще кота можна було використовувати як курильницю, якщо всередину грілки засипати і вугілля, і суміш пахощів. , – розповідає Лариса Абраменко.

Графічна робота Альбрехта Дюрера «Прогулянка», копія якої також виставляється на торги, також є унікальною в колекції ХХМ, його візитівкою.

«У нашому музеї зберігається 26 робіт Дюрера, тоді як у тому ж музеї в Нюрберзі – будинку, де жив художник, немає жодної оригінальної роботи», – продовжує мистецтвознавець.

Людина, яка купить з аукціону твори з колекції Харківського художнього музею, отримає сертифікат про те, що вона володіє його електронною копією.

«Це так звані невзаємозамінні токени. Вся інформація, яка зосереджується на маркетплейс, залишається у цьому середовищі постійно. Її не можна ні замінити, ні підмінити, ні стерти, вона вічна»,- пояснила Абраменко.

За її словами зроблено по дві цифрові копії кожного із 15 творів.

«Ми виставляємо лише одну копію на маркетплейс Binance, друга зберігатиметься у нашому музеї», – уточнила заступник директора.

Довідка. NFT – це цифровий сертифікат, що підтверджує факт володіння певним цифровим активом. Сам токен не містить витвір мистецтва, а лише посилання на нього та смарт-контракт, що визначає права власника та можливості управління активом. У блокчейн-мережі можна знайти інформацію про всіх власників аж до поточного.

Права власника NFT прописані у смарт-контракті та, як правило, обмежуються можливістю купити, володіти та продати. Отже, купуючи NFT, інвестор не стає власником виняткових прав на оцифрований таким чином об’єкт мистецтва. Понад те, всі відносини подібного характеру поширюються і регулюються лише у межах конкретної блокчейн-сети. Чисто технічно умови NFT можуть передбачати передачу таких прав, але силу ця угода матиме лише в рамках блокчейн-мережі, в якій було згенеровано токен. Таким чином, автор оригінального твору залишає за собою право створення та продажу його копій, передачі прав у спадок, отримання відрахувань та інші.

Нагадаємо, у Харківському художньому музеї, приміщення якого на початку війни постраждали від російського ракетного обстрілу, зараз тривають термінові роботи з порятунку двох музейних будинків. Обидві будівлі (основна та виставкова) є пам’ятками історії та архітектури: зведені за проектами видатного архітектора Олексія Бекетова в 19-20 сторіччях.

Галина Половик

У Харкові рятують бекетовські будівлі: шукають донати, щоб засклити вікна

Опублікував(ла) новина GX , 14.10.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

У Харківському художньому музеї, приміщення якого на початку війни постраждали від російського ракетного обстрілу, зараз тривають термінові роботи з порятунку двох музейних будинків. Обидві будівлі (основна та виставкова) є пам’ятками історії та архітектури: зведені за проектами видатного архітектора Олексія Бекетова в 19-20 сторіччях.

Музейники поспішають перекрити дах і засклити вікна до морозів. Кошти на першочерговий ремонт музей має. Їх надали організації і харків’яни, які відгукнулись на прохання про допомогу одного з найстаріших і найцінніших за складом мистецьких зібрань вітчизняних музеїв. Утім, цих грошей недостатньо, і пошуки благодійників, донатерів продовжується.

Про це «GX» розповіла директорка Харківського художнього музею Валентина Мизгіна.

Харківський художній музей. Після 2 березня 2022 року

«Об’єднання «Харків-Нюрнберг» виділило 1,8 млн грн на перекриття двох покрівель. І зараз бригади покрівельників у швидкому темпі перекивають дахи основного та виставково приміщень Ще 800 тис. грн дали інші донати – на вікна. У Києві знайшлася архітектурно-будівельна організація під назвою «Інка», яка почула нас і зараз вставляє вікна в основній будівлі нашого музею. Також тут відремонтували систему опалення», – розповіла директорка музею.

Однак залишаються незаскленими ще близько 50 вікон у другому будинку музею. Там також потрібно відновити систему опалення, пошкоджену навесні в результаті обстрілів.

«Залишається проблема з виставковою залою: якщо не поміняти вікна, то взимку там буде сиро. На ремонт системи опалення цієї будівлі майже зібрали кошти, не вистачає трохи більше 20 тисяч гривень. Думаю, знайдемо. А от на вікна треба ще шукати», – каже Валентина Мизгіна.

Крім того, гроші будуть потрібні і на капремонт всередині приміщення.

