Перейти до основного вмісту

Позначка: НУА

У Харкові відзначають особливу дату унікального Центру ВНЗ (фото)

Вже 30 років потому – 19 лютого 1996 року – у Харкові у першому українському приватному ЗВО – Харківському гуманітарному університеті “Народна українська академія” (НУА) відкрилася бібліотека з невеликим фондом у 8 тисяч екземплярів книг для школярів, студентів та викладачів.

Попри війну, це Центр науково-гуманітарної інформації ХГУ “НУА”, про який знають у багатьох країнах світу. Якому дарують книжки відомі вчені. Де зберігаються унікальні видання із понад ста українських та зарубіжних ЗВО та бібліотек. На багатьох є позначки – ні, не традиційний бібліотекарський штамп, а друк із зазначенням імені дарувальника: «Отримано в дар від …».

«Дарувати книги – ця академічна традиція, яка народилася понад 30 років тому. На відкритті бібліотеки перша ректорка НУА Валентина Іларіонівна Астахова подарувала сімейну реліквію – унікальне видання від 1913 року. З того часу в до фонду щорічно надходило до 5 тисяч книг, дисків у подарунок від викладачів, студентів, учнів, випускників та друзів НУА. «Дар бібліотеці, то дар собі» – це наш девіз. І ми вдячні кожній подарованій книзі», – розповілf GХ минулого ювілею почесний професор НУА, директор Центру Ірина Козицька.

Додамо трохи спогадів з мирних часів, коли бібліотека НУА святкувала 25 річчя.

За словами директора, бібліотека має унікальні видання 18 століття. Є книги з автографами великих людей, наприклад, засновника Харківської школи планетології, академіка Миколи Барабашова. У ЦНГУ вам покажуть книжки на пергаменті – репринтне видання Конституції США. Тут розкажуть про найбільшу і найменшу книгу. І щоразу зауважать, що вдячні всім своїм дарувальникам, друзям, партнерам, яких уже понад двісті.

«Ми співпрацюємо не лише з науковцями, вишами з різних країн. Працюємо і з партнерськими організаціями. Зокрема співпрацюємо з українсько-американським благодійним фондом «Сейбр-Світло» (Sabre-Svitlo Foundation). Ми писали книги з історії освіти. Їх цікавила краєзнавча література і ми обмінювалися. Наші книги їхали до американських бібліотек, а натомість ми отримували американську літературу: довідкову, енциклопедичну. Так, у нашій бібліотеці з’явилася «Енциклопедія України» англійською мовою американського видання. І наші студенти, які вивчають англійську, мають можливість читати літературу автентичною мовою. Читати у першоджерелі, а не адаптовані у нас тексти. У нашій бібліотеці іноземних мов та літератури є навіть видання японською, хоча цю мову в академії не вивчають», – зазначила почесний професор НУА.

А щеНУА пишається своїми вихованцями, які пам’ятають, що найкращий подарунок для їх альма-матер – це книга.

«Здавалося б, ЗВО закінчили, пішли життєвим шляхом далі. Але вони пам’ятають та дарують книги. Наші випускники розвивають свою справу та продовжують навчатися, читаючи потрібні та корисні для себе книги. Ці ж книжки вони потім дарують нам у бібліотеку, розуміючи, що ці видання також цікаві сьогоднішнім студентам. Саме завдяки нашій випускниці Олені Черкесовій, яка вже багато років живе в Іспанії, в бібліотеці з’явилася міні-бібліотека іспанською. Ми також вдячні за книги нашим колишнім студентам Олександру Бондаренко, Ользі Ґонце, Олексію Чернишову, Роману Майбороді та багатьом іншим», – зазначала Ірина Козицька.

З її слів, створювати унікальну бібліотеку НУА було непросто, навіть важко, але цікаво.

«У нас була неймовірна підтримка ректорату НУА. «ЗВО починаються з бібліотеки» – процитувала давніх Валентина Іларіонівна Астахова на відкритті Центру, і з цих позицій керівництво академії відноситься до бібліотеки усі роки її існування. А розпочинали ми у середині 90-х років із співпраці з бібліотекою Ділового та культурного центру (ред. – нині у цьому будинку розташований Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при президенті України). Того часу академія орендувала у них приміщення. Поступово створювали свій книжковий фонд. І на момент відкриття своєї бібліотеки він налічував близько 8 тисяч екземплярів», – згадувала Ірина Володимирівна.

На 2021 рік на полицях бібліотеки перебувало 160 тисяч різних видань – і це лише паперові книги. А є ще фонд електронних книг. Це видання академії, і вони знаходяться у відкритому доступі.

«НУА входить до інформаційного електронного простору. А перший комп’ютер нам подарували на відкритті бібліотеки.І в 1998 році ми були першою бібліотекою на Харківщині та четвертою в Україні, яка виставила свій електронний каталог в інтернет», – розповіла директор Центру.

Пізніше бібліотека «НУА», також перша в Харкові, відкрила електронну медіатеку, а в травні 2009 року в академії запрацювала перша в Україні мультимедійна читальна зала.

«Ми були першими, хто відмовився від е-медіатеки, зрозумівши, що нам потрібна не суто електронна, а мультимедійна читальна зала, де у відкритому доступі стоять паперові книги. Тут відбуваються навчальні заняття, виставки, засідання клубів, захоплюючі зустрічі з видатними економістами, психологами, перекладачами. Важливо для нас, що ми не лише бібліотека, яка видає книги та забезпечує навчальний процес та наукову роботу академії. Великий наш блок роботи – це виховна робота, виховання книгами», – наголошувала співрозмовниця.

У 2010 році на базі Центру було створено літературний клуб «ЛіК» та засновано щорічну академічну акцію «Книга року НУА». У квітні 2021-ого року було заплановано традиційне обговорення книги, в якому беруть участь школярі, студенти та викладачі.

«У квітні ми визначаємо книгу року. Її читає вся академія, а за рік, знову у квітні, ми її обговорюємо. Зазвичай, ми визначали одну книгу. Але 2021-ого року було заплановано не просто одну книгу, а Книги про книги. Як то «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері та інші. Має бути цікаво»,- була впевнена Ірина Козицька.

Нагадаємо, навчальний рік 2025/2026 ювілейний для незламного колективу. “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію.
Цього ювілейного року новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”  (посилання на проєкт).

