Перейти до основного вмісту

Позначка: День Соборності України

Харківські митці готують концерт у дарунок до однієї з найважливіших подій в історії України (фото, відео, доповнено)

Сьогодні, 22 січня, незламні артисти Харків опера готують дарунок місту-герою Харкову до Дня Соборності України.

В програмі заходу: М.Лисенко – квертюра до опери «Тарас Бульба»; Гімн України у виконанні хору театру та хвилина мовчання; Гулак-Артемовський – молитва Андрія з опери «Запорожець за Дунаєм» (О. Коноров, хор); С.Гулак-Артемовський – «Ой летіла горлиця» (хор, балет); А.Кос-Анатольський – «Ой піду я межи гори» (Ю. Антонова); українські народні пісні “Ой ти дівчина з горіха зерня” (Ю. Кудрявцев), “Ой я знаю що гріх маю” (Ю. Піскун), «Чорнявая Іванка» (С. Леденьов); А.Кос-Анатольський – «Два потоки з Чорногори» (А. Мишкакова); К. Думитрашка – «Чорнії брови» (В. Козлов); українська народна пісня «Глибока кирниця» (Т. Гармаш); О. Пономарьов – «Варто чи ні» (В. Манченко); українська народна пісня «На вулиці скрипка грає» (Ю.Форсюк, Н. Бабарук(скрипка)); П.Солодуха – «Біля тополі» (А. Слободянюк, В. Манченко, С. Леденьов); А. Кузьменко – «Сам собі Україна» (В.Козлов, О.Золотаренко); українська народна пісня пісня «Їхав козак за Дунай»; А.Хачатурян – гопак з балету «Гаяне» (виконують артисти балету); О.Пономарьов – «Заспємо пісню за Україну”
(О.Золотаренко, соліти, хор).

Сльози на очах, тремтіння у руках, стук серця в унісон, оплески і слова подяки глядача…
Колектив Харків опера привітав місто і Україну із Днем Соборності України!
Хвилина мовчання за загиблими, слова подяки захисникам і Гімн України, так розпочався концерт.
А ось наостанок, вони «Заспівали пісню за Україну” (О. Пономарьов)…
Це був надчуттєвий виступ улюблених зірок: заслужених артистів України Юлії Піскун, Алли Мишакової, Тамари Гармаш, Володимира Козлова; лауреатів міжнародних конкурсів Юлії Антонової, Олександра Золотаренка, Юлії Форсюк, Олексія Конорова, Віталія Манченка; дипломантів міжнародного конкурсу Сергія Леденьова, а також Юрія Кудрявцева і Андрій Слободянюк, а ще чарівної скрипальки Наталії Бабарук, неймовірних хору, оркестру та балету театру. Багато цікавого про кожен твір, що лунав, і слова вітання й підтримки зі сцени озвучив ведучий заходу – Олексій Грідасов.

Окремі оплески зал подарував юній україночці – цього року на сцені у фіналі  із яскравою харківською зіркою і люблячою мамою Юлією Антоновою піднялася її донечка, в минулому артистка на свято співала із сином.

А ось у 2023 році чуттєвий концерт ще й побачили мільйони глядачів у Америці…

Задля вдячного глядача співали: дипломантка міжнародних конкурсів Юлія Форсюк (сопрано), лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова (сопрано), дипломантка міжнародних конкурсів Олеся Мішаріна (сопрано), заслужений артист України Євген Лисицький (баритон), лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (тенор) та ведуча скрипка Віра Литовченко.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, Харків опера, ХНАТОБ

Унікальна матеріали зібрали в Харкові до однієї з найважливіших подій в історії України (фото)

Експозицію, що присвячена Дню Соборності України, зберігається в архівах ІВЦ «Бузок».

Сьогодні День Соборності України — державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

З ранку країну привітав Президент України Володимир Зеленський.

Вітають незламну націю звідусіль й усі, хто цінує нашу країну і її народ.

