Позначка: Франція

Харків став відправним пунктом для французького митця: цікавий факт з життя міста до 4 січня (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! У цей день, 4 січня, в 1892 році народився Сандро Фазіні (справжнє ім’я — Срул Ар’євич (Саул Арнольдович) Файнзільберг) – український та французький художник-сюрреаліст, ілюстратор і фотограф єврейського походження; член Об’єднання незалежних художників з 1917 року. Він працював одразу в декількох стилях: класична графіка, авангард, модерн та кубізм.

Сандро Фазіні народився в місті Києві у сім’ї банківського службовця Арнольда (Ар’є) Файнзільберга. Був старшим з чотирьох синів. Дитинство і молоді роки провів в Одесі.

До речі, його молодший брат – знаменитий письменник Ілля Ільф. Цікаво, що згідно однієї з версій, прототипом Остапа Бендера був саме Сандро Фазіні, якого в родині називали «одеським апашем».

«За походженням італієць», – жартома писали про Сандро Фазіні одеські газети. Хоча Фазіні й був одеситом, але на початку 20-х працював у Харкові. У цей час серед його мешканців було багато вже відомих творчих людей чи майбутніх знаменитостей.

Вже в 1922 році Фазіні зрозумів, що радянська влада йому не підходить, і вирушив до США. Але у Парижі він одружився з одеситкою Азою і вирішив залишитися у столиці Франції. Тут він досить швидко став відомим у творчих колах, оселився на Монпарнасі, захопився новими стилями: сюрреалізмом та абстракціонізмом. Роботи Фазіні виставлялися у відомих Салонах та у приватних галереях, їх «сусідами» були полотна визнаних геніїв Пабло Пікассо та Пауля Клее. Фотосвітлини Фазіні публікувалися в ряді відомих журналів, за підписом «Al Fas». Майстер підбирав особливий ракурс: віддавав перевагу зйомці з верхньої точки. Рекламна фотографія приносила прибутки та давала змогу подорожувати Європою, цю можливість Фазіні цінував чиненайбільше. У 1937 році світлини Сандро Фазіні демонструвалися на Міжнародній виставці в Парижі.

Але Париж виявився для митця нещасливим містом. У 1942 році під час німецької окупації Олександр Фазіні та його дружина Аза Канторович були затримані жандармами та відправлені до концтабору Аушвіц у Польщі. В 1944 році Фазіні разом із дружиною загинули у таборі смерті.

Фото та матеріал: bigkyiv, відкриті джерела

24 листопада в Харкові народився художник, який малював Тараса Бульбу для Франції (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 24.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 24 листопада, в 1898 році в Харкові народився Микола Кричевський – живописець і графік.

Початкову художню освіту здобув у батька, також художника.
Працював художником та актором у київському театрі Садовського, з яким восени 1919 року поїхав у турне Європою та залишився за кордоном.
З липня 1923 жив у Празі, в 1929 оселився в Парижі.

Микола Кричевський вільно володів різними мистецькими техніками (гуаш, олія, темпера, ксилографія), але прославився як аквареліст, майстер ліричного міського пейзажу. Подорожуючи Європою, писав акварельні пейзажі Франції, Італії, Австрії, Швейцарії.

Під час Другої світової війни добровольцем пішов на фронт як громадянин Франції. Був нагороджений орденом Почесного Легіону.

У 1945 році створив 45 ілюстрацій пером та пензлем до французького перекладу «Тараса Бульби» Миколи Гоголя.
Спадщину художника становлять близько 7000 творів.

Роботи знаходяться у музеях Києва, Канева та Полтави, у зборах Українського музею у Нью-Йорку, інших музеях США, Франції та Канади.

Помер художник у 1961 році у Парижі.

Він мріяв знову відвідати Україну: 8 листопада Харків згадує легендарного актора Франції (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 08.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 8 листопада, 1935 році за 10 км від центру Парижа у місті Со народився видатний француз, актор, продюсер, сценарист і режисер а ще вірний друг України – Ален Делон.
Зірку світового масштабу люблять мільйони, особливо ми українці, а в Харкові понад 10 років зберігався відбиток його долоні, що був розміщений на алеї зірок кінофестивалю “Харьковская сирень”, яку приміряли харків’яни та гості міста.

За час війни з рф, Україні висловили підтримку багато видатних акторів з різних країн світу. На жаль, в Харкові було знищено “алею зірок” (біля Харків опера, де пройшов перший кінопоказ в Україні), де багато з них залишили дотики своїх “долонь” (докладніше в новині GX від 27 жовтня)…

Серед них був і Ален Делон. З початком війни його серце не мало спокою. Легенда Франції чітко висловив свою прихильність і підтримку Україні та українцям. Він мріяв приїхати в нашу країну святкувати перемогу… На жаль, доля вирішила інакше… 18 серпня 2024 року зупинилося серце неймовірної люди.

