Автор: Наталя Бойченко

Розстріляна поезія. 18 березня народився поет, який жив і творив у Харкові (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 18 березня, в 1904 році народився Марко Вороний — український поет, син відомого письменника та театрального діяча Миколи Вороного. Мати Вороного – Віра Вербицька-Антіох – була дочкою відомого українського поета Миколи Вербицького. Вони познайомилися у Києві в 1903 році.

Життя поетичної сім’ї було пов’язане з Харковом. Батько поета навчався у Харківському реальному училищі, згодом працював у Харкові.

Родинне щастя Миколи та Віри Вороних, на жаль, не було тривалим. Після розлучення батьків Марка виховували мати і дядько Федір Миколайович Вербицький.

Навчаючись у Чернігівській гімназії, Марко відвідував молодіжний гурток словесності, а в 1919 році – «літературні середи» Михайла Івановича Жука, спілкувався з Ладею Могилянською, Дмитром Тасем, Ігорем Юрковим.

Поезія була найбільшим покликанням талановитого юнака.

Після Громадянської війни Микола Вороний емігрував до Польщі через ідеологічні розбіжності з радянською владою. Микола Вороний був одним із засновників Української Центральної Ради.

У 20-х роках він повернувся до України та оселився у Харкові. Після повернення батька з еміграції Марко Вороний живе з ним у Харкові, потім у Києві, де навчається в музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка на факультеті режисури та Київському інституті народної освіти. Друкує свої вірші, казочки і віршовані оповідання для дітей.

Поетична збірка Марка Вороного «Форвард» (1932) значною мірою визначила подальшу долю автора.

Вірші молодого поета подобалися його сучасникам, а деякі з них, покладені на музику, ввійшли до «класики», але імʼя справжнього автора було викреслене з літератури. Офіційна критика не лише не прийняла збірку «Форвард», а й почала цькувати Марка Вороного. Подальша доля сім’ї була трагічною.

Марка Вороного заарештували 1934-го як «ворога народу». у 1937 році його розстріляли в урочищі Сандармох в Карелії.

Його батька Миколу Вороного заарештували у 1935 році, а 1938-го також розстріляли.

Сучасний читач мало знайомий з творчістю Марка Вороного. Відомо, що поет планував видати збірку сонетів. Його філософська лірика, особливо на релігійні теми, вражає глибиною і прозорливістю.

Кращі поезії цієї тематики («Молитва», «Церква», «Янголи», «Різдвяна елегія», «Отчизна») увійшли до «Хрестоматії української релігійної літератури» (Мюнхен; Лондон, 1988).

“Винні у любові до України”:

В пам’ять про Марко Вороного, його кращі вірші.

Церкви і янголи
тобі, Тату, як привіт з України (22 січня 1925 р.)
І
У завивалі тихих вечорів
Співає – думає церков барокко, –
І обсипається потужний спів
В зорі вечірньої огненний спокій.
Господен шлях – спустошені поля.
Проходить іноді Господь полями.
Спадає лист… Господь глядить здаля
На тліючі в спаданні плями,
На цвинтар білий, на хрестів юрбу,
На зграї гайвороння в мутнім небі.
– І тихо так одходить за вербу,
За обрій, за його багряний гребінь.
ІІ
Мутніють досвітки над гаєм;
У сірих обріях поля.
І знов дороги умирають
В сухих рудавних коліях.
І знов іде широким колом
Дзвіниця синя з-за верби,
А там ген-ген на видноколі,
– Село й спустошені горби.
Тріпоче вітер бубонцями,
Зростають рідні пустирі.
А понад ними пастухами
Ідуть два янголи вгорі.
Вони, як велетні повстали,
Мов по воді полями йдуть,
І бачиш ти, рожеві далі
Юрбою янголів цвітуть.
ІІІ
Під вечоровим розсипом огнів
Зростають чорними садами ночі,
І от розбуджений пташиний спів
Пітьму важку срібляним током точить.
Ах, це країна попелу й пожежі!
Непевні в ній будівлі деревʼяні –
Хвіст лисячий огня не вбережеш,
Коли він чоловічий зріст дістане.
– Дзвіниця деревʼяна загуде:
Жаліється і бовкає над силу,
Мов за тріским огнем, на неї йде,
Змежаючи безмежність – всесвіт цілий.
І от побачив зір паламаря,
– Там, де у тьму зникає шпиль дзвіниці,
Мов янголи над зводом вівтаря
Знялись в тривожній ореолі птиці.
І він глядів у миготіння крил,
І бачив – тихо янголи кружляють,
А проміж них промінить твердий шпиль
Над обступаючими ніч полями.

Різдвяна елегія
Бʼє за вікном копитом кінь. Туман
Гойдається і лине в ніч різдвяну.
Мороз синіє… І святий пеан
Гудуть осніжені соборні бані.
Гуде Різдво: лунають колядки,
В гудінні сяє вулик небозводу…
Тобі привітний рух дівочої руки,
А коням пити свіжу, зимну воду.
Ти як вощина – догориш, спливеш, –
Лишиться спокій і холодний розум
І будеш ти один собі без меж
Вести рахунок слотам і морозам.
І вийдеш ти під ялинковий спів,
Ще раз поглянеш на зимові зорі:
Незмінне сяйво зоряних огнів,
Незмінне сяйво і свічок в соборі.

Отчизна

Моя отчизно! Знаю я, тобі

Судилась крізь війну в віках дорога.

Ти Бога бачила, такого Бога,

Що віти опустилися в журбі.

Ще колії татарської гарби

Лишилися і з полумʼя грізного

Не вийшла ти. Бо он ще відблиск його,

Поглянь, горить на степовім горбі.

Так, од могил земля наша горбата…

О, проклинаю всіх, хто єсть Батий!

На переможцях скрізь печать проклята.

Он на бурхливім небі знак страшний.

То крові з хмар напухнув хрест гігантський:

Не вийти з бід країні цій селянській.

Фото, відео та матеріал: Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідника М. Коцюбинського, відкриті джерела

Історичний факт. Поета, який надихнув Малевича, було заарештовано в Харкові (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 18 березня, 1890 року народився Василиск Гнєдов – поет-футурист.

Пік його популярності припадає на 1910-ті роки.

Однак поетичною творчістю Гнєдов займався надзвичайно короткий період – з 1912 по 1918 роки.

Життя Василиска Гнєдова пов’язане з Харковом досить трагічним чином. Тут він був заарештований у 1936 році. Приводом стало недонесення на власну дружину, яка була заарештована як «ворог народу».

Двадцять років Гнєдов провів у місцях ув’язнення.

Твори Гнєдова є досить яскравою ілюстрацією поетичного експериментування на початку ХХ століття.

А ви знали? Його «Поема кінця», де не було жодного знаку і звуку, самісінький білий аркуш (біла пауза дзен-буддизму, як пояснили пізніші тлумачі Гнєдова), надихнула Казимира Малевича намалювати “Чорний квадрат на білому тлі”.

Казимир Малевич опинився одного разу серед публіки на зустрічі з поетом. Коли публіка провокативно прохала автора прочитати цю поему, він не губився. Виходив до рампи й жестом хрестив публіку – мовляв, усі там будемо. Після виступу Малевич підійшов до Гнєдова і сказав: «Тепер я розумію, що нам треба робити в малярстві: починати з нуля».

Невдовзі з’явився “Чорний квадрат на білому тлі” Малевича, що й досі хвилює уяву всього багатомільярдного людства.

Фото та матеріал: відкриті джерела

Які населені пункти Харківської області атакують окупанти: інформація на 18 березня 2026 року (фото, доповнено)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Події.

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали місто Харків і 9 населених пунктів Харківської області.

Внаслідок обстрілів постраждали 8 людей: у селі Зарічне Старосалтівської громади зазнали гострої реакції на стрес 55-річна і 79-річна жінки; у селищі Слатине Дергачівської громади зазнав поранень 41-річний чоловік; у селелищі Золочів постраждали чоловіки 53 і 56 років та жінки 56, 45, 39 років.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: 9 КАБ; 5 БпЛА типу «Герань-2»; 2 fpv-дрони; 10 БпЛА (тип встановлюється).
Зокрема, російські окупанти атакували БпЛА Шевченківський та Холодногірський район Харкова.

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури: у місті Харків пошкоджено складську будівлю; у Богодухівському районі пошкоджено 4 приватні будинки (у селищі Золочів); в Ізюмському районі пошкоджено складську будівлю (у селі Волохів Яр); у Харківському районі пошкоджено приватний будинок (у селищі Буди); у Чугуївському районі пошкоджено 4 приватні будинки, 6 господарчих споруд, гараж (у селі Зарічне), залізничну інфраструктуру (у місті Зміїв), приватний будинок (у селі Затока).

Зокрема, вже 18 березня близько 02.25 російські військові завдали удару безпілотним літальним апаратом, попередньо типу «Герань-2», по селищу Золочів Богодухівського району.

Внаслідок ворожої атаки знищено житловий будинок, ще один — частково пошкоджено. Також пошкоджено й інші домоволодіння.
П’ятеро місцевих жителів зазнали гострої реакції на стрес. Серед них — чоловіки 53 і 56 років та жінки 56, 45, 39 років.

Близько 11.00 зафіксовано ворожий удар бойовим дроном, попередньо типу «Герань-2», по Холодногірському району. У прилеглих до місця прильоту приватних будинках – вибиті шибки.

На жаль, вже відомо про вбитого 54-річного чоловіка. Поранень зазнали чоловіки 45 та 23 років (їх вже госпіталізують). Медики надають усю необхідну допомогу. Внаслідок вказаної ворожої атаки медичну допомогу також отримує 16-річний хлопець, який зазнав поранення.
До того ж вночі зазнав удару і Шевченківський район міста.

Вдень ворог вдарив безпілотником (FPV-дрон) по цивільному автомобілю в Харківському районі.
Внаслідок обстрілу в селі Руські Тишки зазнали поранень 65-річний чоловік і 66-річна жінка.
Попередньо, у постраждалих — неважкі травми. Бригада екстреної допомоги госпіталізує їх до лікарні.

Напередодні, 17 березня близько 09.00 війська рф завдали авіаційного удару по селу Зарічне Чугуївського району. Пошкоджено домоволодіння. Гостру реакцію на стрес отримали дві жінки віком 56 та 79 років.

Орієнтовно о 10.00 зафіксовано атаку БпЛА, попередньо типу «Герань-2», по місту Зміїв. Пошкоджено будинки, господарчі будівлі, електромережі.

До того ж ворог не припиняє спроби штурмувати позиції ЗСУ: з 17 по 18 березня рашисти 31 раз атакували на Харківщині (загалом, за вчора по Україні зафіксовано 286 бойових зіткнень), але їх дії були марні – ситуація залишається під контролем наших військ.
Про це повідомляється в оперативній інформації Генштабу ЗСУ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог 13 разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районах Вовчанська, Стариці, Лиману, Піщаного і в бік Охрімівки та Бочкового.

На Куп’янському напрямку ворог 18 разів атакував у районах Петропавлівки, Курилівки, Новоосинового, Глушківки, Новоплатонівки.

Фото та матеріал: ХОВА, начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, Головне управління ДСНС України у Харківській області, поліція та прокуратура Харківської області, міськрада Харкова

В Харкові погода перешкоджає цікавим спостереженням (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цього тижня синоптики прогнозують хмарну погоду з невеликими опадами, а сьогодні, 18 березня, вночі на місто спустився ще й туман. На жаль, це не кращий час для спостережень…
Хоча саме на період з 17 по 20 березня працівники НДІ астрономії Каразінського університету анонсували декілька цікавих подій.

Зокрема, 17-18 березня за 60 хвилин до світанку на південному сході, можна було б побачити Місяць з Меркурієм і Марсом.

В четвер, 19 березня, над Харковом з’явиться Молодик.
У цей момент Місяць перебуватиме між Землею та Сонцем і не буде видимим на нічному небі. Саме період. молодика вважається найкращим для спостереження за зоряним небом, адже відсутнє світло від Місяця в нічному небі.

А вже 20 березня, в день Весняне рівнодення, на небі тонкий Місяць сяятиме біля Венери.
Нагадаємо, після цієї дати день ставатиме довшим за ніч.

