Перейти до основного вмісту

Позначка: ювіляр

5 жовтня – один день в історії Харкова: ЗВО-ювіляр до свята підготува чуттєві вітання (фото, відео)

Попри жахи війни, освітяни України відзначають професійне свято і в наш буремний час.
День вчителя, або ж День працівників освіти, в Україні щорічно відзначають у першу неділю жовтня.
Їх мужність та мудрість, як завжди надихає. Колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”) вже 35 років разом пишуть спільну історію. Їм є чим пишатися і що розповісти.
Вітання колектив почав приймати ще 3 жовтня.
Свою подяку викладачам учні закладу виклали у спогадах – від перших свят у стінах НУА до сьогодення, а ше вітали особисто.

Справжнім дарунком став і веселий сюжет, який  напередодні Дня працівника освіти підготували учні, студенти та випускники НУА. Вони з гумором розмірковували про те, що вони думають про своїх наставників: усім охочим було поставлено прості, але дуже щирі (і трішки кумедні) запитання- відповіді вийшли різні: смішні, зворушливі, несподівані. Але головне – у кожному слові відчувається повага, любов і вдячність.

Подивіться відео – в ньому зібрані усмішки, жарти, щирі спогади та найтепліші побажання. Бо вчителі – це ті, хто надихає, підтримує і вчить вірити у себе!

“З Днем учителя, наші дорогі наставники! Дякуємо, що ви поруч, – підсумовують творці відео. – Адже викладач як диригент управляє оркестром, створюючи гармонію та допомагаючи учням у спільній творчості розкривати свій потенціал!”

Колектив новинного порталу GX приєднується до привітань! Дякуємо за вашу наполегливу працю і незламність!

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.

Нагадаємо, Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі  часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.
Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу.  “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (докладніше про відкриття навчального року в новині GX).

Цього ювілейного року для “НУА” новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

Отож бо й сьогодні ми згадаємо, що цікавого відбувалося у незламному Харкові 5 жовтня.

А саме 5 жовтня 1816 року підписано Указ “Про заснування інституту земельного господарства у Варшаві”. З цієї дати починає свій відлік Харківський національний аграрний університет Докучаєва – найстаріший сільськогосподарський ЗВО в Україні.

Після початку Першої світової війни 1914 року інститут було переведено до Харкова, де працює вже понад сто років.

В мирні часи у ЗВО навчалося близько 4000 студентів.

А ще 5 жовтня 1887 року народився Олексій Синявський — один із найвизначніших українських мовознавців та педагогів.

Синявський народився у селі Андріївка, нині Бердянського району Запорізької області.

1916 року закінчив Харківський університет.

З 1920 до 1928 року був професором Харківського Інституту народної освіти, керував у ньому секцією української мови науково-дослідної кафедри мовознавства імені Потебні.

З 1925 до 1928 року був членом Комісії для організації українського правопису.

У 1930-х роках жив та працював у Києві.

Все життя вчений присвятив дослідженням української фонетики та правопису. За це його звинуватили в націоналізмі й розстріляли 1937 року, а реабілітації довелося чекати довгих двадцять років.
Реабілітований посмертно 1957 року.

Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, Наталія Бойченко, ХГУ НУА, відкриті джерела

Ювіляру в Харкові акомпанували на мандоліні (фото, відео)

Яскравим, як і сам ювіляр Євгеній Лисицький, був його виступ у день народження (докладніше в новині GX).

Ще чуттєвішим був виступ артиста та його колег на концерті-бенефісі.

Вітання, нагородження, багато цікавих фактів з біографії Євгенія, музика і чарівний спів різними мовами з улюблених творів ювіляра.

Його талант, як алмаз, пройшов шлях шліфування та став діамантом сцени ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА. Євгеній Лисицький має такий дар, що італійці, почувши його голос, запросили вчитися до них. Він не втратив свого шансу. 

