Позначка: свято

Міжнародний жіночий день: історія свята

Опублікував(ла) новина GX , 08.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Традиції вітання жінок на початку березня йдуть своїми коріннями в історію Стародавнього Риму та пов’язані з культом богині Вести, яка вважалася у міфології опікункою родини, домашнього ладу, а її символом було вогнище.

Згідно з римською традицією дівчата та жінки 1 березня вшановували у храмі богиню Весту та отримували подарунки, переважно квіти, від чоловіків.

Історія сучасного свята, що відзначається 8 березня, розпочалася в США 8 березня 1857 року, коли у Нью-Йорку працівниці промислових підприємств вперше вийшли на демонстрацію з вимогами гідної заробітної плати та зменшення тривалості робочого дня з 16 до 10 годин. На цьому зібранні вперше було поставлене питання про можливість для жінок здобувати освіту та брати участь у виборах. Результатом цього була перша жіноча профспілка, а дівчата отримали доступ до навчання у вищих навчальних закладах.

28 лютого 1908 року у Нью-Йорку знову відбулася жіноча демонстрація, в якій взяли участь вже близько 20 тис. жінок. Вони виступали за рівні права з чоловіками. Через рік, 28 лютого 1909 р. Міжнародний день жінок вперше відзначався в США як загальнонаціональний день. А згодом це свято набуло міжнародного статусу та до 1913 року відзначалося в останню неділю лютого.

У 1914 році святкування Міжнародного дня жінок було перенесене на 8 березня. Вже більше століття в цей день жінки багатьох країн світу збираються разом та нагадують про дотримання своїх прав. Тому у 1975 році Організація Об’єднаних Націй проголосила 8 березня Днем боротьби за жіночі права. А згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН A/RES/32/142 від 16.12.1977 р. 8 березня набуло статусу Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародного миру.

У 1908 році британський Жіночий соціально-політичний союз запропонував вважати символічними кольорами цього свята фіолетовий, білий і зелений. Фіолетовий означає справедливість і гідність, білий – чистоту, а зелений – надію.

Сьогодні в Україні 8 березня не є вихідним та святковим днем. Сьогодні близько 60 тисяч жінок боронять Україну в складі Збройних сил. Це один із найвищих показників, якщо порівнювати з арміями країн НАТО. Жінки працюють в усіх силових структурах, жінки є у лавах волонтерських, правозахисних організацій, що забезпечують тил та допомагають десяткам і сотням тисяч людей, що змушені були покинути свої домівки; жінки є у лавах делегацій, що забезпечують позицію України на міжнародній арені. Жінки є у всіх структурах, які забезпечують діяльність країни.

За матеріалами Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова

Юна харківська зірка причетна до святкової дати, що започаткована ЮНІСЕФ (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 01.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Щороку першої неділі березня у світі відзначають Міжнародний день дитячого телебачення і радіомовлення.
Подія була започаткована Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) 1994 року у Каннах, однак дату святкування обрали лише 2009 року.
Цей день нагадує усім, хто збагачує медіапростір дитячими програмами – вони мають створюватися для дітей і в інтересах дітей. Головна мета дня — привернути увагу суспільства до порушення прав дитини. Цього дня більшість телеканалів показують фільми і телепередачі для дітей, а ще діти мають змогу спробувати себе в ролі працівника ТБ або радіоведучого. Також Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення вважається професійним святом всіх тих, хто створює контент для дітей.

До речі, наша читачка Віталіна Бессонова має до цього свята пряме відношення.

Дівчина була ведучою на ТБ і, зокрема, висвітлювала події конкурсу краси Харківського театру моди “Афродіта” і не лише (докладніше про подію в новині GX).

А ще юна харків’янка вже під час війни випустила кліп, у якому навіть президент з’явився (докладніше в новині GX).

То був квітень 2023 року…

Нагадаємо, новинний портал GX вже давно стежить за юною зіркою з Харкова.
З нашої легкої руки вона керувала харківським оркестром МАСО “Слобожанський” (в проекті видатного українського диригента Сергія Лихоманенка, який наразі захищає Україну).

Юна харків’янка зачарувала не лише глядачів у залі, а й музикантів оркестру та самого Сергія Лихоманенка.

Маестро попросив дівчинку не залишати заняття музикою та вручив диплом учасника інтерактивного шоу.

GX вітав дівчину з Днем блогера.

Вітали з її досягненнями, зокрема, участі в бродвейському мюзіклі «The School of Rock» на сцені Київської опери.

А ще участі у зйомках власного кліпу до Різдва (з участю Харківської майстерні карамелі, керівництво якої наразі підтримує ЗСУ).

Журналістка GX знімала творчий процес.

А Віталіна поділилася з редакцією вже готовим кліпом.

Отож бо вітаємо усіх причетних до свята! І віримо, мрії дітей повинні збуватися!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, архів Віталіни Бессонової, архів Сергія Лихоманенка, архів Андрія Ніколаєнко, відкриті джерела

Щиро прощати, любити і зберігати мир в душі: Харківщина в останній день Масниці – спогади і сучасність (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Масляна або Масниця – свято, дата проведення якого щороку змінюється. Масниця завжди припадає на останній тиждень перед Великим постом. Великдень 2026 року відзначатимуть 12 квітня. Отож бо Масляний тиждень тривав з 16 до 22 лютого.

Завершує масляний тиждень Велика Прощена неділя. Цього дня заведено просити вибачення у всіх близьких та знайомих. Також у цей день відбувається найвидовищніше дійство – спалювання величезного опудала, так званої Марени. Тим самим наші предки «проганяли» зиму і готувалися зустрічати весну. Ми усі знаємо, яке опудало хоче спалити кожен українець… Але, і це головне, нехай Господь дасть нам серце, здатне прощати щиро, любити по-справжньому і зберігати мир навіть тоді, коли це непросто. І нехай у нашому житті буде більше світла, ніж образ, більше милосердя, ніж осуду, і більше любові, ніж страху.

Нагадаємо, раніше у ці дні у Харкові на площі Свободи відкривався Масляний ярмарок, де можна буде скуштувати традиційні для цього свята частування. Також для городян та гостей міста проходили концертно-розважальні програми за участю найкращих творчих колективів Харкова. І обов’язково палили чучело Марени.

Віримо, все ще буде! А наразі “Марена” і ярмарок у супермаркетах міста, а ще святкували у Саржиному Яру.

Цьогоріч Прощена неділя припадає на 22 лютого. Це свого роду перевірка перед Великим постом: чи готова людина працювати над собою, чи легко їй очистити душу і серце, пробачити інших і самому попросити пробачення. Якщо це дається просто, значить, і під час посту людина не буде “пожирати” інших. Якщо пробачити важко – значить, потрібно попрацювати зі своєю гординею.
У цей день у храмах відбувається чин прощення: під час служби духовенство і миряни просять один у одного пробачити їх. Це стало народною традицією – в день, який назвали Прощеною неділею, прийнято просити пробачення.
“Якщо по одному відкидати людей за будь-який гріх, нам скоро виявиться ні з ким жити. Жити серед людей – означає прощати …”, – Ігумен Саватій Собко.

Доброї та мирної нам усім Прощеної неділі. Трохи світла у ваші стрічки від наших читачів.

Сонечко, що вже починає топити кригу – вода ллє по стінах багатоповерхівок перетворюючи їх на казкові палаци…
Господині цілий тиждень пригощали родину смаколиками (варениками, млинцями та оладками, навіть, коли не було світла), да так завзято, що навіть ШІ намагався прикрасити їх старання…
Весна вже менше ніж за тиждень, а вона повертає життя і надію…. Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе і розквітне, як Земля навесні!
Повертаються до дому пташки, розквітають квіти, радіють теплу місцеві мешканці…

До речі, сьогодні, 22 лютого, попри все, знову відбудеться свято Масляної у великій Сковородинівській родині. Журналістка GX неодноразово висвітлювала події в Сковородинівці, Галушківці і Петриківці разом із ТК “Дивовижне поруч” (докладніше в новинах GX).

Палили чучело Марени й на Харківщині.

Додамо в новину ще трохи спогадів про Масляну.

“Я пам’ятаю 24 лютого 2022 року… Увесь жах і біль… Але пам’ятаю і світло… За 4 дні з початку російського вторгнення в Україну, того року розпочалася Масниця… Попри все… Під найстрашнішими массованими ударами рашистів по Харкову, на радість дітям у підвалі багатоповерхівки жінки смажили млинці та оладки. Навіть, коли не було світла”, – згадує Наталя.

“Млинці, які фактично є найдавнішою стравою, тісно пов’язані з поховальною обрядовістю, поминанням, – розповідала фольклористка Дар’я Анцибор. – Масляна була пов’язана з прощанням із зимою і привітанням весни. “Це божество, яке вічно помирає і вічно народжується”. Млинці у Сорокапусний, останній перед постом тиждень, в Україні теж їли, зокрема гречані або гречані з житом. Вони були поширені зокрема на Слобожанщині”.

Головною стравою в Україні були вареники. Їх робили з сиром заливали маслом зі сметаною і запікали в печі.

Фото: Наталія Бойчено, Аліна Цимбалюк, Світлана Бойченко, Валентина Кузнецова, Тетяна Рогальова та матеріали зі сторінки ігумена Саватія Собко

Незламні харківці, попри війну, зустрічають колоритне зимове свято (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 16.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Масляна або Масниця – свято, дата проведення якого щороку змінюється. Масниця завжди припадає на останній тиждень перед Великим постом. Великдень 2026 року відзначатимуть 12 квітня. Отож бо Масляний тиждень триватиме з 16 до 22 лютого.
Дехто вже зранку онукам напік млинців…

А хтось надихнувся ранковим постом GX….

До речі, у неділю, 22 лютого, попри все, знову відбудеться свято Масляної у великій Сковородинівській родині. Журналістка GX неодноразово висвітлювала події в Сковородинівці, Галушківці і Петриківці разом із ТК “Дивовижне поруч” (докладніше в новинах GX).

Додамо в новину ще трохи спогадів і цікавих фактів про Масляну.

Не зрадили традиції мешканки Харкова і 2025 року… Так Світлана Бойченко напекла чудові млинці своїм донечці та сину. До цієї події родина підійшла творчо…

Задля Масляної господині завжди готували сковорідки та горщики, щоб нагодувати родину та гостей ароматними млинцями та варениками. Вони невипадково стали промовистим атрибутом свята. За кольором та формою млинці нагадують сонце, тому й використовували їх наші предки в обрядах. Зараз Масляна у всіх асоціюється з млинцями та варениками.

Головною стравою в Україні були вареники. Їх робили з сиром заливали маслом зі сметаною і запікали в печі.

Як Масляну зустрінеш – так частину року, що залишилася, і проведеш. Так кажуть у народі. Саме тому кожен день свята має своє значення та традиції.

Перший день Масляної присвячується зустрічам та прогулянкам. Цього дня треба запрошувати до себе в гості родичів і пригощати їх різноманітними млинцями та смаколиками. В народі також є звичай ставити в центрі святкування солом’яну ляльку, яка буде стояти аж до завершення свята.

Другий день – заграванням. У давнину молоді люди розважалися як тільки можна: хлопці загравали до дівчат, звичайно, всі веселилися, їли млинці та дарували гарний настрій. Наразі про веселощі ми тільки мріємо, але коханих привітати та побалувати смаколиками воїнів ЗСУ сам Бог велів.

Третій день масляного тижня – середа, називається ласункою. Господині цього дня готують багато різних смаколиків та пригощають усіх.

Четвертий день – розгуляй. Всі гуляють та розважаються з ранку та до пізнього вечора. (Ми обов’язково відсвяткуємо після перемоги!)

А ось п’ятниця та субота – дні сімейного затишку. У п’ятницю зять запрошує тещу на млинці, у суботу невістка запрошує батьків на вечерю.

До свята наші постійні читачі в минулі роки завжди додавали “смачні” фото. Згадаємо, як наша читачка Аліна Цимбалюк ділилася світлинами минулих років з дитячого садочку, де вона працює вихователем; а ще додамо перший млинець 2023 року від Вікторії Маренич та запашні млинці мирних часів від Юлії Антонович.

До речі, в останню хвилину Аліна надіслала фото перших смаколиків цього року – виглядає дуже смачно.

Фото: Наталія Бойченко, Світлана Бойченко, Аліна Цимбалюк, Тетяна Рогальова, Валентина Кузнецова, архів GX

До Дня закоханих родина рятувальників Харківщини поділилася радісною новиною (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Кажуть, козацький ген є в кожного українця, адже в наших жилах тече кров славетних запорожців. Віримо, наш рід — був, є і буде: і вчора, і завтра. Особливо гордість за наших людей і надію на світле майбутнє ми відчуваємо під час війни, коли чуємо історії кохання, загартовані вогнем.

Наразі ми ще більше відчули жагу до життя. До речі, за час війни GX неодноразово розміщав пости про незламних закоханих. Тисячі пар одружилися під час війни. Й багато хто вже має дітей.

До свята закоханих родина рятувальників Харківщини поділилася власною історією: “Наші серця сповнені особливої радості, адже ми вітаємо з випискою з пологового будинку молоде подружжя рятувальників — Данила та Анастасію Носулів. Бажаємо маленькій принцесі міцного здоров’я, а батькам — терпіння та безмежного щастя. Нехай донечка стане вашим найсвітлішим оберегом!”

Їхня історія — це приклад незламності та справжніх почуттів. Обоє родом із Луганщини, вони зустріли одне одного ще курсантами у стінах Національного університету цивільного захисту. Під час навчання разом мріяли про майбутнє, і попри всі виклики війни, у 2023 році поєднали свої долі офіційним шлюбом.

А вже 9 лютого у цій мужній родині з’явилося маленьке диво — донечка!

Зустріч біля пологового була по-справжньому емоційною: з квітами, щасливими усмішками та колегами-рятувальниками. Віримо, що ця маленька україночка, яка народилася у родині офіцерів, буде зростати під мирним небом нашої вільної та квітучої країни!

Фото та матеріал: Головне управління ДСНС України у Харківській області

В кожен витвір й навіть штрих вкладено душу і віру в перемогу: харківська художниця запрошує на виставку (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Напередодні Різдва в Харкові відкрилася виставка робіт Тетяни Таран – “Штрихи мого життя”.

Кожен визирунок має сенс… Калина – то незламна воля українська, адже не дарма гімн січових стрільців саме про неї співають! Хмель – то родюча сила козацького роду.

Нагадаємо, за часи війни художниця неодноразово презентувала свої роботи на різних локаціях Харкова та столиці України, а деякі з робіт були вивезені за кордон. Її роботи мають українську душу, створені з любов’ю і до різних урочистих подій.

Зокрема, тематичні писанки Тетяни створені з посилом на відродження України.

А ось люльки – то «душа» вільних козаків. Вони до неї ставилися з такою ж пошаною, як і до «світлої зброї» – шаблі чи доброго коня. Навіть знаменитий Сагайдачний проміняв «жінку на тютюн та люльку, необачний…».

Наразі авторка свої роботи прикрашає синьо-жовтими кольорами, щоб підкреслити їх Українське коріння.

З теплом авторку представила заслужена журналістка України Тетяна Бабіна, а сама художниця розповіла про кожен штрих свого життя, яке вона втілює у мистецтві.

Нагадаємо, журналістка GX була особисто в гостях у авторки і бачила, що її роботи – то і справді її життя… Стіл, лави, посуд, прикраси, годинник (який, до речі, був на виставці) – все працює і використовується у щоденному побуті. Навіть люлька у чоловіка Тетяни зроблена дружиною.

Творчі люди завжди підтримують один одного, особливо це відчутно під час війни. На відкриття виставки до Тетяни з творчим дарунком завітав відомий Харківський бард Микола Воловик (композитор, музикант, виконавець власних пісень на 12-струнній гітарі), який заспівав гостям художниці свої пісні, які мають дуже актуальний зміст…

І це дуже символічно, адже нещодавно відзначався Міжнародний день бардівської пісні (22 грудня). А ще заслужена журналістка України Тетяна Бабіна нагадала присутнім, що Микола є засновником українського гурту – “Гамалія”.

Більше фото з відкриття виставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Довідка. Тетяна Таран народилася в місті Харкові у 1980 році в робітничій родині, де батьки працювали на заводі ім. Малишева. Ще з раннього дитинства в неї проявилися здібності до малювання та образотворчого мистецтва.

3.1986 року вона навчалася у Харківській загальноосвітній школі №136 та з третього класу відвідувала гурток ізостудії та декоративного мистецтва, де брала участь у різних художніх заходax

Отримала перше місце у художньому конкурсі дитячого малюнка Харкова та Харківський області, в якості призу – книгу про життя та творчість видатної української художниці флористки Катерини Білокур. Репродукції і картин, авторська подача квітів і рослин справили на Тетяну глибоке враження та остаточно сформували уявлення про її майбутній творчий шлях. Надалі тема квітів неодноразово з’являтиметься у графічних роботах і декоративному розписі художниці.

У шкільні роки активно брала участь у художніх заходах, конкурсах та театральных постановках у ролі декоратора. Паралельно змагалася в дитячих та юнацьких конкурсах з образотворчого мистецтва у Харкові та області, неодноразово займаючи призові місця.

Після закінчення школи вступила до Харківського державного коледжу будівництваa ma архітектури на факультет «Архітектура», який закінчила у 1999 році, здобувши спеціальність техніка-архітектора. Того ж року розпочала роботу за спеціальністю в «Харківському інституті Укргорбудпроект» у майстерні Самойленка, а згодом – на будівельному українсько-словацькому підприємстві «Найс», де брала участь у різних будівельних проектах Харкова.

Паралельно Тетяна захоплювалася різними техніками образотворчого мистецтва, працюючи в акварелі, гуаші та графіці. Вагомий внесок у її становлення як художниці зробила й праця в Харківській обласній дитячій бібліотеці, де вона експериментувала з художніми стилями, авторськими шрифтами, каліграфією та декоративними прийомами. Також Тетяна з 2010 року займається декоративним розписом по дереву методом випалювання, поєднуючи з кольоровим розписом акрилом.

Нещодавно художниця приймала участь в п’яти визначних творчих заходах.
Зокрема, участь та перемога у 7 му етапі міжнародного арт-марафона “Покоління війни”. Участь у виставці “Покоління війни. Третій рік” до Дня Захисників та Захисниць України у Арці Свободи у Центральному парку в місті Київ (з 01.10-21.11 2004 року).
Участь у виставці 24.02.2025 р. “Козацькі люльки – це символ свободи мислення та козацького духу впродовж поколінь”
Перша персональна виставка художниці Тетяни Таран під назвою “Ніжність” відбулася у Харківському музеї видатних харків’ян, урочисте відкриття відбулося у березні 2025 року.
Участь у виставці “Покоління війни. Четвертий рік”, що відбулася в рамках ХІ міжнародного фестивалю української культури (9-15.09.2025).
Участь у виставці “Покоління війни. Четвертий рік”, до Дня Незалежності України (4-11.09.2025).

Нагадаємо, журналістка GX висвітлювала відкриття виставки «Земля козаків» – «Terra Cosaccorum», на якій харківські митці, кожен по-своєму розповіли про історію України козацької, з шляхетним корінням та унікальними традиціями. Були на заході й роботи Тетяни (докладніше в новині GX).

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Тетяна Таран

Випадкових зустрічей не буває: спогад на Святвечір – харківська молодь підтримує традиції предків (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 24.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

У Святий вечір родина зустрічається за столом і кожен ділиться світлими спогадами. Ось і новинний портал GX згадує приємні миті цього дня з минулого.

Крізь темряву часу в Харкові в Святвечір лунали пісні під зірковим небом і на кожній безпечній локації, як і цьогоріч (докладніше в новині GX).

Українців вітали не лише улюблені артисти, а й кожна світла людина, що мріє про перемогу ЗСУ та вірить в Бога.

Кажуть, випадкових зустрічей не буває – так і є. Адже Різдво – це не просто святкова дата… Це відчуття! Відчуття єдності і любові. Любові до Бога і один до одного.

Попри війну в місті на кожному кроці створено чуттєві куточки, що надихають і дарують радість дорослим і дітям.

Саме на локацію – “Зіркове небо” на Салтівці у Святвечір в 2024 році завітала журналістка GX.

Це рішення познайомило її з трьома чарівними дівчатами – Ксенією, Крістіною та Сніжаною. Дівчата напередодні свята Різдва Христового за традидією предків у сяяткових хустках із кошиками вийшли колядувати.

Почула їх колядки і записала для читачів GX Наталія Бойченко. Радо ділимося надихаючею подією.

А ще нагадаємо, колектив ХДНБ ім. В.Г.Короленка підготував цікаву підбірку колядок і щедрівок (докладніше в новині GX).

Ще трохи спогадів… На святковий стіл господині пекли коржики на конопляній олії, а ще вони з тіста робили маски, через які дивилися на перехожих і за їх зовнішністю судили про майбутнє…

При цьому головною стравою на столі українців на Святвечір є кутя.

Минулого року зима теж дивувала теплом, на радість нашим захисникам. Про сніг лишилися спогади… Але наразі треба радіти теплій зимі, адже нашим захисникам в окопах в люті морози було би не солодко…

Пам’ятаємо, яка ціна наших мирних хвилин!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

Святкові вогні та подорож у минуле: виставка в центрі Харкова зворушила гостей заходу (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Наразі єврейська громада Харкова відзначає Хануку — символ перемоги світла над темрявою. Це свято має ще назви “Свято восьми свічок” або “Свято вогнів”.
У 2025 році святкування триватимуть з вечора 14 грудня до вечора 22 грудня.
Символічно 15 грудня, в День світла, до визначної події в ОЕКЦ “Бейт Дан” ( Вартових неба, 46) відкрилася надихаюча фотовиставка “Запалюй, як у молодості” – це неймовірно яскрава та зворушлива подорож у минуле членів єврейської громади.

“Сідаємо разом у “машину часу” й повертаємося в ті роки, коли наші шановні бабусі та дідусі були сміливими, драйвовими, стильними — у яскравих образах, на високих підборах, з мріями, які сяяли сильніше за прожектори дискотек”, – саме так описують позитивний настрій світлин організатори виставки.
“Цей захід символізує зв’язок поколінь, – наголосила співорганізатор Олена Старостенко, – Наша молодь доклала багато зусиль, щоб втілити проєкт у життя”.
Гості свята радо впізнають себе і знайомих на фото.

Тут і відомі особистості міста, як от – харків’янин Юрій Соболєв, який понад 40 років служить у місцевому цирку шпрехшталмейстером та знає про нього практично все.

А ще Інеса Протектор – член національної спілки журналістів України, волонтер “Хесед”.

І ще багато яскравих і шанованих людей Харкова…

А як же без святкового столу тут і суфганіот (традиційні пончики) і смачні напої від спонсорів заходу.
Приємні враження від виставки, тепло спілкування і світлі спогади отримав кожен.

Історія свята

Ханука бере початок у II столітті до нашої ери, коли юдейський народ на чолі з Маккавеями підняв повстання проти грецького правителя Антіоха IV Епіфана.

Селевкідського базилевса Антіоха IV Епіфана не влаштовувало, що євреї живуть відособлено і не піддаються впливу панівної еллінської культури. Спочатку хитрістю, а потім і силоміць він намагався насадити свою культуру. Зрештою загарбники вдерлися до Єрусалимського Храму, спаплюжили його, принесли на жертовник свиню, зарізали її та внесли кров свині у Святає Святих Храму.

Маттітьягу і п’ятеро його синів із династії Хасмонеїв почали повстання і здобули перемогу. Євреї прийшли до Храму, очистили жертовник, вирізьбили з дерева нову менору.

За переказами, під час освячення храму сталося диво: невелика кількість освяченої оливи, котрої мало вистачити на один день, горіла усі вісім, необхідних для виготовленні нових запасів олії для менори.

Це чудо й стало символом свята, що тепер нагадує про перемогу світла над темрявою, віри над безнадією.

На згадку про це Хануку святкують вісім днів і ночей.

Ключовою традицією є запалення Ханукії — дев’ятисвічника, де кожного вечора додають по одній свічці. Центральну свічку, “шамаш”, використовують для запалювання інших.

Ставлять ханукію на найвидніших місцях, щоб усі бачили й пам’ятали про диво. Їх встановлюють з правого боку на лівий, а запалюють – з лівого на правий. Запалені напочатку вечора, незадовго до заходу сонця, свічки повинні горіти не менше 30 хвилин після настання темряви.

Поки горять ханукії, жінкам заборонено працювати – це символ глибокої вдячності жінок за чудо Хануки Всевишньому, оскільки знущання, яких зазнавали жінки під час грецького панування, були дуже важкими.

У домівках і синагогах влаштовують урочисті запалювання, супроводжуючи їх молитвами та співами.