«Щоб музей міг розпочати повноцінну роботу, з експозиціями, необхідно капітально відремонтувати зали, які постраждали від вибуху. Вікна, затягнуті навесні поліетиленовою плівкою, товстим картоном, не могли захистити приміщення від дощів та вітру. Все відсиріло. Пізніше за рахунок донатів і з допомогою волонтерів закрили всі розбиті вікна OSB-плитами. Однак утримувати потрібний режим температури та вологи буде проблематично, якщо на поставимо вікна», – зазначила Валентина Василівна.

Тому прохання харківських музейників про допомогу у відновленні бекетовських приміщень залишаються актуальними.

Нагадаємо, 2 березня 2022 року після ракетного обстрілу центру Харкова у Харківському художньому музеї не залишилося жодного вцілілого вікна – скло вибило вибуховою хвилею. На щастя, картини не постраждали.

Галина Половик

На Харківщині жінка під обстрілами врятувала священну книгу та музейну реліквію

Опублікував(ла) новина GX , 26.09.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Напрестольне Євангеліє в срібному з позолотою окладі 1707 року видання, яке є частиною колекції Ізюмського краєзнавчого музею, уже вважали втраченим. Але, як стало відомо, його врятували від російських окупантів

За інформацією заступника мера Ізюма Володимира Мацокіна, Євангеліє під кулями винесла співробітниця музею.

«У музеї є наукова співробітниця Діана Листопад, вона особисто прийшла до музею під кулями, під час артобстрілів, і сховала Євангеліє. Сказала, що сховала так, щоб його ніхто не знайшов. І воно є! А ми думали, що його вкрали», – розповів Мацокін «Суспільному».

Він також повідомив, що Євангеліє не пошкоджено. І зараз сховище Ізюмського краєзнавчого музею, де знаходяться усі експонати, цілодобово охороняють військові.

Саме ж приміщення музею постраждало від обстрілів.

«Будинок музею в поганому стані, є влучання в дах, ми працюємо над тим, щоб законсервувати його. Вся експозиція збереглася, нічого не вкрали, хоча місто пограбоване дуже сильно», – розповів заступник мера.

За словами Мацокіна, наразі вирішується доля музейних експонатів: фахівці уже побували у музеї після деокупації міста.

Нагадаємо обстрілами в Ізюмі на горі Кременець пошкоджено історичний пам’ятник – кам’яні половецькі баби: 1 із 9 зруйнована прямим попаданням снаряда. Їх перевезуть до Харкова.

Галина Половик

З поштової марки стартував збір коштів на відновлення зруйнованого росіянами Національного музею на Харківщині

Опублікував(ла) новина GX , 23.09.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

На Харківщині у селі Сковродинівка Богодухівського району, де останні роки жив всесвітньо відомий український філософ Григорій Сковорода, 23 вересня відбулося погашення благодійної поштової марки «Сад божественних пісень». Її “Укрпошта” випустила до 300-річчя від дня народження знаменитого земляка (3 грудня 1722 року).

Також відбулося погашення марки у Нью-Йорку та Києві, – повідомила пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

За інформацією Харківської обласної воєнної адміністрації, гроші, які планують виручити від продажу поштового блоку – а це 7,5 млн гривень – направлять на відновлення зруйнованого російською армією Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди у Сковородинівці.

Також на відновлення музею планується залучити кошти іноземних донорів, – заявив на презентації у Сковородинівці міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За його словами, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури уже оголосила збір коштів на реставрацію музею у Сковородинівці. Також ведуться перемовини з Британією, Німеччиною, Францією, Бельгією, Італією, Норвегією щодо допомоги з відновленням будівлі.

Нагадаємо, 6 травня 2022 року ракета російських окупантів влучила в пам’ятку національного значення – меморіальний музей Григорія Сковороди (колишній будинок поміщика Андрія Ковалівського). Внаслідок обстрілу будівля повністю згоріла.

Директорка Національного літературно-меморіального музею Г. Сковороди Наталія Мицай розповіла, що коли російська ракета влучила в будівлю музею, не було можливості рятувати експонати – будівля палала, як свічка.

«Десь близько опівночі я почула, як здригнулися стіни і двері мого будинку. Через декілька хвилин забігла моя донька і закричала, що горить музей. Уже коли приїхали рятувальники, вони винесли деякі експонати», – згадує директорка.

Нагадаємо, у ніч на 7 травня ракетним ударом російські війська знищили Національний музей Григорія Сковороди в селі Сковородинівка Харківської області.

Галина Половик

Просто до слез. Харьковчане спасают музей от набега варваров и непогоды

Опублікував(ла) новина GX , 09.03.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В Харьковском художественном музее, помещение которого пострадало от российского ракетного обстрела, продолжаются работы по спасению картин и других экспонатов.

Музейщики спешат закрыть окна от снега и морозов. Полиэтилен, фанера, картон есть. Их харьковчане начали сносить в музей сразу, как только в соцсетях появилось обращение сотрудников музея помочь закрыть окна.

«Слава богу, очень много откликнулось волонтёров. Люди приходят постоянно. Спасибо всем. Просто до слез…», – рассказала «Город Х» директор Харьковского художественного музея Валентина Мызгина 9 марта.

По ее словам, закрытие окон – это слабое утешение.

“Но, по крайней мере, не будет гулять ветер со снегом по залам. Мы очень торопимся закрыть, синоптики обещают морозы и снег. Живопись, слава Богу, мы сняли – и зарубежную и русскую. Попрятали надежно, хотя «надежно» сегодня – очень относительно. Да, так уже получается, что русскую живопись мы прячем от русских снарядов», – с болью рассказывает Валентина Васильевна, которая, как и многие харьковчане, остается в Харькове.

«Мы обязательно откроем все наши выставки. Вы только берегите себя. Мы будем все беречься. Мы обязаны это сделать», – попросила Валентина Мызгина под конец нашего разговора и поспешила в аптеку.

Напомним, в Харьковском художественном музее не осталось ни одного уцелевшего окна – стекла выбило взрывной волной во время ракетного обстрела центра Харькова 2 марта 2022 года .

Ранее “Город Х” писал, что в октябре 1941 года из Харьковского художественного музея удалось эвакуировать в Новосибирск 4 555 произведений искусства.

Галина Половик

В Харьковском художественном музее спасают картины после авиаударов русских (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 09.03.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В Харьковском художественном музее не осталось ни одного уцелевшего окна – стекла выбило взрывной волной.

К счастью, сами картины не пострадали.

Об этом сообщила директор музея Валентина Мызгина.

После налетов российских ракет их перенесли в более безопасное место. В пустых залах музея гуляет ветер, сыпет снег. Музейщики бьют тревогу – резкое изменение температурного режима и влаги могут сильно навредить экспонатам.

«Экспонаты не повреждены. Все, которые находились в открытом показе, перенесены в более безопасные места. Однако резкое изменение температурно-влажностного режима впоследствии негативно отразится на состоянии их сохранности», – говорит директор.

Валентина Мызгина призвала волонтеров помочь музею в приобретении материалов для защиты картин. Речь идет о полиэтиленовой пленке, фанерных щитах, досках для укрепления поврежденных окон музея.

“Россия же, вы знаете, у нас очень цивилизованная, культурная страна! Высокой культуры! И когда видим вот это – понимаем, насколько высока эта культура”, – комментирует происходящее директор музея.

Телефоны для связи тем, кто может помочь музею:
+380 (95) 714 86 17 – директор музея Валентина Мызгина.
+380 (50) 976 16 30 – главная хранительница фондов Вера Яровая.

Галина Половик

Бекетовский балкон спустя два года после обвала: на каком этапе реставрационные работы (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 18.02.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Спустя два года после обвала близится к завершению восстановление балкона, расположенного на здании выставочного зала Харьковского художественного музея. Об этом сообщила “Город Х” директор Художественного музея Валентина Мызгина.

По ее словам, строители закончили основные реставрационные работы на фасаде бекетовского здания в январе и ждут подходящих погодных условий, чтобы застелить пол балкона плиткой.

“Внешне балкон уже готов с конца января, но вот пол еще предстоит доделать. Погода не позволяет пока класть плитку – пол мокрый. Поэтому отложили работы. Как только погода наладится, строители вернутся, чтобы положить плитку”, – объяснила Валентина Васильевна.

По ее словам, восстанавливают балкон за средства областного бюджета.

Напомним, обвал балкона, расположенного на здании выставочного зала Харьковского художественного музея, случился 18 февраля 2020 года. Как сообщили в самом музее, трещины на балконе появились еще осенью 2019 года. После этого на здании разместили объявления с предупреждением о возможном обвале.

В феврале 2020 года на сессии облсовета обсудили вопрос демонтажа или реконструкции балкона. Остановились на втором варианте. На разработку соответствующего проекта решили выделить около 53 000 гривен.

15 октября 2020 года на ремонт балкона Харьковского художественного музея решением сессии облсовета из областного бюджета выделено 400 000 гривен.