Харківські студенти загрузли у фінансовому болоті університетів. За словами фахівців, на сьогоднішній день стипендія студента складає 825 гривень, що на 553 гривні менше прожиткового мінімуму. Студенти направили електронну петицію Президенту України щодо підвищення з 1 січня 2016 року розміру мінімальної стипендії до розміру прожиткового мінімуму (на грудень 2015 для працюючого - одна тисяча триста сімдесят вісім грн, для непрацюючого - 1074 грн). Проте активісти отримали достатньо очікуваний відповідь від Президента: «Немає грошей».
«Я не розумію, як можна жити студенту за ці гроші місяць. Адже за ці гроші потрібно і їжу собі купувати і за гуртожиток платити, і за проїзд», - розповіла «ГХ» студентка Альона.
При цьому, за словами фахівців, за час у навчанні у ВУЗі у студента досить помітно сідає здоров'я. Це прямо пов'язано з перевтомою, браком часу на відпочинок, погане харчування.
«Проводячи більшу частину часу в інституті і живучи на таку стипендію, студент змушений ще й підробляти, що помітно позначається на його знаннях і здоров'я», - пояснила «ГХ» викладач одного з харківських інститутів Аліна.
У профспілкових організаціях нарікають на невиконанні Закону України «Про вищу освіту». Згідно з яким, студенти-переселенці і діти учасників АТО мають право на соціальну стипендію і безкоштовне проживання в гуртожитку. Для розробки даного механізму було дано два місяці. Минуло вже сім, а результатів ніяких.
«Ці студенти не можуть зв'язатися зі своїми батьками з окупованої території, вони не знають, що з ними, та ще й часто їм просто нічого їсти. Цим студентам нікому допомогти. До мене в кабінет часто приходять діти й просять роздрукувати їм реферат, у них навіть на це немає грошей», - скаржиться голова первинної профспілкової організації студентів ХНУМГ імені О. М. Бекетова Олена Угоднікова.
Крім цього, 16 грудня молоді вчені пікетували Адміністрацію Президента в Києві. Вчені просять уряд і парламент не скорочувати витрати на науку в 2016 році на 20%, як це передбачено поданням до Ради проектом бюджету.
Учасники акції сподіваються, що якщо президент підпише закон про наукову діяльність ще до прийняття бюджету, це дасть можливість провести реформу наукової галузі.
«Те, що прописано зараз у державному бюджеті, не корелює з тим реформаторським законом, який ми прийняли», - пояснив фізик Антон Сененко.
За його словами, із запланованих на потреби НАН 2,77 млрд гривень уряд пропонує виділити тільки 2 млрд.
