Позначка: історія

Історичний факт: 13 березня народилася легенда Харківського цирку (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

«Харківський цирк! Це моя юність. Харківський цирк — це мій початок роботи в цирковому мистецтві… І всі мої подальші етапи творчого життя пов’язані зі старим Харківським цирком! Дякуємо!» – Ірина Бугримова.

Пам’ятаємо! Цього дня, 13 березня, в 1910 році в Харкові народилася Ірина Бугримова – легендарна дресувальниця левів, народна артистка.

Батько циркачки – із різночинців – був професором ветеринарії. Мати – дворянка – здобула музичну освіту, добре грала на фортепіано, малювала, захоплювалася мистецтвом фотографії.

Ірина Бугримова виросла у будинку в центрі Харкова. Велика сім’я жила у 2-х поверховому будинку на вул. Мироносицькій, який купила бабуся, Варвара Григорівна Федорович (будинок не зберігся, у роки Другої світової війни його розбомбили).

У юності Бугримова захоплювалася спортом: займалася бігом, стрибками у довжину, у висоту, у воду з вишки, штовхала ядро, метала диск та спис, бігала на ковзанах, займалася мотоспортом. На мотодромі вона познайомилася із знаменитим на всю країну гонщиком Олександром Буслаєвим, який став її чоловіком.

Разом вони прийшли до Харківського цирку та поставили номер “Політ на санях з-під купола цирку”. Пізніше Бугримова почала дресувати левів, і це стало її основною цирковою професією.

Історія Бугримової та Буслаєва лягла в основу популярного свого часу фільму “Приборкувачка тигрів” (щоправда, леви були замінені на тигрів).
Дресурою левів Бугримова займалася 30 років.

Першими її вихованцями були левенята Кай, Юлій і Цезар, який став другом на довгі роки. Після тривалих, наполегливих занять, тренувань, завдяки волі, азарту, мужності, уміння ладнати з тваринами Ірина досягла результатів.

Вона ставила унікальні номери з одночасною участю левів і коней. За своє циркове життя Бугримова видресувала 80 левів, працювала з ними на арені у 1946—1976 роках.

“У мене було 80 левів, 8 коней, 12 собак та двоє чоловіків”, – говорила Бугримова.

Померла І. М. Бугримова 20 лютого 2001 на 91 році життя. Вона померла уві сні від серцевого нападу.

“У мене немає на серці осаду, що чогось не зробила або зробила не так, – казала своє життя Ірина Бугримова. – І отримала я від життя все, про що можна було б мріяти”.

Бугримова входить до числа найзнаменитіших дресувальниць світу. У Харкові на її честь названо площу, де знаходиться цирк.

У серпні 2018 року в Харкові на фасаді житлового будинку по вулиці Греківській, 3, було створено мурал із зображенням Ірини Бугримової.

Автором муралу стала творча група «Soul» у складі Олексія Постульги, Дениса Стадника та Олексія Філіппова. Таку тематику було обрано не випадково, оскільки будинок №3 розташований біля Харківського державного цирку, в районі однойменної площі Ірини Бугримової. Мурал було виконано за новою унікальною для України технологією: основна частина композиції не намальована, а має об’ємну структуру. Це пов’язано з тим, що альпіністам було не зручно діставатися фасаду будівлі, тому окремі елементи композиції виготовляли в майстерні. Частини муралу виготовлені з полістиролу. Всього композиція складається з 18 елементів: десять – зображення Ірини Бугримової, п’ять – леви, деталі, що залишилися, – це корона і напис з ім’ям дресувальниці і прізвиськами левів, з якими вона працювала, – Юлій, Гай і Цезар.

До 100-річного ювілею Бугримової у Харкові планувалося ще й встановлення пам’ятника. Але проект так і не було реалізовано.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Історичний факт: цього дня порахували харків’ян

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 13 березня, в 1866 році в Харкові було проведено перепис населення.

