Перейти до основного вмісту

Позначка: фестиваль

Харків у XXI столітті. 22 травня відбулося відкриття ІІІ Міжнародного фестивалю «Харківський бузок»

22 травня 2011 року відбулося відкриття ІІІ Міжнародного фестивалю «Харківський бузок». Фестиваль тривав до 25 травня. У ньому брали участь понад сто режисерів із шести країн світу.

У фестивалі взяла участь Почесний Президент «Харківського бузку» Мілен Демонжо. А крім цього до Харкова приїхали відомі французькі актори Жан-Поль Бельмондо та П’єр Рішар.

Свого часу Бельмондо був одним із найпопулярніших іноземних акторів серед кіноглядачів Харкова та України. Картини за його участю – «Чудовисько», «Хто є хто», «Приватний детектив», «Професіонал» та багато інших незмінно ставали хітами кінопрокату.

Не менш відомим був один із найкращих коміків світового кінематографу – Рішар, картини, за участю якого – “Іграшка”, “Високий блондин у чорному черевику”, “Укол парасолькою” та інші – стали класикою комедійного кіно.

 

22 травня 2013 року Харків став місцем проведення фінального матчу чергового розіграшу Кубку України. На поле вийшли донецький «Шахтар» та одеський «Чорноморець».

Стадіон був заповнений повністю. Глядачі розкупили усі 40 тисяч квитків.

Поєдинок завершився впевненою перемогою донеччан.
Відзначилися Фернандіньо, Тейшейра та колишній гравець харківського “Металіста” Тайсон.

Харків у XXI столітті. 18 травня яскраві події з життя міста (фото, відео)

18 травня 2004 року в Харкові завершилася унікальна культурна подія – перший міжнародний фестиваль лялькових театрів та сценічної анімації Anima.

До харківських лялькарів в гості приїхали театри з різних країн світу.

Перше місце виборов театр з Нідерландів «Magisch Theaterje».

 

Друге місце журі присудило театру з Італії, який виступив із виставою «Pulcinella e l’organetto».


А на третьому місці опинився харківський «San-San-театр» із постановкою «Щедрий вечір».

18 травня 2004 року в Харкові презентували бойовий модуль «Грім», створений у Харківському конструкторському бюро з машинобудування ім. Морозова. Модуль «ГРІМ» був призначений для поразки живої сили, боротьби з броньованою технікою, вогневими точками і низькошвидкісними цілями противника. Модуль встановлюється на легкі бойові броньовані машини (БТР-60/70/80, БТР-3Е, МТ-ЛБ, М-113, БМП-2 та інші) підвищення вогневої мощи.

Модуль «ГРІМ» був оснащений гарматою калібром 30 мм, кулеметом калібром 7,62, протитанковим ракетним комплексом та гранатометом.

18 травня 2005 року в Харкові на площі Свободи встановили пластмасове серце – у формі логотипу «Євробачення». Неонову конструкцію розміром два на чотири метри привезли із Києва.


Раніше ювілейний – 50-й – пісенний конкурс офіційно відкрився на столичному майдані Незалежності.
Усього країною було встановлено 6 таких постатей.
Кульмінацією шоу у Харкові та ще 5-ти містах країни стало синхронне запалювання символічних сердець.

До речі, в 2025 році 18 травня стали відомі переможці “Євробачення-2025”. Перемогу здобули артисти з Австрії – JJ отримали 436 балів від журі та глядачів у фіналі конкурсу.
Україна посіла 9 місце.
Нагадаємо, цьогоріч у конкурсі Україну представляв гурт Ziferblat із піснею Bird of Pray.


18 травня 2010 року відбулося закриття ІІ Міжнародного кінофестивалю «Харківський бузок».

Призи кінофестивалю «Харківський бузок» отримали роботи українських, французьких та інших кіномайстрів. Але гран-прі фестивалю залишилось у Харкові.
Гран-прі отримав фільм «Человечкин» режисера Руслана Нікуліна, місто Харків.
Приз симпатій глядачів також отримав харків’янин Ілля Довгаль за фільм «Ми з тобою схожі».

 

18 травня 2014 року в футбольній команді “Металіст” з’явився новий головний тренер.
18 травня відбулася остання гра «Металіста» цього сезону. Перемігши полтавську “Ворсклу”, команда остаточно посіла третє місце у чемпіонаті України. Після матчу керівництво клубу представило постійного тренера – Ігоря Рахаєва.


За фактом у харківському футболі завершилася доба Мирона Маркевича.

18 травня 2022 року у місті Канни (Франція) кіт-блогер Степан із Харкова отримав нагороду World Influencers and Bloggers Awards.

На заході Степан, як справжній джентльмен, був у метелику. Вона була виконана у патріотичних синьо-жовтих тонах. Фотографії з церемонії розміщені на сторінці харківського кота-блогера в Instagram. На нього зараз підписано понад 1,3 млн осіб.

Степана на нагороду номінували ще 30 березня 2022 року, зазначивши, що він зібрав понад 10 тис. доларів допомоги для тварин, які постраждали через війну в Україні.

World Influencers and Bloggers Awards – це церемонія, де відзначають успішних блогерів з усього світу. 2022 року захід був присвячений збору допомоги для України.

Раніше GХ інформував, що відома співачка Брітні Спірс опублікувала на своїй сторінці в Instagram фото харківського кота Степана. Також смугастий харківський блогер знявся у рекламі сумочок бренду Valentino.

Через тиждень після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Степан та його господиня Ганна евакуювалися з району Північної Салтівки до Франції.

Харків у XXI столітті. 14 травня – завершився IV Міжнародний фестиваль короткометражного кіно «Харківський бузок» (фото)

А ви знали? Саме 14 травня завершився IV Міжнародний фестиваль короткометражного кіно «Харківський бузок» («Харьковская сирень»).
Доречі, в різні роки фестиваль різнився і в датах. Це залежало, передусім, від можливостей гостей із Франції. Проте, організатори свята завжди намагалися прив’язатися до 17 травня – це день народження мами Мілен Демонжо – харків’янки Клавдії Трубнікової.
До речі, назву фестивалю подарувала книга французької актриси Мілен Демонжо “Харківський бузок”, яку вона присвятила матері – уродженці Харкова Клавдії Трубніковій ( докладніше в новині GX).

«Вона увійшла до кімнати, окинула всіх поглядом і одразу підійшла до мене зі словами: «Це ви з Харкова? Ми з вами схожі! Її мама, Клавдія Трубнікова, була харків’янкою. Свого часу сім’я перебралася до Франції і з матір’ю у Мілен були складні стосунки. У 13 років вона пішла з батьківського дому – стала улюбленою музою Крістіана Діора та почала будувати кар’єру у сфері моди та кіноіндустрії. А коли її мама захворіла (у неї була онкологія), Мілен все покинула і повернулася додому, щоб доглядати її. Проводячи з матір’ю багато часу, актриса почала записувати її спогади про життя у Харкові. Так народилася книга Демонжо про Клавдію Трубникову, яку вона назвала “Харківський бузок”. У розмові Мілен зізналася мені: пообіцяла матері перед смертю, що обов’язково побуває в її рідному місті. Повертаючись до Харкова, я вже точно знала, що привезу сюди Мілен Демонжо і просто в літаку почала продумувати програму, а потім зрозуміла, що потрібно робити щось масштабніше – фестиваль кіно», – ділилася спогадами з GХ співголова оргкомітету Міжнародного кінофестивалю «Харківський бузок», керівник ГО «Міжнародний кінофестиваль «Харківський бузок», заслужений журналіст України Вікторія Маренич.

