Позначка: історія Харкова

Історичний факт. Співавтор нобелівського лауреата народився 21 лютого в Харкові (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 21.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 21 лютого, в 1915 році у Харкові народився Ліфшиць Євген Михайлович – відомий харківський фізик, академік, учень Лева Ландау. 1934 року закінчив Харківський політехнічний інститут.

Вважається співавтором Ландау фундаментального курсу з теоретичної фізики.

У 1982 році обраний іноземним членом Лондонського королівського товариства.

Помер 29 жовтня 1985 року.

Фото та матеріали: відкриті джерела

21 лютого в історії Харкова: народився відомий театральний актор (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 21.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 21 лютого, в 1899 році у місті Слов’янську (нині Донецької області) в багатодітній родині слюсаря народився Мілютенко Дмитро Омелянович – відомий актор театру та кіно, педагог, народний артист.

В 1916 році закінчив Слов’янську чоловічу гімназію.

Кар’єру розпочав у 1923 році у Київському українському драматичному театрі імені Франка.

Батько актора хотів, щоб син став бухгалтером. Дмитро Мілютенко після закінчення гімназії вступив до Харківського комерційного інституту. Але закінчив лише перший курс. Багато подорожував Україною і 1923 року познайомився з деякими акторами київського театру. Спробував себе на сцені.

З 1927 по 1936 роки працював у театрі “Березіль” (з 1934 року – Харківський театр імені Шевченка).

Потім повернувся до київського театру імені Франка.

Зіграв понад 200 ролей, багато з них відзначені преміями, театральними нагородами.

Під час війни очолив фронтову бригаду артистів.

З 1931 року знімався у кіно. У фільмографії актора понад сорок кіноробіт.

У 1946–1966 роках викладав у Київському театральному інституті імені І. Карпенка-Карого.

Помер 25 січня 1966 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2; надгробок — скульптор Н. М. Дерегус, архітектор В. В. Штокмар; встановлений у 1969 році).

Фото та матеріал: відкриті джерела

20 лютого Харківщина вшановує вченого, який зробив прорив у квантовій радіоелектрониці

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 20.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 20 лютого, в 1937 році у селі Мерло Богодухівського району Харківської області народився Василь Свіч – відомий харківський вчений, радіофізик, ректор Харківського університету, заслужений професор ХНУ імені В. Н. Каразіна (2002), заслужений винахідник України.

Три роки він навчався у Харківському училищі штурманів та льотчиків-спостерігачів. Потім працював слюсарем 8-го підшипникового заводу Харкова.

З 1959 по 1964 роки навчався на радіофізичному факультеті Харківського університету, де потім працював понад 50 років.

Ректор Харківського університету з 1993 до 1998 року.

Досліджував квантові генератори субміліметрового діапазону. Вперше в країні отримав субміліметрові випромінювання методами квантової радіоелектроніки, відкрив низку нових ліній випромінювання СБМ-лазерів.

Автор близько 200 наукових публікацій, має 22 авторських свідоцтва на винаходи (частина з них не публікувалася у відкритих джерелах). Під його науковим керівництвом захищено 7 кандидатських та одна докторська дисертації.

За наукові досягнення та наполегливу працю був нагороджений орденами, медалями та відзнаками країни.

Помер 27 липня 2018 року в Харкові.

Історичний факт: 20 лютого в Харкові задумали масштабний транспортний проєкт

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 20.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 20 лютого, в 1909 році у Харкові обговорювалося питання створення приміського трамвая.

Електричний трамвай мав з’єднати дачні місця з містом. Міністерство шляхів сполучення в особі управління Південних залізниць підтримало думку про влаштування приміського трамвая, що скоротило б кількість дачних поїздів, які були збитковими.

