Перейти до основного вмісту

Позначка: медик

Історичний факт від 25 січня: Харківського вченого з родини годинникаря і фотографа знає весь світ (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 25 (13) січня, в 1852 році народився Василь Данилевський – фізіолог, директор Харківського жіночого медичного інституту.

Данилевський народився у Харкові у сім’ї годинникаря і фотографа Якова Данилевського.

Родина мешкала в самому центрі міста, на Миколаївській площі, в будинку купця Кулікова.

З семи дітей родини Данилевських троє – Олександр, Костянтин та Василь – стали відомими вченими.

У 1862-1864 роках Василь Данилевський навчався у 2-й Харківській гімназії.

Потім – на медичному факультеті Харківського університету.

Працював у Харківському ветеринарному інституті та Харківському університеті.

1910 року він став першим директором та професором фізіології Харківського медичного жіночого інституту.

Потім працював у реорганізованому 1921 року Харківському медичному інституті.

З 1927 року до своєї смерті – директор заснованого ним Органотерапевтичного інституту у Харкові.

Помер 25 лютого у 1939 році в Харкові.

На честь Данилевського названо вулицю на початку проспекту Науки та Інститут проблем ендокринної патології.

А ще, саме 25 січня 2018 року Держпром було занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, постанову ухвалили на засіданні уряду.

Нагадаємо, 27 травня в 2017 році Харківський Держпром внесли до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Раніше Міністерство культури підготувало документи, щоб внести Держпром до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Розгляд документів міг зайняти щонайменше півтора року.

На той момент у Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО входило сім об’єктів з України:
– Собор Святої Софії, Києво-Печерська лавра та прилеглі монастирські споруди (з 1990 року);
– Ансамбль історичного центру міста Львів (з 1998 р.);
– Геодезична “Дуга Струве” (з 2005 р.);
– Резиденція митрополитів Буковини та Далмації (зараз – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (з 2011 р.);
– «Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора» (з 2013 р.);
– «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі», спільна українсько-польська номінація (з 2013 р.);
– Природний об’єкт: «Букові праліси Карпат та древні букові ліси Німеччини» (з 2011 року).

На жаль, під час війни візитівка Харкова неодноразово зазнавала ударів рашистів.
Нагадаємо, 28 жовтня 2024 року російські окупанти влучили в будівлю Держпрому

 

Були пошкоджені 460 вікон, із них 70 не підлягають відновленню. Також вражено 20 дверей та 70 вітражів.

Були влучання і в листопаді 2024 року.

Довідка. Держпром – це памʼятка національного значення, будівля в стилі конструктивізму. Будинок державної промисловості – Держпром було занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Постанову ухвалили на засіданні уряду 25 січня 2018 року. Держпром – перший хмарочос міста, унікальний взірець архітектурного конструктивізму. Побудований у 1925-1928 роках на найбільшій площі Харкова – площі Свободи.

Фото та матеріал: відкриті джерела

19 січня Харків і Харківщина згадують відомих медиків (фото)

19 січня 1934 року народився Микола Хвісюк – український лікар, педагог, професор медичних наук.

З 1962 року аспірант, а згодом викладач Харківського інституту удосконалення лікарів.
З 1977 до 2004 року – ректор Харківської медичної академії післядипломної освіти.
З 2004-2007 рр. – Завідувач кафедри Харківської медичної академії післядипломної освіти, м. Харків;
З 2006 р. – почесний ректор Харківської медичної академії післядипломної освіти, м. Харків;
З 2008 р. по теперішній час – професор кафедри Харківської медичної академії післядипломної освіти, м. Харків.

Доктор медичних наук (1978), професор (1979)

19 січня 1863 року в місті Богодухів (Харківська область) народився Микола Іванович Мухін – лікар, психіатр та невролог, викладач, науковий письменник.
Середню освіту здобув у Харківській гімназії.
У 1887 році закінчив медичний факультет Харківського університету і по 1892 був асистентом на кафедрі нервових і душевних хвороб.
В 1892 році він отримав ступінь доктора медицини.
Автор понад 30 робіт: «Нарис психології самогубства», «До будови центральної сірої речовини головного мозку», «До вчення про гістологічну будову довгастого мозку» та інші.
Помер в 1926 році.