А ще… Увесь цей час багато хто і не знав, що Євгеній Лисицький лікує душі своїм співом не лише на сцені в храмі мистецтва, а й в чині диякона в одному з намолених місць Харківської єпархії – храмі ікони Божої Матері Відрада і Втіха в Саржиному Яру.

Під час виступу актору-ювіляру дарували свої посмішки найкращі солістки театру.

Навіть заслужений діяч мистецтв України Юрій Яковенко заграв для нього на мандоліні…

А на останок Євгеній Лисицький заспівав улюблені пісні українською, саме ними він причарував своїх італійських колег, саме вони бадьорили харків’ян у сховищах під час виступів артистів.

Отож-бо, пропонуємо відчути на собі властивості таланту маестро та його колег з уривків ювілейної зустрічі, в якій лунали: «Канкан» з оперети Ж. Оффенбаха «Орфей у пеклі» (оркестр); тост Орловського з оперети Й. Штрауса «Летюча миша»; арія Розіни з опери Дж. Россіні «Севільський цирульник» (О. Старікова); каватина Фігаро з опери Дж. Россіні «Севільський цирульник» (Є. Лисицький); канцонета Дон Жуана з опери В. А. Моцарта «Дон Жуан» (Є. Лисицький); увертюра до опери Дж. Верді «Травіата» (оркестр); сцена Жермона та Віолетти з 2 акту опери Дж. Верді «Травіата» (Є. Лисицький, Ю. Антонова); увертюра до опери Ж. Бізе «Кармен» (оркестр); куплети Ескамільо з опери Ж. Бізе “Кармен” (Є. Лисицький, В. Коваль, О. Старікова, О. Мішаріна); «Дивлюсь я на небо» (Є. Лисицький) і для самих відданих “На біс!” – «Закоханий солдат» (Е. Канніо, у виконанні ювіляра Євгенія Лисицького).

До речі, свято стало передмовою до прем’єри опери “Кармен” (подробиці у наступній новості про події в ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА).

Ще раз нагадаємо імена чарівних солістів театру, які лунають для нас: заслужена артистка України Олена Старікова, лауреати міжнародних конкурсів Юлія Антонова, Вероніка Коваль та Євгеній Лисицький, дипломантка міжнародних конкурсів Олеся Мішарін, а також музика оркестру СХІД ОПЕРА.

Колектив новинного порталу GX ще раз щиро вітає ювіляра. Бажає щасливої долі, натхнення та миру.

Дякуємо усім артистам за підтримку духу, кожного, хто чує і бачить вас на сцені! Ваша посмішка і спів надихають крокувати разом до перемоги!

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

Харків’янин у свій ювілей дарує свято іншим (фото, відео)

Його посмішка, голос, повага до колег і глядачів заворожує і дарує радість під час кожної зустрічі. Особливо важливим цей дар відчувається у наш час, коли цінуєш кожну щасливу мить життя.

Євгеній Лисицький в 1993 році закінчив Харківський інститут мистецтв ім. І.П.Котляревського (клас В.І. Подсадного). Працював солістом Харківської обласної філармонії. Стажувався у маестро М. Мілані в місті Озімо (Італія).

Творчий шлях Лисицького в Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. М. Лисенка розпочався у 2002 році.

З 2007-2010 у складі трупи Харківського академічного театру опери та балету ім. М.В.Лисенко брав участь в оперних фестивалях в Іспанії та Німеччині.

За понад двадцять років на сцені в його акторській скарбничці багато цікавих ролей: Граф ді Луна («Трубадур» Дж.Верді); Набукко («Набукко» Дж.Верді); Жермон («Травіата» Дж.Верді); Сільвіо («Паяци» Р.Леонкавалло); Марсель («Богема» Дж.Пуччіні) та багато інших.

Так склалося, його герої здебільше браві та веселі. А фахівці здавна помітили, що сміх — це захисна реакція людини, яка дає можливість скинути напругу. Ось і у свій ювілей, 2 березня, він відкривав програму «Смайл опера» каватиною Фігаро з опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні (концертмейстер – Максим Чуб).