У Харкові пунктом відправлення мала стати Торгова площа. Далі шлях мав проходити Греківською вулицею на Основу, потім на селище «Липовий гай» з гілкою на Рижів, потім на Покотилівку, селища Високий, Зелений Гай, Південний. Маршрут мав закінчуватися біля Люботина, де було запропоновано влаштувати щось на кшталт ротонди для гулянь з музикою та іншими розвагами.

Проїзна плата мала скласти по три чверті копійки з версти та п’ять копійок за кожен квиток. Проїзд до Люботина коштував би 25 копійок, стільки ж, скільки проїзд залізницею.

Однак цей масштабний проєкт залишився нереалізованим.

Харків у XXI столітті. 19 лютого місто дарує увагу двом чарівним жінкам (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 19.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

В день, коли було затверджено Державний Герб незалежної України. В краю, де народився один з його авторів – Василь Кричевський. Згадують події незламного міста в наш буремний час і головне – його яскравих людей.

Саме цього дня, 19 лютого, ми вітаємо заслужену артистку України Олену Старікову.

В 2023 році попри жахи війни видатна харківська артистка представила ювілейний концерт-бенефіс, даруючи радість людям незламного міста.

Докладніше в новині GX.

Її неймовірне сопрано, артистичність та почуття гумору зривали овації залів у Іспанії, Італії, Німеччині, Австрії, Швеції, Швейцарії, Туреччині, але серце її назавжди в Україні – в її рідному Харкові.

Олену Петрівну з особистим ювілеєм та 25-річчям на сцені в 2023 році привітали керівник театру Ігор Тулузов, керівництво міста, колеги та шанувальники творчості харківської зірки.

А ви знали? Улюблений музичний уривок, який є у репертуарі Олени, пов’язаний з її ім’ям – “Болеро Олени” з опери “Сицилійська вечірня” (Дж. Верді). Про це харківська зірка розповіла журналістці GX напередодні першого концерту після карантину у липні 2020 року.

Довідка: Заслужена артистка України Олена Старікова – випускниця Харківського державного університету мистецтв ім. І. Котляревського (клас М.І. Червонюк).

В театрі працює з 1998 року, провідний майстер сцени.

Дипломант Міжнародного конкурсу вокалістів ім. М. Лисенка (1998 р.).

Лауреат Всеукраїнського конкурсу вокалістів у номінації «Золотий голос України» (2001р.).

Партії в репертуарі:

Віолетта («Травіата» Дж. Верді);
Джильда («Ріголетто» Дж. Верді);
Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні);
Цариця ночі («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта);
Сюзанна («Весілля Фігаро» В.-А. Моцарта);
Мюзетта («Богема» Дж. Пуччіні);
Марфа («Царева наречена» М. Римського-Корсакова);
Лючія («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті);
Партія сопрано («Реквієм» В.-А.Моцарта);
Партія сопрано («Карміна Бурана» К. Орфа);
Мадам Герц («Директор театру» В.-А.Моцарта);
Фанні («Шлюбний вексель») Дж. Пуччіні.

Брала участь у гастролях по містах Іспанії, Італії, Німеччини, Австрії, Швеції, Швейцарії, Туреччини.

А ще, саме 19 лютого (за 5 днів до початку кривавої війни з рф), в згодом понівеченом серці Північної Салтівки (в шістнадцятиповерхівці на вулиці Наталії Ужвій, 82, яку побачив увесь світ), в бібліотеці №50, яку відкрили напередодні війни відбулася перша виставка робіт відважної художниці Олександри Суфіянової – “Бути у моменті”.

Мабуть, не випадково ця подія відбулася у миле неофіційне свято – День змішування різнокольорових фарб.

Після страшного обстрілу російськими окупантами у перші дні війни роботи було втрачено, але згодом відновлено небайдужими людьми. Наразі й саму Північну Салтівку відновлюють будівельники, волонтери та її мешканці…

А ще Олександра розповіла GX про “картини, що не горять“.