21 серпня в історії Харківщини: народився автор «Словника співаків України»

Цього дня, 21 серпня, в 1938 році в селі Черемушна (Валківського району, Харківської області) народився Лисенко Іван Максимович — український письменник, музикознавець, джерелознавець, літературознавець, публіцист, журналіст. Автор «Словника співаків України» і першої в Україні регіональної енциклопедії («Валківська енциклопедія»), упорядник першої повної збірки творів Марії Вольвач, автор словника українських приватних бібліотек.

Член Національної Спілки журналістів України (1977), Національної спілки письменників України (2005). Заслужений діяч мистецтв України (2009).

В 1961—1966 роках навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті, відділення української мови та літератури.

Викладав українську мову та літературу в середній школі в селі Руська Лозова Дергачівського району Харьківської області.

Потім працював у Києві на українському радіо та у видавництвах, зокрема в «Українській енциклопедії» та «Музичній Україні». Друкувався з 1957 року.

Помер 15 грудня 2022 року в місті Києві. Похований в його рідному селі Черемушна Валківського району Харківської області.

21 (9) серпня 1895 року у селі Журавка на Полтавщині (нині Чернігівська область) у родині професора Варшавського університету, члена-кореспондента академії наук народився син – Юрій Юрійович Вороний (за метрикою Георгій Георгійович). Його дід Феодосій – нащадок знаного козацького роду, закінчив Київський університет, філолог, директор заснованої ним гімназії у Прилуках. Головним принципом родини було: не дбати про себе і власне багатство та славу, а лише про Славу України.

Під час Першої світової війни Юрій Вороний був студентом медичного факультету Київського університету та працював в одному з перев’язочних загонів.
У 1918-му, у розквіт національно-патріотичного піднесення серед української молоді, добровільно вступив до перев’язувального загону військ Центральної Ради. 16 січня 1918 року брав участь в бою під Крутами. Тоді юнакові пощастило — він не зазнав серйозних поранень.

У 1921-му закінчив Київську медичну академію. Навчався в аспірантурі під керівництвом професора з трансплантології Є. Черняхівського. Юного студента одразу зацікавили наукові доробки професора. Працював асистентом кафедри хірургії,

У 1926 р. перевівся на науково-дослідну кафедру факультетської хірургії Харківського медичного інституту, якою керував Володимир Шамов, відомий на початку 1930-х років дослідженнями з трансплантології (1926). Окрім хірургії, Юрій захопився науковими експериментами і виконав низку наукових праць з трансплантації органів.
У 1929-му, на пленумі хірургічної секції Харківського медичного товариства і на з’їзді урологів молодий хірург вразив присутніх колег, продемонструвавши собаку із пересадженою ниркою на правій стороні шиї. Аутотрансплантат добре прижився, нирка правильно функціонувала.

