Перейти до основного вмісту

Позначка: ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Життя в традиції. В Харкові чекають на зустріч з відомою дослідницею

Колектив Харківської державної наукової бібліотек ім. В. Г. Короленка знову запрошує на цікаву зустріч.

Вже 30 липня о 16.00 на платформі Zoom у межах проєкту Михайла Красікова «Я пам’ятаю… Життя в традиції» відбудеться онлайн-зустріч з відомою в Україні збирачкою, дослідницею та популяризаторкою фольклору й народної звичаєвості Ольгою Коваль.

Велике значення для утвердження національної самосвідомості українців мають народні звичаї, обряди, традиції святкування, які завжди були невід’ємною частиною повсякденного життя, а сьогодні стали засобом збереження української ідентичності.

Звичаї повчають, надихають і об’єднують людей в одне ціле. Традиції обґрунтовують стосунки між людьми, цінність духовної культури кожної окремої особистості й усього народу. Тому ми маємо їх цінувати й берегти.

Носіями народних звичаїв є люди, які прожили певний відрізок життя і які відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх й дбайливо передаючи з покоління в покоління. В їхній пам’яті залишилися спогади про традиції, які сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні півстоліття зазнав значних трансформацій, про людей, яких уже нема, але про яких варто знати.

Цього разу гостем проєкту буде Ольга Коваль – широко відома в Україні збирачка, дослідниця та популяризаторка фольклору й народної звичаєвості, «мати» славетного дитячого фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька», заснованого ще 1992 року в Новій Водолазі, заслужений працівник культури України, відмінник освіти України, почесна громадянка Нововодолажчини, лауреатка гранд-премії Харківської обласної держадміністрації та Харківської обласної ради в галузі культури та мистецтва в номінації «Нематеріальна культурна спадщина».

На зустрічі ми почуємо цікаві розпові про її родовід та дитинство, шлях до професійного зацікавлення традиційною народною культурою, про експедиційний доробок «Вербиченька», просвітницькі та наукові проєкти цього унікального колективу.

“Нам є про що спитати, а нашому гостеві є про що розповісти…” – наголошують організатори зустрічі.

Покликання на онлайн зустріч:
https://us04web.zoom.us/j/75262555225?pwd=xIbUrVfqbpqshUTbTfkJaKNMKwbksD.1
Ідентифікатор конференції: 752 6255 5225
Код доступу: 2wP707
Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfHe-rJoA2PE4IAriBrLgHjUyhUy4OEbbmApHoYa-RIhNMQKw/viewform?usp=header

Контакти: Михайло Михайлович Красиков, професор кафедри

українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. ГнатаХоткевича

НТУ «ХПІ», провідний методист ХООМЦКМ.

Тел.:+38 (067) 91-014-91

Е-mail: mmkrasikov@gmail.com

Олександра Іванівна Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ імені В.Г.Короленка.

Тел.: +38 (096) 353-61-17

Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com

Відео зустрічі буде розміщено на ютуб каналі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (https://www.youtube.com/@MsAnngelina/featured).

До речі, на каналі ви можете переглянути і попередні відео з народознавчих посиденьок.

В Харкові відбудеться зустріч з письменницею-захисницею України

Колектив Харківської державної наукової бібліотек ім. В. Г. Короленка знову запрошує на творчу зустріч з Оленою Лотоцькою — лауреаткою премій імені – Василя Скуратівського, Василя Стефаника, Івана Чендея, авторкою збірок короткої прози «Нині зозуля кувала» (2020), «Ангели в намистах» (2023). Спілкування з письменницею відбудеться у форматі офлайн 26 квітня 2025 року. Початок заходу ο 12.00.

 

Довідка. Олена Лотоцька (1977 р. н.) народилася і виросла на Поліссі. За освітою — філолог, закінчила Український державний університет імені М. П. Драгоманова. З 1999 до 2014 року жила в Криму, працювала в архівній сфері. Після анексії півострова переїхала до Львова. Писати почала у 2018 році. Авторка кількох збірок короткої прози. Публікувалася в періодичній пресі, збірках, альманахах, антологіях. З 2015 – військовослужбовиця Збройних Сил України.

Під час зустрічі письменниця розповість про свій творчий шлях і світ українського сучасного літературного процесу. На учасників заходу чекає цікаве знайомство з колекцією етнічного одягу північних регіонів Рівненщини, розмова про генетичну пам’ять українців.