“Пішов від нас Ален Делон. Йому було 88… Він в нашій пам’яті… Його долоня на алеї назавжди з нами”, – з болем і сумом написала голова ГО «Міжнародний кінофестиваль “Харківський бузок“», заслужена журналістка України Вікторія Маренич. Вона вірила, що Харків збереже пам’ять про легендарного гостя.

Одними з перших сумну звістку донесли в The Guardian… Зірка французького кіно Ален Делон помер у віці 88 років – повідомили ЗМІ його діти.

«Ален Фаб’єн, Анушка, Ентоні, а також [його пес] Лубо з глибоким сумом повідомляють про смерть свого батька. Він мирно помер у своєму будинку в Душі, в оточенні своїх трьох дітей і сім’ї», – йдеться в заяві, додаючи, що сім’я попросила про конфіденційність.

Його ототожнювали з відродженням французького кінематографа в 1960-х роках, Кожна роль Алена Делон була незабутня… Будь то поліцейськи чи злодій… Він грав у найвидатніших режисерів країни. Грав з яскравими зірками кіно, зокрема, Жан-П’єром Мельвілем, Рене Клеманом та Жаком Дере. Він також знімав фільми з такими авторами, як Лукіно Вісконті, Луї Маль, Мікеланджело Антоніоні та Жан-Люк Годар…

Довідка. Народився Ален Делон в 1935 році в Со в передмісті Парижа. Делон був виключений з кількох шкіл, перш ніж у 14 років пішов працювати в м’ясний магазин. Після перебування у військово-морському флоті (під час якого він брав участь у колоніальній війні Франції у В’єтнамі), він був звільнений у 1956 році та почав працювати актором. Його помітив голлівудський продюсер Девід О Селзнік у Каннах і підписав контракт, але актор вирішив спробувати щастя у французькому кіно і дебютував невеликою роллю в трилері Іва Аллегре 1957 року «Коли втручається жінка».

Приголомшлива зовнішність Делона відразу справила враження, і він швидко перейшов до головних ролей. У 1958 році він зіграв з Ромі Шнайдер у фільмі «Крістін» у ролі солдата та доньки музиканта, які закохалися. У Делона та Шнайдера зав’язався гучний справжній роман поза знімальним майданчиком, що підтвердило зростаючу репутацію Делона як секс-символу.

У 1960 році він зняв два фільми, які мали значний міжнародний вплив: екранізацію Патриції Гайсміт «Plein Soleil» («На яскравому сонці») і «Рокко та його брати». Перша, франкомовна версія «Талановитого містера Ріплі», перетворила Делона на головну зірку, тоді як «Рокко» — сага про південноіталійську селянську сім’ю, яка переїжджає на процвітаючу північ — привела його до Лукіно Вісконті, одного з видатних європейських авторів. Інший італійський автор, Антоніоні, взяв його на роль біржового маклера у картину «Затемнення» («L’eclisse») 1962 року. Делон возз’єднався з Вісконті в 1963 році для «Леопард» («Il Gattopardo»), великомасштабної епопеї, дія якої відбувається в Рісорджіменто (історіографічний термін, що означає період боротьби за політичне об’єднання Італії) на Сицилії, адаптації знаменитого роману про Лампедузу.

Міжнародний авторитет Делона був такий, що він почав серйозну спробу пробитися в англомовне кіно, почавши з невеликої ролі в комедії-антології Ентоні Асквіта «Жовтий Роллс-Ройс». Делон з’явився у фільмі «Втрачене командування» про французьких десантників у Другій світовій війні, разом з Діном Мартіном в картині «Техас за річкою» та «Чи горить Париж?», ще одній епопеї часів війни з Кірком Дугласом у головній ролі. Однак жоден не був настільки успішним у Голлівуді, щоб закріпити його там, і Делон повернувся до Франції.

У 1967 році він зняв культовий фільм Le Samouraï з режисером Жан-П’єром Мелвілем, в якому він зіграв вбивцю в плащі; успіх цього фільму в країні поклав початок серії кримінальних фільмів, у тому числі «Сицилійський клан» разом із Жаном Габеном, «Борсаліно», знятий у Марселі режисером Дере, та іншу класику Мелвілла «Червоне коло». Делон також знайшов час, щоб з’явитися разом із Маріанною Фейтфулл у фільмі «Дівчина на мотоциклі», де Фейтфулл, одягнена в шкіру, катається на мотоциклі по Європі, а також зі своєю колишньою коханою Ромі Шнайдер у фільмі «La Piscine», яка у 2016 році була перезнята як «Великий сплеск» з Тільдою Суінтон і Рейфом Файнсом.