У 1931-му з ініціативи й під керівництвом професора В.М. Шамова в Харкові було створено Всеукраїнський інститут невідкладної хірургії та переливання крові з філіями-опорними пунктами. Завідувачем Херсонського опорного пункту призначили Ю. Вороного. Водночас він очолив міську лікарню, завідував її хірургічним відділенням та був директором і професором хірургії Херсонського виробничого медінституту — підрозділу Харківського інституту невідкладної хірургії (1931—1934). Лікувальну та адміністративну роботу в Херсоні поєднував з науковими дослідженнями в Харкові. Саме тут, у Всеукраїнському інституті невідкладної хірургії та переливання крові, 3 квітня 1933 року Ю. Вороний вперше у світі пересадив донорську трупну нирку — перша в історії спроба пересадки будь-якого цілого органу людині, хоча реципієнтка прожила з новим органом тільки 48 год. У 1935-му талановитому хірургу-новатору було присуджено науковий ступінь кандидата медичних наук. Через рік він повернувся до Харкова на попередню посаду старшого наукового співробітника Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії і переливання крові та очолив кафедру хірургії Харківського стоматологічного інституту (1936).
На початку Другої світової війни хірург продовжував працювати в окупованому Харкові, надавав медичну допомогу хворим і пораненим мешканцям міста. Напередодні вступу німецьких військ у Харків провів ще одну унікальну операцію — пришив дівчині майже повністю відірвану вибухом руку. Після війни його знайде лист від пацієнтки Н. Діжевської, яка, дякуючи за операцію, скаже: «Пишу Вашою правою рукою». 23 лютого 1942-го, рятуючи від голоду сім’ю — дружину та дітей, Ю. Вороний покинув місто і виїхав до селища Нова Водолага. Працював головним лікарем районної лікарні. Після відступу радянських військ з Нової Водолаги (березень 1943-го) залишилося понад 70 тяжкопоранених — бійців і офіцерів 13-ої гвардійської кавалерійської дивізії. Для них на 2-му поверсі персонал лікарні облаштував підпільний шпиталь. Коли ворог захопив селище, щоб врятувати бійців, їх перевдягнули в цивільний одяг, а документи сховали. При появі німців у лікарні головний лікар не впустив їх у приміщення, сказавши, що там лежать інфекційні хворі, від яких можна заразитися. Таким чином поранених було врятовано, а самого лікаря зв’язали і кинули у машину. Із серпня до кінця грудня 1943-го він перебував у полоні — працював санітаром-чорноробом у пересувному німецькому лазареті.
У січні 1944-го на території Житомирщини йому вдалося втекти з полону. Повернутися до Харкова Юрію Вороному не дозволили: був у полоні і на окупованій території. Завідував урологічним відділенням міської та обласної лікарень Житомира.
Із 1950-го мешкав у Києві. Керував відділенням експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології і патології імені академіка О.О. Богомольця (1950—1953 рр.). Продовжував працювати над питанням використання пересадки нирки для лікування тяжких нефрологічних захворювань — робив спроби підшивання консервованої нирки хворим з тяжким перебігом гломерулонефриту (1950).
У 1953-му очолив Київський науково-дослідний інститут переливання крові та невідкладної хірургії. Захистив докторську дисертацію, яка була присвячена дуже важливій темі – патогенезу і терапії травматичного шоку та йшла під грифом «секретно». Результати роботи були високо оцінені – наукові дослідження професора дали можливість обґрунтувати і запропонувати новий засіб лікування шокових станів.

До смерті, яка була раптова і несподівана (1961 р. він повертався додому після роботи), Ю.Ю. Вороний займався проблемами трансплантології, зокрема, питаннями імунології, крові і кровозамінників, роботи центральної нервової системи під час пересадок органів і тканин.

Помер видатний хірург 13 червня 1961 року в Києві. Похований на Байковому цвинтарі.

Ю.Г. Вороний є автором 48 наукових праць. Основні напрями наукової діяльності: приживлення пересаджених органів і тканин та зміни у зв’язку з цим імунної реактивності; консервація органів і тканин; травматичний шок; білкові кровозамінники.

Фото і коментарі:
1. Юрій Георгійович Вороний (1895—1961).
2. Юрій Вороний, студент медичного факультету Київського університету Святого Володимира, 1915 р.
3. Науковий хірургічний гурток факультетської хірургічної клініки Харківського медінституту. По центру сидить (другий ряд, 3-й зліва) керівник гуртка професор В.М. Шамов, поряд асистент Ю.Ю. Вороний. 1929 р., м. Харків.
4. Сімейне фото подружжя та дітей Ю. Вороного. Зліва сидить дружина, українська громадсько-політична діячка Віра Йосипівна Нечаївська. 1952 р.
5. Меморіальна дошка доктору медичних наук, професору Юрію Вороному, встановлена 6 жовтня 2011 р. в Харкові на будівлі Інституту дерматології і венерології НАМН України за адресою вул. Чернишевська, 7/9 (автор — Сейфаддін Гурбанов). «У цьому будинку 3 квітня 1933 р. видатний хірург Юрій Юрійович Вороний уперше у світі зробив успішну пересадку нирки людині». У 2024 р. ім’ям Ю. Вороного названо провулок в Індустріальному районі м. Харкова.