А ось в архівах ІВЦ «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) зберігаються матеріали, які підготовлені науковими співробітниками комунального підприємства “Регіональний інформаційний центр”. Усі охочі мають змогу доторкнутися до унікальних архівних документів та фото з тих самих часів, коли відтворювалася наша єдина та незламна Україна.

Історична довідка. Український календар містить дві знаменні події, які сталися 22 січня: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки; рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки проголошено об’єднання УНР і ЗУНР в єдину суверенну державу.

Ці події є надзвичайно важливими в історії Української революції 1917–1921 років і загалом історії України XX століття. IV Універсал Української Центральної Ради став логічним етапом складного розвитку українського визвольного руху доби революції. Розпочавшись у березні 1917-го, він за один рік пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації і зрештою до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас на проголошення незалежності значний вплив справили зовнішні обставини – збройна агресія більшовицької Росії, а також переговори в Бересті про мирний договір УНР з країнами Четверного союзу.
Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир
з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся Листопадовий чин, унаслідок якого згодом було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти у боротьбі з поляками.

Утім, у цей час владу в Україні перебрала Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками. Тож 1 грудня 1918 року у Фастові представники УНР і ЗУНР підписали Передвступний договір між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію із 65 осіб, яку очолив Лев Бачинський.

Нагадаємо, в 2024 році журналістка новинного порталу GX зафільмувала унікальні світліни та підготувала відео екскурс для тих, хто не має можливості відвідати експозицію особисто.

Також у інформаційному пості фото з виставки вишитих картин “Натхнення душі” від харківських майстринь.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ІВЦ «Бузок»

Неподільність та цілісність України й духовна єдність: Харків знову відчував це з кожною нотою, з кожним словом митців (фото, відео)

В День Собо‌рності України, 22 січня, наша країна відзначила свято своєї неподільності й цілісності та духовної єдності свого народу. Це день проголошення Акту Злуки УНР й ЗНР, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

«А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни», – саме так про нашу неньку Україну пише велика українська поетеса Ліна Костенко.

А ось митці Харкова щорічно готують музичний дарунок. В музичному салоні ХНАТОБ лунали голоси солістів (заслужені артисти України – Олена Ширяєва, Тамара Гармаш та Дмитро Маклюк, лауреати міжнародних конкурсів – Вероніка Коваль, Анна Данич та Євген Лисицький) та хору (під керівництвом головного хормейстра театру, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна), під акомпанемент концертмейстрів Анни Леонової та Максима Чуб. Цьогоріч святковий концерт до Дня Соборності України в СХІД ОПЕРА почався з Гімну України під вий сирен… А як чуттєво лунала «Мелодія» Скорика…

А ще в програмі заходу лунали українські пісні та мелодії: О. Литвинов – «Фантазія» (хор); українська народна пісня в обробці О. Юнек – «Ой чий- то кінь стоїть» (соло- Кирило Тіщенко та Олександр Сергієні, хор); М. Скорик – «Мелодія» (соло Наталія Сальнікова, хор); Г. Жуковський – арія Насті з опери ” Чудосія та й годі” (Г. Данич, А. Леонова); українська народна пісня в обробці Г. Веревки – “Тихо над річкою” (Т. Гармаш, Г.Данич, А.Леонова); українська народна пісня в обробці Л. Ященко – “Глибока кирниця” (Т. Гармаш, А. Леонова); Л. Александрова – “Дивлюсь я на небо” (Д. Маклюк, А. Леонова); Г. Майборода – “Запливай же роженька весела” (Олена Ширяєва, А. Леонова); українська народна пісня в обробці Н. Шульмана – “Там де ятрань круто в’єтья” (Віталій Манченко, А. Леонова); арія Варвари з опери «Богдан Хмельницький» (В. Коваль, М. Чуб); С. Подельський – «Згадую Україну» (Є. Лисицький, М. Чуб).

