А ви знали? Цього дня, 21 січня, 1934 року було відкрито один із найбільших харківських заводів – Харківський турбогенераторний завод, пізніше «Турбоатом».
Підприємство спеціалізувалося спочатку на виробництві парових турбін, а потім атомних турбін для електростанцій.
Підприємство співпрацювало з багатьма країнами світу.
Під час війни з рф російські окупанти обстріляли і його…
Альпіністи Олександр Заколодній та Григорій Григор’єв загинули 21 січня під містом Соледар у бою проти російських окупантів. Про це у січні 2023 повідомив керівник Харківського обласного клубу альпіністів Геннадій Копейка.
«Вони разом тренувалися, змагалися та їздили в гори. У перші дні вторгнення вони разом добровільно пішли захищати українську землю, разом воювали у Спеціальному підрозділі та загинули поруч в одному бою. Нажаль, бій був тяжкий і товариші не змогли забрати тіла загиблих. Тому є надія, але вона мізерна…», – зазначив Копейка.
На жаль, диво не слалося… Хлопці-герої загинули.
Альпіністи Олександр Заколодній та Григорій Григор’єв загинули 21 січня 2023 року під містом Соледар у бою проти російських окупантів (докладніше в новині GX).
Альпіністам-янголам спорту назавжди по 35 років (докладніше про вшанування героїв-спортсменів в новині GX)…
Тренер з альпінізму Любов Сухарєва з болем у серці розповіла про своїх учнів Олександра Заколодного та Григорія Григор’єва.
Вона постійно була з ними на зв’язку, як і зі своїми синами… (докладніше про вшанування «Янголів спорту» в новині GX).
Світла пам’ять загиблим!
Нагадаємо, війна забрала життя батька судді ФІФА із Харкова.
У Маріуполі під час оборони “Азовсталі” 19 квітня 2022 року загинув 42-річний член Харківського обласного клубу альпіністів Дмитро Кочетков.
Фото: Gennadii Kopeika, GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела
А ви знали? Сьогодні, 20 січня, відзначається Всесвітній день любителів сиру.
Сир на сніданок (і не тільки) – традиція у багатьох країнах. Так, вранці сир їдять греки, італійці, іспанці, турки, єгиптяни, а також скандинави, німці, голландці та австрійці.
«У мирні часи були в гостях у племінниці у Туреччині. Там на сніданок традиційно подають кілька сортів сиру, свіжий хліб, овочі, оливки та яйця, – з усмішкою згадує Наталя. – Це таке гастрономічне задоволення!».
А хтось любить сир на обід. «Обід, що не закінчується смачним сиром, подібний до красивої жінки з одним оком», – говорив французький адвокат і політик Жан Антельм Брійя-Саварен.
Вже понад 7000 років людство балує себе цим смачним та корисним молочним продуктом. Найчастіше творцями першого сиру вважають бедуїнів Близького Сходу, Середню Азію або кочуючі турецькі племена, де було прийнято перевозити молоко в шкіряних мішках з овечих шлунків, а трясіння, спека та ферменти перетворювали його на сир.
Але й в інших країнах спостерігали за сиром та вигадували рецепти його створення. Своїми сирами славилася Греція, Єгипет, Франція, Італія, а на нашій території готували «сир» з молока, що згорнулося природним шляхом.
У світі існує понад 2000 сортів сиру та понад 500 видів сиру.
Згідно зі статистикою, найбільше сиру виробляють у США, а найбільшими споживачем сиру є Греція та Франція.
Користь і шкода від вживання сиру здоров’ю залежить від кількості і якості сирів.
Величезна кількість мінералів та вітамінів у його складі дозволяє зміцнити та захистити наш організм: сир покращує стан шкіри, зір та обмін речовин; його рекомендують при пошкодженні кісток, туберкульозі, підвищеному рівні холестерину та атеросклерозі. Медики особливо рекомендують сир дітям, майбутнім матусям та людям у похилому віці.
Людям же із проблемами зі здоров’ям вживання сиру варто узгодити із лікарем.