(За матеріалом директорки Музею історії ХНМУ Жаннета Перцева та Вікторія Гудзенко (літературний редактор сектора редакції книги «Книга Пам’яті України» Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради), більше фото в матеріалі ІВЦ “Бузок”).

Харків у XXI столітті. 11 травня місто вшановує своїх видатних синів (фото, відео)

11 травня 2024 року колектив ХНУМ імені І.П. Котляревського повідомив про смерть заслуженого діяча мистецтв України Снєдкова Ігора Івановича.

“Він був сама музика! Він грав несамовито і вмів закохувати у баян. Справжній маестро свого інструменту! Найкращий. Ігор Іванович СНЄДКОВ (1954-2024), дорогий колега, блискучий музикант, шановний завідувач кафедри народних інструментів України. До останнього – з колегами, студентами! З музикою. Яка непоправна втрата! – з глибоким сумом висловив щирі співчуття родині колектив університету . – ВІЧНА ТА СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ…”

А вже 19 червня 2024 року, на сороковини з дня відходу в засвіти видатного музиканта Ігоря Снєдкова, його колеги і студенти підготували концерт пам’яті. Усі, хто знав і цінував  Ігора Івановича, хто цінує українське мистецтво, можуть долучитися до перегляду на ютюб-каналі ХНУМ імені І.П. Котляревського.

Довідка. Снєдков Ігор Іванович – професор. завідувач кафедри народних інструментів України (з 2008 р.) ХНУМ імені І.П. Котляревського. Заслужений діяч мистецтв України (2013). Лауреат міжнародних та державних конкурсів . Досвід практичної роботи за спеціальністю: 50 років. Під його керівництвом, творчій розвіток дозволив студентам зайняли призові місця, стати призерами або лауреатами Міжнародних мистецьких конкурсів та фестивалів. Був художнім керівником народно-інструментального ансамблю «3+2»
Харківської обласної філармонії. Автор творчих проектів: «Парад ансамблей», «Грай гармонь», «По країнам та континентам», «Дні баяна, акордеона», «3+2 збирає друзів», «Баси ХХІ сторіччя», «Музика-діша народу», «Пісенні скарби України», «Нові імена», «Барітони ХХІ сторіччя», «Чарівне сопрано», «Музика нас зьеднала» та інших.

11 травня 2023 року у Південному провели в останню путь загиблого Героя – медика і музиканта Андрія Віталійовича Мельника, якого знало і поважало усе місто. Хода була з прапорами та квітами вздовж вулиці Паркової від його рідної школи (вул. Громадська) до Алеї героїв.

Кожна така звістка – це страшний біль… Але ми будемо писати і дякувати за подвиг – країна повинна знати своїх героїв…

Того дня на своїй сторінці в соцмережах головний адміністратор Харківського театру для дітей і юнацтва Марина Мілованова поділилася постом пам’яті за загиблим земляком.

“Ніколи не думала, що писатиму тобі цей некролог, але життя розпорядилось інакше… Дякую за наш захист. Ти Герой, який назавжди залишиться у серцях кожного, хто тебе знав. Співчуття родині й сил пережити непоправну втрату”, – з болем у серці написала Марина.

Південну міську територіальну громаду знову сколихнула страшна звістка: у боротьбі з російськими окупантами, під час виконання бойового завдання у місті Бахмут Донецької області обірвалося життя нашого земляка – Андрія Віталійовича Мельника.

