Регіони оцінювалися за рівнем зарплати, народжуваності, динаміці промисловості і сільського господарства та іншим показникам.
За даними фахівців, найбільш благополучною областю визнана Вінницька, а Харківщина посідає останній рядок рейтингу, пише "ДС".
Зокрема, за рівнем капітальних інвестицій на душу населення Харківська область відстає від лідера - Вінницькій області - майже в 20 разів (698 проти 13 679 грн./ос.). За темпами житлового будівництва - майже в 18 разів (22 проти 165 кв. м загальної площі введеного в експлуатацію житла на 1 тис. жителів).
Незважаючи на великий промисловий потенціал і завантаженість великих підприємств оборонними замовленнями, промвиробництво за півроку скоротилося на 17,6%, а за сім місяців - на 17,2% (порівняно з аналогічними періодами 2014).
Окрема проблема - рівень зарплати і борги по ній. Так, за перше півріччя +2015 року реальна зарплата зменшилася на 25,9%. Борги ж по зарплаті, замість того щоб скорочуватися, тільки зростають: тільки за липень вони збільшилися на 11 млн грн.
Тим дивовижніше на цьому тлі звучать заяви губернатора Харківської області Ігоря Райнін про процвітання регіону.
«Ми робимо все для створення фундаменту регіональної економіки», - говорить в інтерв'ю на одному з телеканалів губернатор.
«Харківщина сьогодні працює на вістрі регіональних і національних реформ, спрямованих на децентралізацію управління, політичну та інфраструктурну модернізацію України», - заявив голова ХОДА на форумі «ІННОВАЦІЇ. ІНВЕСТИЦІЇ. ХАРКІВСЬКІ ІНІЦІАТИВИ!».
І, за традицією, у своїх невдачах губернатор звинувачує кого завгодно, тільки не себе і не свою команду.
«Країна економічно хвора. Чи не нинішня влада привела до цієї хвороби», - запевнив Ігор Райнін.
І справді: що може бути простіше, ніж виправдовувати свою бездіяльність поганими стартовими умовами, що дісталися від попередників, і загальною кризою.
Тим часом ще в 2013 році Харківщина входила до трійки лідерів національного рейтингу конкурентоспроможності регіонів. В основу складання рейтингу лягли дослідження 12 основних складових розвитку регіонів, включаючи рівень освіти, охорони здоров'я, технологічну готовність регіонів, впровадження інновацій, ефективність ринку праці і загальний обсяг ринку.