Докладніше про Міжнародний фестиваль короткометражного кіно «Харківський бузок» у новині GХ.

 

А ще 14 травня в 2005 році у Харкові відкрили меморіальну дошку Марину Дрінову – першому професійному болгарському історику.

Дошку встановлено на будівлі старого корпусу каразинського університету на Університетській вулиці.
Також Харківський національний університет отримав Золоту медаль ім. М. Дрінова.
Доречі, в 1980 році уряд Болгарії в ознаменування багаторічної співпраці нагородив Харківський університет орденом Кирила та Мефодія першого ступеня.
Довідка. Марін Дрінов (1838-1906) – болгарський історик та філолог, громадський діяч болгарського національного відродження, один із основоположників болгарської історіографії, перший президент Болгарського літературного товариства (нині Болгарська академія наук). Один із батьків-засновників відродженої у 1878 році Болгарської держави. Багато років він працював та викладав у Харківському університеті, віддавши першому в Україні університету 33 роки свого життя та діяльності, три десятки з них очолював кафедру слов’янознавства.
Помер у Харкові 13 березня 1906 року.Меморіальна дошка пам’яті Юрія Холіна – доктора хімічних наук, лауреата Державної премії України у галузі науки та техніки, першого проректора Харківського національного університету імені В.М. Каразіна – 14 травня 2021 року з’явилася у Харкові. Її розмістили на фасаді будівлі школи №136, яку закінчив свого часу (ред. – вулиця Велика Панасовська, 39).

«Це була дуже неординарна і яскрава людина, яка зробила себе сама. Але при цьому він був дуже скромним, ніколи не випинався і, напевно, тому багато хто його любив і поважав. Життя влаштоване так, що люди потроху забувають про тих, що пішли, з роками згадують їх рідше, але у випадку з Юрієм Валентиновичем все навпаки. Про цю людину пам’ятають, по ній досі дуже журяться, і сьогоднішній захід є доказом цього», – зазначив секретар Харківської міської ради Ігор Терехов (на той час).

У свою чергу ректор Каразинського університету Віль Бакіров (на той час) наголосив, що саме завдяки таким людям як Юрій Холін, Харків має статус столиці науки, освіти та студентства.

«У нього багато регалій – доктор наук, професор, заслужений діяч науки та техніки, лауреат Державної премії України, але, мабуть, найголовніші регалії – це його шляхетність, честь, гідність, найвищий інтелект та інтелігентність. Нам його не вистачає. Він залишив по собі неймовірно яскравий слід в історії університету, у долі дуже багатьох людей», – наголосив Віль Бакіров.

Довідка. Юрій Валентинович Холін народився 4 квітня 1962 року в Харкові.

1984 року закінчив Харківський державний університет. З 1987 працював в університеті.

1987 року захистив кандидатську, 2000 р. – докторську дисертацію. Фахівець у галузі фізичної хімії поверхні та хемометрії. Ним створено новий науковий напрямок – кількісний фізико-хімічний аналіз комплексоутворення на поверхні функціоналізованих гібридних мінералів.

Юрій Холін – автор понад 300 наукових та науково-методичних праць. Під його керівництвом було захищено шість кандидатських дисертацій, одна докторська та дисертація на ступінь доктора філософії (Бразилія).

4 квітня 2017 року Юрію Холіну виповнилося 55 років, а 1 травня – він раптово помер.

Незламні митці цьогоріч дарують Харкову свої фестивальні виступи (фото, відео)

Вже 2 травня KharkivMusicFest-2025 відкриє легендарний Національний ансамбль солістів «Київська  Камерата»  з Богданою Півненко (всесвітньовідомою скрипалькою, яка першою привезла музику до воєнного Харкова у 2023 році), а закриття фестивалю відбудеться 10 червня виступом Президентського симфонічного оркестру.

У Харкові, крізь гул шахедів та вибухи ракет, ми чуємо серцебиття незламного міста— і в унісон йому знову звучить музика, яку дарує Kharkiv Music Fest.

KharkivMusicFest-2025: Мистецтво, що відлунює в серці війни.

Тема Kharkiv Music Fest-2025 —«Коди відродження»— буде осмислена через емоційний, інтелектуальний, соціальний і духовний коди та репрезентована через різні жанри мистецтва – музику, театр, кіно тощо. Організатор фестивалю — фонд громади Харкова «Толока».

Заходи фестивалю відкриті для всіх охочих за умови попередньої реєстрації. Дізнаватися про фестивальні заходи та новини можна на сторінці фейсбук.

«Тема «Коди відродження» особливо близька нам. Харків загоює рани та прикрашає себе то квітами, то фантастичними декораціями попри намагання ворогів загнати нас у морок і безнадію; відновлюються будівлі, відбудовуються виробництва, а ми з командою фестивалю, у свою чергу, намагаємось відродити та урізноманітнити культурне життя, подарувати незламним харків’янам яскраві емоції та прекрасні почуття, що є життєдайним ресурсом для того, щоб вистояти,наголощує виконавча директорка фестивалю Марія Горбонос – Саме зараз важливо говорити про відродження, бо культура — це те, що не дає зламати націю, що гуртує людей, допомагає формувати нові сенси. Саме зараз час перевідкривати для себе наше багате культурне надбання, яке має світовий рівень, і впливати на те, щоб воно набуло ще й світового значення. Відродження культури — це не розкіш, яку ми зможемо собі дозволити після перемоги, а один із факторів, що наближає нашу перемогу».

А ви знали? Саме 1 травня в 2024 році вперше за три роки на фестивалі Kharkiv Music Fest виступав Дитячий симфонічний оркестр.  “Це мій улюблений проект!” – наголошував президент фестивалю Сергій Політучий і з радістю поділився яскравим уривком виступу дітей, який було заснято журналісткою GX.

«Якщо дивитись масштабно, то відродження – це загальнонаціональна метафора, бо раз по разу сама Україна, попри усі загрози, відроджується як фенікс, і наші коди – символи ідентичності, що маркують шлях до незалежності та свободи. Процес відродження української культури, нації триває просто зараз, і фестиваль є одним з його інструментів, який допомагає репрезентувати унікальність та багатство нашої культури, популяризувати її та розширювати горизонти, зрештою, формувати культурну екосистему, яка взаємодіє з аудиторією і впливає на майбутнє» – підкреслює Президент KharkivMusicFest Сергій Політучий в інтнрв’ю перед початком фестивалю в 2025 році.

