Позначка: комета

З-за меж Сонячної системи завітала міжзоряна гостя

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 20.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Харківський планетарій на своїх сторінках в соцмережах не припиняє дивувати цікавими космічними подіями.
Зокрема, з матеріалів uainfo стало відомо, що 19 грудня до Землі на відстань близько 270 мільйонів кілометрів наблизилася унікальна комета 3I/ATLAS, яку було відкрито ще 1 липня 2025 року.
Вона вважається однією з найбільш незвичних комет, які коли-небудь спостерігало людство. Під час наближення спочатку до Сонця і Марса, а тепер і до Землі, її особливості ставали дедалі помітнішими. Дослідження виявили, що під дією сонячного тепла лід у тілі комети переходить одразу в газ, що спричиняє сильні викиди, зокрема, великої кількості вуглекислого газу. Також зафіксовано значні обсяги синильної кислоти та метанолу, а ще незвично високий вміст нікелю та заліза. Вчені назвали склад комети «потенційно екстремальним» і не схожим на інші відомі комети.
3 грудня рентгенівська обсерваторія XMM-Newton Європейського космічного агентства протягом 20 годин спостерігала комету. Вона зафіксувала рентгенівське випромінювання, яке виникає, коли заряджений сонячний вітер стикається з газами в комі.
До того ж, наприкінці листопада телескоп Gemini North зафіксував зеленуватий відтінок комети. Раніше вона виглядала більш червонуватою, що пов’язували з органічними речовинами на поверхні. Зелений колір у комет зазвичай створює двоатомний вуглець, який світиться під дією сонячного випромінювання. Водночас ранні спостереження показували, що 3I/ATLAS мала незвично мало цієї речовини. Нові знімки свідчать, що двоатомний вуглець почав утворюватися лише на пізньому етапі її подорожі через Сонячну систему.
Науковці поки не мають остаточних висновків щодо природи цих особливостей. Одна з гіпотез припускає, що 3I/ATLAS може бути об’єктом із високим вмістом металів і кріовулканами, які викидають гази в космос. Інша версія полягає в тому, що комета поступово втрачає запаси льоду і може переходити в стан, схожий на астероїд.
«Цей об’єкт — комета. Вона виглядає і поводиться як комета, і всі докази це підтверджують. Але вона прибула з-за меж Сонячної системи, і саме це робить її надзвичайно цікавою та важливою для науки», — наголошує заступник адміністратора NASA Аміт Кшатрія.

Нагадаємо, попри складні часи доторкнутися до космічних подій можна в мобільному планетарії НДІ астрономії в ХНУ ім. В. Каразина разом із відомим харківським астрономом Володимиром Кажановим (Докладніше в новині GX).

В грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).
І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Фото та матеріал: планетарій, NASA, uainfo, відкриті джерела

В науковому серці Харкова збережено мрію про Космос: для дітей та дорослих загадки всесвіту від таємниці Чумацького шляху до бажань на зірку (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

У світі п’ять тисяч планетаріїв. В Україні їх зовсім не багато: великі – у Києві, Харкові, Херсоні, Дніпрі, Одесі та Вінниці, невеликі – у Черкасах, Чернівцях, Запоріжжі, Миколаєві та Умані. За понад 60 років роботи Харківського планетарію сотні тисяч людей торкнулися загадок і таємниць Всесвіту, на жаль, війна внесла свої корективи у життя Харкова-космічного – зараз з огляду безпеки не можливо відвідування закладу. До того ж багато фахівців війна розкидала по світу , але незламні, вони не припиняють розповідати про Космос і Україну навіть у Японії і мріють повернутися.

Багато років поспіль відомий харківський астроном Володимир Кажанов дарував свої розповіді харківцям в одному з найбільших в Європі планетаріїв.

Своїм досвідом астронома і мрією про ракети, що летять в Космос, а не вбивають людей, Володимир не припиняє ділитися і в надскладні часи для країни. Його розповіді Україна неодноразово чула в ефірі “Телемарафону”, а в рідному Харкові ентузіазм вченого підтримали науковці ХНУ ім. В. Каразіна. Восени 2025 року в закладі освіти в серці Харкова запрацював мобільний планетарій (докладніше в новині GX)!

З легкої руки Володимира вже в грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).