«La Piscine» також збігся з величезним суспільним скандалом, «справою Марковича», яка дійшла до найвищих ешелонів Франції після того, як охоронця Делона Стефана Марковича було знайдено мертвим на сміттєвому звалищі в 1968 році. Франсуа Маркантоні, сумно відома фігура злочинного світу та давній друг Делона, був звинувачений у вбивстві, але врешті звинувачення були зняті. Все загострилося, коли були виявлені компрометуючі фотографії Марковича, на яких нібито зображені представники французької еліти, включно з дружиною кандидата в президенти Жоржа Помпіду. Зрештою нічого не було доведено, але тісний зв’язок Делона з галереєю неприємних персонажів став широко відомим.

Протягом 1970-х років Делон продовжував знімати фільми, але без такого ж рівня впливу як в попередні десятиліття. Месьє Кляйн отримав «Сезар» за найкращий фільм у 1977 році, у якому Делон зіграв торговця предметами мистецтва під час Другої світової війни, чию особу плутають із однойменним єврейським втікачем; у 1985 році він отримав премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль за сюрреалістичну байку Бертрана Блієра «Notre Histoire». Делон також випустив низку фільмів із власною компанією, дебютувавши як режисер у 1981 році з Pour la Peau d’un Flic, а також просував бокс і дизайн меблів. Делон почав уповільнювати свою продуктивність у 1990-х роках після того, як зіграв подвійну роль у «Новій туманності» Жана-Люка Годара. У 1997 році він оголосив про завершення акторської кар’єри, але повернувся в 2008 році, щоб зіграти Юлія Цезаря у французькому хіті «Астерікс» на Олімпійських іграх. У Делона було складне особисте життя, включаючи тривалі стосунки із Ромі Шнайдер, Мірей Дарк (з якою він розлучився в 1982 році після 15 років спільного життя) і Розалі ван Брімен, голландською моделлю, від якої у нього було двоє дітей і з якою він розлучився в 2002 році. Він був одружений з Наталі Делон з 1964 по 1968 рік; у 1964 році у них народився син Ентоні. У 1962 році співачка і модель Ніко народила йому сина Крістіана; Делон заперечував батьківство, але дитину усиновила мати Делона.

Нагадаємо, видатний актор зняв спеціальну програму, присвячену українському поету Тарасу Шевченку, великому українському діячу ХІХ століття, а ще його запальна он-лайн зустріч з головою української держави завершила представлену журналістом Сирилом Віг’є передачу, присвячену Володимиру Зеленському.

Докладніше про цівизначні події у новинах GX: “Хай живе Україна! Видатний француз подарував Україні не тільки руку, а й серце” та

“Ми брати по зброї, тому що ми обидва починали як актори“, де Делон пообіцяв Зеленському завітати до України.

Фото та матеріал: GX, The Guardian, архів Вікторії Маренич

Хто стирає кінематографічну історію Харкова: вони усім серцем полюбили Україну і Харків, а їх дотик до історії знищено (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 27.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 27 жовтня, коли наша країна відзначає День української писемності та мови. Є світлі і сумні новини цього дня…

Під час війни, коли російські окупанти руйнують історичну спадщину України (музеї, театри, бібліотеки і не тільки), а УКФ намагається підтримати митців і зберегти код української нації.

“Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців” – писав Олександр Довженко, який змусив світ говорити про українське кіно.

З болем у серці ми маємо відзначити, що в центрі Харкова стирають кінематографічну історію міста та України в міжнародному колі – зникла “Алея зірок Міжнародного кінофестивалю “Харківський бузок””.

Винакають незручні питання: “Хто прийняв рішення знищити кінематографічну історію Харкова?”, “Де долоні тих зірок, які прославляли і прославляють Україну?”, “Де долоні зірок світового масштабу, які підтримували і підтримують Україну?”, “Хто відмовив у шані зіркам світового масштабу?”, “А може хтось собі в скарбницю ,як “золотий батон”, забрав історичні артефакти міста і країни?”.
І головне – чи поверниться “Алея зірок” – це лише воля наша – українців, які живуть у незламному Харкові – нас ошукали, але ми не будемо мовчати!
Адже саме в нашому місті відбулася Перша українська кінозйомка у 1896 року – фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів і влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.
Цю історію знає увесь світ, її не вдастся зруйнувати… як і історію нашого кінематографічного Харкова!