Перший великий крок дитини у новий світ: ліцей НУА запрошує на важливу зустріч (відео)

Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (НУА). Попри всі складнощі часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.
Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу. “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію  (посилання на проєкт).
Керівництво та викладачі НУА 26 лютого о 16.30 запрошують батьків майбутніх першокласників на важливу зустріч (контактний телефон – (096) 493-79_96).

Кожен вибір впливає на майбутнє! Отож бо перший клас – це не просто початок навчання. Це перший великий крок дитини у новий світ!
У ліцеї НУА діти не просто навчаються – вони досліджують, створюють і перемагають.
Під час війни у ЗВО з’явилися нові виклики… Насамперед безпека і попри все знанні і яскраві враження.
Школа XXI століття – це не стіни, а можливості. В НУА учням пропонують навчання в сучасному укритті – це безпека, турбота і стабільність, а ще яскраві шкільні події.

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.


Контактна інформація:

Адреса: Україна 61000, Харків, вул. Майка Йогансена, 27 (м. «Ярослава Мудрого»)

Телефон:  (057)704-10-37, (050)-632-60-60, (096)-270-77-17.

E-mail: voinodan@gmail.com; mssg.me/voinodan

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХГУ НУА

 

Цікава дата й яскрава подія до неї в Харкові (фото, відео)

А ви знали? 21 січня відзначають незвичайне свято – День музейного селфі.

Це чудова нагода віртуально потрапити до музею НУА і доторкнутися до історії колективу Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (НУА).

Темою першої екскурсії ювілейного року в музеї стала – «Сувенірна історія НУА», присвячена 35-річчю з дня народження академії (ведучі заходу – першокурсниці – Рязанцева Аліна та Заколодяжна Анжела, про подію на сторінках НУА).

Саме в цьому навчальному році, 29 травня, Харків і увесь колектив НУА буде відмічати тридцять пʼять років Народної української академії – справжнього великого й дружнього дому, де живуть освіта, наука, повага та добро. (До речі, новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО теж буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).)

Практично всі, хто сьогодні навчається в академії – ліцеїсти, студенти, аспіранти – молодші за освітній заклад, тобто академія народилася раніше. І тому далеко не всі знають історію НУА. Як і чому вона виникла, які етапи свого розвитку проходила, чим відрізняється від інших ліцеїв та університетів. А ось серед викладачів та співробітників багато тих, хто знає історію академії. Але і для них є незнайомі чи трохи забуті сторінки, про які хотілося б нагадати. Тому протягом цього ювілейного навчального року музей буде запрошувати вас у гості на різні зустрічі, виставки, презентації. Для того, щоб ми з вами більше дізналися про дім, в якому живемо, щоб могли пишатися здобутками НУА, її досягненнями та цікавою історією.
Як і більшість заходів ЗВО, екскурсія розпочалась із гімна академії.

Як правило, Гімни країни, міста, навчального закладу люди слухають стоячи, тим самим демонструючи повагу до цього символу. На екскурсії  традиційна подія була спрямована на концентрацію уваги присутніх й налаштування на розмову про академію. Адже в залі музею все навколо – стенди, вітрини, експонати – це історія НУА.
Із самого початку, з травня 1991 року, коли було створено Народну українську академію, – засновники почали зберігати памʼятки, документи, фотографії, книги, ювілейні сувеніри, тощо. Все те, що складає джерела вивчення історії закладу, що дозволяє нічого не забути. Перша екскурсія торкнулася лише окремих сторінок цієї історії, з памʼятками, які зберігає музей. Не всі знають, що в музеї існує відеотека, де знаходяться відеоматеріали – справжнє перехрестя часу.

До речі, на виставці представлені і памʼятки, що нагадують про головне, для чого створено академію – про освіту, навчання в університеті, ліцеї, Дитячій школі раннього розвитку, бо НУА єдиний такий комплекс в країні, де під одним дахом навчаються і дорослі, і підлітки, і маленькі діти. В музеї зберігаються щоденники учнів, залікові книжки студентів – сьогодні їх називають індивідуальним навчальним планом студента, професійні сертифікати якості підготовки випускника, копії атестатів, які отримували ліцеїсти, студентські квитки. До речі, кращі отримували посвідчення та знаки відмінника. Зокрема, лише в минулому навчальному році у 11 випускному класі ліцею відразу 10 учнів отримали свідоцтва з відзнакою, раніше їх називали – золоті та срібні медалі. А студенти університету захищали дипломні роботи, як вони виглядали,  і документи, що отримували випускники теж можна побачити у залах музею.

Одне з найважливіших завдань будь-якого справжнього освітнього закладу – це проведення наукових досліджень. В академії науковою роботою займаються і молодші школярі, і учні середньої, і старшої школи. Щороку ліцей має переможців конкурсу-захисту МАН, проводиться цікаві дослідницькі конференції у початковій школі. Відео з «Дня дослідника» та заходу «Наукова іграшка»зберігаються у відеоархивах.
Але головні наукові відкриття та здобутки робляться все ж в університеті. Значна частина цих досліджень публікується у вигляді наукових монографій, збірок статей. На виставці представлені – і кожен може передивитися уважно – найбільш вагомі наукові доробки вчених академії. Серед них перше і єдине в Україні видання творів відомого історика, краєзнавця, громадського діяча Дмитра Багалія.

Це пʼять книг у шести томах – роботи, які до вчених НУА ніхто не публікував, не вивчав та не робив доступними для наукової спільноти. Це величезна праця та науковий доробок. Поруч з виданням Багалія – теж унікальна книга, що містить матеріали про ректорів усіх університетів Харкова, починаючи з появи першого з 1804 до 2004 року. Зібрати такий матеріал, опрацювати його, перевірити достовірність – результат роботи значної кількості викладачів і співробітників НУА. І сьогодні це унікальна книга про історію вищої освіти нашого міста. Зверніть увагу, сама перша книжечка, яку підготували та видали в академії – це книжка-розмальовка для малечі «На землях України». Вона з´явилася у 1992 році.

А ще в музеї зберігається сувенірна продукція, памʼятні речі, що виготовлялися до подій та свят, до ювілеїв. В кожній такій памʼятці – історія НУА.

Представлені і сторінки спортивної слави академії. На полицях можна передивитися кубки, які зберігає кафедра фізичного виховання та спорту. Зокрема, кубок на призи ректора по настільному тенісу, 1999 рік, Кубок по футболу, 2000 рік, кубок за І командне місце традиційного турніру з тхеквондо «Завжди перший», 2017. А ще за перемогу в загальному заліку Спартакіади серед харківських студентів 2010/2011 навчального року. Щорічно в академії проводяться Спартакіади з різних видів спорту. В відеоархівах є уривочки відкриття таких спартакіад та спортивних змагань.


Спорт – це яскрава сторінка історії НУА. І з часом колектив НУА планує окрему розповідь про спортивну історію академії, бо в ній навчалися чемпіони світу та Європи, члени Олімпійської збірної команди України, переможці значних міжнародних змагань з плавання, настільного тенісу, різних видів спортивної боротьби, гольфу, тощо. Спортивна історія і інші сторінки життя академії відображені в щорічних календарях.

Із 1994 до 2000 рік академічні календарі були незмінні, а вже з 2001 року і до сьогодні в академії видаються оновлені – з покращеним дізайном. Тут кожна сторінка – про окремі події життя НУА, про заходи, повсякдення, досягнення. Є й календарі до ювілеїв академії.

До речі, до свого дня народження НУА завжди готує багато цікавого: видаються книжки, присвячені історії академії, виготовляються памʼятні сувеніри (сервіз, різні чашки, вимпел, часи, ручки).


Відвідувачі екскурсії доторкнулися до невеличкої таємниці побачили те, чого ніхто ще в академії не бачив. Це нова футболка з логотипом академії, яку вже підготували до 35-і річниці. Свого часу, як і інші, вона займе своє місце в експозиції музею. До речі, першими ці футболки отримали випускники НУА на заході до Дня студента.

На завершення першої зустрічі із сторінками історії НУА ведучі нагадали про улюблений талісман НУА – НУАШКУ, якого придумали та виготовили в академії і тепер він постійний учасник всіх подій та свят, допомагає учням, підтримує, додає доброго настрою. Музей зберігає різні варіанти талісмана.


На цьому банері можна побачити НУАШКУ, який супроводжує наукові, творчі, спортивні, святкові події. А ше є Нуашка виготовлений до святкування Нового року. Є невеличка копія, виготовлена як особливий подарунок до попереднього ювілею -30-річчя НУА – це ручна робота на той час студентки, а сьогодні випускниці і співробітниці академії Марії Суботіної.

В академії усі знають й великих кукол – Нуашок, без яких не обходиться жодна подія в академії.

«І сьогодні без мене неможливо. Я вже прийшов. Зустрічайте! Всім зичу доброго настрою та успіхів. І як талісман дозволяю зі мною сфотографуватися. Ставайте, будь ласка, поруч. Я почекаю. І ми з вами зробимо фотографію, яка теж стане сторіночкою історії академії», – цими словами і традиційним спільним фото завершив зустріч НУАШКА, у виконанні Матяж Кліма.

Більше фото з першої екскурсії ювілейного року НУА в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Додамо ще цікавий історичний факт – у ці дні січня відбулися гастролі театру НУА із виставою до Парижу (2010) та  під час днів Харкова у  Парижі  (21- 22 січня 2011). 

І, на останок, зізнання у коханні до НУА…

 

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.

Нагадаємо, у музеї ХГУ «Народна українська академія» з’явилася нова експозиція. Вона — про найпекельніше і найболючіше за більш як 30-річну історію вишу. Вона — про війну, у яку ніхто не вірив. Про болючі втрати серед випускників, які змінили свої цивільні професії на військові, про волонтерів і відбудову корпусу академії, куди влучила російська ракета 17 квітня 2022 року.

День народження музею “НУА” –  9 жовтня 1999 року, а вже 6 березня 2015 відкрилася нова експозиція та  новое приміщення музею історії НУА.

Фото з музею минулих років у альбомі  на фейсбук-сторінці:

Контактна інформація:

Адреса: Україна 61000, Харків, вул. Майка Йогансена, 27 (м. «Ярослава Мудрого»)

Телефон:  (057)704-10-37, (050)-632-60-60, (096)-270-77-17.

E-mail: voinodan@gmail.com; mssg.me/voinodan

Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, Наталія Бойченко, ХГУ НУА

В Харкові на засіданні круглого столу підняли важливі теми сучасного брендингу закладів освіти (фото, доповнено)

Сьогодні в Україні соціально-економічний статус тісно пов’язаний з рівнем освіти. Вища освіта не тільки надає можливості щодо отримання кращої роботи та відповідно більших заробітків, але й формує певну систему цінностей, змінює світогляд та світосприйняття, мотивації та прагнення тощо.

Західноєвропейські заклади вищої освіти вже давно вступили в конкурентну боротьбу за абітурієнтів.
Зокрема, брендинг уже тривалий час активно використовується як ефективний механізм формування та підвищення конкурентоспроможності, створення міцної репутації, яка підсилює довіру співробітників і споживачів.

Брендинг у сфері освітніх послуг – це маркетингова діяльність зі створення позитивного іміджу навчального закладу, основу якої складає соціальна відповідальність всіх учасників процесу надання, одержання і використання освітніх послуг, включаючи формування довіри та визначення унікальних характеристик бренду, які сприяють позиціонуванню його на ринку.

Тема брендингу українських закладів вищої освіти порівняно нова і поки що є недостатньо дослідженою, отож бо потребує обговорення.

Колектив Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія»  14 листопада зібрав зацікавлених осіб на круглий стіл «Брендинг сучасного закладу освіти: тренди часу». Академія стала майданчиком для обговорення підходів та стратегій, спрямованих на створення та розвиток сильного бренду навчального закладу в сучасних умовах.

Дві години онлайн були насичені цікавими оповідями та питаннями, які наразі гостро стоять у нашому суспільстві. Учасниками цього заходу стали викладачі університету та ліцею Народної української академії, керівники структурних підрозділів, аспіранти та представники студентської спільноти, а також партнери з реалізації експерименту, стейкхолдери. Загалом захід зібрав понад 100 осіб.

