Позначка: лотерея

22 вересня в історії Харкова: яскраві особистості та цікаві події минулого і сьогодення

Опублікував(ла) новина GX , 22.09.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

22 вересня 1835 року Олександр Потебня – один із найвідоміших харків’ян, мовознавець, літературознавець, філософ, перший великий теоретик лінгвістики в Україні. Українського філолога, літературознавця, фольклориста, етнографа, педагога і громадського діяча колеги порівнювали з «українським Сократом» Григорієм Сковородою. Олександр Потебня є видатним європейським лінгвістом, відомим у світі.
Його ім’я носить інститут мовознавства НАН України.

Народився Олександр Потебня в небагатій, але освіченій шляхетній родині на хуторі Манів поблизу села Гаврилівка Роменського повіту. Хлопчик виріс серед буйної природи Полтавщини. Рідні навчили його основ української мови, плекали у синові любов до рідної землі.
Олександр Опанасович пишався козацьким корінням свого роду.
«По батькові й матері я належу до дрібних помісних дворян, які перетворилися у ХVIII ст. з козацтва… Моє прізвище одного з моїх предків, що він одержав його мабуть серед кінного козацтва. Походження слова «потебня» татарське. Те саме в українців «тебеньки» — «крило сідла»», – пояснював вчений у одній з етимологічних розвідок.

Після закінчення Радомської гімназії в Польщі, де вчителем служив його дядько Олексій Іванович Марков, шістнадцятирічній юнак вступив на юридичний факультет Харківського університету. Крім навчання, захоплювався літературними творами українських авторів: Григорія Квітки–Основ’яненка, Івана Котляревського, Петра Гулака–Артемовського. Приєднавшись до гуртка збирачів фольклору, Олександр Потебня займався пошуком маловідомих зразків народної творчості. Записував почуті українські прислів’я, приказки, пісні та повір’я. Відчувши потяг до вивчення української історії, бажаючи глибокого засвоєння мов (при вступі в університет вже володів польською та німецькою), Олександр Потебня перевівся на історико–філологічний факультет. Під впливом відомого філолога–славіста, професора П.О. Лавровського, після закінчення університету в 1856 р. він обрав викладацьку роботу.

З 1859 р. О.О. Потебня читав лекції студентам історико–філологічного факультету. Після захисту магістерської роботи з 1861 р. був призначений ад’юнктом Харківського університету, згодом доцентом кафедри слов’янського мовознавства та секретарем історико–філологічного факультету. У 1862–1863 рр. перебував у науковому відрядженні в Німеччині, де вивчав санскрит, порівнював його зі старослов’янською, давньогрецькою, латинською мовами. Після захисту в 1874 р. докторської дисертації О.О. Потебня професор Харківського університету. Один із засновників Харківської громади, Харківського історико–філологічного товариства, яке очолював у 1877–1890 рр.

Вагомим здобутком вченого–мовознавця залишається посутній внесок у різні розділи науки — загальне мовознавство, психолінгвістику, етимологію, історичну граматику та діалектологію східнослов’янських мов, порівняльно–історичне мовознавство. На думку академіка Дмитра Багалія, яку і нині поділяють вчені, професор О. Потебня випередив сучасне йому мовознавство: проник у суть та еволюцію мови. Наполягав на опануванні студентами української мови, доводячи, що без її знання «всі українські устремління будуть збудовані на піску».

Олександр Потебня був винятковою особистістю, володів широкими знаннями з різних галузей науки. Мав, визнаний його учнями, неповторний та особливий талант до викладання та проведення лекцій. На факультеті професор виборов право самому обирати тематику навчальних напрямків. Переважно, це були спеціальні курси та лекції з пропедевтики (попередній вступний курс, що систематизовано і в доступній формі викладає її основи, готуючи до глибокого вивчення дисципліни). В аудиторії професору вдавалося залучати студентів до вдумливої роботи, заснованої на взаємодії з лектором. У діалогах, бесідах він вражав співрозмовників глибиною думки і простотою її подання. Колеги відвідували його лекції, сподіваючись бути свідками імпровізації великого майстра слова.

«Велетнем думки і слова» називав його професор Микола Сумцов. «Потебня цілком належить до тих славних діячів… що їх імення й пам’ять вимагають любові і подяки». Подвижниця української просвітницької роботи, організаторка освітніх і культурних закладів у Харкові, Христина Алчевська згадувала: «Він привертав до себе найпалкіші симпатії молоді і коли говорив нам про історичне минуле нашої батьківщини, про нашу пісню, про нашу поезію та закликав нас до вивчення її, до любові до неї, ми захоплено слухали його цілими годинами. І я певна, що кожен із нас присягався в душі в ці хвилини присвятити цій батьківщині всі свої сили, віддати їй усе життя».

Рідкісною рисою для університетського викладача ХІХ століття була притаманна йому внутрішня незалежність. Олександр Опанасович не терпів догм, ідолопоклонства в житті та науці. «Деякі з молодих вчених хочуть захищати науку так, немов вона була їхньою жінкою або тещою. Захищайте не науку, а свободу і самі будете внутрішньо свободними».

Душевно добрий, він був суворим у принципових питаннях. Коли дізнавався, що хтось із його оточення допустився до брехні або лайки, то ігнорував ту людину, не подавав руки, немов забував про її існування. Ця риса надавала Потебні великого морального авторитету і в університеті, і в суспільстві.

Знайомі запам’ятали Олександра Потебню як привітного господаря затишного будиночка по вулиці Підгорній, який зусиллями дружини Марії Францівни перетворився на квітучий сад. У домі був рояль, навколо якого часто збиралися друзі, колеги. Олександр Опанасович обожнював музику, малярство, поезію.

Помер Олександр Потебня після важкої хвороби о 16 годині 11 грудня 1891 року й був похований на старовинному цвинтарі (згодом кладовище ліквідували, а могилу перенесли на 13 кладовище міста).
Втім для більшості харківців трагічна новина була досить несподіваною. У некролозі університетські колеги називали О. Потебню невтомним трудівником науки впродовж 30–річної науково–літературної діяльності. Один із найвидатніших вчених сучасності, він створив наукову школу, залишив значну українознавчу спадщину. Завдяки йому українська філологія завоювала авторитет у слов’янському світі, вийшла на загальноєвропейський рівень.

Ідеї О.О. Потебні окреслили нові напрями досліджень і лишаються актуальними й у наші дні. Інституті мовознавства НАН України, який отримав ім’я вченого 1945 р., традиційно проводить Потебнянські читання, друкує їх матеріали. Сьогодні Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України розпочинає третю сесію Потебнянського колегіуму — п’ятиденної лінгвістичної школи, покликаної ознайомити всіх зацікавлених українців з останніми здобутками мовознавчої науки. Таким чином, освоєння досягнень велетня думки і слова триває.

Потебня створив наукову школу, відому як «харківська лінгвістична школа».

У Київському районі міста Харкова вулиця, на якій проживала сім’я Потебні, названа його ім’ям. Про це нагадує меморіальна дошка, встановлена в 1985 р. до 150–річчя науковця.
«На цій вулиці в будинку № 4 з 1870 по 1891 рік жив і працював видатний вчений–мовознавець Олександр Опанасович Потебня (1835–1891 рр.)».

(За матеріалами Ігоря Шуйського (доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України), ІВЦ “Бузок”).

22 вересня 2005 року місцеві ЗМІ повідомляли про унікальний випадок. Харків’янин виграв у лотерею джек-пот – 1 млн. 150 тис. грн. Призер купив щасливий квиток лише за п’ять годин до початку розіграшу.

22 вересня 2023 року раптово і так невиправдано рано з життя пішов соліст Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка, прекрасний бас Андрій Калюжний.

У Андрія був не простий, але цікавий шлях. Він закінчив ХПІ, пішов працювати майстром на завод ХТЗ, завідував збиранням кабін тракторів. Потім перейшов на завод “Світло шахтаря”. Працюючи там, з дозволу керівництва вступив на підкурс консерваторії – у 27 років. Потім за неймовірні вокальні данні він був зарахований відразу на другий курс, з якого і поступив в театр, неймовірно майстерно виконавши свою першу партію. На початку лютого 1998 року Андрій Калюжний вже дебютував на сцені.

У ХНАТОБ імені М.В. Лисенка він почав працювати ще в студентські роки, а щойно закінчивши Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського (2000, клас заслуженої діячки мистецтв України, професорки Тамари Веске), пов’язав свою долю з колективом назавжди.

У театрі одразу звернули увагу на талановитого хлопця. Дебютував він у партіях Малюти Скуратова («Царева наречена» М. Римського-Корсакова) та Доктора Гренвіля («Травіата» Дж. Верді). А невдовзі став лауреатом І Міжнародного конкурсу молодих вокалістів «Солов’їний ярмарок» ім. Анатолія Солов’яненка (Донецьк /Україна/2000). Далі було чимало ефектних ролей – Фараон і Рамфіс («Аїда» Дж. Верді), Цуніга («Кармен» Ж. Бізе, Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) та інші. Це було італійською, німецькою, іспанською, французькою та рідною українською мовами.

Останньою роллю Андрія Калюжного став Шептицький з опери А. Загайкевич на лібрето С. Жадана «Вишиваний. Король України» – постать символічна, котра допомагала героєві усвідомити свій шлях. І співакові вдалося зробити цей образ надзвичайно цікавим.

Журналістка GX мала змогу зафільмувати артиста на репетиції постанови.

Лише 6 вересня Андрій Калюжний святкував свій день народження, а 22 вересня його не стало…

Віримо, що наша публікація не тільки сколихне всесвіт, а й достукається до небес та возрадує душу нашого улюбленого артиста, жартівника та веселуна, Андрія Калюжного. Але він був такий різний, за свої 25 років кар’єри у більш ніж 45 ролях у театрі йому доводилось грати і злодіїв, і тиранів, і мучеників. Впевнені, він побачить, як його проводжали, любили та цінували.

Навіть природа того року подарувала йому справжній сонячний літній день посеред осені.

В узенькому дворику біля моргу Обласної лікарні 25 вересня 2023 року зібралися близькі, друзі, колеги. шанувальники творчості Андрія… Було сказано багато добрих слів, а ще згадали про його талант, який і досі дарував би радість людям та давав наснаги Андрію жити. Але не судилося… У нього вже не було сил боротися… Це була вже п’ять операція…

Сказати останні слова прощання і подарувати оплески та квіти в Харкові, крім рідних, прийшли його колеги та шанувальники, а в місті Люботин, що його родинно прийняло, зібралися усі, хто тільки зміг прийти: родичі, сусіди, знайомі. Адже його бас був окрасою Пісочинського та Люботинського храмів – його знали та поважали.

“Можете навіть не питати людей стосовно нього… Лише подивиться, як його любили тварини”, – кажуть сусіди.

Боляче…

У цей день він був поряд з кожним, хто його згадував та любив…

А ще він був у обліку свого сина…

Смерть Андрія – це непоправна втрата… Але його голос лунатиме у записах, перед очима будуть фото його сценічних героїв, а для близьких будуть найдорожчим спомини про час поряд з Андрієм…

Він стільки ще хотів встигнути… Навіть у наш буремний час готувався до великого закордонного проєкту, кожного дня тренувався – співав під звуки синтезатора та чекав на запрошення знов вийти на сцену ХНАТОБ.

“І хто знає? – якби не війна, можливо й не сталося б такої сумної події… «Який жах…» «Він же молодий, як так?» «Світла пам’ять…» «Царство небесне…» – не можуть вгамувати біль колеги. Ми всі відчуваємо біль від цієї втрати і щиро співчуваємо його рідним. Світла пам’ять, Андрію, нехай легкою буде та зоряна дорога, на яку довелося ступити так рано…” – такими словами його друзі висловили усю свій біль.

День прощання відбувся під спів його найближчих побратимів по церковному співу та рідних за духом людей: Олексія Чернікіна (Заслужений діяч мистецтв, головний хормейстер ХНАТОБ), Олени Чернікіної, Романа Ялпути. Їхні голоси лунали і на кладовищі, і на поминальному обіді.

Віримо, він їх чув і навіть співав разом, але вже з небес! Світла пам’ять та царство Небесне талановитому сину Харківщини – Андрію Калюжному!

Наостанок додамо слова дружини Андрія.

“Мені так важко, що не вимовить словами,
Для мене світ у темряву звалився,
Ніхто не може втішить, навіть мама,
Я хочу лиш одне, щоб ти з’явився…

Душа болить, а серце рветься на шматки…
Я не бажала б для тебе такої ролі,
Та вирішила доля навпаки
І ти відправився до Бога на гастролі”, – присвятила вона йому рядки, сповнені печалі та відчаю.

Нагадаємо, Андрія Калюжного не стало 22 вересня 2023 року (подробиці у новині GX).

Фото, відео, матеріали: Наталія Бойченко, GX, Олена Калюжна, відкриті джерела

День донора. В Харкові вдячні за кожну краплину крові для захисників України (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

14 червня відзначався Всесвітній день донора крові. Низький уклін людям, які готові на жертовність, адже завдяки їм мільйони пацієнтів отримують своєчасну допомогу, а комусь це рятує життя.

Для України зараз це свято — особливе. Кожен може стати на захист країни, поділившись своєю кров’ю. У дні війни кожна краплина крові – це врятоване життя героїв-захисників України.

Дата свята була обрана не випадково: цього дня 1868 року народився Карл Ландштейнер, австрійський лікар, імунолог, який отримав 1930 року Нобелівську премію за відкриття груп крові людини.

На знак вдячності та з нагоди Всесвітнього дня донора крові в Харкові кожного року відбуваються акції та заохочення для донорів.
Зокрема, з нагоди свята в 2024 році було відзначено працівників медзакладу та донорів почесними грамотами від Харківської ОВА. Адже 2024 року Харківський обласний центр служби крові відзначав 85-річчя! Вже понад вісімдесят п’ять років медики разом із донорами рятують життя українців. Вони не припиняли свою благородну прцю навіть в перші страшні дні повномасштабного вторгнення – центр продовжував працювати під вибухами кожного дня.

Сьогодні на Харківщині налічується понад 3700 почесних донорів області.

Окрім Харківського обласного центру служби крові на Клочківській, 366, здати плазму та кров можна у ТРЦ “Нікольський” та харківському відділенні Biopharma Plasma (вул. Академіка Павлова, 271, м. Харків, приміщення Unit City).

До речі, в 2024 році на Салтівці у святково прикрашеній залі кожного донора ще й чекав сюрприз – безпрограшна лотерея. Усі, хто здавав цього дня кров або плазму крові, окрім підвищеної компенсації за донацію – до 500 грн, витягнув лотерейну картку з призом-сюрпризом. Це могла бути зубна щітка, чашка, футболка, кепка або головний приз – червона парасолька!

Кореспондент GX Наталія Бойченко по-своєму долучилася до святкування поважної дати, здавши максимальну кількість плазми, ще й виграла вишукану зубну щітку на згадку про добру справу.

“Кожен може зробити свій внесок у перемогу України! Я радію, що моя кров допомагає людям! З першої можливості під час війни почала здавати кров. Наразі роблю це кожного місяця. Колектив центру вже став рідним. На згадку зробила фото з улюбленим доктором. Перед кожним донатом крові Валентина Олексіївна та її колеги зустрічають, оточують турботою і по-справжньому піклуються за тебе. Приємно було особисто привітати усіх із Днем донора! – поділилася своїми відчуттями Наталія. – До речі, коли на табло з’являється твоє ім’я – трохи відчуваєш себе зіркою! Доторкнись до серця – стань донором! Ці слова зараз важливі, як ніколи!

Нагадаємо, харківський митець Гамлет на знак вдячності донорам зробив картину-дарунок на центральній вулиці міста – Сумській.

Багато хто з перших днів війни займається благородною справою, рятуючи наших воїнів. В центрах прийому крові навіть є дошки пошани з видатними харківцямі, які разом з кожним українцем. хто підтримує наших захисників, здають кров.

Не менш чуттєві світлини дітей на стінах центру, в яких вони дякують донорам…

Пригадаємо донорів з Харкова, яких ми звикли бачити у творчих колах.

До речі, відомий харківський діяч мистецтва Роман Панченко не лише займався волонтерством і допомогою тваринам, а ще й заохотив багатьох долучитися до донорства. Власним автомобілем він підвозив до лікарні охочих здати свою кров для поранених.

Добру справу одразу підхопили колеги-театрали та медійники…

“По-перше, всіх зі святом! По-друге, повернулися з Нікольського. Людей – море, черга довжелезна, ще й у залі купа народу… Так що здати сьогодні кров у ТРЦ до 14:00 – завдання з зірочкою. Ми не змогли((. Але! Люди всі на позитиві, смаколики в асортименті)), журналісти теж, поліціянти ввічливі та привітні (хоча провести нас “по блату”, щоб здати кров, не схотіли))). Та нічого страшного! Поїдемо, як завжди, у будній день на Клочківську”, – звітувала по святковому неймовірна Ірина Григорова.

Долучилася до Дня донора Марина і 2024 року.

“Привіт, я ніколи не дізнаюсь, хто ти, що любиш, чим займаєшся та як живеш… Проте знаю напевно, що коли у тобі потече моя кров, я буду молитись за тебе, як за рідну людину, навіть не знаючи твого імені… А Бог почує і скерує куди потрібно. Вірю у це. Так само вірю, що ти тепер будеш жити довго й щасливо”, – зворушливо написала на своїй сторінці адміністратор ХТДЮ Марина Мілованова.

Добрий вчинок став постійною справою для заслуженого артиста України Олександра Бедило.

У святковий день у 2023 році Харкові в обласному центрі крові презентували нову марку. “Донорський фронт Харківщини” – так називається новий аркуш марок, який випустила Укрпошта з нагоди Всесвітнього дня донора крові.

Низький уклін і подяка кожному, хто долучився до благородної справи донорства! Адже навіть одна порція донорської крові може врятувати цілих три життя!

До речі, в Харкові донорам цього року відкрито пам’ятник у Саду Шевченка.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

В Харькове малышу с редким заболеванием сделали рекордно дорогой укол

Опублікував(ла) Катерина Павловська , 10.05.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В Харькове провели важную манипуляцию годовалому мальчику, страдающему редким заболеванием – спинальной мышечной атрофией. Елисею Зеленскому, который приехал с родителями из Бахмута, сделали уникальный укол Золгенсма, дающий надежду на выздоровление.

Препарат, который ввели в организм малыша, стоит свыше 2 000 000 долларов и занесен в Книгу рекордов Гиннесса, как самое дорогое в мире лекарство.

Как рассказала мать мальчика, Карина Зеленская, в прошлом году они открыли сбор средств на данный препарат. Постепенно смогли собрать 19% от необходимой суммы. Но в декабре семья узнала, что они выиграли уникальный препарат в лотерею, которую проводит компания-производитель. Одна из 100 бесплатных доз досталась именно Елисею.

Препарат Золгенсма укололи мальчику харьковские врачи еще в апреле. Этот укол дает шансы вернуть ребенка к полноценной жизни.

На сегодня есть уже первые результаты: малыш может поднимать вверху ручку, хотя раньше мог шевелить только пальчиками. Как сообщили медики, после укола Золгенсма постепенно начнут работать и другие мышцы. Нужно только время.

“Я даже не знаю, что это такое”. Счастливчик из Харьковской области обрадовал жену приятной новостью (видео)

Опублікував(ла) Сергій Бражник , 24.07.2019. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Жителю Харьковщины Григорию Ивакину несказанно повезло. Мужчина стал обладателем главного приза лотереи «М.С.Л.» – 1 миллион гривен.

К своей победе сотрудник охранной фирмы Григорий Иванович шел долгих 10 лет, но был уверен, что когда-нибудь ему обязательно повезет. Когда же этот момент наступил, то мужчина попросту не поверил.

«Верится, но с трудом, – подчеркнул счастливый победитель Григорий Ивакин. – Был на работе. Потом приехал домой – проверил, потом еще раз проверил. И оказалось, что действительно выиграл».

С приходом осознания счастливого момента Григорий Ивакин решил его держать в секрете. Почти три месяца победитель скрывал этот факт от своей жены, чтобы сделать ей невероятный сюрприз и пригласить вместе с собой на незабываемые выходные в Киев. Счастливая семья каталась на катере по Днепру, исследовали Киев вместе с экскурсоводом, а также отправились на фотосессию в музей фотоиллюзий.

На выигранные деньги Григорий Ивакин пообещал супруге сделать дома ремонт, купить машину и поехать на отдых к морю.

«Я ни разу не была. Я даже не знаю, что это такое», – отметила Вера Ивакина.

К слову, на этом заканчивать играть в лотерею семья Ивакиных не собирается. Они уверены, что в ближайшее время им вновь улыбнется удача и они станут обладателя джекпота в 3 миллиона гривен.

Напомним, это не первый случай, когда жителям Харьковщины везет по-крупному. Так, в январе 2019 года один миллион гривен выиграл изюмчанин. В начале декабря 2018 года жительница города Люботина Оксана Сорокина стала миллионершей. В этом ей помог заветный лотерейный билет. На выигранные деньги женщина планировала купить жилье для сына, а остальные – отдать на благотворительность и пожертвовать храму.

Кроме того, в начале ноября 2018 года харьковчанин выиграл 1 миллион гривен. Кроме того, в октябре 2018 года 500 тысяч гривен выиграл житель города Изюм. А в конце 2017 года харьковчанин выиграл в «Лото-Забава» один миллион гривен.

Также в апреле 2015 года 44-летний житель Харькова выиграл главный приз лотереи «Топ» в размере 500 тыс. грн.

Житель Харьковской области неожиданно завладел огромной суммой

Опублікував(ла) Сергій Бражник , 17.01.2019. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Жителю города Изюма Харьковской области несказанно повезло. Мужчина стал обладателем главного приза лотереи «М.С.Л.» – 1 миллион гривен.

Как сообщил оператор государственных лотерей, счастливый билет №0091703 изюмчанин приобрел в «ЛОТО-маркете» по улице Гагарина, 7/2.

Теперь счастливчик может присоединиться к закрытому элитному «Клубу миллионеров «М.С.Л.». Всего в клубе вместе с харьковчанином насчитывается 314 человек.

Напомним, это не первый случай, когда жителям Харьковщины везет по-крупному. Так, в начале декабря 2018 года жительница города Люботина Оксана Сорокина стала миллионершей. В этом ей помог заветный лотерейный билет. На выигранные деньги женщина планировала купить жилье для сына, а остальные – отдать на благотворительность и пожертвовать храму.

Также в апреле 2015 года 44-летний житель Харькова выиграл главный приз лотереи «Топ» в размере 500 тыс. грн.

Разбогател на несколько часов. Неудачливый игрок из Харькова потерпел фиаско

Опублікував(ла) новина GX , 11.12.2018. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Инцидент произошел в игровом заведении на ул. Гвардейцев Широнинцев в Харькове. 31-летний посетитель несколько часов находился в помещении, но в какой-то момент впал в агрессивное состояние. Мужчина набросился с ножом на охранника, затем подбежал к администратору, отобрал более 17 300 гривен и скрылся в неизвестном направлении.

Спустя несколько часов полицейские задержали безработного разбойника и поместили в изолятор временного содержания. За неадекватный поступок ему грозит от 7 до 12 лет тюрьмы с конфискацией имущества.

Огромную сумму выиграл житель Харьковской области

Опублікував(ла) новина GX , 11.10.2018. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Азартному жителю города Изюм Харьковской области несказанно повезло. Мужчина на днях стал обладателем главного приза лотереи «М.С.Л.».

Как сообщил оператор государственных лотерей, выигрыш в миллион гривен (по 500 000 гривен) разделили между собой игроки из Одесской и Харьковской областей.

Напомним, в конце 2017 года харьковчанин выиграл в «Лото-Забава» один миллион гривен.

В Харькове девушка пережила сильное потрясение на рабочем месте

Опублікував(ла) новина GX , 11.09.2018. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

19-летнюю харьковчанку-оператора лотереи ограбили прямо на работе. Инцидент произошел ранним утром 9 сентября. Как сообщили в полиции, в павильон ворвался неизвестный, пригрозил сотруднице ножом и забрал из кассы 3 500 гривен.

Девушка вызвала правоохранителей и сумела подробно описать налетчика – это и помогло копам его оперативно задержать.

Злоумышленник – 30-летний харьковчанин – уже не раз был судим за имущественные преступления. Сейчас он находится под стражей.

По статье «разбой» ему грозит до 12 лет тюрьмы с конфискацией имущества

Двое мужчин отомстили за свой проигрыш в Харькове (фото)

Опублікував(ла) Сергій Бражник , 06.04.2018. Опубліковано в Події.

Сотрудники полиции задержали 35-летнего россиянина. Мужчина вместе с товарищем устроили в Харькове разбойные нападения на лотерейные клубы и вынесли из них более 8 тысяч гривен.

«31 марта около 03:40 двое мужчин отдыхали и делали ставки в лотерейном клубе на Московском проспекте, но после того как проиграли, устроили скандал. Один из злоумышленников достал из кармана пистолет и начал угрожать сотрудникам заведения расправой. Преступники забрали из кассы более 4 тысяч гривен и скрылись. Однако на они не успокоились. Через несколько часов аналогичный случай произошел в лотерейном клубе на улице Одесской. Там они забрали из кассы еще 4 тысячи гривен», – рассказали в ГУ Национальной полиции в Харьковской области.

На данный момент задержан только один из нападавших. Ему уже объявлено о подозрении. Второй мужчина объявлен в розыск.

К слову, обоим злоумышленникам грозит провести за решеткой до 10 лет с конфискацией имущества.

Стоит отметить, что в ночь с 31 марта на 1 апреля похожее преступление произошло в лотерейном клубе на улице Леся Сердюка. Там 34-летний харьковчанин устроил погром, после чего забрал из кассы 2 тысячи гривен и сбежал.

Поймать парня удалось лишь спустя несколько дней. За совершение грабежа ему грозит провести за решеткой до 6 лет.

Фото: ГУ НП в Харьковской области

Вооруженное ограбление совершили в Харькове (видео)

Опублікував(ла) Сергій Бражник , 30.01.2018. Опубліковано в Події.

Ранее судимый безработный 23-летний харьковчанин обокрал лотерейную кассу на улице Одесской. Общая сумма награбленного составила 4 200 гривен.

«Накануне преступления злоумышленник пришел в заведение. Всю ночь он делал ставки, выпивал, а на утро 25 января он, угрожая кассиру пистолетом, отобрал деньги, которые были в кассе», – рассказали в ГУ Национальной полиции в Харьковской области.

Данный факт был квалифицирован как разбой (ч. 3 ст. 187 УК Украины). Злоумышленнику грозит провести за решеткой до 12 лет.

Видео: ГУ НП в Харьковской области