Вечір видався справді святковим. Колеги підхопили настрій і зі сцени лунали: дует Сюзани та Марцеліни з опери «Весілля Фігаро» (В.Моцарт, солістки – Л. Кутіщева, О.Старікова, концертмейстер – Максим Чуб); дует Сюзани та Керубіно з опери «Весілля Фігаро» (В.Моцарт, солістки – О.Старікова, Ю.Форсюк, концертмейстер – Максим Чуб); арія Базіліо з опери «Севільський цирульник» (Дж.Россіні, соліст – Ю. Кудрявцев, концертмейстер – А. Леонова); арія Серпіни з опери «Служниця-пані» (Дж. Перголезі, солістка – Т. Гармаш, концертмейстер – А. Леонова); куплети Переколи з оперети «Перекола» (Ж.Оффенбах, солістка – В. Коваль, концертмейстер – А. Леонова); арія Тартальї з опери «Маски» (П.Масканьї, соліст – В. Козлов, концертмейстер – Т. Козлова); дует Папагени та Папагено з опери «Чарівна флейта» (В.Моцарт, солісти – О. Мішаріна, В. Козлов, концертмейстер – Т. Козлова); серенада Арлекіна з опери «Паяци» (Р.Леонковалло, соліст – С. Лєдєньов, концертмейстер – Т. Козлова); арія Олімпії з опери «Казки Гофмана» (Ж.Оффенбах, солістка – Ю. Антонова, концертмейстер – Т. Козлова); “Вибух сміху” (Д.Обер, солістка – Ю. Антонова, концертмейстер – Т. Козлова).

І ще багато сюрпризів готують Євгеній Лисицький і його колеги сьогодні під час ювілейної зустрічі, в якій пролунають:

«Канкан» з оперити Ж. Оффенбаха «Орфей у пеклі» (оркестр); тост Орловського з оперети Й. Штрауса «Летюча миша»; арія Розіни з опери Дж. Россіні «Севільський цирульник» (О. Старікова); каватина Фігаро з опери Дж. Россіні «Севільський цирульник» (Є. Лисицький); канцонета Дон Жуана з опери В. А. Моцарта «Дон Жуан» (Є. Лисицький); увертюра до опери Дж. Верді «Травіата» (оркестр); сцена Жермона та Віолетти з 2 акту опери Дж. Верді «Травіата» (Є. Лисицький, Ю. Антонова); увертюра до опери Ж. Бізе «Кармен» (оркестр); куплети Ескамільо з опери Ж. Бізе “Кармен” (Є. Лисицький, В. Коваль, О. Старікова, О. Мішаріна); оркестровий номер; квартет з 3 акту опери Дж. Пучіні «Богема» (Є. Лисицький, О. Золотаренко, О. Старікова, О. Мішаріна); «Дивлюсь я на небо» (Є. Лисицький); Р. Фальво «Скажіть дівчата подрузі вашій» (Є. Лисицький) і для самих відданих “На біс!” – «Закоханий солдат» (Е. Канніо, у виконанні ювіляра Євгенія Лисицького).

Ще раз нагадаємо імена чарівних солістів театру, які співають для нас: заслужені артисти України Олена Старікова, Володимир Козлов, Тамара Гармаш та Дмитро Маклюк, лауреати міжнародних конкурсів Юлія Антонова, Вероніка Коваль, Олександр Золотаренко та Євгеній Лисицький, дипломанти міжнародних конкурсів Олеся Мішаріна та Юлія Форсюк, а також оркестр СХІД ОПЕРА та концертмейстери Анна Леонова Тетяна Козлова та Максим Чуб.

Колектив новинного порталу GX ще раз щиро вітає ювіляра. Бажає щасливої долі, натхнення та миру.

Дякуємо усім артистам за підтримку духу, кожного, хто чує і бачить вас на сцені! Ваша посмішка і спів надихають крокувати разом до перемоги!

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.