Позначка: планетарій

Зоряне небо в листопаді: сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Щорічно у листопаді небо над Харковом приємно дивує яскравими спалахами метеорного потоку.
Леоніди відомі найпотужнішими метеорними штормами з усіх коли-небудь зафіксованих в історії. Сам потік повʼязаний з кометою 55P/Темпеля-Туттля, що рухається вельми видовженою орбітою, повертаючись до Сонця кожні 33,8 років, і залишаючи за собою рій частинок.
Частинки входять в атмосферу зі швидкістю близько 71 км/с, тому спалахи виглядають дуже яскравими й стрімкими. Радіант потоку розташований у сузір’ї Лева, що й дало назву Леонідам.

Про це розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

А ви знали? У 1833 році жителі Північної Америки спостерігали надзвичайну «метеорну зливу» – близько 240000 за 9 годин! Просто геть усе небо у яскравих розчерках! Доволі потужні шторми Леонідів спостерігалися також у 1966 та 1999-2001 рр.

У більшості випадків цей потік показує ZHR від 10 до 15 під час максимуму.

“Для спостереження обирайте час після опівночі; від’їдьте подалі від міських вогнів; дайте очам 15-20 хвилин, щоб звикнути до темряви, – радить астроном. – Леоніди активні приблизно з 6 по 30 листопада, а пік їхньої активності припадає на 17-18 листопада”.

Більше порад і цікавих фактів Володимир розповідав в 2024 році “Суспільному”.

На фото (Navicore – CC BY 3.0) показано метеор під час піку метеорного потоку Леоніди 2009 року.

А вже у грудні нічне небо буде прикрашати щорічний і дуже потужний метеорний потік Гемініди. За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с. Період активності: 4 – 17 грудня.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкрився в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Найближчий Супермісяць року в Харкові ховається за хмарами, але не від видатного астронома (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 05.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, сьогодні Місяць ховається за хмари, але відомий харківський астроном Володимир Кажанов зафільмував Супермісяць ще в ніч на 5 листопада.

“Боровий СуперМісяць заплутався у гілках і своїх назвах, – з гумором коментує Володимир. – Так, 5.11.2025 Місяць ближче до Землі ніж зазвичай (356 980 км). Періодичне явищє. Найцікавіше його спіймати під час сходу над обрієм. Багато про це вже писав на сторінці…”

Пригадаємо, що розповідав астроном про цю цікаву подію (докладніше в новині GX).

Чому Супер? Коли повня збігається з моментом найближчого положення Місяця до Землі (перигеєм), небесне тіло виглядає більшим та яскравішим, ніж зазвичай. Місяць може здаватися на 30% яскравішим і до 12-14% більшим. Тобто не очікуйте Місяць в два чи десять разів більший в небі. Різниця в розмірі невелика, але помітна.

При спостереженні неозброєним оком, та через бінокль, найкрасивіше виглядає Місяць у фазі повного в східній частині неба, коли піднімається відразу після заходу Сонця. Знайдіть заздалегідь місце, де є огляд на східну частину горизонту, щоб не заважали високі дерева і будинки.

В телескоп деталі краще видно, коли Місяць вище в небі, через кілька годин після його сходу над обрієм. Атмосфера Землі спотворює зображення небесних тіл, коли вони спостерігаються на невеликій висоті над горизонтом.

На жаль, сьогодні харківцям не пощастило побачити Супермісяць в найвдаліший час (з 17.00 до 22.00), але на нас чекає ще останній 4 грудня (відстань до Землі – 357 219 км).

При плануванні спостережень не забуваємо про комендантську годину та безпеку.

“Небо може здивувати! – наголошує астроном Харківського університету імені Каразіна, Володимир Кажанов. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

А ще ви можете подивитися на Супермісяць минулих років на каналі харківського астронома Володимира Кажанова.

Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

А ви знали? Індіанці Північної Америки восени називали Місяць – Урожайним. Є у осінніх повней й інші назви: у китайців – Місяць Хризантеми; у кельтів – Співочий Місяць; у черокі – Горіховий Місяць.

Назва китайців – Місяць Хризантеми дуже доречна для Харкова, адже цієї осені не лише в екопарку – ці квіти по усьому місту (докладніше в новині GX).

А ще 4 листопада харківці спостерігали Місячне Гало.

Довідка. Слово “гало” походить від грецького слова “галос”, яке означає “коло” або “диск”. Найближче до гало природне явище, яке всім добре знайоме, – веселка, тобто заломлення променів небесного світила. Але на відміну від веселки, яку можна спостерігати лише в денний час, стоячи спиною до сонця, у насиченому вологому повітрі, гало з’являється на небі у будь-який час доби – навколо Сонця чи Місяця, а буває, що й біля потужного джерела штучного світла.

У минулому це явище сіяло серед людей страх і паніку. Через недостатній розвиток науки люди не знали, що їхнім очам відкривається оптична ілюзія, і вважали гало недобрим знаком, особливо якщо воно супроводжувалося паргеліями (світловими плямами, що зовні нагадують Сонце і розташовані поруч з ним). Іноді поява гало ставала причиною ухвалення важливих політичних рішень. Одним із найяскравіших прикладів є відмова імператора Карла V від облоги Магдебурга у 1551 році. Побачивши над містом гало з фальшивими сонцями, він прийняв його за символ небесного захисту людей, які були в облозі.

Гало – незвичне оптичне явище, яке завжди привертає увагу людей. Але для того, щоб насолодитися його красою без неприємних наслідків, потрібно не тільки знати, що таке сонячне гало, але й розуміти, яку небезпеку воно становить для органів зору. Заломлене в кристалах льоду сонячне світло надто яскраве для наших очей. Тому спостерігати за гало найкраще у сонцезахисних окулярах. Дивлячись на гало, сонце найкраще закривати будь-яким предметом або, наприклад, долонею. Те саме слід робити і при фотозйомці цього явища. В іншому випадку зображення може виявитися недостатньо чітким.

Вважається, що тим, кому пощастило побачити це рідкісне явище, варто очікувати всього найкращого — добробуту, удачі та любові. Якщо раніше в житті був не найпростіший період, то він обов’язково закінчиться і все влаштується найкращим чином.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Євген Ткаченко, відкриті джерела

В Харкові й серед хмар можна побачити Супермісяць (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 07.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, сьогодні Місяць ховається за хмари, але в нас є чудова оповідь і яскраві спогади до події сьогодняшньої ночі.
Харківський астроном Володимир Кажанов знову ділеться цікавою космічною подією – 7 жовтня в небі сяє Супермісяць!

А коли щє? Та цікава інформація про зустріч Місяця з планетами…

Жнивний або Врожайний Місяць – народні назви супутника Землі в повній фазі в жовтні.

Якщо не пощастить побачити в цей раз, то наступні будуть (порівняння відстані):

– 7 жовтня – відстань до Землі ~ 361 458 км

– 5 листопада ~ 356 980 км (найближчий супермісяць року)

– 4 грудня ~ 357 219 км.

Нагадаємо, 5 й 6 жовтня Місяць зустрічався на небі з планетою Сатурн. В ніч з 5 на 6 жовтня Сатурн був розташований ліворуч від Місяця. А з 6 жовтня – праворуч. З одного боку це може допомогти вам знайти планету в небі, а з іншого боку, якщо атмосфера не буде прозора і нічне небо біля Місяця буде світлим, то Сатурн буде важкувато розгледіти поруч з яскравим Місяцем.

А вже в ніч з 13 на 14 жовтня Місяць зустрінеться в небі поруч з найбільшою планетою Сонячної системи – Юпітером. Враховуючи фазу Місяця на ту дату, а також розташування Юпітера під Місяцем, це буде красиво виглядати! Але, після 23 години і у другій половині ночі.

При плануванні спостережень не забуваємо про комендантську годину та безпеку.

Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

А ви знали? Чому восени Місяць називали Урожайним. Бо цю назву йому подарували індіанці Північної Америки. Ця повня настає за днем осіннього рівнодення, тому Місяць сходить раніше, ніж зазвичай, – практично відразу після заходу Сонця. Цей додатковий час, поки надворі ще світло, використовували для збирання врожаю, звідси й назва – Урожайний Місяць.

Цікаво, що ця назва не прив’язана до календарного місяця – так називають будь-яку повню, яка випадає поблизу осіннього рівнодення. У нашій півкулі це зазвичай трапляється у вересні, але раз на 3-5 років – у жовтні (саме такий випадок цьогоріч).

Є у повні й інші назви: у китайців – Місяць Хризантеми; у кельтів – Співочий Місяць; у черокі – Горіховий Місяць.

Назва китайців – Місяць Хризантеми дуже доречна для Харкова, адже в жовтні в екопарку стартує Бал хризантем.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, відкриті джерела

Сьогодні ніч для романтиків й чудова нагода привітати харківських астрономів (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Сьогодні, 26 вересня, Міжнародна ніч спостереження Місяця.

До речі, відомий харківський астроном, навіть у наші буремні часи, пропонує побачити Місяц значно ближче – в телескоп (на його каналі на Ютубі, Astroromantik – https://youtube.com/user/Astroromantik, є дивовижні відео супутника нашої Землі – Місяця).

“Відповідаю на поширені питання про Місяць і демонструю зйомки через телескопи різними камерами. Вашій увазі представляю новий фільм. Традиційно є переклад багатьма мовами у субтитрах”, – додає Володимир.

Тож обирайте – “Як?”, “Де?” і “Коли?” – та дозвольте собі поспостерігати за Місяцем.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна (докладніше в новині GX).

До речі, 26 вересня ще й відзначають осінній Міжнародний день астрономії!

Щиро вітаємо увесь колектив Харківського планетарію зі святом!

В дарунок трохи фото та відео Місяця з Харкова з архиву GX.

До речі, , 18 вересня 2024 року, харківці в небі спостерігали яскраву повню, Супермісяць та часткове місячне затемнення. Докладніше в новині GX.

Фото та відео в матеріалі: GX, Наталія Бойченко, архів Володимира Кажанова

Сьогодні – день осіннього рівнодення. Історія та прикмети (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Осіннє рівнодення – особливий день, коли день дорівнює ночі. Щороку він настає у вересні, але його дата змінюється. Це відбувається через різницю між календарним і астрономічним роком, і щороку може зсуватися. Зокрема, осіннє рівнодення може наставати 21, 22, 23 або 24 вересня. 21 вересня і 24 вересня – вкрай рідко, найчастіше воно відбувається 22 і 23 вересня.

Зокрема, цьогоріч у понеділок, 22 вересня о 21.19. Докладніше в пості Харківського планетарію.

Сонце змінює своє становище, переходячи з північної півкулі у південну. У цей день воно перетинає екватор. Саме тому в північній півкулі починається астрономічна осінь, а на півдні – весна. З того моменту, як Сонце здійснить перехід, світловий день почне скорочуватися та досягне свого мінімуму 22 грудня. Після цієї дати до 22 березня, дня весняного рівнодення, день почне прибувати.

День осіннього рівнодення – це особлива дата – наші предки називали її ще “Днем сили”. І не просто так… Кажуть, у цей період кожна людина, яка має таємні знання, може отримати підтримку вищих сил. Адже цей осінній день у багатьох народів вважався містичним. Йому приділяли увагу ще стародавні друїди, які вивчали хід небесних світил. Вважається, що знаменитий Стоунхендж був побудований, щоб точно визначати дати головних астрономічних явищ. Туди й зараз у ці дні з’їжджаються шанувальники старовинних звичаїв і влаштовують свято не території пам’ятки.