Довідка. В день Весняне рівнодення Сонце переходить із Південної півкулі до Північної. Астрономічне явище, коли Сонце перетинає небесний екватор у своєму видимому русі, називають весняним рівноденням. При спостереженні нашої планети з космосу в момент рівнодення лінія світлорозділу проходить географічними полюсами Землі і перпендикулярна земному екватору.

Це саме той час, коли день дорівнює ночі, і до нас приходить астрономічна весна.

Весняне рівнодення не має фіксованої дати (через різницю між календарним та астрономічним роком) і щорічно може зрушуватися на кілька годин. Але високосний рік відбувається коригування, і рівнодення повертається на вихідну позицію. Залежно від року воно може бути 19, 20 чи 21 березня.

Цьогоріч День весняного рівнодення прибігає на пʼятницю, 20 березня 2026 року, і відбудеться о 16.46 за київським часом.

Сонце зійде точно на сході і зайде точно на заході, рівно 12 годин воно перебуває над горизонтом і 12 годин – під горизонтом.
Також, починаючи з дня весняного рівнодення, зміняються пори року півкулями: в Південному настане астрономічна осінь, а в Північному – астрономічна весна, яка триватиме до дня літнього сонцестояння.
Світловий день з цього моменту починає збільшуватись, а ніч – зменшуватись.

Попри негоду, доторкнутися до цікавих комічних подій можна в мобільному планетарії при НДІ астрономії Каразінського університету.

«Від Землі у Всесвіт»!
Це яскравий і пізнавальний фільм, захоплива мандрівка у Всесвіт.
Ви познайомитесь з планетами Сонячної системи, кометами і астероїдами. Зоряні скупчення, туманності, галактики, чорна діра…
Для дорослих і дітей ВІД 9 РОКІВ.
Загальна тривалість 45-50 хв.

«Пригоди Хрумки в зимовому лісі»
Захоплююче барвисте відео-шоу, яке знайомить найменших відвідувачів планетарію з сузір’ями зимового нічного неба, а також з вражаючими явищами полярним сяйвом і польотом астероїда.
Щоб побачити астероїд в телескоп, Хрумка разом зі своїм другом відправляється в подорож до гнома-астронома. В дорозі їх чекають неймовірні пригоди.
Після анімаційного фільму ми помилуємось красою зоряного неба та астроном навчить знаходити сузір’я.
ДЛЯ ДІТЕЙ 4-8 РОКІВ.
Загальна тривалість 40-50 хв.

«Європа до зірок»
Це епічна подорож за лаштунки найпродуктивнішої обсерваторії у світі. Наука та історія, сучасні технології, мужність та наполегливість людей.
Всесвіт сповнений глибоких таємниць та прихованих секретів. Ви дізнаєтесь історії проектування Європейської південної обсерваторії, будівництва та експлуатації найпотужніших наземних телескопів на планеті. Фільм про астрономічні обсерваторії і сучасну астрономію.
ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 9 РОКІВ

«Два скельця. Дивовижний телескоп»
400 років тому телескоп вперше відкрив для наших очей і мрій великий та повний загадок Всесвіт. Сьогодні сучасні телескопи допомагають зазирнути в минуле, відкриваючи для нас майбутнє. Під час аматорських спостережень двоє школярів дізнаються, як завдяки телескопам можна розширити свої уявлення про Всесвіт, про місце Землі в ньому. Познайомимось з історією створення телескопа, принципом його роботи і тими неймовірними відкриттями, які зроблені за допомогою цього оптичного прибору. Дивлячись у телескоп, герої разом із глядачами вивчають Галілеєві супутники Юпітера, кільця Сатурна, спіральну структуру галактик.
ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 8 РОКІВ

«Таємниці невидимого Всесвіту»
Впродовж тисячі років люди спостерігали за світлом, що надходить з нічного неба, аби розгадати безліч таємниць. На початку 17-го століття, коли Галілео Галілей винайшов телескоп, ми революціонізували свої знання про космос. А у 20-му столітті з появою ракет з’явилася можливість піднятися над земною атмосферою та спостерігати рентгенівське і гамма-випромінювання гарячого та бурхливого Всесвіту.
Наука невпинно розвивається, і ми можемо отримувати важливу інформацію також від нейтрино та космічних променів. Нарешті, виявлення в експерименті LIGO гравітаційних хвиль від двох чорних дір, що зливаються, відкрило нові горизонти в астрофізиці!
Спостерігайте недосяжні людському оку космічні краєвиди у повнокупольному фільмі.
Ця програма розрахована на ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 12 РОКІВ
Загальна тривалість 40-50 хв.

Всі повнокупольні фільми в планетарії НДІ астрономії Каразінського університету (Харків, майдан Свободи, 4 ,Сумська, 35) доповнюються демонстрацією зоряного неба і сузір’їв, і розповіддю про те, що цікавого можна побачити на небі неозброєним оком. Астроном дасть відповіді на всі запитання. Планетарій обладнано сучасним 4к відео проектором, який робить проекцію на весь купол зоряної зали!
Замовлення квитків на програми за телефоном: (098) 671-88-09 (прийом дзвінків з 10.00 по 16.00 з понеділка по суботу).
Планетарій працює: вівторок-субота з 10.00 до 18.00.
Вартість екскурсій: група 1-5 осіб – 750 грн, група 6-20 осіб – 150 грн з особи. Комфортна кількість відвідувачів планетарія до 16.
Категорично не рекомендується відвідування планетарію дітьми молодше 4 років.

Нагадаємо, навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до мобільного планетарію (докладніше в новині GX).

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – постійно наголошує астроном Володимир Кажанов.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, музей астрономії Каразінського університету, планетарій, Галина Железняк, відкриті джерела

Історичний факт. 17 березня в Харкові народився видатний митець (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 17 березня, в 1899 році у Харкові народився Олексій Рябов — відомий український композитор, скрипаль і диригент, заслужений діяч мистецтв України (1951).

У 1918 році він закінчив Харківську консерваторію.

З 1929 до 1939 року – диригент Харківського театру музичної комедії.

Олексій Рябов вважається фундатором української оперети. Ним створено 25 оперет, серед яких найбільшу популярність здобула «Весілля в Малинівці».

Борис Олександров у 1936 році за мотивами оперети Рябова створив ще одну версію твору з тією самою назвою. Завдяки екранізації саме ця версія набула більшої популярності.

Рябов помер 18 грудня 1955 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Харків згадує видатного учня Олексія Бекетова, який відновлював столицю України

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Саме сьогодні, 17 березня, Церква вшановує пам’ять одного з найшанованіших у православному світі святих – преподобного Олексія (докладніше в пості ігумена Саватія Собко). В цей день ми пригадаємо двох видатних Олексіїв, чиї імена згадує Харків і вся Україна.

Пам’ятаємо! Цього дня, 17 березня, 1903 року народився Олексій Тацій — відомий український архітектор, професійна діяльність якого високо оцінена урядом і громадськістю, за проєктами якого було зведено кілька будівель у Харкові.

Тацій народився у Полтаві. У двадцять років переїхав до Харкова. 1929 року закінчив Харківський технологічний інститут. Навчався в академіка архітектури Олексія Бекетова. Після закінчення навчання до 1933 року працював в Українському науковому інституті споруд у Харкові.

У 1934 році столицю України перенесли до Києва. Тацій переїхав до столичного міста. Брав участь у Другій світовій війні. Після війни відновлював київський Хрещатик.

Помер 13 березня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Які населені пункти Харківської області атакують окупанти: інформація на 17 березня 2026 року (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Події.

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали місто Харків і 16 населених пунктів Харківської області.

Внаслідок обстрілів постраждали 10 людей: у місті Харків зазнав гострої реакції на стрес 34-річний чоловік, травмовані чоловіки 61, 52, 54 роки; у селі Мартове Печенізької громади постраждала 75-річна жінка; у селі Просянка Кіндрашівської громади постраждали 84-річна і 70-річна жінки та 74-річний чоловік; біля села Мирне Шевченківської громади зазнала травм 48-річна жінка; неподалік села Гороховатка Борівської громади постраждав 65-річний чоловік; також медики надали допомогу 68-річному чоловіку, який 13 березня зазнав поранень у селі Новоосинове Курилівської громади.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: 1 ракета (тип встановлюється); 4 КАБ; 9 БпЛА типу «Герань-2»; 1 БпЛА типу «Ланцет»; 6 БпЛА типу «Молнія»; 6 fpv-дронів; 17 БпЛА (тип встановлюється).
Зокрема , російські окупанти атакували БпЛА Шевченківський, Немишлянський, Салтівський райони Харкова.

