Дуже символічно, що саме 18 травня, коли у Ватикані відбулася інавгураційна меса Папи Лева XIV, в Харкові лунала джаз-меса, яка закінчується словами звернення до Бога з проханням про мир – Dona nobis pacem.
“Боже, даруй нам мир!” – фінальні акорди Mass in Blue (Will Todd).
Це саме ті слова, які шепоче кожна мати наразі в Україні… Для багатьох народів образ матері з дитиною – це символ життя, яке має бути захищеним. Саме тому Президент України з надією на підтримку Ватикану, передав Папі Римському Леву XIV особливу ікону – «Божу Матір з немовлям», написану на фрагменті ящика з-під важких артилерійських озброєнь, привезеного з-під Ізюма. Вона – про наших дітей. Про тих, хто постраждав від війни… Для багатьох народів образ матері з дитиною – це символ життя, яке має бути захищеним. Віримо! Так і буде! Україна отримає справедливий мир!
Чуттєвою була і розповідь ведучої харківського заходу Ольги Губко про особливості світлого виступу хору з Mass in Blue (Will Todd).
Нагадаємо, в неділю, 18 травня, Академічний хор ім. В’ячеслава Палкіна зіграв легендарний твір Вілла Тодда “Mass in Blue” (беспечний простір «A-Sho» на Квітки-Основʼяненко, 12). Це концерт, де музика перетворюється на молитву, а світло – на головного героя. На гостей заходу чекав вечір, що зігрів душу й залишився в серці.
Ходять легенди про людей, які народилися з даром створювати музику настільки правдиву, що вона може пробивати завісу між життям і смертю, між добром і злом , між тінню і світлом!…
“Mass in Blue” була написана у 2003 році на замовлення Девіда Темпла та хору Хартфордширу та вперше була виконана під назвою “Джазова меса”. Цей твір Вілла Тодда – це блискуче поєднання драйвових джазових ритмів та чіткого, сильного хорового письма, на тлі якого соло фортепіано та сольний голос сопрано сплітаються в чудовий звуковий гобелен.Твір відображає не лише любов композитора до джазової музики та його захоплення джазовими виконавцями, але й його власний досвід імпровізатора. Він також дозволяє Тодду використати свої широкі хорові навички. Це впевнений твір композитора, який розуміє джазову ідіоматику і реагує на неї, вільно використовуючи 12-тактову блюзову послідовність (яка була фундаментальною у розвитку джазової музики), а також більш складні гармонічні процеси.
Вілл Тодд поєднує у цьому творі сакральну хорову музику та джаз, проявляючи свою любов до хорового звучання.
Запрошуємо вас доєднатися до того травневого вечора, і почути світлу музику з любов’ю з незламного Харкова!
Відкривала концерт соната для труби і фортепіано (Е. Евайзен).
Труба – Артем Дмитриченков, учасник гурту “Жадан і Собаки”, викладач класу труби кафедри музичного мистецтва естради та джазу ХНУМ ім. І.П. Котляревського,
Фортепіано – Станіслав Калінін, органіст і піаніст Харківської філармонії, викладач ХНУМ ім. І.П.Котляревського,
Кожена частина “Mass in Blue” (Will Todd) виклила у глядача бурю емоцій – від бажання танцювати до світлого суму.
Виконує: Академічний хор імені В’ячеслава Палкіна Харківської обласної філармонії.
Художній керівник – Андрій Сиротенко, головна хормейстерка – Тетяна Герасимчук, хормейстерка – Ольга Бихун.
Соло сопрано – Ярослава Ліхачова, викладачка вокального відділу ВФКМ ім. М.Леонтовича, викладачка кафедри музичного мистецтва естради та джазу ХНУМ ім.І.Котляревського
Партія ударних – Андрій Дьяков, партія контрабаса – Віталій Ремінний, партія фортепіано – Станіслав Калінін.
Диригентка – Тетяна Герасимчук, дипломантка Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів, дипломантка Міжнародного конкурсу хорових диригентів ім. В.Палкіна, художня керівниця Народної чоловічої хорової капели НЮУ ім. Я.Мудрого, головна хормейстерка Академічного хору ім. В. Палкіна.
Глядач опладував стоячи, дарував квіти і свою любов… і вона була взаємна!
Диригентка й головна хормейстерка Тетяна Герасимчук подякувала колегам та гостям заходу за підтримку.
А ще колектив Академічного хору імені В’ячеслава Палкіна подарував харківцям номер “На біс!”
Дякуємо і чекаємо на нові зустрічі!
Фото. відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, організаторів заходу, Президент України Володимир Зеленський
В неділю, 18 травня, о 19.00 Академічний хор ім. В’ячеслава Палкіна зіграє легендарний твір Вілла Тодда “Mass in Blue” (беспечний простір «A-Sho» на Квітки-Основʼяненко, 12). Це концерт, де музика перетворюється на молитву, а світло – на головного героя. На гостей заходу чекаэ вечір, що зігріє душу й залишиться надовго в серці. Квиточки можна придбати за посиланням.
Ходять легенди про людей, які народилися з даром створювати музику настільки правдиву, що вона може пробивати завісу між життям і смертю, між добром і злом , між тінню і світлом!…
“Mass in Blue” була написана у 2003 році на замовлення Девіда Темпла та хору Хартфордширу та вперше була виконана під назвою “Джазова меса”. Цей твір Вілла Тодда – це блискуче поєднання драйвових джазових ритмів та чіткого, сильного хорового письма, на тлі якого соло фортепіано та сольний голос сопрано сплітаються в чудовий звуковий гобелен.Твір відображає не лише любов композитора до джазової музики та його захоплення джазовими виконавцями, але й його власний досвід імпровізатора. Він також дозволяє Тодду використати свої широкі хорові навички. Це впевнений твір композитора, який розуміє джазову ідіоматику і реагує на неї, вільно використовуючи 12-тактову блюзову послідовність (яка була фундаментальною у розвитку джазової музики), а також більш складні гармонічні процеси.
Вілл Тодд поєднує у цьому творі сакральну хорову музику та джаз, проявляючи свою любов до хорового звучання.
Запрошуємо вас доєднатися до нас травневого вечора, щоби творити з любов’ю!
Програма концерту:
1. Е. Евайзен. Соната для труби і фортепіано
Труба – Артем Дмитриченков, учасник гурту “Жадан і Собаки”, викладач класу труби кафедри музичного мистецтва естради та джазу ХНУМ ім. І.П. Котляревського,
Фортепіано – Станіслав Калінін, органіст і піаніст Харківської філармонії, викладач ХНУМ ім. І.П.Котляревського,
2. Will Todd. “Mass in Blue”
Виконує:
Академічний хор імені В’ячеслава Палкіна Харківської обласної філармонії
Художній керівник – Андрій Сиротенко
Головна хормейстерка – Тетяна Герасимчук
Хормейстерка – Ольга Бихун
Соло сопрано – Ярослава Ліхачова, викладачка вокального відділу ВФКМ ім. М.Леонтовича, викладачка кафедри музичного мистецтва естради та джазу ХНУМ ім.І.Котляревського
Партія ударних – Андрій Дьяков
Партія контрабаса – Віталій Ремінний
Партія фортепіано – Станіслав Калінін
Диригентка – Тетяна Герасимчук, дипломантка Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів, дипломантка Міжнародного конкурсу хорових диригентів ім. В.Палкіна, художня керівниця Народної чоловічої хорової капели НЮУ ім. Я.Мудрого, головна хормейстерка Академічного хору ім. В. Палкіна
Ведуча – Ольга Губко
Ще трохи кадрів і звуків підготовки до яскравої події.
Фото. відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, організаторів заходу
Гурт THE GROOVERS в PINTAGON ART CLUB KHARKIV підготував для гостей заходу неймовірну концертну програму – KHARKIV FRONTIER JAZZ!
Для харків’ян виступали: Losieva Anna – vocal (Лосєва Анна), Losiev Vitalii – keyboard (Лосєв Віталій), Denis Moroz-Bass guitar (Денис Мороз), Vadym Ihnatiev-drums (Ігнатьєв Вадим), Mihail Sydorenko-saxophones (Михайло Сидоренко), Alexander Gorbatenko-guitar (Олександр Горбатенко).
Даруємо трохи джазової музики в ваші вечірні стрічки!
Наостанок Дмитро Кутовий пообіцяв нову зустріч вже 5 вересня, а ще новий Kharkiv za jazz fest восени….
Дякуємо Богові та ЗСУ за миті спокою та музики.
Фото та відео: GX, Наталія Бойченко
Талановита читачка GX Віталіна Бессонова навіть під час війни незупинно підкорює нові вершини музичного Олімпу. Так, 12 травня дівчина поділилася підсумками відкритого конкурсу естрадно-джазового виконавства “Джазовий карнавал”, який днями відбувся у Вінниці.
“1 МІСЦЕ! Я дуже радію! Щиро дякую організаторам”, – написала у своєму дописі на фейсбук-сторінці Віталіна.
До речі, 30 квітня у всьому світі відзначали Міжнародний День джазу. Гарний дарунок до свята.
Колектив новинного порталу GX щиро вітає та зичить нових успіхів харківській зірочці.
Нагадаємо, до Великодня Віталіна подарувала рідному місту чуттєвий кліп. (Цей твір для дівчини написала Алевтина Нюкало, записали пісню в місті Полтава, а кліп було знято у Харкові Андрієм Границею).
А ще підміняла диригента оркестру МАСО “Слобожанський” Сергія Лихоманенка, який зараз з позивним “Маестро” захищає Україну.
Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, архів Віталіни Бессонової, архів Сергія Лихоманенка
Из кратких жизнеописаний знаменитых харьковчан можно составить многотомную энциклопедию. В списках знаменитых ученых, писателей, художников, музыкантов и композиторов, актеров и режиссеров, врачей, учителей, философов, скульпторов и архитекторов, которые связаны с Харьковом, — без преувеличения сотни имен. Но многие знаменитости, имевшие харьковские корни, добились выдающихся успехов, оказавшись в силу разных обстоятельств вдали от родины.
Харьковчанин Иосиф Шиллингер — одна из самых неординарных творческих личностей первой половины ХХ века. Поэт, математик, художник, скульптор, фотограф, первый в стране пропагандист джаза.
Шиллингер родился в Харькове в 1895 году. Музыкальное образование получил в Петербургской консерватории. Но затем вернулся в родной город. Преподавал композицию. В 1919-1922 годах в Харькове руководил Украинским симфоническим оркестром, позже преобразованном им в Эстрадно-симфонический оркестр Украины, прообраз первого в мире симфо-джаза.
В 1929 году Шиллингер покинул СССР и эмигрировал в Штаты.
Мировую известность приобрел, выступая вместе с известным изобретателем Львом Терменом. Они давали в США знаменитые концерты с использованием терменвокса — первого в мире бесконтактного музыкального синтезатора на основе электромагнитных излучений. Шиллингер написал Первую аэрофоническую сюиту для терменвокса с оркестром.
В 1930-х годах Шиллингер прославился как музыкальный теоретик и педагог. Его учениками были многие выдающиеся музыканты XX века.
«Иосиф Шиллингер создал в Харькове украинский симфонический оркестр, который был преобразован в первый в мире эстрадно-симфонический оркестр. Переоценить это сложно. В США он также добился больших успехов. Его учениками были Джордж Гершвин, Гленн Миллер — и этим все сказано. Он смотрел далеко вперед, создал свою знаменитую музыкальную систему», – говорит директор Харьковской областной филармонии Юрий Янко.
В историю музыкального искусства Шиллингер вошел как крупный теоретик и экспериментатор, попытавшийся соединить музыку с математикой.
Премьера концертного исполнения оперы «Норма» 7 декабря собрала полный зал ХНАТОБ – послушать одно из лучших произведений Винченцо Беллини пришли около 1 500 зрителей.
В этот вечер на сцене вместе с ведущими исполнителями ХНАТОБ пела мировая оперная прима Людмила Монастырская.
Яркое выступление омрачила досадная неприятность – звучание оркестра и голос звезды заглушал джаз, доносящийся из малого зала театра. В ТКЦ в это же время проходил концерт «Jazz Hits Show».
«В антракте встретила подругу, она мне с возмущением сообщила, что вместо оперы вынуждена была слушать джаз, – рассказала «ГХ» Юлия. – А мы с мужем в это время были на джазовом концерте – давно были туда приглашены, поэтому не попали на оперу, хотя очень хотелось. Искренне жаль было, что театру не дают возможности согласовать выступления в большом и малом залах».
Кстати, целостность театра (разделение на большой и малый зал) была нарушена еще с 2012 года, когда малый зал был передан областному совету. Теперь Театрально-концертный зал (малый) – коммунальная собственность, которую сдают в аренду гастролерам и всем желающим.
Как сообщили постоянные посетители театра, казусы и накладки происходят уже не в первый раз.
«Я, вообще, не понимаю, как можно разделять театр, ведь артистам нужно репетировать в комфортных условиях, а не в непредназначенных для этого местах. А когда происходят накладки – это просто ужасно. Я очень надеюсь, что театру вернут малый зал», – прокомментировала «ГХ» ситуацию театралка Наталья.
Как стало известно журналистам, солистка Национальной оперы Людмила Монастырская собирается письменно обратиться к руководству ХОГА и пожаловаться на срыв премьеры оперы «Норма» с ее участием, а возмущенные зрители требуют возврата денег за билеты.
«Когда же искусство станет выше бизнеса!? Ведь страдают не только артисты, но и посетители коммерческих мероприятий, и организаторы выступлений, в конце концов, тоже будут нести убытки, если не будет согласованности в действиях. А ее не будет, пока не будет одного хозяина. Театр должен быть единым», – возмущается Сергей.