Довідка. Kharkiv Music Fest – один із найочікуваніших музичних фестивалів міста. 

Зіркові солісти «Київська Камерата».

Богдана Півненко — народна артистка України, лауреатка Шевченківської премії, одна з провідних українських скрипальок, амбасадорка та справжній друг KharkivMusicFest. Богдана народилася в Харкові, і її участь у фестивалі сповнена особистого змісту та глибокої підтримки для рідного міста. Саме вона першою після повномасштабного вторгнення зголосилася приїхати у 2023 році до воєнного Харкова і виступити з Фестивальним оркестром на концерті-відкритті, а потім прикрасила своєю творчістю відкриття KharkivMusicFest-2024. Її повернення у 2025 році — це потужний жест підтримки, вірності місту та культурі.

Юліан Мілкіс — всесвітньо відомий канадський кларнетист, виконавець класики та джазу; учень легендарного Бенні Гудмана, володар неповторного стилю, що поєднує віртуозність, глибину й експресію. Грав сольні концерти з Торонтським симфонічним оркестром, Камерним оркестром Вівальді, Едмонтонським симфонічним оркестром, Симфонічним оркестром Ліону, Сеульським симфонічним оркестром тощо.

Катерина Супрун — заслужена артистка України, альтистка, активна промоутерка української музики в Україні та за її межами.

Програма концерту об’єднує три масштабні твори видатних композиторів сучасності. Представлені твори двох українських авторів: Валентина Бібіка — класика української музики, одного з лідерів харківської композиторської школи, гордості Харкова та Олександра Родіна – популярного, досвідченого автора.

Ексклюзивною «родзинкою» концерту стане прем’єрне виконання в Україні «Листів до друзів» — глибоко особистого циклу Гії Канчелі, геніального сучасного композитора, чия музика звучить на всіх континентах у виконанні найкращих оркестрів і солістів світу.

Гія Канчелі «Листи до друзів» — зворушливий твір для кларнета з оркестром, який сам композитор назвав «музичними листами до втраченого світу». Цей унікальний музичний цикл складається з 25 мініатюр — кожна з них є своєрідним музичним посланням композитора до близьких друзів-співвітчизників: художнику Тенгізу Мірзашвілі, режисеру Георгію Данелію, драматургу Резо Габріадзе (йому присвячено «лист» на основі мелодії з фільму Кін-дза-дза, до якого він написав сценарій), а також Вахтангу Кікабідзе, Нані Брегвадзе та багатьом іншим.
Версія для кларнета з оркестром — присвята Юліану Мілкісу, який буде солістом концерту.

Валентин Бібік, Симфонія-концерт для скрипки й альта —
один із найзначніших творів харківського композитора світового рівня, що поєднує модернізм і глибоку емоційність. Даний твір не виконувався у Харкові з моменту його написання у 1986 році.

Олександр Родін «Після прочитання Лавкрафта» — містичний, атмосферний твір для струнних, натхненний творчістю класика жахів, який переносить слухача у світ тривожних видінь і філософських роздумів. «Після прочитання Лавкрафта» взагалі ніколи не звучав у Харкові, тож на слухачів чекає прем’єра!

Колектив новинного порталу GX бажає організаторам фестивалю і його учасникам щасливої долі і творчих успіхів.

З нетерпінням чекаємо кожний виступ Kharkiv Music Fest-2025. Адже ворогу не вбити нашу жагу до життя!

Ключові події Kharkiv Music Fest на афіші.

Цьогорічна програма фестивалю складається з понад 12 подій, кожна з яких обіцяє стати для відвідувачів яскравим емоційним досвідом. Це концерти, кінопокази, арттерапевтичні заходи та «нічні» читання, що об’єднують минуле й сучасність, класику та джаз, дитячу й дорослу аудиторії.

Основні події фестивалю:

2 травня – концерт-відкриття. Національний ансамбль солістів «Київська Камерата». Солісти – народна артистка України, лауреатка Шевченківської премії Богдана Півненко (скрипка), заслужена артистка України Катерина Супрун (альт), Юліан Мілкіс (кларнет, США). Диригент – Олег Маринченко. У програмі: «Листи до друзів» для кларнета з оркестром ГіїКанчелі, виконання Симфонії-концерту для скрипки й альта з оркестром Валентина Бібіка – харківця і композитора світової слави, а також твір Олександра Родіна «Після прочитання Лавкрафта» для струнних.

4 травня – КОД_ВДЯЧНІСТЬ. Сольний концерт Юліана Мілкіса (кларнет, США). MemoryГіїКанчелі (до 90-річчя з дня народження композитора). Показ фільму (останній фільм за життя композитора) та презентація сольних творів, присвячених Ю.Мілкісу. Фортепіано – Максим Шадько. Ведуча – Юлія Ніколаєвська.

5 травня – КОД_ГАРМОНІЯ. Концерт ансамблю ранньої музики ХНУМ імені І.П.Котляревського з творами К.Монтеверді, Й.С.Баха, Ж.Б.Люллі, Ж.Ф.Рамо. Керівник – Олексій Фартушка. Солісти – Ігор Тарновецький (теорба), Дмитро Запорожан (контратенор), Віра Литовченко (барокова скрипка), Олексій Терновий (лютня). Ведуча – Юлія Ніколаєвська.

7 травня – КОД_ТИША. ВАЛЕНТИН СИЛЬВЕСТРОВ авторський концерт. Виконавці: Мирослава Которович (скрипка), Наталія Строчан (фортепіано) «Серенада» (2009) для скрипки соло, «Пасторалі» для скрипки та фортепіано у 9 частинах attacca (2020), присвята Бетховену «Hommage à J.S.B.» для скрипки та фортепіано в 3 частинах (2009), Соната для скрипки та фортепіано «PostScriptum» (1990, 1 ч.), «Колискова» і «Серенада» (2004), «Баркаролла» та «Музичний момент» з циклу «Пісні без слів» (2004).

11 травня – КОД_ДОСВІД. Концерт«Міські симфонії». Показ рідкісних історичних кадрів 1906 – 1930 років про Харків та Відень у супроводі фортепіанних імпровізацій австрійського композитора та музиканта Флоріана К. Райтнера та українських музикантів: джазового піаніста Сергія Давидова та мультиінструменталіста Дениса Мороза (губна гармоніка).

13 травня – КОД_НАДІЯ. Концерт Дитячого оркестру KharkivMusicFest. У програмі твори А.Кореллі, А.Вівальді, Д.Гарета, Ю.Шевченка, К.Сен-Санса.

28 травня – КОД_ТРАДИЦІЯ. Інтерактив гурту «Муравський шлях».