Свої думки та дослідження доповідали:
– доктор економічних наук, професорка, завідувач кафедри маркетингу, управління репутацією та клієнтським досвідом Державного біотехнологічного університету Савицька Наталія Леонідівна;

– кандидатка юридичних наук, заслужений журналіст України Маренич Вікторія Михайлівна.

Контактна інформація з нагоди заходу: проректор, кандидат економічних наук, доцент Іванова Ольга Анатоліївна (тел. (050) 531 38 19, nir-nua@ukr.net).

Окремо відзначимо активних оповідачів круглого столу: Козярук С. Л. (виконавчий директор Харківського обласного благодійного фонду «Академія»), Санін А. О. (підприємець, засновник компаній та інвестор в альтернативну енергетику); Мороз М. Г. (комунікаційний директор Українського Індустріального кластеру).

Завдяки виступам спікерів та жвавій дискусії напрямки тематики Круглого столу були розкриті (докладніше про подію в новині “НУА”).

Підсумовуючи нагадаємо, що саме бренд дає змогу підвищити впізнаваність закладу, покращити й зміцнити престиж, забезпечити висвітлення найсильніших його конкурентних переваг.

Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» в цьому питанні має багатий досвід. Адже, попри всі складнощі  часу, вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.
До речі, навчальний рік 2025/2026 ювілейний для “НУА”. Новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

“Як і кожен навчальний заклад Харкова, НУА має реалізовані амбітні проекти, перемоги, високі рейтинги та досягнення. Серед них- сам факт існування академії, бо вона є унікальною для країни і , до речі, єдиною поки що освітньою структурою, яка реалізує на практиці модель безперервної гуманітарної освіти (т.з. LifelongLearning)”, – наголошує ректорка Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” Катерина Астахова. Докладніше про складові бренду, іміджу, обличчя академії в новині GX.

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.

Харків у XXI столітті. 19 жовтня – цікаві факти та яскраві особистості в житті міста (фото)

19 жовтня в 1991 році був заснований Харківський приватний ліцей «Народна українська академія» Харківської області (вул. Майка Йогансена (Лермонтовська), 27, ХГУ «НУА»).
Колектив ліцею створює умови становлення особистості дитини, цілеспрямований розвиток її здібностей, необхідних для адаптації в мінливому світі: уміння вчитися все життя: приймати і породжувати зміни; критично мислити і вміти здійснювати вибір; спілкуватися з однолітками і працювати в колективі; дбати про суспільство, країну, навколишнє середовище.
В ліцеї діти оточені любов’ю, адже окрім навчання мають власні традиції і спільні свята.
Зокрема, до Дня ліцєю поряд з ліцеєм першокласники щороку висаджують традиційну берізку.

В 2025 році до свята в академії відбувся захопливий турнір з настільного тенісу, який об’єднав студентів, ліцеїстів, випускників та співробітників академії.

Атмосфера була дружньою, але по-спортивному напруженою — кожен боровся за перемогу до останньої гри!

Усі учасники грали до двох перемог, а переможці були відзначені згідно з турнірною таблицею, яка допомогла відстежувати хід змагань.

А ще в дарунок ліцеїсти отримали нову лінію одягу – 2025.

“Моделями” виступтли члени учнівського самоврядування: Влад Впргеліс, Нікіта Шеїн, Вплерія Штець.

“Офіційна форма незмінна – ми зберігаємо свій стиль. А ось повсякденну “лінійку моделей” в 2025 році було оновилено: худі, бомбери, світшоти”, – розповіла GX ректорка Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” Катерина Астахова.

Довідка. Ліцей здійснює підготовку дітей з 1-го по 11-й клас, відповідно до програм Міністерства освіти і науки України. Працює в 5-денному режимі, наповнюваність класів до 25 осіб. Випускники отримують свідоцтва про повну загальну середню освіту державного зразка.

А ще, нагадуємо,  Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі  часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.

Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу.  “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (докладніше про відкриття навчального року в новині GX).


Цього ювілейного року для “НУА” новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

Отож бо й сьогодні ми згадаємо, що цікавого відбувалося у незламному Харкові 19 жовтня і до чого доклав руку колектив НУА і його учні й випускники.

19 жовтня 1993 року в Харкові було встановлено пам’ятник українському письменнику Григорію Квітці-Основ’яненку.

Бронзову фігуру, зображену з пером та папером у руках, створили скульптор Семен Якубович та архітектор Юрій Шкодовський.

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – один із найвідоміших харків’ян. Прославився як автор п’єс та громадський діяч.

Його стараннями у Харкові було відкрито Інститут шляхетних дівчат.

Перший харківський журнал «Український вісник» з 1816 по 1821 виходив під редакцією Квітки.

Найбільш відомі твори Квітки-Основ’яненка – «Конотопська відьма», «Пан Халявський», «Шельменко-денщик».

А ще в Харкові є парк імені Квітки-Основ’яненка, розташований в історичному районі Стара Основа.

З 28 листопада 2024 року Харківському академічному драматичному театру  офіційно надано  ім’я українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка.

19 жовтня 2007 року в Харкові відбулася унікальна виставка «Kharkiv Deluxe Festival – Найкращі українські коштовності». На виставці були представлені не просто золото та срібло, смарагди та діаманти, а найкращі коштовності з усієї України.

Наприклад, унікальна, єдине у світі кільце «Джемма» – витвір столичних майстрів. Три місяці майстер робив математичні розрахунки, щоб створити діамант зі 156 гранями. У класичній ограновуванні у діаманту 57 граней і, якщо дивитися на камінь, посередині можна побачити коло. У «Джеми» у серці чітко видно зірку. Одеські ювеліри представляли Кольє «Снігова Королева» із золота та діамантів.

19 жовтня 2009 року регіональні ЗМІ повідомляли про чергову перемогу харківських красунь. Цього разу 11-річна Анастасія Ткач стала володаркою титулу та золотої корони 9-го Міжнародного дитячого фестивалю культури та мистецтв Little Miss World 2009. Фестиваль проходив у Туреччині. У ньому брало участь 45 конкурсанток із 17 країн.

Конкурсна програма фестивалю включала шоу талантів, інтерв’ю з членами журі, дефіле в національних костюмах, презентацію в арт-костюмах «Космос» та «Морський світ». Анастасія Ткач набрала максимальну кількість балів за всіма позиціями.

19 жовтня 2015 року історичний день для Харківського метро – у підземці запрацював бездротовий інтернет. Wi-Fi з’явився на станціях «Майдан Конституції» та «Історичний музей».

Фото та матеріал: НУА, відкриті джерела, Наталія Бойченко, GX

18 жовтня в історії Харківщини: цікаві факти та яскраві особистості минулого і сьогодення (фото)

Історія складається із традицій, які вшановують попри все… Навіть під час війни в колектив НУА, його учні й випускники вшановують традиції ЗВО.

Зокрема, 18 жовтня, в 2025 році було відновлено “Сніданок випускників” – обговорили можливі спільні дії та підготовку до 35-річчя НУА..

Довідка.“Сніданок випускників” започатковано в 2018 році. До 2022 року, раз на 2-3 місяці, асоціація випускникіа (голова – Роман Майборода) по суботах за кавою проводили конструктивне спілкування з метою обміну новинами та уточненням домовленостей по важливих заходах.

А ще, напередодні, відбулася зустріч Клубу стипендіатів з метою знайомства та підготовки до Дня студента, який відбудеться 17 листопада.

Онлайн-зустріч Клубу стипендіатів провела голова клубу Марія Шевцова.

Під час бесіди, першокурсників ознайомили із діяльністю Клубу та домовилися розпочати підготовку до Міжнародного дня студента й ініціативи «100 днів після наказу».

Довідка. Клуб стипендіатів створено восени 2024 року стипендіатами НУА.

А ще, нагадуємо,  Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі  часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.

Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу.  “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (докладніше про відкриття навчального року в новині GX).


Цього ювілейного року для “НУА” новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

Отож бо й сьогодні ми згадаємо, що цікавого відбувалося у незламному Харкові 18 жовтня і до чого доклав руку колектив НУА і його учні й випускники.

Пам’ятаємо! Цього дня, 18 жовтня, в 1885 році в селі Чепіль (тепер Балаклійського району Харківської області) народився Віктор Аверін (1885-1955) – вчений, зоолог, відомий захисник довкілля.
Аверін був популяризатором наукових знань.

1906 року організував гурток любителів природи у Харківському університеті.

В 1912 року закінчив Харківський університет.

Від 1913 року — завідувач першого в Україні Ентомологічного бюро в Харкові.

З 1916 року викладав у Харківському університеті. Активно займався питаннями охорони навколишнього середовища, зокрема тваринного світу.

Від 1925 року — завідувач відділу захисту рослин Наркомзему України.

Від 1930 року і до смерті — завідувач кафедри зоології та ентомології Харківського сільськогосподарського інституту, став доктором сільськогосподарських наук.

1946 року організував та очолив Харківське відділення Українського товариства охорони природи.

З червня 1955 року – член Комісії з охорони природи Академії наук України.

Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, теріології, мисливствознавства, рибництва і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в України.

Помер 27 грудня 1955 року в Харкові.

До речі, брат Віктора Аверіна – Всеволод – був відомим художником-графіком.

Фото та матеріал: НУА, відкриті джерела, Наталія Бойченко, GX

17 жовтня в історії Харківщини: цікаві факти та яскраві особистості минулого і сьогодення (фото)

17 жовтня 1921 року у Євпаторії народилася Марія Гороховська (1921-2001) – гімнастка, олімпійська чемпіонка, яка жила та тренувалася у Харкові.
Саме на харківський період спортивної кар’єри Марії припали її олімпійські успіхи. Вона виступала за харківський спортивний клуб “Будівельник”.

В 1952 році вперше взяла участь в Олімпіаді (Ігри проходили в Гельсінкі).
Горохівська не лише стала першою олімпійською чемпіонкою в індивідуальній першості, здобула 2 золоті медалі та 5 срібних, а й встановила низку рекордів.
Гімнастка виборола найбільшу кількість медалей (сім) на одній Олімпіаді; стала олімпійською чемпіонкою у віці 30 років, що перевищує вік усіх інших абсолютних олімпійських чемпіонок.

1954 року Горохівська завоювала золото в командних виступах на чемпіонаті світу в Римі.

Після закінчення спортивної кар’єри виїхала з Харкова до Євпаторії. 1990 року емігрувала до Ізраїлю.

17 жовтня 1897 року народився Олександр Брускін (1897-1939) – директор Харківського тракторного заводу.

Народився у сім’ї торговця шкірою Давида Брускіна. 1922 року закінчив Харківський технологічний інститут.
Працював на різних харківських підприємствах – «Серп та молот», Харківський паровозобудівний завод.
1932 року Брускіна призначили директором Харківського тракторного заводу.
У 1938 році заарештований і засуджений до вищої міри за звинуваченням у участі в контрреволюційній організації.
Розстріляний 7 березня 1939 року. Реабілітований 7 грудня 1955 року.

17 жовтня 2008 року представники регіональних ЗМІ повідомляли про підготовку до зйомок фільму “Дау”. Зокрема, у Харківському аеропорту будували макет знаменитого літака К-7.

Цей літак, який за великі розміри називали «Повітряним Держпромом», сконструював харківський авіаковтруктор Калінін.

За сценарієм, на К-7 до Харкова прилітав герой стрічки, відомий фізик Лев Ландау.

17 жовтня 2016 року в Дворічній презентували музей Іллі Мечникова. Музей відкрили у Центрі дитячої та юнацької творчості.

Ілля Мечников народився у селі Іванівка колишнього Дворічанського району.
Представники Центру перемогли в обласному конкурсі міні-проектів розвитку територіальних громад. На облаштування музею, а також художньої школи у будівлі Центру влада направила близько 120 тисяч гривень.
Мечников став лауреатом Нобелівської премії 1908 року за дослідження у галузі фізіології та медицини.

Довідка. Селище міського типу зараз є центром Дворічанської громади. До проведення адміністративно-територіальної реформи Дворічна була центром Дворічанського району.
Дворічна розташовна на сході Харківської області, неподалік від українсько-російського кордону. Заснована у 1660 році. Відстань до Харкова автошляхами – 138 км. До війни у Дворічній мешкало близько 3500 осіб.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну селище Дворічна опинилося в окупації. Українська армія звільнила його восени 2022 року. З того часу Дворічна перебуває під постійними ворожими обстрілами.

17 жовтня 2025 року в Харкові відбувся перший в Україні Underground Tech-хакатон. Захід зібрав 29 команд студентів технологічних університетів, які генерували ідеї та разом із менторами працювали над концепцією індустріального підземного парку.
Студенти Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”) теж представили своєбаченнямайбутнього індустріального підземного парку.

Найкращі проєкти отримають подальшу підтримку — участь у пілотному проєктуванні та можливість стати частиною реальної трансформації міста. Докладніше про подію в відеосюжеті.

Ініціатором заходу став випускник Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”) – засновник та власник Української вагової компаніі Іван Мовчан.

Нагадаємо,  Іван Мовчан (“Українська вагова компанія”з 20.10.25 по 01.12.25 по понеділках та четвергах о 09.35 (онлайн) читатиме курс “Управління змінами та обмеженнями в бізнесі” (із можливістю отримати сертифікат). Реєстрація на курс за посиланням: https://forms.gle/vkNftiiRCS1xAUCM6

А ще, нагадуємо,  Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі  часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.

Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу.  “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (докладніше про відкриття навчального року в новині GX).

Цього ювілейного року для “НУА” новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

Отож бо й сьогодні ми згадали, що цікавого відбувалося у незламному Харкові 17 жовтня і до чого доклав руку колектив НУА і його учні й випускники.

Фото та матеріал: НУА, відкриті джерела, Наталія Бойченко, GX

16 жовтня в історії Харківщини: цікаві факти та яскраві особистості минулого і сьогодення (фото)

16 жовтня 1907 року в селі Борисівка (нині Приморського району Запорізької області) народився Петро Григорович Григоренко (1907-1987) – генерал і дисидент.
Його життя рідкісний приклад того, як людина, що зробила успішну військову кар’єру, мала численні державні нагороди, пільги та була “без п’яти хвилин” доктором наук, пожертвувала усім заради боротьби проти системи в ім’я справедливості й демократії. У результаті, Петру Григоровичу довелося пройти випробування тюрмами, “каральною психіатрією” і зрештою опинитися закордоном без можливості повернення на Батьківщину. Забезпечував зв’язок українських правозахисників із Заходом. Виступав на захист євреїв, месхів, вірмен, німців Поволжя, чеченців та інших пригноблених націй СРСР.

За океаном Григоренко долучився до громадського життя. Читав лекції з прав людини, брав участь у різних міжнародних форумах. Зустрічався з Президентами США Джеймсом Картером і Рональдом Рейганом, Прем’єр-міністром Великої Британії Маргарет Тетчер. Його статті публікували провідні ЗМІ демократичних країн. Григоренко написав мемуари про свою дисидентську діяльність під назвою “У підпіллі можна зустріти лише щурів”. На прохання Петра Григоровича фахівці Американської психіатричної асоціації здійснили його обстеження і не виявили жодних ознак психічної хвороби, що цілком спростувало висновки радянських “експертиз”.
Петро Григоренко зовсім трохи не дожив до відновлення незалежності України. Він помер на 80-му році життя у Нью-Йорку, 21 лютого 1987-го. Похований на українському цвинтарі Святого Андрія у Саут-Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі, США). Посмертно перший і єдиний Президент СРСР Михайло Горбачов повернув Григоренкові радянське громадянство, а судово-психіатрична експертиза підтвердила безпідставність кількарічного лікування у психлікарнях.
З Харковом видатного українця пов’язує короткий період біографії. Зокрема, навчання з1929 по 1931 роки у Харківському політехнічному інституті.
А ще у Харкові з ім’ям Григоренка пов’язано одне з найбільш дискусійних перейменувань вулиць.
Зараз в Україні на честь Петра Григоренка названо кілька вулиць, проспекти у Києві і Харкові, площу у Львові. У Сімферополі за ініціативою Меджлісу кримськотатарського народу йому встановлено пам’ятник. Президент України Леонід Кучма Указом № 1155 від 17 жовтня 1997 року посмертно нагородив Григоренка орденом “За мужність” І ступеня – з формулюванням “за мужність і самопожертву, виявлені при відстоюванні прав людини, активну участь у правозахисному русі”.

Й наразі саме люди створюють історію і надихають крокувати далі. Саме 16 жовтня в 2025 році колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”) поділився добрю новиною: кращі випускники ЗВО діляться накопиченими знаннями з учнями НУА.

Зокрема, Іван Мовчан (“Українська вагова компанія”) з 20.10.25 по 01.12.25 по понеділках та четвергах о 09.35 (онлайн) читатиме курс Управління змінами та обмеженнями в бізнесі” (із можливістю отримати сертифікат). Реєстрація на курс за посиланням: https://forms.gle/vkNftiiRCS1xAUCM6

 

До того ж у бажачих є можливість 24 жовтня 2025 року о 15.00 долучитися до гостьової лекції від успішного випускника “НУА”підприємця, засновника компаній та інвестора в альтернативну енергетику Андрія Саніна. Реєстрація на курс за посиланням: https://forms.gle/eq87hzVfUktcuV4B8

А ще, нагадуємо,  Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі  часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.

Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу.  “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (докладніше про відкриття навчального року в новині GX).

Цього ювілейного року для “НУА” новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

Отож бо й сьогодні ми згадаємо, що цікавого відбувалося у незламному Харкові 16 жовтня.

16 жовтня 1897 року в селі Ольшани Харківської області народився Андрій Крамаренко – відомий харківський актор. Український драматичний актор і педагог. Народний артист України (1946 року).

1921 року закінчив театральну студію в Харкові.
З 1922 року працював артистом Харківського українського театру під керівництвом Юхименка.
З 1923 року працював у Києві та Одесі.
Ролі в театрі: Бенедикт («Багато галасу даремно» В. Шекспіра), Бублик, Однолюб («Платон Кречет», «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Гнат, Стьопочка («Безталанна», «Житейське море» І. Кар­пенка-Карого), Черевик («Сорочинський ярмарок» М. Старицького), Шинкар («Вій» М. Кропивницького), Шимель («200 000» за п’єсою «Великий виграш, або 200 000» Шолом-Алейхема) та інші.
Ролі в кіно: Дід Мороз («Митько Лелюк», 1938 року).
Помер 1 квітня 1976 року в Одесі.

16 жовтня 1919 року в селищі Дарниця (нині в межах міста Києва) в родині залізничника народився Іван Решетей — гвардії капітан, герой Другої світової війни, учасник визволення Харкова.

Навчався і працював у залізничних майстернях.
Закінчив Київське військове артилерійське училище.
Відзначився у боях наприкінці серпня — на початку вересня 1943 року в районі міста Мерефа (на південь від Харкова). Під час атаки піхоти та 8 танків противника захисники відстояли свої орудія. Решетей, ставши до зброї, особисто знищив 2 танки. У бою 10 вересня 1943 його батарея без прикриття піхоти вступила в єдиноборство з автоматниками противника і відобразила їх спроби захопити батарею. Загинув у бою. Похований у братській могилі у селі Борки Зміївського району Харківської області. За мужність, відвагу та героїзм, виявлені у боях зі звільнення Харкова капітану Івану Решетею присвоєно звання Героя.

16 жовтня 1926 року розпочався перший харківський сезон знаменитого театру «Березіль», яким керував режисер Лесь Курбас (докладніше про театр розстріляного режисера і харківську прем’єру в новині GX). Театр було переведено з Києва до столичного Харкова. Прем’єрною стала вистава за п’єсою Фарнана Кроммелінка «Золоте черево».

Театр працював у будівлі на вулиці Сумська, 9. Зараз у цьому приміщенні працює Харківський академічний український драматичний театр ім. Т. Шевченка.

“Березиль” проіснував у Харкові до 1934 року і був закритий. Напередодні закриття театру Леся Курбаса заарештували як «ворога народу».

16 жовтня 2008 року до Харкова з’їхалися володарі найпотужнішої мускулатури. Відкрився чемпіонат з бодібілдингу та бодіфітнесу. Змагання проходили серед чоловіків та жінок у різних вагових категоріях. Турнір проходив у кіноконцертному залі “Україна”.

Окрім самих змагань, відбулися показові виступи найсильніших атлетів України та Європи, жіночий бодібілдинг та бодіфітнес.

16 жовтня 2014 року на будівництво «Стіни» прибув колишній прем’єр-міністром Арсеній Яценюк.
Того часу будівництво «Стіни» (системи огорож на українсько-російському кордоні) було популярною політичною темою.

Протяжність підконтрольної Харківському прикордонному загону ділянки становить 315,5 км. На 42 кілометрах викопали рів. На 30 метрах встигли поставити огорожу із сітки Рабиці. Але це усе було марно проти ворожої орди з рф.
Попри все, незламні українці вміють усміхатись горю. Бо усміхнені вуста – це теж броня, яку не зломить навіть доля…

Отож бо «Стіна» і Арсеній Яценюк теж опинилися у центрі “уваги” гумористів.

Фото та матеріал: відкриті джерела, GX, Наталія Бойченко

 

9 жовтня в історії Харкова та Харківщини (фото)

А ви знали? 9 жовтня 2003 року було відкрито відновлену будівлю Харківського Академічного Драматичного Театру ім. Г. Квітки-Основ’яненка (у минулому театру Пушкіна) на вулиці Чернишевській, 11.

1978 року будівля театру згоріла. Театр тривалий час працював у Будинку культури зв’язку, розташованого поряд на вулиці Скрипника.

Саме в “театрі Квітки” святкували в 2025 році “День відмінника” кращі представники Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”).

Зустріч з відмінниками – традиційна подія для академії. Щорічно це не тільки вшанування тих, хто вчиться на найвищі бали та є активним учасником академічного життя, а й спроба показати можливості, перспективи освітнього простору Народної української академії. Саме він дозволяє розкриватися та формуватися талантам, здібностям, і відмінники – підтвердження тому.

Цього року святкування Дня відмінника відбулося у Харківському академічному драматичному театрі імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка. Кожен відмінник, як показав захід, – це неповторне поєднання успішності в навчанні, творчості, проактивної позиції, участі в міжнародних, міських та академічних молодіжних структурах та проєктах. Серед них – активісти студентських клубів – Бізнес-клубу, Євро-клубу, клубу ЛіК та Кіноклубу, клубу Стипендіатів тощо; члени Молодіжної ради Харкова, учасники проєкту ДААД «JOUKRAINE»…

Важливими були і думки про перспективи власної Alma Mater. Бо багато хто з відмінників має досвід академічної мобільності, яка надихає не лише на власний розвиток, а й вдосконалення освітнього процесу в академії.

Святкова атмосфера доповнилася оглядовою екскурсією театром, яку разом із академічною спільнотою відвідали й ліцеїсти.

Подія була цікава, корисна й запальна! Відгуки говорять самі за себе.

“Зустріч справила на мене неймовірні враження! Атмосфера надихаюча, мотивуюча й дружня! Відмінники НУА – особливі: вони демонструють успішність у всіх напрямках. У навчанні, в науково-дослідній роботі, у студентському самоврядуванні… Імпонує їхня активна позиція, стратегія успіху й готовність співпрацювати. Місце зустрічі теж додавало бажання творити”, – поділилася враженнями Бровікова Валерія (СМ-11).

“Було приємно покомунікувати зі студентами різних курсів і факультетів. Цікаве поєднання Академічного заходу та екскурсії, сподобалась також зустріч з народним артистом. У нього якийсь особливий шарм, харизма. А його манера декламації віршів — це взагалі неперевершено. Дякую!” – виділив яскраві моменти зустрічі Нецора Д. (3 курс РП).

“У стінах ХАДТ імені Квітки-Основ’яненка відбулося нагородження відмінників. Окрім урочистої частини, ми мали чудову нагоду відвідати екскурсію театром та почути натхненне читання віршів від артиста, який присвятив сцені понад 60 років. Щиро дякую Академії за цю унікальну можливість та незабутні враження!” – тепло згадала незабутню подію Дарина Норик (БУ3).

Колектив новинного порталу GX приєднується до слів привітання відмінників та чекаємо нових зустрічей!

А ще, нагадуємо,  Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі  часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.

Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу.  “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (докладніше про відкриття навчального року в новині GX).


Цього ювілейного року для “НУА” новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

Отож бо й сьогодні ми згадаємо, що цікавого відбувалося у незламному Харкові 9 жовтня.


А сам, в 2009 році 9 жовтня на Харківщині, у Дергачах, відкрито ще один пам’ятник Першому Вчителю.

Адже саме для Харківської області подібна пам’ятка була вже другою. Перший був відкритий 4 жовтня 2002 року на вулиці Валентинівській (сучасна назва) поряд із будинком Харківського педагогічного університету імені Г. Сковороди.

В 2003 році 9 жовтня у Харкові вшанували пам’ять знаменитого медика, академіка Любові Малої (1919–2003).
Відбулося відкриття меморіальної дошки, присвяченої академіку медицини.

За 70 років роботи Любов Мала створила єдиний у країні науково-дослідний інститут терапії та унікальну школу кардіологів. Міжнародний біографічний центр Кембриджа вніс її ім’я до списку видатних вчених ХХ століття.
У медичний інститут Любов Мала вступила о чотирнадцять, що саме собою є унікальним досягненням. З урахуванням студентства її медичний стаж становив сім десятків років.

Пізніше, 2015 року, проспекту в Новобаварському районі надали ім’я Малої. Докладніше про видатного медика в новині GX.

В 1904 році 9 жовтня у Кам’янці-Подільському народився Микола Бажан (1904-1983) – поет, академік Академії наук України.

У 1921 році переїхав до Києва, де навчався у Кооперативному інституті та у Київському інституті зовнішніх зв’язків.
У 20-30-х працював у Харкові. Один із мешканців будинку «Слово».
Потім працював у Києві.
Свого часу вважався класиком української літератури, його твори були включені до шкільної програми.

А ще, саме 9 жовтня в 2010 році в центрі Харкова у саду Шевченка відкрили пам’ятний знак «50 паралель». Він складається з 20 табличок з бронзи та міді, які витяглися алеєю у переривчасту лінію. У центрі встановлено коло діаметром 2 метри із зображенням земної кулі.

Харків вважається найбільшим містом у світі, розташованим на 50-й паралелі. 50-та паралель – це символічне місце, яке обʼєднує Харків з містами України, Канади, Великої Британії, Франції, Бельгії, Німеччини, Чехії, Польщі та багатьох інших країн світу.

До речі, цьогоріч – на теріторії  НТУ «ХПІ» 22 серпня 2025 року урочисто відкрили памʼятник 50-й паралелі.

Фото та матеріал; відкриті джерела, Наталія Бойченко, GX

5 жовтня – один день в історії Харкова: ЗВО-ювіляр до свята підготува чуттєві вітання (фото, відео)

Попри жахи війни, освітяни України відзначають професійне свято і в наш буремний час.
День вчителя, або ж День працівників освіти, в Україні щорічно відзначають у першу неділю жовтня.
Їх мужність та мудрість, як завжди надихає. Колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”) вже 35 років разом пишуть спільну історію. Їм є чим пишатися і що розповісти.
Вітання колектив почав приймати ще 3 жовтня.
Свою подяку викладачам учні закладу виклали у спогадах – від перших свят у стінах НУА до сьогодення, а ше вітали особисто.

Справжнім дарунком став і веселий сюжет, який  напередодні Дня працівника освіти підготували учні, студенти та випускники НУА. Вони з гумором розмірковували про те, що вони думають про своїх наставників: усім охочим було поставлено прості, але дуже щирі (і трішки кумедні) запитання- відповіді вийшли різні: смішні, зворушливі, несподівані. Але головне – у кожному слові відчувається повага, любов і вдячність.

Подивіться відео – в ньому зібрані усмішки, жарти, щирі спогади та найтепліші побажання. Бо вчителі – це ті, хто надихає, підтримує і вчить вірити у себе!

“З Днем учителя, наші дорогі наставники! Дякуємо, що ви поруч, – підсумовують творці відео. – Адже викладач як диригент управляє оркестром, створюючи гармонію та допомагаючи учням у спільній творчості розкривати свій потенціал!”

Колектив новинного порталу GX приєднується до привітань! Дякуємо за вашу наполегливу працю і незламність!

Довідка. Історія навчального закладу починалася з перших трьох класів економіко-правової школи (СЕПШ) та Дитячої недільної школи (пізніше – школа раннього розвитку) для дітей 4–6 років, відкритих восени 1991 року.
Сьогодні НУА – це єдиний в Україні навчально-науковий комплекс, який завершив багаторічний соціальний експеримент із становлення авторської моделі безперервної освіти. Університет входить до першої десятки кращих приватних навчальних закладів України та оцінюється як один із провідних вишів в українській національній системі освіти.
ХГУ НУА є членом Міжнародної асоціації університетів, одним із учасників підписання Великої Хартії університетів світу.
27 університетів світу співпрацюють із харківським НУА.

Нагадаємо, Харків незламний, бо його тримають незламні люди. Саме такий колектив Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія” (“НУА”). Попри всі складнощі  часу вони не припиняють навчати дітей, даруючи світло знань.
Навчальний рік 2025/2026 стане ювілейним для незламного колективу.  “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (докладніше про відкриття навчального року в новині GX).

Цього ювілейного року для “НУА” новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”. Адже “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію (посилання на проєкт).

Отож бо й сьогодні ми згадаємо, що цікавого відбувалося у незламному Харкові 5 жовтня.

А саме 5 жовтня 1816 року підписано Указ “Про заснування інституту земельного господарства у Варшаві”. З цієї дати починає свій відлік Харківський національний аграрний університет Докучаєва – найстаріший сільськогосподарський ЗВО в Україні.

Після початку Першої світової війни 1914 року інститут було переведено до Харкова, де працює вже понад сто років.

В мирні часи у ЗВО навчалося близько 4000 студентів.

А ще 5 жовтня 1887 року народився Олексій Синявський — один із найвизначніших українських мовознавців та педагогів.

Синявський народився у селі Андріївка, нині Бердянського району Запорізької області.

1916 року закінчив Харківський університет.

З 1920 до 1928 року був професором Харківського Інституту народної освіти, керував у ньому секцією української мови науково-дослідної кафедри мовознавства імені Потебні.

З 1925 до 1928 року був членом Комісії для організації українського правопису.

У 1930-х роках жив та працював у Києві.

Все життя вчений присвятив дослідженням української фонетики та правопису. За це його звинуватили в націоналізмі й розстріляли 1937 року, а реабілітації довелося чекати довгих двадцять років.
Реабілітований посмертно 1957 року.

Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, Наталія Бойченко, ХГУ НУА, відкриті джерела


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.