Перейти до основного вмісту

Позначка: планетарій

В Харкові погода перешкоджає цікавим спостереженням (фото)

Цього тижня синоптики прогнозують хмарну погоду з невеликими опадами, а сьогодні, 18 березня, вночі на місто спустився ще й туман. На жаль, це не кращий час для спостережень…
Хоча саме на період з 17 по 20 березня працівники НДІ астрономії Каразінського університету анонсували декілька цікавих подій.

Зокрема, 17-18 березня за 60 хвилин до світанку на південному сході, можна було б побачити Місяць з Меркурієм і Марсом.

В четвер, 19 березня, над Харковом з’явиться Молодик.
У цей момент Місяць перебуватиме між Землею та Сонцем і не буде видимим на нічному небі. Саме період. молодика вважається найкращим для спостереження за зоряним небом, адже відсутнє світло від Місяця в нічному небі.

А вже 20 березня, в день Весняне рівнодення, на небі тонкий Місяць сяятиме біля Венери.
Нагадаємо, після цієї дати день ставатиме довшим за ніч.

Довідка. В день Весняне рівнодення Сонце переходить із Південної півкулі до Північної. Астрономічне явище, коли Сонце перетинає небесний екватор у своєму видимому русі, називають весняним рівноденням. При спостереженні нашої планети з космосу в момент рівнодення лінія світлорозділу проходить географічними полюсами Землі і перпендикулярна земному екватору.

Це саме той час, коли день дорівнює ночі, і до нас приходить астрономічна весна.
Весняне рівнодення не має фіксованої дати (через різницю між календарним та астрономічним роком) і щорічно може зрушуватися на кілька годин. Але високосний рік відбувається коригування, і рівнодення повертається на вихідну позицію. Залежно від року воно може бути 19, 20 чи 21 березня.

Цьогоріч День весняного рівнодення прибігає на пʼятницю, 20 березня 2026 року, і відбудеться о 16.46 за київським часом.
Сонце зійде точно на сході і зайде точно на заході, рівно 12 годин воно перебуває над горизонтом і 12 годин – під горизонтом.
Також, починаючи з дня весняного рівнодення, зміняються пори року півкулями: в Південному настане астрономічна осінь, а в Північному – астрономічна весна, яка триватиме до дня літнього сонцестояння.
Світловий день з цього моменту починає збільшуватись, а ніч – зменшуватись.

Попри негоду, доторкнутися до цікавих  комічних подій можна в мобільному планетарії  при НДІ астрономії Каразінського університету.


«Від Землі у Всесвіт»!
Це яскравий і пізнавальний фільм, захоплива мандрівка у Всесвіт.
Ви познайомитесь з планетами Сонячної системи, кометами і астероїдами. Зоряні скупчення, туманності, галактики, чорна діра…
Для дорослих і дітей ВІД 9 РОКІВ.
Загальна тривалість 45-50 хв.

«Пригоди Хрумки в зимовому лісі»
Захоплююче барвисте відео-шоу, яке знайомить найменших відвідувачів планетарію з сузір’ями зимового нічного неба, а також з вражаючими явищами полярним сяйвом і польотом астероїда.
Щоб побачити астероїд в телескоп, Хрумка разом зі своїм другом відправляється в подорож до гнома-астронома. В дорозі їх чекають неймовірні пригоди.
Після анімаційного фільму ми помилуємось красою зоряного неба та астроном навчить знаходити сузір’я.
ДЛЯ ДІТЕЙ 4-8 РОКІВ.
Загальна тривалість 40-50 хв.

«Європа до зірок»
Це епічна подорож за лаштунки найпродуктивнішої обсерваторії у світі. Наука та історія, сучасні технології, мужність та наполегливість людей.
Всесвіт сповнений глибоких таємниць та прихованих секретів. Ви дізнаєтесь історії проектування Європейської південної обсерваторії, будівництва та експлуатації найпотужніших наземних телескопів на планеті. Фільм про астрономічні обсерваторії і сучасну астрономію.
ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 9 РОКІВ

«Два скельця. Дивовижний телескоп»
400 років тому телескоп вперше відкрив для наших очей і мрій великий та повний загадок Всесвіт. Сьогодні сучасні телескопи допомагають зазирнути в минуле, відкриваючи для нас майбутнє. Під час аматорських спостережень двоє школярів дізнаються, як завдяки телескопам можна розширити свої уявлення про Всесвіт, про місце Землі в ньому. Познайомимось з історією створення телескопа, принципом його роботи і тими неймовірними відкриттями, які зроблені за допомогою цього оптичного прибору. Дивлячись у телескоп, герої разом із глядачами вивчають Галілеєві супутники Юпітера, кільця Сатурна, спіральну структуру галактик.
ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 8 РОКІВ

«Таємниці невидимого Всесвіту»
Впродовж тисячі років люди спостерігали за світлом, що надходить з нічного неба, аби розгадати безліч таємниць. На початку 17-го століття, коли Галілео Галілей винайшов телескоп, ми революціонізували свої знання про космос. А у 20-му столітті з появою ракет з’явилася можливість піднятися над земною атмосферою та спостерігати рентгенівське і гамма-випромінювання гарячого та бурхливого Всесвіту.
Наука невпинно розвивається, і ми можемо отримувати важливу інформацію також від нейтрино та космічних променів. Нарешті, виявлення в експерименті LIGO гравітаційних хвиль від двох чорних дір, що зливаються, відкрило нові горизонти в астрофізиці!
Спостерігайте недосяжні людському оку космічні краєвиди у повнокупольному фільмі.
Ця програма розрахована на ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 12 РОКІВ
Загальна тривалість 40-50 хв.