Контактна особа: Благовестов Микола Олександрович, завідувач соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (E-mail: sz.hdnb@gmail.com, тел.: (050) 821-93 -63)

Життя в традиції. В Харкові чекають на зустріч з обдарованою людиною

Колектив Харківської державної наукової бібліотек ім. В. Г. Короленка знову запрошує на цікаву зустріч.

Вже сьогодні, 25 квітня, о 16.00 на платформі Zoom у межах проєкту Михайла Красікова «Я пам’ятаю… Життя в традиції» відбудеться онлайн-зустріч з відомим харківським психіатром, актором, співаком ОЛЕКСАНДРОМ ПЛОТНІКОВИМ.

Велике значення для утвердження національної самосвідомості українців мають народні звичаї, обряди, традиції святкування, які завжди були невід’ємною частиною повсякденного життя, а сьогодні стали засобом збереження української ідентичності.

Звичаї повчають, надихають і об’єднують людей в одне ціле. Традиції обґрунтовують стосунки між людьми, цінність духовної культури кожної окремої особистості й усього народу. Тому ми маємо їх цінувати й берегти.

Носіями народних звичаїв є люди, які прожили певний відрізок життя і які відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх й дбайливо передаючи з покоління в покоління. В їхній пам’яті залишилися спогади про традиції, які сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні півстоліття зазнав значних трансформацій, про людей, яких уже нема, але про яких варто знати.

Цього разу гостем нашого проєкту буде відомий харківський психіатр, актор, співак, колекціонер, який розповість про традиції своєї родини, театральні традиції Харкова, про непересічних діячів мистецтва, з якими його пов’язувала тепла дружба, про традиції закладу, який харків’яни називають «Сабурка»…

“Нам є про що спитати, а нашому гостеві є про що розповісти…” – наголошують організатори зустрічі.

Покликання:

https://us05web.zoom.us/j/86138584552?pwd=SCl1kqAYsx4JoSQy1lhUztCshP5q60.1

Ідентифікатор: 861 3858 4552

Код доступу: 3B30TD

Контакти: Михайло Михайлович Красиков, професор кафедри

українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. ГнатаХоткевича

НТУ «ХПІ», провідний методист ХООМЦКМ.

Тел.:+38 (067) 91-014-91

Е-mail: mmkrasikov@gmail.com

Олександра Іванівна Крутас, завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Тел.: +38 (096) 353-61-17

Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com

Відео зустрічі буде розміщено на ютуб каналі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (https://www.youtube.com/@MsAnngelina/featured).

До речі, на каналі ви можете переглянути і попередні відео з народознавчих посиденьок.

В Харкові відбудеться творча зустріч з відомою письменницею і волонтеркою

А ви знали? Кожного року в перший четвер березня відзначають Всесвітній день книги (World Book Day)- глобальне свято читання та літератури. Хоча міжнародний Всесвітній день книги відзначається 23 квітня, деякі країни обрали інші дати для святкування цієї події. Наприклад, Великобританія та Ірландія святкують Всесвітній день книги в перший четвер березня, щоб уникнути зіткнення з Великодніми святами та іншими подіями. Незалежно від дати, суть святкування залишається незмінною: об’єднати людей спільною любов’ю до читання.

Саме такі події постійно готує колектив ХДНБ ім. В. Г. Короленка (пров. Короленка, 18). Вже 11 березня о 15.30 в читальному залі міського абонемента на Харків очікує нова зустріч.

Усіх охочих запрошують на творчу зустріч з Людмилою Охріменко, яка відбудеться 11 березня о 15.30 в читальному залі міського абонемента ХДНБ ім. В. Г. Короленка (пров. Короленка, 18).
У вас буде чудова нагода познайомитися та поспілкуватися з відомою українською письменницею, авторкою роману «Оскар», який було визнано найкращим твором 2021 року на воєнну тематику за версією міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Не менш цікавими є й інші книги письменниці — «Муха в окропі на окупованій території», «Волонтерські історії», «Далека блакитна далечінь».

Людмила Охріменко — багатогранна особистість. Вона подорожує Україною, займається волонтерством та постійно спілкується з людьми, що слугує їй відмінним джерелом натхнення.

На зустрічі планується обговорення творчості письменниці, історії написання книг та її подальші плани.
Буде дуже цікаво!

Куратор проєкту. Зав. соціокультурним центром ХДНБ ім. В.Г.Короленка Крутас Олександра Іванівна ((096) 353-61-17, alexandrakrutas@gmail.com).