Нагадаємо, Міжнародний кінофестиваль “Харківський бузок” зустрічав іменитих гостей з 2009-го до 2013 рік. Нагадуванням про події фестивалю були стели з відбитками долонь знаменитостей у саду ім. Шевченка.
Це був величезний внесок в історію міста. Кожен харків’янин та гість міста-героя мав за честь торкнутися світу зірок і помріяти… До речі, на відкритті був присутній легендарний український актор Богдан Ступка. Його “долоня” і “долоня” його не менш визначного сина – Остапа – теж зникла, разом із пам’ятью про українських акторів Світлану Живанкову та Олексія Колесника…

А чому зрадили пам’ять французьких зірок, які прославляли і підтримували Україну до останнього подиху, що особливо було важливо у часи війни…
До цих долонь, згадати земляків, приходив Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки в Україні Гаель Весьєр.

Любила і шанувала нашу країну Мілен Демонжо (29.09.1935-01.12.2022) – це найбільш французька харків’янка. Саме її любов до Харкова, звідки її коріння, подарувала місту Міжнародний фестиваль короткометражного кіно «Харківський бузок». Саме книга Мілен Демонжо «Харківський бузок», яку акторка присвятила своїй матері — харків’янці Клавдії Трубниковій, і дала назву харківському фестивалю, народженому у 2009 році. Саме ця історія лягла в основу ідеї фестивалю — щороку збирати у Харкові знаменитостей світового кінематографа, чиє коріння пов’язане з Харковом.

На алеї зірок була “долоня” легендарного французького актора Алена Делона (08.11.1935-18.08.2024) – особистості світового масштабу, якого пам’ятають і люблять мільйони, особливо ми українці, адже саме в Харкові понад 10 років відбиток його долоні, що був розміщений на алеї зірок кінофестивалю “Харьковская сирень” приміряли харків’яни та гості міста.

З початком війни його серце не мало спокою. Легенда Франції, Ален Делон, чітко висловив свою прихильність і підтримку Україні та українцям. Він брав інтерв’ю у Президента України Володимира Зеленсько, він декламував вірші Тараса Шевченка, він мріяв приїхати в нашу країну святкувати перемогу…

Чому хтось викреслив пам’ять про Героя Франції – легендарного французького актора театру та кіно Жан-Поль Бельмондо (09.04.1933-06.09.2021). Великий офіцер і Командор ордену Почесного легіону, ордену «За заслуги» та ордену мистецтв та літератури, кавалер ордена Леопольда I, володар премії «Сезар», Золотої пальмової гілки канського кінофестивалю, премії «Золотий лев» за внесок у світовий кінемотограф та багато інших нагород – він з першого погляду закохався в Харків та його мешканців…

“У мене просто чудові відчуття. Найголовніше, що тут напрочуд гостинні та добрі люди, а сам фестиваль мені здався дуже цікавим, добре організованим, і це справді видовищна подія. Всі заходи справили найкраще враження. Хочеться сказати: хай живе Україна та браво Україна”, – говорив Жан-Поль Бельмондо про Харків та його фестиваль “Харківський бузок”, що лише набирав оберти. (Докладніше у новині GX). Він мріяв повернутися… але не судолося…

А чим завинив перед містом знаменитий французький кіноактор та кінорежисер П’єр Рішар – людина з великим серцем, яка з перших днів війни підтримує Україну. Він засудив дії путіна та ще в квітні звернувся до нього з закликом припинити вторгнення в Україну. Як висловився кінозірка, воно перетворилося на масові вбивства та варварство, якому немає виправдань.
Рішар зізнався, що захоплюється мужністю українців. Актор щовечора дивиться новини та фотографії, через які його “переповнюють емоції”.

Чому зникла “долоня” красуні-зірки Мішель Мерсьє? Для неї Харків залишився світлим спогадом…

А ще Катя Ченко та Шарль Жерар (Франція)… Та ще громадяни Америки – Бі Джей Ворт (всесвітньо відомий кінокаскадер, парашютист, режиссер та сценарист), Ірина Борисова (художник-мультіплікатор, яка народилися у Харкові), Юджин Мамут (вчився і працював у Харкові), Родіон Нахапетов (відомий актор і кінорежисер з міста під Дніпром, який мав намір створити фільм про свою матір — українську вчительку Галину Антонівну Прокопенко (1922—1966).

З 24 митців, що залишили “свої долоні і серця” на Алеї зірок лише 8 були громадянами рф (і з перших днів повномасштабного вторгнення відомість про них було приховано з історії фестивалю).

Під час війни в чатах харківських соцмереж неодноразово підіймали питання про “Алею зірок”, але харківці відстоювали свою історичну гордість, тому “алею знесли по-тихому” – багато хто й досі не знає, що вона припинила своє існування…

Але ми віримо в могутність слова і силу духу гордих мешканців незламного Харкова!

Історія не повинна стиратися!

“Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців” – писав Олександр Довженко, який змусив світ говорити про українське кіно.

“Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього”, – казав Максим Рильський.

Він мріяв знову відвідати Україну: 18 серпня Харків згадує легендарного актора Франції (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Вранці 18 серпня 2024 року зупинилося серце неймовірної люди – в засвіт пішов легендарний французький актор Ален Делон.

Він народився 8 листопада 1935 року за 10 км від центру Парижа у місті Со… Зірку світового масштабу люблять мільйони, особливо ми українці, а в Харкові вже понад 10 років відбиток його долоні, що розміщений на алеї зірок кінофестивалю “Харьковская сирень”, яку приміряють харків’яни та гості міста.

З початком війни його серце не мало спокою. Легенда Франції, Ален Делон, чітко висловив свою прихильність і підтримку Україні та українцям. Він мріяв приїхати в нашу країну святкувати перемогу… Нажаль, доля вирішила інакше…

Фото та матеріал: GX, The Guardian, архів Вікторії Маренич

Музика їх з’єднала. Чуттєвий концерт мовою кохання лунав у Харкові (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Саме сьогодні, 14 липня, коли французи відзначають День взяття Бастилії (14 липня 1789 року) – символ боротьби за свободу та незалежність для народу Франції. пригадаємо яскраві дати і події…

А ви знали? В липні є дві цікаві дати пов’язані із Францією і її столицею – Парижем.
Зокрема, ще в 52 році до н. е. – була прийнята дата заснування “столиці світу”, так кілька століть поспіль називають Париж. Поселення існувало на цьому місці ще двома-трьома століттями раніше, але вперше про нього згадав римський полководець Гай Юлій Цезар у своїх «Записках про Галльську війну» саме 8 липня (докладніше в пості GX).

Сьогодні Париж – найелегантніша столиця Європи, серце адміністративного, культурного та політичного життя Франції, де проживає п’ята частина її населення.
А ще 14 липня Франція відзначала своє головне свято – День взяття Бастилії!

В Харкові вже стало доброю традицією до цього державного свята Франції об’єднувати наші волелюбні країни дружніми знаками підтримки.

Зокрема, 9 липня колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА підготував неймовірний концерт з 27 кращих французських творів. Концерт-перформанс «Je t’aime» («Я кохаю тебе»), за участю артистів оркестру та солістів опери, підготували лауреати міжнародних та національних конкурсів – режисер-постановник Олексій Дугінов та диригент-постановник Юрій Дяченко.

На сцені цього вечора сяяли зірки харківської опери: заслужені артисти України – Олена Старікова, Володимир Козлов, Алла Мишакова, Тамара Гармаш; лауреати міжнародних конкурсів — Юлія Антонова, Олександр Золотаренко, Вероніка Коваль, Вікторія Мостова, Микита Маринчака, Олексій Коноров; дипломанти міжнародних конкурсів: – Юлія Форсюк, Сергій Леденьов, а також талановиті виконавці Юрій Кудрявцев, Андрій Слободянюк, Вікторія Марініч, Андрій Панчишко, Віталій Манченко; чоловіче тріо артистів хору — Сергій Левицький, Кирило Тищенко, Валерій Тігієв. Акомпанував артистам оркестр СХІД ОПЕРА під орудою Юрія Дяченка,. Глядач почув соло у виконанні заслуженого артиста України Юрія Тарарака (труба), Наталії Бабарук (скрипка), Івана Бабарука (тромбон), Юрія Дяченка (кнопковий акордеон), Ярослава Роденка (бас-гітара), Георгія Зуба (саксофон), Максима Чуба (фортепіано).

Ведучими концерту були Олексій Грідасов та Валерія Григор’єва.

В програмі лунали:
1. Ф. Лей «Emmanuelle» (оркестр, соло Н. Бабарук (скрипка), І. Бабарук (флюгельгорн));
2. Рік Аллісон (з реп.Л.Фабьян) «Je t’aime» (Ю.Антонова);
3. Жак Брелем (з репертуару Даліди) «Ne me Quitte Pas»
(О.Золотаренко);
4. Луи Гульельми «la vie en rose» (з реп. Е.Піаф) (В.Мостова);
5. Вренсис Лемарк. «À Paris» (з репертуару Ів Монтан) (А.Панчишко);
6. П.Деланое (з реп. Дж.Дассен) «Salut» (А.Панчишко, Ю.Антонова);
7. Ф.Лей «Une historire d’amour» (О.Коноров соло + фо-но);
8. М.Легран «Les Parapluies de Cherbourg» (Шербурзькі парасольки) (А.Мишакова, М.Маринчак);
9. А.Поппом (з реп.М.Лафоре) «Manchester et Liverpool» (Т.Гармаш);
10. Ж.Косма «Les feuilles mortes» (Ю.Кудрявцев, Ю.Дяченко (баян));
11. С.Лама (з реп. Даліди) «Je suis malade» (О.Старікова);
12. С.Адамо «Тombe la neige» (С.Леденьов);
13. Н.Ланзберг (з репертуару Е.Піаф) «Рadam padam» (В.Коваль,
Ю.Дяченко (баян));
14. Ал. Верлен «Taka takata» (С.Левицький, К.Тищенко, В.Тігієв);
15. Ariel Ramirez «Alouette» («Жайворонок») (оркестр);
16. Мішель Берже «SOS D’un Terrien En Détresse» з мюзиклу “Старманія” (С.Судік)
17. Жак Рево,К.Франсуа «Comme d’habitude » (з реп. М.Матьє) (My Way) (В.Марініч);
18. Пьер Деланоє (з реп. Дж. Дассен) «Et si tu n’existais pas»
(Ю.Кудрявцев + гітара, ансамбль – Ю.Антонова, В.Марініч);
19. Дідьє Барбелів’єн (з реп. П.Каас) «Mademoiselle Chante Le Blues» (Ю.Форсюк, В.Карелов (труба));
20. Жан Дрежак, Юбер Жиро «Під небом Парижа» (А.Слободянюк, Ю.Дяченко (баян));
21. П.Карлі (з реп. М.Матьє ) «Pardonne-moi» (А.Мишакова);
22. Жорж Гарваренц (з реп. Ш.Азнавура) «Une vie d’amour» (Жіття у коханні) (В.Манченко, В.Марініч);
23. Дідьє Барбелів’єн (з реп. П.Каас) «Mon Mec a Moi» В.Коваль
24. М.Уілшоу «Les Champs-Elysées» (В.Манченко, А.Слободянюк,
ансамбль – С.Левицький, К.Тищенко, В.Тігієв);
25. П.Деланое (з реп. М.Матьє ) «Ciao Bambino Sorry» (О.Старікова);
26. М.Монно, Е.Піаф (з реп. М.Матьє, Е.Піаф) «L’hymne à l’amour»
(Гімн кохання) (В. Козлов та усі солісти);
27. Шарль Дюмон (з репертуару Е.Піаф) «Non je ne regrette» (усі солісти).

Цього вечора українці співали мовою кохання і грали музику незламної нації.

Адже саме французьку мову часто називають “мовою кохання”. Це пов’язано з її романтичним звучанням, мелодійністю та асоціацією з французькою культурою, відомою своєю романтичністю та любовними історіями. Французька мова багата на вирази для висловлення любові та ніжності, а також має багато красивих слів, які використовуються для вираження почуттів.
Це музика для закоханих і про них… Не випадково цьогоріч концертну програму відкривала чарівна пара з оркестру СХІД ОПЕРА, яку поєднала саме музика…

Наталя (скрипка) і Іван (флюгельгорн) Бабарук разом із оркестром заграли «Emmanuelle» (Ф. Лей).

Їх руки і губи торкалися музичних інструментів, а душі єдналися поглядом.

А як сяяли зірки…

Лауреатка міжнародних конкурсів Вероніка Коваль співає про кохання у ритмі серця…

Користуючись нагодою, щиро вітаємо з днем народження яскраву харківську артистку (зірка його святкує 11 липня). Вероніка має в своєму репертуарі багато французських пісень (докладніше в новині GX), дві з них глядач мав змогу почути на концерті. Квіти на концерті стали першими до особистого свята.

Кожен виступ був унікальним. В цей вечер, наче, завітав сам Шарль Азнавур із своїми чарівними супутницями і заспівав легендарну пісню про вічне кохання Джо Дассена…

Харківці стоячи оплесками і квітами дякували артистам ХНАТОБ за їх любов до глядача.

“Ні, я ні про що не шкодую…” – саме ці слова з репертуару легендарної французької співачки Едіт Піаф (Шарль Дюмон «Non je ne regrette»), передають відчуття кожного українця, який мріє про волю, в нас немає жалю за минулим – ми приймаємо життя таким, яке воно є!

Це й концерт став дарунком не лише Харкову і Україні, а й народу Франції, який нас підтримує у надскладні часи війни з рф. Адже 14 липня французи відзначають День взяття Бастилії (14 липня 1789 року) – символ боротьби за свободу та незалежність для народу Франції. Ця подія стала ключовим моментом Французької революції, символізуючи повалення королівського абсолютизму та початок нової епохи. Взяття Бастилії розглядається як символ національної єдності та гордості французів, що нагадує про важливість боротьби за демократію та права людини.
Віримо Богові та ЗСУ! Україна виборе своє право жити вільно!

До речі, 11 липня о 17.00 концерт знову на сцені СХІД ОПЕРА.

А ще колектив театру запрошує усіх на Summer Opera Fest — фестиваль найкращих вистав театру!

Вже завтра, 12 липня, о 16.00 в ХНАТОБ / Kharkiv Opera Loft Stage – балет-притча “Драконячі пісні” (квитки: на сайті театру).

У безмежному всесвіті народжуються дракони.
Одні сліпо блукають у темряві, інші з відвагою дивляться на зорі — якби ж вони знали, що кожна зірка береже спогад про тих, хто шукає істину.
Це історія про Тіамата й Анінотну — споріднені душі, які проходять шлях від злетів до зрад, від болю до прощення… І лише той, хто простив, здатен знову навчитися любити.
Аби зрештою знайти себе і знову одне одного.
Чарівна музика, глибока хореографія та метафоричний сюжет — усе це чекає на вас у виставі, яка зворушує серце.

Нагадаємо, нещодавно в Парижі Харків гідно представив митців України! Незламний Харків, як Місто Музики ЮНЕСКО, разом з понад 200 креативних міст світу, взяв участь у важливій конференції Мережі креативних міст ЮНЕСКО, яка відбулася 23-24 червня у Франції! (докладніше в новині GX).

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Лена Міршнікова

Stand with Ukraine. Огляд культурного життя Харкова у Парижі зворушив світ (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 08.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура.

Наше життя – це яскраві спогади, які ми можемо розділити із світом…

А ви знали? Ще в 52 році до н. е. – була прийнята дата заснування “столиці світу”, так кілька століть поспіль називають Париж. Поселення існувало на цьому місці ще двома-трьома століттями раніше, але вперше про нього згадав римський полководець Гай Юлій Цезар у своїх «Записках про Галльську війну» саме 8 липня (докладніше в пості GX).

Сьогодні Париж – найелегантніша столиця Європи, серце адміністративного, культурного та політичного життя Франції, де проживає п’ята частина її населення.

Саме в Парижі наприкінці червня Харків гідно представив митців України!

“З гордістю повідомляємо, що Харків, як Місто Музики ЮНЕСКО, разом з понад 200 креативних міст світу, взяв участь у важливій конференції Мережі креативних міст ЮНЕСКО, яка відбулася 23-24 червня у Франції!” – розповіли представники Департаменту культури міста Харків.

Харків презентували: в.о. директора Департаменту культури міськради Тетяна Мараховська та заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва міськради Юлія Згурська.

Останніми кадрами презентаці харківців стала гра найвідомішого скрипаля Харкова залуженого діяча мистецтв України Ігора Чернявського на найбільшій площі Європи, майдані Свободи, на тлі розбитої рашистами будівлі Харківської обласної державної адміністрації. А ще квіти від вибухів, якими нівичить вулиці Харкова росія…

Після презентації творчого надбання незламного міста на конференції у Франції, представники різних країн хотіли підійти, обійняти і підтримати представників української делегації.

Про це журналістці GX особисто розповіла в.о. директора Департаменту культури міськради Тетяна Мараховська.

Ця подія стала чудовою нагодою для обміну досвідом, ідеями та налагодження нових зв’язків з креативними містами з усього світу. Було представлено багату музичну спадщину Харкова, його сучасні музичні ініціативи та потенціал, який робить наше місто справжнім центром музичного життя України.

Участь у таких заходах підтверджує, що навіть у найскладніші часи музика залишається силою, що надихає та об’єднує. Харків продовжує звучати, і ми прагнемо ділитися нашою культурою з усім світом!

“Дякуємо організаторам за можливість бути частиною цієї глобальної креативної спільноти: це важливий крок для зміцнення міжнародних зв’язків та демонстрації незламного духу нашої культури!” – наголошують учасники події.

Фото та матеріал: Департамент культури мiста Харкова, архів Тетяни Мараховської, Наталія Бойченко, GX

Історичний факт: 15 червня про Харків-авіаційний говорив увесь світ

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? В цей день,15 червня, в 2003 році (на початку століття) Харків представляли як місто-один із лідерів світового авіабудування.

Харківський авіазавод представив на 45-му міжнародному авіаційно-космічному салоні Paris Air Show у передмісті Парижа (Франція) Ле-Бурже свої літаки Ан-140 та Ан-74ТК200.

Підчас війни рашисти , як свого часу фашисти, неодноразово обстрілювали, руйнуючи, завод-гордість Харкова….

Музика та релігія. Дива народжуються, коли мистецтво входить у життя кожного (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 19.09.2024. Опубліковано в Культура.

Кожна частина концерту торкалася душі і серця глядача.

До того ж люблячі глядачі так мріяли про цей виступ, що поділилися з артистами своїми інструментами – на сцені був рояль, власник якого був присутній на заході.

Відкривався концерт унікальним звучанням соло на трубі та джаз-тріо в акомпанементі – лунала “Toot suite for trumpet and Jazz piano” Клода Боллінга.

Про джаз кажуть, як про унікальний музичний жанр, в якому змішалися різноманітні стилі: традиційні афро-американські пісні та релігійні гімни, народні пісні Західної Африки, европейська класична та латино-американська музика. А ще, імпровізація є головною рисою, що відрізняє джаз від інших музичних жанрів.

Отож бо в першій частині лунала музика французського джазового піаніста та композитора Клода Боллінга, якому належить близько 100 творів, багато з яких звучали у французькому кіно, в тому числі в “Борсалино (1970) з Аленом Делоном і Жан-Полем Бельмондо, “Поліцейської історії” (1975) і багатьох інших.

У другій частині вечора у виконанні артистів Академічного хору ім. В. Палкіна Харківської обласної філармонії (під орудою – Тетяни Герасимчук) лунали усі 6 частин популярного твору Мартіна Палмері «Misa a Buenos Aires» («Misatango»).

У ньому аргентинський композитор перемішав традиційне шестичастинне католицьке богослужіння латинською мовою зі стилістичними особливостями танго. Поєднання танго та молитви у кожного з присутніх викликає свої особливі відчуття…

“До мурах по шкірі…” – поділилася відчуттям ведедуча заходу Ольги Губко.

І не випадково, адже цей твір став неймовірно популярним навіть у вірян: у 2013 році його виконали на Міжнародному фестивалі сакрального мистецтва у Ватикані. Того ж року виконанням Misatango відзначили інтронізацію колишнього кардинала Буенос-Айреса, який став Папою Франциском.

До речі, захід зібрав шанувальників музики від самих маленьких до зіркових осіб Харкова. На заході був присутній з донькою Марією сам директор та головний диригент Харківської обласної філармонії – заслужений діяч мистецтв України Юрій Янко.

Дякуємо за яскраву музику у незламному місті. Віримо Богові та ЗСУ! На Україну чекає перемога і запальний концерт до неї!

Фото, відео та матеріал: організаторів фестивалю, GX, Наталія Бойченко

Попри все, в центрі Харкова вируватиме французька та аргентинська музики (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.09.2024. Опубліковано в Культура.

Вже цієї неділі, 15 вересня, о 17.00 в артсховищі A-SHO (вул. Квітки-Основ’яненка, 12) на кожне палке серце чекає дивовижний вечір в атмосфері ніжності та пристрасті одночасно.

Музика Франції та Аргентини доторкнеться до сердець усіх гостей.

В програмі заходу:

1 відділення – Клод Боллінг “Toot suite for trumpet and Jazz piano”.
Ви почуєте унікальне звучання сольної труби та джаз-тріо в акомпанементі, які часто гратимуть паралельно в різних стилях, додаючи особливий шарм (класичне та барокове звучання, яке переходить в джаз-вальс, свінг, бі-поп, польку, марш, джаз-баладу і знову повернення в класику), погодьтесь це вартує вашої уваги.

2 відділення – Мартін Палмері «Misa a Buenos Aires» («Misatango»).
Традиційна католицька меса у гармонійному поєднанні з чуттєвим та пристрасним символом Аргентини – танго, закружляє вас у палких ритмах, щедро даруючи вир бурхливих емоцій.

А унікальне поєднання баяну зі струнним квінтетом підкреслить силу та велич звучання кожної частини меси у виконанні артистів Академічного хору ім.В.Палкіна Харківської обласної філармонії та запрошених гостей.

Артисти запрошують разом радіти і сумувати, проживати, переживати, любити, мріяти та звичайно молитись про мир!

“Адже вони творять з любов’ю!” – обіцяє Тетяна Герасимчук.

Квитки за посиланням в новині GX та в касі серві за адресою: вул. Отакара Яроша, 25а (ТЦ “LETO”, Пн-Сб: 13:00 – 19:00, Нд: Вихідний).