За його підсумками було встановлено, що у місті проживало 32436 чоловіків та 28362 жінок (загалом 60798 осіб). Смертність дітей віком до 5-ти років становила 54,11%. 12,5% дітей були незаконнонародженими.

У місті налічувалося 6646 будинків.

Фото: архів Сергія Володарського

12 березня народився вчений, життя якого тісно пов’язане із Харковом (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 12 березня, в 1863 році народився Володимир Іванович Вернадський (12.03.1863-06.01.1945) – один із засновників і перший президент Академії наук України.

Видатний учений, основоположник геохімії, біогеохімії, радіогеології, творець вчення про біосферу, її еволюцію та перетворення під впливом людини на ноосферу (сферу розуму), крім того, займався організаторською та суспільною діяльністю. Життя вченого пов’язане і з Харковом.

У 1868-му році він з батьками переїхав до нашого міста, де здобув освіту в першій чоловічій гімназії. Це найстаріший середній освітній заклад у місті, який випустив багато відомих викладачів, журналістів, публіцистів та лікарів.

Сьогодні цей навчальний заклад має ім’я Володимира Івановича – Харківський державний професійно-педагогічний коледж ім. В.І.Вернадського.

Вернадський одним із перших учених на планеті зайнявся питаннями атомної енергетики.

“Недалеко той час, коли людина отримає у свої руки атомну енергію, таке джерело сили, яке дасть їй можливість будувати своє життя, як вона схоче. Чи зможе людина скористатися цією силою, спрямувати на добро, а не на самознищення?” – говорив учений. (І він мав рацію… Адже країна-терорист росія під час підлого нападу на Україну шантажує увесь світ ядерною зброєю…)

А ще крім наукових праць академік у спадок нащадкам залишив рецепт борщу, який готувала його бабуся з Харкова.

“Зварити бульйон з яловичини. Нарізати соломкою буряк додати оцет і тушкувати до м’якості. Помідори відварити у власному соку, протерти через друшляк. Нарізати капусту, цибулю та картоплю, додати усе до бульйону, посолити на свій смак та варити поки страва зготується. Наприкінці, додати помідори та буряк. Подавати до столу зі сметаною або густими вершками”.

Цю милу подію харків’яни увічнили у скульптурі, яка розташована у саду Шевченка.

А ще ім’я видатного майже співвітчизника увічнено у назві однієї з вулиць міста. Про її існування мало хто знає, адже вона є відрізком проспекту Гагаріна від Гімназійної набережної до залізничного вокзалу “Левада”. Саме на вулиці Вернадського знаходиться станція метро “Проспект Гагаріна”.

Докладніше у новині GX.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

11 березня Харків згадує відому оперну артистку та педагога (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 11.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! 11 березня в 1939 році померла відома харківська артистка опери й педагог – Олена Муравйова.

Уроджена Апостол-Кегич, Олена Муравйова народилася 3 червня 1867 року в Харкові.

Її батько був професійним музикантом. У будинку батьків проводилися музично-літературні вечори, де бували співаки, музиканти, поети. Вона отримала чудову освіту, майстерно володіла голосом великого діапазону, їй рукоплескали великих оперних залах…

З 1901 року Олена Муравйова виступала та працювала у Дніпрі та Києві.

Заслужений діяч мистецтв України з 1938 року.

Померла 11 березня 1939 року в Києві, похована на Байковому цвинтарі.

А ще саме 11 березня Харків вітає свого відомого органіста – заслуженого артиста України Станіслава Калініна.

Трохи спогадів з творчого сьогодення у відео GX.

Довідка. Станіслав Калінін – соліст Харківської обласної філармонії, органіст, піаніст-концертмейстер, клавесиніст, заслуженний артист Украини (2025).
Він народився 11 березня 1976 року у Харкові.
Вихованець Харківської середньої спеціальної школи-інтернату. Закінчив історико-теоретичний факультет Харківського державного університету мистецтв імені Івана Котляревського. Другу вищу освіту за спеціальністю “Орган” здобув у Національній музичній академії України (клас заслуженої артистки України, професора Галини Булибенко). Професійну майстерність як органіст і клавесиніст вдосконалював у магістратурі Санкт-Петербурзького державного університету (2008). Станіслав Калінін є стипендіатом Вагнеровського фестивалю в Байройті (Німеччина, 2002), неодноразово був відзначений як кращий концертмейстер на міжнародних конкурсах. У 2009 році був нагороджений Почесною грамотою Кабінету міністрів України та Подякою Прем’єр-міністра України.
Свою карʼєру як органіст розпочав у 2002 році у Харківській обласній філармонії, у 2006-2008 рр. був художнім керівником Будинку органної та камерної музики Харківської обласної філармонії.
Концертує у Європі, США, Китаї.
За роки роботи в Харківській філармонії зіграв понад 1200 концертів, в тому числі близько 100 різноманітних сольних програм. Концертні програми містять органну музику різних стилів, епох та національних шкіл. Автор багатьох власних перекладень інструментальної та вокальної музики для органа.

Органні концерти Станіслава Калініна – це завжди прояв глибини та щирості, що торкаються душі. Віримо, гра відомого харків’янина нікого не залишить байдужим.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

11 березня в історії Харкова: видатний лікар-офтальмолог отримав почесне звання (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 11.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Саме 11 березня в 1914 році на засіданні Міської думи професора Гіршмана за виняткові заслуги було обрано Почесним громадянином Харкова.

Довідка. Леонард Леопольдович Гіршман – видатний український вчений, лікар-офтальмолог, педагог, заслужений професор медичного факультету Харківського університету, Почесний громадянин міста Харкова, засновник офтальмологічної клініки Харківського університету.

Гіршман народився 25 березня в 1839 році в єврейській купецькій сім’ї в Курляндській губернії. В 1839 році родина переїхала до Харкова.

Леонард із золотою медаллю закінчив 1-у Харківську гімназію та вступив на медичний факультет Харківського університету.

Працював і навчався за кордоном: у Вісбадені та Гейдельберзі.

З 1868 року викладав у Харківському університеті.

У 1872 році Гіршман заснував першу в Харкові та в Україні клініку для лікування очей — всього на 10 ліжок.

У 1912 році на зібрані жителями міста кошти було збудовано офтальмологічну клініку. В 1914 році в цій клініці одночасно могли лікуватися до 100 осіб.

На засіданні Міської думи 11 березня 1914 року професора Гіршмана за виняткові заслуги було обрано Почесним громадянином Харкова.

У Харкові міська офтальмологічна клініка має ім’я Гіршмана. На її фасаді розміщено меморіальну дошку Л. Л. Гіршману.

Одна з вулиць також названа його ім’ям.

15 жовтня в 2009 році в Харкові було відкрито пам’ятник видатному вченому-офтальмологу, професору Леонарду Гіршману, який все життя працював у Харкові та створив знамениту клініку ока.

Встановлення пам’ятника було присвячене 100-річному ювілею найстарішої офтальмологічної клініки на території України.

Ще трохи цікавого від читача GX.

“У мене в колекції є портрети і самого офтальмолога, і його трьох синів, а також невістки Марійки, подружжя старшого сина Миколи. Марійка Блюм була дочкою фотографа Германа Петровича Блюма, який тримав у Харкові одне з найпрестижніших фотоательє “Брати Блюм”. Портрет Л.Л.Гіршмана виконаний у його ательє”, – поділився своїми надбаннями з GX відомий харківський колекціонер та поціновувач мистецтецтва Сергій Володарський.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Сергій Володарський, відкриті джерела

10 березня в історії Харкова: створено Контору державного банку (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 10 березня, в 1843 році у Харкові створено Контору державного банку.

Контора видавала позики поміщикам і купцям під заставу товарів. З 1900 року контора розташовувалась у двоповерховому будинку, побудованому за проектом архітектора Голенищева, на перетині Сумської та Театральної площі.

У 1932 році було зроблено надбудову ще двох поверхів. У реалізації проєкту брав участь видатний харківський архітектор Бекетов.