Янгол-охоронець для Українського Радіо: у бібліотеці Короленка відбулася чуттєва зустріч до свята (фото, відео)

У наш час кожного дня, як ковток повітря ми потребуємо інформації, особливо наразі під час війни. Ми стежимо за подіями на фронті, політичною ситуацією у світі, надихаємося і лікуємо душі мистецтвом, читаємо книги та дивимося фільми… І все це пов’язно з святом, яке ми відзначали цього тижня – День працівників радіо, телебачення та зв’язку України!

До 100-річчя цієї надзвичайної події колектив ХДНБ ім. В.Г.Короленка запросив у гості до своїх читачів відомих харківських журналістів – редакторів Українського Радіо – Тетяну Кривоніс та Романа Кривко, а ще журналістку новинного порталу GX Наталію Бойченко, яка і в мирні часи, і під час війни розповідає місту і світу про цікаві заходи бібліотеки (докладніше про захід в новині GX від 21.11.2024 р.).

Зустріч видалася чуттєвіша за офіційні заходи, адже прийшли люди, для яких це цікаво і важливо, прийшли з запитаннями, пропозиціями і відповідями.Відомі журналісти розповіли, яке це було понад 100 років тому… Адже саме з Харкова почалася історія Українського радіо. Харків – колиска українського радіомовлення. Професійне свято працівників радіо, телебачення і зв’язку було започатковане 16 листопада 1924 року. А ось завідуюча соціокультурним центром ХДНБ ім. В.Г.Короленка Олександра Іванівна Крутас знайшла для гостей та постійних читачів газету від 21 листопада 1924 року, у якій було надруковано про ефір першої в Україні радіопрограми.

Одним із постійних друзів-письменників, а ще й журналістом, ХДНБ ім. В. Г. Короленка є Ігор Мацкевич. Він цікаво розповів про свої спогади того часу, а ще про свої видання. Він вірить, що саме ми повинні рухати культуру вперед ,а ще запропонував розмістити на фасаді Харківської філармонії пам’ятну табличку про події того часу.

До речі, на самого пана Ігоря на зустрічі чекав сюрприз. Серед читачів опинилася його сусідка з багатостраждальної під час війни Салтівки, Людмила Федорівна Сілаєва.

Вони не бачилися майже 42 роки, а колись поруч жили в будинку біля ст. на ст. м. “Студентська”. Саме про події на “Студентській 5/5” йдеться в книзі “Піґулки оптимізму: антистресові студії” Ігора Мацкевича. А ще письменник готує презентацію нової книги у галереї “Бузок” 1 грудня о 14.00 з Юрієм Путніком та у супроводі артистів, а потім обов’язково у ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

До речі, перший екземпляр книги автор особисто вручив Олександрі Крутас за її невтомну працю і любов до читачів.

Питань було багато і всі цікаві. Так читач з 40-річним стажем, Четверіков Микола Пилипович, привітав і подякував журналістам. А ще побажав, щоб кожна зустріч у ці складні часи не лише надихала і підтримувала, а й наближала до перемоги.
А ось мешканка села Ліпці згадала дивину того часу – рупор, з якого лунали новини, а ще перший приймач, який придбав батько… До речі, перша антена була на Успенському храмі – найвищій будівлі тих часів, коли радіо усі називали – “брехунцем” (гумор – багато хто так вважає і зараз).Читачка Олійник Тетяна нагадала усім, що в місті тепер є вулиця Миколи Пильчикова,, який стояв у витоків створення радіозв’язку.
Олександр Іванівна подякувала пану Роману і пані Тетяні за цікаву зустріч, від якої у кожного з присутніх загорівся вогник. Вона побажала, щоб цей вогонь палав і зігрівав усіх.

Журналісти отримали квіти колективу бібліотеки, а від читачки Карасьової Лідії Федорівни пані Тетяна повезла до колективу Українського Радіо янгола-охороця.

До речі, один з її витворів врятував Олександру Крутас, чия домівка постраждала від ворожих обстрілів. Саме Лідія Федорівна згадувала, як її батько ходив за 40 км з Ліпців у Харків, щоб побачити антену на храмі і почути перші новини з рупору.

Зустріч важко було зупинити, але гріла надія, що вона не остання.

Більше фото та відео в пості на фейсбуці.