Відео уривки та фото з виступу артистів ХНАТОБ можна побачити в пості та відеотрансляціях на офіційних сторінках GX в соцмережах.

До того ж в холі театру, мабуть не випадково, цього дня відкрито виставку театрального плаката, яка присвячена Тарасу Бульбі – символу нескореного духу українців.

Адже сезон 1924/25 років став для Харківської опери переломним, оскільки на його відкриття за ініціативою славетної співачки Марії Литвиненко-Вольгемут пішла опера Миколи Лисенка “Тарас Бульба”. Це було перше її сценічне прочитання – те, що ми сьогодні називаємо “світовою прем’єрою”. З оперного кону щиро й вільно зазвучала українська мова, що свідчило: в театрі вже сконцентрувалися творчі сили, здатні сформувати істинно національний колектив. І менш, як за рік, після великої організаційної і творчої роботи, у Харкові, тодішній столиці України, був відкритий перший національний театр опери та балету. Ця подія радикально змінила вектор розвитку цього виду мистецтва в нашій державі й поклала початок інтенсивному розвитку української оперно-балетної культури.

“Через 100 років потому, напередодні святкування ювілею театру і після відзначення століття прем’єри “Тараса Бульби”, студенти Харківської державної академії дизайну та мистецтв створили свої варіації на тему плаката до лисенківської опери, продемонструвавши творчу фантазію, оригінальне бачення предмету, знайомство з історією театру, його артистами. Автором ідеї проєкту став керівник художньо-музичної частини Тарас Селіхов, його кураторами – професор, член-кореспондент НАМУ Володимир Лесняк та керівниця літературно-драматургічної частини ХНАТОБ Інга Лобанова. До експозиції виставки увійшли також копії трьох історичних афіш – 1933, 1968 та 2004 років. Ця акція важлива ще й тим, що вона є кроком до відродження кращих традицій школи харківського театрального плакату, розквіт якої припадає на 1970-80-ті”, – наголошують в театрі.
А ще, саме у цей час біля театру десятки харківців вперше з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну розгорнули величезний прапор синьо-жовтий країни.Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе!

Нагадаємо, до святкової дати Президент України нагородив науковців, митців, працівників освіти та донорів, зокрема, 7 з Харкова (докладніше в новині GX).

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ, відкриті джерела

Президент нагородив харківців знагоди Дня Соборності України (фото)

Президент України Володимир Зеленський з нагоди Дня Соборності України відзначив українців державними нагородами!

Зокрема, 7 науковців, митців, працівників освіти та донора Харкова та Харківщини.

До кладніше в Указі Президента України №39/2025.

“Вітаємо з присвоєнням почесного звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ» режисера театру – Олександра Драчова та званням «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ» – Світлану Тимченко.
Бажаємо вам наснаги, подальших творчих злетів та натхнення на нові звершення”, – привітав колег на своїй офіційній сторінці колектив Харківського академічного театру музичної комедії.

Колектив новинного порталу GX щиро вітає кожного і дякує за їх вклад у розвіток України.

Унікальна виставка працює в Харкові до однієї з найважливіших подій в історії України (фото)

Експозицію, що присвячена Дню Соборності України, підготували в ІВЦ «Бузок».

Сьогодні День Соборності України — державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

У великій залі галереї «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) відкрилася інформаційна виставка, підготовлена науковими співробітниками комунального підприємства “Регіональний інформаційний центр”. Відвідувачі мають змогу доторкнутися до унікальних архівних документів та фото з тих самих часів, коли відтворювалася наша єдина та незламна Україна.

Історична довідка. Український календар містить дві знаменні події, які сталися 22 січня: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки; рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки проголошено об’єднання УНР і ЗУНР в єдину суверенну державу.