До того ж незламна авторка випустила серію листівок та артбук зі своїми роботами, продаж яких став вкладом у допомогу ЗСУ.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Олександра Суфіянова, ХНАТОБ

19 лютого в історії Харкова: народився відомий скульптор (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 19.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 19 лютого, у 1928 році в Харкові народився В’ячеслав Клоков — відомий український скульптор, заслужений діяч мистецтв України з 1968 року.

Чоловік скульпторки Лілії Гордієнко, батько художниці Оксани Клокової. Він навчався та працював у Києві.

Основні галузі – станкова та монументально-декоративна скульптура; матеріали – оргскло, дерево, бронза, гіпс, мармур.

Роботи скульптора визнано класикою української скульптури. Серед найвідоміших робіт: скульптури – «Дівчинка» (1953), «Овочівництво» (1955), «Ланкова» (1957), «Полудень» (1960), «Біля струмка» (1962), «Мир» (1970 (на фото)), «Хлопчик і олень» (1973), «Хлопчик на козлі» та «Ранок» (обидві – 1976), «Орфей» (1986), «С. Боттічеллі» (1992), «Художник С. Адамович» та «Мавка» (обидві – 1994), «Викрадення Європи» (1999); пам’ятники – Ярославні (1979, м. Путивль, Сумська область (на фото)); декоративна фігура для фонтана «Та, що п’є» (1966, у співавторстві.; Черкаси); барельєф «Китобої» (1967); рельєфи – «Скіфи» (1972), «Людина і природа» (1975; обидва – у співавт. із дружиною для готелю «Інтурист» у Харкові (на фото)); меморіальні дошки – П. Альошину (1981), В. Тольбі (1992) та ще багато інших робіт.

«Ярославна».

«Мир».

Готель «Інтурист».

Виконані ним пам’ятники встановлені у різних містах країни.

За свою працю він неодноразово був нагороджений, найважливіша з нагород – Перша премія Всеукраїнського трієнале скульптури (Київ, 1999).

Твори Клокова зберігаються у Національному художньому музеї України.

Помер 16 квітня 2007 року у Києві.

18 лютого в історії Харкова: народився вчений, який побудував вежу, що обертається

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 18 лютого, в 1827 році в Харкові народився Іван Федоренко — астроном, професор астрономії Київського та Харківського університетів.

Іван Федоренко народився у сім’ї харківського купця.

1844 року закінчив Харківську гімназію, 1848 року – фізико-математичне відділення філософського факультету Харківського університету. В університеті займався астрономією під керівництвом відомого професора Шидловського.

З 1853 року працював у Київському університеті, з 1857 року перейшов до Харківського університету, де працював нетривалий час.

У Харкові Федоренко вдалося влаштувати астрономічну вежу, що обертається.

Двоє з його харківських учнів – Веребрюсов і Порецький – заявили про себе цілою низкою друкованих праць з астрономії.

Помер видатний харківський вчений 14 (26) грудня 1888 року.

Фото та матеріали: відкриті джерела

Історичний факт. 18 лютого народився відомий харківський учений, який помер під час окупації

Опублікував(ла) новина GX , 18.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 18 лютого, 1858 року народився Олександр Нікольський (1858-1942) — відомий харківський вчений, зоолог, герпетолог, академік Академії наук України.

Нікольський закінчив гімназію та природниче відділення фізико-математичного факультету університету. Молодий вчений здійснив низку видатних подорожей.

1903 року Нікольський був обраний ординарним професором кафедри зоології Харківського університету. Протягом кількох років він був головою педагогічної ради приватної жіночої гімназії М. С. Покровської.

З 1918 року Нікольський став штатним професором Харківського університету та з 1919 по 1924 роки очолював кафедру зоології хребетних.

У 1919 році Нікольського обрали академіком Української академії наук.

Багато років вчений працював у Харкові.

Помер 1942 року під час німецької окупації Харкова.

Історичний факт. Харківський політик здобув на віки славу мецената

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 17 лютого, в 1910 році в Харкові помер Борис Філонов (1835-1910) – відомий у XIX столітті землевласник, політичний і громадський діяч, перший голова Правління Харківської громадської бібліотеки (1885–1893), меценат і колекціонер.

Філонов народився у дворянській родині. Закінчив юридичний факультет Харківського університету.

У різні роки виконував обов’язки почесного мирового судді, губернського очільника дворянства, гласного Харківської міської думи, голови комісії з нагляду за міськими спорудами, голови Харківського товариства сільського господарства, члена Харківського товариства поширення у народі грамотності та ін. Обраний головою Правління Харківської громадської бібліотеки (ХГБ) на загальних зборах її членів 26-го, за іншими відомостями, 28 вересня 1885 р. і сумлінно виконував ці обов’язки до 22 травня 1893 р.

Але прославився Філонов своєю меценатською діяльністю.

Він був одним із ініціаторів створення Харківської громадської бібліотеки. У фонд бібліотеки він пожертвував велику кількість книг. Також Філонов збирав картини. Деякі полотна із його колекції зберігаються у Харківському державному музеї.

15 лютого в історії Харкова: цікаві факти з життя міста (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 15 лютого, 1897 року при майстернях залізниці у Харкові було відкрито бібліотеку для майстрових. У бібліотеці реєструвалося 600 відвідувачів.

Відомий харківський історик мистецтва та музейний діяч, видатний науковець, етнограф, історик, громадський діяч, академік Микола Сумцов був обраний головою історико-філологічного товариства.

До речі, чітка і послідовна громадянська та політична позиція, любов до всього українського – мови, культури, літератури, народу загалом, український патріотизм, висока внутрішня моральність, порядність та інтелігентність, іншими словами – все те, що так не вписувалося в радянський менталітет і спосіб життя, і спричинилося до того, що вже в радянський час на ім’я професора Сумцова було накладено негласне табу, його праці зберігались у спецфондах, не перевидавалися, і навіть посилатися на них інакше як з критикою – було заборонено.

Микола Федорович Сумцов – один із небагатьох прогресивних учених, який стояв біля зародження українознавства як науки і окремої навчальної дисципліни.

У 1918 році вийшла друком одна з головних праць Миколи Федоровича – монографія “Слобожане. Історико – етнографічна розвідка”. Вчений продовжив започатковану професором В. Шухевичем працю етнорегіонального вивчення України і запропонував своє бачення: Слобожанщина, Галичина, Кубанщина, Поділля, Волинь, Київщина, Чернігівщина, Таврія. Як видно, воно цілком відповідає вимогам часу – врахувано нові області, що утворилися внаслідок загального розвитку історичного процесу в Україні. Публікуючи працю, вчений був переповнений емоціями та очікуванням нових можливостей для національного розвитку України, які відкривалися на той час. Його сподівання досить легко простежуються у наступних словах: “Самий багатий, численний по людности край – Україна – був знищений гнобительством уряду, заборонами мови і школи, утисками; деморалізований у всіх верхніх верствах своєї людности призвичкою запобігати перед урядом; попсований зросійщеною школою – нижчою, середньою і вищою, пристосованими для того, щоб викорінити усяке національне місцеве почуття і всяку національну місцеву свідомість. Очевидно, життя на Україні повинно піти іншим шляхом. В першу чергу треба звернутися до відродження і поширення національного українського почуття і свідомості”. (За матеріалом видання “Український інтерес”).

Минуло століття, але ці слова дослідника, на жаль, і досі не втратили своєї актуальності… росія знову зазіхає на Україну і мріє знищити… Дякуємо Богові та ЗСУ за кожен день у вільній країні!

До речі, засновником нового історичного музею Харкова та першим його керівником був саме Микола Сумцов. Наразі установа носить його ім’я (докладніше в новині GX).

А ще, 15 лютого 1900 року у будівлі харківського цирку влаштовується громадський театр, який планує ставити історичні та побутові п’єси.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела