Пам’ятаємо! Цього дня, 3 березня, в 1862 році в Харкові народився найвидатніший харківський архітектор Олексій Бекетов.
Навчався у Харківському реальному училищі, а також у приватній художній школі Раєвської-Іванової. Здобув вищу освіту на архітектурному факультеті Академії мистецтв.
«Я стояв біля казкових палаців і згадував вузькі провулки рідного міста, тісні та брудні вулиці, забудовані глиняними будиночками, — писав Олексій Миколайович Бекетов, завершивши навчання в академії мистецтв. — І мене з нестримною силою потягнуло до Харкова, щоби віддати йому всі свої здібності».
Одним із перших помітних творчих успіхів молодого архітектора була перемога у закритому конкурсі, організованому Купецьким товариством, на проект нової будівлі комерційного училища. Іншою важливою бекетівською спорудою, яка служила справі народної освіти, стала Громадська бібліотека. Її відкриття відбулося 1886 року. Понад 12 років установа працювала в найманому приміщенні, але обсяг його фондів незабаром збільшився настільки, що виникла потреба у новому спеціалізованому книгосховищі. Невелика будівля бібліотеки в провулку Короленка була збудована з урахуванням передових європейських технологій та стандартів.
Недалеко від неї, на початку вулиці Григорія Сковороди (у минулому Пушкінській), за проектом Бекетова звели будівлю Харківського медичного товариства — одну з найяскравіших у місті споруд у стилі неокласицизму.
З 1890 року викладав у Харківському технологічному інституті.
В 1894 році за проект будівлі бібліотеки, яка нині носить ім’я Короленка, отримав звання академіка архітектури.
На особливу увагу заслуговувала церква Різдва Богородиці (Каплунівська), збудована архітектором у 1896–1912 роках. Каплунівська церква була розібрана в 30-ті роки, зараз на її місці стоїть багатоповерховий житловий будинок (Пушкінська, 54).
Ім’я Олексія Бекетова пов’язане з ще двома найбільшими ансамблями центру Харкова — площею Конституції (раніше Миколаївської) та площею Героїв Небесної сотні (раніше Скобелівської), на якій він збудував будинок судових ухвал — найбільшу адміністративну споруду в дореволюційному Харкові. І сьогодні у будівлі розміщено судові установи.
За проектами Бекетова у Харкові було збудовано будинки кількох банків. До їхнього проектування Бекетов підійшов із властивими йому серйозністю та ретельністю: він навіть вирушив за кордон, де уважно оглянув аналогічні споруди в Німеччині, Австро-Угорщині, Франції та Італії.
Дуже яскраво Бекетов виявив себе у проектуванні особняків. За його проектами збудовано понад десяток житлових будинків для інтелігенції та громадських діячів Харкова. Серед них — особняки Алчевських та Бекетових, будинок професора Сомова та ін.
Значною мірою сформував архітектурний вигляд Харкова, особливо Нагірного району: вулиці Григорія Сковороди, Мироносицького провулку та Садово-Куликівської вулиці.
Конструктивізм 1917-го архітектор не прийняв, на його думку, ця «коробкова архітектура більш підходила до проектування заводських та промислових об’єктів, але не до житлового будівництва та великих громадських будівель». Проте майстерність та досвід дозволили освоїти нові художні прийоми. Так що і в нові часи Бекетов успішно працював, вірний своєму принципу: «Архітектор повинен розмовляти лише з пером та логарифмічною лінійкою в руках».
Ім’я академіка архітектури Олексія Бекетова знає практично кожен харків’янин. За його проектами в місті було збудовано понад 40 будівель, два десятки з яких визнані архітектурними шедеврами у стилі класичної архітектурної школи та модерну.
Про цього видатного майстра, який приклав свою руку до перетворення Харкова у місто-красень можна писати цілі мемуари.
А ще Бекетов був хорошим художником-пейзажистом. Його картини є у приватних колекціях.
Бекетов помер у похилому віці (79 років) 23 листопада 1941 року в окупованому нацистами Харкові. Був похований на міському цвинтарі на місці нинішнього Молодіжного парку. У другій половині 1970-х років цвинтар ліквідували, залишивши кілька могил відомих людей. Але прах Бекетова перенесли на цвинтар на вулиці Григорія Сковороди.
У Харкові встановлено два пам’ятники Бекетову. Першу пам’ятку було встановлено у серпні 2007 року біля парадного входу в головний корпус Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, розташований за адресою вулиця Сумська, 40. Керівником проектних робіт зі спорудження пам’ятника був завідувач кафедри урбаністики ХДТУБА професор Юрій Шкодовський, а автором пам’ятника — скульптор Сейфаддін Гурбанов.
Другий пам’ятник у Харкові архітектору Олексію Бекетову відкрився 30 серпня, у 2016 році. Пам’ятник встановили біля входу до Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова. Автори – скульптор Олександр Рідний та Ганна Іванова. (Нагадаємо, в наслідок ракетного удару вранці 5 лютого було зруйновані 4-й та 5-й поверхи будівлі одного з корпусів ХНУМГ ім. О.М. Бекетова – подробиці в новині GX.
Його ім’ям названо станцію метрополітену.
Більше спогадів та подробиць про нього та його творіння, які знищують рашисти, у пості GX до роковин смерті митця (та за посиланням в новині)…
Нагадаємо, правнучка Олексія Миколайовича Бекетова – Олена Федорівна Рофе-Бекетова (громадська активістка, керівник одного з напрямків Благодійного фонду «Харків з тобою») в інтерв’ю розповідала про зруйновані історичні пам’ятки архітектури, створені її геніальним предком – за посиланням в новині GX.
Але ми вистоїмо, переможемо навалу російської орди, заново відбудуємо і відновимо все зруйноване. Адже у нас стільки прекрасних архітекторів, у нас стільки друзів по всьому світу! Віримо, нас не залишать віч-на-віч з нашою бідою.
Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела
