Віримо! Навіть одна незламна людина може змінити хід подій у найважчі часи… День минулий був насичений яскравими датами та спогадами. Одна з найважливіших – 90-річчя Харківського академічного драматичного театру. Щирі вітання і подяка незламному колективу. Майже за століття вони створили та представили глядачу багато цікавих вистав. Журналістці GX пощастило неодноразово відвідувати постанови та розповідати про них читачам GX.
Останніми роками театр сміливо виборював своє місце під сонцем, чого тільки не випало їм… Найжахливіших коректив додала війна…
Але й тут вони не спасували. Кажуть, квіти, коли відчувають небезпеку для свого існування, починають яскраво квітнути, щоб світ встигнув побачити їхню красу. Так і Харківський академічний драматичний театр в ці важкі часи дарував глядачу його улюблені вистави й навіть прем’єри. Одна з них так співзвучна часу – “Політ над зозулиним гніздом” за мотивами роману Кена Кізі.
Іноді здається, що ми зараз усі герої цього роману. Країна-сусідка поводиться, як ота деспотична Мілдред Ретчед. Там навіть добрі справи роблять із поганим наміром. Вони вбивають найкращих. Більша частина її підданих, як і герої роману, вважають себе нормальними, але їм вигідно бути дурниками! Адже не мають вони сміловості визнати дійсність – агресію проти українців, вбивства, катування, навіть свої втрати… Може вони й хочуть на волю, але немає поряд тієї людини, що надихне, а самі вони неспроможні. Переплетення вигаданого та реального є й у виставі…
Це був відступ, а щодо вистави, її можна описати так: «Лише той є гідним, хто світ робить кращім!» Цей вислів стосується і колективу театру, адже кожна постанова, що дає людям змогу замислитися і виправитися – це добра справа! Уривки з постанови та фото – в пості на фейсбук-сторінці GX.
Головний герой роману зовсім не ідеальний, але він зміг заразити усіх навколо себе жагою до справжнього життя. Адже, навіть, коли тіло за ґратами — мозок ні! Рендл Патрік Макмерфі — це людина-Прометей, яка освітлює та зігріває усіх навколо себе. У кожного з героїв є вади, але він зміг показати й кращі сторони кожної особистості. Але люди, що мислять і знають ціну життю, не потрібні диктаторам… І вони їх знищують… Так сталося і в цьому оповіданні, але усі злодії світу не знають, що запалені іскри вже не згасити!
Трохи сюжету й уривки вистави доповнять картину цієї чуттєвої вистави.
Це сталося у психіатричному відділенні сестри Ретчет, де все завжди добре: пацієнти слухняні та задоволені, персонал відповідальний та дбайливий, а терапія завжди дає очікуваний та позитивний результат.
Але одного чудового осіннього ранку, життя всіх учасників цієї ідилії зміниться назавжди.
“Світ, у якому всі беззаперечно виконують свої ролі, перестане працювати, як налагоджений механізм, тому що до нього потрапить справжній гравець, який не звик приймати правила чужої гри”, — Р. П. Макмерфі.
Яка ціна свободи духу, волі, совісті? На що здатна людина, щоб знайти корінь свого страху та стати вільною? Та чи готова вона до цього насправді? Чи готова йти до останнього?
Саме з такими питаннями зустрічаються герої роману, та чи знайдуть вони відповіді на них?
Саме з такими питаннями зустрічаються зараз багато людей, що живуть в ці важкі часи, та чи вистачить їм духу шукати відповіді?
Згадуючи той вечір в ТКЦ, приємно було чути оплески залу, який дякував стоячи, а ще були квіти та сльози…
А потім, потім театр ще й встигнув показати свою виставу в інших містах країни, навіть у столиці.
Над виставою працювали: режисер Володимир Давиденко, сценографія – Віктор Ермоленко, хормейстер Катерина Літвінова.
Ролі виконують: Рендл Патрік Макмерфі – Юрій Мережко, Мілдред Ретчед – заслужена артистка України Олександра Богатирьова (заслужена артистка України Тітова Тетяна), Вождь Бромден – Антон Ковальов, Дейл Гардинг – заслужений артист України Олександр Вірченко ( Олег Власов), Біллі Біббіт – Володимир Частніков, Чезвік – Олександр Куліш, Мартіні – заслужений артист України Олександр Дербас, Раклі та Кенді – Ктерина Чепела, Міс Флін – Катерина Літвінова, Доктор Спайві – народний артист України Юрій Головін, Вільямс – Філіп Гамаль.
Віримо! Саме надія допомагає вижити! Саме надія допоможе перемогти! Ми ще зустрінемося у залах театру на нових чудових прем’єрах та улюблених виставах.
Наостанок пропонуємо подивитися ще й чуттєве відео, яким колектив театру поділився в день свого ювілею.
А ще бунтарі поставили питання глядачу: :Чи потрібен наразі театр?“
Сміливу відповідь на пропозицію про створення онлайн-театрів надали харківські студенти у своє свято, яке теж відзначалося 17 листопада.
Незламні, ми віримо, що театр має майбутнє!
Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Харківський академічний драматичний театр