Вболіваючи за долю України, будучи справжнім патріотом він приходив на допомогу завжди, тож не дивно, що з початку повномасштабного вторгнення він пішов служити бойовим медиком та героїчно рятував життя побратимів.
Лейтенант Андрій Мельник був заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення 2 стрілецької роти в/ч А 7402.
Він мріяв повернутись додому, бо вдома на нього з нетерпінням чекали дружина і мама, друзі, рідні, колеги, безліч амбітних планів, мрій, задумок та перспектив.
Але усе обірвалося в одну мить.
“Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль і гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про нього стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував, – так написали про Андрія на сторінці Південної міської територіальної громади. – Герої не вмирають, вони стають янголами, щоб боронити рідні землі у небесному батальйоні”.

Андрій народився у м. Південне Харківської області, тут зростав, займався музикою, кожен у місті знає його чудовий голос, який відтепер навіки залишиться у серцях. Закінчив Південний ліцей, а після Харківський національний медичний університет, отримавши спеціальність лікаря-стоматолога. Творчий, харизматичний, чуйний, щирий, товариський, надійний друг, прекрасний чоловік і син, безмежно талановита людина.

Вісім років був гітаристом, а чотири з них вокалістом групи «Останній Дракон».
Член Школи Медіапатріотів, саме він створив та записав Гімн цієї школи. Він мав дивовижний дар до створення власної авторської музики…

Світла пам’ять Герою!

11 травня 2004 року під Харковом було знайдено братську могилу полеглих у Другій світовій війні.

Масове поховання солдатів виявила Харківська пошукова група біля села Веселе.

У похованні було виявлено останки 144 людей. Останки пошуковики розкопали на покинутому цвинтарі військового шпиталю, про який їм розповіли старожили.

Пізніше виявили, що в могилах лежать не лише солдати, які померли у шпиталі, а й ті, хто загинув у боях у травні 42-го року.

Фото, матеріал: ХНУМ імені І.П. Котляревського, Харківська філармонія, Південна міська територіальна громада, Марина Мілованова, архив Андрія Мельника, відкриті джерела

Несмотря на угрозу своей жизни – спасаете других. Харьковских медиков поздравили с профессиональным праздником

 Сегодня в Украине отмечается День медицинского работника – людей героической профессии, призванных спасать человеческие жизни. На Харьковщине в условиях войны трудятся почти 15 000 медработников, – сообщил глава ХОВА Олег Синегубов.

 «Харьковские медики – одни из тех, кто с 24 февраля находятся на своих рабочих местах, на медицинской передовой. Несмотря на угрозу своей жизни – спасают других. Наши бригады продолжают работать на оккупированных россиянами территориях, под постоянными обстрелами, военные медики – на боевых позициях», – отметил Синегубов.

«В мирное время мы всегда считали вас героями, которые стоят на страже здоровья и жизни людей. А сейчас, во время бессмысленной и жестокой войны, развязанной российским агрессором, ценность вашей профессии выросла многократно. Именно благодаря вам остались живы тысячи людей, пострадавших в этой войне, – как гражданских, так и военных», – заявил в своем обращении к врачам Харьковский городской голова Игорь Терехов.  

По случаю профессионального праздника Указом Президента Украины 17 медиков и доноров из Харьковской области отмечены государственными наградами.

 Орденом «За заслуги» ІІІ степени награждены:

— Акименко Артем Владимирович – директор коммунального некоммерческого предприятия «Городская многопрофильная больница №18» Харьковского горсовета;

— Волченко Игорь Владимирович – заместитель директора департамента здравоохранения – начальник управления ХОВА;

— Черепов Дмитрий Викторович – директор коммунального некоммерческого предприятия «Городская клиническая многопрофильная больница №17» Харьковского горсовета.

Наградили орденом княгини Ольги III степени:

– Кондратову Ирину Юрьевну – руководителя Регионального перинатального центра коммунального некоммерческого предприятия Харьковского облсовета «Областная клиническая больница».

