Перейти до основного вмісту

Позначка: Металіст

Харків у XXI столітті 5 квітня: цікві факти з історії міста – відкрито ІВЦ “Бузок” (фото)

5 квітня. 2012 року в Харкові відбувся історичний для міста футбольний поєдинок. “Металіст” зіграв із португальським “Спортингом” у чвертьфіналі Ліги Європи.
На виїзді харків’яни поступилися 1:2.
У поєдинку у відповідь господарі відкрили рахунок і протягом шести хвилин побули у півфіналі. Щоправда, утримати переможний рахунок не змогли.

Проте вихід у вісімку найсильніших Ліги Європи виявився найзначнішим досягненням “Металіста” за всю історію клубу.

5 квітня 2013 року у Харкові у будівлі оперного театру відкрили виставковий центр “Бузок”.

Мультимедійний центр мав допомогти журналістам ближче познайомитися з харківськими художниками та майстрами з інших міст. Першою стала експозиція родини Норазян-Моргулян. Було представлено понад 50 різнопланових картин Вачагана Норазяна, його дружини Євгенії Моргулян, дочки Марії Норазян та її чоловіка Іллі Павлова.

Під час війни, попри обстріли і руйнування, двері ІВЦ “Бузок” відкрилася 22 грудня

Виставки та творчі зустрічі, спогади про видатні події міста і біль війни, підтримка творчої молоді та яскраві звіти у соцмережах. Вони працюють і вірять у перемогу. Вітаємо!

5 квітня 2014 року в Харкові відкрили меморіальну дошку засновнику рок-журналістики Сергію Короткову. Дошку в день народження музикознавця встановили на будинку на проспекті Правди, 5, близько 3-го під’їзду. Під барельєфом на гранітній плиті написано: “У цьому будинку у 1946-1984 роках проживав видатний музикознавець, педагог, радіоведучий, публіцист, один із основоположників музичної рок-журналістики України, який зробив вагомий внесок у розвиток музичної культури”.

Сергій Коротков (5 квітня 1946 р. – 31 січня 2010 р.) – був найвідомішим харківським музичним критиком та журналістом. Вважався одним із основоположників рок-журналістики. Він почав випускати перший у країні рок-журнал – самвидавні “Біт-Ехо”.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

5 квітня в історії Харкова: народився видатний футболіст, життя якого трагічно обірвалося

5 квітня в 1960 році в селі Борщова Харківської області народився Юрій Тарасов – видатний харківський футболіст.

Тарасов був самородком, “вихованцем” дворового футболу. Навчаючись у харківському політеху, грав за студентські команди. Був запрошений до команди селища Бабаї “Колос”.

На одному з матчів “Колосу” були присутні представники харківського “Металіста”, які запросили Тарасова до дочірньої команди “Маяк”.

В 1983 році Тарасов зіграв свій перший матч у вищій лізі за “Металіст” проти вільнюського “Жальгіріса” і відзначив дебют забитим голом.

В 1984 році Тарасов став найкращим бомбардиром команди, забивши 17 м’ячів. В одному з матчів – проти бакинського «Нефтчі» – став автором 4 м’ячів.
Разом із командою завоював Кубок країни у 1988 році, що стало найвищим досягненням для “Металіста” в минулі часи.

Провів у складі “Металіста” 264 матчі, забив 74 м’ячі.
Виступав у професійних командах до 1994 року. Однак після закінчення кар’єри доля Тарасова склалася трагічно.

 

Він почав зловживати алкоголем і помер 2000 року. Але його смерть була загадковою…
8 березня 2000 року Тарасов зник. Рідні дали оголошення на один із місцевих телеканалів.
Знайшли Тарасова лише через двадцять днів на горищі будинку, де він проживав, але над сусіднім під’їздом.
На потилиці був слід від удару по голові.
За однією з неофіційних версій, напередодні Тарасов у стані алкогольного сп’яніння підписав документи на свою двокімнатну квартиру в дев’ятиповерхівці (район Одеської) для деяких громадян. Самотні люди, що випивають, нерідко стають жертвами квартирних аферистів і в наші часи, а в 90-ті це було кримінальною класикою. Не виключено, що колись знаменитого футболіста було вбито або навмисно кинуто в безпорадному стані, що призвело до загибелі. Але прискіпливі розслідування з вивчення найдрібніших доказів здебільшого зустрічаються в детективних романах. У загибелі Юрія Тарасова слідчі криміналу не виявили.

5 грудня в історії Харкова та Харківщини: загадують цікаві події пов’язані з містом і його видатними діячами (фото, відео)

5 грудня 1824 року народився Вілем Душан Ламбль (1824-1895) – відомий медик-анатом, професор Харківського університету.
Він народився у Летнянах поблизу Плзня у Чехії.
Вивчав медицину у Празі, викладав у Празькому університеті.
З 1860 працював професором Харківського університету, на кафедрі анатомії.

Ім’я Ламбля пов’язується з описаними ним вперше збудниками лямбліозу, які були названі його ім’ям (у науковому світі назва відкриття ім’ям вченого вважається найвищою формою покликання).

Помер 12 лютого 1895 року у Варшаві.

5 грудня 1859 року у місті Ніжин (нині Чернігівської області) народився Микола Клобуков (1859-1900) – вчений, спеціаліст у галузі електрохімії.
Після навчання у Мюнхені, з 1891 року почав працювати у Харківському технологічному інституті.
Вивчав проблеми теорії електрики. Розробив перші в Україні програми теоретичного курсу та практичних занять. Викладав курси «Електротехніка» та «Теорія електрики», в яких висвітлював зв’язок електроенергетики та електрохімії.

Помер 27 жовтня 1900 року в Харкові.

5 грудня 1886 року народився Микола Шаповал – український військовий, громадський та політичний діяч, генерал-хорунжий, відомий випускник Чугуївського юнкерського училища.

Народився у селі Сріблянка (нині Бахмутський район Донецької області).

Закінчив філологічний факультет Київського університету.
В 1910 році Микола після закінчення Чугуївського юнкерського піхотного училища отримав офіцерське звання підпоручик.

Брав участь у Першій світовій війні.
Один із організаторів 1-ї Дивізії синежупанників (командир Запорізького полку імені Шевченка). 1919 року командував різними підрозділами армії УНР.
Згодом емігрував до Польщі, потім – до Франції.
Під час Другої світової перебував у німецькому концтаборі, з якого був звільнений після залишення німцями Франції в 1944 році.
Шаповал був редактором видань «Вісник Української Громади у Франції» та «Українська Воля» в Парижі.
Помер 1948 року, похований у Сошо (Франція).

5 грудня 2009 року в Харкові відбулася визначна подія початку XXI століття – відкриття реконструйованого стадіону «Металіст».

Головною подією свята став плановий матч харків’ян із київською «Оболонню». Щоправда, футболісти підкинули ложку дьогтю в бочку меду, програвши 0:1.

Стадіон реконструювали для проведення матчів Євро-2012. Було добудовано Південну та Східну трибуни, всі трибуни були накриті козирком.

5 грудня у 2011 році в саду Шевченка на «Алеї зірок» кінофестивалю «Харківський бузок» встановили нові таблички із бронзовими відбитками долонь акторів, які приїжджали на фестиваль.

Зокрема, алею поповнили пам’ятні дошки з відбитками долонь народного артиста України Остапа Ступки, а ще французьких акторів Жана-Поля Бельмондо та Шарля Жерара.


“Я з величезним задоволенням повернуся до вас ще раз”, – щиро вірив французький актор понад десять років тому.


Харків у XXI столітті. 28 червня – гравцям харківського «Металіста» вручили срібні медалі чемпіонату

Саме цього дня, 28 червня, в 2013 році на майдані Свободи гравцям харківського «Металіста» вручили срібні медалі чемпіонату України з футболу.

У 2013 році «Металіст» перший і єдиний раз у своїй історії посів друге місце у чемпіонаті країни.

Через три роки, 2016-го, нажаль, команда припинила своє існування. 

Але в 2021 році клуб був відновлено і з цього року візьме участь у турнірі першої ліги та побореться за вихід до вищого дивізіону – Прем’єр-лігу.

Помер колишній головний тренер збірної України та харківського “Металіста”

Сьогодні, 29 квітня, пішов із життя Михайло Фоменко. Колишньому тренеру збірної України було 75 років. Про це повідомив інформаційний ресурс УПЛ.ТБ.

У 2023 році Фоменко повідомив, що бореться з онкологічним захворюванням.

Фоменко як футболіст грав за київське “Динамо” та луганську “Зорю”. Із киянами вигравав чемпіонство СРСР, Кубок СРСР, Кубок кубків УЄФА та Суперкубок УЄФА.

