17 серпня 2017 року помер один із найкращих акторів харківського лялькового театру Володимир Горбунов. Заслужений артист України (2006 р.), педагог, “голос” “7 каналу” Володимир Горбунов помер на 64 році життя.
«Це один із провідних акторів театру. Він ніс у собі той професіоналізм, який властивий театру, грав у великому репертуарі, поточному вечірньому, дитячому репертуарі. І, звичайно, його втрата для нас – це серйозна втрата. Замінити таких людей дуже складно, ніким», — говорив тоді директор лялькового театру Володимир Решетняк.
Довідка. Народився 21 квітня 1954 року у селі Зуя (нині смт Білогірського району, АР Крим). Пізніше з родиною переїхав до міста Тростянець Сумскої області.
Його вперше захопив театр ще у дитинстві, коли він слухав по радіо предачу “Театр у мікрофону”. А потім у будинку культури він вперше побачив виставу “Пташине молоко” і залишився на пропозицію керівника театру.
Отож бо актором театру ляльок Володимир Горбунов став ще у 12 років. У місті Тростянець Сумської області було створено самодіяльний колектив. а потім були навчання, робота у інших театрах…
І вже з 1980 працював в Харківському державному академічному театрі ляльок ім. В. А. Афанасьєва.
Театральні роботи: Альфред Дуліттл – «Моя прекрасна леді» (Б. Шоу), тато Карло – «Золотий ключик», Жак-Простак – «Кіт у чоботях» (Ш. Перро), Відьма – «Івасік-Телесік», Ляпкін-Тяпкін – «Ревізор» (М. Гоголя), проєкт “Задзеркалля”.
Водночас від 2000 року – диктор радіотелекомпанії «Тоніс-центр», від 2003 — викладач Харківської академії культури.
Горбунов майстерно поєднував у собі якості як драматичного актора, так і актора-лялькаря. Його акторській манері притаманні простота, інтелігентність та високий художній смак, а у створених ним образах проступає глибока людяність.
До того ж Горбунов створив багатосерійну телепрограму для дітей.
А ви знали? 17 серпня 2016 року у Харкові було створено новий футбольний професійний клуб – «Металіст 1925».
Футбольний клуб “Металіст 1925” створений товариством з обмеженою відповідальністю “Авангард Харків”. Він не був пов’язаний із знаменитим харківським футбольним клубом «Металіст», який у 2016 році тимчасово припинив існування.
Проект виявився досить вдалим. За 5 років команда піднялася до вищого дивізіону вітчизняного футболу. У 2021 році стартувала у Прем’єр-лізі.
2021 року був відроджений і «Металіст», який виступає у Першій лізі. Отже, у місті два клуби зі схожими назвами.
17 серпня 2004 року футболісти із Харківської області обіграли знаменитий лондонський «Челсі». Щоправда, перемогу було досягнуто у дитячому футболі.
Дитяча команда із села Шарівка – переможець харківського обласного «Турніру тисячі команд» – у Британії з рахунком 4:2 обіграла дитячу команду англійського клубу «Челсі».
До речі, «Турнір тисячі команд» того року експерти УЄФА визнали наймасовішим у Європі.
17 серпня 2004 року на вулиці Університетській, 13 встановили меморіальну дошку відомому фольклористу, етнографу та історику Миколі Сумцову. За цією адресою з 1876 по 1922 роки працював вчений.
До речі, цього ж року відзначалося 150-річчя від дня народження Сумцова.
Довідка. 18 квітня 1854 року народився Микола Сумцов (1854-1922) – відомий харківський історик мистецтва та музейний діяч, видатний науковець, етнограф, історик, громадський діяч, академік, який був обраним головою історико-філологічного товариства міста.
Його чітка і послідовна громадянська та політична позиція, любов до всього українського – мови, культури, літератури, народу загалом, український патріотизм, висока внутрішня моральність, порядність та інтелігентність, іншими словами – все те, що так не вписувалося в радянський менталітет і спосіб життя, і спричинилося до того, що вже в радянський час на ім’я професора Сумцова було накладено негласне табу, його праці зберігались у спецфондах, не перевидавалися, і навіть посилатися на них інакше як з критикою – було заборонено.
Його родина переїхала до Харкова, коли Микола був ще малим.
Освіту Сумцов здобув у 2-й Харківській гімназії.
З 1875 року навчався на історико-філологічному факультеті Харківського університету.
З 1880 – секретар університету. У тому ж році захистив магістерську дисертацію «Про весільні обряди», а в 1885 році докторську «Хліб в обрядах та піснях».
З 1887 був головою Історико-філологічного товариства при Харківському університеті.
За правління гетьмана Павла Скоропадського у 1918 році був обраний одним із перших академіків Української академії наук.
Микола Федорович Сумцов – один із небагатьох прогресивних учених, який стояв біля зародження українознавства як науки і окремої навчальної дисципліни.
У 1918 році вийшла друком одна з головних праць Миколи Федоровича – монографія “Слобожане. Історико – етнографічна розвідка”. Вчений продовжив започатковану професором В. Шухевичем працю етнорегіонального вивчення України і запропонував своє бачення: Слобожанщина, Галичина, Кубанщина, Поділля, Волинь, Київщина, Чернігівщина, Таврія. Як видно, воно цілком відповідає вимогам часу – врахувано нові області, що утворилися внаслідок загального розвитку історичного процесу в Україні. Публікуючи працю, вчений був переповнений емоціями та очікуванням нових можливостей для національного розвитку України, які відкривалися на той час. Його сподівання досить легко простежуються у наступних словах: “Самий багатий, численний по людности край – Україна – був знищений гнобительством уряду, заборонами мови і школи, утисками; деморалізований у всіх верхніх верствах своєї людности призвичкою запобігати перед урядом; попсований зросійщеною школою – нижчою, середньою і вищою, пристосованими для того, щоб викорінити усяке національне місцеве почуття і всяку національну місцеву свідомість. Очевидно, життя на Україні повинно піти іншим шляхом. В першу чергу треба звернутися до відродження і поширення національного українського почуття і свідомості”. (За матеріалом видання “Український інтерес”).
Минуло століття, але ці слова дослідника, на жаль, і досі не втратили своєї актуальності… росія знову зазіхає на Україну і мріє знищити… Дякуємо Богові та ЗСУ за кожен день у вільній країні!
До речі, засновником нового історичного музею Харкова та першим його керівником був саме Микола Сумцов. Наразі установа носить його ім’я (докладніше в
новині GX).
Помер вчений 12 вересня 1922 року в Харкові.Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Харківський театр ляльок, Енциклопедія сучасної України, відкриті джерела