Що потрібно зробити до заходу сонця у день осіннього рівнодення: відпустити весь негатив і подякувати Всесвіту за все, що є; скласти плани на майбутній рік і завершити поточні справи; зібрати близьких і родичів за щедрим столом – чим більше страв, тим більше блага в житті буде; пригостити яблуками знайомих і незнайомих – тоді весь рік буде супроводжувати удача. Також цього дня слід позбутися всього зайвого у своєму житті – як речей, так і стосунків та токсичних людей. На звільнене місце обов’язково прийде нове, краще.

Що не слід робити в день осіннього рівнодення: сваритися, заздрити й проявляти негатив; починати нові справи, затівати ремонт; переїжджати – щастя може не знайти дорогу зі старого будинку до нового; робити великі покупки; відмовляти в допомозі.

Цей день радять провести якомога спокійніше і використати його енергетику – а вона цього дня дуже сильна – щоб привернути у своє життя позитив.

Харківські астрономи поділилися цікавою подією: вечір неділі підготував космічний сюрприз

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 21.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

21 вересня 2025 року відбудеться часткове сонячне затемнення. Сонце буде на фоні сузірʼя Діви.
Найбільше покриття сонячного діску 0,85.
В Україні це явище трапиться, коли зайде Сонце, тому в Україні затемнення не спостерігається.
Місяць закриє Сонце 21 вересня о 21.30 (за Києвом), а свого піку затемнення досягне о 22.41 і триватиме до 23.52 (за київським часом).
Затемнення зможуть побачити в Антарктиді, Нової Зеландіі та Австраліі.

Цікаво знати: сонячне затемнення завжди збігається з Молодиком
21 вересня 2025 року Молодик вказує на початок Рош га-Шана.
Всі хто сповідують юдаїзм, в кінці вересня та на початку жовтня завжди відзначають Єврейський Новий рік «Рош га-Шана».
За традицією цей день не може припадати на неділю, середу чи п’ятницю. Тому Єврейський Новий рік «Рош га-Шана» у 2025 році почнеться 22 вересня.
Згідно з єврейським літочисленням, свято ознаменує настання 5785 року з моменту створення світу.
Єврейський календар є місячно-сонячним і базується на Молодик.
Чому єврейський Новий рік відзначають восени?
Рош га-Шана припадає на початок місяця тишрей – сьомого місяця єврейського календаря. Календар цей місячно-сонячний, а отже, і єврейські свята є рухомими щодо календаря цивільного. Євреї вважають, що Бог створив світ саме в сьомий місяць. Тому з нього і ведеться літочислення. Дати змінюються щороку за григоріанським календарем.
Першим місяцем вважається весняний місяць авів, званий також нісан. Він припадає на березень-квітень григоріанського календаря.
Відповідно, сьомий місяць тишрей випадає на вересень-жовтень. Розмірковуючи про майбутнє, євреї просять миру, злагоди, здоров’я.
Всі добрі люди Землі приєднаються до побажань!

За матеріалом Харківського планетарію.

Харків-космічний: минуле і сьогодення очима відомого астронома (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Саме 12 вересня в 2023 році було відкрито нову довгоперіодичну комету, яка отримала назву C/2023 P1 (Нісімура).

Її відкрив Хідео Нісімура, перебуваючи в містечку Хірао (Японія).

На момент відкриття комета наближалася до Сонця, її можна було помітити на світанковому небі. Озброївшись потужним біноклем, мапою для пошуку та будильником, жителі Північної півкулі мали змогу знайти в небі цю комету на початку вересня.

“12 вересня 2023 року комета пройшла на відстані 0,84 астрономічної одиниці від Землі, але спостерігати її в цей час було складно, оскільки комета перебувала лише у 15° від Сонця в небі. 17 вересня 2023 року вона пройшла перигелій на відстані 0,22 а.о. від Сонця. У середині вересня комета ненадовго з’явилася на вечірньому небі, перебуваючи на висоті 5° над горизонтом через 30 хвилин після заходу Сонця на 35° північної широти”, – розповідав в 2023-му Володимир Кажанов.

Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування поверхні ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро складається з льоду та дрібних пористих кам’янистих частинок. Ядра мають діаметри від кількох сотень метрів до десятків кілометрів.

Зелений колір коми комети Нісімура, ймовірно, пояснюється наявністю в ядрі комети молекул двоатомного вуглецю (C2) та ціану (ціаногену CN).

Попередні приблизні розрахунки, опубліковані Центром малих планет 20 серпня 2023 року, свідчать, що комета C/2023 P1 може мати орбіту з періодом понад 300 років — тобто вона є довгоперіодичною. Однак є вчені, які вважають, що комета Нісімура відвідає нас лише один раз, а після цього Сонце виштовхне її за межі Сонячної системи. Існує невелика ймовірність того, що ядро комети може розпастися на частини через сонячне тепло.

Згідно з циркуляром, опублікованим Центром малих планет 28 серпня 2023 року, комета C/2023 P1 є періодичною та обертається навколо Сонця з періодом 520 ± 80 років.

“Небо може здивувати! Історія пам’ятає зближення з Сонцем великих комет, хвіст яких був дуже яскравим і великим в небі. Такі комети люди мали змогу побачити без допомоги якихось складних пристроїв та інструкцій з пошуку, – додав харківський астроном. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкривається в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Нагадаємо, у Володимира Кажанова ще є власний канал в Ютубі.
Цікавий спогад – у відео 2020 року астроном спостерігав і планети і ще одну комету.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, відкриті джерела

Харків спостерігає яскраву космічну подію: в нічному небі відбувається затемнення “Кривавого Місяця” (фото, відео, доповнено)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 07.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На щастя, погода не підвела, в Харкові 7 вересня на безхмарному небі можна спостерігати найяскравішу подію вересня – Місячне затемнення.

З різними розрахунками подія стартувала о 19.30 (18.30), але найвиразніша фаза настане о 21.11, а завершиться явище близько 23.55.

«Місяць матиме темно-червоний або коричнюватий відтінок, через що його називають “кривавим”. Близько до 22.00 варто спостерігати момент, коли він виходитиме з тіні й знову стане яскравим», – зазначив відомий харківський астроном Володимир Кажанов, а ще астроном поділився фото Місяця. Нагадаємо, з літа 2025 року астроном почав працювати в ХНУ ім. В. Каразіна в Музеї астрономії імені Миколи Барабашова. Тепер Харків-космічний читає лекції свого видатного астронома на сторінках Музею Астрономії.

Напередодні подію докладно освітили на сторінках Харківського планетарію та музею астрономії ХНУ ім. В. Каразіна.

1) Особлива подія затемнення проявиться з 20.31.
Це початок повної фази, коли Місяць почне забарвлюватися в червоний колір😡
2) Пікової точки для Харкова явище досягне о 21.12 – цей момент буде найбільш видовищним.
3) Завершення повної фази для Харкова відбудеться о 21.53.
Повністю Місяць вийде з тіні Землі о 23.55.
Також насолодитися цим явищем зможуть жителі Європи, Азії, Африки, Австралії та Антарктиди. 🌍 Варто зазначити, що, на відміну від затемнення Сонця, Місяць не буде повністю ховатися в темряві. Він забарвиться в червоні відтінки, через які це явище й називають “кривавим Місяцем”.
Це відбувається через те, що сонячне світло проходить спочатку через атмосферу нашої планети, і лише потім потрапляє на супутник, який ховається за Землею. Колір Місяця вказує на стан атмосфери планети, забруднення повітря, тому може бути різних відтінків червоного. ЦІКАВО ПОДИВИТИСЯ на форму земної тіні, коли Місяць буде заходити або виходити з неї. Філософ Аристотель зауважив, що під час місячних затемнень (коли Земля між Сонцем і Місяцем, породжуючи тінь) тінь на місячній поверхні — кругла. Ця тінь і є Земля, а відкидувана нею тінь прямо вказує на сферичну форму планети.