Наразі у будівлі розташовується Харківське відділення Національного банку України.

9 березня в історії Харкова: місто згадує вченого і митця (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! 9 березня 1908 року народився Петро (інше ім’я Револьт) Слонім – почесний громадянин Харкова, відомий харківський педагог, режисер дитячих театрів, засновник та перший директор Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

Петро Львович Слонім народився у Глухові (нині Сумська область).

З 1924 по 1929 рік працював вихователем у Богодухівській колонії для безпритульних дітей. З 1930 року – у Харківському театрі юного глядача завідувачем педагогічної частини, виконуючим обов’язки директора.

З червня 1934 року брав участь у роботі з організації та створення Харківського Палацу дитячої творчості.

До червня 1941 працював у Палаці на посаді керівника театрального сектору. Був організатором першої в країні новорічної ялинки для дітей 1934 року.

Був першим директором Харківського театру ляльок.

Нагадаємо, Харківський державний академічний театр ляльок ім. В.А. Афанасьєва під час війни з рф зазнав руйнувань під обстрілами рашистів…

Після Другої світової війни до 1989 року Петро Слонім працював у Харківському Палаці дитячої творчості.

Залишив роботу у Палаці дитячої творчості у віці 81 року, на запрошення дітей поїхав на постійне місце проживання до міста Мілуокі (США), де й провів останні 22 роки життя.

Петро Слонім прожив 103 роки.

У Харкові 22 березня 2012 року на фасаді Обласного палацу дитячої та юнацької творчості (Сумська, 37) встановлено меморіальну дошку педагогу, почесному громадянину Харкова Петру Слоніму (1908 – 2011).

Нагадаємо, поруч з обстріляним рашистами Харківським обласним палацом дитячої та юнацької творчості до Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України встановлено памʼятник з двома маленькими янголам.

Пам’ятаємо! 9 березня. 1948 року в Харкові народився Володимир Лапшин (1948-2018) — український фізик, педагог, спеціаліст з фізики плазми та застосування математичних моделей в економіці.

1972 року закінчив Харківський державний університет. Працював у Харківському фізико-технічному інституті та у Харківському університеті.

1996 року перейшов до знаменитого Харківського фізико-технічного інституту на посаду генерального директора та одночасно директора Інституту фізики плазми.

2002 року отримав Державну премію України в галузі науки і техніки.

У 2006 році у житті вченого відбувся різкий поворот. Його звинуватили у вбивстві колеги та приятеля Володимира Бориска. Вчені були у Києві на міжнародному конгресі. Увечері напередодні конгресу на ресепшен готелю, де вони зупинилися, зателефонували зі словами: «Викличте, будь ласка, швидку… Я тут людину зарізав!..»

Бориска було знайдено з п’ятьма ножовими пораненнями і помер за кілька годин. Лапшин був затриманий на місці події. Спочатку йому було інкриміновано статтю «навмисне вбивство», але потім замінено на «перевищення меж самооборони».

Лапшина було звільнено з посади директора Інституту фізики плазми, але свободи позбавлено не було. У 2006-2007 роках він працював у ХФТІ на посаді головного наукового співробітника. Потім працював у харківських вишах.

Помер у 2018 році.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Міжнародний жіночий день: історія свята

Опублікував(ла) новина GX , 08.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Традиції вітання жінок на початку березня йдуть своїми коріннями в історію Стародавнього Риму та пов’язані з культом богині Вести, яка вважалася у міфології опікункою родини, домашнього ладу, а її символом було вогнище.

Згідно з римською традицією дівчата та жінки 1 березня вшановували у храмі богиню Весту та отримували подарунки, переважно квіти, від чоловіків.

Історія сучасного свята, що відзначається 8 березня, розпочалася в США 8 березня 1857 року, коли у Нью-Йорку працівниці промислових підприємств вперше вийшли на демонстрацію з вимогами гідної заробітної плати та зменшення тривалості робочого дня з 16 до 10 годин. На цьому зібранні вперше було поставлене питання про можливість для жінок здобувати освіту та брати участь у виборах. Результатом цього була перша жіноча профспілка, а дівчата отримали доступ до навчання у вищих навчальних закладах.

28 лютого 1908 року у Нью-Йорку знову відбулася жіноча демонстрація, в якій взяли участь вже близько 20 тис. жінок. Вони виступали за рівні права з чоловіками. Через рік, 28 лютого 1909 р. Міжнародний день жінок вперше відзначався в США як загальнонаціональний день. А згодом це свято набуло міжнародного статусу та до 1913 року відзначалося в останню неділю лютого.

У 1914 році святкування Міжнародного дня жінок було перенесене на 8 березня. Вже більше століття в цей день жінки багатьох країн світу збираються разом та нагадують про дотримання своїх прав. Тому у 1975 році Організація Об’єднаних Націй проголосила 8 березня Днем боротьби за жіночі права. А згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН A/RES/32/142 від 16.12.1977 р. 8 березня набуло статусу Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародного миру.

У 1908 році британський Жіночий соціально-політичний союз запропонував вважати символічними кольорами цього свята фіолетовий, білий і зелений. Фіолетовий означає справедливість і гідність, білий – чистоту, а зелений – надію.

Сьогодні в Україні 8 березня не є вихідним та святковим днем. Сьогодні близько 60 тисяч жінок боронять Україну в складі Збройних сил. Це один із найвищих показників, якщо порівнювати з арміями країн НАТО. Жінки працюють в усіх силових структурах, жінки є у лавах волонтерських, правозахисних організацій, що забезпечують тил та допомагають десяткам і сотням тисяч людей, що змушені були покинути свої домівки; жінки є у лавах делегацій, що забезпечують позицію України на міжнародній арені. Жінки є у всіх структурах, які забезпечують діяльність країни.

За матеріалами Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова

Ім’ям історика-античника названо вулицю Харкова

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 08.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 8 березня 1858 року в селі Попівка народився Владислав Бузескул – відомий харківський історик-античник, доктор історичних наук (1895), професор Харківського університету (1890), академік (1922).

Майбутній учений навчався у другій харківській гімназії. Потім у 1880 році закінчив Харківський університет. У 1889 році захистив магістерську дисертацію: історико-критичний етюд «Перікл», в 1895-му – докторську «Афінська політія Аристотеля, як джерело для історії державного устрою Афін остаточно V століття» (V століття, очевидно до нашої ери – ред.). Обидві ці монографії було видано у Харкові.

Понад півстоліття життя та наукова діяльність Бузескула були пов’язані з Харківським університетом. Він вважається одним із найбільш авторитетних учених, які працювали у навчальному закладі.

У 1922 році Бузескула обрали академіком, а у 1926-му – Почесним головою історико-етнологічного відділу Всеукраїнської наукової асоціації сходознавців, яка була утворена в Харкові.

Але в 1930-1931 роках, всупереч колишнім оцінкам діяльності вченого, його роботи були критиковані як буржуазні (радянські ідеології не підходив вільний погляд на багато питань, яких торкався вчений). Останніми роками напередодні війни з рф було видано декілька неопублікованих раніше робіт та розпочато перевидання окремих праць В. П. Бузескула.

Владислав Бузескул помер 1931 року в Харкові.

З початком декомунізації в Харкові вулицю 50-річчя жовтня у приватному секторі перейменували на вулицю Бузескула.

8 березня в історії Харкова: у місті з’явився дивовижний витвір мистецтва

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 08.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 8 березня, в 1909 році на Сергіївській площі у будівлі для панорам з’явилася нова величезна картина знаменитого польського художника Яна Стики «Мучення християн у цирку Нерона», написана як частина ілюстрацій до знаменитого роману Сенкевича «Камо грядеши».

Харківська преса писала, що панорама Яна Стики – це дивовижний твір не лише з погляду художнього, а й історичного, – вона дає яскраву картину цілої доби, яка залишила такий глибокий слід у житті всього людства.