Позначка: Валентин Сипавін

26 травня 2006 року до Харкова з’їхалися юні “бетховенці” – відбувся IV Всеукраїнський конкурс юних виконавців імені Л. Бетховена.

У конкурсі брали участь учні фортепіанних, струнно-смичкових та духових відділень музичних шкіл міст Харкова, Чугуєва, Зміїва, Полтави, Миколаєва, Миргорода, Куп’янська, Першотравневого, Харцизька та Керчі.

Фестиваль завершився 28 травня.

Довідка. Всеукраїнський конкурс юних виконавців імені Людвіга ван Бетховена заснований Дитячою музичною школою № 1 ім. Л. Бетховена за сприяння Харківської міської ради, Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, Обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів та Харківського обласного товариства німців «Відергебурт».
І Відкритий конкурс юних виконавців імені Людвіга ван Бетховена відбувся у 2003 році. За період 2003–2017 років у конкурсі взяли участь 2091 виконавець з України та країн близького зарубіжжя, 905 з них стали лауреатами та дипломантами конкурсу.

Значною подією в історії конкурсу стало включення його у 2015 році до Реєстру дитячих та юнацьких міжнародних, всеукраїнських мистецьких конкурсів, фестивалів.

У мирні часи конкурс став традиційним і щорічно відбувався у Харкові, ставши визначною подією у культурному житті міста та України. А потім була війна…

26 травня 2008 року в Харкові відбувся перший фаєр-фестиваль East Fire Festival. У міжнародному фестивалі вогню брали участь кілька театрів вогню з України і не тільки. Заклиначі вогню показали театральні номери із сюжетом та драматургією.

Фестиваль зібрав близько 300 учасників, а подивитися на вистави прийшло близько тисячі чоловік.

Після завершення офіційної частини учасники вирішили продемонструвати свою майстерність серією показових номерів. Заходи тривали до 4-ї ранку.

26 травня 2023 року харківські ЗМІ писали про нові досягнення харківського альпініста, який встановив рекорд задля наближення перемоги України.
Такі люди – справжні герої тилу. Харків’янин Валентин Сипавін, ризикуючи життям, вп’яте зійшов на Еверест, щоб доказати – українці спроможні здолати будь-які перешкоди.

Нагадаємо, свою попередню перемогу альпініст здобув у січні 2022 року: напередодні війни йому скорилася найвища точка Антарктиди – масив Вінсон (докладніше у новині GX).

Чергове сходження-рекорд (цього разу він перевершив своє власне попереднє досягнення) спортсмен здійснив заради підтримки України.

Валентин Сипавін підкорював Еверест у 2017, 2018, 2019, 2021 роках і нарешті 19 травня 2023 року.  Учасників, включно з ним, було семеро, з них підкорили вершину лише четверо. “Але всі живі, здорові, вже внизу. А це найголовніше, особливо в умовах цього року. Експедиція завершена успішно! – підкреслив альпініст. – Далі буде…”

«Еверест 2023. Тяжкий рік… Але ми знову тут», – написав на своїй сторінці в соцмережах харківський альпініст Валентин Сипавін.

“Сезон на Евересті був важкий. Холодно, погода так собі, вище 8000 перила криві та стан маршруту складніше, ніж 2 роки тому. Все це призвело до того, що переважна більшість клієнтів всіх компаній ходила довго та ночувала після сходження другу ніч на 8000. Це аномально. 15 загиблих та зниклих без вісті. Десятки поморожених, десятки рятувальних робіт вище 8000… Короче кажучи, жах”, – додав подробиць про сходження спортсмен.

До речі, альпініст мав завдання від самого Президента України – на висоті 8848,86 метрів він розгорнув український прапор, підписаний Володимиром Зеленським.

“Ще ніколи не було в мене такого відповідального завдання. Коли в тебе, особливо в такі часи, прапор України, підписаний. Це надихає, мотивує, додає мегавідповідальності та в жодному разі не дозволяє з’явитися навіть думці “вниз”. Його не можна дати шерпу, не можна покласти в баул. Завжди із собою. Скажу по секрету, прапора було два. Один мені “на згадку” та на непередбачуваний випадок. Дякую за довіру. Прапори піднято. Завдання виконано”, – написав Сипавін.

Цього року прапор, який побував на вершині Евересту, розіграють серед донорів United24.

Разом ми сильні! Україна переможе!

Фото та матеріал: архів Валентина Сипавіна, UNITED24, УНІАН, відкриті джерела