Людям, які страждають на зайву вагу, слід обирати нежирні сорти сиру, тому що через високу калорійність продукту дієта може бути не ефективна. Обережно вживати сир варто при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастриті, виразці) та при гіпертонії. Вагітним жінкам протипоказано вживання сиру, що містить бактерії, що викликають листеріоз, а також їм не варто захоплюватися сиром із пліснявою.
«Сир може розчарувати, але по суті це стрибок молока у бік безсмертя», – говорив американський письменник Кліфтон Фадіман.
Пропонуємо вам ненадовго стати сироварами і порадувати сім’ю адигейським сиром: літр кефіру вилийте в каструлю і поставте на слабкий вогонь, поки сир не відокремиться від сироватки і не спливе. Відкиньте сир на марлю, щоб стекла сироватка. Сир приберіть у холодильник, а сироватку поставте скисати на один-два дні за кімнатної температури. Потім поставте на вогонь та доведіть до кипіння 3 літри пастеризованого молока. Зменшіть вогонь, влийте сироватку, що скиснула, і варіть на маленькому вогні доти, поки молоко не згорнеться і сир не підніметься нагору. Зніміть каструлю з вогню та процідіть масу через марлю. Додайте 2 чайні ложки солі та ретельно перемішайте. Марлю з сиром туго зав’яжіть і на 30 хвилин підвісьте над ємністю, щоб не залишилося зайвої рідини. З сиру сформуйте необхідного вам розміру голівку, поставте під прес вагою 1 кг і приберіть на 3-4 години до холодильника.
Ще один рецепт до сніданку. Приготуйте м’який сир: доведіть літр молока до кипіння, додайте щіпку солі та 2 столові ложки яблучного оцту, подрібнений пучок кропу та 2 столові ложки вершкового масла; перемішайте та доведіть знову до кипіння; на миску покладіть складену вдвічі марлю і процідіть через неї сироватку; сир, що відокремився, накрийте марлею і залиште в холодильнику під гнітом на 40-45 хвилин.
Їсти сир корисно із зеленню, овочами та фруктами. М’який сир відмінно підійде для бутербродів та канапе.
А якщо раптом у вас безсоння, то мрійте про сир, як і Роберт Льюїс Стівенсон, шотландський письменник, автор знаменитого «Острова скарбів».
Фото та матеріал: відкриті джерела
Пам’ятаємо! Цього дня, 20 січня, в 1918 році народився відомий український вчений-медик Олександр Олексійович Шалімов, один із засновників української медичної школи, академік Української та Нью-Йоркської академій наук.
У 1959-1970 роках – хірург та головний лікар у лікарнях Харкова, викладав на кафедрі хірургії Харківського медінституту.
Помер 28 лютого 2006 року у Києві. Похований на Байковому цвинтарі.
А ви знали? 20 січня 1967 року з конвеєра Харківського тракторного заводу зійшов мільйонний трактор. А вже за 6 років, 29 грудня 1973 року, з конвеєра Харківського тракторного заводу зійшов 1,5-мільйонний трактор. ХТЗ вважався одним із найбільших підприємств не лише Харкова, а й усієї України.
Для подолання рекордного рубежу заводу знадобилося 43 роки. Продуктивність підприємства сягала 30-50 тисяч машин на рік. Машини експортувалися до 36 країн світу.
На жаль, під час війни завод зазнав значних руйнувань від рук російських окупантів (зокрема, у березні 2022 року).
19 січня 2012 року в Харкові вперше прозвучала унікальна скрипка (1663 року) геніального майстра XVII століття Андреаса Гварнері.
В Харківській обласній філармонії відбувся єдиний концерт камерної музики, на якому виступили знаменита скрипалька Катрін тен Хаген.
В програмі заходу лунали твори світової класики: Сонати для скрипки і фортепіано Людвіга ван Бетховена, Ріхарда Штрауса і Клода Дебюссі, Рапсодія №1 Бели Бартока, а також «Кармен-фантазія» Пабло Сарасате.
Довідка. Катрін тен Хаген – переможниця престижних конкурсів на старовинному інструменті, що його передав їй у користування німецький культурний фонд «Музичне життя».
19 січня 2021 року Харків’янка Катерина Монзуль посіла третє місце у рейтингу найкращих арбітрів-жінок останнього десятиліття у світі за версією Міжнародної федерації футбольної історії та статистики (IFFHS). Про це повідомили у Харківській обласній асоціації футболу.