Ще однією важливою традицією є частування смаженими стравами, зокрема латкес (картопляними оладками) і суфганіот (пончиками), що нагадують про оливкову олію, а також різноманітні молочні страви. Діти грають у дрейдл – спеціальний чотирибічний дзиґар із буквами та отримують ханукальні подарунки або гроші (“хануке гелт”).

Нині святкування Хануки об’єднує єврейські громади по всьому світу, нагадуючи про важливість єдності, віри та відданості своїм традиціям.

Отож бо одна маленька іскра світла розганяє велику темряву. Одне добре слово, один підбадьорений погляд, одна усмішка – можуть принести великі зміни. Додамо й ми трошки світла! Для тих, хто немає змоги відвідати експозицію – альбом із світлинами на фейсбук-сторінці GX.

Захід було організовано спільно: ОЕКЦ “Бейт Дан” та БО «ХЕБФ Хесед – Шааре Тиква».

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, організатори заходу, відкриті джерела

Варварин день: історія, прикмети, традиції

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 04.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Віруючі у всьому світі 4 грудня вшановують день пам’яті святої Варвари. І християни, і католики шанують святу заступницю вагітних, породіль і жінок, які досягли дітородного віку. А ще великомучениці Варварі моляться під час війни, щоб не померти без причастя під час хвороб і страждань. Свята опікується ремісниками, шахтарями та гірниками, які часто будували на її честь каплиці та вівтарі.

Варвара народилася у третьому столітті у місті Іліополі у сім’ї багатого і знатного язичника Діоскура. Мати дівчинки рано пішла з життя, і батько присвятив себе дочці. Але любов його була егоїстична, він ув’язнив її у вежу, відгородивши від світу. Коли дівчина підросла, і батько вирішив видати її заміж, він натрапив на відмову дочки. До того ж дівчина пізнала справжню віру та відмовилася від язичництва.

Розгніваний батько піддав її мукам, але воля її була сильна. Тоді Діоскур відвів її на суд імператора Мартіана, який і сам був не проти одружитися з красунею. Але горда Варвара залишилася вірною собі, і після довгих мук була страчена – її батько власноруч відрубав дівчині голову.

За її любов і віру Господь її охороняв та захищав від болю і прийняв у Царство Небесне. А її мучителів – батька та імператора – вразило блискавкою.

Як тільки не називали це свято у народі – «Варварин день» та «бабин день». З ним пов’язано багато прикмет і ворожінь.

Найпростішим було ворожіння на крупі: треба було задумати бажання, взяти аркуш паперу, скласти його навпіл і швидко висипати на згин жменю крупи. Якщо найбільше крупинок виявиться праворуч від згину на аркуші – бажання здійсниться, якщо з лівого боку – ні.

Ще незаміжні дівчата цього дня ламали гілочки вишні і ставили їх у воду. Якщо гілочка зацвітала – вірили, що цього року можна готуватись до весілля.

А ще у народі кажуть, що цього дня «зима починає мости будувати», бо саме з 4 грудня розпочинаються справжні зимові морози. І якщо Варварин день морозний – чекай на холод і на Різдво, і на Новий рік. А от якщо морозу не буде – варто чекати багатий урожай.

У народі вірили, що на Варвару день починає додаватись, проте це не так. Насправді світліше стає вечорами від снігу, що вкрив землю.

А ось зоряна ніч віщувала холод, якщо ж їх не видно – буде тепло ще довго. До того ж затягнуте хмарами небо обіцяло снігову хуртовину.

За всіма прикметами харків’ян ще довго тішитиме тепло, та й багатий урожай можна чекати.

До речі, 3 2024 року 4 грудня Україна відзначає День ракетних військ і артилерії!

Указом Президента України №748/2024 від 2 листопада 2024 року ( https://www.president.gov.ua/documents/7482024-52629), встановлено, що День ракетних військ і артилерії тепер відзначатимуть 4 грудня – у День вшанування святої Варвари. З цією ініціативою виступило командування ракетних військ і артилерії.

Указ Президента України від 31 жовтня 1997 року № 1215/97 “Про День ракетних військ і артилерії” втратив чинність. До цього указу військово-професійне свято “День ракетних військ і артилерії” відзначали 3 листопада. Воно було пов’язане з подіями Другої світової війни та мало радянське коріння.

Започаткування святкування 4 грудня, у День Святої Варвари, сьогодні відповідає духу і суті героїчних воїнів ракетних військ і артилерії, які захищають нашу свободу і Незалежність у боротьбі проти російських окупантів.

Довідково: У європейській традиції покровителькою артилеристів вважається свята Варвара — одна з найшанованіших святих в українській християнській культурі. У її життєписі є подія, пов’язана з блискавкою та громом, що символізують потужну руйнівну силу артилерійських гармат.

Нагадаємо, коли рідний батько власноруч стратив Варвару за віру, одразу загримів грім, вдарила блискавка, і кати святої мучениці загинули на місці. Відтоді блискавка і грім стали символом покровительства святої Варвари над усіма, хто має справу з вибухами та потужною зброєю. Тому в середньовіччі артилеристи стали вважати її своєю заступницею.

В Україні свята Варвара вшановується з давніх-давен. За переказом, у 1108 році її мощі привезла на українські землі дружина київського князя Святополка — дочка візантійського імператора, також Варвара.

Також варто згадати практику вшанування святої Варвари як покровительки артилеристів у збройних силах різних країн, зокрема Іспанії, Франції, Польщі та США.

Оповітий казковим туманом Харків привітав усіх, хто живе мистецтвом (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Харків-культурний вражав своїми митцями Україну і світ в мирні часи. Наразі, під час війни, вдячний своїм захисникам, мистецький фронт працює ще завзятіше, даруючи світло людям. Кожен їх виступ – це спалах світла і надії. Вони її дарували людям, які ховалися у метро та сховищах, вони були серед віськових в прифронтових містечках та шпиталях, вони підтримують кожного, хто торкнувся їх сяйва.
Кожен з них має право на нагороду й любов глядача. Отож бо до Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва захищена зала Харків опера була повна сяйва зірок, як на сцені, так і в глядацькій залі.

Міський голова Ігор Терехов відзначив кращих митців, скульпторів, акторів, вокалістів, педагогів та працівників культурних установ міста з нагоди Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.
Мер подякував працівникам культури за відданість своїй справі, силу духу і підкреслив, що саме культура допомагає людям зберігати позитивні емоції, людяність і надію.

«Я пам’ятаю лютий 2022 року, ваші перші виступи в метрополітені. Це була дуже важлива підтримка для харківʼян у ті страшні часи. І зараз, незважаючи на війну, ви продовжуєте робите все, щоб у людей було культурне життя, щоб не згасали емоції. Це ваша заслуга – акторів, митців, музикантів, педагогів, студентів вишів. Я дуже вдячний усім вам! Ви – обличчя Харкова, його душа й серце», – звернувся до присутніх мер.
Ігор Терехов вручив кращим працівникам культури відзнаку Харківського міського голови – нагрудні знаки «За заслуги перед містом-героєм України Харків» ІІІ ступеня, а також цінні подарунки.

Дарунком на свято став запальний концерт від справжніх зірок і маленьких зірочок.

Більше фото з заходу в альбомі на фейсбук сторінці GX.

Кожного гостя зустріла і привітала господиня заходу – Мараховська Тетяна Василівна і її дружня команда разом із колективом Харків опера.

Окремим сюрпризом митцям стала виставка унікальних речей створених власноруч харківськими майстринями. Зокрема, Тетяна Настасієнко здивувала своїми в’язаними ляльками. Серед робіт майстрині
й тварини зодіаку, казковий голуб з маракасами, рожевий кіт-серденько, веселий єнот, гарбуз і навіть в’язана мотанка і гарбуз… А ще в неї вже готова прикрашена ялинка до нового року.

“Я люблю кожну свою роботу. Працюю за натхненням – саме так з’явився голуб”. – з доброю посмішкою додає Тетяна.

“Коли бачиш одну роботу – то диво, а коли їх так багато – це казка!” – додає її колега, яка створює дивовижні писанки.

А ось Тетяна Чорна ще й встигла попрацювати!

Серед робіт: картини, мотанки, писанки, декоративний посуд із справжніми квітами, глиняні вироби, прикраси, сорочки та рушники…

Більше фото в альбомі на фейсбук сторінці GX.

Свято вийшло дуже чуттєвим. Соцмережі заполонили світлини з заходу зі словами вітань і подяки.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, міськрада