Харків - прекрасне місто, яке не перестає дивувати своєю унікальною архітектурою, затишними куточками і безліччю різних пам'яток.
Пам'ятки Харкова
Одним із символів Харкова є фонтан Дзеркальний струмінь.
Побудований в далекому 1947 році, цей фонтан вважається красою і гордістю Першої столиці. Під світловим куполом ротонди вночі тут загадують бажання всі любителі дива.
Ще однією визначною пам'яткою міста є Будинок державної промисловості, в просторіччі Держпром. Цікаво, що, незважаючи на свою грандіозність і монолітність, будівля була зведена в виключно короткий термін - усього за три роки.
Візитною карткою Харкова вважається також підвісна канатна дорога. Побудована спочатку як альтернативний вид транспорту, сьогодні канатка стала одним з улюблених атракціонів жителів і гостей Харкова.
Головною спортивною ареною Харкова вважається стадіон «Металіст», де проводить домашні матчі команда з однойменною назвою. Переживши кілька реконструкцій, стадіон навіть внесений до Реєстру національно-культурної спадщини України.
Однією з окрас міста є і Каскад - фонтан, побудований у вигляді сходів. З верхнього майданчика відкривається прекрасний вид на місто.
В одному з районів Харкова, на Новоселівці, є вельми незвичайний триповерховий міст.
У цій точці перетинаються найважливіші залізничні колії. Ходять легенди, що під час «холодної війни» на Харків націлювали 12 ядерних ракет, і три з них - саме в цю точку.
Деберц
Як кажуть корінні жителі Першої столиці, якщо ти живеш в Харкові - то зобов'язаний вміти грати в деберц.
Деберц - одна з найбільш поширених карткових ігор нарівні з покером і преферансом. У країнах Європи цю гру знають під назвою «Бела» (Bela) і «Клобеш», або «Клаббор» (Clobyosh). Існує кілька думок з приводу походження даної гри. Одні стверджують, що вперше в неї стали грати в єврейських громадах, інші - що деберц придумали каторжники Сахаліну, а харків'яни впевнені, що саме у Першій столиці придумали цю гру. І харків'яни завжди можуть визначити земляків у поїзді, запропонувавши попутникам «перекинутися в дебчік».
Команди КВК
Команда КВК ХАІ, яка з'явилася на телеекранах в далекому 1992 році, за час свого існування стала практично легендарною. На сцені Клубу Веселих та Кмітливих харків'яни відіграли три сезони, ставши чемпіонами КВК в 1995 році, кращою командою 10-річчя і володарями Кубка Чемпіонів.
Ще однією знаменитою командою КВК з Харкова є Збірна блондинок України. З'явившись на сцені в 2008 році, команда швидко завоювала успіх у глядачів. Вдало виступивши у Вищій українській лізі, харків'янки були запрошені в Прем'єр-лігу, де дійшли до півфіналу. Команда також грала у Вищій лізі КВК, і брала участь у Кубку Президента України.
Знамениті харків'яни
Харків подарував світу безліч видатних людей. У Харківському університеті працював засновник сучасної фізичної хімії Микола Бекетов, видатний лінгвіст Олександр Потебня і знаменитий фізик Лев Ландау.
У Харкові будували прекрасні будівлі знамениті архітектори Олексій Бекетов, Олександр Ржепішевський і брати Загоскіни; трудився родоначальник архітектурного стилю «український модерн», розробник Малого герба України Василь Кричевський.
Також у Харкові трудився вчений Юрій Кнорозов, відомий тим, що розшифрував писемність індіанців майя, конструктор Володимир Нікітін, який створив 16 спортивних автомобілів і встановив 9 світових рекордів швидкості, академік Микола Барабашов, що освоїв техніку фотографування Місяця, та інші уми сучасності.
Крім того, в Харкові жили і працювали класики української культури - письменники Олесь Гончар, Остап Вишня та Микола Трублаїні, поети Володимир Сосюра і Павло Тичина, театральний режисер Лесь Курбас та кінорежисер Олександр Довженко. Саме в Харкові почався розквіт творчої діяльності письменника Аркадія Аверченка, якого згодом публіка буде величати «королем сміху».
На сцені харківських театрів блищали співаки Борис Гмиря, Леонід Утьосов і Клавдія Шульженко, актриса Евлалия Кадміна. Саме з Харкова поїхала до Москви з баяном на плечі «вступати на артистку» майбутня зірка вітчизняного кінематографа Людмила Гурченко.