4 червня – КОД_РЕФЛЕКСІЯ. «Бажан звучить: Нічні концерти». Спікери: Сергій Жадан, Ярина Цимбал, Юлія Ніколаєвська. Акторка Наталія Цимбал. Музиканти: Ігор Чернявський (скрипка), Станіслав Калінін (фортепіано), Юлія Радкевич (вокал), Мар’яна Чернявська (віолончель), Олександр Кулик (гітара), хор Харківської обласної філармонії.
Презентація тому поезій М.Бажана від видавництва Vivat. Твори М. Леонтовича, Е. Віла-Лобоса, Едіт Піаф, Б. Лятошинського, Я. Сибеліуса, Ф. Шуберта.

6 8 червня. КОД_ЕМПАТІЯ. KharkivArtTherapyDays-2025.Арттерапевтичнийвікенд «KharkivArtTherapyDays», який поєднає різні активності та майстер-класи. Заходи вікендунасамперед орієнтовані на дітей ідорослих, які потребують психоемоційної підтримки для подолання проявів стресу, зумовленого війною. І саме арттерапія є чудовим методом, який допомагає через творчість зазирнути всередину себе, розкрити та задіяти внутрішні ресурси.

10 червня – закриття фестивалю. Концерт Президентського симфонічного оркестру. Людвіг ванБетховен – Симфонія №3 «Героїчна». Олег Безбородько – «Симфонія Незламності». Диригент – Максим Гусак.

«Ми обирали кожен твір, кожного виконавця, як обирають слова для важливої розмови. У ці часи хочеться говорити не лише про біль, а й про надію, витривалість і світло, яке завжди приходить після темряви –  підкреслила програмна директорка Kharkiv Music Fest Юлія Ніколаєвська. – Від початку повномасштабного вторгнення команда фестивалю постійно шукала нові формати. Так у 2022 році був «Концерт поміж вибухами» – як виклик війні та презентація нашої стійкості, у 2023 на фестивалі «Харків – місто нових сенсів», ми разом дивились у майбутнє рідного міста, у 2024 – тема «Слухати. Чути. Відчувати» про важливість спільномови почуттів та відчуттів. Тема цьогорічного фестивалю «Коди відродження» традиційно осмислена поліжанрово – через музику, візуал, театр, перформанс, медіа – та через «коди» – емоційний, інтелектуальний, соціальний, духовний тощо. Для фестивалю перший з таких кодів – відродження культурне, своєрідна «перепрошивка» національного коду, що спонукає до знання власних коренів і традицій».

Як зазначають організатори, протягом фестивалю на гостей чекатимуть численні події, серед яких оркестрові та камерні концерти, інтерактиви, театральні вистави, покази фільмів і зустрічі з відомими митцями.
У програмі можливі зміни.

За словами організаторів, усі заходи фестивальної програми проходитимуть із дотриманням норм безпеки.

Детально ознайомитись з програмою фестивалю можна на сайті KharkivMusicFest або на сторінці проэкту в фейсбуці

Контактні особи.
PR-директорка Ірина Пелипко ((097) 938-87-72, press@kharkivmusicfest.com).
PR-менеджерка фестивалю – Ірина Петрушенко ((097) 938 -87 -7-2, press@kharkivmusicfest.com).
Заходи відкриті для всіх охочих за умови попередньої реєстрації. Дізнаватися про фестивальні заходи та новини можна на сторінці фейсбук.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Kharkiv Music Fest

Любов до мистецтва і дітей об’єднує харківців по усьому світу: відома арфістка вміє дивувати (фото, відео)

І знову в Харкові лунатимуть звуки чарівної арфи…

Вже сьогодні, 9 квітня о 18.00, відбудеться благодійний концерт французької, валлійської та української музики (беспечний простір «A-Sho» на Квітки-Основʼяненко, 12). Гості заходу почують чарівних арфісток – Вероніку Лемішенко й Ларису Клєвцову та відомого харківського піаніста-органіста – Станіслава Калініна.
В програмі виступу твори відомих світових авторів: Каміля Сен-Санса, Сезара Франка, Марселя Турньє, Валерія Антонюка, Євгена Андрєєва, Миколи Фоменка.
Познайомить слухачів з життям та творчістю композиторів ведуча концерту Ольга Губко.
Вхід за благодійними внесками!

А ви знали? Вероніка Лемішенко і її мати Алла народилися у березні (21 та 26 числа), з відси їх жага до життя, як у перших квітів весни. Жінки-благодійниці навіть на день народження запрошували дарунком прийняти участьу благодійному виступі у Харкові.

А ще саме Вероніка Лемішенко (випускниця Харківського державного музичного ліцею (вул. Благовіщенська, 19 )) і її благодійний фонд допомоли отримати дітям Харкова довгоочикуване диво  – власний орган «BENEDIKT»!

Дкладніше про подію розповів керівник закладу заслужений діяч мистецтв України Олег Орищенко.

“Напередодні Різдвяних свят з гуманітарним конвоєм із Німеччини до Харківського державного музичного ліцею приїхав орган «BENEDIKT». Випускниця нашого ліцею, відома арфістка та волонтерка Вероніка Лемішенко після Конференції ЕМСУ в місті Вільнюсі, познайомила нас з Сілке Айххорн та її чоловіком Ханесом Вайнігером, які свого часу отримали в дарунок орган від Бенждаміна Ді-Куаля. Вони зберегли його і підтримали ідею Вероніки Лемішенко дарування органу нашому ліцею. Організував транспортування адвокат Єнс Штайніген керівник благодійної організації Athlets for Ukraine e. V. Опікувався доставкою органу Валерій Онучін, та Благодійна організація “БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “УКРАЇНА ЗАВЖДИ РАЗОМ”. Ми завдячуємо всім за підтримку і можливість навчати учнів ліцею грі на органі. – наголосив Олег Володимирович і навіть зіграв власноруч на новому інструменті, а ще додав, що отриманий Харківським державним музичним ліцеєм дарунок від друзів з Німеччини, став не тільки інструментом для навчання дітей, але й прикрасою великої зали закладу. Щоб досягти величності його звучання в залі необхідно було обладнання для підсилювання звуку і його теж допомогли зробити. На останок Олег Володимирович навіть зіграв власноруч на новому інструменті.

Трохи цікавого про новий орган Харкова від заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова

А ось так новий орган Харкова оживає від дотику заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова.

В будинку, де здійснюють мрії дітей, у виконні викладачів Харківського державного музичного ліцею лунав дует «короля» музики (за новим органом Станіслав Калінін – соліст Харківської обласної філармонії) та «чарівної арфи» (за інструментом Лариса Клєвцова).


Це  відео облетіло увесь світ…

Кажуть, скрипка – «королева» оркестру, а орган – «король» музики. Отож бо королевська чета лунала на презентації неймовірного дарунку Харківському державному музичному ліцею. За новим органом Станіслав Калінін (соліст Харківської обласної філармонії) та його колега і друг – лауреат міжнародних конкурсів скрипаль Дмитро Амстібовський.

“Як би свого часу в школі був такий інструмет, я б почав грати на органі рків на 15 раніше”, – з радістю за своїх учнів наголосив відомий харківський органіст Станіслав Калінін. На святковому заході в Харківській спеціалізованій музичній школи.
Видатний музикант представив свого учня, який допомогав йому на виступі, розповів, що вже є 4 учня в новому класі органістів, розповів про особливості творчості та свої плани.

Того святкового дня у концерті брали участь Станіслав Калінін (головний органіст ХОФ), Дмитро Морозов (головний диригент ХНАТОБ ім. М.В.Лисенка), викладачі ХДМЛ  Дмитро Амстібовський, Лариса Клєвцова, Вікторія Карєлова та ліцеїсти.
Трохи подробиць з урочистої зустрічі з нагоди визначної події для музичного світу дітей Харкова.

Більше фото з заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

А ще нагадаємо, в 2024 році чуттєвий проєкт арфістки стартував саме в Харкові, де й народилася його ідея. З перших днів існування фестиваль збирає поціновувачів гри на арфі і не тільки…

Дата першого виступу припала на містичну дату – п’ятницю 13-те. Захід і справді був містичним, адже в кульмінаційний момент під час виконання фінального твору, «Ніч яка місячна» в аранжуванні композитора Їржі Тртіка (Чехія), наче від болю за війну сучасну, гучним вибухом розірвалася струна арфи. Але це не завадило справжнім майстрам дограти композицію під вибух оплесків глядача.

Квіти і подяку за чуттєву музику отримали виконавці та організатори заходу.

Кажуть, арфа – то душа поета… А ви знали? Більшість дослідників старої музики вважає Єгипет батьківщиною арфи. Але з ними сперечаються греки, адже саме на арфі грав Орфей – син річкового бога, фракійського царя Еагра (за іншими міфами — Аполлона), та музи Калліопи. Орфей довів, що цей інструмент чарами своєї музики може повернути душу до життя… Саме це відбувалося на відкриті Х фестивалю “Арфові Барви” (у рамках проєкту B.R.A.N.D. New за підтримки «Креативної Європи»).

Чуттєві композиції лунали у виконанні Лариси Клевцової (арфа), Веронікі Лемішенко (арфа) та Станіслава Калініна (рояль). Їх гру доповнювали цікаві розповіді про авторів музичних творів і самі композиції від ведедучої заходу Ольги Губко.

Приємно було особисто побачити на виступі й Євгена Андрєєва – талановитого музиканта, який створював аранжування для акустичних інструментів та звукової доріжки творів.

Того вечора лунали: фантазія «Ой у вишневому саду» (Діана Шпильова), соната C-major, 1частина (Максим Березовський (ар. М. Топоровський)), Catrin Finch Hiraeth, «Harp’n’voice» (Євген Андрєєв, для арфи та звукової доріжки), Philip Glass Metamorphosis Two, Етюд (Сергій Борткевич), Ноктюрн (Валерій Антонюк), «Ніч яка місячна» (Jiri Trtik, в аранжуванні для акустичних інструментів та звукової доріжки).

Останній твір став найчуттєвішим… Біль сучасної реальності рве струни арфи, коли музика лунає під вий сирен…

«Я обрав для аранжування мелодію «Ніч яка місячна», тому що це проста і водночас наповнена змістом пісня про любов. Я висловлюю свою підтримку Україні у часи війни цим музичним посланням про людяність, любов та небайдужість”, – наголосив Іржи Тртік.

До речі, ця композиція чеського композитора Іржи Тртіка була написана раніше і виконувалася наживо в Празі.

Більше подробиць про учасників на офіційній сторінці фестивалю “Арфові Барви” (за посиланням).

До речі, новинний портал GX майже з перших кроків слідкує за яскравим дійством (докладніше в новинах GX).

Ми пам’ятаємо, як чуттєво завершився ІІ фестиваль і Вероніка Лемішенко запросила усіх чекати на нові зустрічі…

Отож бо до зустрічі на найкращих та найбезпечніших майданчиках України!

Довідка.  “Арфові Барви” — це міжнародний арфовий проект заснований у Харкові, Україна. Проект містить у собі конкурс, фестиваль, майстер-класи, концерти та інші музичні заходи.

Конкурс проводиться у різних вікових категоріях – від юних початківців до професійних арфістів.
У репертуарі – твори композиторів різних періодів*. Обов’язковими є твори українських авторів у кожній з вікових категорій.
Конкурс проводиться у два тури, фінал супроводжується оркестром*.

Майстер-класи мають два напрямки — робота з сольними творами та з оркестровими партіями. Уроки є відкритими для усіх бажаючих арфістів незалежно від того, беруть вони участь у конкурсі чи є учасниками інших заходів проекту “Арфові Барви”.

Концерти арфової музики є обов’язковою та найбільш важливою частиною “Арфових Барв”. Саме ці концерти дають змогу молодим арфістам показати себе, послухати інших учасників, розширити свої знання арфового репертуару, знайти нових друзів. До цього проекту належать і сольні концерти досвідчених виконавців, і загальні концерти юних учасників.

Арфа та орган – постійний абонемент Вероніки Лемішенко (арфа) та Станіслава Калініна (орган). Музиканти представляють слухачам як оригінальні твори, так і власні редакціі, створені спеціально для цього абонементу.

Концерт з оркестром – найбільш масштабний захід «Арфових Барв». Симфонічний оркестр Харківської обласної філармонії під керівництвом маестро Юрія Янка супроводжує фінал конкурсу та Гала-концерти фестивалів.

З архіву. Ідея започаткування проекту належала двом арфісткам, харків’янкам — Вероніці Лемішенко та Ларисі Клєвцовій. Ця ідея стала реальністю завдяки підтримці Валерія Алтухова – директора Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату та Юрія Янка – директора та художнього керівника Харківської обласної філармонії.

У 2006 році було проведено Перший відкритий конкурс арфістів, а до 2014 року сформувався багатонапрямковий проект, що вже мав власне ім’я – “Арфові Барви”. У 2017 році в рамках проекту відбувся I Міжнародний арфовий конкурс «Арфові Барви», заявки на участь у якому було надіслано з 9 країн світу.

* Крім категорії “Дебют” та I категорії

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Вероніка та Алла Лемішенко, організаторів фестивалю,  Харківська спеціалізована музична школа

У Харкові зберігається відбиток долоні всесвітньо відомого актора, який обіцяв повернутися до міста (відео, фото)

Пам’ятаємо! В цей чарівний весняний день, 9 квітня, світ згадує справжнього Професіонала, легендарного французького актора театру та кіно, Великого офіцера і Командора ордену Почесного легіону, ордена «За заслуги» та ордена мистецтв та літератури, кавалера ордену Леопольда I, володара премії «Сезар», Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю, премії «Золотий лев» за внесок у світовий кінемотограф та багатьох інших нагород – Жан-Поля Бельмондо! В 2023 йому мало виповнитися 90 років…

Понад десять років відбиток долоні неймовірно талановитого актора займає почесне місце поруч зі зліпками долонь його колег – французьких знаменитостей Мілен Демонжо і П’єра Рішара. 

Харків пам’ятає, як у травні 2011 року з аншлагом відбувся творчий вечір Бельмондо. Тоді актор приїхав до міста як почесний гість ІІІ Міжнародного фестивалю короткометражного кіно “Харківський бузок”. Півтори години він разом зі своїм другом Шарлем Жераром розповідав харків’янам про свої найвидатніші ролі. Про зйомки у фільмі “На останньому подиху”, який приніс Бельмондо світову славу і перших шанувальниць. Ділився кумедними історіями зі свого акторського життя. Переповідав, як не раз травмувався, виконуючи трюки у фільмах. 

Алея зірок у саду Шевченка. Харків, квітень 2023 рік

Він не приховував шаленого щастя від зустрічі з харків’янами та їхнім гостинним і красивим містом.

ІІІ Міжнародний фестиваль короткометражного кіно “Харківський бузок”. Харків. Травень 2011 року

ІІІ Міжнародний фестиваль короткометражного кіно “Харківський бузок”. Харків. Травень 2011 року

“У мене просто чудові відчуття. Найголовніше, що тут напрочуд гостинні та добрі люди, а сам фестиваль мені здався дуже цікавим, добре організованим, і це справді видовищна подія. Всі заходи справили найкраще враження. Хочеться сказати: хай живе Україна та браво Україна”, – говорив Жан-Поль Бельмондо про Харків та його фестиваль “Харківський бузок”, що лише набирав оберти.

“Я з величезним задоволенням повернуся до вас ще раз”, – щиро вірив французький актор понад десять років тому.

ІІІ Міжнародний фестиваль короткометражного кіно “Харківський бузок”. Харків. Травень 2011 року

На жаль, це був його перший і останній візит до Харкова. Але відбиток долоні, залишений ним на Алеї зірок у саду Шевченка, та теплі спогади від фестивальних зустрічей стали невіднятною частиною мистецького і культурного життя мирного Харкова.

 Алея зірок у саду Шевченка. Харків, 2012 рік

 Алея зірок у саду Шевченка. Харків, квітень 2023 рік

А так вітав зірку Харків у 2024 році…

 

На жаль, 6 вересня 2021 року пішов у засвіти актор, який мріяв повернутися до Харкова і яким продовжуємо захоплюватися, передивляючись вкотре культові фільмі з його ролями: “Професіонал” із безсмертним саундтреком Chi Mai (італ. “Хто б не…”) Енніо Морріконе, “Чудовий”, “Ас із асів”, “Чудовисько”, “Хто є хто?”, “Гра в чотири руки” та багато інших.

ДовідкаЖан-Поль Бельмондо – відомий французький актор театру та кіно. Народився 9 квітня 1933 року в Нейї-сюр-Сен (Франція), син паризького скульптора Поля Бельмондо. У 20 років вступив до Вищої національної консерваторії драматичного мистецтва. Після закінчення навчання розпочав професійну кар’єру на сцені.

Кінодебют Бельмондо відбувся у 1957 році у фільмі «Мольєр», але епізоди за його участю були вирізані перед виходом картини. Більш значна роль дісталася йому у фільмі «Будь красива і мовчи» (1958). Всесвітню популярність 26-річному акторові принесла роль безтурботного негідника Мішеля Пуакара у фільмі «На останньому подиху».

Наступного року Бельмондо зміцнив своє реноме, зігравши разом із Софі Лорен в оскароносному фільмі «Чочара».

Свої найкращі ролі Бельмондо зіграв у режисерів французької «нової хвилі»: Годара («Жінка є жінка», 1961), Луї Маля («Злодій», 1967), Франсуа Трюффо («Сирена з «Міссісіпі»», 1969), Клода («Доктор Пополь», 1972), Альона Рене («Ставіски», 1974).

Жан-Поль Бельмондо був одним із найуспішніших акторів Франції до 1986 року.

У 1987 Бельмондо повернувся на театральні підмостки після тривалої перерви з 1959 року і з цього моменту поєднував роботу в кіно і театрі.

2001 року Бельмондо переніс інсульт, відтоді припинив роботу в театрі та кіно. 2008 року відбулося повернення 75-річного актора на знімальний майданчик — він знявся у фільмі режисера Франсіса Юстера «Людина та її собака».

У лютому 2015 року Бельмондо оголосив про завершення своєї кар’єри у кіно.

Жан-Поль Бельмондо пішов із життя 6 вересня 2021 року на 89-му році життя.

Більше у пості на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Галина Половик, Наталія Бойченко, відкриті джерела

У перший день зими харків’яни з сумом згадують чарівну французьку актрису (фото)

Саме 1 грудня в 2022 році пішла в засвіти знаменита французька акторка і письменниця з харківським корінням, відома кіноманам своєю роллю у фільмі «Фантомас», Почесний президент Міжнародного кінофестивалю «Харківський бузок» Мілен Демонжо.

Вона померла у Парижі, про це повідомила радіостанція France Bleu Mayenne з посиланням на прессекретаря актриси.

«З глибокими переживаннями та великим сумом повідомляємо вам про смерть актриси Мілен Демонжо, яка сталася 1 грудня у віці 87 років», — було написано у пресреліз, поширеному від імені рідних покійної.

Мілен Демонжо – це найбільш французька харків’янка. Саме її любов до Харкова, звідки її коріння, подарувала місту Міжнародний фестиваль короткометражного кіно «Харківський бузок». Саме книга Мілен Демонжо «Харківський бузок», яку акторка присвятила своїй матері — харків’янці Клавдії Трубниковій, і дала назву харківському фестивалю, народженому у 2009 році. Саме ця історія лягла в основу ідеї фестивалю — щороку збирати у Харкові знаменитостей світового кінематографа, чиє коріння пов’язане з Харковом. 

Почесний президент Міжнародного кінофестивалю «Харківський бузок» Мілен Демонжо

і голова ГО «Міжнародний кінофестиваль “Харківський бузок”» Вікторія Маренич. Париж. 2017 р. 

«Вона увійшла до кімнати, окинула всіх поглядом і одразу підійшла до мене зі словами: «Це ви з Харкова? Ми з вами схожі!». Її мама, Клавдія Трубнікова, була харків’янкою. Свого часу сім’я перебралася до Франції і з матір’ю у Мілен були складні стосунки. У 13 років вона пішла з батьківського дому – стала улюбленою музою Крістіана Діора та почала будувати кар’єру у сфері моди та кіноіндустрії. А коли її мама захворіла (у неї була онкологія), Мілен все покинула і повернулася додому, щоб доглядати її. Проводячи з матір’ю багато часу, актриса почала записувати її спогади про життя у Харкові. Так народилася книга Демонжо про Клавдію Трубникову, яку вона назвала “Харківський бузок”. У розмові Мілен зізналася мені: пообіцяла матері перед смертю, що обов’язково відвідає її рідне місто. Повертаючись до Харкова, я вже точно знала, що привезу сюди Мілен Демонжо, і просто в літаку почала продумувати програму, а потім зрозуміла, що потрібно робити щось масштабніше – фестиваль кіно», – згадує першу зустріч із Мілен Демонжо в Парижі голова ГО «Міжнародний кінофестиваль “Харківський бузок”» Вікторія Маренич.