Ці події є надзвичайно важливими в історії Української революції 1917–1921 років і загалом історії України XX століття. IV Універсал Української Центральної Ради став логічним етапом складного розвитку українського визвольного руху доби революції. Розпочавшись у березні 1917-го, він за один рік пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації і зрештою до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас на проголошення незалежності значний вплив справили зовнішні обставини – збройна агресія більшовицької Росії, а також переговори в Бересті про мирний договір УНР з країнами Четверного союзу.
Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир
з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся Листопадовий чин, унаслідок якого згодом було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти у боротьбі з поляками.

Утім, у цей час владу в Україні перебрала Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками. Тож 1 грудня 1918 року у Фастові представники УНР і ЗУНР підписали Передвступний договір між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію із 65 осіб, яку очолив Лев Бачинський.

Нагадаємо, в 2024 році журналістка новинного порталу GX зафільмувала унікальні світліни та підготувала відео екскурс для тих, хто не має можливості відвідати експозицію особисто.

Також у інформаційному пості фото з виставки вишитих картин “Натхнення душі” від харківських майстринь.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ІВЦ «Бузок»

Унікальна виставка відкрилася в Харкові до однієї з найважливіших подій в історії України (фото, відео)

У великій залі галереї «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) відкрилася інформаційна виставка, підготовлена науковими співробітниками комунального підприємства “Регіональний інформаційний центр”. Відвідувачі мають змогу доторкнутися до унікальних архівних документів та фото з тих самих часів, коли відтворювалася наша єдина та незламна Україна.

Журналістка новинного порталу GX підготувала фото та відео екскурс для тих, хто не має можливості відвідати експозицію особисто.

Також у інформаційному пості фото з виставки вишитих картин “Натхнення душі” від харківських майстринь.

Історична довідка. Український календар містить дві знаменні події, які сталися 22 січня: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки; рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки проголошено об’єднання УНР і ЗУНР в єдину суверенну державу.

Ці події є надзвичайно важливими в історії Української революції 1917–1921 років і загалом історії України XX століття. IV Універсал Української Центральної Ради став логічним етапом складного розвитку українського визвольного руху доби революції. Розпочавшись у березні 1917-го, він за один рік пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації і зрештою до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас на проголошення незалежності значний вплив справили зовнішні обставини – збройна агресія більшовицької Росії, а також переговори в Бересті про мирний договір УНР з країнами Четверного союзу.
Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир
з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся Листопадовий чин, унаслідок якого згодом було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти у боротьбі з поляками.

Утім, у цей час владу в Україні перебрала Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками. Тож 1 грудня 1918 року у Фастові представники УНР і ЗУНР підписали Передвступний договір між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію із 65 осіб, яку очолив Лев Бачинський.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ІВЦ «Бузок»

Харків разом зі своїм героєм зробив крок у майбутнє (фото, відео)


22 січня Україна святкувала День Соборності. Під час війни з рф українці як ніколи раніше усвідомили нашу єдність, мужність та віру у світле майбутнє.

В цей святковий день ми трохи зазирнули у майбутнє та проанонсувати вихід статті в американській пресі про героя з Харкова.

В той день, 22 січня, старший лейтенант Сергій Володимирович Сеник отримав перші примірники випуску журналу Chicago Magazine від 26 січня.

“Думаю, що стаття, яка готується для журналу Chicago Magazine, зможе більш емоційно та гостро передати прагнення та волю нашого народу до перемоги у цій визвольній війні”, – написав наш мужній співвітчизник Сергій Сеник в коментарі до іншої статті у закордонному ЗМІ.

“А я знову в строю, на службі!” – повідомив GX Сергій, який проходив за кордоном реабілітацію після тяжкого поранення.

Нагадаємо, Сергій Сеник – артист Харківського академічного театру музичної комедії, з перших днів війни захищає рідну Україну, свій народ, свою родину.


За мужність та відвагу Сергій був нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни» і не тільки…


Наприкінці травня Сеник отримав важке порання та був прооперований за кордоном, тривала реабілітація не змусила мужнього воїна скласти руки – він боровся за країну словом.


