Позначка: ХДНБ ім. В. Г. Короленка

У наш час кожного дня, як ковток повітря ми потребуємо інформації, особливо наразі під час війни. Ми стежимо за подіями на фронті, політичною ситуацією у світі, надихаємося і лікуємо душі мистецтвом, читаємо книги та дивимося фільми… І все це пов’язно з святом, яке ми відзначали цього тижня – День працівників радіо, телебачення та зв’язку України!

До 100-річчя цієї надзвичайної події колектив ХДНБ ім. В.Г.Короленка запросив у гості до своїх читачів відомих харківських журналістів – редакторів Українського Радіо – Тетяну Кривоніс та Романа Кривко, а ще журналістку новинного порталу GX Наталію Бойченко, яка і в мирні часи, і під час війни розповідає місту і світу про цікаві заходи бібліотеки (докладніше про захід в новині GX від 21.11.2024 р.).

Зустріч видалася чуттєвіша за офіційні заходи, адже прийшли люди, для яких це цікаво і важливо, прийшли з запитаннями, пропозиціями і відповідями.Відомі журналісти розповіли, яке це було понад 100 років тому… Адже саме з Харкова почалася історія Українського радіо. Харків – колиска українського радіомовлення. Професійне свято працівників радіо, телебачення і зв’язку було започатковане 16 листопада 1924 року. А ось завідуюча соціокультурним центром ХДНБ ім. В.Г.Короленка Олександра Іванівна Крутас знайшла для гостей та постійних читачів газету від 21 листопада 1924 року, у якій було надруковано про ефір першої в Україні радіопрограми.

Одним із постійних друзів-письменників, а ще й журналістом, ХДНБ ім. В. Г. Короленка є Ігор Мацкевич. Він цікаво розповів про свої спогади того часу, а ще про свої видання. Він вірить, що саме ми повинні рухати культуру вперед ,а ще запропонував розмістити на фасаді Харківської філармонії пам’ятну табличку про події того часу.

До речі, на самого пана Ігоря на зустрічі чекав сюрприз. Серед читачів опинилася його сусідка з багатостраждальної під час війни Салтівки, Людмила Федорівна Сілаєва.

Вони не бачилися майже 42 роки, а колись поруч жили в будинку біля ст. на ст. м. “Студентська”. Саме про події на “Студентській 5/5” йдеться в книзі “Піґулки оптимізму: антистресові студії” Ігора Мацкевича. А ще письменник готує презентацію нової книги у галереї “Бузок” 1 грудня о 14.00 з Юрієм Путніком та у супроводі артистів, а потім обов’язково у ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

До речі, перший екземпляр книги автор особисто вручив Олександрі Крутас за її невтомну працю і любов до читачів.

Питань було багато і всі цікаві. Так читач з 40-річним стажем, Четверіков Микола Пилипович, привітав і подякував журналістам. А ще побажав, щоб кожна зустріч у ці складні часи не лише надихала і підтримувала, а й наближала до перемоги.
А ось мешканка села Ліпці згадала дивину того часу – рупор, з якого лунали новини, а ще перший приймач, який придбав батько… До речі, перша антена була на Успенському храмі – найвищій будівлі тих часів, коли радіо усі називали – “брехунцем” (гумор – багато хто так вважає і зараз).Читачка Олійник Тетяна нагадала усім, що в місті тепер є вулиця Миколи Пильчикова,, який стояв у витоків створення радіозв’язку.
Олександр Іванівна подякувала пану Роману і пані Тетяні за цікаву зустріч, від якої у кожного з присутніх загорівся вогник. Вона побажала, щоб цей вогонь палав і зігрівав усіх.

Журналісти отримали квіти колективу бібліотеки, а від читачки Карасьової Лідії Федорівни пані Тетяна повезла до колективу Українського Радіо янгола-охороця.

До речі, один з її витворів врятував Олександру Крутас, чия домівка постраждала від ворожих обстрілів. Саме Лідія Федорівна згадувала, як її батько ходив за 40 км з Ліпців у Харків, щоб побачити антену на храмі і почути перші новини з рупору.

Зустріч важко було зупинити, але гріла надія, що вона не остання.

Більше фото та відео в пості на фейсбуці.

Довідка. Радіо — одне з реальних чудес ХХ століття, винахід, який докорінно змінив світ, надавши можливість миттєво повідомляти й отримувати звістку мільйонам людей.
З нагоди 100-річчя Українського радіо до ХДНБ ім. В. Г. Короленка завітають його відомі журналісти, редактори Тетяна Кривоніс та Роман Кривко. Зустріч відбудеться 22 листопада о 12.00 у залі міського абонемента.

Харків — колиска українського радіомовлення. Професійне свято працівників радіо, телебачення і зв’язку було започатковане 16 листопада 1924 року. Того дня у Харкові, тогочасній столиці УРСР, в ефір вийшла перша в Україні радіопередача. 100 років тому саме з Харкова почалася історія Українського радіо.
100 років поспіль Українське радіо повідомляло про найважливіші події в країні та й досі лунає там, де потрібні підтримка і зв’язок. Воно виконувало і виконує не лише базові функції засобів масової інформації — інформує, розважає та навчає, а ще й консолідує суспільство, дає українцям почуття єдності.
Інформаційна хвиля Українського радіо, позивними якого вже понад 80 років є мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий…», триває і допомагає українцям вірити в перемогу.

Символічно, 20 листопада до заходів, пов’язаних з 210-ю річницею з дня народження Кобзаря, хор ХНАТОБ виконав «Реве та стогне Дніпр широкий» (М. Лисенко). 

Фото, відео та матеріал: ХДНБ ім. В.Г.Короленка, Наталія Бойченко, GX