Медалью «За спасенную жизнь» наградили:

— Алхимова Сергея Юрьевича – студента Харьковского национального медицинского университета;

— Калиниченко Светлану Павловну (посмертно) – санитарку аптеки № 57 частного предприятия «Аптека 2011», г. Харьков.

Присвоили почетные звания: «ЗАСЛУЖЕННЫЙ ДОНОР УКРАИНЫ»:

— Бунину Владимиру Владимировичу – донору, г. Харьков;

— Сентябову Анатолию Александровичу – донору, Харьковская область;

— Тихоненко Наталии Анатольевне – донору, Харьковская область.

«ЗАСЛУЖЕННЫЙ ВРАЧ УКРАИНЫ» присвоено :

— Вакуленко Вячеславу Михайловичу – директору коммунального некоммерческого предприятия «Городская клиническая многопрофильная больница № 25» Харьковского горсовета;

— Забаште Виктору Федоровичу – директору коммунального некоммерческого предприятия Харьковского облсовета «Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф»;

— Купину Владимиру Ивановичу – заведующему отделением коммунального некоммерческого предприятия Харьковского облсовета «Областная клиническая травматологическая больница»;

— Лобойко Константину Николаевичу – заведующему отделением коммунального некоммерческого предприятия Харьковского облсовета «Областная клиническая больница»;

— Салдан Галине Николаевне – заместителю директора – руководителю службы коммунального некоммерческого предприятия Харьковского облсовета «Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф»;

— Хаустову Максиму Николаевичу – директору департамента здравоохранения ХОВА;

— Яшан Наталии Леонидовне – начальнику Государственного учреждения «Территориальное медицинское объединение Министерства внутренних дел Украины по Харьковской области» – врачу.

«ЗАСЛУЖЕННЫЙ РАБОТНИК ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УКРАИНЫ»:

— Бабковой Ирине Степановне – сестре медицинской коммунального некоммерческого предприятия «Городская стоматологическая поликлиника №2» Харьковского горсовета.

Напомним, в апреле этого года мир облетело видео съёмочной группы CNN, которая вместе с харьковскими медиками скорой помощи попали под российский обстрел на Северной Салтовке

Как получить медицинскую помощь в военное время

Чтобы получить медицинскую помощь у семейного врача, терапевта или педиатра в военное время, необходимо обратится в ближайшее медучреждение, которые  предоставляет первичную помощь. Для этого не нужно заключать новую декларацию с врачом, сообщили в пресс-службе областной военной администрации. 

Найти ближайшее медучреждение «первички» можно с помощью короткого номера контакт-центра НСЗУ: «16-77» (в рабочие дни с 09:00 до 18:00).

Список врачей, которые консультируют по телефону или онлайн. 

Консультация врача через чат-бот или в приложении Doctor Online.

Медики Харьковщины получили новое оборудование, которое поможет в спасении раненных

Операционный стол, рентген-аппарат, наркозные станции. Эти и другие медицинские аппараты передали Харьковской областной клинической больнице и Чугуевской центральной районной больнице. Новое современное оборудование на общую сумму 16 млн. грн закупили за средства облбюджета, сообщил глава областной военной администрации Олег Синегубов.

«Больницы получили: рентген-прозрачный операционный стол, наркозные станции, рентгеновский аппарат типа С-дуга и другое высокотехнологичное оборудование, которое сейчас очень необходимо, чтобы оказывать максимально быструю и качественную помощь раненым военнослужащим и мирным жителям.
Благодарю наших медиков за их чрезвычайно тяжелый и очень важный ежедневный труд», – подчеркнул Синегубов.

Харьковский врач ответит за самоуправство на работе

Харьковскому врачу-психиатру объявили о подозрении в незаконной выдаче рецептов на приобретение наркотиков (ч. 1, ч. 2 ст. 319 УК Украины).

В пресс-службе областной прокуратуры сообщили, что 35-летняя харьковчанка, будучи в должности врача-психиатра нескольких медицинских частных предприятий, систематически незаконно выдавала рецепты на право приобретения наркотического средства – метадона.