Одне з перших інтерв’ю Сергія.


“Прошу не звертати увагу на мою поведінку під час ефіру, просто болі ще трохи докучають” – написав Сеник у коментарі до відео.

Ці строки Омара Хайяма (“Рубаї”) відображають сутність духу воїна:

Не з тих я, хто тремтить, коли в могилу гляне.
Той світ надійніший за це життя обманне.
Дав душу в позику мені Господь — і я
Знов поверну її, коли мій строк настане…

Бережи Вас Боже! Янгола-охоронця Вам, Сергію, та усім захисникам України! Бережіть себе, нам ще Перемогу святкувати!

Як і обіцяли, ділимося статтею (мовою оригіналу) про нашого героїчного земляка – читайте її за посиланням

Докладніше про Сергія Сеника читайте у новинах GX: “Харківський артист пішов до армії: сцена зачекає“, “«Я – офіцер». Актор харківського театру два дні домагався, щоб його призвали до армії“, “Актор харківського театру удостоєний військової нагороди“.

Фото, відео, матеріал: архів Сергія Сеника

Музичне привітання отримали сотні людей у центрі Харкова (фото, відео)

Сьогодні наша країна відзначила День соборності! Це свято символізує єдність українських земель та народу. 

Кожен українець сьогодні відчув єдність з усією країною, адже під час війни ми як ніколи раніше згуртувалися заради перемоги. Кожен тримає свій “фронт”, бо “Україна – це ти!” – співала Юлія Антонова для свого глядача.  Саме такі слова лунали 21 та 22 січня на концертах незламних артистів ХНАТОБ/ СХІД ОПЕРА до Дня Соборності України.

Словами привітання “Добрий ранок, Україно” з пісні В. Кіріченко відкривав концерт лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (тенор).

У ці святкові дні для харків’ян співали та грали: лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова (сопрано) та її син Дарік Старцев, дипломантка міжнародних конкурсів Юлія Форсюк (сопрано); дипломантка міжнародних конкурсів Олеся Мішаріна (сопрано), лауреат міжнародних конкурсів Євгеній Лисицький (баритон), лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (тенор) та Віра Литовченко (скрипка).

В програмі виступу в ТЦ “Нікольський” пролунали:

  1. 1. В.Кіріченко “Добрий ранок Україна” (О. Золотаренко);
  2. 2. Ю.Саніна “Журавлі” (О. Мішаріна);
  3. 3. М. Скорик “Мелодія” В. Литовченко (скрипка);
  4. 4. Українська народна пісня “Глибока кирниця” (Ю. Антонова);
  5. 5. Українська народна пісня “Ніч яка місячна” (Є. Лисицький);
  6. 6. М. Мозговий “Край, мій рідний край” (Ю. Форсюк);
  7. 7. О. Пономарьов “Я ніколи нікому тебе не віддам” (О. Золотаренко);
  8. 8. О. Лозовський “Лелека” (О. Мішаріна);
  9. 9. Вадим Гомоляка “Гуцулка” (В. Литовченко);
  10. 10. Тіна Кароль “Україна – це ти” (Ю. Антонова);
  11. 11. С. Вакарчук “Човен” (О. Золотаренко);
  12. 12. І. Поклад “Тече вода” (Ю. Форсюк);
  13. 13. О. Пономарьов “Заспіваймо пісню за Україну” (О. Золотаренко);
  14. 14. В. Івасюк “Червона рута” та інші.

Вдячний глядач аплодував, плакав та навіть підспівував артистам…

І все це зафільмували не лише харківськи журналісти, а ще й представники амеріканських ЗМІ. Тепер незламних харків’ян почують у США.

Колектив GX приєднується до привітання! Дякуємо, незламні, що тримаєте культурний фронт!

Фото та відео; GX, Наталія Бойченко


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.