І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Так заклад, в якому працював видатний вчений та астрофізик Микола Барабашов, з легкої руки якого було 1954 року вирішено будувати Харківський планетарій, підтримав мрію Харкова про Космос. Тепер харківці не лише мають змогу знову бачити і чути цікаві розповіді про Космічні дива, а ще й завітати до Музею астрономії університету.

В перші дні зими, коли місто, попри вий сирен, чепуриться і дарує миті радості, відомий астроном дивує своїми знаннями в закладі, де свого часу і сам навчався. Доторкнулася до цікавого досвіду і журналістка GX із групою активних читачів порталу.

Магія Космосу зустрічає на кожному кроці… Поруч із старовинною вежею телескопу “Мерц” (1883 р.) будівлі з легкої руки талановитої художниці і за порадами Володимира розмальовані зірками, планетами й космічними істотами…
А ви знали? Здавна за астрономами звіряли час…

Саме з цього цікавого факту почалися сюрпризи для гостей планетарію в ХНУ ім. В. Каразина.
Ввечері будівля закладу НДІ астрономії осяяна світлом і манить з першого погляду, а в середині на стінах тематичні картини і бюст Миколи Барабашова, людини, чиє ім’я носить мала планета 2883 та кратер на Марсі.
Не менш цікавий і сам вхід до мобільного планетарію, наче кадри з фільму “Марсианин”.

Скільки б вам не було років планетарій – то завжди диво. А ви знали? Перші планетарії були дерев’яні із отворами й видом на зірки… Ще декілька цікавих фактів, а далі захоплююча розповідь про проєкт ESO в програмі “Європа до зірок”. Це історія співпраці науковців з 16 країн світу: пошук ідеального місця для спостережень за Космосом та створення надпотужних телескопів. В їх об’єктивах: Чумацький шлях та Магеланові хмари; тисячі планет та 5-7 нових світів; гігантські планети та карликові зірки; чорні діри; цікаві відкриття про розширення всесвіту за рахунок темної енергії; подвійні планети; а ще зірки, що от-от стануть надновими; матеріали майбутніх світів в Туманності Оріону (“зоряному розпліднику”); таємниці утворення зірок, планет, галактик… Адже астрономія – симбіоз науки і мистецтва – науки великих таємниць про приголомшливу красу Всесвіту. Взяти хоча б Чумацький шлях, який має власну таємницю – величезну Чорну діру…
І це лише огляд однієї програми… А скільки ще цікавого…

Зокрема, юних харківців чекають “Пригоди Хрумки в зимовому лісі”

А ви знали? У астрономів є теж улюблені герої в казках. І навіть Хрумка у своїх зимових пригодах в лісі не оминув астронома.

До речі, Володимир зауважив, що астрономом-початківцем може стати кожен. В Грінвічській обсерваторії навіть проводять конкурс знімків космосу не лише від фахівців. І тут важливе терпіння, адже для гарного кадру потрібно до 40 годин експозиції… А ще найтемніше місце, як от на Харківщині – за 70 км від міста, в полях була закинута злітна смуга – рай для астрофото. А ще астрономи-аматори і професіонали в мирні часи збиралися під Красноградом і дивилися в півметровий телескоп… Хтось навіть проміняв мрію про авто на можливість придбати собі такий власний телескоп.

А ось щоб спостерігати зорепад Гемініди (з 4 – 20 грудня), не потрібна якась спеціальна техніка або телескоп.
Володимир Кажанов докладно розповів про найпотужніший метеорний потік року та його пік 14-15 грудня, який співпадає з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Але, на жаль, в цьому році Місяць яскравим світлом також буде трохи заважати помилуватись цим явищем. Але все ж таки, рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн. Астроном з гумором розповів про помічений ним в ЗМІ заголовок – журналісти охрестили Сатурн голим, адже цьогоріч його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

А ще вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Ловіть красу своїм поглядом і наповнюйтесь енергією всесвіту”, – бажає харків’янам Володимир Кажанов.

Усім мирної ночі! Загадуємо бажання!

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

До речі, попри мороз та сирени в 2024 році, Володимр Кажанов – це зробив – і метеори зафіксував і бажання загадав!

На останок, корисні поради про “планетарій в кишені” від відомого астронома.

Більше фото з космічної екскурсії в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX, Аліна Цимбалюк, Олександра Суфіянова

Харків-космічний: минуле і сьогодення очима відомого астронома (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Саме 12 вересня в 2023 році було відкрито нову довгоперіодичну комету, яка отримала назву C/2023 P1 (Нісімура).

Її відкрив Хідео Нісімура, перебуваючи в містечку Хірао (Японія).

На момент відкриття комета наближалася до Сонця, її можна було помітити на світанковому небі. Озброївшись потужним біноклем, мапою для пошуку та будильником, жителі Північної півкулі мали змогу знайти в небі цю комету на початку вересня.

“12 вересня 2023 року комета пройшла на відстані 0,84 астрономічної одиниці від Землі, але спостерігати її в цей час було складно, оскільки комета перебувала лише у 15° від Сонця в небі. 17 вересня 2023 року вона пройшла перигелій на відстані 0,22 а.о. від Сонця. У середині вересня комета ненадовго з’явилася на вечірньому небі, перебуваючи на висоті 5° над горизонтом через 30 хвилин після заходу Сонця на 35° північної широти”, – розповідав в 2023-му Володимир Кажанов.

Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування поверхні ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро складається з льоду та дрібних пористих кам’янистих частинок. Ядра мають діаметри від кількох сотень метрів до десятків кілометрів.

Зелений колір коми комети Нісімура, ймовірно, пояснюється наявністю в ядрі комети молекул двоатомного вуглецю (C2) та ціану (ціаногену CN).

Попередні приблизні розрахунки, опубліковані Центром малих планет 20 серпня 2023 року, свідчать, що комета C/2023 P1 може мати орбіту з періодом понад 300 років — тобто вона є довгоперіодичною. Однак є вчені, які вважають, що комета Нісімура відвідає нас лише один раз, а після цього Сонце виштовхне її за межі Сонячної системи. Існує невелика ймовірність того, що ядро комети може розпастися на частини через сонячне тепло.

Згідно з циркуляром, опублікованим Центром малих планет 28 серпня 2023 року, комета C/2023 P1 є періодичною та обертається навколо Сонця з періодом 520 ± 80 років.

“Небо може здивувати! Історія пам’ятає зближення з Сонцем великих комет, хвіст яких був дуже яскравим і великим в небі. Такі комети люди мали змогу побачити без допомоги якихось складних пристроїв та інструкцій з пошуку, – додав харківський астроном. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкривається в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Нагадаємо, у Володимира Кажанова ще є власний канал в Ютубі.
Цікавий спогад – у відео 2020 року астроном спостерігав і планети і ще одну комету.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, відкриті джерела

Сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вже сьогодні небо в Харкові буде нас приємно дивувати яскравими спалахами метеорного потоку.
Цікаві подробиці про “Червневі Боотіди” з сузір’я Волопаса розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

“Важливі деталі про “зорепад” в найближчі ночі. За деякими прогнозами і повідомленнями, метеорний потік “Червневі Боотіди” цьогоріч може влаштувати справжнє видовище. Ночі максимуму – з 26 по 28 червня. Деякі інформаційні джерела повідомляють, що якщо пощастить, можна буде побачити до 100 метеорів на годину. Найкращий час для спостереження – ніч із 26 на 27 червня. Активність метеорного потоку буде спостерігатись до 2 липня”, – така інформація шириться інтернет-мережею.

“Але чи так все оптимістично? – задає питання відомий астроном і надає цікаві подробиці. – Зазвичай, спостерігачі не приділяють великої уваги цьому потоку, оскільки його активність частіше дуже низька (один або два метеори на годину). Однак, цей потік відомий рідкісними і раптовими спалахами активності і до 100 метеорів на годину. Останній сильний сплеск активності червневих Боотид стався 1998 року. Крім того, цей метеорний потік славиться своїми довгими і яскравими метеорами. Для уточнення активності рекомендую стежити за публікаціями Міжнародної метеорної організації (IMO, imo.net) або локальних астрономічних спільнот ближче до піку активності (26–27 червня 2025 року). Бо з одного боку: в 2025 році складаються гарні умови для спостережень, бо Місяць буде в фазі молодика і не буде заважати яскравим світлом вночі. Але з іншого боку:
на нинішній 2025 рік я не знайшов наукових і обгрунтованих прогнозів збільшеної активності потоку, окрім новин в деяких ЗМІ та інформаційних каналів в соціальних мережах. Якщо Вам відомі наукові обгрунтування можливої збільшеної активності метеорного потоку, поділіться будь ласка в коментарях”.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

Ідеальні умови для спостережень і поради:
1. Безхмарне небо. Відкритий простір навколо вас. Щоб не заважали високі дерева та будинки.
2. Темне небо. Подалі від світлового забруднення, яскравих ліхтарів вуличного освітлення.
3. Адаптація очей до темряви. 10-20 хвилин не дивимось на яскраві джерела світла, смартфони в кишеню, щоб не заважали. Ліхтарик, тільки червоний.
4. Безпека! Не нехтуйте сигналами повітряних тривог. Не переміщуйтесь в місцях, де можуть бути міни.
5. Користуйтесь червоним, чи звичайним ліхтариком, щоб не впасти в темряві. Не забудьте про репіленти. Якщо дозволяє здоров’я. Ввечорі і вночі комарі можуть зіпсувати ваші враження від спостережені неба…
6. Окуляри чи лінзи. Не забудьте, якщо користуєтесь.
Іншими рекомендаціями можете поділитись в коментарях.

Володимир нагадав, що зараз є вірогідність побачити неозброєним оком в небі вночі Сріблясті хмари, детальніше:

А також настає чергова вечірня видимість Місяця, який зазвичай прекрасно доповнює природні пейзажі, якими ми маємо змогу милуватись до початку комендантської години.

“Кому цікаво, я можу підказати, де в Харкові можна побачити Місяць і інші небесні світила через телескоп.
Повний Місяць влітку завжди на невеликвй висоті над обрієм”, – пропонує астроном.

В цьому році нас щє чекають:
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу дави не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

“Цікаво, що 5 листопада 2025 року ви зможете побачити Місяць в небі трохи більшим, ніж зазвичай. Супутник підійде на відстань 357,218.223 км від Землі. В народі подібне явище називають Супер Місяць”, – наголошує астроном.

До речі, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Довідка. Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Для тих, хто цікавиться астрономією і природою настільки, що дочитали до цих слів, нагадаю, що:
Це явище отримало назву Червневі Боотіди, оскільки точка, з якої, здається, вилітають метеори (радіант), розташована в сузір’ї Волопаса (Bootes). – з гумором додав Володимир Кажанов. – Цей метеорний потік пов’язаний з кометою 7P/Понса-Віннеке. Метеори на початку літа іноді звуть “Понса-Віннекідами”.
Період обертання комети Понса-Віннеке становить 6,37 року. Її відстань від Сонця змінюється в межах від 1,3 до 5,6 а. о. З моменту відкриття комети вона двічі була на досить близькій відстань до Землі (у червні 1927 на 0,04 а. о. (6 млн км) і в 1939 році на 0,1 а. о. (16 млн км) і 5 разів проходила поблизу Юпітера. Зближення з Юпітером досить сильно змінили орбіту комети порівняно з її видом на момент відкриття. За підрахунками, ядро комети має діаметр 2-5 км”.

“Не забувайте, що небо може не тільки лякати, в й приємно дивувати! Бажаю мирного неба всім добрим людям і чистого неба астрономам і спостерігачам!” , – наостанок побажав усім відомий харківський астроромантик Володимир Кажанов.

Усім мирного вечора та яскравої ночі! Загадуєм бажання!

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

На зоряному небі знову яскраві події: комета ATLAS 13 січня максимально наблизилась до Сонця (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.01.2025. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Навіть під час війни працівники Харківського планетарію постійно нагадають про себе та улюблену справу. Зокрема, на офіційній сторінці закладу з’явилася інформація про комету C/2024 G3 (ATLAS). Вона була відкрита 5 квітня 2024 року за допомогою системи телескопів ATLAS. Комету можна буде спостерігати на ранковому небі (за годину до світанку, в південно-східній частині неба, при відсутності хмар) до 18 січня 2025 року.