Сотрудники оперного расстроены происходящим. Говорят, никто не хочет вникать в проблему, даже не пробуют подстраиваться под репертуар ХНАТОБ.
Не смотря на неприятности и пережитый стресс, Людмила Монастырская и другие артисты поблагодарили со сцены преданных зрителей, которые дослушали премьеру и стоя аплодировали звездам.
Фото и видео: ГородХ
Пианист, композитор и аранжировщик, участник коллектива Acoustic Quartet и неизменный клавишник команды Сергея Бабкина, выпускник Харьковской консерватории Ефим Чупахин в преддверии концертов в Харькове рассказал о том, как не перегореть и о самом ужасном музыкальном туре.
– Ефим, считаешь ли ты себя успешным?
– Если смотреть на конкретные достижения, то можно назвать себя успешным. Но, если честно, я себя таким не чувствую. Я не пишу, конечно, в стол. Я сочиняю музыку, что-то происходит – играю с прекрасными артистами, мы создает совместные проекты. Когда получу премию «Грэмми», вот тогда, наверно, я себя и почувствую успешным.
– Многие дети занимаются музыкой потому, что так хотят родители. Как это было у тебя? Может, через палку?
– Через веник. В 8 или 9 лет такое было. Я был неуправляемым мальчиком. Это был единственный способ повлиять на меня.
Я мог заниматься по два, три, пять, восемь часов. Сейчас я тоже стараюсь заниматься как можно чаще, но у меня не получается это делать регулярно. Бывает через день, через два.
– Когда пришло озарение, что это твое?
– Ко мне озарение пришло где-то на втором-третьем курсе консерватории, когда я съездил на конкурс. Это было 10 лет назад. Конкурс молодых пианистов случился со мной первый и последний раз. Я там услышал тридцать человек, они так играли, у меня волосы встали дыбом. Я подумал, что это классно, и я был бы не против стать одним из них. Меня это вдохновило и довольно надолго.
– Что помогает не останавливаться?
– Любого вдохновения надолго не хватает. Его нужно поддерживать. В любом деле так: ты что-то сделал, а дальше важна реакция других людей. Ты вдруг увидел, что у кого-то отвалилась челюсть, когда они тебя послушали, или кто-то сказал: «Вау, как это классно!». Вот как раз такие вещи меня и поддерживали, они укрепляли мое желание продолжать. А еще есть интерес: а насколько далеко ты можешь зайти в музыке.
– Ефим, ты говорил, что собирался стать юристом. Как же получилось, что ты музыкант?
– Наверно мама повлияла. Она сказала: «Сынок, ты же так много играл на пианино. Тебе же так нравилось!». И тогда я подошел к своему преподавателю и сказал: «Я решил в музыкальное училище поступить, а что там надо?». Времени на подготовку оставалось мало. Вот тогда я на протяжении месяца занимался восемь часов в день. У меня весь двор собирался. Приходили ребята дворовые под балкон и кричали «Давай Бетховена!». И я даю. И «Мурка», кстати, тоже была.
– Были ли у вас провальные концерты?
– Совсем провальных даже не помню. Но бывали тяжелые туры, гастроли.
Помню, мы работали с группой «SunSay». Тур был ужасный. Мы все чувствовали себя солдатами. Нам приходилось вставать в пять утра почти каждый день. Потому что в 6 часов уже автобус выезжал, а нужно было почистить зубы, на завтрак хотя бы выпить воды, сесть в автобус, загрузить туда все инструменты. Приехать в другой город, “отчекаться”, полежать на диване час, пообедать, сыграть концерт, поехать в гостиницу, там поспать пять часов, встать опять в пять утра и так далее. И так целый месяц. Люди, которые ездят в туры, просто не понимают, где они. Это роботы. В таком состоянии, конечно, ничего не хочется, только поспать, но когда выходишь на сцену – все меняется. Это такой “мэйджик”, как наркотик, все музыканты на него подсажены.
– У тебя два концерта в Харькове. Что ждешь от них ?
– Я чувствую себя здесь как дома. Для меня это классные домашние посиделки. Мне хочется увидеть людей: я знаю практически всех, кто придет на мои концерты. И мне будет просто очень приятно для них играть.
– А когда в следующий раз в Харьков?
– Наверно весной.
– Над чем сейчас работаешь?
– В Нью-Йорке я играю соул с прекрасной певицей, чуть-чуть хип-хоп. Девочку зовут Кайла. У этого проекта пока рабочее название – «Кайла и ее бойфрендс». Еще я как джазовый исполнитель хочу записать альбом трио. Так называемое классическое джазовое трио – пианино, контрабас и барабаны. Оно меня очень искушает и пугает одновременно. Ведь уже существует столько эталонных записей. Но это очень манит, это как раз та, к которой я стремлюсь.