Для самої Мілен Демонжо цей фестиваль став поверненням до своїх витоків і виконанням обіцянок, які вона дала своїй матері. Тому з великим задоволенням щороку приїздила до Харкова на відкриття кінофестивалю “Харківський бузок”, що проводився у 2009-2013 роках.

«Мені хочеться сказати одну дуже важливу річ. Щоразу, коли я приїжджаю на «Харківський бузок», я почуваюся не Мілен Демонжо, а дочкою харків’янки Клавдії Трубникової. Довгого життя фестивалю, і нехай у Харкові завжди цвіте бузок», – сказала Мілен Демонжо під час чергового візиту до Харкова у 2013 році.

Улітку 2017 року в Українському культурному центрі в Парижі відбулася презентація книги французької актриси про Харків і його бузковий фестиваль «Adieu, Kharkov!». У ній Мілен Демонжо зібрала всі цікаві ситуації, що відбувалися у ній під час перебування у Харкові — на батьківщині її мами.

У Мілен Демонжо було чимало творчих планів, пов’язаних з Харковом. Зокрема, вона мріяла привезти до Харкова свою виставу. Актриса по-справжньому любила місто, яке вважала своє малою батьківщиною.

У Харкові на Алеї зірок у саду Шевченка французька харків’янка залишила  частинку себе – відбиток долоні.  

Алея зірок у саду Шевченка

Довідка. Мілен Демонжо (справжнє ім’я Марі-Елен Демонжо) народилася в Ніцці 29 вересня 1935 року. У ранні роки брала уроки гри на фортепіано і вільно розмовляла італійською, французькою та англійською. В юності Мілен закохалася в актора Жерара Філіпа і почала мріяти про те, щоб самій потрапити на екран. Була студенткою акторських курсів. Дівчину помітив представник модельної агенції, яка запропонувала їй контракт. Працювала у модному будинку Крістіана Діора, ательє П’єра Кардена.

Зніматися у кіно почала з 1954 року. Дебютувала у фільмі «Майбутні зірки». Потім зіграла головні ролі в картинах «Жебрак і красуня» (Єва), «Ця ніч» (Сільві), «Слабкі жінки» (Сабіна), «Кохання в Римі» (Анна Падоан), «Викрадення сабінянок» (Реа) та ін. 

В 1961 році Демонжо отримала роль міледі в «Трьох мушкетерах» Бернара Бордері, а потім зіграла безстрашну дівчину-фотографа Елен – наречену журналіста Фандора (Жан Маре) в трилогії «Фантомас» (1964, 195, 1967).

У 1966 році Мілен познайомилася з Марком Сіменоном — старшим сином письменника Жоржа Сіменона, вони одружилися, і цей шлюб тривав 31 рік. Згодом зайнялася кіновиробництвом, продовжуючи іноді грати у власних фільмах. Останньою її роботою в кіно стала драма «Я і ти» (2017), де Демонжо грала з Катрін Фро та Катрін Денєв.

 

Галина Половик

В містичний день в Харкові стартував чуттєвий проєкт (фото, відео)

Захід стартував саме в Харкові, де і народилася ідея проєкту. З перших днів існування фестиваль збирає поціновувачів гри на арфі і не тільки…

Дата першого виступу припала на містичну дату – п’ятницю 13-те. Захід і справді був містичним, адже в кульмінаційний момент під час виконання фінального твору, «Ніч яка місячна» в аранжуванні композитора Їржі Тртіка (Чехія), наче від болю за війну сучасну, гучним вибухом розірвалася струна арфи. Але це не завадило справжнім майстрам дограти композицію під вибух оплесків глядача.

Квіти і подяку за чуттєву музику отримали виконавці та організатори заходу.

Кажуть, арфа – то душа поета… А ви знали? Більшість дослідників старої музики вважає Єгипет батьківщиною арфи. Але з ними сперечаються греки, адже саме на арфі грав Орфей – син річкового бога, фракійського царя Еагра (за іншими міфами — Аполлона), та музи Калліопи. Орфей довів, що цей інструмент чарами своєї музики може повернути душу до життя… Саме це відбувалося на відкриті Х фестивалю “Арфові Барви” (у рамках проєкту B.R.A.N.D. New за підтримки «Креативної Європи»).

Чуттєві композиції лунали у виконанні Лариси Клевцової (арфа), Веронікі Лемішенко (арфа) та Станіслава Калініна (рояль). Їх гру доповнювали цікаві розповіді про авторів музичних творів і самі композиції від ведедучої заходу Ольги Губко.

Приємно було особисто побачити на виступі й Євгена Андрєєва – талановитого музиканта, який створював аранжування для акустичних інструментів та звукової доріжки творів.

Цього вечора лунали: фантазія «Ой у вишневому саду» (Діана Шпильова), соната C-major, 1частина (Максим Березовський (ар. М. Топоровський)), Catrin Finch Hiraeth, «Harp’n’voice» (Євген Андрєєв, для арфи та звукової доріжки), Philip Glass Metamorphosis Two, Етюд (Сергій Борткевич), Ноктюрн (Валерій Антонюк), «Ніч яка місячна» (Jiri Trtik, в аранжуванні для акустичних інструментів та звукової доріжки).

Останній твір став найчуттєвішим… Біль сучасної реальності рве струни арфи, коли музика лунає під вий сирен…

«Я обрав для аранжування мелодію «Ніч яка місячна», тому що це проста і водночас наповнена змістом пісня про любов. Я висловлюю свою підтримку Україні у часи війни цим музичним посланням про людяність, любов та небайдужість”, – наголосив Іржи Тртік.

До речі, ця композиція чеського композитора Іржи Тртіка була написана раніше і виконувалася наживо в Празі.

Наступні заходи фестивалю заплановано провести в Києві та Львові.

Дякуємо за підтримку і чуттєву музику! Чекаємо на нові зустрічі в вільній та мирній Україні!

Окрема дяка за волонтерську підтримку воїнів ЗСУ!

Разом ми сильні! Україна переможе! І ми ще почуємо ноти премоги зіграні на арфі!

Детальний розклад, квитки та подробиці про учасників на офіційній сторінці фестивалю “Арфові Барви” (за посиланням).

До речі, новинний портал GX майже з перших кроків слідкує за яскравим дійством (докладніше в новинах GX).

Ми пам’ятаємо, як чуттєво завершився ІІ фестиваль і Вероніка Лемішенко запросила усіх чекати на нові зустрічі… 

Отож бо до зустрічі на найкращих та найбезпечніших майданчиках України!

Довідка.  “Арфові Барви” — це міжнародний арфовий проект заснований у Харкові, Україна. Проект містить у собі конкурс, фестиваль, майстер-класи, концерти та інші музичні заходи.