Саме сьогодні, 13 січня, вона максимально зблизилася із Сонцем (перигелій) – відстань лише 0,094 астрономічної одиниці (AU). За прогнозами, її яскравість може перевищити -1 зоряну величину, що робить її однією з найяскравіших комет за останні роки. Але…

“Навіть якщо C/2024 G3 стане такою ж яскравою, як Венера (порядку -4 зіркової величини), її все одно буде важко побачити при денному світлі, оскільки комета – це розмитий об’єкт, а не точкове джерело світла. Крім того, коли Венеру видно вдень, вона знаходиться далеко від Сонця на небі. А ось комета G3 буде дуже близько до Сонця, тому її складніше розрізнити на тлі яскравого неба. Простіше кажучи, щоб комету було легко спостерігати вдень, вона має бути набагато яскравішою -4 зіркової величини і бути далеко від Сонця”, – повідомляє starwalk.space.

“C/2024 G3, швидше за все, буде недоступною для спостереження неозброєним оком для більшості любителів астрономії. Проте досвідчені астрофотографи вже зробили багато вражаючих знімків цієї комети. Вона також є чудовою метою для фотографій, зроблених за межами земної атмосфери, наприклад з МКС або обсерваторій, таких як SOHO”, – наголошує Володимир Кажанов.

А ось комета C/2023 A3 (Цзицзіньшань), яку ми бачили восени 2024 року, була найяскравіша за 20 років, про це розповідав відомий харківський астроном Володимир Кажанов (докладніше в новині GX).

Цю комету можна було спостерігати неозброєним оком. Нагадаємо, комета Цзицзіньшань (C/2023 A3) за разрахунками вчених 12 жовтня 2024 року була на відстані до Землі – 71 мільйон кілометрів. Швидкість цієї комети — понад 60 кілометрів за секунду.

“Комета C/2023 A3 настільки яскрава, що помітна неозброєним оком”, – наголошував Володимир Кажанов.

Комета Цзицзіньшань — ATLAS прилетіла до нас дуже здалека. Є дані про 80 тисяч років на оберт, але, вважаючи, що швидкість її 60 кілометрів за секунду, тому її орбіта близька до гіперболічної, вона зможе відірватися від гравітації Сонця і полетіти вглиб космосу. Отож бо, можливо, вона востаннє покаже нам свій яскравий хвіст.
З планет вона підходила найближче до Меркурія.

Нагадаємо, 12 вересня 2023 року, було відкрито нову довгоперіодичну комету, яка отримала назву C/2023 P1 (Нісімура).

Її відкрив Хідео Нісімура, перебуваючи в містечку Хірао (Японія). Докладна розповідь Володимира Кажанова про цю подію в новині GX.

Довідка. Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування поверхні ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро складається з льоду та дрібних пористих кам’янистих частинок. Ядра мають діаметри від кількох сотень метрів до десятків кілометрів. Комети — це найшвидші об’єкти у Сонячній системі.

Докладніше про працю фахівців Харківського планетарію під час війни в новині GX.

Фото, відео та матеріал; Володимир Кажанов, Харківський планетарій, NASA

За хмарами в небі Харкова летить “космічна гостя” (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.10.2024. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

На жаль, хмари та дощ наразі заважають спостерігати за космічними подіями, але в запасі ще два дні. Адже за словами відомого харківського астронома Володимира Кажанова, саме з 13 по 15 жовтня в Україні можна буде спостерігати яскраву комету C/2023 A3, яку також називають Цзицзіньшань — ATLAS.

За разрахунками вчених вчора, 12 жовтня, відстань від комети до Землі становила 71 мільйон кілометрів, але враховуючи те, що у комети дуже довгий хвіст, який простягається по Сонячній системі між планет, він буде помітний на ранковому і вечірньому небі.

До речі, швидкість цієї комети — понад 60 кілометрів за секунду. За словами харківського астронома, комета Цзицзіньшань найяскравіша за останні 20 років.

“Комета C/2023 A3 буде настільки яскрава, що буде помітна неозброєним оком, але бінокль, телескоп або підзорна труба не завадять. Висота комети над обрієм буде невелика, тому треба обирати місцевість з оглядом горизонту, щоб не заважали дерева, високі будинки — чим вище підіймаємось, тим краще. Спостерігати краще 13-15 жовтня з 18.50 до 19.00 вечора, приблизно через годину після заходу сонця, – наголошує Володимир Кажанов. – Нажаль, заважати спостереженню може хмарна погода ,а ще пилові бурі та лісові пожежі”.

Астроном, як завжди, надав декілька корисних порад усім, хто планує спостерігати за яскравим дійством.