У 1993 році він тренував “Динамо”, з яким здобув перше чемпіонство України для киян. У 2001 році вивів київський “ЦСКА” в фінал Кубка України.

Михайло Фоменко очолював тренерський штаб харківського “Металіста” у 1996—2000 рр. та 2001—2003 рр. За його тренерства харківʼяни піднімалися з Першої ліги до Вищого дивізіону чемпіонату України, а також посідали 5-те місце в еліті українського футболу у сезонах 1999/2000 та 2001/2002.

Працював також з криворізьким “Кривбасом”, рівненським “Вересом”, запорізьким “Металургом”, сімферопольською “Таврією”.

Збірну України Фоменко очолив у 2012 році. З ним наша команда ледь не пробилась на ЧС-2014, обігравши в першому матчі плей-оф Францію (2:0). Однак у матчі-відповіді українці поступились (0:3).

Фоменко — перший тренер збірної України, який вивів нашу команду на чемпіонат Європи через кваліфікацію, подолавши стадію плей-оф. Після чемпіонату ЄВРО-2016 завершив кар’єру.

Яскраві спогади про легендарну команду з Харкова

А ви знали? Цього дня, 18 січня, у 2009 році харківський футбольний клуб “Металіст” визнано “Командою року” за результатами опитування українського сайту ua-football.com.

Голосування проводилося за схемою “3-2-1”, тобто кожному читачеві пропонувалося віддати три бали за “Команду року”, два бали за друге місце та один бал – за третє. “Металіст” набрав 12 201 бал, друге місце – у футбольного клубу “Динамо” (Київ) – 6 292 бал, замкнула трійку “Ворскла” (Полтава) – 4 307 балів.

2006-2014 роки стали найуспішнішими для команди. Харків’яни здобували срібні та бронзові медалі української першості та впевнено виступали у Лізі Європи.

На жаль, через кілька років, 2016-го, один із найкращих клубів країни припинив своє існування.

Харківський “Металіст” зазнав розгромної поразки

У матчі 9-го туру чемпіонату України серед команд Першої ліги харків’яни з перших хвилин прибрали ініціативу до своїх рук. Прекрасні моменти у таймі мали брати Луціви і Габрієль Гомес, який дуже красиво пробив у падінні через себе. М’яч до своїх рук у тому епізоді забрав Ігор Левченко.

На лівому фланзі вельми активно виглядав Кирило Дігтярь, який здійснював індивідуальні проходи та робив подачі до штрафного майданчика на різні смаки. Також з-за меж штрафного майданчика пробивав Багачанський.

Втім, гол до перерви забили лише гості. З дальньої відстані шикарного удару на 37-й хвилині завдав Назар Приходько, який ледь не розірвав дев’ятку воріт Владислава Рибака. Після того до перерви моментів жовто-сині вже не мали.

По перерві у перші 10 хвилин ударів по воротах закарпатців завдали Кирило Дігтярь, Максим Багачанський і Геннадій Синчук. Третій із них також заробив штрафний удар, який виконав Габрієль — повз ворота.

Та забили знову гості. У штрафного майданчику «Металіста» наодинці опинився Шевчук, котрий не залишив Рибаку жодних шансів.

Підопічні Андрія Аніщенка продовжили контролювати гру і завдавати ударів, хоч і здебільшого з дальньої відстані.

На 77-й хвилині в обіграш флангом пішов Дігтярь, який заробив пенальті. Втім, Левченко відбив і удар Рязанцева, і добивання Василя Луціва.

Після прямої червоної Маткобожику підопічні Володимира Циткіна забили і втретє — Рибака переграв Борисенко.

Подальші удари Металіста картини не змінили. На жаль, харківська команда поступилася з рахунком 0:3.

«Металіст» — «Хуст» — 0:3

Голи: Приходько (37), Шевчук (59), Борисенко (81)

23 вересня 2023 року. Ужгород. Стадіон «Авангард»

«Металіст»: Владислав Рибак — Андрій Бусько (Даніїл Приходько, 88), Олександр Маткобожик, Габрієль Гомес (к), Кирило Дігтярь — Максим Багачанський — Геннадій Синчук (Даніїл Тепляков, 62), Станіслав Мораренко (Євгеній Рязанцев, 46), Євгеній Ісаєнко (Віктор Ян, 63), Петро Луців (Даніель Вернаттус, 83) — Василь Луців

Запасні: Дмитро Фастов, Єгор Абрамов, Єгор Красніков, Олексій Горяінов, Юрій Голубка, Денис Підручний, Роман Горенко

Головний тренер — Андрій Аніщенко

«Хуст»: Ігор Левченко — Владислав Іванов, Ігор Тихненко, Вадим Мердєєв (Євгеній Скиба, 46), Богдан Павлич (Даніел Баник, 90+1), Ігор Вагін, Назар Приходько, Іван Станкович (Василь Василинець, 87), Владислав Борисенко (Костянтин Колчин, 90+1), Володимир Шевчук, Максим Вадовський

Запасні: Максим Мердєєв, Владислав Рябенко, Микола Пилип, Дмитро Диянчук

Головний тренер — Володимир Циткін

На 78-й хвилині Євгеній Рязанцев не реалізував пенальті (воротар)

Попередження: Петро Луців (39), Багачанський (74), Василь Луців (87) — Левченко (77)

Вилучення: Маткобожик (79, пряма червона)

Джерело: сайт ФК “Металіст”

«Металіст» у Першій лізі: харків’яни знову не змогли виграти

Харківський “Металіст” у матчі сьомого туру чемпіонату України серед команд Першої ліги зустрівся з командою “Нива” (село Бузова Київсбкої області). Поединок завершився нульовою нічиєю.

«Нива» Бузова — «Металіст» — 0:0

16 вересня 2023 року. Буча. Стадіон «Ювілейний»

«Нива» Бузова: Роман Льопка — Євген Корохов, Павло Західний, Кирило Прокопчук, Владислав Дворовенко, В’ячеслав Турчанов, Єгор Шалфеєв (Володимир Тименко, 60), Руслан Паламар, Іван Будняк (Дмитро Шамич, 78), Данило Книш (Олександр Калінін, 70), Владислав Нехтій (Михайло Сергійчук, 59)

Запасні: Георгій Клімов, Роман Захарчук, Станіслав Урсолов, Даніїл Мельник, Євген Місюра, Ярослав Мнишенко, Денис Ткаченко

Головний тренер — Ігор Жабченко

«Металіст»: Владислав Рибак — Олексій Горяінов (Даніель Вернаттус, 22), Андрій Бусько, Олександр Маткобожик, Габрієль Гомес, Петро Луців — Юрій Голубка (Данііл Тепляков, 61), Максим Багачанський, Станіслав Мораренко (Євгеній Ісаєнко, 88) — Євгеній Рязанцев, Василь Луців

Запасні: Дмитро Фастов, Єгор Абрамов, Роман Горенко, Денис Підручний, Даніїл Приходько, Геннадій Синчук

Головний тренер — Андрій Аніщенко

Попередження: Прокопчук (45), Шамич (80) — Горяінов (16), Багачанський (20), Рибак (66), В. Луців (69).

Джерело – ФК “Металіст”

«Металіст» у Першій лізі: на якому місці команда після матчів шостого туру

Матч 6-го туру чемпіонату України розпочався з гостроти біля воріт чернівецької команди. Спочатку Василь Луців заробив штрафний і жовту для Пасічника після класної передачі Дігтяря, а трошки згодом Гомес пробивав головою після подачі стандарту.

На 12-й хвилині Василь Луців трошки не дотягнувся до м’яча після флангової передачі Чідомере з лівого флангу, а Голубка пробив у руки Пономаренку.

На 18-й хвилині класно зіграв у відборі і після індивідуального проходу здалеку пробив Багачанський. А зовсім незабаром Пономаренко з самої дев’ятки витягнув удар головою від Синчука.

Буковинці відповіли дальнім ударом Палагнюка. Що цікаво, лише на межі 19-ї та 20-ї хвилини господарі в цілому вперше пробили по воротах.

У відповідь знову здалеку пробив Голубка — причому двічі. Спочатку його постріл Пономаренко парирував, а другий удар полетів далеко повз ворота.

На 41-й хвилині господарі мали дуже небезпечну нагоду  Денис Рябий пробив у стійку воріт Дмитра Фастова.

По перерві після стандарту з неробочої правої пробивав Габрієль, проте спроба була заблокована.

На 64-й хвилині команди обмінялися нагодами. Спочатку Пець після стандарту пробив у руки Фастову, а згодом Геннадій Синчук обіграв одразу кількох опонентів, але на місці був уже Іван Пономаренко.

Пізніше Пець ще й неточно пристрілювався здалеку. А на 75-й хвилині прекрасний шанс мав Кирило Пасічник, який головою пробивав після подачі кутового.

На 77-й хвилині «Буковина» відкрила рахунок у матчі. Василю Палагнюк без шансів реалізував пенальті, який перед тим сам і заробив.

За 5 хвилин Станіслав Мораренко вже не вперше продерся до чужих воріт і пробив, та Пономаренко перевів м’яч на кутовий. Трохи пізніше Дігтярь із неробочої правої поцілив вище.

Під самий фінальний свисток Тепляков і Мораренко намагалися скористатися панікою серед голкіпера та оборонців господарів, проте успіху це не принесло. На жаль для нас, «Буковина» здобула у матчі проти «Металіста» всі три очки.

Після шести турів «Металіст» посідає передостаннє, дев’яте місце у турнірній таблиці групи А Першої ліги чемпіонату України.

«Буковина» — «Металіст» — 1:0

2 вересня 2023 року. Чернівці. Стадіон «Буковина»

Гол: Палагнюк (77, з пенальті)

«Буковина»: Іван Пономаренко — Денис Рябий, Кирило Пасічник, Іван Пєць, Артем Данилюк, Ігор Чайковський (к) (Дмитро Прокопчук, 46, Емре Мануіла, 90+4), Артем Цурупін, Олександр Глагола (Роман Бодня, 46), Богдан Духота (Денис Власенко, 74), Іван Паламарчук (Віталій Фарасєєнко, 74), Василь Палагнюк

Запасні: Богдан Степаненко, Владислав Закорський, Георгій Митрик, Денис Червінський, Олександр Штифанович

Головний тренер — Андрій Мельничук

«Металіст»: Дмитро Фастов — Андрій Бусько, Олександр Маткобожик, Габрієль Гомес (к), Кирило Дігтярь (Даніель Вернаттус, 90) — Юрій Голубка (Даніїл Тепляков, 73), Алекс Чідомере (Станіслав Мораренко, 46) — Геннадій Синчук, Максим Багачанський (Даніїл Приходько, 90), Петро Луців (Євгеній Рязанцев, 72) — Василь Луців

Запасні: Владислав Рибак, Єгор Абрамов, Єгор Красніков, Віктор Ян

Головний тренер — Андрій Аніщенко

Попередження: Пасічник (5), Чайковський (25), Пець (60), Рябий (90+1) — Мораренко (54), Багачанський (88), Рязанцев (90+1), Вернаттус (90+2)

Джерело – ФК “Металіст”

У харківського “Металіста” – новий головний тренер

Андрія Аніщенка призначено головним тренером футбольного клубу «Металіст». Про це повідомили у медіадепартменті клубу.

Тренерського складу також увійшов Руслан Фомін, який проведе свій другий сезон в тренерському штабі жовто-синіх. Окрім нього, призначення до першої команди отримали Вадим Харченко, Іван Панчишин та тренер голкіперів Олександр Горяінов. Усі троє в минулому сезоні успішно працювали з «Металістом» U19.

Нагадаємо, Періца Огнєнович, який виконував обовʼязки головного тренера «Металіста», припинив співпрацю з клубом за сімейними обставинами. 

Довідка. Андрій Аніщенко народився у Харкові й у рідному місті розпочав футбольний шлях. Його перший клуб — місцевий «Олімпік», що був правонаступником добре відомого харківського «Маяку».

Виступаючи на позиції центрального захисника, Аніщенко побував і в інших українських клубах — херсонській «Таврії», миколаївській «Артанії», харківських «Арсеналі» й «Геліосі».

У сезоні 1996/97 футболіст захищав кольори «Металіста», а найдовший відрізок його кар’єри (109 матчів з 1997 по 2003 роки) прийшовся на виступ у складі криворізького «Кривбасу». Разом з цим клубом двічі ставав бронзовим призером чемпіонату України.

Завершивши у 2008 році кар’єру гравця, Андрій Аніщенко розпочав тренерську діяльність. З 2011-го успішно керував тренерським штабом молодіжного складу «Металіста».

У 2019 році очолив Академію футболу «Металіст», а з виходом жовто-синіх до УПЛ Андрій Анатолійович став старшим тренером «Металіста» U19.

З березня 2023 року входив у тренерський штаб першої команди.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.