Всі повнокупольні фільми в планетарії НДІ астрономії Каразінського університету (Харків, майдан Свободи, 4 ,Сумська, 35) доповнюються демонстрацією зоряного неба і сузір’їв, і розповіддю про те, що цікавого можна побачити на небі неозброєним оком. Астроном дасть відповіді на всі запитання. Планетарій обладнано сучасним 4к відео проектором, який робить проекцію на весь купол зоряної зали!
Замовлення квитків на програми за телефоном: (098) 671-88-09 (прийом дзвінків з 10.00 по 16.00 з понеділка по суботу).
Планетарій працює: вівторок-субота з 10.00 до 18.00.
Вартість екскурсій: група 1-5 осіб – 750 грн, група 6-20 осіб – 150 грн з особи. Комфортна кількість відвідувачів планетарія до 16.
Категорично не рекомендується відвідування планетарію дітьми молодше 4 років.

Нагадаємо, навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до  мобільного планетарію (докладніше в новині GX).

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – постійно наголошує астроном Володимир Кажанов.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, музей астрономії Каразінського університету, планетарій, Галина Железняк, відкриті джерела

До дня народження харківського астронома вишикуються планети (фото, відео)

А ви знали? Вночі, 28 лютого,  в небі відбувається надзвичайна космічна подія – парад 6 планет. Всі 6 планет Сонячної системи будуть видимі одночасно – це буде не ідеальна пряма лінія в космосі, але з Землі планети виглядатимуть зібраними вздовж екліптики — тому ефект дуже видовищний. Учасники параду: Меркурій, Венера, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Спостерігати їх можна лише короткий час: близько 18.40.



Венера сховається за горизонтом, а слідом зникне й Меркурій. Трохи вище сяятиме жовтуватий Сатурн. На протилежному боці неба, високо на південному сході, світитиме Юпітер, а поруч із ним — майже повний Місяць. Уран і Нептун не буде видно неозброєним оком, їх можна буде спостерігати лише за допомогою телескопа. Докладніший матеріал про подію зібрала директорка Харківського планетарію Галина Железняк.



А ось про парад планет 2025 року докладно в ефірі телемарафону розповідав відомий харківський астроном Володимир Кажанов. Він додав. що з цим парадом планет не все так просто….

“При спостереження нічного неба не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Бажаю щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – прокоментував свій виступ Володимир Кажанов. До речі ,саме 28 лютого відомий харківський астроном святкує свій день народження! Колектив новинного порталу GX щиро вітає Володимира! Бажаємо спостерігати лише мирний космос! Щасливої долі і віри в краще!

А вже з початку березня видимість «параду планет» зменшиться….

Нагадаємо, в Харківському планетарії наголошували, що в січні та лютому 2025 року всі матимуть унікальну можливість спостерігати рідкісне космічне явище. Багато планет одночасно можна буде побачити на нічному небі! Докладніше в новині GX.

Довідка. Парад планет – це астрономічна подія, яка відбувається, коли планети Сонячної системи вишиковуються на одній ділянці неба, якщо вести спостереження із Землі. Парад планет — астрономічне явище, при якому певна кількість планет Сонячної системи опиняється по один бік від Сонця в невеликому секторі. При цьому вони знаходяться більш або менш близько одна до одної на небесній сфері. Планети Сонячної системи ніколи не утворюють пряму лінію в просторі, оскільки рухаються по різних орбітах у різних площинах. Є чотири типи парадів планет: міні-паради (3 планети), малі (4 планети), великі (5 або 6 планет) і повні (усі планети Сонячної системи). Нагадаємо, востаннє рідкісний повний парад планет відбувся 4 липня 2020 року: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і навіть карликова планета Плутон – вишикувалися в одному секторі від Сонця. Вирівнювання, близького до ідеального, не було, оскільки кут відхилення виявився досить невеликим. Зауважимо, паради планет за участю трьох планет відбувається близько двох разів на рік, за участю чотирьох планет – раз на рік, з п’ятьма планетами – один раз на дев’ятнадцять років, а з усіма вісьмома планетами Сонячної системи – приблизно раз на сто сімдесят років.

Докладно про цю подію GX у мирні часи розповідав відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

 



Багато хто намагається спекулювати на цій космічній події. Зокрема, 10 березня 1982 року — відбувся рідкісний повний парад планет, коли всі дев’ять планет (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон, який на той момент вважався планетою) зібралися по один бік від Сонця в секторі з кутом 95°. Багато людей були збентежені виданою в 1974 році в США книгою «Ефект Юпітера», яка стала бестселером, в якій стверджувалося, що парад планет 1982 року стане спусковим механізмом для найсильнішого землетрусу, що зруйнує Лос-Анджелес, однак ніякого підвищення сейсмічності в 1982 році відзначено не було.

А ще нагадаємо, про події лютого, які анонсували вчені. “Останній місяць зими не щедрий на астрологічні події, проте обіцяє зустріти нас красивою сніжною повнею.

А наступна повня зустріне нас вже навесні”, – розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов і поділився датами цікавих космічних подій лютого, які підготували його колеги.

Нагадаємо, 3 січня над Харковом спостерігали перший в 2026 році Супермісяць, який називають Вовчим… Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі. Перша повня, яку традиційно називають «вовчою», збігається з моментом перигею — точкою, коли Місяць перебуває найближче до Землі й виглядала приблизно на 14% більшим і сяятиме до 30% яскравіше. А ось свою назву Вовчий Місяць (або «Повня вовка») на початку січня отримав не через астрологію, а через давні спостереження за природою і побутом людей у зимовий період. Ця назва походить від народів Північної Америки та ранніх європейських поселенців. Саме у цей час вовки ставали значно активнішими та частіше вили неподалік людських поселень. Адже узимку хижакам складніше знайти їжу, тому вони підходили ближче до людей. Крім того, саме на цей період припадає активна фаза їхньої соціальної поведінки, яка супроводжується гучним виттям. У тихі морозні ночі ці звуки було чути особливо далеко, а яскраве світло повного Місяця лише підсилювало враження. Зауважимо, що назва повні вовка зовсім не пов’язана з міфами про перевертнів або містичними властивостями Місяця. До речі, навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до  мобільного планетарію (докладніше в новині GX). В 2026 році зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений і запрошує вивчати цікаве разом із Інститутом астрономії Каразінського університету! Трохи спойлерів подій від магістра кафедри астрономії Артура Александрова, які чекатимуть нас протягом року: влітку цього року на нас чекають метеорні потоки Персеїд. Персеїди – один із найкрасивіших і найнадійніших метеорних потоків року. У теплі серпневі ночі можна побачити десятки «падаючих зірок» за годину Земля проходить через шлейф пилу, залишений кометою Свіфта-Туттля. Дрібні частки влітають в атмосферу, згоряють і ми бачимо метеори. “Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – постійно наголошує астроном Володимир Кажанов. 

А вже 3 березня 2026 року о 13.33 за київським часом відбудеться місячне затемнення. 



“Хай зірки виконують наше спільне бажання – скорішої Перемоги Україні!” – наголосила директорка Харківського планетарію Галина Железняк.

Фото, відео та матеріал: планетарій, Галина Железняк, Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

 

Космос зустрічає новий рік за східним календарем яскравою подією (фото)

Сьогодні, 17 лютого 2026 року, відбудеться кільцеподібне (annular) сонячне затемнення, коли Місяць закриває центр Сонця, але не повністю, і навколо нього видно яскраве «вогняне кільце». Найбільша фаза цього явища буде близько 14.12 за Києвом.

Докладніше про космічну подію. 

Цьогоріч саме 17 лютого о 14.01 за київським часом буде не просто молодик, а сонячне затемнення в знаку Зодіаку Водолія та початок року Вогняного Коня (день Китайського Нового року, яке відбудеться об 11.57 за київським часом).

Сонячне кільцеве затемнення розпочнеться о 09.56 і досягне піку о 14.12 за київським часом.

Таке явище трапляється, коли Місяць розташовується між Землею та Сонцем, але через більшу віддаленість від Сонця диск має менший вигляд, залишаючи зовнішні краї Сонця видимими. У результаті навколо силуету Місяця утворюється сяюче кільце — саме так називають явище «вогняне кільце».

Повний ефект «кільця вогню» буде видно лише в Антарктиді – уздовж вузької смуги над континентом.

Часткові фази затемнення можна буде спостерігати в південній півкулі – у південній частині Південної Америки (Аргентина, Чилі), південній Африці, Мозамбіку, Мадагаскарі та навколишніх островах.

Затемнення можна буде спостерігати лише в районі Південного полюсу та в акваторії океану, тому більшість мешканців планети його не побачить (зокрема, в Україні та загалом у Європі це затемнення, на жаль, не буде видно).

Максимальна тривалість “кільця вогню” сягне 2 хвилин 20 секунд, пише Astronomy. У деяких точках Антарктиди Місяць перекриє до 96 відсотків центральної частини сонячного диска. Проте доступ до цієї зони надзвичайно складний – фактично йдеться про віддалені райони материка, де працюють лише кілька дослідницьких станцій.

Цікаво, що кільцеподібні затемнення залежать від відстані між Землею та Місяцем. У лютому 2026 року супутник перебуватиме поблизу апогею – найвіддаленішої точки своєї орбіти. Саме тому його видимий діаметр буде меншим, ніж у разі повного затемнення.

Фото та матеріал: сторінки Харківського планетарію та НДІ астрономії ХНУ ім. В. Каразіна

8 лютого в історії міста: Харків побачив «Чумацькі зорі»

У світі п’ять тисяч планетаріїв. В Україні їх зовсім не багато: великі – у Києві, Харкові, Херсоні, Дніпрі, Одесі та Вінниці, невеликі – у Черкасах, Чернівцях, Запоріжжі, Миколаєві та Умані.

Зима 2019 року була яскравою для планетаріїв України. Зокрема, Харків визначна подія чекала 8 лютого.

Нагадаємо, наприкінці січня 2019 відбулася всеукраїнська прем’єра повнокупольного фільму “Чумацькі зорі” – це спільний проект студії повнокупольної анімації “Небесний Слон” під керівництвом продюсера проекту Євгенії Ленди та Astros під керівництвом режисера фільму Кіри Макогон.

Проект розповідає глядачам про історичну, культурну та астрономічну спадщину України. Ця захоплююча історія присвячена чумакам – мандрівним українським купцям, а ще народній українській астрономії. Фільм сповнений легенд та фактів, які автори зібрали воєдино та втілили у своєму сюжеті.

Перед презентацією та трансляцією фільму у найбільших планетаріях України автори проекту провели онлайн-конференцію. А саме 8 лютого в гості до колег із Харкова приїхала директорка Херсонського планетарію Ольга Храмцова.


Більше інформації на офіційному сайті проєкту.

Вдалося побувати на цій масштабній прем’єрі й журналістці GX.

За понад 60 років роботи Харківського планетарію сотні тисяч людей торкнулися загадок і таємниць Всесвіту, але ще жодного разу в ньому не транслювали своїх фільмів. На світовому ринку такі проекти коштують дуже дорого – фільм про пташку Колібрі, наприклад, коштує близько 100 тисяч євро, про що розповіла директорка планетарію Галина Железняк у інтерв’ю. Більше про проект та гостей прем’єрного показу в відео.

Про процес створення та помічників проєкту розповіла Євгенія Ленда, а насамкінець запропонувала всім брати участь у створенні нових фільмів.

Режисерка фільму Кіра Макогон поділилася із присутніми, що до прем’єри картину вона бачила лише на комп’ютері, а ще подякувала всім, хто створював цей шедевр.

Наприкінці Галина Железняк запросила всіх відвідати виставкову залу та музей планетарію та поспілкуватися з унікальними гостями вистави.

Журналістка GX вирішила трохи відкрити своїм читачам таємницю зіркової прем’єри. Все починається у широких степах України, біля вогнища за бесідою… Навчений досвідом чумак ділиться своїми знаннями з юним колегою.

Багато ще хлопець дізнався про таємниці зоряного неба.

Але особливо торкнулася сердець глядачів легенда про українку, яка віддала воду спраглим, попри “велику ціну” кожної краплини.

І, звісно, ​​історію «чумацького шляху».

У далекому минулому Україна пишалася своїми хоробрими купцями-чумаками. Вони не тільки добре торгували, знали всі дороги батьківщини та заморських країв, могли постояти за себе, а ще, подорожуючи на візках, запряжених волами, легко читали зіркову карту і з вуст в уста передавали тисячі легенд.

Після прем’єри директор Херсонського планетарію Ольга Храмцова з хвилюванням поділилася своїми враженнями про фільм та яскравий проект.

А астроном Харківського планетарію Володимир Кажанов поділився секретами унікального обладнання планетарію.

Перші глядачі залишилися в захваті від нової картини.

Повний фотозвіт в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу GХ.

Фото та відео: архів GХ, Наталія Бойченко

Цікаві факти про 8 січня: Харків-космічний вміє дивувати (фото, відео)

А ви знали? Французький фізик і астроном Жан Бернар Леон Фуко о 2-й годині ночі 8 січня 1851 року – у льоху свого будинку вперше здійснив свій експеримент з маятником, який доводить, що Земля обертається навколо своєї осі.

За допомогою винайденого ним маятника можна влаштовувати наочну демонстрацію добового обертання Землі.

Перша публічна демонстрація була здійснена вже в березні 1851 року в паризькому Пантеоні. Під куполом Пантеону Фуко підвісив металеву кулю масою 28 кг із закріпленим на ньому вістрям на сталевому дроті довжиною 67 м.

Кріплення маятника дозволяло йому вільно коливатися в усіх напрямках і приблизно за 32 години він робив повний оборот і повертався до колишнього становища.

У музеї Харківського планетарію є модель маятника Фуко. В мирні часи будь-хто міг подивитися на нього в дії.

Перемога світла над темрявою. Наступає Космічний новий рік: харківцям пропонують загадувати бажання (фото)

Сьогодні, 21 грудня, о 17.03 за київським часом, відбудеться зимове сонцестояння, яке ще називають сонцеворотом. У цю дату в Сонце зійде о 07.56, а зайде вже о 15.56.

Зимове сонцестояння відбувається тоді, коли нахил осі Землі до Сонця досягає максимального значення і два космічні об’єкти стають найближче один до одного за весь рік.

У північній півкулі планети настане астрономічна зима, а в південній – літо. Цього дня світла пора доби триває всього 8 годин. Зазначимо, що вже після 21 грудня тривалість дня поступово почне збільшуватися, а ночі, навпаки, ставатимуть коротшими.

До речі, найчастіше день зимового сонцестояння припадає на 21 грудня (рідше буває 20 або 22 грудня). Однак у роки, які передують високосному, зимове сонцестояння відбувається 22 грудня. Саме таким був 2023 рік.

Сонцеворот буває двічі на рік. Перший припадає на червень і називається в Північній півкулі днем літнього сонцестояння. Тоді ніч найкоротша, а день — найдовший. А після цього день починає поступово зменшуватися.

Трохи історії. Наші предки вважали день, коли Сонце починає приносити більше тепла, остаточною перемогою світла над темрявою, а літа над зимою. У ті часи Сонце сприймалося як символ відродження, нового життя.

Вважалося, що саме день зимового сонцестояння є початком нового року. Тому вночі віддавали пошану Коляді. Це був один з найважливіших богів у слов’янській міфології, втілення Сонця і тепла.

Люди намагалися допомогти Сонцю перемогти темряву. Для цього розкладали й запалювали багаття, катали по селу колеса, які палали, прикрашали будинки ялинковими гілочками та випікали обрядовий коровай у формі небесного світила.

У ті часи існувало повір’я, що в день зимового сонцестояння духи покійних предків приходять на Землю. Тому цього дня співали чимало обрядових пісень, веселилися, розважалися, щоб привернути до своєї родини багатство і добро.

Сприятливим день вважався і для різноманітних ворожінь. Тому дівчата збиралися разом та ворожили на кохання, майбутнє, шлюб тощо. Це відмінний час для нових починань. А ось конфліктів та суперечок варто уникати. Вважається, що будь-яка негативна енергія може надовго залишити слід.

За прикметами, якщо цього дня на деревах іній, то наступного року буде великий урожай.

День похмурий – весна прийде рано, а ясне небо свідчить про довгу і сувору зиму.

Сильний снігопад — до тривалої і сніжної зими.

І головне, вважається, що день зимового сонцестояння має дуже сильну енергетику. У цей період заведено складати нові плани та викидати старі речі, наводити порядок — не лише в домі, а й у своїх думках, відпускати старі образи та загадувати бажання. Існує повір’я, згідно з яким бажання, що було загадано в день зимового сонцестояння, обов’язково здійсниться.

Українці мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

Нагадаємо, попри складні часи доторкнутися до космічних подій можна в мобільному планетарії НДІ астрономії в ХНУ ім. В. Каразина разом із відомим харківським астрономом Володимиром Кажановим (Докладніше в новині GX).

В  грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).
І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Фото та матеріал: планетарій, відкриті джерела

З-за меж Сонячної системи завітала міжзоряна гостя

Харківський планетарій на своїх сторінках в соцмережах не припиняє дивувати цікавими космічними подіями.
Зокрема, з матеріалів uainfo стало відомо, що 19 грудня до Землі на відстань близько 270 мільйонів кілометрів наблизилася унікальна комета 3I/ATLAS, яку було відкрито ще 1 липня 2025 року.
Вона вважається однією з найбільш незвичних комет, які коли-небудь спостерігало людство. Під час наближення спочатку до Сонця і Марса, а тепер і до Землі, її особливості ставали дедалі помітнішими. Дослідження виявили, що під дією сонячного тепла лід у тілі комети переходить одразу в газ, що спричиняє сильні викиди, зокрема, великої кількості вуглекислого газу. Також зафіксовано значні обсяги синильної кислоти та метанолу, а ще незвично високий вміст нікелю та заліза. Вчені назвали склад комети «потенційно екстремальним» і не схожим на інші відомі комети.
3 грудня рентгенівська обсерваторія XMM-Newton Європейського космічного агентства протягом 20 годин спостерігала комету. Вона зафіксувала рентгенівське випромінювання, яке виникає, коли заряджений сонячний вітер стикається з газами в комі.
До того ж, наприкінці листопада телескоп Gemini North зафіксував зеленуватий відтінок комети. Раніше вона виглядала більш червонуватою, що пов’язували з органічними речовинами на поверхні. Зелений колір у комет зазвичай створює двоатомний вуглець, який світиться під дією сонячного випромінювання. Водночас ранні спостереження показували, що 3I/ATLAS мала незвично мало цієї речовини. Нові знімки свідчать, що двоатомний вуглець почав утворюватися лише на пізньому етапі її подорожі через Сонячну систему.
Науковці поки не мають остаточних висновків щодо природи цих особливостей. Одна з гіпотез припускає, що 3I/ATLAS може бути об’єктом із високим вмістом металів і кріовулканами, які викидають гази в космос. Інша версія полягає в тому, що комета поступово втрачає запаси льоду і може переходити в стан, схожий на астероїд.
«Цей об’єкт — комета. Вона виглядає і поводиться як комета, і всі докази це підтверджують. Але вона прибула з-за меж Сонячної системи, і саме це робить її надзвичайно цікавою та важливою для науки», — наголошує заступник адміністратора NASA Аміт Кшатрія.

Нагадаємо, попри складні часи доторкнутися до космічних подій можна в мобільному планетарії НДІ астрономії в ХНУ ім. В. Каразина разом із відомим харківським астрономом Володимиром Кажановим (Докладніше в новині GX).

В  грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).
І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Фото та матеріал: планетарій, NASA, uainfo, відкриті джерела

В науковому серці Харкова збережено мрію про Космос: для дітей та дорослих загадки всесвіту від таємниці Чумацького шляху до бажань на зірку (фото, відео)

У світі п’ять тисяч планетаріїв. В Україні їх зовсім не багато: великі – у Києві, Харкові, Херсоні, Дніпрі, Одесі та Вінниці, невеликі – у Черкасах, Чернівцях, Запоріжжі, Миколаєві та Умані. За понад 60 років роботи Харківського планетарію сотні тисяч людей торкнулися загадок і таємниць Всесвіту, на жаль, війна внесла свої корективи у життя Харкова-космічного – зараз з огляду безпеки не можливо відвідування закладу. До того ж багато фахівців війна розкидала по світу , але незламні, вони не припиняють розповідати про Космос і Україну навіть у Японії і мріють повернутися.

Багато років поспіль відомий харківський астроном Володимир Кажанов дарував свої розповіді харківцям в одному з найбільших в Європі планетаріїв.

Своїм досвідом астронома і мрією про ракети, що летять в Космос, а не вбивають людей, Володимир не припиняє ділитися і в надскладні часи для країни. Його розповіді Україна неодноразово чула в ефірі  “Телемарафону”, а в рідному Харкові ентузіазм вченого підтримали науковці ХНУ ім. В. Каразіна. Восени 2025 року в закладі освіти в серці Харкова запрацював мобільний планетарій (докладніше в новині GX)!

З легкої руки Володимира вже в  грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).

І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Так заклад, в якому працював видатний вчений та астрофізик Микола Барабашов, з легкої руки якого було 1954 року вирішено будувати Харківський планетарій, підтримав мрію Харкова про Космос. Тепер харківці не лише мають змогу знову бачити і чути цікаві розповіді про Космічні дива, а ще й завітати до Музею астрономії університету.

В перші дні зими, коли місто, попри вий сирен, чепуриться і дарує миті радості, відомий астроном дивує своїми знаннями в закладі, де свого часу і сам навчався. Доторкнулася до цікавого досвіду і журналістка GX із групою активних читачів порталу.

Магія Космосу зустрічає на кожному кроці… Поруч із старовинною вежею телескопу “Мерц” (1883 р.) будівлі з легкої руки талановитої художниці і за порадами  Володимира розмальовані зірками, планетами й космічними істотами…
А ви знали? Здавна за астрономами звіряли час…

Саме з цього цікавого факту почалися сюрпризи для гостей планетарію в ХНУ ім. В. Каразина.
Ввечері будівля закладу НДІ астрономії осяяна світлом і манить з першого погляду, а в середині на стінах тематичні  картини і бюст Миколи Барабашова, людини, чиє ім’я носить мала планета 2883 та кратер на Марсі.
Не менш цікавий і сам вхід до мобільного планетарію, наче кадри з фільму “Марсианин”.

Скільки б вам не було років планетарій – то завжди диво. А ви знали? Перші планетарії були дерев’яні із отворами й видом на зірки… Ще декілька цікавих фактів, а далі захоплююча розповідь про проєкт ESO в програмі “Європа до зірок”. Це історія співпраці науковців з 16 країн світу: пошук ідеального місця для спостережень за Космосом та створення надпотужних телескопів. В їх об’єктивах: Чумацький шлях та Магеланові хмари; тисячі планет та 5-7 нових світів; гігантські планети та карликові зірки; чорні діри; цікаві відкриття про розширення всесвіту за рахунок темної енергії; подвійні планети; а ще зірки, що от-от стануть надновими; матеріали майбутніх світів в Туманності Оріону (“зоряному розпліднику”); таємниці утворення зірок, планет, галактик… Адже астрономія – симбіоз науки і мистецтва – науки великих таємниць про приголомшливу красу Всесвіту. Взяти хоча б Чумацький шлях, який має власну таємницю – величезну Чорну діру…
І це лише огляд однієї програми… А скільки ще цікавого…

Зокрема, юних харківців чекають “Пригоди Хрумки в зимовому лісі”

А ви знали? У астрономів є теж улюблені герої в казках. І навіть Хрумка у своїх зимових пригодах в лісі не оминув астронома.

 

До речі, Володимир зауважив, що астрономом-початківцем може стати кожен. В Грінвічській обсерваторії навіть проводять конкурс знімків космосу не лише від фахівців. І тут важливе терпіння, адже для гарного кадру потрібно до 40 годин експозиції… А ще найтемніше місце, як от на Харківщині  – за 70 км від міста, в полях була закинута злітна смуга  – рай для астрофото. А ще астрономи-аматори і професіонали в мирні часи збиралися під Красноградом і дивилися в півметровий телескоп… Хтось навіть проміняв мрію про авто на можливість придбати собі такий власний телескоп.

А ось щоб спостерігати зорепад Гемініди (з 4 – 20 грудня), не потрібна якась спеціальна техніка або телескоп.
Володимир Кажанов докладно розповів про найпотужніший метеорний потік року та його пік 14-15 грудня, який співпадає з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Але, на жаль, в цьому році Місяць яскравим світлом також буде трохи заважати помилуватись цим явищем. Але все ж таки, рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн. Астроном з гумором розповів про помічений ним в ЗМІ заголовок – журналісти охрестили Сатурн голим, адже цьогоріч його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки
 отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

А ще вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Ловіть красу своїм поглядом і наповнюйтесь енергією всесвіту”, – бажає харків’янам Володимир Кажанов.

 

 

Усім мирної ночі! Загадуємо бажання! 

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

До речі, попри мороз та сирени в 2024 році, Володимр Кажанов – це зробив – і метеори зафіксував і бажання загадав!

На останок, корисні поради про “планетарій в кишені” від відомого астронома.

Більше фото з космічної екскурсії в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX, Аліна Цимбалюк, Олександра Суфіянова

Харківський астроном розповів про яскраві космічні події зими: вже цієї ночі у вікна заглядатиме Супермісяць (фото)

Навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом.

Наприкінці 2025 року зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений. Зокрема, вже 4-5 грудня в небі знову Супермісяць. У цю пору року його називають – Холодний місяць. Він буде виглядати трохи більше і яскравіше, оскільки наблизиться до Землі.


Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн.
Його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

А вже 14 грудня спостерігаємо метеорний потік Гемініди, який буде активний 3 4 по 20 грудня.

Це один із найпотужніших метеорних потоків року. Пік активності його припаде на 14 грудня й буде співпадати з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід
 — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку
 – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки
 отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрийте для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов

Простягни руку і тобі допоможуть. Він і зараз підтримує з небес: спогад про зірку, чиє сяйво торкнулося й Харкова (фото, відео)

Пам’ятаємо! Цього дня, 24 листопада, в 1991 році перестало битися серце легендарного британського співака та музиканта, автора пісень, незмінного вокаліста рок-гурту Queen Фредді Мерк’юрі (Фарруха Булсара). Йому було лише 45, але його знав увесь світ!
Труну з тілом Фредді перенесли в каплицю під звуки пісні Арети Франклін «You’ve Got a Friend». Два священики-парси, одягнені в білий одяг, провели зороастрійський обряд прощання. Наприкінці служби тіло Фредді залишило світ у супроводі голосу Монсеррат Кабальє, яка виконувала арію “D’Amor Sull’ Ali Rosee” з опери Верді «Трубадур». Фредді ніколи не прагнув бути таким, як усі, таке прощання було в його дусі. Тіло Фредді Мерк’юрі було кремоване і тільки його сім’я та Мері Остін знали, де лежить прах музиканта – таким було його бажання…
Фредді Мерк’юрі був і досі залишається одним із найпопулярніших виконавців у всьому світі. Його сценічні образи та ексцентрична манера поведінки на сцені відомі навіть людям, далеким від музики.
У 2002 році Мерк’юрі посів 58-е місце в опитуванні «100 найвеличніших британців», організованому компанією Бі-бі-сі. У 2005 році журнал Blender провів опитування, за результатами якого Фредді посів друге місце серед вокалістів (перше серед чоловіків). У 2008 році журнал Rolling Stone поставив його на 18-е місце у списку «100 найвеличніших вокалістів усіх часів за версією журналу Rolling Stone». Allmusic охарактеризував його як «одного з найвеличніших рок-співаків та володаря одного з найкращих голосів за всю історію музики».
Вже у 12 років Фредді написав свою першу пісню, вона називалася «Я йду до вершини» – ця пісня стала дороговказною… А ці 10 легендарних хітів Фредді Меркьюрі знайомі мільйонам шанувальників його творчості: I Want It All, Bohemian Rhapsody, Who Wants To Live Forever, We Are The Champions, We Will Rock You, You Don’t Fool Me, Friends Will Be Friends, I Want To Break Free, Radio Ga Ga, The Show Must Go On…

А ми, у свою чергу, зазначимо, що у Харківському планетарії існує спеціальна програма присвячена творчості Фредді Мерк’юрі та зіркам. А також існував Музичний фан-клуб Queen, яким керувала Наталія Костянтинівна Бершова.

Журналістка GХ побувала на виставі та поділилася фрагментами шоу та інтерв’ю із творцями лекції та фан-клубу.

На згадку про легендарного британського рок-музиканта, співака парсійського походження, автора пісень, вокаліста та лідера групи Queen Фредді Мерк’юрі (Фарруха Булсара, 5.09.1946-24.11.1991) щороку в грудні в Харківському планетарії проходив музичний вечор «Незгасна зірка».
«Я не збираюся ставати зіркою, я хочу стати легендою!» – слова музиканта виявилися пророчими.

Сам співак вважав, що він прийшов з особливою місією на Землю – дарувати добро…

“Я цілеспрямована людина, а за коротке життя потрібно встигнути так багато… Почуйте клич молодих!” – співав Фредді, а для слухачів звучали пісні Queen у скрипковій кавер-версії від Violga – Ольги Бабій, композитора та лауреата Міжнародних конкурсів.

“Я метеор, що мчить крізь небеса! Я реактивний корабель, що летить на Марс!.. Я палаю в небі – саме тому мене звуть містер Фаренгейт!”

Величезне місце в житті співака займало кохання, розповідала Наталія Костянтинівна… Це і німецька актриса Барбара Валентин, американська актриса і співачка Лайза Мінеллі і кохання всього його життя – Мері Остін.«Більшість пісень, які я пишу, – любовні балади, де йдеться про речі, пов’язані з сумом, стражданням, болем, але водночас вони легковажні та іронічні. Думаю, така, по суті, моя натура. Я справжній романтик, і хоч усі пишуть пісні на цю тему, я роблю це по-своєму, в іншому ключі», – говорив Фредді Мерк’юрі.

 

Звичайній продавчині, Мері Остін, легендарний співак присвятив багато своїх пісень.

“Я живу, щоб кохати тебе кожним биттям свого серця!”

“Ревнощі, ти принесла мені страждання… Життя надто коротке, щоб проводити його в сльозах!”

На знаменитій капелюшній вечірці у Мері Остін пролунали знамениті слова співака: “Я не можу жити з тобою, але я не можу жити й без тебе…”

“Ти розбила мені серце, а тепер ідеш…” – ці слова теж були присвячені Мері Остін.

У житті Фредді Мерк’юрі була ще одна дивовижна жінка – Монсеррат Кабальє, з якою він познайомився наприкінці свого життєвого шляху. Саме їй і місту, в якому вона народилася, музикант написав пісню для їх спільно неймовірного концерту..

Фредді виступав разом і з іншими зірками, такими як Девід Боуї, готувався проект і з Майклом Джексоном, але йому не судилося реалізуватися…

А ця пісня сьогодні актуальна, як ніколи, “Ще один загинув…”

“We Will Rock You” і цим все сказано!

“Хто хоче жити вічно?..” – все про останні дні великого музиканта.

“Простягни руку і тобі допоможуть!” Він і зараз готовий допомогти кожному – він живий у своїй музиці та в людях, які пам’ятають і цінують його творчість!

Після вистави Наталія Костянтинівна запросила всіх охочих доторкнутися до реліквій зібраних нею у планетарії у фан-клубі співака.

Наталія Костянтинівна розповіла про диво – можливість відвідати в Лондоні будинок та стіну пам’яті музиканта.

А ще розповіла про перших учасників музичного фан-клубу Queen.

А композитор та лауреат Міжнародних конкурсів Ольга Бабій розповіла про себе і про те, як їй прийшла ідея зіграти скрипкові кавер-версії пісень Queen.

21a736aaa577b5e9d257602432f9879f.jpg

50b5c5143ccaf197bfe382f25d153d1c.jpg 8809bfbbb22e8f67c7b8853e9ddc80b9.jpg dc765e579c78c8468cf39bd74228c591.jpg a1f4fd387d529b436c36cf8dfd0132f2.jpg bd021ebd05790f2907f8d27e38e645d7.jpg f57d51333252fd7ce3cdb102b42b0a7f.jpg 76e146cf9ae0b4f0d03c561b63c47631.jpg 1e62ccd556083a4f8233f46c683298ec.jpg 05efa3329bc43bf2d6ae29b151eb8556.jpg f162741c3b00759fb68fc8d100677b4b.jpg e3e0e7c9022e54951a272fbbd62a5a1f.jpg 429acbb2254927c1b4851115fd94fa8b.jpg 547cd17011a0a53ff1a25026fbff48c1.jpg 3ee121ec587a5e65fd744e0c56f1d80d.jpg b7e3ad6f73b6bdbe0626b6d69877bbaa.jpg c5bfeda62d01782f7fe2b82d8919a2bd.jpg 71f42cfbb9b6e941e2873005743698e8.jpg 09d233589d7c1f02b42f326221e3defd.jpg 468e9dedec4e0c21c2d58b347f25968b.jpg 3286a175e976e9f8dcd460e00ba3f83e.jpg e5524c46618e299d3950358fc6b26a2d.jpg 2594ef2f3479b605633f5b6a0155b6d8.jpg ce48bfb72723390717840575ae2fe01b.jpg 357bb961d699ae49ccf305b56ef905cf.jpg 10d057c38c16f1ec6fa170f2437d9b7e.jpg 531b337e8294bfbc128e6ed6a9414375.jpg db5a3b7c9fefc2c729eaf6de1a8b4bea.jpg 08ca8a06564590644a01bcdb49a2b45b.jpg df5532586fcfeed9a0c92d9136a98eb5.jpg 1fa1c38ecbf787074bc2d76fc8ed2d3b.jpg 4c5bf99e3d309dbac83e3467bf17835a.jpg 32e0ef73cde093803237292264ed8a13.jpg 6571887fab5eaef69850488c6a089e3e.jpg c7b2d895dd25a30184a54dc59ca5e920.jpg bc40b5623926a430d814e6d1d47fe471.jpg 67e721a518a70d9cfbff50e8767e1e3e.jpg

У скарбниці спогадів GX, ця розповідь та участь в шоу планетарію стали подарунком мрійливій художниці з Харкова – Олександрі.

“У майбутньому я мрію стати архітектором. А ще малюю картини, які дарую близьким, – розповідала дівчина, онука ще однієї читачки GX – Ольги Василевич.. – Є в мене й інші захоплення: я дуже люблю музику – мій улюблений кумир Фредді Мерк’юрі, а ще люблю ходити до планетарію і мріяти під зірками Моїми найкращими подарунками були олівці та фарби, а цього року найкращим став приз-запрошення у планетарій!”

Віримо Богові та ЗСУ! Мрійники ще зберуться під зірками Харківського планетарію, адже його директор Галина Железняк підтримує зв’язок із кожним унікальним працівником свого закладу, а ще тримає руку на пульсі і розповідає про космічні цікавинки на офіційній сторінці планетарію у соцмережах.
А видатний харківський астроном Володимир Кажанов і наразі веде спостереження за Зірками і безмежним Космосом, чим ділиться з усім світом.
Нагадаємо, нещодавно GX ділився розповіддю науковця про метеорний потік – Леоніди.
Більше порад і цікавих фактів Володимир розповідав в 2024 році “Суспільному”.


До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Харківський планетарій, архів Наталії Бершової, Володимир Кажанов, Ольга Василевич


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.