Документ передбачає деполітизацію державної служби, створення інституту державних секретарів, прозорі конкурси на заміщення посад, перегляд системи заробітної плати.
У законопроекті передбачено перехідний період 2 роки, коли держслужбовці пройдуть переатестацію, в ході якої буде дана оцінка їх професійної компетентності, ділових і моральних якостей.
Саме така система реформи держслужби в Україні була розроблена за допомогою Євросоюзу.
У свою чергу представник президента в Кабміні Олександр Данилюк закликав переймати досвід побудови держслужби в Грузії в той час, коли президентом був Саакашвілі.
«Нам не підходить система державного управління стабільної Європи, потрібна модель революційної Грузії та інших країн, де провели швидкі реформи. Проте жодного альтернативного законопроекту ще немає», - зазначив Данилюк.
Нагадаємо, раніше Представництво Євросоюзу в Україні назвало закон про держслужбу ключовим для українських реформ. У представництві підкреслили, що ухвалення цього проекту закону - головна умова двосторонньої програми допомоги між Україною та ЄС.
На думку харківських експертів, держслужбу обов'язково потрібно реформувати. І те, що законопроект викликає палкі суперечки у верхах - цілком нормальне явище, тому як перехід до нового - це завжди складно.
«Основні переваги законопроекту - мотивація до роботи на держслужбі, тому що сьогодні вона виглядає непривабливо. Так, здобувачам позначені певні вимоги - до освіти, знанню іноземних мов, вони не повинні бути заангажовані в політиці, але натомість їм пропонуються перспективи і матеріальна стимуляція - якщо закон ухвалять, він передбачає підвищення зарплат держслужбовцям. Звичайно, частина людей, які не будуть відповідати вимогам, втратять статус держслужбовців, і це викликає у багатьох побоювання», - коментує директор Харківського регіонального інституту державного управління Людмила Бєлова.
