Позначка: метро

Пам’ятаємо! 13 грудня 1877 року народився Микола Леонтович – український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч.

Нагадаємо, 6 грудня, в ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА знову лунала найулюбленіша святкова програма харків’ян до зимових свят – “Щедрик”  (як і минулі роки – докладніше за посиланням).

А вже 10 грудня відкрилася головна ялинка міста у Харківському метрополітені на станції метро «Університет», а на «Історичному музеї»  (й 12 на станції метро «Університет») відбулися перші концерти “Щедрик” від колективу Харків опера в рамках зимових заходів марафону «Разом до Перемоги».

Традиційно концерт відкривав веселий і дотепний Грінч (Олег Кононов), якого вже за ці роки встигли полюбити харківці і гості міста.

Оплесками та посмішками глядач зустрічав улюблених зірок: заслужених артистів України Олену Старікову, Аллу Мишакову, Євгенія Лисицького, лауреатів міжнародних конкурсів Юлію Антонову, Олександра Золотаренко, Юлію Форсюк, дипломантів міжнародного конкурсу Сергія Леденьова, а також Юрій Кудрявцев і Андрій Панчишко.

В програмі святкового виступу лунали:

1. Справжній Гімн Різдва “Joy to the world”, написаний в 1719 році Ісааком Уоттсом виконали О. Золотаренко, О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова та А. Панчишко;

2. А. Уорелла – “We wish you a merry Christmas” (О. Старікова, Ю. Форсюк, О. Золотаренко);

3. І. Штраус – Чардаш из опери «Лицар Посман» (артисти балету);

4. Ф. Грубер – «Silent night» (А. Мишакова);

5. Ірвінг Берлін – “White Christmas” (Є. Лисицький);

6. Е. Хокінс – “O happy day” (Ю. Форсюк, А. Мишакова, О. Старікова, О. Золотаренко, А. Панчишко);

7. Дж. Стайн – “Let it snow” (Ю. Кудрявцев);

8. Ч. Вуд – «Ding Dong! Merrily on high» (Ю. Антонова);

9. Бобби Хелмс «Jingle bells rock» (С.Леденьов, А.Панчишко);

10. Л. Коен – “Halleluja” (О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, О. Золотаренко, С. Леденьов, А. Панчишко);

11. Х. Фелісіано – «Feliz Nаvidad» (С. Лєдєньов);

12. К. Андерсен – “На санчатах” (артисти балету);

13. Дж. П’єрпонт – “Jingle bells” (О. Старікова, О. Золотаренко, балет);

14. М.Леонтович – «Carol of the Bells» (Щедрик) (всі солісти, балет);

15. Б. Андерссон – “Happy New Year” (всі солісти, балет);

Відео з виступами артистів на фейсбук-сторінці GX набрали тисячі переглядів (докладніше в новині GX за посиланням).

До речі, артисти даруватимуть святкову атмосферу ще й 17 грудня на «Історичному музеї», а 19 грудня на станції метро «Університет».

А ще 13 грудня світ відзначає Міжнародний день скрипки. Кажуть, скрипка – «королева» оркестру!
Поєднуючи історію “Щедрика” та свято скрипки, згадаємо, як в 2024 році артисти ХНАТОБ флешмобом відкривали святковий концерт. І саме скрипка розпочала грати (соло на скрипці – Наталія Бабарук).

Кожний виступ – це свято…

До речі, вже 12 грудня ХНАТОБ дивував ніжністю рухів і музикою «Шопеніани».
У центрі постановки — образ Жінки, яка поєднує тендітність і внутрішню силу, гармонію класики та сучасності.

Докладніше про події на сцені Харків опера в афіші грудня.

Наостанок пригадаємо, що у 2022 році у німецькому місті Єна до Дня святого Миколая лунав український “Щедрик” Миколи Леонтовича.. А саме у Церкві миру (Friedenskirche) німецький хор випускників місцевої гімназії Отто Шотта (Otto-Schott-Chor) співав різдвяний гімн в оригіналі.  Українців цей виступ зворушив буквально до сліз.

Докладніше про подію в новині GX.

Довідка

Уперше «Щедрик» Миколи Леонтовича,  українського композитора і хорового диригента, прозвучав на Різдво у грудні 1916 року у Києві. Її виконав хор Київського університету, де працював композитор. Свою композицію він створив на основі дохристиянської пісні “Щедрик, щедрик, щедрівочка…”, яку українці співали на Новий рік, який за давнім календарем наставав навесні.  Понад 10 років Леонтович аранжував твір до його першого виконання.

У 1919 році диригент Олександр Кошиць узяв “Щедрика” до репертуару Української республіканської капели для світового турне, яке тривало до лютого 1924 року.  Український музичний колектив мав прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру. Ініціатором такого проекту був голова Директорії УНР, головнокомандувачем Української республіканської армії Симон Петлюра.

Лист МЗС УНР до іноземних представництв України в світі з проханням сприяння

Українській Республіканській Капелі за кордоном, 23 березня 1919 року

Концертна афіша Української Республіканської Капели: турне Європою та Америкою.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів

Прем’єрний концерт відбувся 11 травня 1919 року у Національному театрі Праги.

Протягом п’яти років  світового турне Українська республіканська капела дала концерти в 17-ти країнах світу. “Щедрик” лунав у кращих концертних залах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Іспанії, США, Мексики, Бразилії, Аргентини, Уругваю, Куби та Канади. У Західній Європі “Щедрик” став своєрідною візитівкою України.

“Виступи капели охопили у цих країнах майже 200 міст, понад 200 концертних залів. Усього було дано понад 600 концертів”, – стверджує наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Тіна Пересунько.

За її даними, в англомовній версії “Щедрик” уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madison Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики. Його виконав хор, диригентом якого був американець українського походження Пітер Вільховський. Саме він і написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську «Carol of the Bells» (Колядка дзвонів). 21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher».

“Відтоді український “Щедрик” поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леонтовича переважно зазначалося під час виконання чи запису «Carol of the Bells». Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою “Carol of the Bells”,-  зауважує Тіна Пересунько й додає, що загадка популярності цього твору – в його простоті, універсальності та витонченій досконалості. Вона називає його справжнім мистецьким, культурним, комунікаційним феноменом, який варто досліджувати і розвивати.

Раніше, до війни “GX”, розповідав про дитячий хор Харківського спеціального навчально-виховного комплексу ім. В.Г. Короленка, у репертуарі якого – “Щедрик” Миколи Леонтовича.

Фото, відео та матеріал: ХАТМК, GX, Наталія Бойченко, Галина Половик, відкриті джерела