Рейтинг складався за результатами виборів найкращих арбітрів-жінок у період з 2011-го по 2020 рік. До реєстру увійшли лише рефері, які хоч раз потрапляли до топ-20 відповідного голосування.
Суддя, яка посідала перше місце, отримувала 20 очок, друге – 19, третє – 18 тощо.
Перемогу здобула німкеня Бібіана Штайнхаус (171 очко). Друге місце посіла швейцарка Естер Штаублі (135), а на третьому місці зі 124 балами розташувалася Катерина Монзуль.
Нагадаємо, Катерина Монзуль посіла третє місце у референдумі з визначення найкращого арбітра 2020 року серед жінок, який також проводила IFFHS.
Катерина Монзуль стала першим футбольним арбітром-жінкою, яка судила матч чоловічої Ліги Європи.
У листопаді 2020 Катерина Монзуль відпрацювала головним арбітром матч Сан-Марино – Гібралтар. Вперше у рамках Ліги націй УЄФА матч судила повністю жіноча бригада арбітрів.
Більше про Катерину Монзуль в новинах GX.
19 січня 1934 року народився Микола Хвісюк – український лікар, педагог, професор медичних наук.
Доктор медичних наук (1978), професор (1979)
А ви знали? Цього дня, 18 січня, у 2009 році харківський футбольний клуб “Металіст” визнано “Командою року” за результатами опитування українського сайту ua-football.com.
Голосування проводилося за схемою “3-2-1”, тобто кожному читачеві пропонувалося віддати три бали за “Команду року”, два бали за друге місце та один бал – за третє. “Металіст” набрав 12 201 бал, друге місце – у футбольного клубу “Динамо” (Київ) – 6 292 бал, замкнула трійку “Ворскла” (Полтава) – 4 307 балів.
2006-2014 роки стали найуспішнішими для команди. Харків’яни здобували срібні та бронзові медалі української першості та впевнено виступали у Лізі Європи.
На жаль, через кілька років, 2016-го, один із найкращих клубів країни припинив своє існування.
18 січня 1906 року народився Іван Якович Трашутін – український конструктор-моторобудівник.
Народився Іван Трашутін у заводському селищі Горлівка (нині місто на Донеччині).
З 1914 року родина жила у Харкові. Закінчив три класи церковно-парафіяльної школи.
З 12 років працював на Харківському паровозобудівному заводі (нині – завод імені Малишева).
Після здобуття освіти у США став старшим інженером на заводі, а в роки Другої світової війни головним конструктором з моторобудування. Мотори, розроблені під керівництвом Тратушіна, під час війни були встановлені на танку Т-34.
Помер 5 березня 1986 року.
Пам’ятаємо! В цей день, 17 січня, у 1905 році у Харкові народився Євген Бондаренко, відомий актор харківських театрів та театральний педагог, Народний артист України.
Сценічну діяльність розпочав у 1924 році у Харківському театрі робітничої молоді. За три роки закінчив драматичну студію при знаменитому театрі “Березіль”.
Євген Бондаренко помер 22 грудня 1977 року у Харкові. Похований на 2-му міському цвинтарі Харкова.
До речі, до цієї святкової дати на сторінці ІВЦ “Бузок” розміщено цікавий пост.
15 січня 1768 року було затверджено план забудови Харкова. Проєкт впроваджував у місті класичну забудову з прямими геометрично правильними лініями вулиць, з майданами та парками. Але заплутані й горбисті вулички старого міста важко вбудовувалися в класичні рамки.
План визначав центром міста – сучасну Університетську гірку. Проте за межами центру тривалий час залишалася сільська забудова, яка мало відповідала статусу справжнього міста.
15 січня 1891 року відкрито перший харківський ломбард. Спочатку він розташовувався на вулиці Полтавський шлях (нині) у колишньому будинку купця Кузина (будинок №3).
У 1908 році заклад переїхав до спеціально збудованого будинку на вулиці Університетській.
Зараз в цьому будинку знаходиться Харківський історичний музей.
Під час війни з рф все майно закладу знаходиться у сховищах. Музей зараз не працює.
Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела