Перейти до основного вмісту

Позначка: культура

Незламні, вони будують майбутнє навіть тоді, коли світ навколо руйнується: Харків підтримав юних спортсменів (фото)

Від Миколая до Різдва в ці казкові зимові дні світ овіяний добром…
Отож бо 16 грудня у Харкові благодійна подія «Toloka Talks: Данк добра» об’єднала енергію спорту, силу спільноти та культуру взаємодопомоги.
Просто на баскетбольному майданчику, заради підтримка харківського баскетболу, сприяння його розвитку та допомога юним спортсменам, зібралися люди, завдяки яким Харків продовжує жити: підприємці, громадські діячі, волонтери, дипломати, представники місцевої влади, харківських вишів, культурних інституцій, IT-сектору та креативного класу.

Цього разу «ДАНК ДОБРА» був адресований конкретним дітям — вихованцям харківських спортивних шкіл та клубів, які попри втрати, хвороби й складні життєві обставини продовжують тренуватися, змагатися і вірити у свої мрії. Серед них — юні баскетболісти, які втратили батьків через війну, діти військових, діти з інвалідністю та родини, що опинилися у важкому матеріальному становищі. Для них баскетбол — це спосіб триматися, не здаватися й будувати майбутнє навіть тоді, коли світ навколо руйнується.

Голова правління Харківської Федерації Баскетболу Сергій Чебишев з гордістю розповів гостям про діяльність баскетбольного клубу «Харківські соколи», чиї гравці наразі змагаються у Суперлізі, а також познайомив з молодою зміною – вихованцями міських спортивних шкіл.
Крім того, всі охочі могли взяти участь в баскетбольному майстер-класі «Данк чемпіона» або придбати брендовану символіку клубу різноманітну спортивну продукцію.

Завдяки активностям фонду Толока вдалось зібрати 156 000 гривень.

Усі кошти, зібрані під час заходу, буде спрямовано на підтримку дітей-баскетболістів, які на власному досвіді знають, наскільки захоплення спортом сприяє формуванню особистості, загартовується характер та допомагає знайти упевненість у собі. Попри пережиті втрати й виклики, ці діти продовжують тренуватися, брати участь у змаганнях і будувати власний шлях у спорті. Саме для того, щоб вони мали змогу регулярно займатися, їздити на збори та змагання й не втрачати віру у свої мрії, і була організована благодійна подія.

«Співдія бізнесу та громадського сектору формує екосистему взаємної підтримки: фонд громади добре знає локальні потреби й може їх вирішувати, а бізнес надає для цього ресурси і отримує покращення життя у громаді, на території якої він працює, та репутаційні переваги. Таким чином, виграють усі» — каже виконавча директорка Фонду громади Харкова «Толока» Марія Горбонос. — Сьогоднішня наша подія — на спортивну тематику. Бо саме захоплення спортом сприяє формуванню особистості, загартовує характер, допомагає знайти упевненість у собі, відкриває шлях до майбутніх перемог. Ми розуміємо, як важливо зараз надати підтримку у професійному розвитку юним харківським спортсменам, наповнювати їхнє життя натхненням та можливостями.»

Довідкова інформація:
У Харкові платформою для комунікації між представниками місцевого бізнесу, влади, громадських організацій, лідерів суспільної думки є щорічний захід Toloka Talks, на якому, у тому числі, вирішуються актуальні суспільні завдання.
Організатором Toloka Talks є фонд «Толока» заснований 2016 року. Діяльність фонду зосереджена на провадженні позитивних змін у суспільстві, допомозі активним громадянам змінювати на краще життя Харкова та його мешканців.

Нагадаємо, цьогоріч за підтримки фонду «Толока» запрацював проєкт «Гід по класичній музиці KharkivMusicFest. Сезон 2. Українська культурна спадщина», який відкриває силу нашої культури – це новий сезон «Гіда по класичній музиці».

 

Робити добрі справи разом: у Харкові відбудеться подія, що поєднує спорт та культуру, заради майбутнього

16 грудня у Харкові відбудеться Toloka Talks: «ДАНК ДОБРА» — благодійна подія, що поєднує енергію спорту, силу спільноти та культуру взаємодопомоги. Подія стане даниною харківському баскетболу та водночас жестом підтримки тих, для кого спорт сьогодні — не лише гра, а опора, сенс і шлях уперед.

Цього разу «ДАНК ДОБРА» адресований конкретним дітям — вихованцям харківських спортивних шкіл та клубів, які попри втрати, хвороби й складні життєві обставини продовжують тренуватися, змагатися і вірити у свої мрії. Серед них — юні баскетболісти, які втратили батьків через війну, діти військових, діти з інвалідністю та родини, що опинилися у важкому матеріальному становищі. Для них баскетбол — це спосіб триматися, не здаватися й будувати майбутнє навіть тоді, коли світ навколо руйнується.

У програмі заходу:

  • знайомство з історією та сьогоденням харківського баскетболу;
  • презентація Баскетбольного клубу «Харківські Соколи» — члена Суперліги України;
  • баскетбольний майстер-клас «Данк чемпіона»;
  • DJ-сет;
  • неформальне спілкування у колі однодумців;
  • фуршет.

Усі кошти, зібрані під час заходу, буде спрямовано на підтримку дітей-баскетболістів, які на власному досвіді знають, наскільки захоплення спортом сприяє формуванню особистості, загартовується характер та допомагає знайти упевненість у собі.

Фонд громади Харкова «Толока» запрошує усіх небайдужих харків’ян на «Toloka Talks: Данк добра» та цим надати підтримку у професійному розвитку юним харківським спортсменам, наповнити їхнє життя натхненням та можливостями.

Toloka Talks: «ДАНК ДОБРА» — коли енергія спорту стає підтримкою, а спільність — реальними діями.

Локація буде повідомлена персонально кожному зареєстрованому учаснику
Початок: 17:00
Квитки: за посиланням

Нагадаємо, цьогоріч за підтримки фонду «Толока» запрацював проєкт «Гід по класичній музиці KharkivMusicFest. Сезон 2. Українська культурна спадщина», який відкриває силу нашої культури – це новий сезон «Гіда по класичній музиці».

 

Роковини розгону мирної демонстрації: Харків у центрі подій (фото, відео)

Цей спогад про прем’єру чуттєвої вистави Євгена Лавренчука «…І всі-всі-всі» (Maidanstory) на новинному порталі GX зберегли саме до цієї дати… Адже саме 30 листопада назавжди залишиться вирішальною у календарі боротьби України за Свободу і Гідність.

“О четвертій ночі 30 листопада 2013 року Євромайдан почав перетворюватися на Революцію Гідності”, – кажуть у Національному музеї Революції Гідності.

Силовий розгін мирного протесту на Майдані Незалежності у Києві переріс у протистояння нації. Того дня понад 79 людей отримали травми, троє – зникли безвісти. А вже 1 грудня дня сотні тисяч людей вийшли підтримати мітингарів і домогтися покарання винних у кривавому розгоні Майдану.

Мітинги учасників Революції Гідності пройшли по всій Україні. До протестів долучилися у Харкові, Львові, Тернополі, Дніпрі, Вінниці, Донецьку, Луганську, Одесі, Миколаєві, Криму та всіх інших містах України. Місяці протистояння… А 18 лютого 2014 року вже були перші вбиті на Майдані у Києві… За офіційними даними, Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності та активістів Майдану. Найбільше – 48 – загинуло 20 лютого 2014 року в Києві, 54 – впродовж зими 2013–2014 років, ще 5 активістів Майдану загинули навесні 2014 року, з початком російської агресії на сході України. Наразі життя тисяч українців забрала повномасштабна війна… їх вбила росія…

Серед загиблих Героїв Небесної Сотні є й харків’яни – Євген Котляр, Владислав Зубенко та Юрій Паращук.

Доля відважних Героїв Майдану змінила суспільну свідомість українців. Багато хто переосмислив важливість істинних цінностей: права на самовизначення, гідність, свободу, суверенність держави, демократію, європейський вибір.

Ми продовжуємо виборювати право жити у вільній країні, мати свій власний дім, свободу, безпечне майбутнє. Але ми повинні пам’ятати – наразі нам треба бути голосами тих, хто поліг.

“Голос Майдану вперше лунав у Харкові!” – наголосив режисер Maidanstory Євген Лавренчук. І розповів подробиці про створення вистави, премє’ра якої відбулася саме в Харкові – 20 та 21 вересня.

“Ми виграли тоді! Ми виграємо і зараз!” – луною відповів йому Народний артист України Євген Нищук.

“Для мене і багатьох у залі – це особисте… В ті часи Харків рятував Україну, був епіцентром подій! Хтозна, що з нами було б зараз, як би харківці не стали на захист Свободи!”, – додав артист-активіст Майдану.

“За що стояв Майдан!” – розповів координатор харківського Євромайдану Володимир Чистилін.

Адже Майдан – це люди, це дух, це Космос, це портал у майбутнє… Отож бо до 10-ї річниці Революції Гідності колектив Kharkiv Music Fest за підтримки Фонду громади Харкова «Толока», УКФ, ХНАТОБ / СХІД OPERA, Харківської обласної філармонії та здобувачів ХНУМ ім. І. П. Котляревського створили виставу про біль і свободу України водночас…

Майдан для українців – історія про біль і свободу водночас. Революція Гідності назавжди розділила життя Незалежної України на «до» і «після». Відчуття соборності та єдності, енергія дієвості, яка живить наше суспільство й дотепер. Тривожний передзвін дзвонів київського Михайлівського собору, який вже у 2013 році закликав суспільство боротись за правду. Передзвін, відгомін якого, ми чуємо й сьогодні.
Роздуми над сумною датою – 10-ми роковинами Майдану – спонукають нас до переоцінки суспільно-політичних наслідків Євромайдану та його зв’язку з новітніми геополітичними реаліями. Темі Майдану присвячено багато культурних та мистецьких проєктів. Однак ще не було реалізовано подібного кроссекторальногопроєкту, у якому пов’язані театральне і музичне мистецтво, література, публіцистика та документальний театр.

До 10 річниці початку Євромайдану та Революції Гідності: чуттєві уривки вистави “І всі, всі, всі…”Майдан назавжди залишиться в пам’яті народу України і світу – окремими фрагментами і суцільним емоційним фоном тривоги і усвідомлення, що тут і зараз твориться історія. А на сцені знову були ті криваві події, в гущині яких прості люди, у яких окрім зброї були мрії і душі. І ті з них, хто склав голову за Сободу, і з неба наразі допомогають нам. Ми віримо, не може вічно тривати облога – єдиний наш вихід – це Перемога!

Вистава «…І всі-всі-всі» (Maidanstory) – унікальний приклад такого концептуального поєднання, адже проєктMaidanStory покликаний укріпити в нашій свідомості ідею цінності Революції Гідності; закликає протидії російській відкритій та прихованій пропаганді у відношенні подій Євромайдану та підтримує культурно-мистецьке життя у прифронтовому Харкові.
Музичну частину вистави складає хорова кантата «Майдан 2014» українського сучасного класика, композитора Валентина Сильвестрова. Твір написаний в пам’ять про Небесну сотню. В 15-и номерах для хору a cappella та солістів композитор втілив власні переживання подій Революції Гідності, а також спостереження за змінами в українському суспільстві цього періоду.«Майдан 2014»є віддзеркаленням тих подій, рефлексією та пророцтвом митця, поглядом геніального композитора у майбутнє. Тому кожна його інтерпретація відображає свій час й формує нову оптику для свого покоління.

Літературну основу вистави складають ескізи п’єси відомого українського письменника, поета, драматурга Олександра Ірванця «І всі, всі, всі про Майдан», а публіцистичну – задокументовані спогади, свідчення, інтерв’ю учасників протестних акцій 2014 року. Це дослідження глибоких екзистенційних процесів, які відбувалися в українському суспільстві під час Революції гідності.

Політичні події Майдану стали каталізатором, який пробудив в нас нестримний порив до свободи. Ця пасіонарна енергія, на перший погляд, здається несумісною з прозорою музикою Сильвестрова. Однак саме в театрі ці протиріччя та парадокси знаходять гармонію, народжуючи нову, багатогранну реальність.

Окрема увага у виставі приділяється декораціям, у яких відбувається дійство. Важливий сценографічний елемент вистави – відтворення мосту на вул. Інститутській у Києві, який виступатиме символом не тільки трагічних подій Майдану, а й символом єднання простору і часі. Не забули творці вистави й ще одного учасника Майдану: глядач побачить його макет над сценою: «Майданівське піаніно», як символ нескореності і мистецтва.

Автор ідеї, сценарію та режисер проєкту – Євген Лавренчук, знакова фігура у сучасній режисурі. «Ми не хочемо слідувати загальним трендам – ми хочемо їх створювати!» –говорить режисер в одному з інтерв’ю й успішно втілює цей слоган у життя.

Місце прем’єри проєкту обрано не випадково: саме у Харкові розпочався перший Майдан – 19 листопада 2013 року, за два дні до київського: він відбувся на центральній площі міста – площі Свободи.

І саме про це, у фіналі вистави, ще раз нагадав герой Майдану – народний артист України Євген Нищук: “Саме з міста героя Харкова почалсь історія Революції Гідності!”

Цей факт і те, що Харків одним з перших дав відсіч російським агресорам й досі мужньо чинить цей опір, – має вкотре донести суспільству проукраїнський настрій містян. А також, завдяки появі на харківській сцені вистави «…І всі-всі-всі» (Maidanstory).

Харків наразі є прифронтовим містом, проте навіть під час війни у місті відбуваються резонансні культурні події, серед яких Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest, виставки, концерти, вистави і навіть підготовка до зимових свят для дітей.

Фінал вистави “І всі, всі, всі…”: сльози, овації, квіти, вдячність Героям.

Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе!

Боже, Україну храни!

Більше фото з прем’єри вистави “І всі, всі, всі…” в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

У головних ролях: Народний артист України Євген Нищук, Римма Зюбіна.

Фестивальний хор: KharkivMusicFest (у складі артистів ХНАТОБ / СХІД OPERA, Харківської обласної філармонії, та здобувачів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського).

Диригенти: Олексій Фартушка, Тетяна Герасимчук

Солісти: Анастасія Каневська, Катерина Соболєва, Кирило Тищенко, Андрій Панчишко

Також ролі виконують:
 Христина Біла, Вікторія Марус, Артем Любутін, Валерій Ланецький, Олексій Дубінін, Сергій Смеречук, Олексій Гридасов.

Довідка. 
Євген Нищук – український актор театру, кіно та дубляжу, Народний артист України (2015), генеральний директор- художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, колишній міністр культури України. Актор зробив внесок у Міжнародне визнання країнами світу Голодомору в Україні, як злочину перед людством, об’їхавши з мистецьким проєктом «Панахида по Голодомору» країнами Європи — Ізраїль, Голландія, Велика Британія, Чехія, Словаччина, Польща, Франція, за що був нагороджений подякою Президента та Міністерства культури та туризму України. Під час Помаранчевої революції його дехто називав «голосом Майдану» оскільки Євген Нищук був рупором Помаранчевого Майдану (2004). Він же став модератором на сцені Євромайдану 2013—2014 року.
Римма Зюбіна — українська актриса, телеведуча, громадська активістка. Зіграла більш ніж 50 ролей в театрі та 100 ролей в кіно та телефільмах. Володарка премії «Золота дзиґа» в номінації «Найкраща жіноча роль» за роль Дарини у фільмі «Гніздо горлиці» (2016). Також за цю роль нагороджена спеціальною відзнакою на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі/Німеччина/2016 і на Міжнародному кінофестивалі «Кохання це безумство» в Варні/Болгарія/2017 за кращу жіночу роль. Дворазова лауреатка театральноі премії «Київська пектораль» (2004, 2008) «Найкраща актриса 2016—2019» рейтингу «Знято в Україні». Увійшла до 100 жінок, відзначених Всеукраїнським рейтинговим журналом «Гордість та краса України» 2019.За версією журналу «Фокус» 2017 року, увійшла до 100 найвпливовіших жінок України.
Євген Лавренчук – український театральний режисер, продюсер, менеджер, педагог. Лауреат Державної премії ім. Л. Курбаса, заслужений діяч культури Польщі (2013 р.), заслужений артист України (2021), старший викладач HNUM. Kotlyarevsky, в.о. директора-художнього керівника Театр Корифеїв. Здійснює постановки, а також веде активну педагогічну діяльність в Україні, Польщі, Німеччині, Литві та Ізраїлі.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, організаторів проєкту, відкриті джерела

Харківські актори за межею виживання: артисти підіймають болюче питання

Зараз усі думки українців про наших захисників, їх підтримка на першому місці.
Але, воїни ЗСУ стоять за свій народ, за Україну, як націю – вільну, із своєю мовою і культурою.
На жаль, артисти наразі ледве виживають…
Своїм болем поділилася заслужена артистка України Ольга Солонецька.
“Отримала зарплатню у театрі. – розповіла Ольга. – І не зважаючи на те, що Харківська міськрада та Ігор Терехов, звільнили театр від сплати комунальних послуг на період з 1 листопада 2025 року по 15 квітня 2026 року, нічого не змінилося. Харківські актори за межею виживання… І якщо, шановна театральна спільнота, Вам здавалося, що ситуація у Харкові змінилася, то ні, вона стала ще гіршою…”

Її пост із сумою заробітної плати, яку, до речі, артисти ще й не отримують. Облетів багато сторінок

І ця ситуація непоодинока… Додав свій пост і артист ХАТМК Олексій Серьогін…

Артисти з болем сприйняли новину… Адже за такі гроші не можливо жити.

Згадали митці і колишню голову Харківської обласної державної адміністрації Айну Тимчук, яка навесні 2021 року висловлювалась про високі, на її думку, статки театральних працівників (16500 гривень), коли актори на той час отримували зарплатню від 5 до 9 тисяч гривень на місяць.

А ще нагадали, що свого часу Вінстон Черчіль відмовлявся підписувати бюджет без видатків на культуру, бо за що тоді воювати… Адже наша культура – це код нації!

І усе це при тому, що в обласному управлінні статистики повідомляли, що середня заробітна плата в Харківській області ще у вересні 2025 року складала 22 759 гривень. Показник зріс на 5,3% порівняно із серпнем.
Найбільш оплачувані види діяльності у Харківській області: добувна промисловість і розроблення кар’єрів (74 366 грн); інформація та телекомунікації (65 549 грн); будівництво (43 688 грн); фінансова та страхова діяльність (42 002 грн); державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування (34 215 грн); професійна, наукова та технічна діяльність.
Найменш оплачувані види діяльності у Харківській області: освіта (15 711 грн); діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (15 436 грн); мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (13 478 грн).
Станом на вересень 2025 року, середня заробітна плата у Харківській області на одного штатного працівника у 2,8 раза перевищила мінімальну заробітну плату, яка складає вісім тисяч гривень. (Про це Суспільне Харків повідомляли в обласному управлінні статистики).

Вона була яскрава та з бурхливим характером. Харків-культурний вшанував видатну землячку (фото, відео)

Пам’ятаємо! 12 листопада 1935 року в Харкові народилася Людмила Гурченко – одна з найзнаменитіших кіноакторок нашого міста.

У своєму житті актриса зробила дуже багато — не дарма її порівнювали із Марлен Дітріх. Вона справжня легенда нашого кіно, Людмила Гурченко жила та померла улюбленою актрисою мільйонів глядачів.

Про її зовнішність ходили легенди. І в 60, і в 70 років вона була витончена та легка. Секрет її молодості, мабуть, полягав у її невгамовній енергії, бурхливому характері та яскравій вдачі. Людмила Марківна завжди хотіла отримувати все по максимуму. І тому встигла так багато.

Сьогодні, у річницю від дня її народження, навіть погода співзвучна її характеру — бурхлива (з хмарами та шквальним вітром), але і яскрава, повна різноколірних веселок.

https://gx.net.ua/news_images/1699787983.jpg

Гурченко провела у Харкові дитячі та шкільні роки, пережила німецьку окупацію.

«Усього п’ять із половиною років я прожила “до війни”, — написала актриса у своїх мемуарах. — Ще вранці ми були на прогулянці в лісі. Нарвали ромашок та бузкових дзвіночків… Все обірвалося миттєво, несподівано».

Її книга «Моє доросле дитинство» стала одним із найяскравіших свідчень часів німецької окупації Харкова.

1953 року Гурченко закінчила десятирічку і поїхала вступати до вишу.

Славу актрисі принесла участь у картині Ельдара Рязаова «Карнавальна ніч» 1956 року. У фільмографії актриси – близько 120 фільмів.

У 2016 році у Харкові було створено мурал знаменитої актриси. Він зайняв площу приблизно 250 кв. м. Над портретом працювали три художники та два дизайнери.

2018 року в Харкові у сквері на вул. Трінклера, 6, встановили пам’ятник Людмилі Гурченко. Монумент зроблено так, що біля його підніжжя можна посидіти та поспілкуватися. Висота монумента – майже 8 метрів. На постаменті скульптура Людмили Гурченко на повний зріст. На колоні під нею розташовано композицію, до якої увійшли 15 персонажів із шести знаменитих фільмів за участю актриси. Зокрема, “Вокзал для двох”, “Кохання та голуби”, “Карнавальна ніч” та інших. Автор монумента – видатний харківський скульптор Катіб Мамедов.

Трохи спогадів у цей день…

“Це вже стало доброю традицією. У день народження актриси, 12 листопада, ми збираємось та покладаємо квіти до пам’ятника видатній землячці”, – наголосив заслужений артист України, голова правління Харківського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України, керівник Будинку актора Ігор Арнаутов.

“Сьогодні культурна спільнота Харкова вшанувала пам’ять нашої славетної землячки, визначної актриси театру та кіно — Людмили Марківни Гурченко, — поділилася значущою подією сьогоднішнього дня відома харківська діячка мистецтва Олена Старостенко. — Разом з друзями, Ігорем Ковалем та Ігорем Арноутовим, навіть під час війни не зрадили традиції та прийшли вшанувати улюблену актрису”.

Вийшло дуже чуттєво.

Приємно бачити на світлині ще й директора Харківського академічного драматичного театру Олега Яцину, який у важкі часи обійняв нову посаду і очолив театр.

Ігор Арнаутов навіть проспівав композицію, яка грає в його  душі під час спогадів про Людмилу Марківну…

До речі, директор Харківського академічного театру музичної комедії, заслужений діяч мистецтв України Ігор Коваль також нещодавно святкував день народження – 9 листопада, саме в день, коли відзначається Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва!

Нагадаємо, вітав Харків митців і у 2025 (докладніше у новині GX).

Харків-творчий — живий і незламний, він тримає культурний фронт увесь цей час.

Світла пам’ять, Людмилі Марківні! Колектив новинного порталу GX приєднується до світлих спогадів і дарує свою новину-спогад усім шанувальникам творчості нашої землячки!

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, Олена Старостенко, Ігор Коваль, Ігор Арнаутов, Олег Яцина

Життя триває: в Харкові представлено експозицію культурного супротиву міста

Кажуть, культура – то ДНК – Душа нації. Харків-культурний є тому підтвердженням. Навіть у часи війни місто не припиняє дивувати Україну і світ своїми яскравими творчими подіями.
“Життя триває! Нас не зламати!” – промовляє кожен проєкт.

Зокрема, 25 квітня 2025 року, у Галереї “Креатив Каб” (пров. Інженерний, 4), Харківського Національного економічного університету ім. С. Кузнеця, відбулося відкриття виставки фото-проекту “Харків у фокусі мистецтва”.

Відома харківська діячка мистецтва Олена Старостенко особисто розповіла про свій яскравий задум (більше фото та відео в пості), про усіх, хто допомогав його втілити у життя, про його гучнее, попри все, відкриття.

“Проєкт «Харків у фокусі мистецтва» був мною задуманий і створений у 2017 році як один з іміджевих проєктів Харкова. Він реалізований за підтримки Харківської міської ради, а також за підтримки на той момент Харківського міського голови — Геннадія Адольфовича Кернеса та Управління інвестиційного розвитку та іміджевих проєктів Харківської міської ради.
Цим проєктом ми прагнули показати, наскільки духовно й естетично багатий наш чудовий Харків. Які прекрасні й талановиті артисти нашого улюбленого театру опери та балету — Схід/Опера. «Харків у фокусі мистецтва» — це поєднання великих і глибоких культурних пластів: грандіозного культурно-історичного простору Харкова та високого мистецтва, яке представляє ХНАТОБ. Через накладення цих двох прекрасних площин, ми створили продукт, який хоча б частково показує красу нашого улюбленого міста”, – наголошує Олена Старостенко.

У першу чергу організаторка виставки висловила щиру подяку керівництву ХНАТОБ — Схід/Опера за те, що вони з самого початку підтримали ідею проєкту.
Подякую всім артистам — оперним і балетним, які взяли участь у зйомках:
• Заслужена артистка України — Лілія Кутищева
• Заслужена артистка України — Алла Мішакова
• Заслужений артист України — Володимир Козлов
• Заслужений артист України — Олександр Лапін
• Лауреат міжнародних конкурсів — Олександр Золотаренко
• Дипломант міжнародних конкурсів — Вікторія Житкова
• Лауреат міжнародних конкурсів — Вероніка Коваль
• Провідні солісти — Роман Гордеєв та Сергій Крижненко
Наші прекрасні артисти балету:
• Заслужена артистка України — Ірина Хандажевська (яка брала участь у зйомках на 8-му місяці вагітності)
• Заслужений артист України — Денис Панченко
• Лауреат міжнародних конкурсів — Каріна Шатковська
• Солісти балету: Аліса Коршунова, Крістіна Кадашевич, Єгор Шапошников, Олексій Абраменко, Андрій Козарезов

“На превеликий жаль, сьогодні з нами немає двох чудових артистів, які брали участь у нашому проєкті:
Заслужений артист України, соліст опери — Сергій Шадрін, який пішов із життя у березні 2018 року, та провідна балерина — Світлана Ісакова, яка трагічно загинула в автокатастрофі в серпні 2019 року. Ми їх пам’ятаємо… – з сумом додала організаторка проєкту. Окрема подяка художньому керівнику балетної трупи театру — Заслуженій артистці України Антоніні Радієвській, яка стала однією з ідейних натхненниць творчого процесу, а також головному режисеру ХНАТОБ — Схід/Опера — Армену Калояну”.

У проєкті брали участь три талановитих фотографи: Антон Сурков, Єгор Окуньов (знімав оперні фото), а також блискучий фотограф Сергій Бондарєв, який здійснив основну частину проєкту з артистами балету.

У слайд-шоу та невеликому відеоролику, створеному організаторами виставки, ми можемо побачити деякі зафіксовані моменти зйомок та роботу нашої команди. Тут також використано авторські відео Олександра Іванова — відомого харківського телеведучого, автора циклу передач «Книга рекордів Харкова».

Окрему вдячність в наш надскладний час митці виказали керівництву Харківського Національного економічного університету ім. С. Кузнеця, Ректору Володимиру Степановичу Пономаренку, за надану можливість показати роботи в Галереї для усього Харкова. Такж кафедрі креативного менеджменту дизайну ВНЗ і її кервниці — Тетяні Павлівні Близнюк, за ініціативу експозиції цієї виставки.
І головне: керівництву ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, генеральному директору, заслуженому діячу мистецтв України, доктору — Ігорю Георгійовичу Тулузову — за підтримку заходу, а також керівнику галереї «Маестро» театру — Тарасу Георгійовичу Селехову — за допомогу в організації.

Нагадаємо, у Галереї “Креатив Каб” (пров. Інженерний, 4), Харківського Національного економічного університету ім. С. Кузнеця триває виставка фото-проекту “Харків у фокусі мистецтва”.

“Я щаслива, що наш прекрасний проєкт продовжує жити, дарувати радість і позитив у наш непростий час. Найтепліша подяка всім, хто прийщов на відкриття! Всім, хто відвідає наш творчий проєкт! Дякуємо, що ви з нами! – підсумувала Олена Старостенко. – Запрошуйте друзів, діліться інформацією. Даруйте світові позитив і красу!”

Дякуємо захисникам України за кожну таку щасливу мить! Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе і знову розквітне!

Фото та матеріал: організаторів проєкту “Харків у фокусі мистецтва”, архів Олени Старостенко, ХНАТОБ

Вона була яскрава та з бурхливим характером. Харків-культурний 30 березня вшановує видатну землячку (фото, відео)

Пам’ятаємо! 30 березня, в 2011 році померла видатна харків’янка – актриса Людмила Гурченко. Акторці було 75 років.

Вона народилася 12 листопада в 1935 році в Харкові.

А ви знали? До початку війни батьки Люсі працювали у Харківській філармонії. Батько був професійним музикантом: грав на баяні та співав на святах, а мати йому допомагала.

Гурченко провела у Харкові дитячі та шкільні роки, пережила німецьку окупацію.

«Усього п’ять із половиною років я прожила «до війни», — написала потім у своїх мемуарах актриса. — Ще вранці ми були на прогулянці в лісі. Нарвали ромашок та бузкових дзвіночків… Все обірвалося миттєво, несподівано».

Її книга «Моє доросле дитинство» стала одним із найяскравіших свідчень часів німецької окупації Харкова.

Після остаточного визволення Харкова 23 серпня 1943 року Гурченко пішла в українську школу №6 (нині гімназія), яка знаходилася у дворі будинку, де вона тоді мешкала. У школі їй дуже полюбилася українська мова…

1953 року Гурченко закінчила десятирічку і поїхала поступати до вишу.

Славу актрисі принесла участь у картині Ельдара Рязаова «Карнавальна ніч» 1956 року. У фільмографії актриси – близько 120 фільмів.

У своєму житті актриса зробила дуже багато — не дарма її порівнювали із Марлен Дітріх. Вона справжня легенда нашого кіно, Людмила Гурченко жила та померла улюбленою актрисою мільйонів глядачів.

Про її зовнішність ходили легенди. І в 60, і в 70 років вона була витончена та легка. Секрет її молодості, мабуть, полягав у її невгамовній енергії, бурхливому характері та яскравій вдачі. Людмила Марківна завжди хотіла отримувати все по максимуму. І тому встигла так багато.

24 серпня 2010 року Гурченко востаннє виступила перед харків’янами на святковому концерті, присвяченому Дню міста.

14 лютого 2011 року Люся послизнулася біля свого будинку. Перелом стегна. Її досить швидко госпіталізували та вже наступного дня зробили операцію. 7 березня виписали зі шпиталю, оскільки стан пацієнтки покращився.

Але вже 30 березня розпочалася тромбоемболія легеневої артерії. Людмила Гурченко померла. Тисячі людей прийшли на похорон, щоб попрощатися з нею.

У 2016 році у Харкові було створено мурал знаменитої актриси. Він зайняв площу приблизно 250 кв. м. Над портретом працювали три художники та два дизайнери.

Мурал не можна розглянути повністю здалеку, бо його нижню частину закриває сусідня будівля…

2018 року в Харкові у сквері на вул. Трінклера, 6, встановили пам’ятник Людмилі Гурченко. Монумент зроблено так, що біля його підніжжя можна посидіти та поспілкуватися. Висота монумента – майже 8 метрів. На постаменті скульптура Людмили Гурченко на повний зріст. На колоні під нею розташовано композицію, до якої увійшли 15 персонажів із шести знаменитих фільмів за участю актриси. Зокрема, “Вокзал для двох”, “Кохання та голуби”, “Карнавальна ніч” та інших. Автор монумента – видатний харківський скульптор Катіб Мамедов.

Трохи спогадів… Харків-культурний згадував і згадує свою зірку, як на творчих вечорах…

Так і в знакові дати у житті артистки…

“Це вже стало доброю традицією. У день народження актриси, 12 листопада, ми збираємось та покладаємо квіти до пам’ятника видатній землячці”, – наголосив заслужений артист України, голова правління Харківського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України, керівник Будинку актора Ігор Арнаутов.

“В день народження Людмили Гурченко культурна спільнота Харкова вшанувала пам’ять нашої славетної землячки, визначної актриси театру та кіно — Людмили Марківни Гурченко, — поділилася значущою подією того дня відома харківська діячка мистецтва Олена Старостенко. — Разом з друзями, Ігорем Ковалем та Ігорем Арноутовим, навіть під час війни не зрадили традиції та прийшли вшанувати улюблену актрису”.

Вийшло дуже чуттєво.

Приємно бачити на світлині ще й директора Харківського академічного драматичного театру Олега Яцину, який у важкі часи обійняв нову посаду і очолив театр.

Того дня Ігор Арнаутов навіть проспівав композицію, яка грає в його  душі під час спогадів про Людмилу Марківну…

Харків-творчий — живий і незламний, він тримає культурний фронт увесь цей час.

Світла пам’ять, Людмилі Марківні! Колектив новинного порталу GX приєднується до світлих спогадів і дарує свою новину-спогад усім шанувальникам творчості нашої землячки!

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко, Олена Старостенко, Ігор Коваль, Ігор Арнаутов, Олег Яцина

Вболіваємо разом: талановиті митці Харкова варті престижної премії (фото, відео)

А ви знали? Саме в Харкові писав та показував прем’єри Микола Лисенко… Отож бо митці Харкова варті найвищих нагород!

Комітет з присудження Премії Держмистецтв 10 лютого оприлюднив список претендентів, які поборються за звання лавреата премії імені М.В. Лисенка у 2025 році. Зокрема, були названі імена чотирьох харківських митців: композитора Дмитра Малого, артистки Вікторії Гіголаєвої, науковиці Юлії Ніколаєвської та скрипаля Ігоря Чернявського.

Нагадаємо, музична премія присуджується за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства (протягом останніх п’яти років).

Цьогоріч на здобуття премії претендують:
За напрямом «за видатні досягнення у професійній композиторській творчості»:
– Всеволод Сіренко – висувається Симфонія № 3 (Присвята захисникам України) та «Літургійні піснеспіви» для хору;
– Микола Ластовецький – висуваються хорові та симфонічні твори останніх п’яти років;
Дмитро Малий (на фото та відео з матеріалів GX) – висувається Симфонія у трьох частинах;

– Мирон Дацко – висувається кантата «Сім слів Христа» на вірші о. Василя Мендруня, ЧСВВ.

За напрямом «за видатні досягнення у професійному виконавському мистецтві»:
– Олександр Перепелиця (диригент, фортепіано) – висуваються концертні програми, виконані протягом останніх п’яти років;
– Володимир Рудницький (хормейстер) – висувається концертна програма «Невідомий Бортнянський»;
Ігор Чернявський (скрипка (на фото та відео з матеріалів GX)) – висуваються концертні програми, виконані протягом останніх п’яти років;

– Євген Жила – висувається концертна програма «Сучасна європейська акордеонна музика»;
Вікторія Гіголаєва-Юрченко (на фото та відео з матеріалів GX) – висувається концертна програма «Так виникає нація героїв» (вокальний цикл В. Соляникова на вірші Л. Костенко);

– Владислав Лисенко – висуваються концертні програми останніх років.
– Олександра Зайцева (фортепіано) – висуваються концертні програми останніх років.

За напрямом «за видатні досягнення в музикознавстві»:
– Ольга Шуміліна – висувається видання «Андрій Рачинський/ Максим Березовський. Двохорні концерти» та наукові статті, присвячені дослідженню української музики доби класицизму;
Юлія Ніколаєвська (на фото та відео з матеріалів GX) – висувається монографія «Homo interpretatus в музичному мистецтві XX – початку XXI століть» та музикознавчі праці останніх п’яти років;

“Діла добрих обновляться! Діла злих загинуть!”.

– Ірина Клименко – висувається монографія «Обрядові мелодії українців у контексті слов’яно‐балтського ранньотрадиційного меломасиву: типологія і географія» та наукові статті, присвячені українській традиційній музиці;
– Олександра Німилович – висувається монографічне видання «Талант, офіруваний Україні: Любомир Рихтицький у дослідженнях і публіцистиці» та наукові статті.

Довідка.

Ігор Чернявський – заслужений діяч мистецтв України, старший викладач кафедри оркестрових струнних інструментів ХНУМ імені І. П. Котляревського.

Юлія Ніколаєвська – музикознавиця, педагог, просвітницький діяч, професорка ХНУМ імені І.П.Котляревського, докторка мистецтвознавства, проректорка з науково-педагогічної, творчої роботи та інноваційного розвитку ХНУМ імені І.П.Котляревського.

Дмитро Малий – композитор, піаніст, кандидат мистецтвознавства, старший викладач ХНУМ імені І.П.Котляревського, член НСКУ.

Вікторія Гіголаєва – лауреатка міжнародних конкурсів, провідна солістка Харківської обласної філармонії, старший викладач Харківської державної академії культури, член агіткультбригади ГО «ЗЗП» ,нагороджена багатьма почесними нагородами та відзнакою «ХАРКІВ-ВОЛОНТЕР-УКРАЇНА».

Фото, відео та матеріал: Комітет з присудження Премії Держмистецтв, Наталія Бойченко, GX, Катерина Жиагалова

Вистава про актуальне. Харків-культурний закликає протидії російській відкритій та прихованій пропаганді (фото, відео)

Вже 21 листопада Україна відзначає 10-у річницю початку Євромайдану та Революції Гідності, які змінили хід історії країни і усього світу.

До цієї визначної події Харків культурний готує надзвичайні проєкти.

Зокрема, 20 та 21 вересня відбудеться Всеукраїнська прем’єра вистави вистави Євгена Лавренчука «…І всі-всі-всі» Maidanstory.


Майдан для українців – історія про біль і свободу водночас. Революція Гідності назавжди розділила життя Незалежної України на «до» і «після». Відчуття соборності та єдності, енергія дієвості, яка живить наше суспільство й дотепер. Тривожний передзвін дзвонів київського Михайлівського собору, який вже у 2013 році закликав суспільство боротись за правду. Передзвін, відгомін якого, ми чуємо й сьогодні.
Роздуми над сумною датою – 10-ою річницею Майдану – спонукають нас до переоцінки суспільно-політичних наслідків Євромайдану та його зв’язку з новітніми геополітичними реаліями. Темі Майдану присвячено багато культурних та мистецьких проєктів. Однак ще не було реалізовано подібного кроссекторальногопроєкту, у якому пов’язані театральне і музичне мистецтво, література, публіцистика та документальний театр.

Вистава «…І всі-всі-всі» (Maidanstory) – унікальний приклад такого концептуального поєднання, адже проєктMaidanStory покликаний укріпити в нашій свідомості ідею цінності Революції Гідності; закликає протидії російській відкритій та прихованій пропаганді у відношенні подій Євромайдану та підтримує культурно-мистецьке життя у прифронтовому Харкові.
Музичну частину вистави складає хорова кантата «Майдан 2014» українського сучасного класика, композитора Валентина Сильвестрова. Твір написаний в пам’ять про Небесну сотню. В 15-и номерах для хору a cappella та солістів композитор втілив власні переживання подій Революції Гідності, а також спостереження за змінами в українському суспільстві цього періоду.«Майдан 2014»є віддзеркаленням тих подій, рефлексією та пророцтвом митця, поглядом геніального композитора у майбутнє. Тому кожна його інтерпретація відображає свій час й формує нову оптику для свого покоління.

Літературну основу вистави складають ескізи п’єси відомого українського письменника, поета, драматурга Олександра Ірванця «І всі, всі, всі про Майдан», а публіцистичну – задокументовані спогади, свідчення, інтерв’ю учасників протестних акцій 2014 року. Це дослідження глибоких екзистенційних процесів, які відбувалися в українському суспільстві під час Революції гідності.

Політичні події Майдану стали каталізатором, який пробудив в нас нестримний порив до свободи. Ця пасіонарна енергія, на перший погляд, здається несумісною з прозорою музикою Сильвестрова. Однак саме в театрі ці протиріччя та парадокси знаходять гармонію, народжуючи нову, багатогранну реальність.

Автор ідеї, сценарію та режисер проєкту – Євген Лавренчук, знакова фігура у сучасній режисурі. «Ми не хочемо слідувати загальним трендам – ми хочемо їх створювати!» –говорить режисер в одному з інтерв’ю й успішно втілює цей слоган у життя.

Місце прем’єри проєкту обрано не випадково: саме у Харкові розпочався перший Майдан – 19 листопада 2013 року, за два дні до київського: він відбувся на центральній площі міста – площі Свободи.

Цей факт і те, що Харків одним з перших дав відсіч російським агресорам й досі мужньо чинить цей опір, – має вкотре донести суспільству проукраїнський настрій містян. А також, завдяки появі на харківській сцені вистави «…І всі-всі-всі» (Maidanstory).

Харків наразі є прифронтовим містом, проте навіть під час війни у місті відбуваються резонансні культурні події, серед яких Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest, виставки, концерти, вистави.

Окрема увага у виставі приділяється декораціям, у яких відбувається дійство. Важливий сценографічний елемент вистави – відтворення мосту на вул. Інститутській у Києві, який виступатиме символом не тільки трагічних подій Майдану, а й символом єднання простору і часі. Не забули творці вистави й ще одного учасника Майдану: глядач побачить його макет над сценою: «Майданівське піаніно», як символ нескореності і мистецтва.

Kharkiv Music Fest втілює цей проєкт за підтримки Фонду громади Харкова «Толока», Українського культурного фонду та в межах Українського АРТ ХАБу «Мистецька Фортеця» ХНАТОБ / СХІД OPERA.

У головних ролях: Народний артист України Євген Нищук, Римма Зюбіна.

Фестивальний хор: KharkivMusicFest (у складі артистів ХНАТОБ / СХІД OPERA, Харківської обласної філармонії, та здобувачів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського).

Диригенти: Олексій Фартушка, Тетяна Герасимчук

Солісти: Анастасія Каневська, Катерина Соболєва, Кирило Тищенко, Андрій Панчишко

Також ролі виконують:
Христина Біла, Вікторія Марус, Артем Любутін, Валерій Ланецький, Олексій Дубінін, Сергій Смеречук, Олексій Гридасов.

Вхід безкоштовний за попередньою реєстрацією: на п’ятницю 20 вересня (17:00) – https://forms.gle/fum44cPyAAVf79Y99 ; на суботу 21 вересня (17:00) – https://forms.gle/Biq2ZG3ee8r8nkXt5

ВАЖЛИВО! Обирайте зручний одяг. Цього вечора на публіку чекає незвичайна та революційна атмосфера, тому вечірні сукні і костюми можуть бути незручними та недоречними.

Довідка. 
Євген Нищук – український актор театру, кіно та дубляжу, Народний артист України (2015), генеральний директор- художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, колишній міністр культури України. Актор зробив внесок у Міжнародне визнання країнами світу Голодомору в Україні, як злочину перед людством, об’їхавши з мистецьким проєктом «Панахида по Голодомору» країнами Європи — Ізраїль, Голландія, Велика Британія, Чехія, Словаччина, Польща, Франція, за що був нагороджений подякою Президента та Міністерства культури та туризму України. Під час Помаранчевої революції його дехто називав «голосом Майдану» оскільки Євген Нищук був рупором Помаранчевого Майдану (2004). Він же став модератором на сцені Євромайдану 2013—2014 року.
Римма Зюбіна — українська актриса, телеведуча, громадська активістка. Зіграла більш ніж 50 ролей в театрі та 100 ролей в кіно та телефільмах. Володарка премії «Золота дзиґа» в номінації «Найкраща жіноча роль» за роль Дарини у фільмі «Гніздо горлиці» (2016). Також за цю роль нагороджена спеціальною відзнакою на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі/Німеччина/2016 і на Міжнародному кінофестивалі «Кохання це безумство» в Варні/Болгарія/2017 за кращу жіночу роль. Дворазова лауреатка театральноі премії «Київська пектораль» (2004, 2008) «Найкраща актриса 2016—2019» рейтингу «Знято в Україні». Увійшла до 100 жінок, відзначених Всеукраїнським рейтинговим журналом «Гордість та краса України» 2019.За версією журналу «Фокус» 2017 року, увійшла до 100 найвпливовіших жінок України.
Євген Лавренчук – український театральний режисер, продюсер, менеджер, педагог. Лауреат Державної премії ім. Л. Курбаса, заслужений діяч культури Польщі (2013 р.), заслужений артист України (2021), старший викладач HNUM. Kotlyarevsky, в.о. директора-художнього керівника Театр Корифеїв. Здійснює постановки, а також веде активну педагогічну діяльність в Україні, Польщі, Німеччині, Литві та Ізраїлі.

Фото, відео та матеріал: організаторів проєкту

 

В Харкові розказали про місця героїзму та опору українського козацтва (фото, відео)

Нажаль, зараз ворог руйнує не лише наші міста села, а й нашу історію… Тому дуже важливо зберігати багаторічні накопичення вчених історії нашого краю. Зокрема, не лише зберігати, а й розповідати нащадкам. Що і було зроблено на інтерактивній презентації виставки «Приазов’я – історичний форпост української культури».

Гості заходу не лише побачили світлини з археологічними знахідками Приазов’я, а ще й почули розповідь про сучасний погляд на минуле.

Зокрема, щодо заселення Приазовської території та заснування міста Маріуполя, про його козацьке коріння, незламність та героїзм міста і воїнів, які його боронили. Організатори заходу через поєднання різних культурно-мистецьких складових (історична, фотографічна, перформативна) наразі популяризують, докази культурно-історичної ідентичності приазовського регіону як форпосту українського козацтва, місця героїзму та опору.

Символічно на заході лунала пісня “Слава Україні” у виконанні заслуженої артистки естрадного мистецтва України Ольги Полежаки. Гості отримали посил любові та віри від справжньої україночки!

А ось надії на наше світле майбутнє надали юні артисти видатного колективу з багатою історією – для глядача виступав Народний ансамбль народного танцю “Закаблуки” Харківського фахового вищого коледжу мистецтв під керівництвом заслуженої працівниці культури України Олени Ковалівської.

Цього дня у затишному залі ОЕКЦ «Бейт Дан» зібралося багато поважних харків’ян, які уважно слухали і аплодували кожному виступу.

Проводили захід: відомий харківський телеведучий – Андрій Бурдов та студент театрального відділення Харківського університету мистецтв ім. Котляревського – Микола Дугінов.

До речі, презентацію виставки побачить не лише Харків, а також Чернигів та Запоріжжя.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Благодійний Фонд Ірини Євтушенко “Фенікс”, Український культурний фонд, Олена Старостенко


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.