Звернути увагу треба на західну частину неба, де можна побачити останні промені Сонця в небі. Далі, коли комета буде віддалятися від Сонця, вона ще буде помітна в біноклі і телескопи. В інтернеті можна знайти мапи її руху серед сузір’їв. Допомагати знайти комету буде хвіст Великої Ведмедиці — куди він вказує, приблизно у тому напрямку на заході ввечері з 13 жовтня шукаємо комету.

Комета Цзицзіньшань — ATLAS прилетіла до нас дуже здалека. Є дані про 80 тисяч років на оберт, але зараз повідомляють, що швидкість її настільки велика (60 кілометрів за секунду), тому її орбіта близька до гіперболічної, вона зможе відірватися від гравітації Сонця і полетіти вглиб космосу. Отож бо, можливо, вона востаннє покаже нам свій яскравий хвіст.
З планет вона підходила найближче до Меркурія і буде зараз віддалятися. 27 вересня вона пройшла перигелій, тобто найближче місце до Сонця на орбіті. 12 жовтня її відстань до Землі становила 71 мільйон кілометрів. Але у комети дуже довгий хвіст, який простягається по Сонячній системі між планет, він буде помітний на ранковому і вечірньому небі.

Нагадаємо, 12 вересня 2023 року, було відкрито нову довгоперіодичну комету, яка отримала назву C/2023 P1 (Нісімура).

Фото, відео та матеріал; Володимир Кажанов. Суспільне

Харківській астроном розповів подробиці відкриття свого іноземного колеги (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.09.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 12 вересня 2023 року, було відкрито нову довгоперіодичну комету, яка отримала назву C/2023 P1 (Нісімура).

Її відкрив Хідео Нісімура, перебуваючи в містечку Хірао (Японія).

“12 вересня 2023 року комета пройшла на відстані 0,84 астрономічної одиниці від Землі, але спостерігати її в цей час було складно, оскільки комета перебувала лише у 15° від Сонця в небі. 17 вересня 2023 року вона пройде перигелій на відстані 0,22 а.о. від Сонця. У середині вересня комета ненадовго з’явиться на вечірньому небі, перебуваючи на висоті 5° над горизонтом через 30 хвилин після заходу Сонця на 35° північної широти. Хоча комета може досягти видимої зоряної величини і може спостерігатист неозброєним оком, її буде важко знайти на тлі яскравого неба”, – розповів Володимир Кажанов.

Астрономи попереджають! Ніколи не намагайтеся спостерігати об’єкти, розташовані близько до Сонця, не вживши відповідних заходів безпеки. Зокрема, не наводьте оптичні засоби/прилади/інструменти без спеціальних фільтрів на близькі до Сонця області, коли Сонце сяє над обрієм, бо це може призвести до серйозних травм очей чи навіть сліпоти.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна на його каналі в Ютубі. У відео 2020 року астроном спостерігав і планети і ще одну комету.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов. відкриті джерела

У харьковчан остались считанные дни, чтобы увидеть яркое небесное шоу (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.07.2020. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Необъятный космос таит миллионы сюрпризов. Так, в июле астрономы и пытливые харьковчане выглядывали на небе яркую гостью – комету C/2020 F3.. Ее яркий полет над нашей планетой подходит к концу. Многие успели снять “хвостатую гостью” на память, не остался в стороне и наш земляк – известный харьковский астроном Владимир Кажанов.

“Почаще отрывайтесь от земли и смотрите в небо, и оно обязательно вас наградит какими-то интересными событиями, явлениями и впечатлениями, – рекомендует Владимир Кажанов. – В этом месяце мне удалось собрать много материала по комете C/2020 F3. Уже много наснимал комету в июльском небе в режиме «М» таймлапс камерой для длительной интервальной съемки, но нужно время чтобы собрать в видео и выложить на мой канал Astroromantik. Пока предлагаю вам посмотреть мой коллаж фото кометы через телескоп на моей фейсбук-странице“.

Это фото “головы” кометы C/2020 F3 (NEOWISE) через телескоп спец астрокамерой. Съёмка велась за городом при условии ясного неба около полуночи, – объяснил Кажанов

Спешите, пока комета не махнула на прощанье хвостом – ее можно увидеть после десяти вечера, когда темнеет, и до восхода солнца в северной стороне неба, невысоко над горизонтом.