Довідка. Радіо — одне з реальних чудес ХХ століття, винахід, який докорінно змінив світ, надавши можливість миттєво повідомляти й отримувати звістку мільйонам людей.
З нагоди 100-річчя Українського радіо до ХДНБ ім. В. Г. Короленка завітають його відомі журналісти, редактори Тетяна Кривоніс та Роман Кривко. Зустріч відбудеться 22 листопада о 12.00 у залі міського абонемента.



Харків — колиска українського радіомовлення. Професійне свято працівників радіо, телебачення і зв’язку було започатковане 16 листопада 1924 року. Того дня у Харкові, тогочасній столиці УРСР, в ефір вийшла перша в Україні радіопередача. 100 років тому саме з Харкова почалася історія Українського радіо.
100 років поспіль Українське радіо повідомляло про найважливіші події в країні та й досі лунає там, де потрібні підтримка і зв’язок. Воно виконувало і виконує не лише базові функції засобів масової інформації — інформує, розважає та навчає, а ще й консолідує суспільство, дає українцям почуття єдності.
Інформаційна хвиля Українського радіо, позивними якого вже понад 80 років є мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий…», триває і допомагає українцям вірити в перемогу.

Символічно, 20 листопада до заходів, пов’язаних з 210-ю річницею з дня народження Кобзаря, хор ХНАТОБ виконав «Реве та стогне Дніпр широкий» (М. Лисенко). 

Фото, відео та матеріал: ХДНБ ім. В.Г.Короленка, Наталія Бойченко, GX

Данина пам’яті. В Харкові розкажуть про видатного митця та патріота України (фото)

Цьогоріч наприкінці осені виповнилося 140 років від дня народження відомого просвітника Михайла Злобинця (Домонтовича). З нагоди цієї дати в Україні відбуваються акції вшанування його пам’яті. 

Його незаслужено призабули, мало хто одразу згадає, хто такий Михайло Злобинець. Між тим це гідний син України — відомий педагог, публіцист, поет-пісняр, віртуозний бандурист, а ще громадсько-політичний діяч, полум’яний патріот України, одна з жертв сталінських репресій (закатований у сумнопам’ятному 1937-му).

Усіх, кого цікавить історія України, її видатні особистості та літопис рідного краю, колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка запрошує на презентацію книги «Просвітник та бандурист Михайло Злобинець», яка відбудеться 5 грудня о 13 годині за адресою провулок Короленка, 18. Видання підготовлене до 140-річчя від дня народження видатного митця.

Щедрий на таланти Шевченків край подарував Україні й світу багато відомих письменників, артистів, музикантів та художників. Почесне місце у цій славній когорті посідає Михайло Олександрович Злобинець (Домонтович) — володар багатогранного таланту, відомий педагог, письменник, поет-пісняр, віртуозний бандурист. На жаль, у сучасній Україні спадщина чудового митця незаслужено призабута, але завдяки черкаським краєзнавцям, його ім’я повертається із забуття. Тема, до якої звернулися історики О. Силка й Л. Синявська на сторінках цікавої та змістовної книги з ліричною назвою «Бандури пісня недоспівана, або суспільний виклик Михайла Злобинця» (2017 р.), знайшла своє продовження у книзі «Просвітник та бандурист Михайло Злобинець», що вийшла друком за сприяння харківського видавця Олександра Савчука.

Автори-упорядники ― київська професорка, дослідниця О. Силка та уродженець Драбівщини, харківський журналіст В. Козоріз ― написали книгу, базуючись на архівних документах та спогадах про Михайла Олександровича. Як окремий розділ у виданні наведено репринт праці «Самонавчатель до гри на кобзі або бандурі».

Дуже відрадно, що ім’я та пам’ять про Михайла Злобинця повертаються. Його творчий доробок стане відомим і наступним поколінням, адже такі люди, як Михайло Олександрович заслужили на добру згадку та пошану своїх земляків.

Контактна особа: завідувачка соціокультурним центром Крутас Олександра Іванівна (тел. для довідок: + 038 (96) 353 61 17)).

Фото та матеріал: ХДНБ ім. В. Г. Короленка, відкриті джерела

Стежиною скорботи. Харків готується вшанувати закатованих українців

Напередодні роковин, 24 листопада, о 15.00 на ZOOM-платформі відбудеться онлайн-година пам’яті «Стежина скорботи. Голодомор 1932–1933 років в Україні. До 90-річчя трагічних подій».

День пам’яті жертв Голодомору відзначається щороку в четверту суботу листопада. Цьогоріч цей день припадає на 25 число. Голодомор 1932–33 рр. — це не просто далека минувшина, а трагічна сторінка історії України, злочин, який не має терміну давності, незагоєна рана в генетичній пам’яті нашого народу. Голодомор — геноцид проти українського народу, результат організованого комуністичним керівництвом штучного голоду, що призвів до загибелі мільйонів українців на території України та Кубані, завдав непоправного удару по ментальності та культурі, перервав зв’язок поколінь.

Навколо теми Голодомору комуністи встановили повну інформаційну блокаду, яка тривала до самого відновлення Україною незалежності у 1991 році. Лише 28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–33 рр. актом геноциду українців, свідомо організованого сталінським режимом.

Щонайменше 3,9 мільйона українців було вбито за допомогою штучного голоду задля досягнення злочинної політичної мети — ослаблення і знищення волелюбного українського селянства. Нині кожен українець знає, що Голодомор в Україні був штучним, адже продукти у людей відбирали силою. Більшість загиблих від Голодомору — діти: українці віком від немовляти до 17 років становили половину жертв Голодомору. Вимирали цілими сім’ями, які здебільшого були багатодітними, мали по 10 і більше дітей. Тогочасні архіви були або знищені, або сфальсифіковані. Причиною масового вимирання людей офіційно визнавалася смерть через серцеві недуги або інші хвороби, не пов’язані з голодом. Зараз історики знаходять моторошні свідоцтва про смерть, де серед причин вказано «українець»…

За словами деяких очевидців Голодомору, нинішня агресія РФ проти України від тих трагічних подій різниться лише тим, що сьогодні українці знають, хто і за що їх знищує. Путінська Росія продовжує чорні справи своїх попередників і, нахабно проголошуючи, що «захищає» російський народ та «його братню» Україну, веде загарбницьку війну з елементами геноциду.

…Народ України пам’ятає трагічні сторінки своєї історії, але з часом відійдуть у небуття останні живі свідки подій Великого Голодомору. Тому варто робити все, для того, щоб їх нащадки свято берегли пам’ять про ті лихоліття, щоб ніколи не повторилися ті страшні часи. Сьогодні вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Під час зустрічі заплановано виступи за такими темами: «”Репресовані” щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні» — Марія Тахтаулова, кандидатка історичних наук, начальниця Північно-східного відділення Українського інституту національної пам’яті; «Страшна сторінка в історії нашої Батьківщини» — Олена Торяник, студентка І курсу Харківського професійно-педагогічного фахового коледжу ім. В. І. Вернадського; “День пам’яті жертв Голодомору” — Юрій Колосовський, студент ІІ курсу коледжу; «Історія геноциду українського народу» — Максим Гармаш, студент ІІ курсу коледжу.

Покликання на онлайн-зустріч:
https://us05web.zoom.us/j/87672505432?pwd=s1gbPUbcc4uwyJl2rTM1jkmq7XUY2M.1
Ідентифікатор заходу: 876 7250 5432
Код доступу: 3R12Zi

Контактна особа: Олександра Іванівна Крутас, завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

У Харкові відбудеться знайомство з англійським королем

Хотіли б ви хоча б подумки опинитися в Англії ХVІ століття і познайомитися з представником династії Стюартів, королем Шотландії Яковом VІ та Англії Яковом І, який ініціював процес їх об’єднання у могутню Велику Британію?

Якщо так, то саме для вас запрошення на творчу зустріч з Ігорем Мацкевичем, письменником та журналістом, перекладачем історичного роману польського автора Єжі Лімона «Молот для поетів, або Хроніка відрубаних голів», яка відбудеться 22 листопада о 13.00 у ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Кожен, хто завітає, почує не просто розповідь про інтриги, змови, страти, конспірологію, шпигунство, ксенофобію, але й дізнаєтеся про головну детективну інтригу роману — пошуки автора антимонархічного пасквіля, який боляче зачепив честолюбного Якова.

Книга базується на численних історичних джерелах і є першою спробою представити українському читачеві досі невідомого йому, але дуже цікавого польського автора — вченого та письменника, шекспірознавця, засновника Шекспірівського театру в Гданську Єжі Лімона.

Автора найкращого та найоригінальнішого запитання до перекладача очікує приз. Приходьте, буде неймовірно цікаво!

Нагадаємо, колектив  ХДНБ ім. В. Г. Короленка та гість бібліотеки Ігор Мацкевич чекають на вас  22 листопада о 13.00 за адресою: провулок Короленка, 18.

Телефон для довідок: + 38(096)-353-61-17 (Крутас Олександра Іванівна).


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.