Конкурс проводиться у різних вікових категоріях – від юних початківців до професійних арфістів.
У репертуарі – твори композиторів різних періодів*. Обов’язковими є твори українських авторів у кожній з вікових категорій.
Конкурс проводиться у два тури, фінал супроводжується оркестром*.


Майстер-класи мають два напрямки — робота з сольними творами та з оркестровими партіями. Уроки є відкритими для усіх бажаючих арфістів незалежно від того, беруть вони участь у конкурсі чи є учасниками інших заходів проекту “Арфові Барви”.

Концерти арфової музики є обов’язковою та найбільш важливою частиною “Арфових Барв”. Саме ці концерти дають змогу молодим арфістам показати себе, послухати інших учасників, розширити свої знання арфового репертуару, знайти нових друзів. До цього проекту належать і сольні концерти досвідчених виконавців, і загальні концерти юних учасників.

Арфа та орган – постійний абонемент Вероніки Лемішенко (арфа) та Станіслава Калініна (орган). Музиканти представляють слухачам як оригінальні твори, так і власні редакціі, створені спеціально для цього абонементу.

Концерт з оркестром – найбільш масштабний захід «Арфових Барв». Симфонічний оркестр Харківської обласної філармонії під керівництвом маестро Юрія Янка супроводжує фінал конкурсу та Гала-концерти фестивалів.

З архіву. Ідея започаткування проекту належала двом арфісткам, харків’янкам — Вероніці Лемішенко та Ларисі Клєвцовій. Ця ідея стала реальністю завдяки підтримці Валерія Алтухова – директора Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату та Юрія Янка – директора та художнього керівника Харківської обласної філармонії.

У 2006 році було проведено Перший відкритий конкурс арфістів, а до 2014 року сформувався багатонапрямковий проект, що вже мав власне ім’я – “Арфові Барви”. У 2017 році в рамках проекту відбувся I Міжнародний арфовий конкурс «Арфові Барви», заявки на участь у якому було надіслано з 9 країн світу.

* Крім категорії “Дебют” та I категорії

Фото, відео та матеріал: організаторів фестивалю, GX, Наталія Бойченко

Харків першим зустрічатиме ювілейний фестиваль арфистів в Україні (фото, відео)

З 13 по 17 вересня 2024 року, вперше за час повномасштабного вторгнення рф, в Україні відбудеться ювілейний, десятий, фестиваль «Арфові Барви». 

Це інноваційний проєкт, спрямований на революцію в класичній музиці шляхом поєднання академічних інструментів із цифровими технологіями.

На концертах фестивалю музикантами будуть представлені оригінальні композиції та спеціальні аранжування у новому концертному форматі, який інтегрує технології та залучає молоду аудиторію.

Протягом 5-денного фестивалю відбудуться концерти, лекції та воркшопи, поєднані з тренінгами з цифрових технологій, PR та маркетингових стратегій.

Заходи фестивалю заплановано провести в Харкові, Києві та Львові. 

Саме незламне-місто герой, Харків, першим зустріне учасників, які сміливо підтримали ідею проведення фестивалю в Україні.

Відкриття заплановане на п’ятницю – 13 вересня. Віримо, така дата для незламних українців символічна…
День розпочнеться з воркшопу з Євгеном Андрєєвим, а вже о 17.00 лунатиме концерт (беспечний простір «A-Sho» на Квітки-Основʼяненко, 12). Солісти: Вероніка Лемішенко, Лариса Клєвцова, Станіслав Калінін.

Детальний розклад, квитки та подробиці про учасників на офіційній сторінці фестивалю “Арфові Барви” (за посиланням).

До речі, новинний портал GX майже з перших кроків слідкує за яскравим дійством (докладніше в новинах GX).

Ми пам’ятаємо, як чуттєво завершився ІІ фестиваль і Вероніка Лемішенко запросила усіх чекати на нові зустрічі… 

Отож бо до зустрічі на найкращих та найбезпечніших майданчиках України!

Довідка.  “Арфові Барви” — це міжнародний арфовий проект заснований у Харкові, Україна. Проект містить у собі конкурс, фестиваль, майстер-класи, концерти та інші музичні заходи.

Конкурс проводиться у різних вікових категоріях – від юних початківців до професійних арфістів.
У репертуарі – твори композиторів різних періодів*. Обов’язковими є твори українських авторів у кожній з вікових категорій.
Конкурс проводиться у два тури, фінал супроводжується оркестром*.



Майстер-класи мають два напрямки — робота з сольними творами та з оркестровими партіями. Уроки є відкритими для усіх бажаючих арфістів незалежно від того, беруть вони участь у конкурсі чи є учасниками інших заходів проекту “Арфові Барви”.

Концерти арфової музики є обов’язковою та найбільш важливою частиною “Арфових Барв”. Саме ці концерти дають змогу молодим арфістам показати себе, послухати інших учасників, розширити свої знання арфового репертуару, знайти нових друзів. До цього проекту належать і сольні концерти досвідчених виконавців, і загальні концерти юних учасників.

Арфа та орган – постійний абонемент Вероніки Лемішенко (арфа) та Станіслава Калініна (орган). Музиканти представляють слухачам як оригінальні твори, так і власні редакціі, створені спеціально для цього абонементу.

Концерт з оркестром – найбільш масштабний захід «Арфових Барв». Симфонічний оркестр Харківської обласної філармонії під керівництвом маестро Юрія Янка супроводжує фінал конкурсу та Гала-концерти фестивалів.

З архіву. Ідея започаткування проекту належала двом арфісткам, харків’янкам — Вероніці Лемішенко та Ларисі Клєвцовій. Ця ідея стала реальністю завдяки підтримці Валерія Алтухова – директора Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату та Юрія Янка – директора та художнього керівника Харківської обласної філармонії.

У 2006 році було проведено Перший відкритий конкурс арфістів, а до 2014 року сформувався багатонапрямковий проект, що вже мав власне ім’я – “Арфові Барви”. У 2017 році в рамках проекту відбувся I Міжнародний арфовий конкурс «Арфові Барви», заявки на участь у якому було надіслано з 9 країн світу.

* Крім категорії “Дебют” та I категорії

Фото, відео та матеріал: організаторів фестивалю, GX, Наталія Бойченко

На Харків чекає яскрава подія

У суботу, 10 серпня, о 17.00 в Харкові можна буде послухати класичну гітару в межах літніх гітарних сезонів. Зустріч відбудеться наживо в ART AREA ДК (Чернишевська, 13).

На гостей чекає велика програма, багато учасників різного віку. Цікаво, що харківський фестиваль підтримали такі зірки гітарного світу, як Девід Расел та Тільман Хопшток.

“Я особисто радію, що завдячуючи активності Alexander Kulik (ХМУ ім Б.М.Лятошинського) традиція наших вечорів гітарної класики не переривається! – наголосила проректор з науково-педагогічної, творчої роботи та інноваційного розвитку ХНУМ імені І.П.Котляревського Юлія Ніколаєвська. – Чекаємо у безпечному просторі ART AREA ДК!”


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.