А ось і фото наших читачів.

Неймовірні кадри Місяця зрбив наш астроном – Володимир Кажанов!

“Затемнення Місяця було неймовірне! Як пощастило нам з погодою! Ділюся фото зробленим камерою смартфону через окуляр телескопа з апертурою 200 мм.

Милуйтеся зоряним небом, частіше споглядайте в небо вночі, воно може приємно дивувати небесними явищами. Звісно кращє це робити подалі від яскравих ліхтарів вуличного освітлення.

Робіть свої маленькі і великі відкриття! Небо відкрито для всіх!” – написав Володимир.

А ось відомий харківський фотограф Василь Голосний зробив фото Місяця в знакових місцях Харкова.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, ХНУ ім. В. Каразіна, планетарій, Василь Голосний

5 вересня в історії Харкова: сяйво легендарної зірки зберігають у серці міста (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 05.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

«Я не збираюся ставати зіркою, я хочу стати легендою!» – слова юного музиканта Фарруха Булсара виявилися пророчими.
Він народився саме 5 вересня – легендарний британський співак та музикант, автор пісень, незмінний вокаліст рок-гурту Queen Фредді Мерк’юрі (Фарруха Булсара).

А ви знали? В мирні часи сяйво зірки двічі на рік бачили відвідувачи Харківського планетарію. На згадку про легендарного британського рок-музиканта, співака парсійського походження, автора пісень, вокаліста та лідера гурту Queen Фредді Мерк’юрі (Фаррух Булсара, 5.09.1946-24.11.1991) щороку в Харківському планетарії проходиди музичні вечори під назвою – «Незгасна зірка», а ще в закладі лектором Наталіє Костянтинівною Бершовою було створено Музичний фан-клуб Queen, яким вона керувала. Справжня шанувальниця легендарного співака особисто була в Британії і відвідала знакові міста для зірки.

Лунала музика «Незгасної зірки» і 24 листопада… Саме цього дня перестало битися серце легендарного британського співака. Йому було лише 45, але його знав увесь світ!
Труну з тілом Фредді перенесли в каплицю під звуки пісні Арети Франклін «You’ve Got a Friend». Два священики-парси, одягнені в білий одяг, провели зороастрійський обряд прощання. Наприкінці служби тіло Фредді залишило світ у супроводі голосу Монсеррат Кабальє, яка виконувала арію “D’Amor Sull’ Ali Rosee” з опери Верді «Трубадур». Фредді ніколи не прагнув бути таким, як усі, таке прощання було в його дусі. Тіло Фредді Мерк’юрі було кремоване і тільки його сім’я та Мері Остін знали, де лежить прах музиканта – таким було його бажання…
Фредді Мерк’юрі був і досі залишається одним із найпопулярніших виконавців у всьому світі. Його сценічні образи та ексцентрична манера поведінки на сцені відомі навіть людям, далеким від музики.
У 2002 році Мерк’юрі посів 58-е місце в опитуванні «100 найвеличніших британців», організованому компанією Бі-бі-сі. У 2005 році журнал Blender провів опитування, за результатами якого Фредді посів друге місце серед вокалістів (перше серед чоловіків). У 2008 році журнал Rolling Stone поставив його на 18-е місце у списку «100 найвеличніших вокалістів усіх часів за версією журналу Rolling Stone». Allmusic охарактеризував його як «одного з найвеличніших рок-співаків та володаря одного з найкращих голосів за всю історію музики».
Вже у 12 років Фредді написав свою першу пісню, вона називалася «Я йду до вершини» – ця пісня стала дороговказною… А ці 10 легендарних хітів Фредді Меркьюрі знайомі мільйонам шанувальників його творчості: I Want It All, Bohemian Rhapsody, Who Wants To Live Forever, We Are The Champions, We Will Rock You, You Don’t Fool Me, Friends Will Be Friends, I Want To Break Free, Radio Ga Ga, The Show Must Go On…

Новинний портал GX запрошує разом доторкнутися до історії Харківського планетарію і його спеціальної програми присвяченої творчості Фредді Мерк’юрі та зіркам. А також онлайн зазирнути в Музичний фан-клуб Queen, яким керувала Наталія Костянтинівна Бершова.