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури: у місті Харків пошкоджено скління вікон у 3 будинках, цивільне підприємство, автомобіль, електромережі; у Богодухівському районі пошкоджено 3 приватні будинки (у селищі Золочів), 2 приватні будинки, господарчі споруди, електромережі (у селі Клинова Новоселівка), багатоквартирний будинок (у селі Світличне); у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (у селі Гусинка), автомобіль (у селі Мирне), автомобіль, автомобіль екстреної медичної допомоги (у селі Просянка); в Ізюмському районі пошкоджено вікна в будинку, прибудинкові споруди (у місті Ізюм), автомобіль (у селі Гороховатка); у Харківському районі пошкоджено цивільне підприємство (у місті Мерефа), нежитлову будівлю (у селищі Рогань, на фото вище); у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок (у селі Мартове), приватний будинок, електромережі (у селищі Старий Салтів), СТО, 4 автомобілі (у місті Чугуїв), скління вікон у будинках (у селі Зелений Колодязь).

Зокрема, 16 березня орієнтовно о 02.30 внаслідок атаки по селу Мартове Чугуївського району пошкоджено житловий будинок та літню кухню. 76-річна жінка отримала травми.
У Київському районі міста Харкова 16 березня близько 03.10 внаслідок атаки БпЛА, попередньо «Герань-2», пошкоджено два приватні домоволодіння.
Близько 07.00 російські військові завдали удару, попередньо FPV-дроном, по селищу Золочів Богодухівського району. Пошкоджено житловий будинок.

Близько 09.00 в Шевченківському районі міста зафіксовано влучання двох БпЛА, попередньо типу «Герань-2».

Перший удар прийшовся поблизу багатоквартирних житлових будинків, унаслідок чого вибито вікна та пошкоджено фасади. Ще один безпілотник влучив по відкритій місцевості.

Постраждав 34-річний чоловік. Він перебував поблизу місця влучання та зазнав гострої реакції на стрес. Медичну допомогу йому надали на місці.

Близько 12.20 зафіксовано ворожий удар по цивільному підприємству в Немишлянському районі Харкова.
Внаслідок обстрілу пошкоджено складські приміщення та паркан, постраждали – 52-річний, 54-річний та 62-річний чоловіки (їм надається медична допомога).

До того ж ворог не припиняє спроби штурмувати позиції ЗСУ: з 16 по 17 березня рашисти 12 разів атакували на Харківщині (загалом, за вчора по Україні зафіксовано 171 бойових зіткнень), але їх дії були марні – ситуація залишається під контролем наших військ.
Про це повідомляється в оперативній інформації Генштабу ЗСУ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у бік населених пунктів Вовчанськ та Стариця.

На Куп’янському напрямку ворог дев’ять разів атакував у бік Петропавлівки, Курилівки, Глушківки, Новоосинового, Куп’янська та Новоплатонівки.

Митці Харкова приєдналися до мирної акції: 16 березня світ вшановує вбитих росією в Драмтеатрі Маріуполя (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 16.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! 16 березня 2022-го російські окупанти скинули авіабомбу на Драмтеатр у Маріуполі.

Понад тисячу дорослих і дітей шукали там порятунку, але звірів у людському обличчі не зупинив навіть напис «Діти» («Дети») перед будівлею… Цей біль назавжди в серцях українців…

У день пам’яті жертв авіаудару Україна та весь світ згадують наслідки жахливого злочину країни-терористки – росії… Світла пам’ять усім, кого вбили рашисти в Україні!

Митці Харкова єдині зі своєю країною і кожного року вшановують пам’ять загиблих!