“По опыту наблюдателей уже известно, что ее в эти ночи наблюдали в бинокли и подзорные трубы, фотографировали и на смартфоны с длинной экспозицией. Невооружённым глазом говорят видят те, кто сначала нашел ее в бинокль”, – посоветовал Владимир Кажанов.

Отметим, в течение всего июля комета перемещается по небу в западном направлении, чем ближе к концу месяца, тем она будет выше над горизонтом. С середины месяца ее можно наблюдать всю ночь, а 23 июля она была максимально близко к Земле. Но хоть C/2020 F3 и приблизилась на минимальное расстояние к нашей планете, дистанция до нее будет эквивалента 400 расстояниям до Луны. Через какое-то время она исчезнет, продолжив свой путь по Солнечной системе.

“Наблюдать комету ночью смогут не все, а полюбоваться красивейшими созвездиями, узнать о жизни комет и почему у комет образуется шикарный шлейф-хвост, может каждый, кто присоединится к нашим «Прогулкам по звездному небу». Шоу-программа в Звездном зале никого не оставит равнодушным! Кометы всегда рядом! – написала на официальной странице директор Харьковского планетария им Ю. А. Гагарина Галина Железняк. – Вы узнаете о кометах! Как они «летают»? Почему у них хвосты? Как найти нужное созвездие с кометой? Приходите в планетарий на шоу-программу в 13-00 по будням или в выходные дни в 15-00 и 17-00. Мы заём о космосе много интересного!”

Подробнее о сеансах планетария смотрите на афише.

Фото и материалы: Город Х, Владимир Кажанов, планетарий

Красивый объект зафиксировали ночью в небе над Харьковом (фото)

Опублікував(ла) Катерина Павловська , 11.07.2020. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Комету C/2020 F3 (NEOWISE) сфотографировал харьковчанин Павел Пархоменко. Снимки с изображением красивого космического явления опубликовали на всеобщее обозрение.

В Харьковском региональном центре по гидрометеологии отметили, что объект, напоминающий серебристое облако, может увидеть любой желающий, вооружившись лишь биноклем.

«Комета C/2020 F3, пожалуй, самый красивый объект этого года, сейчас в лучших условиях для наблюдений над Харьковом. Ищите ее перед рассветом (начиная где-то с 2:30, для более восточных городов – раньше, для западных – позже) низко над северо-восточным горизонтом. Не пропустите, такой яркой кометы не было очень давно!» – говорится в сообщении.

Специалисты отмечают, что комета NEOWISE максимально сблизится с землей через 2 недели. Однако несмотря на визуальную близость, расстояние небесного тела от Земли составит 103,5 млн км. Это примерно вдвое дальше, чем минимальное расстояние от Земли до Марса.

Справка. Комета C/2020 F3 (NEOWISE) – ретроградная (движется вокруг Солнца в направлении, обратном направлению его вращения) комета с почти параболической орбитой. Ее увидели 27 марта 2020-го в инфракрасный телескоа. Ближе всего к Солнцу проходила 3 июля – в 44,1 млн км от светила. Афелий – 81,4—107,7 млрд км. Диаметр ядра – примерно 5 км.

В начале июля в северном полушарии в средних широтах C/2020 F3 (NEOWISE) видна в утренние часы низко над северо-восточным горизонтом. До 13 июля ее путь проходит по созвездию Возничего, а после она перекочует в созвездие Рыси. 17 июля комета окажется среди звезд Большой Медведицы.

С 10 по 20 июля комета будет видна всю ночь, а после — вечером и в первую половину ночи.

Культурный шок в харьковских подворотнях (ФОТО)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.07.2016. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Корреспондент «ГХ» заглянула в самые мало проходимые места Первой столицы, чтобы прикоснуться к уличному искусству.

В подворотне на улице Рымарской харьковчан ждет встреча с «кометой лета».

На стенах арки улицы Иванова – летит стая журавлей и манит уютный магазинчик.

На улице Пушкинской сам Гамлет Зиньковский предложит увидеть правду и расскажет поучительную историю в картинках.

На улице Маршала Бажанова вы познакомитесь с «красками Аргентины» и увидите абстракцию на тему лета.

А улица Чернышеского удивит восточным орнаментом.

И, конечно, харьковчан радуют уже ставшие визитной карточкой города, картины на домах города:

Фото: ГородХ, соцсети.