«Харьковчанка работала врачом-психиатром в нескольких частных медучреждениях. Установлено, что на ее счету более 450 эпизодов незаконно выданных рецептов на метадон», – отметили в областной прокуратуры.

Во время обысков правоохранители изъяли около 1 500 медкарт пациентов, печати, медицинскую документацию и около 16 тысяч рецептов на выдачу наркотиков.

Если вину харьковчанки докажут в суде, ей грозит провести за решеткой до 5 лет. Также женщину могут лишить права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью сроком до трех лет.

Стало известно, сколько харьковских медиков и педагогов отстранили от работы из-за вакцинации

В Харькове, по данным на утро 31 января, от работы отстранены 25 работников образовательной и медицинской сфер. Такие данные озвучила заместитель Харьковского городского головы по вопросам здравоохранения и соцзащиты Светлана Горбунова-Рубан.

«К работе не допущены 14 человек в школах и 11 – в больницах и поликлиниках. Все остальные работают, потому что уровень вакцинации высокий», – отметила Горбунова-Рубан.

По словам чиновницы, на каждого отстраненного готовится приказ, согласно которому его не допускают к работе. На этот период зарплата сотрудникам не начисляется и стаж не засчитывается.  

Напомним,  с 31 января вступил в силу приказ N 1624/37246 Минздрава об обязательной вакцинации от коронавируса. Согласно документу, ряд сотрудников будет отстранять от работы без сохранения заработной платы, если они не привьются хотя  бы одной дозой. Подробнее читайте здесь

Подписывайтесь на наш Teleram-канал: https://t.me/gx_net_ua

Чем рискуют любители ночного просмотра сериалов. Результаты исследования харьковских ученых

Не спать по ночам, пересматривая сериалы, или даже работать ночью – опасно для здоровья. Ночное бдение может спровоцировать даже избыток веса. Не поможет даже дневной дрем. Так утверждают ученые Государственного учреждения “Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины”.

“Каждый из нас знает о вреде табака и алкоголя, но почему-то избыток веса многими воспринимается только как косметический дефект, ухудшающий внешний вид. Мы иногда “садимся на диеты”, самостоятельно найденные или рекомендованные знакомыми, и часто не получаем желаемого эффекта. “Спрыгиваем” с них, набирая еще больше веса. И при этом продолжаем по ночам сидеть в интернете, смотреть телевизор, переписываться с друзьями в социальных сетях, выполнять рабочие задания. И большинство из нас даже не задумываются о том, что именно этот “ночной образ жизни” – одна из значимых причин набора веса”, – утверждает руководитель Центра диагностики, лечения метаболических нарушений и коррекции веса Института проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского, профессор Екатерина Мисюра. 

По ее словам, ритм сегодняшней жизни не всегда дает возможность качественно и регулярно питаться, соблюдать правила сна. Тем не менее, важно понимать, что неправильный режим сна – прямой путь к избытку веса, развитию тяжелых заболеваний со стороны эндокринной, сердечно-сосудистой, нервной систем, онкопатологии.

Уборщица и диспетчер

Харьковские ученые-медики объясняют влияние сна на вес несколькими причинами.

“Избыток веса – это следствие нарушения энергетического равновесия в нашем организме. А этот процесс напрямую зависит от режима, характера питания (пищевого поведения) и двигательной активности, которые, в свою очередь, являются показателем состояния нашей центральной нервной системы”, – рассказывает Екатерина Мисюра.

По ее словам, регуляция пищевого поведения – это сложный многокомпонентный комплекс социальных, поведенческих, гормональных и обменных аспектов. И существенное влияние на пищевое поведение оказывают ряд гормонов, имеющих четкую связь с мелатонином – регулятором обмена веществ, продукция которого зависит от режима дня, сна и бодрствования человека.

“Если говорить образно, то мелатонин – это работник, отвечающий за уборку. Именно мелатонин – гормон, обладающий выраженными “антиоксидантными” свойствами, убирает за ночь вредные продукты нашей жизнедеятельности. Это важно! Страшно даже представить, что в каком-то помещении, особенно где идет какой-то производственный процесс, например на кухне, месяцами не будет убираться, мыться посуда. К сожалению, именно это может произойти и в нашем организме, если мелатонин не будет вырабатываться в достаточном количестве. Именно с этим его аспектом и связывают повышение риска онкопатологии у людей, работающих в ночные смены. И еще с одной профессией хотелось бы сравнить мелатонин – диспетчера аэропорта, вокзала. От них зависит, чтобы все работало “по часам”, без аварий и несчастных случаев.  Именно такую роль в организме выполняет и мелатонин: отвечает за то, чтобы все процессы проходили четко и согласовано”, – объяснила директор Центра и дала совет, как обеспечить организм правильным мелатонином в необходимом количестве.

Секрет выработки мелатонина прост – в правильном ночном сне. 

Правильно спать. Это как?

Врач советует придерживаться правил сна. Первое – ложиться спать не позже 22.00 или 22.30. Второе – убрать в спальне любой свет. И третье – не засыпать под телевизор.

“Спать необходимо в полностью, повторяю, в полностью темном помещении с зашторенными окнами, при выключенных всех, даже незначительных источниках света (телефон, кнопка «ожидания» телевизора и т.д.). За 2 часа до засыпания нужно прекратить работу с любыми гаджетами, просмотр телевизора или работу на компьютере. И самое главное, о чем хотелось бы сказать: мелатонин, выработанный во время дневного сна даже в темном помещении, не заменяет мелатонин ночной!” –рассказала врач. 

По ее словам, в Институте проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины провели исследования, которые подтверждают незаменимость ночного сна.

“Было обследовано несколько сотен харьковчанок в возрасте 22 – 34 года, без тяжелой сопутствующей патологии и не считавших себя больными. Исследования показали, что существенным отличием пациенток с ожирением от женщин с нормальной массой тела является значительно высокий уровень дневной секреции (ред. – выделение) мелатонина и падение ночной при одновременном нарушении физиологического соотношения дневной/ночной секреции”, – рассказала эндокринолог. 

Ночные “набеги” на холодильник

“Мы пришли к выводу, что при позднем засыпании и позднем просыпании нарушается баланс в гормональной системе “мелатонин – основные регуляторы голода (серотонин и лептин) – чувствительность тканей организма к выделяемому поджелудочной железой инсулину”. А это влечет качественное изменение пищевого поведения. Поэтому, если мы ночью засиделись у телевизора или компьютера, нас так и тянет к холодильнику, чтобы перекусить перед сном. А это прямой путь к набору веса и тяжелым патологиям”, –  объяснила Екатерина Мисюра. 

Врач отметила, что, к  сожалению, большинство жителей Харькова никогда не исследовали тип своего пищевого поведения и гормональных особенностей.

“А без их учета практически невозможен подбор правильного питания и медикаментозного лечения набора веса. Только индивидуализированный подход, разработанный специалистом эндокринологом, диетологом, может дать положительные результаты в плане качества нашей жизни, сна и питания”, – рассказала врач и напомнила, что на базе консультативной поликлиники Института проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН  Украины работает “Центр диагностики и лечения метаболических нарушений и коррекции веса”, куда можно прийти, чтобы научиться грамотно поддерживать свое здоровье. 

Центр работает ежедневно, кроме воскресенья, с 9:00. Записаться на прием в можно по телефону – 057 705 01 45.

Что делать, если врачи диагностировали “сахарный диабет второго типа” – здесь. 

В Харькове, в Органотерапевтическом институте (ныне – Институт проблем эндокринной патологии им. В. Данилевского), в 1923  году впервые в стране был выделен  инсулин (из поджелудочной железы животного) и применен в клинической практике. 


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.