Журналістці GХ пощастило особисто завітати на виставу, вона поділилася фрагментами шоу та інтерв’ю із творцями лекції та фан-клубу.

На згадку про легендарного британського рок-музиканта, співака парсійського походження, автора пісень, вокаліста та лідера групи Queen Фредді Мерк’юрі (Фарруха Булсара, 5.09.1946-24.11.1991) щороку в грудні в Харківському планетарії проходив музичний вечор «Незгасна зірка».
«Я не збираюся ставати зіркою, я хочу стати легендою!» – слова музиканта виявилися пророчими.

Сам співак вважав, що він прийшов з особливою місією на Землю – дарувати добро…

“Я цілеспрямована людина, а за коротке життя потрібно встигнути так багато… Почуйте клич молодих!” – співав Фредді, а для слухачів звучали пісні Queen у скрипковій кавер-версії від Violga – Ольги Бабій, композитора та лауреата Міжнародних конкурсів.

“Я метеор, що мчить крізь небеса! Я реактивний корабель, що летить на Марс!.. Я палаю в небі – саме тому мене звуть містер Фаренгейт!”

Величезне місце в житті співака займало кохання, розповідала Наталія Костянтинівна… Це і німецька актриса Барбара Валентин, американська актриса і співачка Лайза Мінеллі і кохання всього його життя – Мері Остін.«Більшість пісень, які я пишу, – любовні балади, де йдеться про речі, пов’язані з сумом, стражданням, болем, але водночас вони легковажні та іронічні. Думаю, така, по суті, моя натура. Я справжній романтик, і хоч усі пишуть пісні на цю тему, я роблю це по-своєму, в іншому ключі», – говорив Фредді Мерк’юрі.

Звичайній продавчині, Мері Остін, легендарний співак присвятив багато своїх пісень.

“Я живу, щоб кохати тебе кожним биттям свого серця!”

“Ревнощі, ти принесла мені страждання… Життя надто коротке, щоб проводити його в сльозах!”

На знаменитій капелюшній вечірці у Мері Остін пролунали знамениті слова співака: “Я не можу жити з тобою, але я не можу жити й без тебе…”

“Ти розбила мені серце, а тепер ідеш…” – ці слова теж були присвячені Мері Остін.

У житті Фредді Мерк’юрі була ще одна дивовижна жінка – Монсеррат Кабальє, з якою він познайомився наприкінці свого життєвого шляху. Саме їй і місту, в якому вона народилася, музикант написав пісню для їх спільно неймовірного концерту..

Фредді виступав разом і з іншими зірками, такими як Девід Боуї, готувався проект і з Майклом Джексоном, але йому не судилося реалізуватися…

А ця пісня сьогодні актуальна, як ніколи, “Ще один загинув…”

“We Will Rock You” і цим все сказано!

“Хто хоче жити вічно?..” – все про останні дні великого музиканта.

“Простягни руку і тобі допоможуть!” Він і зараз готовий допомогти кожному – він живий у своїй музиці та в людях, які пам’ятають і цінують його творчість!

Після вистави Наталія Костянтинівна зазвичай запроувала всіх охочих доторкнутися до реліквій зібраних нею у планетарії у фан-клубі співака.

Наталія Костянтинівна розповіла про диво – можливість відвідати в Лондоні будинок та стіну пам’яті музиканта.

А ще розповіла про перших учасників музичного фан-клубу Queen.

А композитор та лауреат Міжнародних конкурсів Ольга Бабій розповіла про себе і про те, як їй прийшла ідея зіграти скрипкові кавер-версії пісень Queen.

У скарбниці спогадів GX, ця розповідь та участь в шоу планетарію стали подарунком мрійниці – художниці (і наразі вже юному архітектору) із Харкова – Олександрі.

“У майбутньому я мрію стати архітектором. А ще малюю картини, які дарую близьким, – розповідала дівчина, онука ще однієї читачки GX – Ольги Василевич.. – Є в мене й інші захоплення: я дуже люблю музику – мій улюблений кумир Фредді Мерк’юрі, а ще люблю ходити до планетарію і мріяти під зірками Моїми найкращими подарунками були олівці та фарби, а найкращим став приз-запрошення у планетарій!”

Віримо Богові та ЗСУ! Мрійники ще зберуться під зірками Харківського планетарію, адже його директор Галина Железняк підтримує зв’язок із кожним унікальним працівником свого закладу, а ще тримає руку на пульсі і розповідає про космічні цікавінки на офіційній сторінці планетарію у соцмережах.
А видатний харківський астроном Володимир Кажанов і наразі веде спостереження за Зірками і безмежним Космосом, чим ділиться з усім світом на своїй сторінці (додамо цікавий спогад).

А з літа 2025 року астроном почав працювати в ХНУ ім. В. Каразіна в Музеї астрономії імені Миколи Барабашова. Тепер Харків-космічний читає лекції свого видатного астронома на сторінках Музею Астрономії.

До речі, нещодавно про 100-літній телескоп, обсерваторію найсторішого університету міста та сучасні реалії вивчення Космосу, про заходи по збереженню обсерваторії, наукової школи України та колективів дослідницьких інститутів відзняли матеріал журналісти “Суспільного”.

Нагадаємо, колктив GX з болем писав про зруйновану і пограбовану рашистами радіоастрономічну обсерваторія під Харковом.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Харківський планетарій, архів Наталії Бершової, Володимир Кажанов, Ольга Василевич, Галина Половик

Харківські астрономи поділилися цікавим фактом: цієї ночі Земля офіційно досягне афелію (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Попри жахливі часи, колектив Харківського планетарію не припиняє дивувати постами про цікаві космічні події.

А ви знали? 3 липня 2025 року, о 22.54 за Києвом, Земля офіційно досягне афелію — своєї найвіддаленішої точки від Сонця за рік.

Афелій – це точка на орбіті небесного тіла, де воно перебуває на максимальній відстані від Сонця (ред.).
Цє наповнює нашу уяву космічними масштабами!
Планета чи інший об’єкт рухається навколо зорі по орбіті в вигляду еліпсу, і в якийсь момент опиняється якомога далі від своєї зірки.
Відстань: Для Землі – 152 млн км (афелій) проти 147 млн км (перигелій).

На початку липня ми перебуваємо на 5 мільйонів кілометрів далі від Сонця, ніж у перигелії, який припадає на січень. Але чому ж тоді влітку тепло, якщо ми далі від Сонця? Відповідь криється в нахилі земної осі, а не в самій відстані.
Афелій має реальне значення для науки і навіть нашого повсякденного життя. Афелій зменшує сонячне випромінювання на 6-7% порівняно з перигелієм.
Астрономи використовують дані про афелій, щоб точно розраховувати орбіти планет, супутників і космічних апаратів. Без цього ми б не могли запускати місії на планети чи досліджувати комети. У Сонячній системі афелій відіграє свою роль для всіх об’єктів, що обертаються навколо Сонця – від планет до крихітних астероїдів.
Кожне небесне тіло має свою унікальну орбіту, а отже, свій афелій. Ця точка визначає, як далеко об’єкт може “втекти” від Сонця в межах своєї космічної подорожі.
Для інших планет афелій також унікальний. Марс, наприклад, має більш витягнуту орбіту, тому різниця між його афелієм і перигелієм відчутніша.

А комети взагалі вражають: їхній афелій може бути за межами Сонячної системи, у холодних глибинах космосу!

Фото та матеріал: Харківський планетарій, відкриті джерела