Так виглядав центр Харкова в 2025 році – на різних локаціях біля театрів міста відбулися мирні акції.
Зокрема, журналістка GX зафільмувала майданчики:
Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка,

Харківський академічний український драматичний театр ім. Т. Шевченка,

Харківського академічного драматичного театру ім. Г. Квітки-Основ’яненка.

До того ж в акції прийняли участь і Харківський академічний театр музичної комедії

та Харківський театр для дітей та юнацтва.

Нагадаємо, минулого року GX теж розповідав про події цього дня в Харкові, Україні та за її межами (в новині).

На 16 березня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, загинуло 690 дитей та 2394 отримало поранення різного ступеня тяжкості.

На жаль, дані ще не остаточні…

І вдень, і вночі… Кожного дня біля підніжжя пам’ятника дітям, що загинули від рук рашистів квіти, іграшки, свічки, адже кривавий перелік вбитих росіянами дітей, на жаль, зростає…

Під час війни День захисту дітей став Днем захисту Пам’яті про тих, хто назавжди залишився дитиною (подробиці у новині GX).

Нагадаємо, до Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, в саду Шевченка відкрили памʼятник з двома маленькими янголами. До його підніжжя майже щодня несуть іграшки, свічки та квіти.

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

16 березня Харків згадує видатну артистку (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 16.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 16 березня, в 1916 році народилася Олександра Іванівна Васильєва – актриса харківських та київських театрів, заслужена артистка України (1957 р.).

У Харкові Олександра Васильєва працювала з 1933 року до нацистської окупації.

У 1935 році одружилася з Юлієм Мейтусом (український композитор, народний артист України).

У Харкові Васильєва спочатку вступила до театральної студії, а потім до ТРАМу. Після розформування театру в 1938 році – служила у Харківському державному академічному українському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка (до 1941 року).

Під час Другої Світової війни разом із чоловіком була в евакуації в Ашхабаді, де обидва працювали на Київській кіностудії художніх фільмів (1942-1943 роках).

Після війни Васильєва переїхала до Києва, де грала у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка (1945–1962 роках).

Основні ролі: Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Одарка («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Галя, Ліля Хомуток («В степах України», «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Варя («Порт-Артур» О. Степанова, І. Попова), Олівія («Дванадцята ніч» В. Шекспіра).

Померла 27 листопада 2004 року.

Художник, який присвятив монографію Кобзарю, працював та помер у Харкові (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 16.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня народилися два знамениті художники. Микола Бурачек (16.03.1871-12.08.1942) – художник, актор, письменник, педагог і мистецтвознавець, чий талант особливо яскраво проявився у пейзажному живописі.

Одна з монографій Миколи Григоровича присвячена Тарасу Шевченку, завдяки саме цій праці багато хто впізнав Тараса Шевченка не лише як поета, а і як талановитого художника.

З 1910 року Бурачек творив у Парижі, за часів гетьмана Скоропадського очолював Українську академію мистецтв, а з 1925 року працював у Харкові, де й закінчив свій земний шлях 12 серпня 1942 року.

Похований на 13-му міському цвинтарі. (На фото портрет М. Жеваго “Н. Бурачек. 1941 р.” та картини М. Г. Бурачека “Сад цвіте” та “Чернеча гора. Дорога до могили Т. Г. Шевченка. Канів”). Докладніше про нашого земляка у новині GХ.

Розділив з ним дату народження Джузеппе Марія Креспі (16.03.1665-16.07..1747) – відомий італійський живописець, рисувальник, гравер, який творив два століття раніше.

Його часто називали Spagnolo («Іспанець») за пристрасть до іспанського стилю в одязі. На початку своєї творчості він наслідував класичну болонську традицію XVII століття, але поступово в його творчості стала переважати манера реалістичності.

Він писав картини на релігійні сюжети, портрети, натюрморти та побутові сцени. Визначним творінням зрілого художника стала серія «Сім таїнств» («Сповідь», «Хрещення», «Одруження», «Причастя», «Священство», «Миропомазання», «Соборування»).

Художник зумів надати всім сценам відтінок таємничої потаємності того, що відбувається і водночас наголосив на головному — реальності життя, укладені в цих сценах основних етапів короткого земного людського буття… (На фото: автопортрет, картина “Добрий самаритянин” та автопортрет із сім’єю).